КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ОВАРІОЕКТОМІЇ У СУК ТА СВИНОК : Клинико-экспериментальное обоснование лапароскопической овариоэктомия В СУК И СВИНОК

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ємельяненко олександр володимирович

УДК 619:617.553-089.8:636.1/.7

Клініко-експериментальне обґрунтування лапароскопічної оваріоектомії у сук та свинок

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор
Ільніцький Микола Григорович

Біла Церква 2007

Зміст

Перелік умовних позначень 4
Вступ 5
Розділ 1 Огляд літератури 9
1.1. Стерилізація сільськогосподарських та домашніх тварин 9
1.1.1. кастрація свинок 9
1.1.1.1. показання 9
1.1.1.2. анатомотопографічні дані 13
1.1.1.3. підготовка тварини до операції 15
1.1.1.4. техніка виконання 18
1.1.2. кастрація сук 22
1.1.2.1. показання 22
1.1.2.2. анатомотопографічні дані 25
1.1.2.3. підготовка тварини до операції 26
1.1.1.4. техніка виконання 27
1.1.3. гормональні методи стерилізації 29
1.2. Використання ендоскопії у ветеринарії 30
Розділ 2 Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи
виконання роботи 37
Розділ 3 Техніка виконання лапароскопічної оваріоектомії в сук
та свинок 49
Розділ 4. Клінічна характеристика та морфологічний склад крові
в післяопераційний період за різних методів кастрації 63
Розділ 5 Біохімічні дослідження сироватки крові після
лапаротомічної та лапароскопічної оваріоектомії 76
5.1 Стан білкового обміну та вмісту глюкози після лапароскопічної та лапаротомічної оваріоектомії 76
5.2. Вплив оваріоектомії на стан ендогенної інтоксикації та антиоксидантного захисту в сук і свинок 86
5.4. Зміни маркерів обміну сполучної тканини за різних методів
оваріоектомії 100
Розділ 6 Ускладнення при лапароскопічній та лапаротомічній
оваріоектомії в сук та свинок 106
Розділ 7 Аналіз та узагальнення результатів дослідження 113
Висновки 138
Пропозиції виробництву 141
Список використаної літератури 142
183

перелік УМОВНИХ позначень
АЛТ аланіноваамінотрансфераза
АОЗ антиоксидантний захист
АОС антиоксидантна система
АСТ аспарагіноваамінотрансфераза
ГПІ гематологічний показник інтоксикації
ЕХГ електрохірургічним генератор
КАТ каталаза
ЛІ лімфоцитарний індекс
ЛІІ лейкоцитарний показник інтоксикації
МДА малоновий діальдегід
МСМ молекули середньої маси
НАДФН нікотиламіддинуклеотид відновлений
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
СОД супероксиддесмутаза
С-РБ С-реактивний білок
ЦП церулоплазмін
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

вступ

Актуальність теми. Проведення оваріоектомії в сук і свинок є досить поширеним оперативним втручанням. У сук її частка становить 11,520 % від загальної кількості хірургічних втручань [1, 2]. В оваріоектомії сук часто зацікавлені як власники тварин, так і суспільство в цілому, оскільки вона зменшує кількість бродячих собак, змінює їх поведінку, пов’язану з еструсом, а також має терапевтичні показання.
Досить часто ця операція виконується і в господарствах з відгодівлі свиней як один із резервів підвищення продуктивності цієї галузі та поліпшення якості отриманої продукції [35].
Оваріоектомію проводять переважно лапаротомічним способом, однак із розвитком сучасних технологій з'явилися нові можливості виконання таких операцій низькотравматичним (низькоінвазивним) методом з використанням лапароскопічної техніки та спеціальних інструментів.
В останні десятиріччя лапароскопія використовується у ветеринарії для діагностики абдомінальної патології у великої рогатої худоби [6], свиней [7, 8], собак [9, 10] та коней [11]. Крім того, цей метод використовується при лікуванні в коней крипторхізму [12], пахово-мошонкових гриж [13] та спайкової хвороби [14].
