ГОСТРИЙ АСЕПТИЧНИЙ МІОЗИТ У КОНЕЙ (патогенетичне обґрунтування застосування препарату Моваліс) : Острый асептический миозит у лошадей (патогенетическое обоснование применения препарата Мовалис)

Краткое описание

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

На правах рукопису

Кулай Назарій Ярославович

УДК: 636.619.617.616.74

ГОСТРИЙ АСЕПТИЧНИЙ МІОЗИТ У КОНЕЙ (патогенетичне обґрунтування застосування препарату Моваліс)
16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Завірюха Володимир Іванович,
доктор ветеринарних наук, професор

Львів 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень.....

4

Вступ.....................

5

Розділ 1 Огляд літератури...

10

1.1. Розповсюдження та етіологія міозитів у коней.

10

1.2. Патогенез міозитів ......................................

14

1.3. Електроміографія та її діагностичне значення у ветеринарній медицині..................................................

23

1.4. Гістоморфологія поперечно смугастих м'язів.................

26

1.5. Методи лікування міозитів...............................................

28

Розділ 2 Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи...

34

Розділ 3 Результати клінічного дослідження

41

3.1. Результати досліджень клінічно здорових коней..

41
44

3.2. Результати клінічного дослідження хворих коней

3.3. Порівняльна ефективність застосування нового нестероїдного протизапального препарату при лікуванні коней із міозитом.................

52

Розділ 4 Результати лабораторних досліджень

56

4.1. Зміни морфологічного складу крові коней хворих на гострий асептичний міозит............

56

4.2. Зміни вмісту білка сироватки крові та співвідношення його фракцій у динаміці лікувального процесу

61

4.3. Динаміка активності деяких ферментів сироватки крові коней при порівняльному лікуванні міозитів.

64

4.4. Динаміка активності ізоферментів у плазмі крові при лікуванні коней із гострими асептичними міозитами..

68

4.4.1. Зміна ізоферментів креатинкінази ..

68

4.4.2. Зміна ізоферментів лактатдегідрогенази

74

4.5. Динаміка вмісту катіонів при лікуванні асептичних міозитів ........

81

Розділ 5. Зміни електричної активності м’язів при порівняльному лікуванні...

87

Розділ 6. Гістоморфологічні зміни м'язової тканини при експериментальних міозитах у коней у процесі лікування.........

95

Розділ 7 Аналіз та узагальнення результатів досліджень

103

Висновки..

124

Пропозиції виробництву..

126

Список використаних джерел.....

127

Додатки....

155

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АДФ

аденозиндифосфат;

АЛТ

аланінамінотрансфераза;

АМФ

аденозинмонофосфат;

АСТ

аспартатамінотрансфераза;

АТФ

аденозинтрифосфат;

ВВ

ізофермент ВВ креатинкінази;

ЕМГ

електроміограма;

МВ

ізофермент МВ креатинкінази;

ММ

ізофермент ММ креатинкінази;

НСПЗП

нестероїдний протизапальний препарат;

Р.О.

рухома одиниця;

СК

креатинкіназа;

ЦОГ

циклооксигеназа;

LDH

лактатдегідрогеназа;

LDH1

ізофермент 1 лактатдегідрогенази;

LDH2

ізофермент 2 лактатдегідрогенази;

LDH3

ізофермент 3 лактатдегідрогенази;

LDH4

ізофермент 4 лактатдегідрогенази;

LDH5

ізофермент 5 лактатдегідрогенази.

