ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН БУГАЙЦІВ І ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ЯЛОВИЧИНИ, ВИРОБЛЕНОЇ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОГО ВМІСТУ КАДМІЮ ЗА КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЗМУ ХЕЛАТАМИ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА ВІТАМІНАМИ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

На правах рукопису

ВАСЕРУК НАТАЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА

УДК: 619: 614. 31: 637.5

Фізіологічний стан бугайців і ветеринарно-санітарна оцінка яловичини, виробленої в умовах підвищеного вмісту кадмію за корекції метаболізму хелатами мікроелементів та вітамінами

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
КРАВЦІВ РОМАН ЙОСИПОВИЧ
доктор біологічних наук,
професор, академік УААН
заслужений діяч науки і техніки України

ЛЬВІВ 2003

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ 9
1.1. Кадмій екологічні аспекти 9
1.2. Метаболізм кадмію у організмі тварин 15
1.2.1. Шляхи надходження в організм 15
1.2.2. Шляхи екскреції з організму 17
1.2.3. Характер розподілу та нагромадження у органах і тканинах 18
1.2.4. Гострі та хронічні кадмієві токсикози. Вплив на морфо-
функціональні характеристики тканин, органів і систем 20
1.2.5. Вплив кадмію на клітинні структури та ферменти 26
1.2.6. Біологічна дія кадмію на синергічно-антагоністичні
зв’язки з кальцієм та мікроелементами 29
1.3. Ефективність застосування мікроелементів у формі хелатних
металоорганічних сполук 35
РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 40
РОЗДІЛ 3
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 45
3.1. Санітарно-гігієнічна оцінка мінерального складу кормів та
води дослідних господарств 45
3.2. Ступінь токсичності кадмію та апробація металоорганічних
преміксів in vitro 51
3.2.1. Дихальна активність мітохондрій та мікросомально-
цитозольної фракції печінки за дії кадмію 51
3.2.2. Особливості впливу кадмію на ланки дихального ланцюга
культури клітин гранульози 53
3.2.3. Апробація металоорганічних преміксів in vitro 56

3.3. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на морфо-біохімічні
показники крові бугайців. 59
3.4. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на мінеральний
склад крові бугайців 77
3.5. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на продуктивність
тварин та забійні показники туш бугайців 91
3.6. Вплив кадмію та біологічно активних речовин на морфологічний
склад туш бугайців 93
3.7. Ветеринарно-санітарна експертиза та харчова цінність яловичини,
виробленої в умовах різного техногенного навантаження, після
застосування біологічно активних речовин 96
3.7.1 Вплив кадмію та біологічно активних речовин на фізичні
властивості яловичини 98
3.7.2. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на хімічний
склад та харчову цінність яловичини 101
3.7.3. Мінеральний склад тканин бугайців після застосування
біологічно активних речовин 104
3.7.3.1. Вміст мікроелементів та кальцію у м’язовій тканині 104
3.7.3.2. Вміст мікроелементів та кальцію у печінці 109
3.7.3.3. Вміст мікроелементів та кальцію у нирковій тканині 114
3.7.3.4. Вміст мікроелементів та кальцію у кістковій тканині 117
3.7.4. Дегустаційна оцінка м’яса і бульйону 120
3.8. Економічна ефективність застосування біологічно активних
речовин 123
РОЗДІЛ 4
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 124
ВИСНОВКИ 148
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ 152

Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Серед пріоритетних забруднювачів біосфери, що потребують постійного контролю у довкіллі, програмою глобального моніторингу ООН визнаний кадмій (Воробьёва Р.С., 1979; Добровольский В.В., 1983; CibulkaS.,1994; Трахтенберг И.М., 1994).
Розміщення на території західного регіону України в Яворові, Роздолі, Стебнику гірничо-хімічних підприємств, у Добротворі, Бурштині ТЕС, у Сокалі заводу хімволокна і зосередження на даній території відходів видобутку та збагачення вугілля, у Жидачеві целюлозно-паперового заводу та інших підприємств зумовлюють утворення локальних техногенних провінцій індустріального походження (Ігнат Р.М., 1999; Кравців Р.Й., 2000). Забрудненню довкілля сприяє інтенсивна хімізація сільськогосподарського виробництва (Слободян В.А., 1980; Hutton M, 1982). Щорічно у ґрунти України вноситься 170 тисяч тон пестицидів, 150 тисяч тон мінеральних добрив, а разом з ними надходить 400 тон кадмію (Калінін І.В., 1998). При порушенні екологічного стану угідь дослідженнями В.З.Салати (1997), О.О.Дашковського (2001) встановлено формування якісно нових біогеохімічних провінцій із підвищеним у кормах МДР важких металів та зниженням вмісту окремих біотичних мікроелементів.
