ДИНАМІКА ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КІНЦІВОК У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (клініко-експериментальні дослідження) :

Краткое описание

З М І С Т
ВСТУП .............................................………...................................... 4
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ...............................………......................... 10
1.1 Поширення хвороб в ділянці пальців у великої рогатої худоби.......................................................................................
10
1.2. Запалення як загальнобіологічна реакція організму на травму ......................................................................................
15
1.3 Особливості розвитку та перебігу запального процесу у великої рогатої худоби та роль ендогенної інтоксикації ....
19
1.4 Терапія запальних процесів у тканинах кінцівок великої рогатої худоби..........................................................................
24
2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ...............................................……….. 31
2.1.1 Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи ......................................................................................
31
2.1.2 Характеристика дослідів........................................................ 33
2.1.3. Лабораторні дослідження ...................................................... 37
2.2. Результати власних досліджень та їх аналіз ........................ 43
2.2.1. Захворюваність корів на асептичні та гнійні запалення в дистальній ділянці пальців у окремих господарствах Львівщини .............................................……..........................

43

2.2.2. Анатомо - топографічні дослідження артеріо - венозної сітки (a. et v. saphena) .............................................................
48
2.2.3. Порівняльна характеристика стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та препарату прополісу на організм молодняку великої рогатої худоби ........................

51
2.2.4. Особливості обміну речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок бугайців в нормі та за гострого асептичного запалення............................................................

60
2.2.5. Порівняльна оцінка ефективності патогенетичної терапії асептичних запальних процесів дистальної частини кінцівок худоби .............................…......................................

66
2.2.6. Особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби за гнійних уражень....................................................................………….

70
2.2.7. Профілактика захворювань кінцівок у корів ....................... 79
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ................................………...................................
89
ВИСНОВКИ .........................................................................……….. 122
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .....................................……….. 125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................……….. 126

