ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ У СОБАК : ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ черепно-мозговой травмой У СОБАК



  • Название:
  • ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ ТРАВМ У СОБАК
  • Альтернативное название:
  • ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ черепно-мозговой травмой У СОБАК
  • Кол-во страниц:
  • 148
  • ВУЗ:
  • Національний аграрний університет
  • Год защиты:
  • 2000
  • Краткое описание:
  • Кабінет Міністрів України
    Національний аграрний університет




    На правах рукопису





    УДК 619:616 073.75




    Телятніков Андрій Володимирович


    ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВИХ
    ТРАВМ У СОБАК

    16.00.05 ветеринарна хірургія




    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    ветеринарних наук



    Науковий керівник
    Борисевич Володимир Борисович
    д-р вет. наук, професор



    Київ 2002









    З М І С Т
    Стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ------------------------------------------------- 4
    ВСТУП --------------------------------------------------------------------------------------- 5 РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ---------------------------------------------------- 10
    1.1. Анатомічна характеристика мозкового відділу голови у собак ----------- 10
    1.2. Етіологія черепно - мозкових травм -------------------------------------------- 19
    1.3. Патогенез черепно - мозкових травм ------------------------------------------- 21
    1.4. Діагностика та лікування черепно - мозкових травм ------------------------ 28
    РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.
    МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ --------------- 32
    2.1. Рентгенографія та томографія --------------------------------------------------- 32
    2.2. Принцип роботи комп’ютерного томографа ---------------------------------- 35
    2.3. Застосування комп’ютерної томографії у практичних цілях -------------- 45
    2.4. Додаткові методи дослідження -------------------------------------------------- 49
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ --------------------- 52
    3.1. Комп’ютерна томографія мозкового черепа собак у нормі -------------- 52
    3.2. Клінічні ознаки черепно-мозкових травм у собак --------------------------- 62
    3.3. Особливості неврологічного обстеження черепно-мозкових травм
    у собак --------------------------------------------------------------------------------- 69
    3.4. Особливості дослідження соска зорового нерва та спинно-мозкової
    рідини у собак при черепно-мозкових травмах ------------------------------ 84
    3.5. Комп’ютерна томографія черепно-мозкових травм у собак --------------- 88
    3.6. Порівняльна ефективність клінічних та комп’ютерно-томографічних
    методів діагностики черепно-мозкових травм у собак ---------------------- 93
    3.7. Лікування черепно-мозкових травм у собак ---------------------------------- 97



    3.8. Основні особливості оперативного лікування черепно-мозкових
    травм у собак------------------------------------------------------------------------ 110
    3.9. Основні особливості консервативного лікування черепно-мозкових
    травм у собак ----------------------------------------------------------------------- 116
    РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ - 120
    ВИСНОВКИ ----------------------------------------------------------------------------- 128
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ----------------------------------------------------- 130
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ-------------------------------------------- 131







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    ГМ головний мозок
    ДАУ дифузне аксональне ураження
    ЕОМ електронна обчислювальна машина
    ЗЧМТ закрита черепно-мозкова травма
    КА коефіцієнт абсорбції
    КТ комп’ютерна томографія
    МРД магніто-резонансне дослідження
    МЧ мозковий череп
    РТ рентгенівська трубка
    СМР спинномозкова рідина
    ЦНС центральна нервова система
    ЦСР цереброспинальна рідина
    ЧМТ черепно-мозкові травми






    ВСТУП
    Травми голови у собак складають близько 20% усіх пошкоджень та за ступенем частоти стоять на 2-му або 3-му місці після травм кінцівок. Переломи кісток черепа трапляються приблизно у 5 % травмованих пацієнтів, а тяжкі мозкові травми у 2-4 %. [1].
    Характер черепно-мозкових травм (ЧМТ) багато в чому залежить від морфо-функціональних характеристик головного мозку (ГМ). Останній представляє собою м`яку, пухку структуру, яка особливо чутлива до дії травматичних факторів. Він підтримується та захищається частково оболонками мозку та цереброспинальною рідиною (ЦСР), частково черепною кісткою та хребцями. Оскільки ГМ повністю закритий твердим черепом, то будь-яке збільшення в об`ємі мозку призводить до збільшення внутрішньочерепного тиску, що може призвести до пошкодження мозку.
    Патологічні зміни, які спостерігаються після травми мозку, класифікують як струс, ушиб чи рана. Струс представляє собою найбільш простий вид мозкового ураження. Клінічно проявляється як непритомний стан, що розвивається після травми при відсутності постійного фізичного пошкодження. Внутрішньопаренхіматозні кровотечі та набряк ГМ можуть спостерігатися при ушибі. Рани, особливо проникаючі, нерідко представляють собою найбільш складний вид ушкодження, як правило, пов’язані зі значним порушенням нормальної структури елементів мозку. Внаслідок пролому черепа виникають епідуральні гематоми у зв’язку з розривом середньої менінгіальної артерії, що веде до швидкого утворення додаткової маси (кров) та заповнення нею простору між черепом та твердою мозковою оболонкою. Субдуральні гематоми виникають як наслідок розриву дрібних судин, що знаходяться у м`якій судинній мозковій оболонці та подібним же чином чинять тиск на підлеглу мозкову тканину.


