ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ НЕКАТЕГОРІЙНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Краткое описание

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

ТИРСІНА
ЮЛІЯ МАРКІВНА

УДК 619:614.31:637.513.11.072:636.2.053

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ПРОДУКТІВ ЗАБОЮ
НЕКАТЕГОРІЙНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Якубчак Ольга Миколаївна,
доктор ветеринарних наук, професор, завідувач
кафедри ветеринарно-санітарної експертизи
і гігієни переробки продукції тваринництва НАУ

Біла Церква 2003

З М І С Т

Стор.
В С Т У П 4
РОЗДІЛ 1. О Г Л Я Д Л І Т Е Р А Т У Р И 10
1.1. Фактори, які визначають харчову цінність продуктів
забою некатегорійних тварин 10
1.2. Обсіменіння продуктів забою тварин
мікроорганізмами ­­­­­­­­­­­ 24
1.3. Ветеринарно-санітарна оцінка яловичини за саркоцистозної
інвазії 28
РОЗДІЛ 2. В И Б І Р Н А П Р Я М І В Д О С Л І Д Ж Е Н Ь,
М А Т Е Р І А Л Т А М Е Т О Д И В И К О Н А Н Н Я
Р О Б О Т И 39
2.1. Матеріали досліджень 39
2.2. Методи досліджень 42
2.3. Статистична обробка одержаних результатів 51
РОЗДІЛ 3. Р Е З У Л Ь Т А Т И Д О С Л І Д Ж Е Н Ь 52
3.1. Органолептична та патоморфологічна характеристика
продуктів забою некатегорійного молодняку великої
рогатої худоби 52
3.2. Біохімічні показники якості м’яса некатегорійного
молодняку великої рогатої худоби 76
3.3. Бактеріальне обсіменіння продуктів забою
некатегорійного молодняку великої рогатої худоби 86
3.4. Патоморфологічна характеристика продуктів
забою некатегорійного молодняку великої рогатої
худоби за саркоцистозу 106

РОЗДІЛ 4. А Н А Л І З І У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
Р Е З У Л Ь Т А Т І В Д О С Л І Д Ж Е Н Ь 115
ВИСНОВКИ 124
П Р О П О З И Ц І Ї В И Р О Б Н И Ц Т В У 127
С П И С О К В И К О Р И С Т А Н И Х Д Ж Е Р Е Л 128
Д О Д А Т К И 149
Додаток А 149
Додаток В 150