Хоча лапароскопія й почала використовуватись у вітчизняній ветеринар-ній хірургії, проте її широке впровадження потребує більш детальної розробки та обґрунтування техніки оперативних втручань, зокрема при оваріоектомії в сук та свинок. Тому обраний напрям і тема дослідження є актуальними.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з науковою тематикою кафедри хірургії та проблемної лабораторії з питань ветеринарної хірургії Білоцерківського державного аграр-ного університету ”Використання лапароскопії при діагностичних та оператив-них втручаннях у ветеринарній хірургії” (№ держреєстрації 0106U009891).
Мета дослідження клініко-експериментальне обґрунтування лапаро-скопічної оваріоектомії в сук та свинок на основі вивчення перебігу після-операційного періоду, показників морфологічного складу крові, білкового обміну, змін сполучної тканини та ендогенної інтоксикації організму.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. удосконалити техніку лапароскопічної оваріоектомії в сук та свинок;
2. дати клінічну характеристику післяопераційного періоду в порівняльному аспекті при лапароскопічній та лапаротомічній оваріоектомії;
3. дослідити морфологічний склад крові при різних методах оваріоектомії у сук та свинок;
4. вивчити стан білкового і вуглеводного обмінів, рівень ендогенної інтоксикації та показників, що відображають стан обмінних процесів у сполучній тканині за різних методів оваріоектомії;
5. вивчити можливі ускладнення при лапароскопічній і лапаротомічній оваріоектомії та розробити методи їх профілактики.
Об’єкт дослідження абдомінальні оперативні втручання у тварин.
Предмет дослідження лапароскопічна оваріоектомія в сук та свинок.
Методи дослідження клінічні, морфологічний (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити та гемоглобін), біохімічний (загальний білок, альбуміни, сечовина, креатинін, церулоплазмін, С-реактивний білок, глюкоза, молекули середньої маси, малоновий діальдегід, супероксиддесмутаза, каталаза, аспарагін- та ала-нінтрансфераза, глікопротеїди, глікозамінглікани, сіалові кислоти) склад крові.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії теоретично, клініко-експериментально обґрунтовано та вдосконалено проведення оваріоектомії в сук та свинок методом лапароскопії. Доведено, що лапароскопічна оваріоектомія у тварин супроводжується незначним травмуванням черевної стінки, коротшим післяопераційним періодом, який перебігає з менш вираженими змінами клінічного статусу, показників морфологічного та біохімічного складу крові, ніж при лапаротомічній оваріоектомії.
Уперше встановлено, що торзування судин яєчника у цих видів тварин є найефективнішим при застосуванні електрохірургічного генератора. Проте у сук можна використовувати петлю Рьодера та ендокліпер. Ускладнення, які виникають при проведенні лапароскопічної оваріоектомії та після неї, істотно не впливають на перебіг післяопераційного періоду у тварин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методу лапароскопії при проведенні оваріоектомії в сук, який можна використовувати в клініках та господарствах з відгодівлі свиней.
Отримані результати використовуються в навчальному процесі при вивченні предмета ”Ветеринарна хірургія” та в наукових дослідженнях Білоцерківського державного аграрного університету, Національного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Полтавської державної аграрної академії, Одеського державного аграрного університету, Луганського національного аграрного університету. Матеріали роботи увійшли до підручника ”Оперативна хірургія, анестезіологія та топо-графічна анатомія” С. 523527 (допущено Міністерством аграрної політики України як підручник для підготовки фахівців у вищих навчальних закладах ІІІІV рівнів акредитації з напрямку підготовки 1305 ветеринарна медицина).
