КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СОБАК ІЗ ХРОНІЧНИМ ЗАПАЛЕННЯМ ЗОВНІШНЬОГО ВУХА : Клинико-экспериментальное обоснование принципов ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ СОБАК С ХРОНИЧЕСКИМ воспаление наружного уха

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЛІДА МАРІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 619:616.288:636.7

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ СОБАК ІЗ ХРОНІЧНИМ ЗАПАЛЕННЯМ ЗОВНІШНЬОГО ВУХА

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, професор
Петренко Олег Федосійович

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Анатомо-фізіологічні особливості органа слуху собак.........................10
1.2. Поширеність, етіологія і патогенез захворювань органа слуху............18
1.3. Сучасні погляди на діагностику та лікування собак із запаленням
зовнішнього вуха......................................................................................26
1.4. Висновок.....................................................................................................33
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.......................................................................................35
РОЗДІЛ 3. БАКТЕРІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІЛЕНЬ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЛУХОВОГО ХОДУ СОБАК ПРИ ЗАПАЛЕННІ
ЗОВНІШНЬОГО ВУХА
3.1. Загальна характеристика обстежених тварин.......................................40
3.2. Характеристика мікрофлори, виділеної із зовнішнього слухового
ходу собак................................................................................................49
3.3. Асоціації мікроорганізмів, виділених у собак із запаленням
зовнішнього вуха.....................................................................................58
3.4. Чутливість мікрофлори, виділеної із зовнішнього слухового ходу
собак при запаленні зовнішнього вуха, до антибактеріальних
засобів.......................................................................................................69
3.5. Висновок...................................................................................................77
РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ СОБАК
ІЗ ЗАПАЛЕННЯМ ЗОВНІШНЬОГО ВУХА І КЛІНІЧНО ЗДОРОВИХ
4.1. Морфологічний склад крові дослідних та контрольних собак...........88

4.2. Біохімічний склад крові піддослідних собак .......................................81
4.3. Висновок....................................................................................................82
РОЗДІЛ 5. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ СОБАК ІЗ ЗАПАЛЕННЯМ ЗОВНІШНЬОГО ВУХА
5.1. Лікування собак з урахуванням чутливості мікроорганізмів,
виділених із зовнішнього слухового ходу, до антибіотиків.................85
5.2. Оперативне лікування собак із запаленням
зовнішнього вуха......................................................................................93
5.3. Висновок....................................................................................................99
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАС-
НИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...........................................................................................100
ВИСНОВКИ.........................................................................................................119
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................121
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ............................122
ДОДАТКИ............................................................................................................139

ВСТУП
У наш час спостерігається підвищення інтересу вчених і практичних лікарів ветеринарної медицини до захворювань органа слуху тварин різних видів у зв’язку із їх значною поширеністю [31, 97, 111].
Переважно свійські тварини з патологією органа слуху залишаються без своєчасної кваліфікованої допомоги, оскільки через недостатнє обстеження діагноз не встановлюється. Досі не розроблено патогенетично обґрунтованих підходів до лікування окремих захворювань органа слуху. Досить часто процес набуває хронічного або рецидивуючого перебігу, що призводить до розвитку різних ускладнень [29]. Нині кількість тварин, хворих на запалення зовнішнього вуха, значно перевищує зверненя до ветеринарних клінік власників тварин. Несвоєчасне надання допомоги тваринам із захворюваннями органа слуху може призвести до виникнення приглухуватості й глухоти, у зв’язку з чим проблема ранньої діагностики та ефективного лікування цієї патології є досить актуальною [90].
Актуальність теми. Захворювання огана слуху займають одне з основних місць серед різних патологій у домашніх тварин, зокрема, у собак. За даними літературних джерел, дана патологія реєструється у свійських тварин у 10 20% випадків серед хірургічних хвороб [10, 84].
За даними окремих дослідників [17], проблема отитів займає одне з основних місць у патології домашніх тварин, у тому числі собак. Залежно від етіологічних факторів у 1820% випадків захворювання виникає внаслідок природної схильності, частка спадкових становить 1012%, а в решті випадків захворювання спричинені умовами середовища та умовами утримання.
Незважаючи на досить високе поширення захворювань вуха у собак, у літературі зустрічаються лише поодинокі дані щодо етіології та патогенезу, діагностики та лікування отитів [155].
Дані літературних джерел свідчать про те, що розвиток синдрому хронічного отиту спричинюється бактеріальною та грибковою мікрофлорою, до якої належать бактерії Pseudomonas aeruginosa та Proteus spp., Staphylococcus spp. і Streptococcus spp. [111, 112], ліпофільні дріжджові гриби [88, 103]. Автори стверджують, що патологічні процеси часто виникають під впливом умовно-патогенної мікрофлори, яка присутня в організмі собак і за певних умов здатна викликати різні захворювання, в тому числі й отити. Пусковим механізмом розвитку запалення вуха може стати переохолодження, зниження імунітету, алергізація організму, не правильна годівля тощо.