В С Т У П
Актуальність теми. Аналіз і оцінка динаміки виробництва продукції тваринництва вказують на значний спад у виробництві висококалорійних, калорійних і дієтичних продуктів, які не можна замінити іншими. Реформування сільського господарства призвело до скорочення виробництва тваринницької продукції, особливо м’яса і молока. Загальне зменшення поголі’я великої рогатої худоби і його деформована структура унеможливлюють нарощування забійного контингенту. Виробництво високоякісної яловичини можна забезпечити лише шляхом удосконалення системи збалансованої годівлі тварин, а також технології вирощування та утримання. Споживання продуктів тваринництва стало набагато меншим за мінімально допустимі норми, а продовольчий баланс населення України, яке споживає м’ясопродукти низької якості, зазнає значної деформації.
Основу харчування людини складають продукти тваринного походження, які є джерелом повноцінних білків, жирів, вітамінів та мінеральних речовин. Лише тваринні білки є джерелом надходження в організм людини незамінних амінокислот. Харчова цінність м’яса у свою чергу визначається його біохімічним складом, на який впливає багато прижиттєвих факторів, зокрема зміни умов годівлі та утримання, які визначають м’ясну продуктивність тварин , яка залежить від здатності нарощувати м’язову, жирову та кісткову тканини [15]. Така здатність формується під впливом спадкових факторів та мінливого навколишнього середовища [6].
В умовах сучасного господарювання питання ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою великої рогатої худоби набуває особливої актуальності, оскільки на м’ясопереробні підприємства країни надходить значна кількість некатегорійних, тобто худих тварин.
Слід зазначити, що при схудненні тварин через тривале голодування в них виявляють значну атрофію м’язів. До цього необхідно додати, що в худих, зовні здорових тварин, без видимих післязабійних змін туш і органів внаслідок порушення загальних захисних властивостей організму нерідко виникають секундарні інфекції паратифозного характеру. У зв’язку з цим санітарна оцінка м’яса тварин при значно зниженій вгодованості повинна проводитися диференційовано, з великою обережністю.
Комплекс змін, які виникають в організмі таких тварин, залишається маловивченим. Зокрема, недостатньо вивчені гістологічні зміни, які виникають у м’язах і таких продуктах забою, як печінка, нирки та серце при відсутності виражених макроскопічних змін; остаточно не з’ясована роль цих продуктів забою як джерела повноцінного харчування. Недостатньо вивчене також питання обсіменіння продуктів забою таких тварин мікроорганізмами. Тому питання санітарної оцінки продуктів забою некатегорійних тварин потребує подальшого вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зважаючи на актуальність проблеми, ця робота є фрагментом науково-дослідної роботи з № 1/2 Розробити (вдосконалити) і впровадити у виробництво науково обґрунтовані правила ветсанекспертизи, ефективні методи оцінки якості та способи знезараження продуктів тваринництва в умовах різних форм власності та складного екологічного становища в Україні”; номер держреєстрації 0193U042.484, яка є частиною ДНТП 03.10 Високоефективні ресурсозберігаючі технології виробництва харчових продуктів високої біологічної цінності”, пріоритетний напрям Виробництво, переробка та збереження сільськогосподарської продукції (Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 1996 року № 1371 Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів”).
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою молодняку великої рогатої худоби, що мали показники вгодованості нижче вимог, встановлених чинним стандартом (некатегорійного, худого), на основі біохімічних, бактеріологічних, патоморфологічних та гістологічних досліджень.
Для реалізації цієї мети було визначено такі задачі:
провести органолептичну оцінку продуктів забою некатегорійного молодняку великої рогатої худоби;
вивчити патоморфологічну та гістологічну характеристику м’язів;
провести біохімічні дослідження м’яса;
визначити ступінь бактеріального обсіменіння продуктів забою та видовий склад бактерій;
дослідити основні зміни, що виникають у м’язовій тканині під впливом саркоцистозної інвазії;
дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою, отриманих від некатегорійного молодняку великої рогатої худоби.
Об’єкт дослідження туші, отримані від молодняку великої рогатої худоби віком 1,52 роки, чорно-рябої породи, які за вгодованістю належали до некатегорійних, а також яловичина І-ї та ІІ-ї категорій вгодованості.
Предмет дослідження печінка, нирки, серце та м’язи (чотириголовий, поздовжній м’яз спини, м’язи лопатки та місця зарізу).
Методи дослідження: для досягнення поставленої мети використовували органолептичні, біохімічні, патогістологічні, бактеріоскопічні, бактеріологічні та математичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані систематизовані дані та визначена якість некатегорійної яловичини, одержаної від молодняку великої рогатої худоби. Доведено, що за відсутності видимих дистрофічних процесів у м’язовій тканині досить часто виявлялися значні гістологічні зміни, які знижують її якість як продукту харчування. Гістологічні зміни проявляються у вигляді некрозів, відкладення пігменту ліпофусцину, слизової дистрофії міжм’язової сполучної тканини та значної інвазії саркоцистами. За кількісним і якісним умістом амінокислот м’язи некатегорійної яловичини значно поступаються яловичині І-ї та ІІ-ї категорій.
Проведені нами дослідження дають підставу рекомендувати проведення ретельного бактеріологічного дослідження субпродуктів (печінка, нирки, серце) і м’язів худої яловичини, отриманих від некатегорійних тварин, оскільки ступінь контамінації останньої бактеріями групи кишкової палички, стафілококами та сальмонелами значно зростає. Такі продукти є потенційно небезпечними як джерело токсикоінфекцій та токсикозів для людини.
Худе м’ясо слід обов’язково досліджувати патогістологічно на предмет ураження саркоцистами, оскільки інтенсивність м’язової саркоцистозної інвазії при цьому зростає.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволяють висвітлити патолого-гістологічні зміни, які відбуваються в органах і тканинах некатегорійної яловичини і свідчать про зниження якості м’яса як повноцінного продукту харчування. Це дозволить більш цілеспрямовано проводити ветеринарно-санітарну експертизу таких продуктів забою й допоможе практичним фахівцям ветеринарної медицини вирішувати питання їх санітарної оцінки. При виявленні значної інвазії яловичини саркоцистами постає питання про подальше її використання, оскільки при ураженні останніми такі продукти являють собою потенційну небезпеку розвитку в людей різноманітних алергічних і токсичних реакцій, які є наслідком дії саркоцистину. Отримані дані щодо якості продуктів забою некатегорійної яловичини розширять наші знання в цілому, у тому числі й про зміни амінокислотного складу худого м’яса, його біохімічних показників, обсіменіння мікроорганізмами, і дозволять проводити об’єктивну ветеринарно-санітарну оцінку.
Результати досліджень увійшли у Правила передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів”, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики від 7.06.02. р. № 28 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.06.02. р. (№ 524/6812).
Одержані результати можуть бути використані при написанні відповідних розділів у науковій і навчальній літературі, при проведенні занять із ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин у профільних навчальних закладах.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі автора поставлені лабораторні та виробничі досліди, проведено увесь обсяг патоморфологічних, біохімічних і бактеріологічних досліджень, узагальнено їх результати, здійснено статистичну обробку цифрового матеріалу, підбір та аналіз даних літератури. Усі матеріали власних досліджень виконані здобувачем особисто.
Морфологічні і біохімічні дослідження здобувач проводила в науковій лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії Білоцерківського державного аграрного університету. Здобувачем особисто виконані комплексні дослідження щодо обсіменіння продуктів забою молодняку великої рогатої худоби деякими мікроорганізмами.
Амінокислотний склад худого м’яса, яловичини першої і другої категорій визначений за допомогою і з участю співробітників Інституту біохімії ім. акад. В.О. Палладіна Національної академії наук України.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідалися і схвалені на наукових і науково-практичних конференціях Білоцерківського державного аграрного університету (19992001 рр.), міжнародній науковій конференції Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999), науково-практичній конференції Проблеми ветеринарної медицини в умовах реформування аграрного сектора” (Київ, 2003).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 5 одноосібних наукових працях, що вийшли у фахових виданнях.: Віснику Білоцерківського державного аграрного університету (1), Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького” (1), Віснику Полтавського державного сільськогосподарського інституту” (1), журналі Ветеринарна медицина України” (1), Науковому віснику Національного аграрного університету” (1).