    Травми центральної нервової системи особливо потребують постановки точного діагнозу та швидкого ефективного лікування. Необхідно конкретизувати місце пошкодження та оцінити ступінь складності ураження [2].
    Струс, ушиб та стиснення мозку є найбільш частими закритими пошкодженнями черепа, які перебігають з порушеннями функцій мозку. Кожний з цих станів супроводжується певними клінічними ознаками
    Часто зустрічаються комбіновані форми пошкоджень, що проявляється складним симптомокомплексом, елементи якого не завжди легко диференціювати безпосередньо після травми. У багатьох випадках, коли вони перебігають особливо важко, прижиттєвий діагноз залишається нез’ясованим [3].
    Серед механічних травм чільне місце займає транспортний травматизм. Під транспортною травмою розуміють механічні пошкодження, заподіяні зовнішніми або внутрішніми частинами транспорту під час його руху, а також при зіткненні з транспортом, що рухається [4]. Значне збільшення та урізноманітнення транспортних засобів останнім часом зумовлює почастішання випадків транспортного травматизму.
    Диференціація та ефективне лікування транспортної травми складають найбільш актуальну проблему травматології, де ушкодження черепа є маловивченою проблемою.

    Актуальність теми.
    У ветеринарній хірургії ЧМТ відносяться до найбільш складних патологічних процесів. Вони важко діагностуються і ще менше піддаються лікуванню. Нерідко ЧМТ закінчуються загибеллю тварини. У зв’язку з цим удосконалення діагностики та лікування ЧМТ представляє актуальну проблему.
    У загальній ветеринарній хірургії в числі ЧМТ традиційно розглядають струс, ушиб та комбіноване пошкодження головного мозку (І.О. Поваженко, 1961; М.В. Плахотін та співавт.,1966; І.О. Поваженко, С.І. Братюха, 1989; О.Д. Бєлов та співавт.,1990; І.С. Панько та спіавт., 1998; В.Б. Борисевич та співавт., 1992, 2001 та ін.). Причому діагностика та лікування ЧМТ представлено в узагальненому вигляді без урахування локалізації їх, що не може не позначитися на ефективності лікувальних заходів.
    У спеціальній ветеринарній хірургії (К.І. Шакалов та спіавт., 1966; В.Б. Борисевич та співавт., 1993 та ін.) ЧМТ взагалі не представлено, що ще раз підкреслює недостатнє вивчення цього питання.
    ЧМТ найбільш часто зустрічаються у собак в умовах міста в зв’язку з чисельністю. Переважають травми, зумовлені зіткненням з транспортом (автомобілями, мотоциклами, мопедами) та травми, що іноді виникають при падінні з висоти. Зустрічаються також травми, зумовлені ударом палицею, цеглиною тощо.
    Враховуючи сказане, вважаємо, що діагностика та лікування ЧМТ у собак потребують нового, більш сучасного підходу до їх вивчення, оскільки саме на базі таких розробок представляється можливість удосконалення існуючих методів топічної діагностики та раціональної терапії. Саме такий напрям наукових досліджень покладений в основу представленої роботи.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. академіка УАСХН І.О. Поваженка факультету ветеринарної медицини ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету (розробити теоретичні основи комп’ютерного методу диспансеризацій тварин з метою діагностики, терапії та профілактики захворювань), яка виконується за завданням державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (державний реєстраційний номер 0196U013082).
    Мета і задачі дослідження. Дослідити можливості удосконалення діагностики ЧМТ у собак, вивчити симптоми уражень, представити порівняльну оцінку різних методів лікування.
    Виходячи з наміченої мети, в роботі були поставлені наступні завдання:
    - встановити можливість застосування комп’ютерної томографії (КТ) для візуалізації стану кісток черепа, судин та речовини головного мозку у собак;
    - дослідити ефективність діагностичного застосування у ветеринарно-медичній травматології методу комп’ютерної томографії ЧМТ у собак;
    - диференціювати види ЧМТ у собак;
    - представити порівняльну ефективність різних методів лікування ЧМТ у собак.
    Об’єкт дослідження: клінічно здорові собаки та собаки з різними видами ЧМТ.
    Предмет дослідження: кістки черепа, оболонки, судини, речовина головного мозку, ліквор, сосок зорового нерва, медикаментозні засоби заспокоєння собак, хірургічне та паліативне лікування ЧМТ.
    Методи дослідження: клінічні, неврологічні, гістологічні та гістохімічні, комп’ютерно-томографічні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у вітчизняній ветеринарній медицині опрацьовано та апробовано метод комп’ютерної томографії і представлено особливості його застосування у собак. На підставі КТ удосконалено топічну діагностику ЧМТ і з’ясовані можливості диференційно-діагностичних параметрів методики, а також представлені раціональні методи лікування ЧМТ у собак.
    Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено метод візуалізації стану кісток черепа, оболонок, судин і речовини ГМ, як основного сучасного діагностичного прийому у ветеринарно-медичній травматології. Рекомендовані раціональні методи лікування відносно простих, складних і комбінованих ЧМТ у собак. Результати досліджень впроваджені в навчальний процес та в лікування тварин кафедр хірургії ім. академіка УАСХН І.О. Поваженка НАУ, акушерства і хірургії ОДАУ, а також у навчальний процес кафедр хірургії БЦДАУ та Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.
    Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто освоїв метод комп’ютерної томографії, модифікував його для дослідження черепа у собак, дослідив і описав комп’ютерно-томографічні показники мозкового черепа собак у нормі та при найбільш поширених ЧМТ у даного виду тварин. Дослідив перебіг ЧМТ, представив їх диференційну діагностику та застосував раціональні методи лікування. Він особисто виконав весь обсяг експериментальних досліджень, підбір та опрацювання наукової літератури, здійснив аналіз та інтерпретацію одержаних результатів.
    Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичничих конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультетів ветеринарної медицини Національного аграрного університету, Одеського державного аграрного університету в 2000 і 2001 рр., на III міжнародній науково-практичній конференції з неінфекційної патології тварин, присвяченій 90-річчю з дня народження доктора ветеринарних наук, професора А.Ф. Бурденюка (Біла Церква, 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка, доктора ветеринарних наук, професора І.О. Поваженка (Київ, 2001 р.), а також на I міжнародній науково-практичній ветеринарній конференції з проблем дрібних тварин (Одеса, 2002)

    Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 10 наукових робіт у збірниках наукових праць Національного аграрного університету (1), Одеського державного аграрного університету (3), Білоцерківського державного аграрного університету (2), журналах Ветеринарна медицина України” (3) та Ветеринария” (1).
  • Список литературы:
  • В И С Н О В К И

    1. У дисертації наведені теоретичні положення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає у з’ясуванні особливостей діагностики та лікування черепно-мозкових травм у собак, розробці і застосуванні комп’ютерної томографії мозкового черепа собак у нормі і в патології..
    2. Метод комп’ютерної томографії у ветеринарно-медичній нейрології і нейропатології дає змогу проводити чітке пошарове (за заданою програмою) дослідження тканин і органних утворень мозкового черепа. У клінічній практиці комп’ютерна томографія забезпечує постановку максимально достовірного діагнозу, що є передумовою проведення раціонального лікування та отримання високого лікувального ефекту.
    3. Дослідження соска зорового нерва у собак відносно простий та швидкий метод, який допомагає достовірно поставити діагноз на гіпертензію, викликану гематомами, вдавленими уламками кісток черепа, гідроцефалією та ін.
    4. Дослідження спинномозкової рідини достатньо достовірний метод постановки діагнозу на гіпертензію головного мозку та внутрішньомозкову кровотечу.
    5. Поверхневі деформації мозку внаслідок удару призводять до ушибів та субдуральних гематом, а глибокі деформації до дифузного ушкодження аксонів з явищами порушення аксонного транспорту та аксонотомії.
    6. Ушкодження мозку внаслідок травм можуть бути: а) вогнищеві (ушиби, внутрішньочерепні гематоми, ушкодження, зумовлені підвищенням внутрішньочерепного тиску - анемічно-гіпоксичні), б) дифузні (дифузне ушкодження аксонів та дифузне мікроваскулярне ушкодження).
    7. Лікування закритих черепно-мозкових травм у собак включає багато різних методів, вибір яких у конкретному випадку зумовлений видом травми, станом пацієнта та наявністю відповідних препаратів і певних сприятливих умов утримання собак.
    8. Лікування відкритих черепно-мозкових травм у собак базується на застосуванні хірургічної обробки ран.
    9. При консервативному лікуванні черепно-мозкових травм (переважно струс, ушиб, субдуральна гематома, набряк мозку тощо) показані кровоспинні (3-5 %-ний розчин іхтіолу в дозі 5-7 мг/кг, 1 %-ний розчин вікасолу 1 мл 1-2 рази на добу, 2,5% розчин етамзілату 2-4 мл 2-3 рази на добу, 10 %-ний розчин кальцію хлориду в/в), осмотерапевтичні (15-20 %-ний розчин маніту 2 г/кг, в/в), сечогінні (1 %-ний розчин фуросеміду 1-2 мл), протизапальні (дексаметазон у дозі 1-4 мг, в/в кожні 4-8 годин), протисудомні (20 %-ний розчин натрію оксибутирату у дозі 50-100 мг/кг, в/в; дроперідол у дозі 3 мг/кг на добу в/м) препарати.
    10. При оперативному лікуванні черепно-мозкових травм (переважно ушиб мозку, субдуральна гематома, здавлювання і переломи черепа, гострий набряк мозку тощо) доцільно проводити декомпресійну краніотомію, трепанацію тім’яної кістки; цистернальна пункція з видаленням частини ліквору при підвищенні внутрішньочерепного тиску загрожує грижею намету мозочка.