За даними окремих вчених [170], патологія зовнішнього слухового ходу досить часто набуває рецидивуючого характеру внаслідок широкого й інколи безконтрольного застосування антибіотиків, кортикостероїдів і цитостатиків.
Важливим напрямком вивчення патогенезу хвороб слухового апарата є проведення гістологічного дослідження патологічних утворень зовнішнього вуха, а саме: апокринних аденом, гіперплазій сальних залоз, отофім [31].
Мало уваги приділено зв’язку характеру отитів з анатомо-фізіологічними особливостями зовнішнього слухового ходу собак, що сприяє розвитку запальних ексудативних процесів.
Досить мало уваги приділяється вивченню видового складу мікрофлори зовнішнього слухового ходу при різних патологіях органа слуху собак. Виявлення ж наявності збудників захворювання з метою уточнення діагнозу, визначення типу мікроорганізмів та їхньої чутливості до антибіотиків проводяться лише при цілеспрямованому бактеріологічному дослідженні. Між тим це дуже важливо при виборі оптимальної схеми застосування хіміотерапевтичних препаратів. Без уточнення виду збудника лікування гнійно-запальних захворювань часто не дає належного ефекту, призводить до різних ускладнень і хронізації процесу.
Ураховуючи значне поширення захворювань зовнішнього вуха у собак, відсутність у літературних джерелах достатньої інформації щодо діагностики та ідентифікації збудників запальних процесів органа слуху, а також невисоку ефективність їхнього лікування, дослідження в цьому напрямку є досить актуальними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом ініціативної науково-дослідної роботи кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка Національного аграрного університету за темою: „Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики хірургічних хвороб у ділянці голови, тулуба, черевної порожнини та опорно-рухового апарата”, яка виконується на замовлення Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (номер державної реєстрації 0103U005853).
Мета і завдання дослідження підвищення якості діагностики та ефективності лікування собак при хронічних запаленнях зовнішнього вуха.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
визначити поширеність і перебіг запалення зовнішнього вуха у собак залежно від породи та віку за даними річних звітів ветеринарних клінік м. Києва;
вивчити характер запалення зовнішнього вуха у собак залежно від виду збудника та породи тварин;
дослідити й провести порівняльний аналіз видового складу бактеріальної флори зовнішнього слухового ходу у клінічно здорових та хворих собак із запаленням зовнішнього вуха;
провести аналіз гематологічних і біохімічних показників крові у собак залежно від перебігу запалення зовнішнього вуха;
на основі аналізу результатів проведених досліджень обґрунтувати принципи діагностики запалень зовнішнього вуха у собак і розробити методи їх консервативного й оперативного лікування.
Об’єкт дослідження − хронічні запальні процеси зовнішнього вуха у собак.
Предмет дослідження клінічні ознаки хронічного отиту, патологічно змінений шкірний покрив зовнішнього слухового ходу та його ексудативний бактеріальний спектр, склад крові.
Методи дослідження. Клінічні, інструментальні, бактеріологічні, гематологічні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. В Україні вперше досліджено і встановлено зв’язок особливостей перебігу запалення зовнішнього вуха собак і видового складу мікроорганізмів, виділених із зовнішнього слухового ходу, залежно від породи та віку тварин.
Проведено всесторонній і глибокий порівняльний аналіз результатів комплексного бактеріологічного дослідження виділень із зовнішнього слухового ходу у здорових собак та із запаленням зовнішнього вуха. Визначено види мікроорганізмів та їхні асоціації, які частіше викликають запалення зовнішнього вуха у собак. Установлено, що найчастіше як етіологічні чинники виступають асоціації мікроорганізмів (40,09 %), у яких переважає Candida parapsilosis (18,4 %). Серед виділених монокультур переважають St. aureus (23,5 %) та St. saprophуticus (13,8 %). Грибкову флору при зовнішньому отиті виявляли в 31,36 % хворих тварин, у т. ч. в 3,22 % як монофлору і в 28,14 % в асоціаціях.
Вперше запропоновано і науково обґрунтовано принципи діагностики та високоефективного патогенетичного лікування хронічного запалення зовнішнього вуха у собак з урахуванням виду та чутливості мікроорганізмів, виділених із зовнішнього слухового ходу, що дозволило досягти стійкої ремісії та зберегти функцію органа слуху.