ВСТУП

Актуальність теми. У спортивному конярстві під час змагань різного рівня, незалежно від їх виду (конкур, виїздка, сучасне п’ятиборство чи кінні перегони), нерідко реєструються захворювання кінцівок. Значну частку серед них становлять хвороби м’язів, зокрема травматичні міозити, міопатози та ревматичне запалення м'язів, через які хворі тварини надовго втрачають спортивну форму, знижуються їхні спортивні показники (Кашин А.С., 1989; Міщишин В.Т., 2001). На грудній кінцівці в коня найчастіше уражуються передостний, заостний, дво- і триголовий м’язи, а на тазовій сідничні м’язи та двоголовий м’яз стегна (Саєвич В.І., Мисак А.Р. 1997).
За даними А.А. Проценка (1990), запальні процеси опорно-рухового апарату в спортивних коней перебігають за типом гострого серозного запалення і здебільшого є наслідком травм, нераціонального тренінгу з використанням максимальних і форсованих навантажень. У свою чергу загальна втома тварин може зумовити розлад координації руху й порушення вироблених рефлексів. Тому навіть добре підготовлений, але дуже стомлений кінь робить помилки, які призводять до травмування.
У спортивному конярстві, крім клінічних досліджень, особливу увагу звертають на біохімічний аналіз крові, зокрема ферментів лактатдегідрогенази, креатинкінази та їх ізоферментів, які вважаються достатньо інформативними при патології м’язів (L. M. Dell Tacca et al., 2002). Крім того, у сумнівних випадках, на думку С. Ренстрьома (1983), є необхідність біопсії тканин для діагностики і контролю процесу лікування. Додатковим інструментальним методом діагностики є міографія, яка у гуманній медицині використовується давно (Юсевич Ю.С.,1974, Бадалян Л.О., 1982). У ветеринарії ж її використання обмежене через значну вартість апаратури та відсутність кваліфікованого персоналу.
Незважаючи на велику кількість інформації в наукових та періодичних виданнях щодо методів лікування тварин із захворюваннями м’язів, їх ефективність залишається недостатньою.
Ринок України пропонує ряд нових препаратів, застосування яких поки що мало відоме ветеринарним спеціалістам. До них належать стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати короткотривалої і пролонгованої дії, а також комплексні анальгезуючо-протизапальні препарати. Побічним ефектом застосування їх моногастричним тваринам є ризик утворення виразки травного тракту через інгібування обох ізоформ циклооксигенази (Васильева В.В., 1979; Корж Н.А.,1998; Радченко В.А., 2003).
Для зменшення ризику розвитку побічних ефектів синтезовано препарати, які вибірково діють лише на циклооксигеназу-2 як медіатор запалення, проте їх застосування потребує патогенетичного обґрунтування при хворобах м’язів у коней.
Отже, удосконалення діагностики міозиту та патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдних інгібіторів циклооксигенази-2 є одним із актуальних завдань ветеринарної медицини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною теми науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у тварин” (номер державної реєстрації 0104U000346).
Мета дослідження патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдного протизапального препарату Моваліс при міозиті в коней.
Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити такі завдання:
вивчити динаміку поширення захворювань м’язів у спортивних коней у кінноспортивній школі та кінноспортивному клубі м. Львова та Національному іподромі (м. Київ);
провести електроміографічне дослідження м’язів коней при міозиті за допомогою електрокардіографа Малыш ЭКТ-1”;
вивчити окремі біохімічні та морфологічні показники крові коней, хворих на міозит;
провести гістоморфологічне дослідження біоптатів м’язів коней, хворих на міозит;
експериментально й теоретично обґрунтувати лікувальну ефективність препарату „Моваліс” при гострому асептичному міозиті в коней.
Об’єкт досліджень хвороби м'язів у коней.
Предмет досліджень патогенетичне обґрунтування застосування препарату „Моваліс” для лікування коней, хворих на гострий асептичний міозит.