Список литературы

В И С Н О В К И

1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування змін, які відбуваються в м’язовій тканині, печінці, нирках та серці отриманих від молодняку великої рогатої худоби, який за показниками вгодованості належить до некатегорійного. Виявлено істотне зростання частоти обсіменіння таких продуктів забою умовно-патогенними і патогенними мікроорганізмами та інвазію м’язів некатегорійних тварин саркоцистами. У худому м’ясі виявлені некроз, слизова дистрофія міжм’язової сполучної тканини і відкладання ліпофусцину. Розроблено й обгрунтовано схему ветеринарно-санітарної оцінки продуктів забою некатегорійних тварин.
2. У продуктах забою некатегорійного молодняку великої рогатої худоби спостерігається поєднана патологія внутрішніх органів. Видимі макроскопічні зміни у вигляді білкової дистрофії найчастіше виявляються в печінці (14,7 %), нирках (2,9 %) та серці (2,9 %). Жирова дистрофія печінки була виявлена у 2,9 % випадків, змішана (білково-жирова) у 4,4 %. У продуктах забою ІІ-ї категорії вгодованості також реєструвалися видимі дистрофічні зміни здебільшого білкова (5 %) і жирова дистрофія печінки (15 %).
3. Наявність чи відсутність макроскопічних змін у досліджуваних органах і м’язах не корелює з гістологічною архітектонікою органів і тканин. За відсутності видимих макроскопічних змін у худому м’ясі виявлені значні гістологічні зміни: некроз (83,8 %), слизова дистрофія міжм’язової сполучної тканини (79,41%), відкладання ліпофусцину (73,5 %), інвазія саркоцистами (9 %).
4. Детальний макроскопічний аналіз продуктів забою некатегорійних тварин та яловичини ІІ-ї категорії вгодованості свідчив про прихований (латентний) перебіг саркоцистозу у тварин обох дослідних груп і про те, що ураження великої рогатої худоби саркоцистами не залежить від рівня годівлі. Проте інтенсивність інвазії саркоцистами скелетних м’язів та серця некатегорійних тварин значно вища, порівняно з яловичиною ІІ-ї категорії. Так, м’язові саркоцисти при слабкій інвазії були виявлені у 30 % випадків, середній у 60% випадків. У продуктах забою і яловичині ІІ-ї категорії вгодованості саркоцисти виявлені у 20 % випадків у скелетних м’язах (слабка інвазія) та у 10% випадків у серцевому м’язі.
5. У м’язових волокнах некатегорійних тварин, уражених вегетативними формами саркоцист, спостерігаються некротичні процеси, які характеризуються стоншенням волокон, у багатьох випадках їх фрагментацією, відсутністю чи слабко вираженою поперечною смугастістю м’язів, руйнуванням або атрофією м’язових волокон у місцях розміщення саркоцист. Середня та слабка саркоцистозна інвазія супроводжується розвитком у м’язах некротичних змін у вигляді фрагментації, лізису м’язових волокон, а також наявністю в окремих волокнах ліпофусцину.
6. Уміст води в яловичині ІІ-ї категорії вірогідно (Р<0,001) менший, порівняно з худим м’ясом, і становить 69,6±0,4 % проти 71,4±0,4 % відповідно. Уміст жиру в м’ясі тварин обох дослідних груп вірогідно відрізнявся (Р<0,001) і становив 2,04 ±0,06 % у худому м’ясі та 3,53±0,1 % у яловичині ІІ-ї категорії.
7. Кількість білка у зразках худого м’яса і м’язах яловичини ІІ-ї категорії вірогідно (Р<0,001) відрізнялася і становила відповідно 96,418±2,33 мкмоль/100 мг зразка і 134,641±4,14 мкмоль/100 мг зразка. Найвищим вміст білка був у м’язах яловичини І-ї категорії 137,829 ± 3,96 мкмоль/ 100 мг зразка.
8. У м’язах худої яловичини міститься вірогідно менше таких незамінних амінокислот, як аргінін, треонін, гістидин, ізолейцин, валін та фенілаланін (Р<0,001). Вірогідно менший (Р< 0,001) і вміст таких замінних амінокислот, як аланін, глутамінова та аспарагінова кислоти.
9. Уміст оксипроліну в м’язах худої яловичини вірогідно (Р< 0,01) більший, порівняно з яловичиною ІІ-ї категорії, і становить відповідно 1,534±0,28 мкмоль/100 мг зразка проти 0,514±0,11 мкмоль/100 мг зразка. Це вказує на те, що м’язова тканина худої яловичини у своєму складі містить значно більше сполучної тканини, оскільки оксипролін є основою сполучної тканини. Тому збільшення його вмісту негативно впливає на якість продукту.
10. Продукти забою некатегорійного молодняку великої рогатої худоби ( м’язи, печінка, нирки та серце ) значно обсемінені зсередини різноманітними мікроорганізмами, у тому числі бактеріями групи кишкової палички, стафілококами та сальмонелами. Основним осередком локалізації сальмонел є печінка (17,6 %) та м’язи (14,7 %) некатегорійних тварин. Обсіменіння м’язів зсередини бактеріями групи кишкової палички є незначним і становить лише 1,4 % випадків. Основним осередком кишкової палички в нашому випадку є печінка 11,7% випадків. Стафілококи здебільшого виявляли в печінці та м’язах. Так, із глибоких прошарків печінки некатегорійних тварин стафілококи були висіяні у 16,1% випадків, зсередини м’язів у 5,8 %. Окрім того, ці мікроорганізми також виявляли в глибоких шарах зразків аналогічних органів та м’язів яловичини ІІ-ї категорії вгодованості, хоч і значно рідше.

