Некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія при ранах у великої рогатої худоби в умовах Полісся : Некогерентный поляризованный свет и неспецифическая стимулирующая терапия при ранах у крупного рогатого скота в условиях Полесья

Краткое описание

Державний агроекологічний університет

На правах рукопису
УДК 619:617-001.4:615.849.1:636.2(477.42)
КОВАЛЬЧУК Юрій Васильович

Некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія при ранах у великої рогатої худоби в умовах Полісся

Спеціальність 16.00.05.- ветеринарна хірургія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: доктор
ветеринарних наук, професор
КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович

ЖИТОМИР 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..............................................................

10

1.1 . Симптоми та класифікація ран.............................................................

10

1.2 . Патогенез ранового процесу.................................................................

13

1.3. Проникність шкіри та особливості перебігу ранового процесу в умовах радіації.................................................................................................

20

1.4. Застосування неспецифічної стимулювальної та фізіотерапії при лікуванні ран у тварин....................................................................................

33

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...........................................................

42

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ..........................

54

3.1.Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання тваринницьких об’єктів, ділянок шкіри та питома радіоактивність кормів за 137Cs...................................................................................................

54

3.2. Дослідження проникності шкіри.............................................................

56

3.3. Перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби при загоюванні експериментальних ран.............................................................................

59

3.3.1.Дослідження загоювання експериментальних ран на забрудненій радіонуклідами території..........................................

59

3.3.2. Перебіг ранового процесу у тварин в умовно чистій відносно радіонуклідного забруднення зоні під впливом тканинного препарату..............................................................................................

64

3.3.3. Перебіг ранового процесу у тварин в зоні радіонуклідного забруднення під впливом тканинного препарату ........

64

3.4. Вплив тканинного препарату на цитологічний і біохімічний склад крові та показники неспецифічної резистентності тварин в умовно чистій зоні.....................................................................................................

67

3.5. Вплив тканинного препарату на цитологічний і біохімічний склад крові та показники неспецифічної резистентності тварин у радіонуклідно забрудненій зоні...............................

73

3.6. Вплив некогерентного поляризованого світла на цитологічний склад крові та показники неспецифічної резистентності тварин протягом перебігу ранового процесу.....................................................

78

3.7. Вплив некогерентного поляризованого світла і 1% розчину ксилонесту на загоювання кастраційних ран................................

82

3.7.1. Перебіг ранового процесу під впливом некогерентного поляризованого світла.................................................................

83

3.7.2. Перебіг ранового процесу під впливом блокади 1% розчином ксилонесту...................................................................

87

3.8. Гістологічне дослідження тканин у ділянці ран....................................

88

3.8.1. Гістоструктурні зміни в рані, неопромінюваної некогерентним поляризованим світлом....................................

89

3.8.2. Зміни в тканинах у ділянці рани під дією некогерентного поляризованого світла.................................................................

92

3.9. Дослідження тучних клітин стінки рани................................................

98

3.9.1. Гістоструктура стінки рани контрольних тварин...................

98

3.9.2 Вплив некогерентного поляризованого світла на тучні клітини в стінці асептичної рани................................................

99

3.9.3. Вплив некогерентного поляризованого світла на тучні клітини у стінці гнійної рани......................................................

101

3.9.4. Вплив блокади розчином ксилонесту на тучні клітини в стінці асептичної рани.................................................................

102

3.9.5. Вплив блокади розчином ксилонесту на тучні клітини в стінці гнійної рани.......................................................................

103

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

104

ВИСНОВКИ ...................................................................................................

130

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.................................................................

132

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................

133

ДОДАТКИ........................................................................................................