Методи досліджень клінічні, морфологічний склад крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма); біохімічні (гемоглобін, загальний білок і його фракції, креатинкіназа і лактатдегідрогеназа та їх ізоферменти, аспартат- і аланінамінотрансфераза, іонограма); гістологічні (фарбування за Романовським-Гімзою, Ван-Гізом); інструментальні (електроміографія).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії проведено комплексне вивчення біохімічних та морфологічних змін крові, гістоморфологію м’язів коней при гострому асептичному міозиті. Доведено, що у хворих коней розвиваються гіперферментемія і гіпокаліємія та лактатний ацидоз, які спричиняють кисневе голодування тканин і анаеробний гліколіз. Виявлено, що при міозиті у хворих коней розвивається пригнічення електричних біопотенціалів. Клініко-експериментальними дослідженнями обґрунтовано доцільність застосування нового селективного протизапального препарату „Моваліс” у поєднанні із традиційними засобами лікування, що дозволяє скоротити термін видужання коней на 1014 днів. При цьому за рахунок відновлення цілісності клітинної мембрани та мікроциркуляції знижуються лактатний ацидоз та вміст ферментів у крові, нормалізується концентрація іонів калію та підвищуються електричні потенціали м'язів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному використанні клінічних, біохімічних, гістологічних та електрофізіологічних методів у діагностиці патології м'язів у коней. Обґрунтовано, що найбільш ефективним є ін`єкування препарату Моваліс у товщу хворого м’яза в дозі 7,515 мг на 100 кг маси тіла тварин один раз на добу до одужання в поєднанні з місцевим застосуванням камфорної олії.
Запропоновано електрофізіологічне дослідження м’язів з використанням електрокардіографа за показниками ступеня дефлексії ізоелектричної лінії, що має діагностичне значення при гострому міозиті в коней (деклараційний патент на корисну модель №14585, Україна, В.І. Завірюха, Н.Я. Кулай Спосіб визначення функціональної здатності м’язів у коней після лікування міозитів”. Заявл. 06.12.2005. Опубл. 15.05.2006. Бюл. №5. С. 16). При цьому використання коней у тренінгу після захворювання на міозит має розпочинатися не раніше як через 45 днів після повного клінічного видужання тварин, що запобігає розвитку рецидивів міозиту.
Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія” (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, Білоцерківський державний аграрний університет, Сумський національний аграрний університет, Київський Національний аграрний університет). Запропонований метод лікування гострих асептичних міозитів використовується в умовах КСК Вікторія”, ДЮКСШ Буревісник” (м. Львів).
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг експериментальних досліджень, узагальнив одержані результати та провів статистичну обробку цифрових даних.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки” (м. Львів, 2004 р.); Проблеми аграрної науки та методи їх вирішення” (м. Суми, 2005 р.); Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005 р.); Науково-практичні аспекти вете-ринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006 р.)
Публікації. За матеріалами дисертації у фахових виданнях опубліковано 5 наукових статей, з яких 2 є одноосібними: у „Науковому віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (2); „Науковому віснику Сумського національного аграрного університету” (1); „Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (2), отримано патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 126 сторінках комп’ютерного тексту, містить 16 таблиць і 47 рисунків, складається із вступу, огляду літератури, вибору напрямків та методів досліджень, 7-ми розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву та списку використаних джерел, який містить 293 найменування, з них 130 із далекого зарубіжжя, 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі за результатами експериментальних, клінічних, біохімічних і гістоморфологічних досліджень та проведення міографії теоретично й експериментально обґрунтовано нове вирішення окремих аспектів патогенезу асептичних міозитів у спортивних коней. Для лікування міозитів запропоновано застосування нового нестероїдного протизапального препарату Моваліс.