П Р О П О З И Ц І Ї В И Р О Б Н И Ц Т В У

1. Ветеринарно-санітарну оцінку м’яса некатегорійних (худих) тварин слід проводити за показниками вираженості в них патолого-гістологічних змін.
2. При виявленні некрозів м’язової тканини, відкладання ліпофусцину, слизової дистрофії міжм’язової сполучної тканини тушу і продукти забою некатегорійних тварин слід відправляти на технічну утилізацію.
3. За відсутності гістологічних змін у м’язовій тканині некатегорійних (худих) тварин ветеринарно­­-санітарну оцінку м’яса необхідно проводити за результатами бактеріологічного дослідження.
4. За відсутності видимих змін м’язової тканини некатегорійних (худих) тварин м’ясо слід піддавати гістологічному дослідженню на предмет виявлення в ньому саркоцист.
5. При наявності м’язових саркоцист тушу і всі продукти забою необхідно направляти на технічну утилізацію.

С П И С О К В И К О Р И С Т А Н И Х Д Ж Е Р Е Л

1. Шпицер С.С. О дефиците продуктов животноводства // Молочная и мясная промышленность. 1991. № 2. С. 24.
2. Voung V.R., Pellette P.L. Protein intake and requirements with reference to dict and health // Am. g. Clin. Nutr. 1987. Vol.45. № 45. P. 13231343.
3. Черников М.П. К вопросу о рациональной классификации пищевых белков // Вопросы питания. 1986. № 5. С. 6870.
4. Экспертиза качества и методы исследования продуктов и животного сырья / А.В. Аганин, И.Г. Береза, Ю.И. Батков и др. Львов, 1993. 13 с.
5. Н.І. Кос’янчук. Вплив кормових добавок на якість м’яса свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 8, ч.1 Біла Церква, 1999. С. 129132.
6. Любецький В.Й., Слепченко В.М., Юхимчук С.К. Взаємозв'язок порушень фізіологічних процесів деяких органів у сухостійних корів з біохімічними показниками крові // Науковий вісник НАУ. Вип. 38. К., 2001. С. 165168.
7. Зубець М.В., Сірацький І.Й., Данилків Я.Н. Вирощування ремонтних телиць. К.: Урожай, 1993. 136 с.
8. Леватин Д.Л. Рост костяка й мускулатуры й изменение в соотношениях тканей в туше крупного рогатого скота з возрастом // Биологические основы повышения мясных качеств с.-х. животных.К:Изд-во.УАСХИ ,1962. С. 5265.
9. Яблонський В.О. Сучасні проблеми відтворення тварин // Науковий вісниу НАУ. Вип. 38. К., 2001. С. 156159.
10. Хомин Н.М. Поширеність асептичних пододерматитів в господарствах з різними умовами годівлі та утримання корів // Науковий вісниу НАУ. Вип. 38. К., 2001. С. 51.
11. The effects of withholding feed and water on selective blood metabolites in market-weight beef steers / A.L. Schaefer, S.D.M. Jones, A.K.W. Tong et al./ Can. J. of Animal Science. 1990, 70: 4. P. 11551158.
12. Fernandes X., Monin G. Effect of duration of feed withdrawal and transportation time on muscle characteristics and quality in Friesian-Holstein calves // Fran. Journal of Animal Science. 1996, 74:7. P. 15761583.
13. The effects of fasting and transportation on beef cattle. Body component changes, carcass composition and meat quality / S.D.M. Jones, A.L. Schaefer, A.K.W. Tong, B.C. Vincent / Can., Livestock-Production- Science, 1988, 20:1. P. 2523.
14. Mulei C.M. Blood chemistry changes during starvation and their possible relationships to growth rate in dairy heifers / Kenia, Bulletion-of-Animal-Health-and-Production-in-Africa. 1990, 38: 3. P. 341343.
15. Effects of poor pasture condition and type of feeding on some biochemical values of Gobra Zebu in Senegal / G.J. Sawadogo, A.A. Oumarou, M. Sene, M. Diop / Senegal, British-Veterinary-Journal. 19991, 147:6. P. 538544.
16. Преображенский С.Н. Стрессоры причина снижения продуктивности скота // Ветеринария. № 11. 2001. С. 5355.
17. Петрунь Л.М. Изучение взаимного влияния аминокислот в процесе биосинтеза белка: Автореф. дисс. канд. биол. наук: 03.00.04 биохимия / К., 1974. 20 с.
18. Гофман Э. Динамическая биохимия. М.: Медицина, 1971. 310 с.
19. Гулый М.Ф. О некоторых проблемах биохимии. К.: Наук. думка, 1997. 172 с.
20. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Обмен глутамина // Успехи біолог. химии. 1990. № 31. С. 157179.
21. Лемешева М.М., Григорьев Н.Г. Влияние уровня метионина в рационе на активность кислой дезоксирыбонуклеазы печени и поджелудочной железы у мясных цыплят // Бюлл. ВННИФБиП. 1974. Вып.3. С. 1012.