    П Р О П О З И Ц І Ї В И Р О Б Н И Ц Т В У

    Оптимальним методом діагностики черепно-мозкових травм у собак є комп’ютерна томографія. Можна також застосовувати загальні клінічні і неврологічні методи діагностики, в тому числі дослідження соска зорового нерва (офтальмоскопією) та ліквора (при застосуванні цистернальної пункції).
    При консервативному лікуванні черепно-мозкових травм (переважно струс, ушиб, субдуральна гематома, набряк мозку тощо) показані кровоспинні (3-5 %-ний розчин іхтіолу в дозі 5-7 мг/кг, 1 %-ний розчин вікасолу 1 мл 1-2 рази на добу, 2,5% розчин етамзілату 2-4 мл 2-3 рази на добу, 10 %-ний розчин кальцію хлориду в/в), осмотерапевтичні (15-20 %-ний розчин маніту 2 г/кг, в/в), сечогінні (1 %-ний розчин фуросеміду 1-2 мл), протизапальні (дексаметазон в дозі 1-4 мг, в/в кожні 4-8 годин), протисудомні (20 %-ний розчин натрію оксибутирату у дозі 50-100 мг/кг, в/в; дроперідол в дозі 3 мг/кг на добу в/м) препарати.
    При хірургічному лікуванні черепно-мозкових травм (переважно ушиб мозку, субдуральна гематома, здавлювання і переломи черепа, гострий набряк мозку тощо) доцільно проводити декомпресійну краніотомію, трепанацію тім’яної кістки; цистернальна пункція з видаленням частини ліквору при підвищенні внутрішньочерепного тиску загрожує грижею намету мозочка.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей: Пер. с нем. М.: Аквариум , 1998. С. 185, 186.
    2. Полли М.Т., Джон Э.Ф.Х. Травматология собак и кошек: Пер. с англ. М.: Аквариум, 1999. С. 82-93.
    3. Поваженко И.Е., Братюха С.И. Общая ветеринарная хирургия: практическое пособие. К.: Изд-во УСХА, 1989. С. 289.
    4. Концевич І.О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. К.: Леся, 1997. С. 219.
    5. Зеленевский Н.Я. Анатомия собаки. СПб: Хронотрон, 1997. С. 17-24, 272-288.
    6. Акаевский А.И., Юдичев Ю.Ф., Михайлов Н.В., Хрусталева И.В. Анатомия домашних животных. М.: Колос, 1984. С. 53-72, 414-446.
    7. Адрианов О.С., Меринг Т.А. Атлас мозга собаки. М.: Медгиз, 1959. С. 10-21.
    8. Frederickson R.G. The subdural space interpreted as a cellular layer of meninges // Anat. rec. Vol.230, №1. P. 38-51.
    9. Haines D.E. On the question of a subdural space // Anat. rec. Vol.230, №1. P. 3-21.
    10. Orlin J., Osen K., Hovig T. Subdural compartment in pig: a morphologic study with blood and horseradish peroxidase infused subdurally // Anat. rec. Vol.230, №1. P. 22-37.
    11. Майорова Н.А. Экспериментальное исследование всасывания эритроцитов из субдурального пространства мозга // Вопросы нейрохирургии. 1965. №2. С. 10-14.
    12. Добровольский Г.Ф. Электронно-микроскопическое исследование процесса удаления эритроцитов аутогенной крови за пределы субдурального пространства // Бюллетень єксперимент. биологии медицины. 1979. №7. С. 99-102.
    13. Андреева Н.Г., Обухов Д.К. Эволюционная морфология нервной системы позвоночных. СПб.: Лань, 1999. С. 36-37.
    14. Скрябин К.И., Шапиро А.Я. Головной мозг // Ветеринарный энциклопедический словарь. 1-е изд. М., 1950. Т.1. С. 240.
    15. Бакл Дж. Гормоны животных: Пер. с англ. М.: Мир, 1986. С. 21.
    16. Хромов Б.М. Анатомия собаки // методы физиологических исследований. Л.: Наука, 1972. С. 173-174.
    17. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные животные // Разведение, содержание, использование в эксперименте. К.: Вища школа, 1983. С. 86-87.
    18. Хрусталёва И.В. Анатомия домашних животных. М.: Колос, 1997. С. 328.
    19. Magnus R., De Klein A. Some results of studies of the physiology of posture // Lancet. 1926. Vol.2. P. 531-535.
    20. Ito M., Joshida M., Obata K. et al. Inhibitory control of intracerebellar nuclei by Purkinje cell axons // Exp. brain res. 1970. Vol.10. P. 64-80.