За матеріалами досліджень отримано три деклараційні патенти України на корисну модель: ”Спосіб лапароскопічної оваріоектомії у сук”, ”Спосіб лапароскопічної оваріоектомії у свинок”, ”Спосіб торзування судин яєчника при лапароскопічній оваріоектомії у сук та свинок”.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано та узагальнено увесь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних конференціях: ”Проблеми неінфекційної патології” (Біла Церква, 2005), ”Актуальные проблемы диагностики, терапии и профилактики болезней домашних животных” (Воронеж, 2006), ”Наукові та практичні аспекти ветеринарної медицини в Україні” (Біла Церква, 2006), ”Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2006), ”Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва” (Львів, 2006), ”ІV Міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини” (Київ, 2006), ”Наука та освіта2006” (Дніпропетровськ, 2006), ”Современные научные достижения2007” (Дніпропетровськ, 2007); всеукраїнській науковій конфе-ренції ”Аграрна наука виробництву: Сучасні проблеми ветеринарної медицини” (Біла Церква, 2006); наукових конференціях аспірантів та докторантів ”Наукові пошуки молоді у ІІІ тисячолітті” (Біла Церква, 2005, 2006, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, у тому числі 9 у фахових виданнях (з них 2 одноосібні): ”Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (3), журналі ”Ветеринарна медицина України” (2), ”Науковому віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького” (2), ”Віснику Сумського національного аграрного університету” (1), ”Віснику Полтавської державної аграрної академії” (1), методичні рекомендації, затверджені науково-методичною комісією Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (1), патенти (3) та тези доповідей (4) .
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, 5-ти розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій виробництву, які викладені на 141 сторінці комп’ютерного тексту, списку використаних джерел, що містить 427 найменувань, 146 з яких із далекого зарубіжжя, 4 додатків. Робота містить 21 таблицю та 25 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. у дисертаційній роботі науково обґрунтовано та вдосконалено новий спосіб кастрації сук та свинок низькоінвазивним методом з використанням лапароскопії. Доведено, що таке оперативне втручання проходить із мінімальним травмуванням черевної стінки, а отже коротшим післяоперацій-ним періодом, який перебігає з менш вираженими змінами клінічних, морфологічних та біохімічних показників складу крові.
2. Торзування судин яєчника в сук при лапароскопічній оваріоектомії залежно від розміру яєчникової сумки, слід проводити за допомогою петлі Рьодера та ендокліпера (при слабкому ступені її розвитку) або електрохірургіч-ного генератора, використання якого не залежить від цього. Останній є найпростішим у виконанні та надійним щодо гемостазу і у свинок.
3. Застосування лапароскопії у тварин забезпечує їх задовільний загальний стан протягом усього післяопераційного періоду, у той час як у контрольних тварин спостерігається пригнічення, яке триває до двох діб. Відновлення перистальтики кишечнику при лапароскопічній оваріоектомії в сук відбувається упродовж 24,5±2,7 год, у свинок 12,5±3,0 год, тоді як при лапаротомічній оваріоектомії відповідно упродовж 48,0±4,5 та 24,5±3,2 год.
4. Загоєння операційних ран у тварин усіх груп, незалежно від способу оперативного втручання, проходить за первинним натягом: при лапароскопії в сук за 7,5±0,14, у свинок за 6,8±0,14 діб, тоді як при лапаротомії відповідно за 9,7±0,21 та 9,5±0,20 діб (р<0,001).
5. На 2-гу добу після операції у крові свинок контрольної групи встановлені олігоцитемія та олігохромемія (р<0,001 та р<0,05). Лейкоцитоз спостерігається у тварин усіх груп, однак з 10-ї доби кількість лейкоцитів у крові нормалізується у тварин дослідних груп, тоді як у контрольних лише з 15-ї доби. Тромбоцитоз реєструється у свинок контрольної групи впродовж 6-ти діб (р<0,05) після операції, тоді як у тварин інших груп він відсутній.
6. Білковий обмін у тварин в післяопераційний період характеризується: зниженням рівня загального білка у свинок, яким оваріоектомію виконували лапаротомічним методом до 60,9±1,03 г/л (р<0,05); зменшенням вмісту альбумінів у контрольних групах тварин обох видів (р<0,05); збільшенням концентрації сечовини на 2-гу добу у тварин усіх груп, а на 6-ту у контрольній групі сук (в 1,2 раза; р<0,05) та в обох групах свинок (в 1,3 раза; р<0,01). Рівень креатиніну на 2-гу добу при лапароскопічній оваріоектомії в сук зростає на 27 % (р<0,05), а при лапаротомічній на 96 % (р<0,01), у свинок дослідної групи на 37 % (р<0,001), контрольної на 52 % (р<0,001).