Розроблено, теоретично обґрунтовано й апробовано в умовах ветеринарних лікарень подільського району м. Києва оригінальний спосіб хірургічного лікування зовнішнього отиту у собак, ускладненого органічною патологією, який захищений патентом України № 25186 від 25 липня 2007 р.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами клініко-експериментальних досліджень розроблено і запропоновано нові науково обґрунтовані принципи діагностики та ефективного лікування запалення зовнішнього вуха у собак.
Розроблений комплекс досліджень дозволяє точніше встановити і обгрунтувати діагноз хронічного зовнішнього отиту у собак.
Застосування запропонованого комплексного лікування собак із запаленням зовнішнього вуха з урахуванням клінічних і бактеріологічних показників дозволило скоротити термін лікування на 7 днів, знизити частоту рецидивів у собак контрольної групи до одного на рік, а у тварин із хронічним запаленням зовнішнього вуха, що перебігає на фоні інших загально-соматичних захворювань, до трьох рецидивів на рік.
Розроблений спосіб хірургічного лікування собак, хворих на хронічний зовнішній отит, дозволяє уникнути побічних ускладнень і зберегти функцію слуху.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються у клініках ветеринарної медицини Подільського району м. Києва та в центральній міській лікарні ветеринарної медицини при лікуванні собак, хворих на зовнішній отит, також у науковій та практичній роботі кафедр хірургії вищих навчальних закладів України (Національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет, Полтавська державна аграрна академія, Одеський державний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, Сумський національний аграрний університет).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем вивчена література, досліджено поширення захворювань зовнішнього вуха у собак залежно від їхньої породи, віку та тривалості захворювання, проведено отоскопічні, гематологічні та бактеріологічні дослідження зовнішнього слухового ходу хворих і клінічно здорових собак. Здобувач особисто проводила лікування хворих тварин, розробила оригінальну методику хірургічного втручання при отитах, ускладнених органічними змінами шкіри зовнішнього слухового ходу, проаналізувала отримані результати та сформулювала висновки й пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорені на 5-й Міжнародній науково-практичній конференції Білоцерківського національного аграрного університету (м. Біла Церква, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2006), на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів (м. Київ, 2008), а також на засіданнях кафедри хірургії ім. проф. І.О. Поваженка НАУ.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, із них 6 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 100 сторінках комп’ютерного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатків і списку використаної літератури. Ілюстрована 16 рисунками і 19 таблицями. Перелік використаних літературних джерел містить повідомлення 84 вітчизняних і 90 іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у клініко-експериментальних дослідженнях собак із запаленням зовнішнього вуха для встановлення характеру перебігу хвороби залежно від віку та породи, розроблені ефективні науково-обґрунтовані принципи діагностики та методи консервативного й оперативного лікування тварин.
2. Захворювання органа слуху становлять 16,6 % від усіх хірургічних захворювань собак, з яких 82 % припадає на хронічні запалення зовнішнього вуха.
3. Найчастіше на хронічні запалення зовнішнього вуха хворіють собаки таких порід: спанієлі (35,71 %), німецькі вівчарки (19,1 %), французькі бульдоги (14,28 %), такси (9,52 %). Переважна більшість уражень реєструється у тварин старше 5 років (66,6 %) і значно менше хворіють собаки у віці до 1,5 років (7,14 %).
4. Основним етіологічним чинником розвитку хронічного запалення зовнішнього вуха у собак є патогенна мікрофлора, яка висівалася зі шкіри слухового ходу як у вигляді моноінфекції (59,9 % випадків), так і в асоціаціях мікроорганізмів (40,09 % випадків) з перевагою Candida parapsilosis (18,4 %). Серед виділених монокультур переважають St. aureus (23,5 %) та St. saprophуticus (13,8 % випадків). Грибкова флора при запаленні зовнішнього вуха зустрічається в 31,36 % випадків, у т. ч. в 3,22 % як монофлора і в 28,14 % в асоціаціях.
5. У 77 культурах стафілокока St. aureus найвища чутливість (100 %) виявлена до антибактеріальних препаратів цефтріаксону, цефазоліну, амікацину, нетілміцину, налідіксової кислоти і найнижча (4145 %) до пеніциліну та ампіциліну. У чверті випадків (26 %) така флора є антибіотикорезистентна, що вказує на необхідність визначення чутливості її до цих препаратів перед призначенням курсу терапії при запаленні зовнішнього вуха.
6. Показники цитологічного складу крові (лейкоцити, паличкоядерні нейтрофіли, моноцити), хоч і не є інформативними тестами для діагностики запалення зовнішнього вуха у собак, проте їх необхідно використовувати як цінну додаткову інформацію. Вона є важливою для контролю вираженості та перебігу запального процесу, стану захисних сил організму хворої тварини, а також загальносоматичних порушень, які можуть супроводжувати отити.