    21. Фадеев Л.А., Синёв А.В., Полянский М.А.,Скородумов М.Т. Частная

    патология и терапия внутренних болезней домашних животных. М.: Гос. изд. сельскохозяйственной литературы, 1947. С. 546-548.
    22. Френер Е., Зільберзіпе Е. Курс спеціальної хірургії. Харьків/Київ, 1934. С. 102-103.
    23. Шакалов К.И., Поваженко И.Е. Частная хирургия домашних животных. М./Л.: Гос. изд. сельхоз литературы, 1956. С. 19-21.
    24. Плахотин М.В., Голиков А.Н., Шитов С.Т. Общая ветеринарная хирургия. М.: Колос, 1966. С. 297.
    25. Саркисов Д.С., Ремезов П.И. Воспроизведение болезней человека в эксперименте. М.: Институт хирургии им. А.В.Вишневского АМН СССР, 1960. С. 259.
    26. Сидельников В.М., Депутат А.Е., Афанасьев Е.Н. Неотложные состояния у детей. К.: Здоровья, 1983. С. 200-201.
    27. Бадалян Л.О., Журба Л.Т., Тимонина О.В. Детские церебральные параличи. К.: Здоровья, 1988. С. 41-42, 151.
    28. Борисевич Б.В., Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Хомин Н.М. Загальна ветеринарно-медична хірургія. К.: Наук. світ, 2001. С. 81-82.
    29. Фогель Э., Богданов Н.Н. Спутник ветеринарного врача. М./Л.: Гос. изд. колхозной и совхозной литературы, 1934. С. 12.
    30. Журавель А.А., Кадыков Б.И., Косых В.П. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1977. С. 343.
    31. Петренко О.Ф. Переломи кісток та раціональні методи їх зрощення: Метод. рекомендації. К.: Наук. світ, 2001. С. 29.
    32. Медведев И.Д. Ветеринарная военно-полевая хирургия. М.: Сельхозгиз, 1944. С. 222-223.
    33. Амчеславский В.Г., Шиманский В.Н., Шатворян Б.Р. Современная терапия абсцесса головного мозга. // Русский медицинский журнал. 2000. № 8. С.13-14.
    34. Соков Л.П. Курс травматологии и ортопедии: Учебное пособие. М.: Изд-во университета дружбы народов, 1985. С. 232.
    35. Иргер И.М. Нейрохирургия. М.: Медицина, 1971. С. 211-212
    36. Сингур Н.А. Ушибы мозга // Механизм возникновения. М.: Медицина, 1970. С. 11.
    37. Петровский Б.В. Черепно-мозговая травма. // БМЭ. 3-е изд. М., 1986. Том 27. С. 303, 304.
    38. Зайко М.Н., Биць Ю.В., Атаман О.В. Патологічна фізіологія: Підручник. К.: Вища школа, 1995. С. 575-576.
    39. Морайон Р. Нарушения васкуляризации головного мозга у плотоядных // Ветеринар. 2001. №3. С. 4-7.
    40. Комаров Б.Д., Ишмухаметов А.И. Клинико-физиологические методы исследования в неотложной хирургии. М.: Медицина, 1985. С. 210.
    41. Боева Е.М. Очерки по патофизиологии острой закрытой травмы мозга. М.: Медицина, 1968. 195 с.
    42. Кулагин В.К. Патологическая физиология травмы и шока. Л.: Медицина, 1978. 296 с.
    43. Рабинович С.С., Кривошапкин А.Л., Ткаченко А.П. Адаптационные механизмы и патогенез травм головного мозга. Новосибирск: Наука, 1987. 89 с.
    44. Clemente J., Pedroso I. Hypoxia as a factor predisposal to development of complications in brain injury // Neurobiol. dev. 1992. Vol.8, №3. P.168-180.
    45. Lou H.C. Perinatal hypoxic - ischemic brain damage and intraventricular hemorrhage: Apathogenic model // Arch. neurol. 1980. Vol.37. P. 585-587.
    46. Milligan D.W.A. Failure of autoregulation and intraventricular hemorrage in preterm infants // Lancet. 1980. Vol.1, №8. P. 896-898.
    47. Tymianski M., Tator C.H. Normal and abnormal calcium homeostasis in neurons: A basis for the pathophysiology of traumatic and ischmic central nervous system injury // Neurosurgery. 1996. Vol.38, №6. P. 1176-1195.
    48. Коновалов А.Н., Лихтерман Л.Б., Потапов А.А. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме: Том 1. М.: Антидор, 1998. С. 52, 472-492.
    49. Гаевый О.В. Клиническая и компьютерно-томографическая диагностика черепно-мозговой травмы у детей: Автореф. дис... канд. мед. наук. М., 1983. 20 с.
    50. Hardman J.M. The pathology of traumatic brain injuries // Complications of nervous systems trauma. N.Y., 1979. P. 15-50.
    51. Ормантаев К.С. Тяжёлая черепно-мозговая травма у детей. Л.: Медицина, 1982. 288 с.
    52. Егунян М.А. Тяжёлая черепно-мозговая травма у детей. К.: Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины, 1998. С. 16, 24-25.
    53. Чабулов А. Диффузное аксональное повреждение головного мозга: Автореф. дис... канд. мед. наук. М., 1990. 24 с.
    54. Артарян А.А., Банин А.В., Гаевый О.В. Клиническая классификация черепно-мозговой травмы у детей: Методические рекомендации. М., 1991 17 с.
    55. Касумова С.Ю., Лихтерман Л.Б., Шарова Е.В., Ромодановский П.О. Структурно - функциональные изменения мозга при диффузорных аксональных повреждениях // I-й съезд нейрохир. укр. тез. доп. К., 1993. С. 134
    56. Takeda A., Iwamoto T., Sato I. et al. Clinical peculiarities of diffuse brain swelling in children: analysis of 39 cases // Jpn. i. traumatol. 1996. Vol.14, №1. P. 49-56.
    57. Bruce D.A., Alavi A., Bilaniuk L.T. et al. Diffuse cerebral swelling following head injuries in children: The syndrome of malignant brain edema // J. neurosurg. 1981. Vol.54, №2. P. 170-178.
    58. Aldrich E.F., Eisenberg H.M., Saydjari C. et al. Diffuse brain swellingon severely head - injured children: A report from the NIH Traumatic Coma Data Bank // J. neurosurg. 1992. Vol.76, №3. P. 450-454.
    59. Семёнов Б.С., Лебедев А.В. Частная ветеринарная хирургия. М.: Колос, 1997. С. 5.
    60. Панько І.С., Власенко В.М., Іздепський В.Й. Загальна ветеринарна хірургія. Біла Церква: Видавництво аграрний університет, 1998. С. 243.