7. Оваріоектомія у тварин супроводжується зростанням у крові гострофазних білків церулоплазміну та С-реактивного білку. Однак після проведення лапароскопії воно є менш вираженим і відповідно має більш швидку нормалізацію.
8. Після лапароскопічної оваріоектомії рівень глюкози в крові збільшується лише на 2-гу добу після операції в сук при використанні електрохірургічного генератора в 1,1 раза (р<0,01). При лапаротомічній цей показник у сук зростає в 1,2 раза (р<0,001) і у свинок контрольної групи в 1,1 раза (р<0,05).
9. Післяопераційний період у тварин усіх груп супроводжується вірогідним зростанням рівня ендогенної інтоксикації. Однак менш вираженим він є у дослідних групах сук та свинок, у яких нормалізація рівня МСМ та МДА відбулася відповідно на 6-ту і 10-ту добу. Разом з тим порушення антиоксидантного захисту також є менш вираженим після лапароскопічної оваріоктомії.
10. Після лапароскопічної оваріоектомії рівень глікопротеїдів та сіалових кислот у крові не змінюється, однак у контрольних групах тварин їх уміст зростав: у сук в 1,4 (р<0,001) та 1,6 раза (р<0,05), у свинок відповідно в 1,7 (р<0,01) та 1,5 раза (р<0,05). Кількість глікозаміногліканів у крові сук усіх груп зростала впродовж 6-ти діб лише після лапаротомічної оваріоектомії в 1,6 раза (р<0,001), у контрольних свинок (на 2-гу добу) в 1,9 раза (р<0,01).
11. Лапароскопічна оваріоектомія у свинок профілактує розвиток післяопераційних ускладнень, тоді як у сук зустрічається травмування судин черевної стінки (4 %), гнійне запалення операційної рани (4 %), та кровотеча із судин яєчника (20 %). При цьому способі операції у сук реєструються і специфічні ускладнення, які не впливають на перебіг післяопераційного періоду: зокрема, підшкірна емфізема у 8 % тварин, опік очеревини у 4 % тварин.

Пропозиції виробництву

1. Лапароскопічну оваріоектомію в сук доцільно виконувати в клініках для дрібних тварин та в господарствах з відгодівлі свиней.
2. Техніку проведення лапароскопічної оваріоектомії та характеристику змін в організмі після неї рекомендується використовувати при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.
3. За матеріалами досліджень розроблено методичні рекомендації ”Використання лапароскопії у ветеринарній медицині”, які затверджені науково-методичною комісією Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 р.).

Список використаної літератури

1. Пустовіт Р.В., Данілейко Ю.М., Рубленко М.В. Моніторинг хірургічної патології серед дрібних домашніх тварин ДЛВМ у Київському районі м. Одеси за 20032005 рр. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 132138.
2. Омельяненко М.М. Розповсюдження акушерських та гінекологічних захворювань сук і кішок та їх лікування // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту К., 2001. Вип. 42. С. 114118.
3. Бурденюк А.Ф., Власенко В.М. Хирургия в промышленном свиноводстве. К.: Вища шк., 1985. 152 с.
4. Тихонюк Л.А, Нагорний В.В., Кульчинський С.В. Вплив кастрації на обмін речовин та якість м’яса в умовах спеціалізованих господарств // Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР: Тези доп. Республік. наук.-практ. конф. Ч. 1. Біла Церква, 1990. С. 9395.
5. Влияние возраста кастрации на интенсивность роста при откорме / А.Л. Юрченко, Е.В. Пронь, Л.И. Юрченко, В.И. Герасимов // Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. Вип. 6, Ч. 2. Х.: РВВХЗВІ. 2000. С. 99102.
6. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. М.: Колос, 1979. 263 с.