161

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
БАСК бактерицидна активність сироватки крові
Бк Бекерель активність, що дорівнює ядерному розпаду в секунду (розп./с). У дозиметрії застосовується питома Аm (Бк/кг), поверхнева Аs(Бк/м2) та інші активності джерел
Г/л одиниця виміру кількості форменних елементів, що дорівнює 109 клітин в одному літрі крові
Гр Грей поглинена доза випромінювання, що відповідає енергії 1 Дж будь-якого іонізуючого опромінення, переданого опроміненій речовині масою 1 кг (Гр=1 Дж/кг)
ДМСО диметилсульфоксид
Кі Кюрі одиниця активності радіонукліда в джерелі, що дорівнює активності нукліда, у якому відбувається 3,7 х 1010 актів розпаду в одну секунду
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові
ЛД летальна доза
НПС некогерентне поляризоване світло
Р рентген
РАЗ радіоактивне забруднення
РНК рибонуклеїнова кислота
РР радіоактивні речовини
сГр сантигрей
Т/л одиниця виміру кількості форменних елементів, що дорівнює 1012 клітин в одному літрі крові
УФ промені ультрафіолетові промені
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП
Актуальність теми. Серед різного виду травм у тварин найпоширенішими є рани. Їх вивченню за звичайних умов присвячено праці багатьох ветеринарних хірургів [2, 10, 14, 30, 37, 44, 45, 96 132, 158, 168, 201, 207].
Біологічні закони загоювання рани й патогенезу ранової інфекції змінити неможливо, але, впливаючи на ті чи інші ланки, можна сприяти позитивним змінам біологічних явищ, які розвиваються в рані, й істотно скоротити терміни її загоювання [142].
Застосування при лікуванні ран низькоінтенсивного лазерного випромінювання, ультразвуку, електромагнітних хвиль надвисокої частоти і низьких температур дозволило по-новому підійти до вирішення низки завдань, що стоять перед хірургом [140].
На перебіг ранового процесу у тварин у зоні Полісся України істотний вплив справляє сумісна дія етіологічних екологічних факторів та прояви малоінтенсивного іонізуючого випромінювання, яке є наслідком аварії на ЧАЕС. Попередні автори не звертали увагу на перебіг ранового процесу в умовах погіршення екологічної ситуації, можливості застосування тканинної терапії та некогерентного поляризованого світла для лікування ран у тварин, які знаходяться в зонах підвищеного радіологічного контролю.
Надходження радіонуклідів в організм тварин через шкіру і вплив їх на загоювання ран у ветеринарній хірургії теж вивчено недостатньо. Беручи до уваги викладене, вважаємо, що дослідження впливу некогерентного поляризованого світла, 1%-ного розчину ксилонесту і препаратів тканинної терапії на перебіг ранового процесу та загоювання ран у великої рогатої худоби в екологічних умовах Полісся є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є розділом окремої тематики кафедри акушерства, терапії і хірургії Державного агроекологічного університету, номер державної реєстрації 0199U001822, що є одним з підрозділів теми Оцінка природної резистентності і відтворювальної здатності великої рогатої худоби та розробка методів їх корекції в умовах тривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання”.
Мета роботи клініко-експериментальне обґрунтування окремих ланок патогенезу ранового процесу у великої рогатої худоби в екологічних умовах Полісся, визначення на підставі цього лікувальної ефективності некогерентного поляризованого світла, ксилонесту та тканинної терапії.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- визначити потужність експозиційної дози гамма-випромінювання тери-торії, пасовищ, різних ділянок шкіри на тілі тварин та питому радіоактивність кормів у деяких районах Полісся;
- дослідити фізіологічну та провоковану проникність шкіри у великої рогатої худоби;
- вивчити перебіг ранового процесу у тварин, що утримуються в різних зонах радіаційного контролю при загоюванні експериментальних ран;
- дослідити вплив тканинного препарату, некогерентного поляризовано-го світла (НПС) та 1%-ного розчину ксилонесту на перебіг ранового процесу при загоюванні асептичних та інфікованих експериментальних і кастраційних ран;
- вивчити динаміку цитологічних, біохімічних та імунологічних показ-ників крові дослідних і контрольних тварин різних зон, гістоморфологічних та гістохімічних змін у рані у тварин під впливом некогерентного поляризованого світла і 1%-ного розчину ксилонесту;
- обгрунтувати взаємозв’язок і відмінності перебігу ранового процесу та проникності шкіри у тварин на умовно чистій і забрудненій радіонуклідами територіях.