Таким чином, через погіршення екологічної ситуації все актуальнішим стає питання вивчення можливості безпечного ведення тваринництва у біогеохімічних зонах та на територіях, що зазнали техногенного впливу [30, 73, 163, 185, 387]. Однією з центральних ланок у біологічному кругообігу кадмію є тварини джерело продуктів харчування, з якими елемент потрапляє в організм людини (Розпутній О.І., 1999; Засєкін Д.А., 2002).
Висока лабільність металу в обмінних процесах потребує врахування багатьох факторів: вміст кадмію у кормах та воді, інтенсивність всмоктування у шлунково-кишковому тракті, надходження в організм і перерозподіл між органами та тканинами, антагоністичні, синергістичні впливи інших елементів (Рейли К., 1985; Авцын А.П., 1991).
На сучасному етапі досліджень визнано, що токсичність кадмію не можна розглядати без врахування збалансованості раціону щодо мінеральних речовин. Встановлено підвищення токсичності кадмію і більш високу кумуляцію в організмі на фоні споживання тваринами раціонів, дефіцитних за кальцієм, міддю, залізом, кобальтом та цинком [46, 52. 218, 200, 332]. Одночасно отримано підтвердження зміни ступеня токсичності кадмію при надходженні інших металів [26-29, 40, 94, 182]. Дані дозволяють передбачити, що в процесі всмоктування кадмію мають місце певні конкурентні взаємовідношення між двовалентними металами за ендогенні фактори.
Нестача біотичних мікроелементів у раціоні і відносно невисока біологічна доступність (125%), антагоністичні властивості між ними, утворення нерозчинних комплексних сполук, а також неадекватність стандартних преміксів до господарських та біогеохімічних особливостей індустріальних зон є однією з важливих причин низької продуктивності тварин та невисокої якості їх продукції (Кальницкий Б.Д.,1985; Кузнецов С.Г., 1991).
Хелатні сполуки мікроелементів з амінокислотами легко проникають крізь клітинні мембрани та, конкуруючи з важкими металами, витісняють їх з метаболізму. Вважають, що використання мікроелементів хелатного комплексу дозволяє проводити цілеспрямований вплив на обмін речовин і енергії, корегувати дефіцит тих чи інших біологічно активних речовин, підвищувати резистентність, продуктивність, відтворювальні функції тварин та отримувати високоякісну в екологічному відношенні продукцію (Tainturier D., 1984; Cousins R., 85; Spears J.W., 1989; Кальницкий Б.Д., 1990; Кравців Р.Й., 1997-2002; Біленчук Р.В., 1999; МарківА.М., 1999).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. ґжицького (номер державної реєстрації 0102U001331 Екологічний моніторинг біологічно-активних речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення їх продукції”).
Мета і задачі досліджень
Встановити механізми реалізації токсичного впливу кадмію in vitro та in vivo. Розробити і апробувати ефективний спосіб для зниження вмісту кадмію у тканинах тварин, підвищення м’ясної продуктивності та покращення якості яловичини.
Відповідно до мети поставлено завдання:
визначити мінеральний склад кормів та води у господарствах, розміщених поблизу промислових зон, як фактора, що впливає на якість і безпечність м’ясної продукції;
розробити модельну тест-систему для виявлення токсичного впливу кадмію та підбору компонентного і кількісного складу мікроелементних преміксів;
дослідити і провести порівняння морфо-біохімічних показників та мікроелементного складу крові відгодівельного молодняку господарств з різною інтенсивністю техногенного навантаження при застосуванні біологічно активних речовин (БАР);
встановити і порівняти продуктивність та забійні показники туш тварин після застосування БАР;
визначити фізико-хімічні показники та поживну цінність яловичини;
провести ветеринарно-санітарну експертизу яловичини і дегустаційну оцінку м’яса та бульйону;
встановити мінеральний склад тканин бугайців після застосування БАР;
розрахувати економічну ефективність застосування БАР.
Об’єкт досліджень: корми, вода, мітохондрії та мікросомально-цитозольна фракція печінки, культура клітин гранульозного шару фолікулів яєчника, бугайці чорно-рябої породи, кров, яловичина, печінка, кістки, нирки.
Предмет досліджень: Cd, Zn, Cu, Co, Mn, Fe, Ca, Mg, кров (еритроцити, гемоглобін, загальний білок сироватки крові, білкові фракції, АлАТ, АсАТ, SH-групи, глутатіон), яловичина (рН, вологоємкість, кольоровий показник, суха речовина, зола, жир, протеїн, триптофан, оксипролін, білковий якісний показник), дегустаційна оцінка м’яса і бульйону.
Методи досліджень: біохімічні, фізичні, бактеріологічні, органолептичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено неблагополучні за кадмієм локальні зони техногенного навантаження. Вперше апробована модельна тест-система з клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів для виявлення шляхів реалізації цитотоксичного впливу кадмію та підбору компонентного і кількісного складу мікроелементних преміксів. Розроблений та апробований металоорганічний премікс у поєднанні з вітамінними ін’єкціями як засіб для зниження нагромадження кадмію у тканинах тварин, підвищення продуктивності і покращення якості яловичини.