    61. Голиков А.Н. Нервные болезни животных. М.: Колос, 1972. С. 63.
    62. Фануэль-Барэ Д. Внутричерепная гипертензия: Клинические аспекты // Ветеринар. 2000. №6. С. 4-9.
    63. Scott G.V. Спинномозговая пункция // Waltham focus. 1997. Том7, №2. С. 35-37.
    64. Ионов П.С., Мухин В.Г., Федотов А.И., Шарабрин И.Г. Лабораторные исследования в ветеринарной клинической диагностике. М.: Госуд. изд-во сельскохоз. литературы, 1953. С. 148.
    65. Dorothea Schwartz - Porsche. Подходы к диагностике припадков // Waltham focus. 1999. Том 9, №2. С. 13, 15.
    66. Макашов А.В. Глазные болезни домашних животных. М.: Сельхозгиз, 1948. С. 10-21.
    67. Плахотин М.В., Белов А.Д., Есютин А.В. Общая ветеринарная хирургия. М.: Колос, 1981. С. 302.
    68. Поваженко И.О. Общая ветеринарная хирургия. М.: Колос, 1961. 389с.
    69. Белов А.Д., Лукьяновский В.А. Общая ветеринарная хирургия. М.: Агропромиздат, 1990. 792 с.
    70. Борисевич В.Б., Поваженко І.О, Братюха С.І. Загальна ветеринарна хірургія. К.: Вища школа, 1992. 277 с.
    71. Шакалов К.И., Кузнецов Г.С., Поваженко И.Е. Частная хирургия с офтальмологией и ортопедией. Л.: Колос, 1966. С. 13.
    72. Борисевич В.Б., Панько І.С., Іздепський В.Й. Спеціальна ветеринарна хірургія. К.: Видавництво УСГА, 1993. 497 с.
    73. Шебиц Х., Брасс В. Оперативная хирургия собак и кошек: Пер. с нем. М.: Аквариум, 2001. 512 с.
    74. Абакумов В.Г., Рыбин А.И., Сватош Й., Синекоп Ю.С. Системы отображения в медицине. К.: Юніверс, 2001. С. 237-238.
    75. Болеслав Гладыш. Томография в клинической практике: Пер. с польского. Варшава: Польское государственное медицинское издательство, 1965. С. 6-8.
    76. Авдеев Г.А. Томография черепа. Л.: Медицина , 1965. С. 5-6.
    77. Holger Pettersson. Общее руководство по радиологии: Т 1. М.: Спас, 1996. - С. 54-56.
    78. Верещагин Н.В., Брагина Л.К., Вавилов С.Б., Левина Г.Я. Компьютерная томография мозга. М.: Медицина, 1986. C. 12, 52.
    79. Бабчин А.И., Кондаков Е.Н., Зотов Ю.В. Травматические субдуральные гигромы: Клиника, диагностика, хирургическое лечение и некоторые вопросы патогенеза. СПб.: Изд. РНХИ им. проф. А.Л. Поленова, 1995. С. 68-69.
    80. Корниенко В.Н., Васин Н.Я, Кузьменко В.А. Компьютерная томография в диагностике черепно - мозговой травмы. М.: Медицина, 1987. С. 17-19.
    81. Рубахина Н.А., Чупрынина Н.М. Рентгенодиагностика заболеваний челюстно-лицевой области. М.: Медицина , 1991. С. 46.
    82. Коновалов А.Н., Потапов А.А., Лихтерман Л.Б. Патогенез, диагностика и лечение черепно-мозговой травмы и её последствий // Вопр. нейрохир. 1994. №4. С. 18-25.
    83. Ambrose J. Computerized X ray scanning of the brain // J. neurosurg. 1974. Vol.40, №5. P. 679-695.
    84. Bradshaw J.R. Brain imaging: An introduction. London e.a.: Wright, 1989. 249 p.
    85. Eide P.K., Tysnes O.B. Early and late outcome in head injury patients with radiological evidence of brain damage // Acta neurol. scand. 1992. Vol.86, №2. P. 194-198.
    86. Fulton L.M., Steinberg S.H. Preliminary study of lomustine in the treatment of intracranial masses in dogs following localization by imaging techniques
    // Seminars vet. med. surg. 1990. №5. P. 241-245.
    87. Thrall D.E., Robertson I.D., McLeod D.A. et al. A comparison of radiographic and computed tomographic findings in 31 dogs with malignant nasal cavity tumours. // Vet radiol. 1989. №30. P. 59-66.
    88. LeCouteur R.A., Fike J.R., Cann C.E. et al. X - ray computed tomography of brain tumors in cats // J. am. vet. med. assn. 1983. №83. P. 301-305.
    89. Коновалов А.Н., Корниенко В.Н. Компьютерная томография в нейрохирургической клинике. М.: Медицина, 1985. C. 5-15.
    90. Зедгенидзе Г.А. Клиническая рентгенорадиология: Радионуклидная диагностика. Компьютерная томография. М.: Медицина , 1985. С. 282-285.
    91. Шотемор Ш.Ш. Путеводитель по диагностическим изображениям. М.: Советский спорт, 2001. С. 26.
    92. Линденбратен Л.Д., Наумов Л.Б. Медицинская рентгенология. М.: Медицина , 1984. С. 36.
    93. Габуния Р.И., Колесникова Е.К. Компьютерная томография в клинической диагностике. М.: Медицина , 1995. С. 8-11.
    94. Фануэль-Барэ Д. Томоденситометрия: Принципы и показания в неврологии // Ветеринар. 2000. №6. С. 10-13.
    95. Віничук С.М. Судинні захворювання нервової системи. К.: Наукова думка , 1999. С. 169.
    96. Бирюкова Л.М. Дифференциальная диагностика судорог у собак. // Материалы Восьмой международный конгресс по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных”. М., 2000. С. 252.
    97. Hopkins AL, Wheeler SJ. Subdural haematoma in a dog. // Vet. surg. 1991. №20. Р. 413-417.
    98. Улицкий Л.А., Чухловина М.Л. Диагностика нервных болезней: Руководство для врачей. СПб.: Питер, 2001. С. 75.
    99. Губенко В.В., Кардаш А.М., Воронин О.Ю. Рентгенологические компьютерно-томографические признаки ушибов головного мозга с геморрагическим компонентом // Тез. доп. Укр. конгр. радиол.”. К., 1995. С. 85.
    100. Pearle T.J., Hakanson P., Stounbridge A.I., Rey D.P.M. Intracranial haematomas in children: Comparison with adults // Progr. pediat. res. 1995. Vol.9, №1. P. 46-60.
    101. Потапов А.А., Лихтерман Л.Б. Очаговые и диффузные повреждения головного мозга // АСГ. Вопр. Нейротравматол.” М., 1988. С. 7-14.
    102. Бродский Ю.С., Вербова Л.Н. Субдуральные гематомы у детей грудного возраста. К.: Здоровья, 1990. 144 с.