7. Найвищий лікувальний ефект досягнутий у групах тварин, для яких була розроблена схема, що включає комплекс етіопатогенетичної та симптоматичної терапії, а саме: парамеатальна блокада, судинозвужувальні, антигістамінні та знеболюючі препарати, протимікробні та протигрибкові мазі з урахуванням індивідуальних особливостей організму тварин і чутливості збудників до протимікробних препаратів.
8. Урахування при лікуванні собак із запаленням зовнішнього вуха даних комплексного клініко-бактеріологічного дослідження хоча і затримує початок лікування, але підвищує його ефективність, запобігає хронізації та розвитку ускладнень, а також сприяє скороченню кількості рецидивів (до 1±0,02 на рік при середньому показнику 5,2±0,42 на рік).
9. Оперативне лікування хронічного запалення зовнішнього вуха, яке передбачає видалення вражених тканин без накладання швів з наступною тампонадою слухового ходу марлевим тампоном, просоченим маззю, довело свою високу ефективність. Воно показане лише у випадку морфологічних змін тканин зовнішнього слухового ходу, що спричиняє закриття його просвіту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для консервативного лікування собак із запаленням зовнішнього вуха з врахуванням чутливості виділеної мікрофлори, застосовувати такі схеми:
− при зовнішніх отитах, викликаних грампозитивною мікрофлорою: парамеатальну блокаду (антибіотик + 0,5 %-й розчин новокаїну 1: 5) 1 раз на 5 днів, курс 3 блокади; 1 %-й розчин галазоліну закапувати по 1 2 краплі у ніс 2 3 рази на день протягом 7 днів; краплі „софрадекс” закапувати в кожне вухо по 2 3 краплі 2 рази на день протягом 14 днів; діазолін по 1 драже 2 рази на день протягом 7 днів;
− при зовнішніх отитах, викликаних грамнегативною мікрофлорою: парамеатальну блокаду (антибіотик + 0,5 %-й розчин новокаїну 1: 5) 1 раз на 5 днів, курс 3 блокади; 1 %-й розчин галазоліну закапувати по 1 2 краплі у ніс 2 3 рази на день протягом 7 днів; 1 %-й розчин коларголу закапувати в кожне вухо по 3 4 краплі 2 рази на день протягом 14 днів; ністатин по 1 (250000 ОД) таблетці 2 рази на день протягом 14 днів; діазолін по 1 драже 2 рази на день протягом 7 днів;
− при зовнішніх отитах, викликаних грибковою мікрофлорою: парамеатальну блокаду (антибіотик + 0,5 %-й розчин новокаїну 1: 5) 1 раз на 5 днів, курс 3 блокади; 1 %-й розчин галазоліну закапувати по 1 2 краплі у ніс 2 3 рази на день протягом 7 днів; ністатин по 1 (250000 ОД) таблетці 2 рази на день 14 днів; діазолін по 1 драже 2 рази на день протягом 7 днів; 1 %-ва конестенова мазь обробляти зовнішнє вухо 2 рази на день протягом 14 днів.
Антибіотик для парамеатальної блокади необхідно підбирати індивідуально у кожному окремому випадку, враховуючи чутливість до нього виділених мікроорганізмів. Також важливим моментом при лікуванні є механічне очищення зовнішнього вуха сухим ватним тампоном 2 раза на день.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авраменко К.С., Баранов О.Б., Копенкин Е.П. Холодноплазменный коагулятор // Ветеринария. 2001. № 5. С. 4144.
2. Барулина А.Л., Мендоса С.Л. Тактика хирургического лечения хронических отитов у собак // Десятый московский международный ветеринарный конгресс. М.: 2002. С. 6061.
3. Безшапочный С.В., Зачепило С.В., Сонник Н.Б. Наш досвід використання вушних крапель „Отофа” в лікуванні хворих на гнійний перфоративний середній отит з урахуванням грибкового фактора // Журнал вушних носових і горлових хвороб. 2004. №3. С. 6364.
4. Белкин А.Д. Микобактерии в мембранной упаковке // Научная сессия, посвященная 100-летию Новосибирска, 25 28 января 1994 г.: Тез. докл. Новосибирск, 1994. С.177.
5. Белкин А.Д. Один из возможных механизмов взаимодействия микобактерий с фагоцитами // 70 лет противотуберкулезной службе Новосибирской области. 50 лет Новосибирскому НИИ туберкулеза : Сб. науч. тр. юбилейной науч.-практич. конф. Новосибирск, июнь 1995. Новосибирск. 1995. С. 299301.
6. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. М.: УНИВЕРСУМ, 1993. 400 с.
7. Бенца Т.М. Антибиотикотерапия острого среднего отита // Клиническая антибиотикотерапия. 2005. № 7. С. 58; С. 2124.