Практичне значення одержаних результатів. З метою усунення токсичного впливу кадмію та одержання екологічно безпечної високої якості яловичини раціон відгодівельного молодняку, в зонах техногенного навантаження, необхідно балансувати металоорганічними преміксами у поєднанні з ін’єкціями тривітаміну (Заявка на патент України №2002021370 Спосіб корекції обміну речовин у бичків в умовах техногенного забруднення кадмієм”).
Для встановлення цитотоксичності кадмію, оптимальних доз антагоністів, апробації комплексних антидотів використовувати у якості біологічної тест-системи клітини гранульозного шару фолікулів яєчника корів (Заявка на патент України № 2002032333 Біологічна тест-система для виявлення та вивчення токсичного впливу важких металів”).
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження по темі дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистичну обробку, теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис та інтерпретацію здійснено пошукачем особисто за методичної і наукової підтримки доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р.Й.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і схвалені на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000); Міжнародна науково-практична конференція Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (Львів, 2001); Конференція молодих вчених і спеціалістів Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні" (Київ, 2002); Міжнародна науково-практична конференція Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (Львів, 2002); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002).
Публікація матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед яких 8 статей і 2 заявки на патент України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальної частини, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури (405 джерел включаючи 177 зарубіжних) та 2 додатків. Робота ілюстрована 38 таблицями і 10 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що при тривалому надходженні невисоких доз кадмію в організмі тварин відбувається взаємодія елементу з іншими двовалентними металами, як у процесі всмоктування так і на тканинному рівні, змінюється метаболізм мікроелементів, знижується інтенсивність використання поживних речовин, синтез енергетичних запасів та підвищуються процеси катаболізму. Корекцію обміну речовин у тварин, підвищення продуктивності та покращення якості яловичини, виробленої в умовах підвищеного вмісту кадмію, проведено шляхом включення до раціону метіонатів мікроелементів у поєднанні з ін’єкціями тривітаміну.
2. Виявлено тенденцію до нагромадження кадмію в окремих видах кормів дослідних господарств: найвищі значення показників у агрофірмі Бовшів” (у коренебульбоплодах вміст металу перевищує МДР на 33 %; у соковитих 69,03%; у грубих 78,7%; у зернових і концентрованих на 19,1%, у воді у 2,9 раза.
3. Встановлено ефективність використання біологічної модельної тест-системи культури клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів. За впливу Cd виявлено перерозподіл споживання кисню гранульозою у бік зростання частки ціанідрезистентного дихання та стимуляцію процесів ПОЛ. Токсичні для клітин дози кадмію 1 та 10 мкг/мл. Встановлено кадмійпротекторну дію та оптимальні дози метіонатів мікроелементів у складі преміксу (CuMet 0,05, CoMet 0,03, ZnMet 0,05, MnMet 0,05, FeMet 0,025 мкг/мл) ­ інтенсивність дихання зростала у 7,5 раза, зберігалася метаболічна активність культури при внесенні Cd у дозі 10 мкг/мл.
4. Встановлено у крові тварин господарства з підвищеним рівнем кадмію у кормах нижчу кількість еритроцитів на 8,2%, вміст гемоглобіну на 7,3%, загального білка на 5,9%, альбумінів на 1,5%, вільних SH-груп на 12,3%, загального глутатіону на 7,4% та його відновленої форми на 10,1% і вищу окисленої на 9,3%.
5. Встановлено нормалізацію функціонування системи антиоксидантного захисту і посилення синтетичних процесів у організмі тварин при комплексному застосуванні металоорганічного преміксу з ін’єкціями тривітаміну. У бугайців агрофірми Бовшів” та ТзОВ Літинське” приріст кількості еритроцитів протягом досліду становив відповідно 8,2 10,9 та 3,6 9,8%; вмісту гемоглобіну 8,3 12,1 та 5,4 11,4%; загального білка 4,4 7,2 та 6,1 8,8%; альбумінів 1,5 2,8%; SH-груп 6,0 13,1 та 5,2 14,4%; глутатіону загального на 23,224,7 та 15,6 20,0%, його відновленої форми на 32,139,5 та 26,1-33,8%, окислена форма знижувалася на 5,8 28,0 та 19,0 23,4%.
6. Порівняльним аналізом мінерального складу крові встановлено у контролі агрофірми Бовшів” вищий, ніж у ТзОВ Літинське” на 51,6% вміст кадмію та нижчий Co на 31,7; Cu на 22,7; Fe на 12,2; Zn 21,5%. При застосуванні мікроелементів у вигляді металоорганічних сполук з метіоніном встановлено високий коефіцієнт їх засвоєння та зниження абсорбції кадмію. У крові бугайців ІІІ і ІV дослідних груп агрофірми Бовшів” та ТзОВ Літинське” знижувався вміст елементу відповідно на 22,7 і 23,6% та 5,8 і 9,3% та зростав рівень біотичних мікроелементів у межах фізіологічної норми.