7. Козачок А.С., Поживіл А.І. Ендоскопічна діагностика хвороб органів травлення у свиней // Матеріали наук.-практ. конф. "Неінфекційна патологія тварин" (78 червня 1995 р.). Ч. 1. Біла Церква, 1995. С. 131132.
8. Ендоскопічна діагностика у ветеринарній хірургії та акушерстві й гінекології / О. Петренко, Г. Підопригора, В. Лакатош та ін. // Вет. медицина України. 2006. № 2. С. 2930.
9. Lettov E. Laparoscopic Examinations in Liver Diseases in Dogs // Vet. Med. Rev. 1972. Vol. 2. P. 159167.
10. Перспективи використання лапароскопії у ветеринарній практиці / В.М. Власенко, М.В. Рубленко, М.Г. Ільніцький, Я.Я. Павлюк // Вет. медицина України. 2004. №6. С.3435.
11. Fischer A.T. Diagnostic and prognostic procedures for equine colic surgery // Vet. Clin. N. Am.: Equine Pract. 1989. Vol. 5. P. 335350.
12. Fischer A., Vachon A. Laparoscopic cryptorchidectomy in horses // J. Am. vet. med. Ass. 1992. Vol. 201. Р. 17051708.
13. Fischer A., Vachon A., Klein S. Laparoscopic inguinal herniorraphy in two stallions // J. Am. vet. med. Ass. 1995. Vol. 201. Р. 15991601.
14. Laparoscopic adhesiolysis in a horse / Bleyaert H.F., Bleyaert M.P., Brown G. B. et al. // Vet. Surgery. 1997. Vol 26. P. 492496.
15. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у свинарстві та вівчарстві. К.: Урожай, 1998. 320 с.
16. Нагорный В.В. Сравнительная оценка овариоэктомии и медикаментозных методов торможения половой функции свинок при откорме: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. / Харьков. зоовет. ин-т. Х.: 1989. 18 с.
17. Преображенский О.Н. Использование овариоектомии, платифилина и синтетических эстрогенов при откорме свиней (Искусственно направленное бесплодие свиней): Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. / Казан. вет. ин-т им. Н.Э. Баумана. Казань, 1960. 23 с.
18. Липатников В.Ф. Химическая кастрация животных // Ветеринария. 1972. №9. С. 8283.
19. Аллен В.Э. Полный курс акушерства и гинекологии собак. 2-е изд. / Пер. с англ. О. Суворова. М.:АКВАРИУМ ЛТД, 2002. 448 с.
20. Modulation of Ovarian Function in Female Dogs Immunized with Bovine Luteinizing Hormone Receptor / B.B. Saxena, A. Clavio, M. Singh, P. Rathnam // Reprod. Domest. Anim. 2002. Vol. 37., February. P. 910.
21. Active Immunization against Gonadotrophin-releasing Hormone in Chinese Male Pigs / X.Y. Zeng, J.A. Turkstra, X.Y. Liu et al. // Reprod. Domest. Anim. 2001. Vol. 36., April. P. 101103.
22. Michel R. Claereboudt and Catherine Bouland The Effect of Parasitic Castration by a Ciliate on a Population of Asterias vulgaris // J. of Intertebrate Pathology. 1994. Vol. 63. P. 117176.
23. Дьяченко П.С. Изыскание и сравнительная оценка некоторых методов торможения половой функции у свинок: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. / Львов. вет. инт. Львов, 1966. 23 с.
24. Пихно Д.И. Практическое руководство для производства кастрации свиней. СПб., 1890. 32 с.
25. Снежкин Ф.М. Эффективность кастрации свинок разного возраста при полусальном откорме. Ворошиловск, 1939. 82 с.
26. Інструкція по кастрації свинок: Затв. Гол. управл. с-г. пропаганди Міністерства с-г УРСР. Лютий 1951 р. К., 1951. 23 с.
27. Никифоров Н.И. Кастрация свинок, предназначенных для откорма. М.: Госуд. изд-во сельхоз. л-ры, 1955. 56 с.
28. Никифоров Н.И. Сравнительная оценка методов кастрации свинок: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. / Московская вет. акад. М., 1951. 16 с.