22. Несторенко Г.О., Бару В.О., Гадавшина О.І. Дослідження функціонального стану ДНК, синтезу білків та РНК в печінці щурів при незбалансованому живленні та опроміненні // Тези доп. VІІ Укр. біохім. з’їзду. Ч.2. К.: Вид-во НАУ. 1997. . С. 157.
23. Парина Е.В. Возраст и обмен белков. Харьков.: Издво ГХУ, 1967. 204 с.
24. Reitman S., Frankel S. The structure and function of subcellular components // Am. J. Clin. Pathol. 1957. № 28. P.56.
25. Лемешева М.М., Григорьев Н.Г. Взаимосвязь между активностью нуклеаз и концентрацией нуклеиновых кислот и белка в печени и поджелудочной железе цыплят при разном уровне метионина в рационе // Физиология и биохимия белкового питания с.х. животных. Боровск: Наука. 1974. Т.13. С. 8189.
26. Конев С.В., Нисебаум Г.Д., Волотовский И.Д. Структурный состав белков и биологических мембран как регулятор свободнорадикальных реакцый // Биоантиокислители в регулировании метаболизма в норме и патологии. М.: Наука, 1982. С. 3750.
27. Галяс В.Л. Белки и нуклеиновые кислоты ядер тканей телят: Автореф. дисс. канд. биол. наук. : 03.00.04 / Ин-т землед. и биол. животных УААН. Львов, 1981. 19 с.
28. Трумен Д. Биохимия клеточной дифференциации. М.: Мир, 1976.188 с.
29. Химия и биохимия нуклеиновых кислот / Под ред. И.Б. Збарского, С.С. Дебова. Л.: Медицина, 1998. 430 с.
30.Tagell A.L., Pathology of Cell Membranes / Eds. B.F. Trump, A.V. Arstila. New Vork: Worth Publishers. 1975. Vol. 1. P. 145170.
31. Deisseroth A., Dounce A.L. Catalase: physial and chemical properties, mechanism of catalysis, and physiological role // Physiol. Rev. 1970. Vol. 50, № 3. P. 313315.
32. Lehminder A.L. Biochemistry. The molecular basis of cell structure and function. New Vork: Worth Publishers. 1972. P. 251256.
33. Девидсон Дж. Биохимия нуклеиновых кислот. М.: Мир, 1976. 412 с.
34. Розгони И.И. Рыбонуклеиновые кислоты и белки в тканях новорожденных телят: Автореф. дисс. док. биол. наук : 03.00.04 биохимия / Инт физиол. и биохим. животных УААН. Львов, 1982. 48 с.
35. Гулий М.Ф. Амінокислоти // Укр. рад. енциклопедія. К., 1960. Т.1. С. 196.
36. Рожко Н.И. Влияние люпинового корма на обмен аминокислот и других азотсодержащих веществ в организме лактирующих коров: Автореф. дисс. канд. биол. наук: 03.00.04 биохимия / Львовский зоовет. ин-т Львов, 1985. 25 с.
37. Прудніков В. М’ясна сировина для виробництва продуктів дитячого харчування // Тваринництво України. 2001. №3. С.56.
38. Нормативні документи. М’ясна продукція та яйцепродукти. Львів, 2000. С. 34.
39. Козак В. Ознаки виснажених тварин і ветеринарно-санітарна оцінка їхнього м’яса // Тваринництво України. 2001. №3. С. 1719.
40. Житенко П.В., Боровков М.Ф. Ветеринарно-санитарная экспертиза продуктов животноводства на колхозных рынках. М.: Агропромизд. 1990. 143 с.
41. Левченко В.І., Влізло В.В., Головаха В.І. Патологія печінки у великої рогатої худоби // Вісник аграр. науки. 1996. №9. С. 50.
42. Постников В.С. Диагностика и лечение функциональных нарушений печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. дра вет. наук. М., 1969. 25 с.
43. Уша Б.В., Козин В.С. Ранняя диагностика гепатозов крупного рогатого скота в промышленных комплексах // Проблемы диагностики, терапии и профилактики незаразных болезней с.х. животных в промышленном животноводстве: Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Воронеж, 1986. Ч1. С. 157.
44. Жаров А.В. Современные проблемы патологии обмена веществ у высокопродуктивных коров // Патоморфология, патогенез и диагностика болезней с.-х. животных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. М., 1980. С. 38.
45. Рахимжанова Д.Г. Активность факторов естественной резистент-ности и её рефлекторная коррекция при гепатозе коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. М., 1993. 15 с.
46. Головаха В.І. Вторинний гепатоз у телят: Автореф. дис. канд. вет. наук. К., 1995. 24 с.
47. Ников С.И. Изучение и оценка методов диагностики некоторых заболеваний печени у крупного рогатого скота: Автореф. дис. дра вет. наук. М.: 1967. 32 с.
48. Hermisson C. Lebershaden in der Rindergraxis // Prakt. Tierarzt. 1974. № 55. S. 617620.
49. Reid J.M. Incidence and severity of fatty liver in dairy cows // Vet. Rec. 1980. № 107. P. 281284.
50. Reid J.M. Diagnosis of fatty liver in dairy cows // Jsr. L. Vet. Med. 1986. № 4. P. 399404.