8. Березняков И.Г. Оптимизация антимикробной терапии // Клиническая антибиотикотерапия.1999. №2. С.1528.
9. Березняков И.Г., Кондратенко А.А. Инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов: каким антибиотиком лечить, когда и как долго? // Клиническая антибиотикотерапия. 2005. №3. С.611.
10. Бимба И.А. Сравнительное изучение лечебной эффективности «софрадекс» и «мастиет форте» при лечении острых отитов у собак // Новосибирский ГАУ. 2003. С. 1016.
11. Богун Л.В. Повседневная практика// Клиническая антибиотикотерапия. 2005. № 6. С. 4044.
12. Бойд Дж. Цветной атлас «Топографическая анатомия собаки и кошки»: Пер. с англ. М.: Скорпион, 1998. С. 1540.
13. Борисенко О.М. Клініко-експериментальне обґрунтування методів хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит: Автореф. дис... д-ра. мед. наук. К.: 2001. 36 с.
14. Вотчал О.С., Мамонова Т.В., Баранник И.А. Хирургическое лечение хронических отитов // Актуальные вопросы ветеринарной медицины. Новосибирск, 2002. С. 3537.
15. Готтхелф Л. Диагностика воспаления среднего уха у собак // Waltham Focus. 2000. Т. 10. № 4. С. 2430.
16. Гофман В.Р., Поваров Ю.В., Филов Л.В. О влиянии канамицина, кефлина, оксациллина на противовирусную резистентность при некоторых заболеваниях ЛОР-органов // Журнал ушных, носовых и горловых болезней.1991. №5. С.3537.
17. Грязин В.Н., Бащенко Н.Б. Некоторые аспекты этиологии, патогенеза и лечения отитов у собак // Новосибирский ГАУ. 2002. С. 1317.
18. Гуди П.К. Топографическая анатомия собаки / Пер. с англ. М.: Аквариум-Принт, 2006. С. 3033.
19. Гусакова А.А., Гусаков А.Д. Эффективность приемов антисептики в ходе функционально-реконструктивной операции при гнойных отитах // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.2005.№5. С.5354.
20. Дзюблик А.Я. Цефалоспоринові антибіотики // Матеріали першої української школи по антибіотикотерапії, 17-19 червня 1997р., К.: 1997. С.2438.
21. Довгій Ю. Ю. Новокаїнові блокади в терапії. Методичні розробки для студентів факультетів ветеринарної медицини / Державна агро-екологічна академія України. Житомир, 1997. 14 с.
22. Доминський О.С., Проценко А.А., Колистиринская Н.Н. Анатомия домашних животных. Методические указания к занятиям по учебной практике для студентов ветеринарных факультетов / Житомир. сельскохозяйственный институт. Житомир, 1990. 27 с.
23. Драчук А.И. Роль микробной флоры при ультразвуковой терапии лиц с воспалительными заболеваниями уха // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.1999. №5 (додаток 1). С.3941.
24. Заболотний Д.І. Антибактеріальна терапія та її фармако-економічний аналіз у осіб із захворюваннями вуха // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.1999. №5. С.4247.
25. Заболотный Д.И., Яремчук С.Э. Место амоксиклава при антибиотикотерапии инфекционных воспалительных заболеваний ЛОР-органов. К.: 2003. 28 с.
26. Заболотний Д.І. та ін. Клінічна анатомія, фізіологія та методи обстеження лор-органів. К.: Логос, 2004. 240 с.
27. Зачепило С.В. Особливості перебігу зовнішніх отитів грибкової етіології: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.19/ АМНУ ін-т ім. О.С. Коломійченка. К., 2005. 18 с.
28. Кальштейн Л.И., Горбунова А.Д., Пилосов А.М., Умаров У.У. Применение ушных свечей, содержащих ампициллин-натрия, при лечении больных хроническим гнойным мезотимпанитом // Журнал ушных, носовых и горловых болезней.1980. №1. С.6466.
29. Камышко В.Е. Отиты у собак и кошек // Научно-исследовательская конференция. Троицк, 2000. С. 1214.
30. Карабаев Х.Е. Некоторые показатели иммунитета у детей с гнойно-воспалительными заболеваниями уха и возможности их коррекции // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.1997. №4. С.5663.
31. Карпецкая Н.Л., Тиханин В.В. Отофима собак новая нозологическая единица // Практик. 1999. № 5. С. 3440.
32. Каркищенко Н.Н. Фармакологические основы терапии. М.: IMP-Медицина, 1996. 559 с.
33. Качний Г.Г. Об эффективности лечения диоксидином больных хроническими средними отитами // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 1980. №5. С.6566.