29. Купетов Ю.Г. Кастрация свиней в условиях разовых опросов и ёё экономическое значение: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. / Оренбургский сельхоз. ин-т. Оренбург, 1967. 21 с.
30. Тихонюк Л.А, Нагорний В.В., Кульчинський С.В. Вплив кастрації на обмін речовин та якість м’яса в умовах спеціалізованих господарств // Наукове забезпечення агропромислов. комплексу УРСР: Тези доп. Республік. наук.-практ. конф. Ч. 1. Біла Церква, 1990. С. 9395.
31. Влияние возраста кастрации на интенсивность роста при откорме / А.Л. Юрченко, Е.В. Пронь, Л.И. Юрченко, В.И. Герасимов // Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. Вип. 6, Ч. 2. 2000. Х.: РВВХЗВІ. С. 99102.
32. Мосин В.В. Рациональные способы кастрации продуктивных животных. М.: Россельхозиздат, 1977. 80 с.
33. Студенцов А.П. Кастрация самцов и самок рогатого скота и свиней. М.: Госуд. изд-во сельхоз. л-ры, 1950. 156 с.
34. Подокшин С.Б. Кастрация свинок в производственных условиях. М.: Госуд. изд-во сельхоз. л-ры, 1953. 44 с.
35. Соколов Н.П. Кастрация свинок на откорме. М.: Колос, 1966. 36 с.
36. Веремей Э.И., Масюкова В.Н., Руколь В.М. Оценка хирургических способов повышения продуктивности свинок на откорме // Ветеринария. 2002. № 2. С. 3739.
37. Платановська І.В. Функціональний стан органів розмноження у свинок при різному рівні годівлі та гормональній індукції першої статевої охоти // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. Львів, 2005. Т 6., Ч. 4. С. 7177.
38. Нежданов А.Г. Современное представление о половом цыкле самок животных // Ветеринария. 2003. №11. С. 3236.
39. Карпов В.А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных. М.: Росагропромиздат, 1990. 228 с.
40. Хой С., Рэтель К. Анатомические особенности строения полового аппарата и физиология репродукции свиноматок // Сучасна вет. медицина. 2005. № 5. С. 2223.
41. Challenges in Pig Artificial Insemination / J. Roca, J. Vázquez, M. Gil et al. // Reprod. Domest. Anim. 2006. Vol. 41., October. P. 4355.
42. An update on Reproductive Technologies with Potential Short-Term Application in Pig Production / E.A. Martinez, J.M. Vazquez, J. Roca et al. // Reprod. Domest. Anim. 2005. Vol. 40., August P. 300310.
43. Харенко А.М. Параметри прояву статевого циклу та морфологічні показники яєчників у ремонтних свинок і основних свиноматок // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. Серія "Вет. медицина". Суми , 2006. №12 (1516). С. 197204.
44. Веремеєв Э.И., Масюкова В.Н. Способ торможения половой функции у свинок при откорме // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тезисы доклад. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 5354.
45. Веремеєв Э.И. Руколь В.М. Хирургические способы повышения продуктивности свинок на откорме // Вет. консультант. 2003. № 6. С. 47.
46. Поваженко И.Е. Кастрация животных. К.: Урожай, 1975. 176 с.
47. Кашин А.С. Кастрация животных // Ветеринария. 2003. №11. С. 4445.
48. Бобруйко С. Кастрація свинок в умовах промислового комплексу / Вет. медицина України. 1997. № 11. С. 1011.
49. Хирургические операции в свиноводческих комплексах / А. С. Кашин, С.И. Снигирев, Л.В. Медведева // Ветеринария. 2002. № 6. С. 1315.
50. Буриков М.М. Новые методы кастрации и их влияния на рост продуктивных животных. Омск, 1960. 29 с.
51. Нейштубе С.Т. Практическое руководство для производства кастрации свиней. СПб., 1890. 32 с.
52. Серебрянников В. Кастрация животных и кастрационные осложнения. М., 1954. 44 с.