7. Встановлено, що додавання металоорганічного преміксу забезпечило підвищення продуктивності тварин. У ІІІ та ІV дослідних групах агрофірми Бовшів” зросли середньодобові прирости тварин на 79 та 109 г, ТзОВ Літинське” на 106 та 117 г; забійний вихід на 2,76 і 3,14 та 1,96 і 2,19%. Збільшився м’ясний коефіцієнт на 10,81 і 12,16; 7,32 і 7,64%; вихід м’язової тканини на 1,61-2,21% та жирової на 0,03-0,29% при одночасному зниженні сполучної на 0,41- 0,66% і кісткової тканин на 0,99-1,88%.
8. Виявлено на 10-11 добу зберігання перші ознаки псування яловичини, отриманої від тварин контрольної групи агрофірми Бовшів”; на 12-13 добу у контролі ТзОВ Літинське”. М’ясо тварин ІІІ дослідної групи було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 15-16, а ІV - на 17-18 добу.
9. Встановлено нижче на 2,4-6,5% значення рН та вищий на 6,2-11,6% кольоровий показник яловичини одержаної від тварин ІІІ та ІV дослідних груп.
10. Встановлено вищі на 5,1% калорійність і на 8,2% білковий якісний показник найдовшого м’за спини контрольних тварин ТзОВ Літинське”. Додавання до раціону бугайців агрофірми Бовшів” і ТзОВ Літинське” металоорганічного преміксу забезпечило приріст вмісту жиру в яловичині тварин ІІІ дослідної групи на 0,72 і 0,68%; ІV на 0,89 і 0,71%; протеїну на 0,44 і 0,53%; 0,84 і 0,73%; підвищення калорійності на 8,2 і 8,0%; 11,6 і 9,2%; білкового якісного показника на 14,9 і 14,2; 16,7 і 16,4% відповідно.
11. При проведенні дегустаційної оцінки м’яса та бульйону встановлено вищі показники у господарстві, благополучному щодо вмісту кадмію у кормах загальна оцінка м’яса тварин контрольної групи ТзОВ Літинське” 7,24; бульйону 7,30 бала; агрофірми Бовшів” 6,88 та 6,60 бала. Додавання до раціону бугайців металоорганічного преміксу в комплексі з ін’єкціями тривітаміну забезпечило зростання загальної оцінки м’яса і бульйону у агрофірмі Бовшів” до 8,20 та 8,10 бала, а у ТзОВ Літинське” до 8,44 та 8,50 бала.
12. Виявлено неоднозначний вплив кадмію на обмін мікроелементів на тканинному рівні. Встановлено вищий вміст кадмію у м’язовій та кістковій тканинах бугайців агрофірми Бовшів”, ніж у ТзОВ Літинське” відповідно на 43,5% та 8,1%, проте нижчий Cu, Co, Mn, Fe, Zn та Ca; у печінці вищий на 55,7% вміст Cd і на 27,6% Zn та нижчий Fe, Cu, Co, Mn і Cа; у нирках вищий вміст Cd, Fe, Cu, Zn та Co відповідно на 36,2; 20,1; 16,7; 20,2 та 16,2%.
13. Встановлено після застосування металоорганічного преміксу бугайцям ІІІ і Іv дослідних груп агрофірми Бовшів” та ТзОВ Літинське” зниження вмісту кадмію відповідно у м’язовій тканині на 22,0 і 37,7 та 22,5 і 23,9%; у печінковій на 40,6 і 42,9 та 28,0 і 35,0%; у нирковій на 34,3 і 34,5 та 33,2 і 40,6%; у кістковій на 6,1 і 6,5 та 4,7 і 4,9% при одночасному прирості в межах фізіологічної норми біотичних мікроелементів.
14. Розраховано економічну ефективність застосування БАР, встановлено найбільше підвищення рентабельності у ІІІ і ІV групах. У ТзОВ Літинське” на 17,28 та 16,98; агрофірмі Бовшів” на 9,0 та 11,6% відповідно.

Пропозиції виробництву
1. Для отримання екологічно безпечної продукції тваринництва та підвищення якості яловичини у неблагополучних за вмістом кадмію в кормовій базі господарствах застосовувати мікроелементно-вітамінну корекцію раціонів у прописі: CuMet 0,05, CoMet 0,03, ZnMet 0,05, MnMet 0,05, FeMet 0,025 мг/кг ж.м. + тривітамін в/м 4 мл двічі на тиждень.
2. Для підвищення продуктивності тварин та якості яловичини у екологічно благополучних господарствах рекомендовано використовувати корекцію раціонів за дефіцитними мікроелементами металоорганічними сполуками з амінокислотою метіоніном.
3. У ветеринарно-санітарній практиці використовувати модельну тест-систему культуру клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів для попередньої оцінки впливу техногенного забруднення важкими металами на тваринний організм та тестування і підбору засобів, що усувають негативну дію.