    103. Потапов А.А., Лихтерман Л.Б., Кравчук А.Д. Хронические субдуральные гематомы. М.: Антидор, 1997. С. 114.
    104. Шмырев В.И., Архипов С.Л., Кузнецова С.Е., Терновой С.К. // Журн. неврол. и психиатр. 2001. Т.101, №1. С. 27-31.
    105. Susan E. Aiello, Asa Mays The Mersk Veterinary Manual: Eighth edition. Philadelphia: Saunders, 1998. С. 895.
    106. Thomas W.B., Wheeler S.J., Kornegay J.N., Kramer R. Magnetic resonance imaging of primary brain tumors in dogs. // Vet. radiol. ultrasound. (In press).
    107. Саймон Д. Вилер, Вильям Б. Томас. Неврология мелких домашних животных в вопросах и ответах. М.: Аквариум, 1999. С. 52.
    108. Луппа Х. Основы гистохимии. М.: Мир, 1980. 343 с.
    109. Стрелков Р. Б. Метод вычисления стандартной ошибки и доверительных интервалов средних арифметических величин с помощью таблицы. Сухуми: Алашари, 1966. 128 с.
    110. Смирнов А.М., Конопелько П.Я., Постников В.С. Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных. Л.: Колос, 1981. С. 345.
    111. Боголюбов В.М., Вейн А.М., Вахман И.С. Справочник по оказанию скорой и неотложной помощи. М.: Медицина, 1975. С. 443.
    112. Ромоданов А.П., Зозуля Ю.А., Педаченко Г.А. Сосудистая нейрохирургия. К.: Здоровья, 1990. С. 13.
    113. Александровская М.М. Сосудистые изменения в мозгу при различных патологических состояниях: Морфологические исследования. М.: Медгиз, 1955. С. 210.
    114. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Учебное пособие. 11-е изд. М.: Медпресс, 2000. С. 279-280.
    115. Бирючков Ю.В. Открытые фронто - базальные черепно-мозговые травмы: Медицина теория и практика. Алма-Ата, 1987. С. 55-59.
    116. Petersen - Jones S.M. Abnormalities of eyes and vision: Wheeler S.J., ed. Manual of small animal neurology. 2-nd edn. Cheltenham: Bsava, 1995. Р. 152-154.
    117. Хозгуд Ж., Хоскинс Д.Д., Девидсон Ж., Смит Д. Терапия и хирургия щенков и котят: Пер. с англ. М.: Аквариум, 2000. С. 418, 421, 423.
    118. Вейн Е. Вингфилд. Секреты неотложной ветеринарной помощи. Кошки и собаки: Пер. с англ. СПб.: Невский диалект, 2000. С. 104, 106, 560.
    119. Абакумов М.М., Доренков А.Ф., Исаков Ю.В. Справочник операционной и перевязочной сестры. М.: Медицина, 1976. С. 233.
    120. Пульняшенко П.Р. Анестезиология и реаниматология собак и кошек: Практическое пособие. К.: Фауна-сервис, 1997. С. 59.
    121. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Ветеринарна анестезіологія. Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 2000. С. 285.
    122. Ноздрачёв С.И. Субокципитальная анестезия в профилактике и терапии анафилактического шока: Автореф. дис... канд. вет. наук. К., 1963. 15 с.
    123. Слюсаренко Д.В. Пролонгована епідуральна анестезія у собак і кіз: Автореф. дис... канд. вет. наук. Харків, 2001. 20 с.
    124. Бушков В.Г. Метод лечения непосредственным воздействием на центры головного мозга в ветеринарии: Учебное пособие. Казань, 1988. 46 с.
    125. Левченко В.І., Судаков М.О., Мельник Й.Л. Клінічна діагностика хвороб тварин. К.: Урожай, 1995. С. 251.
    126. Терновой К.С., Синило М.И. Ошибки и осложнения в клинике травматологии и ортопедии. К.: Вища школа, 1987. С. 168, 171.
    127. Стручкова В.И. Справочник по клинической хирургии. М.: Медицина, 1967. С. 239.
    128. Исаков Ю.Ф., Долецкий С.Я. Детская хирургия. М.: Медицина, 1971. С. 106.
    129. Великорецкий А.Н., Кружков В.А. Хирургия. Л.: Медгиз, 1958. С. 306.
    130. Педаченко Е.Г., Удод С.В. Абдоминальный синдром в остром периоде черепно-мозговой травмы. К., 1999. С. 3.
    131. Иванов В.П. Использование установки РУВ 1 в рентгенодиагностике хирургических и внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных (экспериментально клиническое исследование): Автореф. дис... док. мед. наук. Л., 1975. 33 с.
    132. Shores A. Neuroanesthesia: A review or the effects of anesthetic agents on cerebral blood flow and intracranial pressure in the dog // Vet. surg. 1985. №14. P. 257-263.
    133. Oliver J.E., Lorenz M.D. Handbook Neurolody: 2-nd edn. Philadelphia: Saunders, 1993. Р. 272-281.
    134. Телятников А.В., Борисевич В.Б. Компьютерная томография // Ветеринария. 2001. №2. С. 42-46.
    135. Завадский Н.А. Контузия мозга. Киров: Кировское областное государственное издательство,1951. С. 62-63.
    136. Егунян М.А. Важка і середнього ступеня важкості черепно-мозкова травма у дітей різних вікових груп (гострий період): Автореф. дис... доктора мед. наук. К., 1999. 36 с.
    137. Podell M. The use of diazepam per rectum at home for the acute management of cluster seizures in dogs // J. vet. intern. med. 1995. №8. P. 68-74.
    138. Скоромец А.А. Краткий справочник врача-невролога. СПб.: Сотис, 1999. C. 302.
    139. Schwartz-Porsche D. Management of retractory seizures: Kirk R.W., Bonagura J.D., ed. Current Veterinary Therapy XI. Philadelphia: Saunders, 1992. Р. 986-991.
    140. Trepainier L.A. Pharmacokinetics and clinical use of bromide // Proceedings 11th American College of Veterinary Medicine Forum. Washington DC. 1993. Р. 878-880.
    141. Hoerlein B.F., Redding R.W., Hoff E.J., McGuire J.A. Evaluation of dexamethasone, DMSO, mannitol, and solcoseryl in acute spinal cord trauma //
    J. am. anim. hosp. assn. 1983. №19. Р. 216-226.
    142. Diringer M.N. Intracerebral hemorrhage: pathophysiology and management // Crit. сare. мed. 1993. №21. P. 1591-1603.