51. Stober M., Dirksen G. Das Lipomobilisationss yndrom der Milchkun // Prakt. Tierarzt. 1982. № 63. S. 7988.
52. Johansen V., Schafer M., Furll M. Untersuchungen zur Leverfunktion der Milchkute im gerigartalen Zeitraum // Arch. E[p. Vet. Med. 1988. № 42. S. 118134.
53. Baumgartner W. Ursachen von schwerwigenden StoffwechslerKrankungen bei Milchkuhen // 16. Tierzuchn ttag. Irdning, 1989. S. 7783.
55. Scholz H. Probleme der lebergesund heit beim Rind // Beitrag. Hannover. 1995. S. 5569.
56. Дудко И.С. Методические рекомендации к изучению дистрофических процесов в печени животных. Белая Церковь, 1983. С. 11.
57. Проблемы незаразной патологии при выращивании и откорме молодняка в специализированных хозяйствах / В.И. Левченко, Л.М. Богатко, Т.И. Чадюк, Г.А. Щуревич // Тезис. докл. науч. конф. Белая Церковь, 1985. С. 47.
58. Шарабрин И.Г. Причины нарушения обмена веществ у сельскохозяйственных животных // Профилактика и лечение незаразных болезней сельскохозяйственных животных. М., 1964. С. 141.
59. Постников В.С. Методы диагностики функциональных нарушений у продуктивных животных при диспансеризации в промышленных комплексах // Профилактика незаразных болезней с.х. животных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. 1979. С. 274276.
60. Жаров А.В., Шедер М. Влияние белкового кормления на функцию печени коров // Ветеринария. 1970. №5. С. 9193.
61. Уша Б.В. Ветеринарная гепатология. М.: Колос, 1979. 260 с.
62. Кондрахин И.П. Методические указания по диспансеризации коров в крупных специализированных хозяйствах и разработке общих неспецифических мер профилактики. М., 1980. 29 с.
63. Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных. М.: Агропромиздат, 1989. 256 с.
64. Пярн Х.И. О поражении печени крупного рогатого скота и свиней // Теоретические и практические вопросы ветеринарии: Матер. Респ. конф. Тарту, 1983. Т. 1. С. 8892.
65. Профилактика и лечение незаразных болезней животных в спецхозах и комплексах / В.Е. Чумаченко, Г.А. Хмельницкий, В.П. Полищук и др., Под ред. В.Е. Чумаченко. К.: Урожай, 1986. 272 с.
66. Байматов В.Н. Этиология и патогенез заболеваний печени // Уральские нивы. 1986. №9. С. 5051.
67. Зенухина Н.З. Динамика показателей пигментного и липидного обмена при лечении гепатоза коров : Автореф. дисс. канд. вет. наук. М., 1988. 15 с.
68. Симеонов С. Жировая дистрофия печени у високопродуктивных коров и многоплодных овец // Ветеринария. 1980. №3. С. 7071.
69. A fat mobilisation syndrome in dairy cows in early lactation / G.S. Roberts, I.M. Reid, G.J. Rowlands, A. Patterson // Vet. Rec. 1981. № 108. P.78.
70. The relation ship between post parturient fatty liver and blood composition in dairy cows / J.M. Reid, G.J. Rowlands, A.M. Dewet et al.// Agric. Sci. 1983. № 101. P. 473480.
71. Uhlig A., Schafer M., Johannsen V. Untersuchungen zur leberfunktion der Milchkuhe im pepipartalen zeitraum // Arch. E[p. Vet. Med. 1988. № 42. S. 108117.
72. Experimentalle Untersuchungen zur leberverfettung der Milchkuh bei FutterrestruktionVetrastruktur und Funktion der Hepatozuten / V. Johannsen, S. Menger, R. Staufenbiel, N. Rossow // Mh. Vet. Med. 1992. № 47. S. 657662.
73. Жаров А.В. Сравнительная характеристика метаболических и морфофункциональных изменений в организме молочных коров в зависимости от форм нарушения обмена веществ // Функциональная и патологическая морфология с.-х. животных. Сб. науч. тр. М., 1981. Т. 121. С. 50.
74. Левченко В.И. Гепатоз молодняка крупного рогатого скота // Ветеринария: Респ. межвед. темат. науч. сб. . № 65. 1990. С. 41.
75. Клинико-лабораторные данные при токсической дистрофии печени у крупного рогатого скота / И.П. Мельник, В.Ф. Павлов, А.М. Стадник и др.// Диагностика, терапия и профилактика болезней с.х. животных: Тр. Укр. С.х. академии. К., 1973. Вып. 91, Т.1. С. 131136.
76. Сноз Г.В. Патоморфологические изменения паренхиматозных органов при нарушении обмена веществ у откормочных бычков // Профилактика незаразных болезней с.-х. животных: Науч. тр. ВАСХНИЛ. 1977. С. 8891.
77. Судаков Н.А., Яцишин А.И., Береза В.И. Предупреждение нарушений обмена веществ при откорме бычков // Ветеринария. 1979. №4. С. 4849.
78. Левченко В.И., Богатко Л.М. Хронический руминит и гнойный гепатит при выращивании и откорме молодняка // Актуальные проблемы ветеринарной и зоотехнической науки в интенсивном животноводстве: Мат., конф., посв. 70-летию Московской ветеринарной академии. М., 1990. С. 3738.