34. Кетлинский С.А., Калинина Н.М. Цитокины мононуклеарных фагоцитов в регуляции реакции воспаления и иммунитета // Иммунология. 1996. № 3. С. 3044.
35. Кіцера О.О. Клінічна оториноларингологія. Львів: 1996. 420 с.
36. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей / В. Долгов, В. Морозова, Р. Марцишевская и др. М.: Лабинформ, Центр, 1995. 224 с.
37. Комарцев В.Н., Гонцов Ю.В. Ефективність і безпечність ципрофлоксацину в терапії інфекцій // Клиническая антибиотикотерапия. 2005. № 5. С. 2730; с. 4749.
38. Куліда М.А. Захворювання вух у собак // Науковий вісник ЛНАВМ. Львів: ЛНАВМ, 2006. № 2. С. 9498.
39. Куліда М.А. Поширеність і характер захворювань органа слуху у собак // Вісник БДАУ. Біла Церква: БДАУ, 2005. №34. С.6771.
40. Куліда М.А. Характеристика мікрофлори, виділеної із зовнішнього слухового ходу в собак з патологією органа слуху // Ветеринарна медицина України. 2006. №6. С. 2123.
41. Куліда М.А. Характеристика асоційованої мікрофлори, виділеної із зовнішнього слухового ходу в собак із зовнішнім отитом // Ветеринарна медицина України. 2006. №9. С. 3739.
42. Куліда М.А. Характер та чутливість мікрофлори зовнішнього слухового ходу собак, хворих на зовнішній отит // Ветеринарна медицина України. 2007. №6. С. 2629.
43. Куліда М.А. Загальні принципи комплексного лікування собак, хворих на зовнішній отит // Ветеринарна медицина України. 2007. №8. С. 2627.
44. Куліда М.А. Спосіб лікування хронічних отитів // Патент на корисну модель. Бюл. №11. 25.07.2007.
45. Кунельская В.Я. Микозы в отоларингологии. М.: Медицина, 1989. 320 с.
46. Лазаревич В.Н., Пакина В.Р., Пекли Ф.Ф. Функциональная активность нейтрофильного звена клеток в крови и в гнойном отделяемом из уха у детей с хроническим гнойным средним отитом до и после применения левамизола и стафилококового анатоксина // Журнал ушных, носовых и горловых болезней.1990. №4. С.610.
47. Ляшенко В.А. Макрофаги в инфекционном процессе // Иммунология. 1996. № 4. С. 4853.
48. Лященко Т.Р., Ильченко В.И., Калашник Ф.Ф. и др. Опыт лечения хронических отитов у собак // Донской ГАУ. 1998. С. 2425.
49. Мазуркевич А.И. Опухоли мелких домашних животных: клиника, диагностика, лечение. / Под ред. В.Ф. Чехуна. К.: ДИА, 2001. С. 14.
50. Майданник В., Митин Ю. Применение макрилидов при лечении воспалительных заболеваний в оториноларингологии // Ліки України.- 2002.12(65). С.1219.
51. Мануйлов Е.Н. Ринофима // БМЭ. М.: 1984. Т. 22. С. 306307.
52. Масліков С.М., Сінєгіна О.В. Лікування гнійно-катаральних отитів у собак // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2004. № 1. С. 118119.
53. Маршал В.Дж. Клиническая биохимия. 2-е изд.: Пер. с англ. М. СПб.: Издательство БИНОМ - Невский Диалект, 2002. 384 с., ил.
54. Матковский В.С., Казанцева А.П. Инфекционные болезни. Л.: 1970. 375 с.
55. Маянский Д.И. Хроническое воспаление // Медицина, М.:- 1991.- С. 272.
56. Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей. СПб.: Гиппократ, 1995. 348 с.
57. Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). К.: Фарм Арт, 2000.304 с.
58. Микрофлора при otitis externa у собак как основа для его целенаправленной терапии / И.А. Пахмутов, А.В. Чвала, А.В. Кириллова, Н.Г. Семенова, И.А. Чвала. Нижний Новгород: Национальная аграрная академия, 2004. С.27-29.
59. Митин Ю.В., Гомза Я.Ю. Антибиотикотерапия тяжелых гнойных инфекций в оториноларингологии // Клиническая антибиотикотерапия. 1999. № 1(1). С.1519.
60. Мануйлов Е.Н. Ринофима // Большая мед. энцикл. М.: Советская энциклопедия, 1984. Т. 22. С. 306-307.
61. Морозова В.Т. Клиническое значение гематологических исследований // Лабораторное дело. 1993. № 1. С. 2025.
62. Морозова В.Т., Марцишевская Р.Л., Миронова И.И. и др. Значение общеклинических исследований в диагностике заболеваний // Клиническая лабораторная диагностика. 1995. № 6. С. 101104.
63. Нагата М. Диагностика атопического дерматита у собак // Waltham Focus. 2000. Т. 10. № 3. С. 49.
64. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. М.: Медицина, 2000. С. 1440; с. 118, 129131; с. 161167.
65. Науменко З.С., Розова Л.В., Мельников Н.М. Грамотрицательные бактерии при гнойно-воспалительных заболеваниях ушей у собак // Десятый московский международный ветеринарный конгресс. М.: 2002. С. 7678.
66. Николаев М.П., Бойкова Н.Е., Красильников В.В., Рябинин А.Г. Роль местной терапии в лечении отитов у взрослых и детей // Матеріали Х з’їзду оториноларингологів України. Судак. 2005. С.344.
67. Ниманд Ханс Г., Сутер Петер Ф. Болезни собак. Практическое руководство для ветеринарных врачей. 8-е изд.: Пер. с нем., 2-е изд. М.: АКВАРИУМ ЛТД, 2001. 816 с., ил.
68. Отоларингологія і хірургія голови та шиї: В 2 т. / Алі Маджид, Артур С. Хенджер та ін.; за ред. К.Жд. Лі : К.: Здоров’я, 1995. Т. 1. 400 с.
69. Оперативная хирургия собак и кошек / Пер. с нем. В. Пулинец, М. Степкин. М.: ООО «АКВАРИУМ ЛТД», 2001, 512 с. ил.
70. Пауков В.С., Салтиков В.Б., Ермолова Н.Г. Патогенетические аспекты воспаления // Архив патологии.1998.Т. 60. №1. С.3438.
71. Пахмутов И.А., Чвала А.В., Кирилкова Н.Г., Чвала И.А. Микрофлора при otitis externa у собак, как основа для его целенаправленной терапии // Нижний Новгород. 2003. С. 2628.
72. Пекина Н.Н. Отиты у собак // Черный терьер. 2003. № 8. С. 3133.
73. Пенсак М.Л., Сміт Б.Дж. Ототоксичність // Отоларингологія і хірургія голови та шиї: В 2 т. / Під ред. К.Дж.Лі: Пер. з англ. К.: Здоров’я, 1995. Т.1. С.104116.
74. Плешивцев И.В. Хирургическая тактика лечения хронических отитов у собак // VII Международная научно-практическая конференция. К.: 2002. С. 7072.
75. Повзун С.А. Лекции по общей патологической анатомии. СПб: Бионт, 1998. 130 с.
76. Пухлык С.М., Фадеева И.В. Бактериологические исследования хронического гнойного среднего отита. Роль анаэробной флоры в его течении // Журнал вушних, носових і горлових хвороб.1999.№5. (додаток 1). С.120123.
77. Розова Л.В., Мельников Н.М. Частота выделения и лекарственная устойчивость стафилококков, выделенных при гнойно-воспалительных заболеваниях ушей у собак // Десятый московский международный ветеринарный конгресс. М.: 2002. С. 7374.
78. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами. 15000 слів / Складав С. Нечай. К.: УЛТК, Фонд ТТ, 2000. 432 с.
79. Серов В.В., Пауков В.С. Воспаление. М.: Медицина, 1995. 634 с.
80. Сигидин Я.А., Шварц Г.Я. Лекарственная терапия воспалительного процесса. М.: 1988. 48 с.
81. Сидоренко С.В. Клиническое значение резистентности микроорганизмов к антимикробным препаратам и организация контроля за лекарственной устойчивостью // Клиническая антибиотикотерапия.1999.№1(1). С.3235.
82. Степаненко М.В. Лечение домашних плотоядных при хроническом воспалении наружного уха // Ветеринария. 2002. № 7. С. 4849.
83. Сью Патерсон. Кожные болезни собак: Пер. с англ. Е. Осипова. М.: АКВАРИУМ ЛТД, 2000. 176 с., ил.
84. Татарчук О.П. Консервативная терапия хронического отита у собак // Десятый московский международный ветеринарный конгресс. М.: 2002. С. 5658.
85. Уиллард Майкл Д., Тведтен Гарольд, Торнвальд Грант Г. Лабораторная диагностика в клинике мелких домашних животных / Под ред. В.В.Макарова: Пер. с англ. М.: ООО АКВАРИУМ БУК, 2004. 432 с., ил.
86. Фейгин Г.А. Лечение хронического воспаления среднего уха при постоянном или часто рецидивирующем гноетечении // Вестник оториноларингологии.2000. №1. С.2123.
87. Фольмерхаус Б., Фревейн Й. Анатомия собаки и кошки: Пер. с нем. Е.Болдырева, И.Кравец. М.: АКВАРИУМ БУК, 2003. 580 с., ил.