4. Результати наших досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах сільськогосподарського профілю для проведення занять з ветеринарно-санітарної експертизи, фізіології тварин та екології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аббас Д.А. Соединение тяжёлых металлов в организме овец в промышленном и сельскохозяйственном регионах Ирака // Ветеринария. 1991. № 8. С. 58-60.
2. Авцын А.П. Микроелементозы человека // Клиническая медицина. 1987. Т. 65, № 6. С. 36-44.
3. Авцын А.П. Микроелементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.: Медицина, 1991. 496 с.
4. Авцын А.П., Строчкова А.С., Жаворонков А.А. Клеточный гомеостаз и микроэлементы // Архив патологии. 1988. Т. 50. Вып. 9. С. 6-11.
5. Акинова А.А., Мейрбаев А.К. Содержание кадмия в организме животных и человека в районах размещения предприятий цветной металлургии // Гигиенические вопросы производства цветных металлов в Казахстане. Алма-Ата. 1987. С. 43-47.
6. Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях. Л.: Агропромиздат, 1987. С. 36.
7. Алексеенко В.А. Поступление микроэлементов из атмосферы и их содержание в природных водах лесного водосбора // Экология. 1988. № 3. С. 71-73.
8. Алексеенко В.А., Алещукин Л.В., Безпалько Л.Е. Цинк и кадмий в окружающей среде // Рос. акад. наук, Науч. совет по пробл. биосферы. М.: Наука, 1992. 197 с.
9. Алімасова А.С., Сафронов А.І., Сюмка А.А., Хижняк Н.А. Накопичення кадмію і морфо-анатомічні ознаки рослин як індикатор забруднення середовища // Питання біоіндикації та екології. 1998. Вип. 3. С. 34-40.
10. Андрианова Т.Г., Фофана А.С. Диагностика заболеваний печени крупного рогатого скота при поступлении в организм соединений тяжелых металлов // Новое в диагностике, лечении и профилактике болезней животных. М. 1996. С. 41.
11. Бабенко Г.А. Актуальные направления медицинской микроэлементологии // Микроэлементы в биологии и их применение в сельском хозяйстве и медицине: Тезисы докл. ХІ Всесоюз. конф. (Самарканд, 1990 г.) Самарканд. 1990. С. 412-416.
12. Базарбаева Ш.Т., Джумагулова Г.А., Айтбаев Т.Х. Корреляционная связь между содержанием кадмия в печени и некоторыми показателями ее функции // Гигиенические вопросы производства цветных металлов в Казахстане. Алма-Ата. 1987. С. 136-140.
13. Балкаров И.М., Дуплянкин С.А., Елисеева Н.А. и др. Поражение почек при производственном воздействии свинца и кадмия // Терапевтический архив. 1995. № 5. Т. 67. С. 34-36.
14. Бауман В.К. Биохимия и физиология витамина Д. Рига: Знание, 1989. 480с.
15. Бездрабко О.М., Макаренко Н.А., Кавецький В.М. Вплив сульфат гумат амонійних добрив на міграцію важких металів за грунтовим профілем в умовах полісся України // Вісник ДААУ. №2. 2000. С. 276-280.
16. Безпалько Л.Е., Лифлянд Л.М. Гигиеническая оценка соединений кадмия в окружающей среде // Гигиена и санитария. 1979. №5. С. 66-69.
17. Бердій Я.І., Джигерей В.С., Кадисюк А.І. Основи екології та навколишнього природного середовища. Львів. 1999. 234с.
18. Берещук М.Я., Вичегжанін Г.В. Використання і охорона водних ресурсів у комунальному господарстві // Раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища. К.: НМК ВО, 1991. С. 50-68.
19. Бериня Д.Ж. Нагрузки выбросов автотранспорта и загрязнение почв придорожной зоны металлами // Загрязнение природной среды выбросами автотранспорта. Рига.: Знание, 1980. С. 16-27.
20. Бинеев Р.Т. Исследование биологической активности хелатных соединений меди и кобальта с метионином и лимонной кислотой: Авт. дис. к.б.н. Казань, 1973. 20 с.
21. Біленчук Р.В. Фізіолого-біохімічна характеристика організму корів та їх телят і ветеринарно-санітарна оцінка молока за мікроелементної корекції раціону: Авт. дис. на здобуття наук. ступеня к. вет. н. Львів, 1999. 19 с.
22. Білецька Е.М. Гігієнічні аспекти важких металів у навколишньому середовищі // Буковинський медичний вісник. 1999. Т. 3. № 2.
23. Блошко М.М. Исследование защитных систем у растений при действии ионов кадмия и ионизирующей радиации / Авт. дис. на соиск. уч. степени к.б.н. по спец. 03.00.04. Черновицкий госуд. у-тет им. Ю.Федьковича. Черновцы, 1996. 24 с.
24. Бобкова Т.Е., Ликутова И.В. Биологическое действие различных соединений кадмия при ингаляционном поступлении в организм // Гигиена и санитария. 1987. № 5. С. 85-86.