79. Левченко В.И. Болезни печени у молодняка крупного рогатого скота при выращивании и откорме в специализированных хозяйствах: Автореф. дис. д-ра вет. наук. М., 1986. 26 с.
80. Левченко В.І. Основні підсумки вивчення захворювань печінки у молодняку // Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР: Тез. доп. Респ. наук.-практ. конф. Біла Церква, 1990. Ч.1. С. 5153.
81. Левченко В.И. Диагностика и профилактика гнойного гепатита при интенсивном откорме молодняка крупного рогатого скота // Теоретические и практические вопр. ветеринарии: Мат. респ. конф. Тарту, 1983. Ч.1. С. 6267.
82. Lister E.E. Liver abscesses in intensivecly reared holsteinfriesien streere // Can. J. Anim. Sci. 1974. - Vol.15. №1. P. 241242.
83. Collins R.A. Rumenitis-liver abscesses a revien of the problem in feedlot cattle // Animal Nutr. and Health. 1972. №27. P. 67.
84. Kendall J.D. Breveres grains prevent liver abscesses in Missonri trals // Feedstufte. 1975. Vol. 47. №1. P. 17.
85. Gul J., Grunder N.D. Erdebnisse von. Leberfuntion sprufungen bei Labmagenver lagerunden und Ketosen des Rindes // Dtsch. Tierarztl. Wschr. 1990/ № 7. S. 126130.
86. Krankheiten des Rindes / G. Rosenberger und mitarb. 2. Unverand. Aufl. Berlin, Hamburg: Parey, 1978. S. 216379.
87. Новожицька Ю.М. Якість кормів і стан обміну речовин у корів в господарствах України // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч.1. С. 8283.
88. Достоєвський П.П. Основні напрями профілактики незаразних хвороб сільськогосподарських тварин // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч.2. С. 810.
89. Пярн Х.И. Применение функциональных проб для диагностики поражения печени у крупного рогатого скота // Теоретические и практические вопросы ветеринарии: Сб. науч. тр. Эстон. с.х. акад. Тарту, 1981. Т. 127. С. 101107.
90. Netes M., Zadmik T., Jasbec I. Buttersaurege halt in Grassilage und Aurtreten von Aceton in der Milch // Der Wiederkauer und seine probleme . Wien., 1995. S. 57.
91. Blaser E. Gibth es eine ein Fache, wirksame Behandlund des Fettlebersyndroms der Milchkuhe // Tierarztl. Umschau. 1987. №42. S. 823825.
92. Жаров А.В. Закономерности структурных и гистохимических изменений в организме коров при патологии обмена веществ // Проблемы патоморфологической диагностики болезней в промышленном животноводстве: Материалы ІХ Всесоюз. науч.-произв. конф. по патоморфологии с.-х. хивотных. М., 1986. С. 126131.
93. Жаров А.В. Регенерация печени у коров в норме и при нарушении обмена веществ // Изучение патоморфологических и биохимических изменений в организме с.-х. Животных: Сб. науч. тр. М., 1979. Т. 105. С. 51.
94. Жаров А.В., Бабунов П.П., Поляков С.С. Морфологические и гистохимические изменения в органах коров при патологии обмена веществ // Ветеринария. 1986. №2. С. 58.
95. Тарасов И.И., Кондрахин И.П., Ильин В.Г. Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат, 1987. С. 217.
96. Гулий М.Ф. Кетози, причини їх виникнення у сільськогосподарських тварин // Тваринництво України. 1971. №5. С.2022.
97. Кондрахин И.П. Влияние структуры потребляемых кормов на состояние здоровья скота и его продуктивность // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. Біла Церква, 1995. Ч.1. С. 5254.
98. В.П. Шишков, Н.А. Налётов. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных . М.: Колос, 1980. С. 20.
99. Кондрахин И.П. Полиморбидность внутренней патологии / Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 1998. С. 79.
100. Кармолиев Р.Ж. Липопротеиды и гликопротеиды сыворотки крови как показатели для диагностики и профилактики патологии обмена веществ высокопродуктивных коров // Проблемы молекулярной биологии и патологии с.-х. животных. М., 1980. С. 3.
101. Курилов Н.В., Комаров А.Н. Использование протеина кормов животными. М.: Колос, 1979. 274 с.
102. Патология обмена веществ и её профилактика у животных специализированных хозяйств промышленного типа / И.А. Шарабрин, В.М. Данилевский, И.М. Беляков, Л.Г. Замарин. М.: Колос, 1983. 142 с.
103. Лейтес С.М. Пробемы регуляции обмена веществ в норме и патологии. М.: Медицина, 1978. 223 с.