88. Харви Р.Г., Маквелл П.Дж. Лечение атопии у собак // Waltham Focus. 2000. Т. 10. № 3. С. 1015.
89. Хомич В.Т. Органи чуття // Анатомія свійських тварин. К.: Аграрна освіта, 2001. С. 535538.
90. Цыганко А.В. Болезни ушной раковины и наружного уха // Бордоский Дог. 2003. №2(4). С.1821.
91. Шебиц Х., Брасс В. Оперативная хирургия собак и кошек: Пер. с нем. В. Пулинец, М.Степкин. М.: ООО АКВАРИУМ ЛТД, 2001. 512 с., ил.
92. Шуляк Б.Ф. Руководство по бактериальным инфекциям собак. Т.1. Грамположительные бактерии, молликуты и спирохеты. М.: ОЛИТА, 2003. 544 с.
93. Шуляк Б.Ф. Руководство по бактериальным инфекциям собак. Т.2. Грамотрицательные бактерии. М.: ОЛИТА, 2003. 608 с.
94. Якубов Р.С. Опыт лечения экспериментального отита у собак // Донской ГАУ. 2004. С. 1516.
95. Якунин К.А., Егунова А.В. Опыт применения препарата „септогель” для лечения отитов у собак // Международная научно-практическая конференция „Актуальные проблемы биологии и ветеринарной медицины домашних животных”. Вып. III. Троицк. 2000. С. 2425.
96. Acosta B., Real F., Ferrer O. et al. Otitis recidivantes caninas: evaluacion del control laboratorial // Med. Vet. 1992. vоl.9/. P.369374.
97. Angus J.C., Lichtensteiger C., Campbell K.L., Schaeffer D.J.: Breed variations in histopathologic features of chronic severe otitis externa cases (1995-2001) // Journal of the American Veterinary Medical Association. 2002. №22. P.213221.
98. Angus J.C., Lichtensteiger C., Campbell K.L., Schaeffer D.J. Breed variations in histopathologic features of chronic severe otitis externa in dogs: 80 cases (1995-2001) // J Am Vet Med Assoc. 2002 Oct. 1; 221(7). Р.10001006.
99. Back O., Scheynius A., Johansson S.O. Ketoconatole in atopic dermatitis: therapeutic response is correlated with decrease in serum IgE // Arch Dermatol Res. 1995. №287. Р.448451.
100. Barrasa J.L.M., Gomez P.L., Lama Z.G., Junco M.T.T.: Antibacterial susceptibility patterns of Pseudomonas streins isolated from otitis externa // Zentralblatt fur Veterinarmedizin. 2000. Reihe B. №47. Р.191 196.
101. Blanco J.L., Guedeja-Marron J., Hontecillas R. et al. Microbiological diagnoses of chronic otitis externa in the dogs. // J. Vet. Med. B. 1996, vоl.43. Р.475482.
102. Braun-Falco O., Plewig G., Wolff H.H. Dermatology. 4th ed. Berlin ets.: Springer-Verlag, 1991. 1235 p.
103. Bond R., Ferguston E.A, Curtis C.F. et al. Factors associated with elevated Cutaneous Malassezia pachydermatis populations in dogs with pruritic skin disease // J Sm Anim Pract. 1996. №37. Р. 103107.
104. Breitwieser F.: Review of bacteriological and mycological investigations in otitis externa [Hungarian], Magyar Allatorvosok Lapja 120:88, 1998.
105. Bunse T., Mahrle O. Soluble Pityrosporum-derived chemoattractant for polymotphonuclear leukocytes of psoriatic patients // Acta Derm Venereal. 1996. №76. Р.1012.
106. Bush B.M. (1991) Interpretation of Laboratory Results for Small Animal Clinicians, Blackwell Science, Oxford.
107. Carter G.R., Cole J.R. Jr (1990) Diagnostics Procedures in Veterinary Bacteriology and Mycology V. Academic Press, New York.
108. Chaudhary M., Mirakhur K.K. Syudies on occurrence of canine otitis // Indian Veterinary Journal. 2002. №79. 748749
109. Cole L.K: Microbial flora and susceptibility patterns of isolated pathogens from the horizontal ear canal and middle ear in dogs with otitis media // In 13th Proceedings of AAVD/ACVD Meeting. 1997. Р.2829.
110. Cole L.K., Kwochka K.W., Kowalski J.J., Hiller A., Hoshaw-Woodard S.L.: Evaluation of an ear cleanser for the treatmen of infectious otitis externa appears in Vet Ther // Veterinary Therapeutics. − 2003. − №4. Р.12−16.
111. Cole L.K., Kwochka K.W., Kowalski J.J., Hillier A. Microbial flora and antimicrobial susce