25. Боголов В.П. Влияние витамина В12 и никотиновой кислоты на содержание сульфгидрильных групп белков и низкомолекулярных соединений различных отделов головного мозга животных в норме и при хронической интоксикации кадмием: Авт. дис. к. мед. наук. Рязань. 1965. 22 с.
26. Богомазов М.Я. Сравнительное изучение биологической доступности кормового и минерального кадмия // Вопросы питания. 1985. № 2. С. 56-58.
27. Богомазов М.Я., Веранян О.А. Влияние количества белка и кальция в рационе на всасывание хлористого кадмия из желудочно-кишечного тракта // Вопросы питания. 1985. № 4. С. 25-27.
28. Богомазов М.Я., Веранян О.А. Влияние количества белка и кальция в рационе на распределение и накопление кадмия хлорида в организме при различных путях его введения // Вопросы питания. 1986. № 3. С. 38-40.
29. Богомазов М.Я., Волкова Н.А. Особенности метаболизма кадмия при различных путях его поступления в организм // Гигиена и санитария. 1984. № 5. С. 95.
30. Бойко В., Коржинський М., Макаренко Ю. Ринок м’яса: аналіз, проблеми, прогноз // Тваринництво України. 1995. № 12. С. 3-5.
31. Бойчук Т.М., Пішак В.П. Диференційний аналіз діяльності різних частин нефрону при кадмієвій інтоксикації // Буковинський медичний вісник. 1997. №1. С. 16-20.
32. Бортник Л.Н. Вплив антропогенного навантаження на вміст важких металів у системі грунт рослина // Вісник аграрної науки. № 10. 1999. С. 34-37.
33. Бурханов А.И. К оценке патогенного действия смешанной пыли кадмиевого производства // Гигиена труда и проф. заболевания. № 12. 1980. С. 39-41.
34. Буцяк В.І. Дослідження комбінативного впливу важких металів на процеси трансформації іонів кадмію // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Львів, 2002.Т. 3. (№ 2). С. 3-5.
35. Васерук Н.Я. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на хімічний склад та харчову цінність яловичини // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Львів, 2002. Т. 4. № 2. Ч. 4. С. 6-11.
36. Васерук Н.Я. Вплив кадмію на інтесивність та особливості споживання кисню культурою клітин гранульози // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Львів, Оброшино, 2001. Вип. 43. Ч. II. С. 17-22.
37. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст глутатіону в крові бугайців за корекції мінерально-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому наванта-женні // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Львів, 2001. Т. 3. № 4. С. 18-24.
38. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст сульфгідрильних груп у сироватці крові бугайців за корекції мікроелементно-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. Львів, 2001. Вип. 1-2. С. 84-87.
39. Венчиков А.И. Биотики. М., 1962. 235 с.
40. Веранян О.А. Влияние содержания кальция в рационе на течение кадмиевой интоксикации // Вопросы питания. 1987. № 1. С. 54-57.
41. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів в Україні: Нормативні документи. Довідник в 3т. За заг. ред. Б.М.Куртяка, Р.П.Сімонова. Львів: НІЦ Леонорм”, т.1. 284 с., т.2. 294 с., т.3 290с.
42. Вишняков С.И. Межклеточный обмен в организме животных М.: Агропромиздат, 1988. 158 с.
43. Власенко В.В., Кравців Р.Й., Хоменко В.І. Ветеринарно-санітарна експертиза сировини та продуктів тваринного походження, 1999. 514 с.
44. Волкова Н.А., Карплюк А.И., Емельянова Е.В. Изучение мутагенной активности кадмия методом доминантных летальных мутаций // Вопросы питания. 1995. № 2. С. 24-25.
45. Воробьёв Н.Н. Гематологические и биохимические показатели крови у коров в различные периоды воспроизводительной функции // Сельскохозяйственная биология. М. 1981. Т. XVI. № 5. С. 668-672.
46. Воробьева Р.С. Гигиена и токсикология кадмия: Научный обзор. М.: 1979. 54 с.
47. Вяйзейне Г.Н., Савин В.А., Стручков А.А. Ускорение выведения тяжёлых металлов из организма коров // Зоотехния. 1995. № 9. С. 9-13.
48. Габович Р.Д., Припутана Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. К.: Здоров'я, 1987. 248 с.
49. Гаврилец Е.С., Демчук М.В. Определение количества эритроцитов в крови сельскохозяйственных животных фотоэлектроколориметрическим методом // 22-я науч. конф. Львовского зоовет. ин-та. 1966. С. 73-74.
50. Гигиена труда, профессиональная патология и токсикология в химической промышленности и цветной металлургии Казахской ССР Под ред. Каримова М.А. Алма-Ата. 1984. 228 с.
51. Гигиеническая токсикология металлов // Сб. научных работ Под ред. Дударева А.Я. 1983. 114 с.
52. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І. Ципріян та ін. Навч. посібник. К.: Здоров’я, 1999. 568 с.