53. Хилькевич Н.М. Кастрация свинок и хряков-крипторхидов. Джауджикау, 1952. 40 с.
54. Саленко П.Т. О топографической анатомии животных // Ветеринария. 2001. №4. С. 3540.
55. Садовский Н.В. Топографическая анатомия домашних животных. М.: Сельхозиздат, 1960. 424 с.
56. Магда И.И. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. М.: Колос, 1970. 352 с.
57. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Ветеринарна анестезіологія. Біла Церква, 2000. 336 с.
58. Местное и общее обезболивание животных / В.А. Лукьяновский, И.Б. Самошкин, А.А. Стекольников, С.В. Тимофеев. СПб.: Лань, 2004. 208 с.
59. Рубленко С.В. Клінічна характеристика та морфологічний склад крові у свиней за різних схем анестезіологічного забезпечення абдомінальних операцій // Вет. медицина України. 2005. № 12. С. 2022.
60. Hodgson D.S. Short-term anaesthesia in piglets using a liquid injection, rebreathing, inhaler device // Vet. Anaesthesia and Analgesia. 2003. Vol. 30., April. P. 8991.
61. Henning H., Asbjoern T. Motor responses to stimulation during isoflurane anaesthesia in pigs // Vet. Anaesthesia and Analgesia. 2002. Vol. 29., April. P. 6971.
62. Козий В.И. Определения влияния методов обезболивания на течение послеоперационного периода у животных // Современные проблемы ветеринарной хирургии.: Матер. Межд. науч.-практ. конф., посвящ. 90-летию со дня роджен. И.И. Магды. Харьков, 1994. С. 23.
63. Матвеев В.А., Петрова Н.Ю. Операционный стол для свиней, овец и коз // Ветеринария. 2002. №11. С. 32.
64. Бігунець В. Хірургічний станок для фіксації свиней "Клин" // Вет. медицина України. 1997. № 10. С. 43.
65. Порівняльна ефективність хірургічних методів кастрації свинок / Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, С.В. Кульчинський та ін. // Сучасні проблеми вет. медицини: тези доп., україн. конф. молод. вчених (листопад, 1994 р.). К., 1994. С. 5354.
66. Собко А.И. Гистеротомия в гнобиологии // Современные проблемы вет. хирургии: Матер. Межд. науч.-практ. конф., посвящ 90-летию со дня роджен. И.И. Магды. Харьков, 1994. С. 27.
67. Краевский А.Й. Влияние клитородэктомии на откорм свинок / Ветеринария. 1988. №10. С. 52.
68. Скрипник В.В. Усовершенствование клитородэктомии свинок // Ветеринария. 1971. №6. С. 8081.
69. Мирон Н.И., Свиридов А.М. Испытание нового способа подавления половой активности у свинок // Проблемы хирургической патологии сельскохозяйственных животных: Тезисы доклад. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 5455.
70. Веремей Э.И., Масюкова В.Н. Способ торможения половой функции у свинок при откорме // Проблемы хирургической патологии сельскохо-зяйственных животных: тезы доклад. науч. конф. Белая Церковь, 1991. С. 5354.
71. Веремей Э.И., Масюкова В.Н. Торможение половой функции у свинок на откорме у различных возрастных группах // Современные проблемы ветеринарной хирургии: Матер. Межд. науч.-практ. конф., посвящ. 90-летию со дня роджен. И.И. Магды. Харьков, 1994. С. 27.
72. Балас Т.В., Решетник А.О. На допомогу безпритульним тваринам // Матер. V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 196197.
73. Рынгач В.Д., Короткий Т.Р. Оценка эффективности мероприятий по снижению численности бездомных животных // Матер. V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 206207.
74. На 46 млн. украинцев приходится 13 млн. собак // VETZOO PROFY. 2006. № 1 (11). С. 4.
75. Распространенность различных патогенов среди животных-компаньонов в Москве и Московской области / С. Л. Савойловская, Н.В. Клицунова, В.В. Гостева и др. // Вет. патология. 2006. №3. С. 510.