Об’єкт дослідження: патогенез та перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби.
Предмет дослідження: некогерентне поляризоване світло та неспецифічна стимулювальна терапія при лікуванні ран.
Методи досліджень: клінічні, морфологічний склад крові (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, резервна лужність, неорганічний фосфор, загальний кальцій), імунологічні (бактерицидна БАСК і лізоцимна ЛАСК активність сироватки крові), планіметричні, гістологічні (гістоструктура тканин стінки рани), гістохімічні, радіологічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено проникність шкіри, особливості перебігу ранового процесу, зміни цитологічного і біохімічного складу крові та показників неспецифічної резистентності у великої рогатої худоби в екологічно несприятливих умовах Полісся.
Встановлені особливості загоювання експериментальних асептичних та інфікованих ран великої рогатої худоби за тривалого малоінтенсивного радіаційного опромінення організму в умовах Полісся, патоморфологічні зміни у тканинах при загоюванні експериментальних асептичних та інфікованих ран, загоювання кастраційних асептичних та інфікованих ран, опромінюваних некогерентним поляризованим світлом (НПС) і блокованих ксилонестом. При цьому встановлено, що під впливом НПС асептичні рани загоювалися під струпом з формуванням рубцевої тканини в середньому на 12-й день, а інфіковані на 15-й.
Кастраційні асептичні рани, опромінювані лампою Біоптрон”, загоювалися без ускладнень у всіх тварин у середньому протягом 7-ми днів, інфіковані 12-ти, а при блокаді мошонки 1%-ним розчином ксилонесту протягом 7-ми і 15-ти днів відповідно.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених експериментальних досліджень обґрунтовано і запропоновано нові методи й засоби для стимуляції загоювання ран у великої рогатої худоби, що утримується на території, забрудненій радіонуклідами та в умовно чистій зоні. Доведена висока профілактична і лікувальна ефективність опромінення ран некогерентним поляризованим світлом та короткої блокади 1%-ним розчином ксилонесту, які патогенетично обґрунтовані та технічно прості.
Отримані результати клінічного дослідження ран, морфологічного та біохімічного складу крові використовуються у практичній та науково-дослідній роботі, навчальному процесі на кафедрі акушерства, терапії і хірургії Державного агроекологічного університету (м. Житомир), кафедрах хірургії та акушерства, клінічної діагностики та внутрішніх хвороб тварин Дніпропетровського державного аграрного університету, кафедрі ветеринарної хірургії ім. академіка І.О.Поваженка Національного аграрного університету, кафедрі хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії. За матеріалами досліджень розроблені методичні рекомендації „Лікування ран у великої рогатої худоби”, затверджені управлінням ветеринарної медицини в Житомирській області.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень з теми дисертації, зроблені висновки та пропозиції виробництву, опрацьована вітчизняна та зарубіжна література, виконані статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.
Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені, обговорені і схвалені на науково-практичних конференціях з проблем ветеринарної медицини: міжнародній науково-практичній конференції Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції”, (м. Одеса, 2729 жовтня 2004 р.); II всеукраїнській науково-практичній конференції ветеринарних патологів (м. Київ, 2124 листопада 2001 р.); науковій конференції ”Внесок молодих вчених у розвиток практичної ветеринарної медицини” (м. Житомир, 12 листопада 2003 р.); науково-практичній конференції молодих вчених Наука, молодь Полісся” (м. Житомир, 2728 травня 2003р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Державного агроекологічного університету (19972005 рр.).
Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані у 8 наукових працях, з яких 2 є одноосібними; 5 статей опубліковані у фахових виданнях: журналі Ветеринарна медицина України” (1), Віснику національного аграрного університету” (1), Віснику Державної агроекологічної академії України” (1), Віснику Державного агроекологічного університету” (1), Віснику Сумського національного аграрного університету” (1), 3 статті опубліковані у матеріалах конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 132 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 18-ма таблицями, 25-ма рисунками. Включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи, результати власних досліджень та їх аналіз, висновки, пропозиції виробництву. Список використаної літератури складається із 320 джерел, у тому числі 65 з далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, що полягає у вивченні проникності шкіри та впливу тканинного препарату, некогерентного поляризованого світла і 1 %-ного розчину ксилонесту на перебіг ранового процесу при загоюванні асептичних та інфікованих ран у великої рогатої худоби.