2. Основною причиною виникнення гострих асептичних міозитів у спортивних коней є надмірне фізичне навантаження м’язів кінцівок, яке є неадекватним рівню підготовки коня до участі у змаганнях. Захворюваність коней на гострий асептичний міозит становить 3537 % від усіх хірургічних хвороб, у тому числі грудні кінцівки уражуються у 80,6 %, тазові у 17,7 %, м’язи спини і попереку у 1,7 % тварин.
3. Перебіг гострого асептичного міозиту супроводжується зниженням біоелектричних потенціалів м’язів, зміною в сироватці крові співвідношення білків глобулінових фракцій, зокрема підвищенням умісту α-глобулінів на 2,47 %, β-глобулінів на 2,71% та зниженням γ-глобулінів на 2,95 %. У лейкограмі збільшується відсоток нейтрофілів до 62,6%, моноцитів до 3% та зменшується кількість лімфоцитів до 30,75%.
4. Проведення електроміографії з використанням електрокардіографа Малыш ЭКТ - 1” та голчатих електродів при міозитах у коней дозволяє виявляти зміни міограм, що доцільно застосовувати для з’ясування ступеня ураження м’язів, контролювати процес видужання та визначати термін допуску коня до тренінгу після лікування.
5. При гострому асептичному міозиті в сироватці крові коней підвищується активність креатинкінази на 121,59 %, лактатдегідрогенази на 75,95 %, аланінамінотрансферази у 4,5 рази, що свідчить про важливу роль цих ферментів у патогенезі перебігу захворювання. Дослідження динаміки цих показників при терапії міозитів у коней дозволяє контролювати хід одужання тварин.
6. При гострому асептичному міозиті у крові хворих тварин значних змін зазнають окремі фракції ізоферментів креатинкінази та лактатдегідрогенази. Так, активність ізоферментів фракцій креатинкінази (ММ та МВ), які відповідають за анаеробні процеси, зростає до 14,4% і 41,18 % відповідно, а активність фракції, що відповідає за аеробні процеси (ВВ), навпаки, знижується до 44,3 %.
7. При гострих асептичних міозитах, що супроводжуються клінічним проявом характерних ознак, в ушкодженому м'язі розвиваються зміни різної інтенсивності, зокрема розволокнюються міжм’язові сполучнотканинні структури з накопиченням у них серозного ексудату і клітин крові (еритроцити та лейкоцити) у товщі м’яза, а також мукоїдним набуханням.
8. Застосування нового нестероїдного протизапального препарату Моваліс при ін’єкуванні його коням, хворим на гострий асептичний міозит, у хворий м’яз у дозі 7,515 мг на 100 кг маси тіла один раз на добу в кілька точок у поєднанні з місцевим застосуванням камфорної олії щодобово до одужання дозволяє скоротити на 68 діб термін повного одужання тварини, порівняно з традиційним методом лікування.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. При діагностиці міозитів для визначення ступеня ураження м’язів доцільно застосовувати електрокардіограф Малыш” із голчатими електродами, які слід вводити у хворий м’яз на відстані 10-15 мм один від одного; запис міограм проводити у ІІ-му відведенні, попередньо відкалібрувавши кардіограф 1мВ 2 см. Характерними ознаками дистрофії м’язів є зниження дефлексії до 50 мкВ з появою осциляцій частотою 10-15 мс.
2. При лікуванні коней, хворих на гострий асептичний міозит, пропонуємо ін’єктувати в товщу хворого м’яза (у кілька точок) препарат „Моваліс” у дозі 7,515 мг на 100 кг маси тварин щодобово до одужання у поєднанні з місцевим втиранням камфорної олії.
3. Отримані результати досліджень із патогенезу та лікування міозитів у коней за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів та розроблений і апробований нами спосіб контролю строків повного одужання тварин при міозитах рекомендуємо включити у навчальні програми для студентів факультетів ветеринарної медицини та слухачів інститутів післядипломного навчання з ветеринарної медицини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абакулов В.Г. Біомедичні сигнали та їх обробка. К.: ТОО Век, 1997. 302 с.
2. Акулов С.О. Структурно функціональні особливості скелетних м’язів теличок при різній локомоції: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.01/ Сімферополь, 1997. 21 с.