76. Экологические аспекты многофакторного воздействия на формирование нозологического профиля заразной патологии собак и кошек на урбанизированной территории / Ю.В. Пашкина, Е.А. Скосырева, Э.Н. Шакерова и др. // Вет. патология. 2006. №3. С. 6366.
77. Поягалов Г.Б. Экологические, экономические и биоэтические проблемы регулирования численности безнадзорных животных в мегаполисах // Вет. патология. 2006. №2. С. 719.
78. Залозных Д.В., Пономаренко О.И. Численность, особенности распределения и территориальное поведение бездомных собак в Нижнем Новгороде // Вет. патология. 2006. №2. С. 1923.
79. Ильинский Е.А., Ильинская С.О. Собаки, доминирующие хищники в экосистемах городов // Вет. патология. 2006. №2. С. 2328.
80. Evaluation of a Burdizzo Castrator for Neutering of Dogs / A. Ortega-Pacheco, M. Bolio-González, R. Colin-Flores et al.// Reprod. Domest. Anim. 2006. Vol. 41, June. P. 227230.
81. Romangoli S. Reproduction. Riga, 2006. 44 p.
82. Bebiak D.M., Lawler D.F., Reutzer L.F. Nutrition and management of the dog // Vet. Clin. North Am. 1987. Vol. 17. P. 505533.
83. Chakraborty P.K. Reproductive hormone concentration during oestrus, pregnancy and pseudopregnancy in the Labrador bitch // Theriogenecologi. 1987. Vol. 27. P. 827840.
84. Романьйоли С. Физиология репродуктивного цикла суки // VETZOO PROFY. 2006. № 1 (910). С. 4445.
85. Купляускас Е.С. Влияние различных факторов на воспроизводительную функцию собак // Бордоский дог. 2004. №1 (5). С. 910.
86. Васильева С.В., Васильев Р.М. Исследование динамики половых гормонов и вагинальных мазков как эффективный метод определения сроков овуляции у сук // Матер. V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 9094.
87. Мордашева Э.Б., Берчанский Д.И. Эндокринологическая диагностика репродуктивной системы сук // Матер. V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 6368.
88. Генри Р.А. Проблемы поведения собак и кошек. / Пер. с нем. М. Степкин. М.: ООО ”АКВАРИУМ ПРИНТ”, 2004. 624 с.
89. Salmeri K.R., Blomberg M.S., Scruggs S. L. Gonadectomy in immature dogs: effects on skeletal, physical and behavioral development // J. Am. Vet. Med. 1991. Vol. 198. P. 11931203.
90. Ниманд Х.Г., Сутер П.Ф. Болезни собак. Практическое руководство для вет. врачей / Пер. с нем., 2-е изд. М.: ООО ”АКВАРИУМ ЛТД”, 2001. 816 с.
91. Дюльгер Г.П. Физиология размножения и репродуктивной патологии собак. М.: Колос, 2002. 152 с.
92. Scaramuzzi R.J., Bacer D.J. Possible therapeutik benefits of adenosine-potentiating drugs in reducing age-related degenerative disease in dogs and cats // J. of Vet. Pharmacology & Therapeutics. 2003. Vol. 26, October. P. 327333.
93. Болезни собак: Справочник / Сост. проф. А.И. Майоров. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Колос, 2001. 472 с.
94. Уайт Р.А. Онкологические заболевания мелких домашних животных / Пер. с англ. Е.Б. Макиянова М.: ООО "АКВАРИУМ ЛТД", 2003. 352 с.
95. Терептюк Г.С. К вопросу о терапии рака молочной железы у собак // Матер. науч.-практ. конф., посвящ. 80-летию факультета вет. медицины ФГОУ ВПО "Воронеж. госуд. аграр. ун-та им. К.Д. Глинки" (2122 сентября 2006 г.). Воронеж, 2006. С. 295296.
96. Танахин В.В., Карпецкая Н.Л. Поражения кожи при эндокринных болезнях собак // Матер. V Міжнарод. наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (79 червня 2006 р.). Кам’янець-Подільський, 2006. С. 119121.
97.