2. Інтенсивність проникнення екзогенного барвника через бар'єр шкіри у нетелей як з чистої відносно радіоактивного забруднення (0,30,81,0 см2), так і забрудненої радіонуклідами зон (0,10,30,8 см2 ) з часом (1030120 хв) поступово наростала. Різниця між провокованою і фізіологічною проникністю бар’єра шкіри у нетелей з різних зон невірогідна (0,8 і 1,0 см2 , р>0,05).
3. При утриманні великої рогатої худоби у відкритому літньому таборі зі щільністю забруднення його території радіонуклідами в межах 2934 мкР/год поверхневі асептичні експериментальні рани загоювалися під струпом протягом 1819-ти днів.
4. Перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби при загоюванні експериментальних інфікованих ран в умовах радіаційного забруднення характеризувався утворенням протягом 4-х діб інфільтраційного тканинного бар'єра з наступним формуванням струпа, щільність якого під впливом погодних умов міцніла і забезпечувала загоювання ран упродовж 24-х днів.
5. Підшкірне введення тваринам тканинного препарату з матки і плаценти корови 2 рази по 15 см3 з інтервалом 8 днів не впливало на перебіг ранового процесу і тривалість загоювання асептичних експериментальних ран у нетелей при зимово-стійловому утриманні та бугайців у весняний період.
6. При опроміненні інфікованих ран світлом, випромінюваним лампою Біоптрон”, БАСК (50,2±1,1%) і ЛАСК (12,1±0,1%) у перші дні перебігу ранового процесу мали тенденцію до зниження (49,4±0,5 і 11,7±0,2% відповідно), з 8-го дня стабілізувалися (48,1±1,1 і 10,8±0,5%) і утримувалися на одному рівні до загоювання рани (48,8±1,1 %; р<0,5 і 10,9±0,5 %; р<0,05), у неопромінюваних тварин БАСК мала тенденцію до зниження (48,2±0,5 43,9±2,7%; р<0,1), а зміни ЛАСК були вірогідними (13,4±0,2 11,6±0,5%; р<0,05). За опромінення неінфікованих ран БАСК і ЛАСК вірогідно зростали як у дослідних (37,0±1,3 48,0±2,5%; р<0,05 і 9,5±0,03 12,4±0,9%; р<0,05), так і в контрольних тварин (37,6±0,9 40,0±0,8%; р<0,05 і 9,3±0,2 10,3±0,3%; р<0,05 відповідно).
7. Опромінення експериментальних асептичних ран протягом двох тижнів два рази на день по 6 хв некогерентним поляризованим світлом, яке випромінює лампа Біоптрон”, супроводжувалося загоюванням ран під струпом і утворенням сформованого рубця на 12-й день, інфікованих на 15-й день перебігу ранового процесу.
8. Опромінення ран некогерентним поляризованим світлом та блокада їх 1 %-ним розчином ксилонесту проявлялося скупченням тучних клітин у стінках рани, що сприяло розсмоктуванню колагенових волокон і утворенню рубця на 12-й день перебігу ранового процесу.
9. Перебіг ранового процесу і загоювання експериментальних асептичних та інфікованих ран не залежить від проникності шкіри.
10. Загоювання асептичних кастраційних ран у бугайців при обробці кукси сім’яного канатика і стінки рани 5%-ним спиртовим розчином йоду або трициліном супроводжувалося виникненням у 25 % тварин гнійного вагіналіту та фунікуліту і загоювання ран протягом 15 16-ти днів, а блокада мошонки 1%-ним розчином ксилонесту три дні підряд сприяла загоюванню ран без ускладнень.
11. Опромінення некогерентним поляризованим світлом кастраційних асептичних ран один раз на добу три дні підряд забезпечувало перебіг ранового процесу без ускладнень у всіх тварин і загоювання ран протягом 7 днів, інфікованих протягом 12-ти днів, а блокада мошонки 1%-ним розчином ксилонесту протягом 7 і 15-ти днів відповідно.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою стимуляції перебігу ранового процесу і профілактики гнійного запалення:
асептичні та випадкові рани опромінювати лампою „Біоптрон” протягом двох тижнів два рази на добу по 6 хв або проводити коротку блокаду їх основи 1 %-ним розчином ксилонесту;
кастраційні рани опромінювати лампою Біоптрон” у перший день після нанесення 15 хв, другий 10, третій-п’ятий по 5 хв;
проводити коротку блокаду 1%-ним розчином ксилонесту основи мошонки три дні підряд.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдеева A.B. Использование протеолитических ферментов при лечении гнойных воспалений конечностей с.-х. животных / Материалы XIII Междунар. межвуз. конф. «Новые фармакологические средства в ветеринарии». СПб., 2001 С.5 6.
2. Авраменко Н.В., Нагорний В.В. Нетрадиційні методи лікування ран // Вет. мед. України. 1999. №.7 С.31 32.
3. Александер Дж. У., Гуд P.P. Иммунология для хирургов: Пер. с английского. М.: Медицина, 1974. 191с.
4. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. М.: Агропромиздат, 1991. 287 с.
5. Антипов А.В., Ахмадиева А.Х., Заичкина С.И. Действие гамма и вторичного излучения от протонов с энергией 70 Гэв на различные клетки млекопитающих // Радиобиология. 1993. Т.33, В.1. С. 71-73.
6. Анюлис Э., Расимас П., Гайджюнас Р. с соавт. Процель для лечения гнойных ран у крупного рогатого скота / Тез. докл. Всесоюзн. науч.-практич. конф. «Вопросы ветеринарной фармации и фармакотерапии» Сигулда. 1986. С.203 204.
7. Аппараты Биоптрон” действие и лечебное применение // Сб. статей. под ред. проф. В.С. Улащика. Минск., 2001. 144 с.
8. Артамонова Н.О. Действие малых доз ионизирующей радиации на организм. Харьков : Медгиз, 1989. 247 с.
9. Асташева Н.П. Проблемы животноводства на территории Украины, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС // Проблемы сельскохозяйственной радиологии. К.: Агропромиздат. 1991. С.22.
10. Ахалая М.Г., Закарая К.А. и др. Лечение инфекционных ран с применением магнитной жидкости // Тез. докл. II конф. по применению магнитных жидкостей в биологии и медицине, ноябрь, 1985. Сухуми, 1985. С.18 19.
11. Бабаева А. Г. // Регенерация и система иммуногенеза. М., 1985. С. 162.
12. Байлов В.В. Внутрикостное введение антибиотиков в комплексном лечении гнойно - воспалительных процессов конечностей крупного рогатого скота: Автореф. дис. канд. вет. наук. Л., 1989 16 с.
13. Барсуков H.A. Лечение инфицированных ран // Ветеринария. 1986. №8. С. 68-69.
14. Бегунец В.П. Сухой метод лечения ран у животных / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С. 134.
15. Белов А.О., Беляков И.М., Лукьяновский В.Д. Физиотерапия и физиопрофилактика болезней животных. М.: Колос, 1988. 207с.
16. Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиобиология. М.: Агропромиздат, 1987. 287 с.
17. Березовський А.В. Препарати для ветеринарної медицини. К.: Урожай, 1995. 208с.
18. Білий Д.Д., Спіцина Т.Л. Застосування "Гелейдону" для лікування інфікованих ран у собак / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Харьків, РВВХЗВІ.: 2001. Вип.8 4.2 С.223 227.
19. Бісюк I., Полонський М., Шевченко Ю. Використання сорбційних препаратів на кремнійорганічній основі у ветеринарній практиці // Вет. мед. України. 1999. №6. С. 14 16.
20. Болгоколов О.Б. Низкоинтенсивная лазеротерапия при лечении ран у собак / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С. 109 110.
21. Борисевич В.Б. Технологические болезни сельскохозяйственных животных // Пробл. Хирург. патологии с-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С.74 75.
22. Борисевич В.Б., Авраменко Т.О., Борисевич Б.В. Рановий процес та загоєння ран // Вет. мед. України. 1999. № 7 С.34 37.
23. Борисевич В.Б., Смирнов О.М. Борисевич Б.В. Закономірності загоєння ран // Вісник Білоцерківського ДАУ, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С.125 128.
24. Борисов М.С. К механизму терапевтического влияния ультразвука при эксудативных и пролиферативных воспалительных процессах у животных // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. Ленинград, 1990. С. 22-26.
25. Булдаков Л.А. Радиоактивные вещества и человек. М.: Энергоатомиздат, 1990. 321 с.
26. Василенко И.Я. Биологическое действие продуктов ядерного деления. Отдаленные последствия ядерных поражений // Радиобиология. 1993. Т.33, В.3. С. 442-451.
27. Василенко И.Я. Малые дозы радиации (состояние проблемы) // 3-ій радіобіологічний з’їзд. Киев. 1993. Т.1. С. 168.
28. Васин Г.Н. Заживление и лечение ран мягких тканей у крупного рогатого скота: Автореф. дисканд. вет. наук. Казань, 1967. 24 с.
29. Веремей Э. И. Лейкоцитарная реакция сельскохозяйственных животных при хирургических болезнях // Методические рекомендации для ветврачей, студентов, слушателей ФПК. Витебск, 1991. 43 с.
30. Веремей Э.И. Искусственные магнитные поля в ветеринарной медицине // Пробл. хирург. патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С.20 21.
31. Веремей Э.И., Лакисов В.М, Персикова Н.М. Влияние ультразвука на течение раневого процесса у животных // Ветеринария. 1988. - №1. С. 51-54.
32. Веремей Э.И., Ходас В.А. Оксидат торфа при септических воспалительных процессах // Ветеринария. 1993. - №5. С. 43-44.
33. Вершинина С.Ф., Маркочев А.Б. Отдаленная лучевая патология при парциальном облучении животных // Мед. радиол. и радиац. безопасность. 1995. Т.40, №6. С. 8-11.
34. Веселов А.Я. Фагоцитарная активность нейтрофилов у хирургических больных при стафилококковой инфекции // Хирургия. 1987. №10 С. 30 32.
35. Ветеринарна клінічна біохімія /В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін; За ред. В.І. Шевченка і В.Л. Галяса. Біла Церква, 2002 400 с.
36. Виденин В.Н. Катапол при послеоперационных гнойно- воспалительных осложнениях у животных // Ветеринария. 1997 №4 С.44 45.
37. Виденин В.Н. Применение поверхностных активных антисептиков в ветеринарной хирургии: Автореф. дис канд. вет. наук. Л., 1986. 24с.
38. Виденин В.Н. О механизме антимикробных свойств поверхностноактивного антисептика катапола // Хирургические болезни сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. Ленинград, 1990. С. 30-33.
39. Виноградов В.В., Воробьева Н.Ф. Природа и функции тучных клеток // Материалы конференции, посвященной 100-летию кафедры гистологии Военно-медицинской Академии: Л., 1968, С. 36-37.
40. Виноградов В.В., Воробьева Н.Ф. Тучные клетки. Наука”, 1973.127 с.
41. Виноградова М.С., Никифоровская Л.Ф. Тучные клетки интимы аорты человека и их роль в продукции гепарина. В кн. : Тучные клетки соединительной ткани. Новосибирск, «Наука», 1968, с. 101-104.
42. Вишневский А.В., Вишневский А.А. Новокаиновая блокада и масляно-бальзамические антисептики как особый вид патогенетической терапии. М.: Изд-во АМН СССР, 1952. 220с.
43. Власенко В.М. Використання гелій - неонового лазера при гнійно - некротичних процесах у тварин // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун - ту. Біла Церква, 1996. Вип.1. С.21 23.
44. Власенко В.М. Сучасний стан та перспективи розвитку ветеринарної хірургії // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.13. Ч.1., Біла Церква, 2000. С. 8 14.
45. Власенко В.М., Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Пато­генетичні основи та сучасні методи лікування запальних процесів у тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Вип. 5. Біла Церква, 1998. С.136 140.
46. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у молочному тваринництві. К.: «Урожай», 1994. 176 с.
47. Влахова И.О. Применение светотерапии аппаратом Биоптрон” в лечении пациентов с сахарным диабетом // Биоптрон: теория, практика, перспективы. К. 1999. С. 41-44.
48. Войткевич А.А., Бухонова А.И., Кулешова Л.Н. О реакции тучных клеток на гормоны. Доклады АН СССР”, 1962 т. 146, с. 492-495.
49. Волкова О.В., Елецкий Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. М.: Медицина, 1971. 272 с.
50. Воробьев Е.И., Степанов Р.П. Ионизирующие излучения и кровеносные сосуды. М.: Энергоатомиздат, 1985. 296 с.
51. Воспаление / Под ред. B.B. Серова, B.C. Паукова. M.: Медицина, 1995. С.67 71.
52. Гаврильчак А. В., Шехтер А. Б. // Изучение репаративных процессов и методов их коррекции. М., 1985. С. 31 35.
53. Гафуров Д.С. Пролонгированная энзимотерапия гнойно-некротических процессов у животных / Хирургические болезни с-.х. животных // Сб. научи, трудов Ленинградского вет. института. Л., 1989. С.53 - 59.
54. Герцен П.П. Классификация травматизма с.-х. животных. Особенности терапии и профилактики болезней животных в промышленных комплексах. Кишинев, 1978. С. 123-125.
55. Голиков А.Н. Физиология сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1991. 431с.
56. Гончар А.М., Коган А.С., Салганик Р.И. Раневой процесс и иммобилизированные протеолитические ферменты. Новосибирск: Наука, 1986. 120 с.
57. Гончар А.М., Семенов Б.С. Перспективы применения препаратов иммобилизованных бактериальных протеаз // Ветеринария. 1988. - №7. С. 57-59.
58. Гостищев В.К. Оперативная гнойная хирургия: Рук - во для врачей. М.: Медицина, 1996. 416 с.
59. Гуляр С.А. Биоптрон новая технология лечения // Центер-новости. 1999. №6. С. 10-11.
60. Гуляр С.А., Лиманский Ю.П., Тамарова З.А. Биоптрон-плайер-свет: действие на острую боль // Журн. практ. лекаря. 2000. №3. С. 46-50.
61. Данелия Р.Е. Эффективность мефопрана в сочетании с новокаиновой блокадой при лечении животных с инфицированными ранами и их осложнениями: Автореф. дис канд. вет. наук:16.00.05. / Казанский вет. ин-т. Казань, 1988. 20 с.
62. Данилова К.М. Спорные вопросы происхождения и функционального значения тучных клеток // Архив патологии. 1958. Т. 20, №1, С. 3-12.
63. Даценко Б.М., Тамм Т.И. Изучение многокомпонентной мази на водо­растворимой основе с диоксидином // Клиническая хирургия. 1981. №1. С.43 45.