3. Алексеев В.В. Основные принципы лечения болевых синдромов // PMЖ. 2003. Том ll. С. 150 230.
4. Алексеев М.Ю. Влияние тренинга, характера физических нагрузок и биологически активных веществ на динамику процессов восстановления после мышечной работы лошадей: Автореф. дис канд. биол. наук: 03.00.13/ Боровск, 1977. 23 с.
5. Ангельски С. Состояне калия, натрия и воды в протоплазме клеток. К.: Наук. думка, 2000. 210с.
6. Бабійчук В.С. Структурна організація і функціонування міжфібрилярної фосфатази і кінази легких ланцюгів міозину гладких м'язів: Автореф. дис канд. біол. наук: 03.00.04/ Київ, 1998. 23 с.
7. Бадалян Л.О., Темин П.А., Исламова И.Б. Значение исследования липопротеидов плазмы крови при диагностике прогрессирующих мышечных дистрофий // Клин. мед. 1981. №9. С. 548 550.
8. Бадокин В.В. Медикаментозная терапия первич­ного (идиопатического) остеоартроза // РМЖ. 2003. Т.11, №5. С. 2 7
9. Базалук А.З. Перераспледиление калия и натрия между мышцами и средой при изменении концентрации этих ионов в растворе // Цитология.-1971. Т.13, №13. С.609 617.
10. Базалук А.З., Курский М.Д. Влияние атрофии скелетных мышц на липиды и белки сарколеммы // Укр. биохим. журнал. 1994. Т. 66, №6. С. 72 80.
11. Базалук О.В. Стан ліпідів, білків і обміну кальцію в скелетних м'язах за умов порушення нейротрофічного контролю: Автореф. дис... д-ра. біол. наук: 03.00.04/ Київ, 1997. 21 с.
12. Балабанова P. M. Ревматоидный артрит c системными проявлениями: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.12/ Москва, 1990. 24 с.
13. Баталин В.А. О нарушении обмена кальция при сердецной недостаточности // Кардиология. 1971.Т. 11, №1. С. 50-53
14. Битчук Д.Д., Гасанов Н.Г. Нестероидные противовоспалительные препараты в медицинской реабилитации инвалидов с последствиями множественных травм таза // Ортопедия, травматология и протезирование.2004. №4. С. 65 68.
15. Бітчук Д.Д., Ковальов С.І. Особливості діагностики та лікування артрозів крижово-клубових суглобів: Матеріали пленуму ортопедів-травматоло­гів України. Київ-Одеса, 1998. С. 219 225.
16. Бледнова В.Н. Изменение показатеаей периферического кровообращения под влиянием физических нагрузок у спортетсменов: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.24/ Тарту, 1977. 25 с.
17. Блот С. Электродиагностика нейромышечных нарушений // Ветеринар. 2001. №1. С. 4 11.
18. Богач П. Г., Курский М. Д., Кучереико Н. Е. Структура и функции биологических мембран: К.: Наук. Думка, 1981.334 с.
19. Богач П.Г., Клевець М.Ю., Рибальченко В.К. Основи електрофізіології К.: Вища школа, 1984. 345 с.
20. Богина Ю.Н., Иноземцева И.Е., Матвеева Л.В. Механизмы возникновения острой боли и хронических болевых синдромов // Materia Medica.1992. №3 (15). Р.5-22.
21. Бориско А.С., Зоря В.Г. Нарушения и коррекция водно электролитного баланса при столбняке // Материалы научн. сообщений III всесоюз. конф. По водно-солевому обмену и фции почек. Орджоникидзе. 1971. С. 220 221
22. Булыч П.В., Косяков А.Н., Бабич Н.В. Изучение эффективности мелоксикама в схеме профилактики тромбоэмболических осложнений после эндопротезирования суставов // Ортопедия, травматология и протезирование.2004. №4. С. 81 85.
23. Булыч П.В., Косяков А.Н., Бабич Н.В. Применение мелоксикама в ближайшем послеоперационном периоде при эндопротезировании тазобедренных суставов // Ортопедия, травматология и протезирование. 2003. №4. С. 49 52.
24. Бунчук Н.В. Нестероидные противовоспалительные препараты в лечении ревматоидного артрита // Клин. фармакотерапия.1994. № 3. С.4245.
25. Васильева В.В., Нестеров М.С., Михонина Т.Н. Сосудистые реакции при мышечной деятельности у спортсменов // Физиол. журн. СССР им. И.М. Сеченова. 1979. №12. С. 1760 1767
26. Васильева В.В., Труник В.В. Pоль магистральных артерий в обеспечени регигонарного кровотока при мышечном деятетьности // Экспер. клинико-физнол. исслед. моторно-физиол. регуляции. Перьмь, 1971. С. 111116.