53. Глазковская М.А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков и анализу способности природных систем к самоочищению // Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука, 1981. С. 7-41.
54. Горбатов В.С., Зырин Н.г., Обухов А.И. Адсорбция почвой цинка, свинца, кадмия // Вестн. МГУ Сер. 17. Почвоведение. 1988.№ 1. С. 10-16.
55. ГОСТ 17. 4.4.02.-84. Методы отбора и подготовка проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа. 11с.
56. Дашковський О.О. Молочна продуктивність корів і ветеринарно-санітарна експертиза молока в зонах техногенного забруднення свинцем за корекції метіонатами заліза, міді та вітаміном Е: Авт. дис. к. вет. н. Львів, 2001. 18 с.
57. Дервиз Г.В., Воробьев А.И. Количественное определение гемоглобина крови посредством аппарата ФЭК // Лаб. дело. 1969. № 3. С. 2-8.
58. Джувеликян Х.А. Изменение почв и других компонентов биосферы под воздействием выбросов предприятий и автотранспорта : Авт. дис. к.б.н. Воронеж. 1980. 20с.
59. Диденко Л.Г., Попова И.Я., Боярский Ю.И. Элементый состав аэрозольных выбросов тепловой станции, работающей на угле // Гигиена и санитария. 1990. № 6. С. 35-39.
60. Добровольский В.В. География микроэлементов: Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
61. Добровольский В.В. Глобальные циклы миграции и особенности биологического круговорота тяжелых металлов на океанических островах // Почвоведение. 1988. №7. С. 102-114.
62. Добровольский В.В. Тяжёлые металлы: Загрязнение окружающей среды и глобальная геохимия // Тяжёлые металлы в окружающей среде. М.: Изд-во МГУ, 1980. С. 3-12.
63. Долгова Т.И. Возрастные особенности трансферазной активности крови тёлок разного генетического происхождения // Сельскохозяйственная биология. 1985. № 7. С. 76-78.
64. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. К.: Здоров’я, 1994. 228 с.
65. Евсеев А.В. Изменение во времени фоновых концентраций загрязняющих веществ в различных природных объектах // Вестн. МГУ. Сер. 5. География. 1988. № 3. С. 72-78.
66. Егорова Е.И. Ферментативная активность почв при сочетанном действии φ-излучений и тяжёлых металлов в почве // Радиационная биология. Радиология. Т. 36. 1996. Вып. 2. С. 234-239.
67. Елпатьевский П.В., Луценко Т.Н. Формы закрепления микроэлементов в природно- и техногенно-аномальных почвах // Тез. докл. съезда Всесоюз. о-ва почвоведов. Тбилиси: Мецниереба, 1981. Кн. 2. С. 100-101.
68. Елпатьевский П.В., Аржанова В.С., Власов А.Б. Взаимодействие растительности с потоками металлоносных аэрозолей // Миграции загрязня-ющих веществ в почвах и сопредельных средах. Л.: Гидрометиоиздат, 1985. С. 97-101.
69. Жербин А.Е., Чухловин А.Б., Ващенко В.И. Подавление радиационного пикноза клеточных ядер ионами кадмия // Бюлетень экспериментальной биологии и медицины. 1986. Т.101. № 1. С. 166-167.
70. Жуленко В.Н., Малярова М.А., Бугреева Н.Н. Кадмийсодержащие вещества в органах и тканях, молоке животных, выращенных в Московской области, и пути их снижения при производстве мясо- и молокопродуктов // Тез. докл. 2-ой Междунар. науч.-практ. конф. "Актуал. пробл. вет.-санитар. контроля с.-х. продукции". М.: 1997. Ч. 2. С. 75-76.
71. Заитов Р., Аберкулов М. Активность ACT и АЛТ сыворотки крови телок при добавке в рацион различных доз смеси микроэлементов // Труды Уз. НИИЖ. Ташкент. 1981. Вып. 35. С. 55-57.
72. Запорожець М.Ф., Солдатенков В.О. Вдосконалення методу визначення оксипроліну в біологічних матеріалах // Вісник сільськогосподарської науки. № 2. 1986. С.12-16.
73. Засєкін Д.А. Детоксикація надлишку важких металів в організмі тварин запорука збереження здоров’я та одержання екологічно чистої тварин-ницької продукції // Науковий вісник НАУ. 2000. Вип.28. С. 258-269.
74. Засєкін Д.А. До питання надходження важких металів в організм тварин // Вісник аграрної науки. 1999. № 12. С. 59-61.
75. Засєкін Д.А. Розвиток патологічного процесу у тварин за умов отруєння їх організму солями важких металів // Науковий вісник НАУ. 2001. Вип. 42. С. 90-95.
76. Зимаков И.Е. К вопросу о естественном уровне кадмия в продуктах питания // Вопросы питания. 1980. № 2. С. 57- 61.
77. Зимаков И.Е., Захарова Л.Л. Накопление тяжёлых металлов различными видами растений и особенности ведения сельского хозяйства вблизи цинковых предприятий // Сельскохозяйственная биология. 1984. №4. С. 117-121.