64. Даценко Б.М., Тамм Т.И., Белов С.Г. Гнойная рана. К.:3доровье, 1985. 135 с.
65. Дерябин И.И., Ерецкая Е.Б., Николаев В.Г. и др. // Вестн. хир. 1985. №8. С. 71 74.
66. Дерябина Г.Н. Радиация и человек. Мариуполь, 2001. 256 с.
67. Десятерик В.І., Міхно С.П., Кравецький Ю.М., Костюк С.О. Використання поляризованого світла в гнійно-септичній хірургії // Клінічна хірургія. Київ, 2002. №9. С. 34-36 .
68. Диагностика и лечение ранений. Под ред. Ю.Г. Шапошникова. М.: Медицина, 1984. 344 с.
69. Дыгай A.M., Клименко Н.А. Воспаление и гемопоэз.-Томск: Изд-во Томск, ун-та, 1992. - 276с.
70. Добротина Н.А. и др. Лизоцим как модулятор иммунологических реакцій // Вопрос мед. химии. 1987, №4. С. 66-69.
71. Доронин A.A. Белки «острой фазы» при заживлении переломов костей и ожоговых ранах кожи // Казанский медицинский журнал. Казань. 1986. Т. XVII. № 3. С.208 209.
72. Дорофейчук В.Г. Лизоцимная активность сыворотки крови // Лабораторное дело. 1968. № 1. С. 28-34.
73. Дубинская Г.М., Почерняева В.Ф., Бобырев В.Н. Самородов В.Н., Поспелов C.B. Эроткан - средство на основе эхинацеи пурпурной для лечения стоматологических заболеваний // Мат. междунар. науч. конф. «Изучение и использование эхинацеи». Полтава, 1998. С.122 125.
74. Елисеев А.Н. Груповая профилактика и лечение болезней пальцев // Ветеринария. 1982. - №2. С. 68-69.
75. Елисеев А.Н.. Григоренко В.А. Профилактика и лечение болезней пальцев у свиней в условиях промышленных комплексов // Диагностика и терапия незаразных болезней сельскохозяйственных животных: Сб. науч. тр. Воронеж, 1986. С. 45-50.
76. Ермолаев В.А. Гемостазиологические аспекты гнойной хирургической патологи крупного рогатого скота / Актуальные проблемы ветеринар­ной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С.67 68.
77. Ермолаев В.А., Васильева И.П., Большакова О.Г., Золотухин С.Н., Ва­сильев Ф.А. Микробный пейзаж гнойных ран у крупного рогатого скота и чувствительность микроорганизмов к антибактериальным препаратам / Актуальные проблемы ветеринарной хирургии // Мат. Междунар. научн.-практ. конф. Воронеж, 1997. С.68 69.
78. Ермолаев В.А., Семенов B.C. Гемостазиологические аспекты антикоагулянтной терапии при раневом процессе у крупного рогатого скота // Актуальные проблемы ветеринарной науки: Тез. доклад. М., 1999. С.113 115.
79. Ермолаев В.А., Семенов Б.C. Гемостазиологические параллели гнойной хирургической патологии у крупного рогатого скота // Вісник Білоцер­ківського ДАУ, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 145 148.
80. Ерюхин И.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Воспаление как общебиологиче­ская реакция. Л.: Наука, 1989. 262 с.
81. Ефименко Н.А., Нуждин О.И. Применение сорбционных материалов в комплексном лечении гнойных ран. // Военно-медицинский журнал. 1998. № 7. С. 28-92.
82. Журин И.В., Байлов В.В., Башкиров А.Б., Даринская B.C., Семенов В.А. Аутотрансфузия крови, облученной ультрафиолетовыми лучами, при лечении ран в области венчика // Ветеринария. 1994. №3. С. 18 19.
83. Журін І.В. Застосування модифікованого методу аутотрансфузії опромінених ультрафіолетовими променями компонентів крові при лікуванні ран вінчика та міжпальцевого склепіння у великої рогатої худоби // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук. пр. конф. 7-8 червня 1995 р. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 148-149.
84. Застосування димексиду для лікування ран у собак / Нагорний В.В., Головаха В.І., Дикий О.А. та інші // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Матеріали 2 Міжнарод. наук.-пр. конф., 2-3 жовтня 1997 р. Київ, 1997. С. 48-49.
85. 3агальна ветеринарна хірургія / І.С. Панько, В.М. Власенко, В.Й. Іздепський, М.Г.Ільніцький, M.B. Рубленко, 1999. 264 с.
86. 3агальна ветеринарно-медична хірургія / В.Б. Борисевич, Б.В. Борисевич, О.Ф. Петренко, Н.М. Хомин. К.: Наук. світ, 2001. 274 с.
87. 3емсков В.М. Фагоцитоз: Физиологические и молекулярные аспекты // Успехи соврем. биологии. 1984. Т. 98, вып. 2. С. 219 234.
88. Ильин Л.А. Основы защиты организма от радиоактивных веществ. М.: «Атомиздат», 1977. 331 с.
89. Ильин Л.А., Иванников А.Т. Радиоактивные вещества и раны. Метаболизм и декорпорация. М.: «Атомиздат», 1979. 247 с.
90. Ильницкий Н.Г. Влияние песила на микрофлору при раневом процессе у свиней // Ветеринария. 1999. №6. С. 56 57.
91. Ильязов Р.Г. Итоги комплексной оценки физиологического состояния крупного рогатого скота при длительном содержании на территории с различной плотностью загрязнения после аварии на ЧАЭС // 3-ій радіобіологічний з’їзд. Киев. 1993. Т.1. С. 413-414.
92. Иноземцев В.П. Нетрадиционные методы лечения животных с незаразной патологией // Ветеринария. 1993. - №9. С. 20-25.
93. Іздепський В.Й. Сорбційна терапія в хірургічній практиці // Вісник Білоцерківського ДАУ, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 154 157.
94. Іздепський В.Й., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В. Сорбційна терапія при хірургічній інфекції у тварин. Вет. мед. України. 1997. №7. С.40.
95. Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Перспективи сорбційної терапії в хірургічній практиці // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква, 1995. С. 158 159.
96. Ільніцький М.Г. Використання методу ультразвукової діагностики для контролю за перебігом ранового процесу в свиней // Вет. мед. України. 2000. №11. С. 36 37.
97. Ільніцький М.Г. Використання сорбційно-антибактеріального препара­ту песил для лікування гнійних ран у свиней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 171 173.
98. Ільніцький М.Г. Доклінічне вивчення загальнотоксичної дії комплекс­ного сорбційного препарату песил // Вісник Білоцерківського держав­ного аграрного університету, Вип. 5. Біла Церква, 1998. С. 154 157.
99. Ільніцький М.Г. Сучасний метод лікування і профілактики ранової ін­фекції у свиней Вет. мед. України. 1997. №5. С. 30.
100. Ільніцький М.Г., Шевченко Ю.М. Розробка методів синтезу комплекс­ного препарату "Песил" для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.11., Біла Церква, 2000. С. 44 49.
101. Казначеев В.П. Гепарин и проблемы гомеостазиса. В кн..: Вопросы физиологии и патологии гепарина. Новосибирск, Наука”, 1965, с. 113-145.
102. Калантаевская К.А. Морфология и физиология кожи человека. Киев, 1972. С.544.
103. Калашник И.А. Заболевания копытец у коров при различных системах их содержания в комплексах по производству молока // Пробл. хирург. патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Цер­ковь, 1991. С. 67 68.
104. Калашник И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии К.; «Урожай», 1979. 128 с.
105. Калашник И.А., Папуашвили Т.Ш., Нгареджимти Г. Аутотрансфузия облученной УФ - лучами крови у крупного рогатого скота с лечебной целью при хирургической патологии // Пробл. хирург. патологии с.-х. животных: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 23 24.
106. Календо Г.С., Андрушкевич В.В. Роль временного фактора в различном модифицирующем действии ионизирующей радиации // 3-ій радіобіологічний з’їзд. Киев. 1993. Т.1. С. 428-429.
107. Калиниченко В.Н. Применение левомицетинсодержащих многоком­понентных мазей на гидрофильной основе для лечения гнойных ран: Автореф. дис....канд. мед. наук. Харьков, 1983. 26 с.
108. Калиновский Г.Н. Терапевтическая эффективность эндоспорина при гнойно-некротических процессах // Современные проблемы ветеринарной хирургии: Материалы Междунар. Науч.-пр.конф./ Мин-во сельск. х-ва и продовольствия Украины; Харьковский зоовет. ин-т. Харьков, 1994. С. 22.
109. Калиновський Г.М., Ковальчук Ю.В. Загоювання ран (в експерименті) у великої рогатої худоби в умовах тривалого вияву на організм малих доз радіоактивного випромінювання Вет. мед. України. 1998. №11. С. 41 42.
110. Калиновський Г.М., Нікітін О.А., Андрієвська А.А.. Ковальчук Ю.В. Вплив лінійного поляризованого світла (лампа Біатрон”) на загоювання випадкових та операційних ран у дрібних домашніх тварин // Вісник Держ. агроекол. акад. України: Наук.-теор. зб. Житомир, 2000. Спецвипуск. С. 175.
111. Камаев М.В. Инфицированная рана и её лечение. M.: Медицина, 1970. 159 с.
112. Карандашов В.И., Петухов Е.Б., Зродников В.С. Фототерапия (светлолечение). Под ред. Академика РАМН Н.Р. Палеева. М. Медицина”, 2001. 400 с.
113. Кашкин К.П., Караев З.О. Иммунная реактивность организма и анти­биотическая терапия. Л.: Медицина, 1984. 199 с.
114. Kapp Я. Макрофаги: обзор ультраструктуры и функции / Пер. с англ. М.: Медицина, 1986. Т. 1. 408 с.
115. Кереш Паньямента. Цветопунктура для детей. СПб.: Питер. 1998. 151 с.
116. Климов A.A. Гистогенез и регенерация тканей. Л.: Медицина, 1984. 232с.
117. Ковальчук Ю.В. Загоювання експериментальних інфікованих ран у великої рогатої худоби в умовах тривалого впливу на організм радіаційного випромінювання // Вісник НАУ. - №28. 2000. С.402404.
118. Ковальчук Ю.В. Перебіг ранового процесу у великої рогатої худоби під впливом тканинного препарату в умовах радіаційного забруднення // Вісник НАУ. №42 2001. С. 119-122.
119. Ковал