27. Василькова Т.Б., Румянцева Е.З. Электрофизиологическая характеристика нервов и мышц верхних конечностей при нейродистрофическом синдроме // Ортопедия, травматология и протезирование. 1997. №3. С 104 106.
28. Васптьева В.В. Приспособительные реакции органов кровообращения к мышечной деятельности у спортсменов: Автореф. дисс... канд. мед. наук: 03.00.13/ Київ. 1978. 19 с.
29. Веренинов А. А. Транспорт ионов через клеточную мембраиу.­ Л.: Наука, 1978. 285 с.
30. Вильчур И.К., Лауцевичус А.Р. Общая физиология нервной системы. Л.: Наука, І979. 717 с.
31. Внутренние болезни // Под ред. Г.Р.Харрисона. - М.: Медицина, 1993. С. 155-334.
32. Волкова И.Н., Кучушев Г.Х., Алексеева В.Д. Водно электролитный обмен в гладкой мускулатуре теплокровных животных на фоне нарушений синтеза нейромедиаторов // Материалы научн. сообщений III всесоюз. конф. по водносолевому обмену и фции почек. Орджоникидзе, 1971. С. 20 21.
33. Гаврилин П.Н. Особенности гистологических исследований материала, полученого при хирургических операциях // Научн. труды. Крымского гос. аг. ун-та. С., 2002. Вып 71. С. 14-18
34. Гамелин О. Использование противовоспалительных препаратов в лечении лошадей // Ветеринар. 2003. №4. С. 4-6
35. Герасимова М.М., Дудкина Н.А., Соколов А.А. Роль миоглобина в диагностике нервно мышечных заболеваний // Журнал неврологии и психиатрии. 1999. №4. С. 43 44
36. Гехт Б.М., Ильина Н. А. Нервно-мышеч­ные болезни. М., 1982. 129 с.
37. Гехт Б.М., Касаткина Л.Ф., Кевиш А.В. Электромиография с использованием игольчатых электродов в анализе структуры и функционального состояния двигательных едениц при нервномышечных заболеваниях // Журн. невропатологии и психиатрии. 1980. Т. 80, №6. С. 822 829.
38. Электромиография в диагностике нервно-мышечных заболеваний / Гехт Б.М., Касаткина Л.Ф., Самойлов М.И., Санадзе А.Г. / Таганрог.: изд-во ТРГУ, 1997. 370 с.
39. Голиков П.П. Содержание дексаметазонсвязивающего белка в плазме крови при острых травматических, хорургических и терапевтических заболеваниях // Патол. физиол. и експер. терапия. 1979. Вып. 4. С. 6768.
40. Грабіна О.Л., Замостян В.П. Вплив скоротливої діяльності м'язів різного віку на АТФ-азну та холінестеразну активність міозину // Укр. біохім. журн. 1974. №2. С. 232 235.
41. Григор’єва В.А., Литвиненко О.О. До питання про механізм гальмівної дії мітохондрій на гліколіз у дистрофічних м’язах // Лаб. дело. 1974. №4. С. 687 690.
42. Григорова И.А., Сало В.И., Тесленко О.А. Электрмиографические показатели в диагностике полимиозита дерматомиозита // Врачебная практика. 2001. №1. С. 61 63.
43. Григорьева В.А. Биохимические процессы в мышцах при экспериментальной мышечной дистрофии: Автореф. дис... канд. биол. наук: 03.00.13/ К.: 1951. 11 с.
44. Давиденкова Е.Ф., Розенберг О.А Современные представления о патогенезе мышечных дистрофий // Журн. неврол. и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1971. Т. 71, Вып 10. С. 1446 1452.
45. Демидова П.В., Потомская Л.З. Мышечный синдром при хроническом полимиозите // Журн. неврол. и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1976. Т. 76, Вып 2. С. 204 208.
46. Депузин М. И., Абульханов А. Р. и др. Способ определения некроза тканей скелетных мышц. А. с. 1113088 СССР // Открытия. 1984. № 34. С. 25
47. Дзяк Г.В. Нестероные протиовоспалительные препараты.- К.: видавництво Моріон, 1999. 111 с.
48. Дзяк Г.В., Викторов А.П., Гришина Е.И. Нестероид­ные противовоспалиттельные препараты. Киев: Морион, 1999. 122 с.
49. Діагностика кульгавості. Методичні рекомендації / Ігліцький І.І., Мисак А.Р., Саєвич В.І., Самсонюк В.Г.Львів, 1999. 70с.
50. Донченко Л.И., Кривенко С.Н., Поляченко. Патогенетическое обоснование методов профилактики и лечения дегенеративно-дистрофических изменений суставов у посградавших с множественной травмой // Збірник. наук. праць співробітників КМАПО. 2000. Вип. 9, Ч.3.-С.162-165.
51. Дрогичина А.И., Мазунина И.К. Клинические особенности полимиозитов // Врачебное дело. 1978. №3. С. 109112.
52. Дубровский И. A. Структура блока формирования внутриполостного реосигнала при электростимуляции. М., 1982.25 С. Деп. в ВИНИТИ 18 нояб. 1982, Ns 5689-82