    143. Петров С.В. Общая хирургия. СПб.: Лань, 2001. С. 249-250.
    144. Ходарев С.В., Гавришев С.В., Молчановский В.В., Агасаров Л.Г. Принципы и методы лечения больных с вертеброневрологической патологией: Учебное пособие. Ростов н/Д: Феникс, 2001. С. 68.
    145. Кашин А.С. Экспериментальное и клиническое обоснование к применению кровеостанавливающих средств в ветеринарной хирургии (экспериментально-клиническое исследование): Автореф. дис... док. вет. наук. Л., 1986. 26 с.
    146. Фадеев Л.А. Рецепты ветеринарной терапии. М.: Гос. изд. сельскохоз. литературы, 1950. С. 112-113.
    147. Арендт А.А., Нерсесянц С.И. Основы нейрохирургии детского возраста. М.: Медицина, 1968. С. 289.
    148. Ванин А.В. Черепно-мозговая травма средней тяжести и тяжёлой степени у детей: Автореф. дис... док. мед. наук. М., 1993. 41 с.
    149. Пельц Б.А. Методические рекомендации по диагностике и лечению черепно-мозговых травм у детей: Методич. рекомендации. К., 1980. 22 с.
    150. Колтер С., Рюккер Н.Ц. Острая травма центрального отдела нервной системы // Ветеринар. 2001. №3. С. 8-15.
    151. Динев Д.Н., Аминков Б.Я., Паскалев М.Д. Ортопедични техники при малките животни. Стара Загора: Нис, 1995. С. 150.
    152. Киселёв В.П., Козырев В.А. Черепно-мозговая травма у детей. М.: Медицина, 1971. С. 244.
    153. Morgalla M.H., Krasznai L., Buchholz R. et al. Repeated decompressive craniectomy after head injury in neuromonitoring // Surg. neurol. 1995. Vol.43, №6. P. 583-590.
    154. Трошин В.Д., Густов А.В., Трошин О.В. Острые нарушения мозгового кровообращения: Руководство. 2-е изд. Н.Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 1999. 440 с.
    155. Валькер Ф.И., Вишневский А.С., Григорович К.А. Краткий курс оперативной хирургии с топографической анатомией. Л.: Медгиз, 1951. С. 115.
    156. Томашук И.П., Томашук И.И. Руководство по оперативной технике для начинающих хирургов. К.: Изд-во европейского университета, 2001. С. 244.
    157. Кудряшов А.Ф. Черепно-мозговая травма у детей раннего и младшего возраста: Автореф. дис... канд. мед. наук. М., 1982. 15 с.
    158. Юращук Б.П. Вдавленные переломы костей черепа у детей: Автореф. дис... канд. мед. наук. К., 1990. 23 с.
    159. Педаченко Г.А. Переломы костей черепа. Пластика дефектов черепа
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины