ДИНАМІКА ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КІНЦІВОК У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (клініко-експериментальні дослідження) : ДИНАМИКА патогенетических ПОКАЗАТЕЛЕЙ И терапия воспалительных процессов дистального участка КОНЕЧНОСТЕЙ У крупного рогатого скота (Клинико-экспериментальные исследования)

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ІМЕНІ С.З.ГЖИЦЬКОГО

На правах рукопису

ЦІСІНСЬКА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:616.7:619:617.57/.58.089

ДИНАМІКА ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КІНЦІВОК У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
(клініко-експериментальні дослідження)

16.00.05.- ветеринарна хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук.

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук,
професор ЗАВІРЮХА В.І.

Львів - 2004

З М І С Т

ВСТУП ...................................................................................

4

1.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........................................................

10

1.1

Поширення хвороб в ділянці пальців у великої рогатої худоби.......................................................................................

10

1.2.

Запалення як загальнобіологічна реакція організму на травму ......................................................................................

15

1.3

Особливості розвитку та перебігу запального процесу у великої рогатої худоби та роль ендогенної інтоксикації ....

19

1.4

Терапія запальних процесів у тканинах кінцівок великої рогатої худоби..........................................................................

24

2.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ .................................................

31

2.1.1

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи ......................................................................................

31

2.1.2

Характеристика дослідів........................................................

33

2.1.3.

Лабораторні дослідження ......................................................

37

2.2.

Результати власних досліджень та їх аналіз ........................

43

2.2.1.

Захворюваність корів на асептичні та гнійні запалення в дистальній ділянці пальців у окремих господарствах Львівщини .......................................................................

43

2.2.2.

Анатомо - топографічні дослідження артеріо - венозної сітки (a. et v. saphena) .............................................................

48

2.2.3.

Порівняльна характеристика стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та препарату прополісу на організм молодняку великої рогатої худоби ........................

51

2.2.4.

Особливості обміну речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок бугайців в нормі та за гострого асептичного запалення............................................................

60

2.2.5.

Порівняльна оцінка ефективності патогенетичної терапії асептичних запальних процесів дистальної частини кінцівок худоби ...................................................................

66

2.2.6.

Особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби за гнійних уражень.....................................................................

70

2.2.7.

Профілактика захворювань кінцівок у корів .......................

79

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ...................................................................

89

ВИСНОВКИ ...........................................................................

122

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .......................................

125

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................

126

ВСТУП

Актуальність теми. Поряд із проблемами, які наша країна взяла із собою в нове тисячоліття, важливу роль відіграють і проблеми, які стосуються ветеринарної медицини.
Розробка нових технологій виробництва молока, м’яса, пошуки нових раціональних методів утримання великої рогатої худоби все це спрямовано на інтенсифікацію галузі скотарства. Відомо, що протягом останніх років, досягнуто значних успіхів в області ведення тваринництва. Це і нові технології виробництва молока та м’яса, це створення кормових сумішей, це і високий рівень механізації трудомістких робіт. Проте, є ще великі резерви підвищення рентабельності ведення молочного та м’ясного скотарства. В першу чергу це роботи направлені на зниження економічних втрат, пов’язаних з різними хворобами тварин. Тут, особливо актуальною проблемою є захворювання опорно-рухового апарату, оскільки помітно зростає кількість захворювань у дистальній ділянці кінцівок. На жаль, при цих хворобах у великої рогатої худоби недостатньо повно вивчені розміри втрат продуктивності, як від функціональних розладів, так і явних патологічних процесів.
Дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені аналізу етіопатогенетичних факторів ураження кінцівок. В численних публікаціях звертається увага на залежність патології від природного характеру етіологічного чинника, індивідуальної резистентності, постави кінцівок, форми копитець та інших причин.
Ураження кінцівок великої рогатої худоби досить розповсюджений вид патології і наносить значні економічні збитки господарствам, за рахунок не тільки зниження продуктивності, відтворювальної здатності, але часто є причиною вимушеного забою тварин.
За даними ряду вчених, основною причиною вибракування тварин у молочному скотарстві вважаються хвороби незаразної етіології, серед яких чільне місце займають хвороби опорно-рухового апарату, що складають 15 30 відсотків від всіх неінфекційних хвороб [43, 82, 117, 144, 156].
Роботами В.Б. Борисевича [19, 30], А. Рейдла [159], та ін. доведено, що хвороби кінцівок у великої рогатої худоби, в умовах інтенсивної технології спостерігаються від 15% до 35 %.
За повідомленням І.С.Панька та П.О.Стадника [148] в одному із господарств Київської області впродовж одного року виявлено 174 тварини з ураженням ділянки пальця, що становило 21,7% від загальної кількості корів.
Як показали дослідження С.І. Братюхи [23], В.Б. Борисевича [18, 19], втрати молочної продуктивності при хворобах кінцівок можуть сягати 30 45%, а зниження середньодобового приросту маси тіла 6 9%.
Розвиток запального процесу в тканинах чи органах лежить в основі багатьох хірургічних, внутрішніх незаразних хвороб, акушерських і гінекологічних хвороб, а перебіг запального процесу та реакція тканин при асептичному запаленні під впливом бактеріальних чинників і їх токсинів відрізняється між собою за характером проявів місцевої реакції, а також реакції організму в цілому.
Підбір медикаментів та послідовність їх використання в практичній роботі ґрунтується на даних клінічних спостережень та результатах лабораторних досліджень периферичної крові чи крові з яремної вени. Проте, показники вмісту у крові, взятої з яремної вени, тих і інших поживних чи мінеральних речовин, не завжди можуть свідчити про характер їх обміну в окремих тканинах в т.ч. і в тканинах кінцівки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U000346).
Мета роботи. Експериментально і теоретично обґрунтувати застосування окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів запропонувати раціональні засоби терапії.
Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
вивчити поширення асептичних та гнійних запальних процесів у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби в окремих господарствах Львівщини;
дослідити анатомо-топографічні особливості артеріально-венозної сітки дистальної ділянки тазової кінцівки (a. et v. saphena) у великої рогатої худоби;
вивчити особливості процесів обміну речовин у тканинах кінцівок бичків в нормі і при асептичному запаленні в ділянці путового й вінцевого суглобів та вінчика;
провести порівняльну оцінку стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та екстракту прополісу на організм худоби;
дослідити особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки тазової кінцівки великої рогатої худоби за гнійних уражень;
експериментально обґрунтувати і вивчити ефективність етіотропної та патогенетичної терапії за асептичних і гнійних уражень м’яких тканин дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби;
запропонувати схему заходів профілактики захворювань кінцівок у корів.
Об’єкт досліджень асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.
Предмет дослідження морфологічний і біохімічний склад артеріальної та венозної крові з судин кінцівки, розроблення і експериментальне обґрунтування методів патогенетичної терапії при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.
Методи дослідження експериментальні, клініко-гематологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його фракції, гемоглобін, глюкоза, Ca, Na, K, Mg, каротин, резервна лужність, лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного запалення на рідкі й тверді живильні середовища).
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів досліджень з’ясована інформативність динаміки патогенетичних показників при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої рогатої худоби. Вперше на основі вивчення артеріо-венозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає кількість еозинофілів, а нейтрофілів зменшується.
Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое, екстракт прополісу, АСДф2) при їх парентеральному застосуванні діють на різні ланки імунної системи організму.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених експериментальних та клінічних досліджень обґрунтована доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до комплексних схем лікування.
Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників фагоцитозу при гострому перебігу місцевих гнійних процесів обґрунтована ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному внутрішньом’язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу. Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.
Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі експериментальні дослідження, проаналізувала отримані результати, теоретично обґрунтувала їх і узагальнила у висновках та пропозиціях.
Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідались на: ІІй Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (45 червня 1998 р., м. Біла Церква); міжнародних науково-практичних конференціях: присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 46 травня 2000 р.) і Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини (м. Полтава, 1920 вересня 2002 р.); щорічних (20002004 рр.) науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 у виданнях, що входять до складу фахових і рекомендованих ВАК України: Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1); Вісник Білоцерківського державного аграрного університету (1); Науковий вісник Полтавської державної аграрної академії (1); Науковий вісник Національного аграрного університету (1) та в журналі „Ветеринарна медицина України” (1); видано інформаційний лист.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 14 рисунками, включає вступ, огляд літератури, матеріал і методики, 7 розділів результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції для виробництва. Список літератури включає 288 джерел, з яких 76 із далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації, на основі експериментальних досліджень, наведено динаміку артеріо-венозної різниці окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та за розвитку гострих запальних процесів. Встановлено, що в цих тканинах відбувається інтенсивне використання білків, вуглеводів та мінеральних речовин при підвищеній активності лужної фосфатази. На підставі отриманих результатів досліджень для клінічної практики запропоновано нові підходи до терапії асептичних та гнійних запальних процесів м’яких тканин пальця.
2. В умовах господарств молочного напряму Львівщини у літньо-пасовищний період хворобами кінцівок уражується в середньому 14,1% тварин загального поголів’я, у тому числі асептичні запальні процеси діагностували у 60,7%, гнійно-некротичні у 39,3% хворих тварин.
3. Після обміну в тканинах пальця кров повертається в основному по двох венах v. saphena medialis, і v. saphena lateralis. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній та венозній крові з судин кінцівки є змога отримати об’єктивні й вірогідні результати використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки.
4. Встановлено, що в нормі тканини дистальної ділянки кінцівки активно використовують білки альбумінової фракції та глюкозу. Активність лужної фосфатази у венозній крові на 25% вища, порівняно з артеріальною. При цьому у венозну кров із тканин кінцівки проникають іони кальцію, магнію і затримуються в тканинах іони фосфору. За розвитку асептичного запального процесу у венозній крові на 18,25 % збільшується відносний вміст альбумінів, на 50% кількість лейкоцитів, у два рази зростає кількість еозинофілів при відносно сталих величинах гематокриту, вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів.
5. При тривалому перебігу асептичного запального процесу, на 7у добу від початку запалення, у венозній крові зменшується вміст кальцію (р< 0,01), магнію (р< 0,001), фосфору (р< 0,05). Рівень глюкози знижується на 32,5%, резервна лужність на 24%, що свідчить про розвиток гіпоксії у травмованих тканинах.
6. При застосуванні засобів загальностимулювальної терапії у великої рогатої худоби слід враховувати їх особливості, зокрема АСДф2 зумовлює лейкоцитоз за рахунок зростання кількості малих лімфоцитів та посилює фагоцитарну активність нейтрофілів (р<0,001), вміст імуноглобулінів у сироватці крові зростає на 30%; екстракт алое викликає лейкоцитоз за рахунок збільшення кількості малих лімфоцитів, стимулює фагоцитарну активність нейтрофілів, на 50% збільшує вміст імуноглобулінів сироватки крові; екстракт прополісу збільшує кількість нейтрофілів, малих лімфоцитів та на 66% зростає фагоцитарна активність нейтрофілів.
При парентеральних ін’єкціях зазначених стимуляторів рівень загального білка сироватки крові зростає на 25,5%, порівняно з вихідним станом.
7. З метою патогенетичної терапії асептичних запальних процесів після охолоджувальних компресів ефективним є застосування бинтової пов’язки з аплікаціями розчинів: цинку сульфат-димексидних, натрію саліцилат - димексидних та ацетилсаліцилової кислоти-димексидних.
8. При лікуванні гнійних запальних процесів місцеве застосування у вигляді аплікацій антибіотиків, розведених на 10%-ному розчині димексиду, підвищує їх антимікробну дію на 2030 %.
9. Гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок корів характеризуються тривалим і тяжким перебігом. Залежно від характеру захворювання, при лікуванні, поряд з місцевою провідниковою анестезією та антисептичною терапією, ефективним є застосування загально- стимулювальних препаратів: АСД-ф2, екстракту алое та прополісу. Такий захід підвищує загальну резистентність організму тварин і прискорює їхнє видужання.
10. Загальні заходи профілактики хвороб кінцівок корів повинні базуватися на активації мікробіологічних процесів у рубці, оптимізації цукропротеїнового співвідношення раціону, вітамінно-мінерального живлення тварин та активному моціоні.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для боротьби з хірургічною інфекцією, поряд з місцевим лікуванням, доцільно застосовувати парентеральні ін’єкції загальностимулювальних препаратів, при цьому враховувати особливості дії кожного стимулятора:
при гострих гнійних процесах застосовувати АСД-ф2 з 2%-ним розчином новокаїну у співвідношенні 1 : 3, у дозі 10 мл три рази з інтервалом 34 доби;
при хронічних гнійних процесах застосовувати екстракт алое у вищих терапевтичних дозах три рази з інтервалом 34 доби;
за ознак гострого септичного чи передсептичного стану доцільно поєднувати введення АСД-ф2 у зазначених дозах з ін’єкціями екстракту прополісу з 2%-ним розчином новокаїну у співвідношенні 1 : 3 в дозі 10 мл три рази з інтервалом 34 доби.
2. При лікуванні асептичних запальних процесів потрібно застосовувати бинтову пов’язку з аплікаціями 10%-них розчинів: цинку сульфат-димексид, натрію саліцилат-димексид та ацетилсаліцилова кислота-димексид.
3. Отримані дані щодо лікування великої рогатої худоби при асептичних та гнійних процесах кінцівок рекомендовано використовувати в курсі загальної та спеціальної хірургії для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анатомия домашних животных / А.И. Акаевский, Ю.Ф.Юдичев, Н.В.Михайлов и др.; Под ред. А.И.Акаевского. М.: Колос, 1984. С. 360-366.

2. Анакина Ю.Г. Причины и пути предупреждения болезней конечностей в условиях интенсивной технологии: Обзор Иностранной литературы // Ветеринария. 1989. №3. С. 6870.

3. Анатомія свійських тварин: Підручник / С.К., Рудик Ю.О Павловський., Криштофорова Б.В., та ін. / За ред. С.К.Рудика. К.: Аграрна освіта, 2001. С. 412415.

4. Андреева А.В. Влияние прополиса на иммуномодуляцию защитных факторов организма коров при эндометрите // Ветеринария. 2003. №5. С. 35-39.

5. Антонов В.Я., Блинов А.Н. Лабораторные исследования в ветеринарии. М.: -1971. С. 420491.

6. Афанасъев И.Н., Дзените А.А.. Содержание кальция фосфора и микроэлементов в крови плодовитых и бесплодных коров // Тр. Латвийской с.-х.академии. Вип. 41. Диагностика, лечение и профилактика болезней с.-х. животных. Елгава, 1970. С.102-109.

7. Ахмаджанов М.М. Некоторые вопросы этиологии и профилактики болезней копытец у коров в условиях молочных комплексов./ Хирургические болезни с.-х.животных: Сб.науч.тр. Ленинград. вет. ин-та, 1989. Вып. 102. С.1213.

8. Бажан К.В. Природні фізичні чинники в лікуванні пацієнтів, що зазнали впливу екстремальних факторів: Автореф. дис д-ра мед. Наук: 14.01.00 /Український НДІ медичної реабілітації та курортології. О., 1998. 32 с.

9. Баженов А.Н., Феклистов М.Н. Окислительно-восстановительные процессы в организме молочных коров при ацетонэмии и костной дистрофии // Ветеринария. 1960. № 11. С. 53 60.

10. Байков Р.Ф., Зинин В.Н., Ильясов А.В. О механизме лечебного действия диметилсульфоксида // Криобиология. 1989. № 4. С. 5253.

11. Барашкин М.И. Ускорение заживления ран у крупного рогатого скота в техногенных провинциях (Влияние минеральных добавок на заживление послекастрационных ран у бычков) // Ветеринария. 2003. №1. С. 1315.

12. Бережная Н.М. Нейтрофилы и иммунологический гомеостаз. К.: Наук. думка, 1988. 192 с.

13. Биологически активное действие крови облученной ультрафиолетовыми лучами в сочетании с микродобавками. / Р.Й.Кравцив., А.А.Гамота, В.И. Завирюха, и др. // Матер. междун. научно - практ. конф., посв. 90-летию со дня рожд.проф.Магда И.И. Харьков, 1994. С. 32.

14. Біологічні властивості та чутливість до протимікробних препаратів збудників гнійнозапальних захворюваню / Абдульхакім АльСабан, Н.П.Волянська, Р.І.Сидорук, А.Г.Огнєва, Киван Ахмед Муаммар, І.Ю.Кучма, О.І.Климов, Т.Л.Клиса, О.А.арасов, О.Б.Тец // Буков. мед. вісн. 2002. Т. 6, № 4. С. 165 167.

15. Борисевич Б.В. Етіологія, патогенез і патоморфологія остеодистрофії великої рогатої худоби: Автореф. дис...д-ра вет.наук: 16.00.02 / Національний аграрний університет. К., 1999. 35 с.

16. Борисевич В.Б. Ветеринарна ортопедія і офтальмологія. К.: Урожай, 1994. 136 с.

17. Борисевич В.Б. Ветеринарная ортопедия. Болезни копыт и копытец: Учебное пособие и практическое руководство. К.: Кировоградское гос. изд., 1996. 231с.

18. Борисевич В.Б. Ламинит крупного рогатого скота и лошадей // Ветеринария. 1987. № 6. С. 5356.

19. Борисевич В.Б. Технологические болезни сельскохозяйственных животных // Тез.док. всесоюз.науч.конф. „Проблемы хирургической патологии с.-х. животных” Белая Церковъ: БАУ. 1991. С. 58 59.

20. Борисевич В.Б. Хвороби кінцівок у тварин // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.13.-Ч.1., Біла Церква, 2000. С.1419.

21. Борисевич В.Б., Калиновский Г.М. Профілактика хвороб копитець у жуйних і свиней. К.: Урожай, 1982. 52 с.

22. Братчик А.М. Клинические проблемы фибринолиза. К.: Здоров’я, 1993. 340 с.

23. Братюха С.И. Особенности патологии конечностей крупного рогатого скота в хозяйствах промышленного типа // Болезни конечностей с.-х. животных: Сб.науч.тр. Моск. вет. акад., 1988. С. 30-34.

24. Буденная М.П. О применении диметилсульфоксида в медицине и биологии // Врачеб.дело. 1983. № 11. С. 612.

25. Бурденюк А.Ф., Власенко В.М., Панько И.С. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1988. 168 с.

26. Васильева Е.А. Клиническая биохимия сельскохозяйственных животных. М.: Россельхозиздат, 1982. 186 с.

27. Васин Г. Гипсовые повязки при гнойно-некротических процессах копытец у крупного рогатого скота // Ученые записки Казанского вет. ин-та, 1978. Т.130. С. 7880.

28. Веремей Э.И. Лейкоцитарная реакция сельскохозяйственных животных при хирургических болезнях / Методические рекомендации для ветврачей, студентов, преподавателей, слушателей ФПК. Витебск, 1991. 43 с.

29. Веремий Э.И. Лукъяновский В.А. Ветеринарная ортопедия. Мн.: Ураджай, 1993. 368 с.

30. Веселов А.Я. Фагоцитарная активность нейтрофилов у хирургически больных при стафилококковой инфекции // Хирургия. 1987. № 10. С.3032.

31. Веселовский В.П., Богоявленский Н.Ф., Сергеев В.И. Применение димексида в медицине // Вестн.хирургии. 1988. №5. С. 6667.

32. Ветеринарная диспансеризация с.-х. животных / В.И.Левченко, Н.А.Судаков, Г.Г.Харута и др.: Под ред. В.М.Левченко. К.: Урожай. 1991. 304 с.

33. Виноградов В.А. Кормовые дрожи в рационах коров // Молочное и мясное скотоводство. 2003. №1. С. 1922.

34. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Хірургія у конярстві. К.: Урожай, 1995. С.193218.

35. Гамота А.А., Саєвич В.І., Крупник Я.Г. Роль спадкового фактора у виникненні захворювань кінцівок // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. Кн. наук. ст. Кн. 3. Львів. 1997. С. 113114.

36. Гамота А.А., Самсонюк В.Г., Ковалишин О.Я. Лікування і профілактика виразок тканин міжпальцевого склепіння великої рогатої худоби // Сільський господар. 2003. № 78. С. 3032.

37. Гамота А.А., Самсонюк В.Г., Мисак А.Р. The effekt of various types of flors on the foot diseases in pigs // Agriculture problemy Higieny w produkciji zwiezzecej. Warszawa, 1996. S.3233.

38. Гимрамов В.В. Заживление ран под влиянием протеолитических ферментов // Ветеринария. 1981. №10. С.5556.

39. Гимранов В.В., Александров Н.Н Сравнительная характеристика лечения гнойных пододерматитов крупного рогатого скота // Болезни конечностей сельскохозяйственных животных: Сб.науч. тр. М.: Моск.вет.акад., 1988. С.2426.

40. Голяркин Ф.Е. Как предупредить заболевания конечностей коров // Животноводство. 1983. № 3. С. 2122.

41. Горячев А.Н., Иващенко Н.Н.. Потапов Ю.А. Лечение хронических бурситов методом локального крововоздействия // Вестник хирургии им.Грекова. 1989. Т. 140. № 1. С. 128131.

42. Гостищев В.К. Оперативная гнойная хирургия. М.: Медицниа, 1996. 416 с.

43. Гринаф П.Р., Маккалум Ф.Ж., Унивър А.Д. Болести на крайниците на говедата. София: Земиздат, -1987. 343 с.

44. Даниленко М.В., Туркевич Н.М. Клиническое применение димексида. К.: Здоровье, 1976. 88 с.

45. Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. К.: Здоров’я, 1995. 344 с.

46. Даценко Б.М., Белов С.Г., Тамм Т.И. Гнойная рана. Киев: Здоров’я, 1985. 136 с.

47. Дашдамиров Б.Э., Калашник И.А. Лечение крупного рогатого скота при болезнях копытец // Ветеринария. 1991. № 3. С.58.

48. Дашевский А.М., Буцька В.Е. Науково-експериментальне обгрунтоване створення іммобілізованих лікарських препаратів // Фармацевтичний журнал. 1995. № 2. С. 9193.

49. Демидюк С.К. Показатели обмена кальция и фосфора в крови бычков на откорме // Тез.докл.научн.-произ.конференции. Львов, 1981. С. 58-59.

50. Доронин А.А. Белки «острой фазы» при заживлении переломов костей и ожоговых ранах кожи // Казанский медицинский журнал. 1986. Т.XVІІ. №3. С.208209.

51. Досвід застосування димексиду у ветеринарній хірургії / В.І.Саєвич, В.І. Завірюха, А.А.Гамота, та ін. // Науковий вісник національного аграрного університету. 2001. № 38. С.5760.

52. Довідник з ветеринарної хірургії / І.С.Панько, В.М.Власенко, М.В.Рубленко та ін / За ред. І.С.Панька. Біла Церква, 2001. 208 с.

53. Дубошина Т.В., Мышкина А.К., Агапов В.В. Имунные комплексы при гнойной хирургической инфекции // Хирургия. 1990. №6. С. 6366.

54. Дудчак І.П. Деякі методи профілактики і лікування при гнійно-некротичних ураженнях дистального відділу кінцівок у корів: Автореф.дисканд.вет.наук: 16.00.05 / Національний аграрний унт. К., 1996. 30 с.

55. Елисеев А.Н., Бахтурин А.Я. Комбинированный метод лечения гнойно-некротических поражений пальцев у крупного рогатого скота // Морфология и хирургия в практической ветеринарной медицине: Сб.науч.тр., посвящ. памяти профессоров Н.В. и Г.М. Удовина. Оренбург, 1990. С.62-64.

56. Ермолаев В.А. Состояние системы гомеостаза при хирургической патологии у крупного рогатого скота: Автореф.дисс д-ра вет.наук. 16.00.05 / С.-Петербург, 1999. 37 с.

57. Ермолаев В.А., Семенов Б.С. Гемостазиологические параллели гнойной хирургической патологии у крупного рогатого скота // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Вип.5. Ч.2., Біла Церква, 1988. С. 145148.

58. Есютин А.В., Молоканов В.А. Димексид при болезнях копытец у бычков // Ветеринария. 1985. № 6. С. 52.

59. Жаров А.В. Основные направления при жизненной морфологической диагностике болезней в промышленном животноводстве // Материалы ІХ Всесоюзной научн.-производ. конф. по татоморфологии с.-х. животных. Вильнюс, 1986. С. 1421.

60. Жаров А.В., Кондрахин И.П. Взаимосвязь нарушений метаболизма у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1983. № 10. С. 6568.

61. Журін І.В. Деякі клінічні гематологічні, біохімічні та імунологічні показники у телиць із ранами вінчика і міжпальцьового склепіння / Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква,1995. С. 149150.

62. Журомский И.В., Якубовский Ф.П., Самсонюк В.Г. Заболевание опорно-двигательного аппарата у бычков на откорме // Болезни парнокопытных животных в условиях Украины.: Сб.науч.тр. К.: 1986. С. 3436

63. Завірюха В.І. Корекція трофічних процесів при патології органів розмноження і розробці методів підвищення ефективності трансплантації ембріонів корів: Автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.07 / Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Львів, 1995. 46 с.

64. Завірюха В.І., Крупник Я.Г., Мисак А.Р. Продуктивність та окремі показники обміну речовин у бугайців при ін’єкціях кров’ю, опроміненою ультрафіолетовими променями і збагаченою вітамінами // Міжвідомчий тематичний збірник: Вип. 3. Нижні Ворота, 1994. С. 196203.

65. Завірюха В.І., Крупник Я.Г., Романович М.С. Ефективність застосування лактогену і гематину у стимуляції механізмів резистентності організму новонароджених телят // Наук. вісн. ЛДАВМ ім. С.Гжицького. Вип. 1. Львів, 1998. С.4348.

66. Завірюха В.І., Цісінська С.В. Патогенез змін у тканинах дистального відділу кінцівок великої рогатої худоби при асептичному запаленні // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З.Гжицького. Львів. 2000. Т.2. Ч. І. С. 5458.

67. Завірюха В.І., Якубовський Ф.П., Мисак А.Р. Дослідження ранозаживаючої та протизапальної дії натрієвовмістимих препаратів на домашніх та с.-г. тваринах //. Науковий вісник ЛДАВМ ім.С.З.Гжицького. Львів. 2003. Т.5. № 3. Ч1. С. 124128.

68. Захаров В.И. Болезни пальцев у коров // Ветеринария. 1980. № 6. С. 5557.

69. Зоценко В.М., Співак М.Я. Вплив дексаметазону іn vitro на продукцію інтерферону мононуклеарами периферичної крові телят: Зб.мат.міжнарод.наук.-практ.конф. Львів, 1997. С. 304306.

70. Зуб П.М. Профилактика болезней копытец // Ветеринария. 1983. № 2. С. 58.

71. Издепский В.И. Состояние лимфатической системы скакательного сустава у свиней в норме и при патологии // Проблемы хирургической патологии с.-х. животных: Тез.докл. Всесоюзной научн.конф. Белая церковь, 1991. С. 140141.

72. Издепский В.И., Рубленко М.В., Ильницкий Н.Г. Метод лечения гнойно-некротических процессов в области пальца с применением интрааортального введения диметисульфоксида // Матер. междун. науч.практ.конф. Харьков, 1994. С. 52.

73. Изучение антибактериального действия диметилсульфоксида. / Фомин Д.Х., Татчин С.М., Веселовская Л.М. и др. // Антибиотики. 1974. № 8. С. 745749.

74. Іздепський В., Рубленко М., Ільніцький М. Вплив фармакологічного засобу імзауф” на імунологічні показники крові в телят // Тези І конгресу світової федерації українських фармацевтичних товариств. Львів, 1994. С. 329330.

75. Іздепський В.Й. Новокаїнотерапія в практиці ветеринарної медицини // Методичні рекомендації для студентів факультету ветеринарної медицини та слухачів інституту післядипломного навчання. Полтава. ПДСГІ, 2000. 47 с.

76. Іздепський В.Й., Довгопол В.Ф., Плугатирьов В.П. Застосування санобіту при запальних процесах у високопродуктивних корів // Вісник Полтавського держ. с-г. ін-ту. 2000. № 6. С.46-48.

77. Іздепський В.Й., Рубленко М.В. Ільніцький М.Г. Перспективи сорбційної терапії в хірургічній практиці // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково-практичної конференції. Біла Церква, 1995. С.158159.

78. Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Рубленко С.В. Стан деяких компонентів системи протеолізу в крові та синовіальній рідині у великої рогатої худоби // Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах: Матер. наук. практ. конф. прив. 75-річчю Білоцерківського державного с-г. інституту. Біла Церква, 1995. C. 68.

79. Ільніцький М. Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при хірургічній інфекції у свиней // Ветеринарна медицина України. 2001. №6. С.3233.

80. Ільніцький М.Г, Шевченко Ю.М. Розробка методів синтезу комплексного препарату песил” для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції // Вісник білоцерківського державного аграрного університету: Вип. 11., Біла Церква, 2000. С. 44-49.

81. Ільніцький М.Г. Патогенетичне обґрунтування засобів детоксикаційної терапії і профілактики ранової інфекції у свиней: Автореф. дис... дра вет.наук: 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т . Біла церква, 2002. 39 с.

82. Калашник И.А. Заболевания копытец у коров при различных системах их содержания в комплексах по производству молока // Проблемы хирургической патологии с.-х. Животных: Тез.докл. Всесоюз. науч. конф. Белая Церьковъ, 1991. С.80-81.

83. Калашник И.А.Стимулирующая терапия в ветеринарии. К. Урожай, 1990. 160 с.

84. Калиниченко Н.Ф. Определение активности антибактериальных средств наружного применения для лечения гнойно-воспалительных инфекций // Методические рекомендации. М-во здравохранения Украины. Харьков: Б.И., 1991. 14 с.

85. Калиновский Г.М., Ревунець А.С., Омеляненко Л.Г. Клінічне значення показників біохімічного дослідження аортальної крові // Науковий вісник НАУ. К. 2000, №28. С.60.

86. Калиновський Г.М., Ревунець А.С., Карп’юк В.В., Лайчук В.Б. Септикопіємія у нетелей // Ветеринарна медицина України. 2004. № 1. С. 1012.

87. Капшитар О.В., Холодний В.А., Новохатній П.В. Порівняльна оцінка ефективності антибактеріальної терапії у профілактиці гнійно-запальних ускладнень після лапароскопії // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Вип. 1. 1997. С. 223225.

88. Кашкин К.П., Караев З.О. Имунная реактивность организма и антибиотическая терапия. Л.: Медицина, 1984. 199 с.

89. Киричко Б.П. Стимулююча і сорбційна терапія при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця у високопродуктивних корів Автореф. дисканд. вет. наук 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. Біла церква, 2001. 20 с.

90. Киселёва Н.И. Кормовые добавки избавят коров от болезней (Профилактика коров и остеодистрофии) // Животноводство России. 2003. №2. С. 1213.

91. Конопелько П.Я., Клименков К.П. Иммунные дефициты у телят, больных бронхопневмонией, и их иммуномодулирующая терапия // Ветеринария. 1986. №12. С.5455.

92. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справ. изд./ И.П. Кондрахин, Н.В.Курилов, А.Г.Малахов, и др. М.: Агропромиздат, 1985. 287с.

93. Клиническое течение и лечение глубоких гнойных подерматитов у крупного рогатого скота / Александров Н.Н., Гимранов В.В., Мустафин Р.Х. и др.: Марериалы междун. науч.-практ.конф. Харьков, 1994. С. 55.

94. Когут Н.В. Бактеріологічні і біохімічні дослідження при гнійно-некротичному пододерматиті // Науковий вісник НАУ. К. 2003. Т.63. С. 5860.

95. Кожевников Ю.И. О перекисном окислении липидов в норме и при патологии // Вопр.мед.химии. 1985. Вып.5. С. 27.

96. Козій В.І., Івченко В.М., Стадник П.О. Деякі питання етіології захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів: Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Вип.13. Ч.1., Біла Церква, 2000. С.4953.

97. Кокович Н.Я. Состояние свертывающей системы крови у стельных коров // Сб.науч. трудов.Харьков. СХИ. Харьков, 1973. . 188. С. 27-29.

98. Кононський О.Б. Біохімія тварин. К.: Вища школа, 1994. С. 193234.

99. Красников Г.А. Методические рекомендации по применению иммунологических методов для оценки иммунобиологического статуса. Харьков, 1980. 31 с.

100. Крупник Я.Г., Цісінська С.В. Вплив остеохондрозу на поставу кінцівок великої рогатої худоби// Ак