53. Е.Л.. Насонова Фармакотерапія боли: взгляд ревматолога // Consilium мedicum. 2000. Т.2, №12. C.509-514.
54. Еремина Е.Л. Гемокоагулирующие и фибринолитические свойства мышечной ткани в зависимости от режима ее работы // Цитология. 1986. Том 28, №5. С. 536537
55. Ершова С. А. Ферменты // Роль вилочковой железы в патогенезе и лечении больных миопатией и миастенией. Томск, 1980. С. 2730.
56. Загальна ветеринарно медична хірургія / Борисевич Б.В., Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Хомин Н.М.; За ред. В.Б. Борисевича. К.: Науковий світ, 2001. 274 с.
57. Залтдська О.Н. Фармакоэкономический анализ нестероидных противовоспалительных препаратов для лечения больных с ревматоидным артритом в Украине // Укр. ревматол. журн. 2002. №3 (9). С2731.
58. Иваничев Г.А Болезненные мышечные уплотнения. К.: изд-во Казанского мед. ун-та, 1990. С. 10 38.
59. Иваничев Г.А. Мануальная терапия. Казань, 1997.270с.
60. Исламова И.Б. Коэффициент α/β липопротеидов плазмы крови в диагностике прогрессирующей мышечной дистрофии // Лабораторное дело. 1989. №20. С. 34-35.
61. Іванов К.П. Измерение активности кислых гидролаз в скелетной мускулатуре при патологии мышечной системы (Е-авитаминоз, денервация, миопатия): Автореф. дис канд. мед. наук: 03.00.04/ Київ, 1975. 15с.
62. Калашник И.А., Логвинов Д.Д. Незаразные болезни лошадей. М.: Агропромиздат, 1990. 18 с.
63. Калюжный А.Н. Миозиты у лошадей: диагностика и лечение // Здоров’я тварин і ліки. 2003. №12. С. 10.
64. Карлов В.А. Неврология лица. М.: Медицина, 1991.321с.
65. Катц Б. Нерв, мышца, синапс: М.: Мир, 1968. 220 с.
66. Кашин А.С. О профилактике и отдельных особеностях травматизма у спортивных лошадей // Сборник научных трудов. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных. Л. 1989. Вып. 102. С. 202 205.
67. Кебедов М.М. Болезни мышц // Материалы к конференции молодых научных работников Саратовск. мед. ин-та. Саратов, 1964. 102 с.
68. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. Справочное издание // под ред. Кондрахина И.П. М.: Агропромиздат, 1985. 287с.
69. Копьева Т. Н. Патология ревматоидного артрита. Под ред. А. И. Струкова. М., 1980. 251с.
70. Корж А.А. Коваленко В.И. Дигагностика и консервативное лечение заболеваний и повреждений опорно-двигательного аппарата системы. Х.: Основа, 1998. 153 с.
71. Корж Н.А., Горидова Л.Д., Романенко К.К. Комбинированное применение препаратов вольтарен и сирдалуд у больных с повреждениями опорно двигательной системой и их последствиями // Ортопедия, травматология и протезирование. 2003. №4. С. 92 100.
72. Коровкин В.К., Черненко М.Л. Молекулярная органи­зация и ферментативная активность биологических мембран. К.: Наук. думка, 1977. 209 с.
73. Коряк Ю.А., Онегов А.П. Сократительные свойства передней большеберцовой мышцы у спортсменов разных специализаций и неспортсменов // Физиология человека. 1991. Т. 17, №2. С. 8188
74. Крестовиков А. Н. Очерки по физиологии физических упражнений. М., 1951. 45с.
75. Кривутенко І.О., Сілін Д. Сучасний погляд на морфологію запалення // Ветеринарна медицина України. 2000. №12. С. 1213.
76. Кудрявченко О., Шумілович Н., Макарін А. Щодо діагностики ревматичного міозиту в собак // Ветеринарна медицина України. 1999. №8. С. 44 45
77. Кукуруза Я.С., Гайдаев Ю.А., Гурьев С.Е. Ассоциативная травма таза: опыт формирования медицинских технологий // Проблеми військової охорони здоров'я: 3б. наук. праць УВМА. 2002. С.514523.
78. Куффлер С., Николс Дж. От нейрона к мозгу. М.: Мир, 1979. 439 с.
79. Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А. Морфология кровеносной системы. М. : Мир, 1980. 598 с.
80. Лакомкин А.И., Мягков И.Ф. Электрофизиология. М., Высшая школа. 1977. 180с.
81. Лев А. А. Ионная избирательность клеточных мембран. Л.: Наука, 1975. - 322 с.
82. Левашова Н. Болезни в области холки и спины // Коневодство и конный спорт. 1991. №1. С. 12 13.
83. Левашова Н. Заболевания мышц их диагностика и лечение // Коневодство и конный спорт. 1992. №8. С. 9-10.
84. Левашова Н. Заболевания мышц их диагностика и лечение // Коневодство и конный спорт. 1992. №1012. С. 810.