78. Золотарева Б.Н., Скрипниченко И.И. Геохимические аспекты мониторинга тяжелых металлов в почвах. Региональный экологический мониторинг. М.: Наука, 1983. С. 93-114.
79. Золотарёва Б.Н., Скрипниченко И.И., Гетелюк Н.И. и др. Содержание и распределение тяжёлых металлов (свинца, кадмия, ртути) в почвах Европейской части СССР // Генезис, плодородие и мелиорация почв. Пущино: ОНТИ НЦБИ АН СССР. 1980. С. 77-90.
80. Иванов А.П., Шульдяков В.А., Орлова Л.И. Половинкина Е.А. Воздействие окиси кадмия на функциональное состояние печени работающих // Острые и хронические интоксикации чужеродных химических соединений: Патогенез, клиника, терапия и профлактика. Саратов, 1987. 152 с.
81. Иванов В.В. и др. Геологический справочник по сидерофильным и халькофильным редким металлам. М.: Недра, 1989. 462 с.
82. Иванова Т.Н., Павловская А.А., Кузьмин В.М. Содержание токсических элементов в некоторых видах растительного сырья // Рациональное питание. 1994. №5. С. 12-17.
83. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. Новосибирск Наука. Сиб. от-ние. 1991. 151 с.
84. Ігнат Р.М. За п’ять хвилин до катастрофи. 1999. Експрес. 6-14 лютого 1999 р.
85. Іутинська Г.О., Петриша З.В., Іваниця В.А. Токсичність і мутагенна активність важких металів забруднювачів грунту // Современные проблемы токсикологии. 2000. № 2. С. 53-56.
86. Кабата-Пендиас А., Пендиас X. Микроэлементы в почвах и растениях / Пер. с англ. М.: Мир, 1989. 429 с.
87. Кадмий: экологические аспекты. Совместное издание программы ООН по окружающей среде, Международной организации труда и ВОЗ. М.: Медицина, 1994. 160 с.
88. Казимов м.А., Рощин А.В. Основные закономерности комбинированого действия металлов и их значение в гигиене // Гигиена труда и проф. заболевания. 1992. № 2. С. 3-7.
89. Калимуллин Д.Н. Использование синтетических металлохелатов для стимуляции продуктивных и воспроизводительных функций животных : Авт. дис. д.б.н.: 03.00.13. ВИЖ Дубровицы. М. 1991. 37 с.
90. Калиновський Г.М., Сень Т.М., Малимін Р.Є. Аспекти ведення тваринництва на територіях з антропогенним впливом // Ветеринарна медицина України. 1999. № 4. С. 28.
91. Калінін І.В. Вплив кислотно-лужного стану на показники енергетичного і азотового обміну та інтенсивність елімінації важких металів в тканинах токсикованих щурів : Авт. дис. канд.біол. наук. Київ. 1998. 18 с.
92. Калінін І.В., Засєкін Д.А., Мельничук Д.О. Вплив важких металів на метаболічні процеси у тварин // Вісник аграрної науки. 1998. № 4. С. 34-36.
93. Калінін І.В., Мельничук Д.О., Засекін Д.А. Вплив важких металів на обмін амінокислот та активність ферментів переамінування у отруєних щурів // Науковий вісник НАУ. 1998. Вип. 6. С. 51-55.
94. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных. Л.: Агропромиздат, 1985. 207 с.
95. Кальницкий Б.Д. Новые” незаменимые микроелементы в питании животных // С/х биология. 1986. № 6. С. 64-69.
96. Кебец А.П., Кебец Н.М. Смешанно-лигандные соединения биометаллов с витаминами и аминокислотами и перспектива их применения в животноводстве // Теория и практика использования биологически активных веществ в животноводстве: Х Тезисы докладов научной конференции, Киров, 6-7, 1998. С. 37-38.
97. Кисель В.И., Жеребная Л.А. Влияние минеральных удобрений на накопление тяжелых металлов в растениеводческой продукции // Вісник аграрної науки № 2. 2001. С. 55-56.
98. Кіщак І.Т. Виробництво і застосування преміксів. К.: Урожай, 1995. 272 с.
99. Козловская А.Г., Ягубов А.С., Маковецкий В.Д. Ультраструктурные изменения в С-клетках щитовидной железы белых крыс при экспериментальном введении кадмия // Гигиена и санитария. 1990. № 5. С. 41-43.
100. Козьянова Н.О., Макаренко Н.А., Кавецький В.М. Ферментативна активність грунту, екотехнологічний критерій небезпечності важких металів. // Вісник ДААУ. 2000. № 2. С. 286-292.
101. Конакбаева З.К., Айтбаев Т.К., Базарбаева Ш.Т. // Здравоохр. Казахстана. 1985. № 11. С. 57-59.
102. Копил М.И., Береза В.И. Что дали микроелементы? // Животноводство Украины. 1979. №11. С. 48-49.