ВСТУП

Актуальність теми. Поряд із проблемами, які наша країна взяла із собою в нове тисячоліття, важливу роль відіграють і проблеми, які стосуються ветеринарної медицини.
Розробка нових технологій виробництва молока, м’яса, пошуки нових раціональних методів утримання великої рогатої худоби – все це спрямовано на інтенсифікацію галузі скотарства. Відомо, що протягом останніх років, досягнуто значних успіхів в області ведення тваринництва. Це і нові технології виробництва молока та м’яса, це створення кормових сумішей, це і високий рівень механізації трудомістких робіт. Проте, є ще великі резерви підвищення рентабельності ведення молочного та м’ясного скотарства. В першу чергу це роботи направлені на зниження економічних втрат, пов’язаних з різними хворобами тварин. Тут, особливо актуальною проблемою є захворювання опорно-рухового апарату, оскільки помітно зростає кількість захворювань у дистальній ділянці кінцівок. На жаль, при цих хворобах у великої рогатої худоби недостатньо повно вивчені розміри втрат продуктивності, як від функціональних розладів, так і явних патологічних процесів.
Дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені аналізу етіопатогенетичних факторів ураження кінцівок. В численних публікаціях звертається увага на залежність патології від природного характеру етіологічного чинника, індивідуальної резистентності, постави кінцівок, форми копитець та інших причин.
Ураження кінцівок великої рогатої худоби досить розповсюджений вид патології і наносить значні економічні збитки господарствам, за рахунок не тільки зниження продуктивності, відтворювальної здатності, але часто є причиною вимушеного забою тварин.
За даними ряду вчених, основною причиною вибракування тварин у молочному скотарстві вважаються хвороби незаразної етіології, серед яких чільне місце займають хвороби опорно-рухового апарату, що складають 15 – 30 відсотків від всіх неінфекційних хвороб [43, 82, 117, 144, 156].
Роботами В.Б. Борисевича [19, 30], А. Рейдла [159], та ін. доведено, що хвороби кінцівок у великої рогатої худоби, в умовах інтенсивної технології спостерігаються від 15% до 35 %.
За повідомленням І.С.Панька та П.О.Стадника [148] в одному із господарств Київської області впродовж одного року виявлено 174 тварини з ураженням ділянки пальця, що становило 21,7% від загальної кількості корів.
Як показали дослідження С.І. Братюхи [23], В.Б. Борисевича [18, 19], втрати молочної продуктивності при хворобах кінцівок можуть сягати 30 – 45%, а зниження середньодобового приросту маси тіла 6 – 9%.
Розвиток запального процесу в тканинах чи органах лежить в основі багатьох хірургічних, внутрішніх незаразних хвороб, акушерських і гінекологічних хвороб, а перебіг запального процесу та реакція тканин при асептичному запаленні під впливом бактеріальних чинників і їх токсинів відрізняється між собою за характером проявів місцевої реакції, а також реакції організму в цілому.
Підбір медикаментів та послідовність їх використання в практичній роботі ґрунтується на даних клінічних спостережень та результатах лабораторних досліджень периферичної крові чи крові з яремної вени. Проте, показники вмісту у крові, взятої з яремної вени, тих і інших поживних чи мінеральних речовин, не завжди можуть свідчити про характер їх обміну в окремих тканинах в т.ч. і в тканинах кінцівки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького “Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U000346).
Мета роботи. Експериментально і теоретично обґрунтувати застосування окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів запропонувати раціональні засоби терапії.
Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
– вивчити поширення асептичних та гнійних запальних процесів у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби в окремих господарствах Львівщини;
– дослідити анатомо-топографічні особливості артеріально-венозної сітки дистальної ділянки тазової кінцівки (a. et v. saphena) у великої рогатої худоби;
– вивчити особливості процесів обміну речовин у тканинах кінцівок бичків в нормі і при асептичному запаленні в ділянці путового й вінцевого суглобів та вінчика;
– провести порівняльну оцінку стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та екстракту прополісу на організм худоби;
– дослідити особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки тазової кінцівки великої рогатої худоби за гнійних уражень;
– експериментально обґрунтувати і вивчити ефективність етіотропної та патогенетичної терапії за асептичних і гнійних уражень м’яких тканин дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби;
– запропонувати схему заходів профілактики захворювань кінцівок у корів.
Об’єкт досліджень – асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.
Предмет дослідження – морфологічний і біохімічний склад артеріальної та венозної крові з судин кінцівки, розроблення і експериментальне обґрунтування методів патогенетичної терапії при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.
Методи дослідження – експериментальні, клініко-гематологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його фракції, гемоглобін, глюкоза, Ca, Na, K, Mg, каротин, резервна лужність, лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного запалення на рідкі й тверді живильні середовища).
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів досліджень з’ясована інформативність динаміки патогенетичних показників при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої рогатої худоби. Вперше на основі вивчення артеріо-венозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає кількість еозинофілів, а нейтрофілів – зменшується.
Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое, екстракт прополісу, АСД–ф2) при їх парентеральному застосуванні діють на різні ланки імунної системи організму.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених експериментальних та клінічних досліджень обґрунтована доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до комплексних схем лікування.
Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників фагоцитозу при гострому перебігу місцевих гнійних процесів обґрунтована ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному – внутрішньом’язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу. Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.
Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі експериментальні дослідження, проаналізувала отримані результати, теоретично обґрунтувала їх і узагальнила у висновках та пропозиціях.
Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідались на: ІІ–й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин” (4–5 червня 1998 р., м. Біла Церква); міжнародних науково-практичних конференціях: присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 4–6 травня 2000 р.) і “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини“ (м. Полтава, 19–20 вересня 2002 р.); щорічних (2000–2004 рр.) науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 у виданнях, що входять до складу фахових і рекомендованих ВАК України: Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1); Вісник Білоцерківського державного аграрного університету (1); Науковий вісник Полтавської державної аграрної академії (1); Науковий вісник Національного аграрного університету (1) та в журналі „Ветеринарна медицина України” (1); видано інформаційний лист.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 14 рисунками, включає вступ, огляд літератури, матеріал і методики, 7 розділів результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції для виробництва. Список літератури включає 288 джерел, з яких 76 – із далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації, на основі експериментальних досліджень, наведено динаміку артеріо-венозної різниці окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та за розвитку гострих запальних процесів. Встановлено, що в цих тканинах відбувається інтенсивне використання білків, вуглеводів та мінеральних речовин при підвищеній активності лужної фосфатази. На підставі отриманих результатів досліджень для клінічної практики запропоновано нові підходи до терапії асептичних та гнійних запальних процесів м’яких тканин пальця.
2. В умовах господарств молочного напряму Львівщини у літньо-пасовищний період хворобами кінцівок уражується в середньому 14,1% тварин загального поголів’я, у тому числі асептичні запальні процеси діагностували у 60,7%, гнійно-некротичні – у 39,3% хворих тварин.
3. Після обміну в тканинах пальця кров повертається в основному по двох венах – v. saphena medialis, і v. saphena lateralis. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній та венозній крові з судин кінцівки є змога отримати об’єктивні й вірогідні результати використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки.
4. Встановлено, що в нормі тканини дистальної ділянки кінцівки активно використовують білки альбумінової фракції та глюкозу. Активність лужної фосфатази у венозній крові на 25% вища, порівняно з артеріальною. При цьому у венозну кров із тканин кінцівки проникають іони кальцію, магнію і затримуються в тканинах іони фосфору. За розвитку асептичного запального процесу у венозній крові на 18,25 % збільшується відносний вміст альбумінів, на 50% – кількість лейкоцитів, у два рази зростає кількість еозинофілів при відносно сталих величинах гематокриту, вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів.
5. При тривалому перебігу асептичного запального процесу, на 7–у добу від початку запалення, у венозній крові зменшується вміст кальцію (р