104. Чернова Г.Н. Профилактика и нарушение обмена веществ у высокопродуктивных коров // Актуальные вопросы гастроэнтерологической и метаболитической патологии : Сб. науч. тр. МВА. М., 1986. С. 446.
105. Влізло В.В., Левченко В.І., В. Баумгартнер. Функціональний стан печінки у корів, хворих на гепатоз: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. Львів, 1997. С. 42.
106. Бырка В.И. Клиническое значение некоторых показателей обмена веществ и методов их определения при субклиническом кетозе коров : Автореф. дис. канд. вет. наук. Харьков, 1972. 23 с.
107. Воскобойник В.Ф. Нарушение функции печени у молодняка крупного рогатого скота // Ветеринария. 1972. №1. С. 6567.
108. Емельянов А., Шумарин А., Новоселова Л. Диагностика заболеваний печени // Уральские нивы. 1981. №7. С. 5253.
109. Римейцан Я.Б. К вопросу этиологии и патогенеза дистрофии печени у крупного рогатого скота в промышленных комплексах // Профилактика, диагностика и лечение болезней с.-х. животных: Сб. науч. тр. Латв. с.-х. академии. Елгава, 1982. № 195. С. 2025.
110. Тишківський М.Я., Головаха В.І. Ферментативна функція печінки у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 1997. В.3, ч.1. С. 155157.
111. Гавриленко М.С. Вплив вгодованості корів на стан здоров’я і молочну продуктивність // Неінфекційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф. Ч. 2. Біла Церква ,1995. С. 1920.
112. Бузлама В.С. Биохимические основы профилактики нарушений обмена веществ и повышения резистентности животных промышленных хозяйств // Проблемы диагностики, терапии и профилактики незаразных заболеваний с.-х. жив. в промыш. произв.: Тез. докл. Всесоюзн. науч. конф. Воронеж, 1986. Ч.1. С. 1011.
113. Кондрахин И.П. К этиологии и патогенезу алиментарной и вторичной остеодистрофии у коров // Ветеринария. 1983. № 3. С. 6164.
114. Утеченко М.В., Тишківський М.Я., Влізло В.В. Патоморфологічні зміни у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква,1998. С. 225
115. Профилактика нарушений обмена веществ у с.-х. животных / Пер. со словац. К.С. Богданова, Г.А. Терентьевой, Под ред. А.А. Алиева. М.: Агропромиздат, 1986. 384 с.
116. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч.3: Клиническая биохимия / Под ред. проф. М.А. Базарновой, проф. В.Т. Морозовой. К.: Вища школа, 1986. 279 с.
117. Справочник по патологии обмена веществ у животных / Н.А. Судаков, А.Д. Грачев, В.И. Береза и др. К.: Урожай, 1984. 240 с.
118. Кармолиев Р.Х. Роль иммуносупрессорных белков в системе иммунитета у крупного рогатого скота // Ветеринария. 1991. №8. С.2324.
119. Тишківський М.Я., Чуб О.В., Ніконов О.Б. Стан білкового обміну у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.2, ч.1. Біла Церква, 1997. С 108111.
120. Постников В.С., Сидорова К.А. Сиаловые кислоты, белок, белковые фракции при гепатозах крупного рогатого скота // Этиология, диагностика и профилактика патологии обмена веществ высокопродуктивных животных. Сб. науч. тр. М., 1982. С. 43.
121. Левченко В.І., Влізло В.І., Головаха В.І. Патологія печінки у великої рогатої худоби // Вісник аграр. науки. 1996. №9. С. 50.
122. Утеченко М.В., Тишківський М.Я., Влізло В.В. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Біла Церква, 1998. С. 225.
123. Жаров А.В. Функциональная морфология печени высокопродуктивных коров в норме и при патологии обмена веществ: Автореф. дис. д-ра. вет. наук: 16.00.02 . М., 1975. 37 с.
124. Димитров А. Причины и течение дистрофии у высокопродуктивных коров // Ветеринария. 1973. №5. С. 73.
125. Dotta V. Enzimologia diagnostica nella clinica dei bovini e dei suini . La clinica Vet., 1979. 102,2 . S. 96105.
126. Байматов В.Н. Гепатозы продуктивных животных и их профилактика. Уфа, 1990. С. 126134.
127. Влізло В.В. Гепато-ренальний синдром у великої рогатої худоби // // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.5, ч.1. Біла Церква, 1998. С. 56.
128. Влізло В.В. Порушення функції нирок при патології печінки у корів // Вет. медицина України. 1996. №8. С. 2223.
129. Тишківський М.Я. Відновлення функцій печінки у корів, хворих на аліментарну дистрофію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.9. Біла Церква, 1999. С. 156161.
130. М.Г. Хирик. Взаимосвязь поражений почек с изменениями в паренхиматозных органах убойных животных // Ветеринария. №2. 1979. С. 71.
131. Шевчук П.Ф. Рост, развитие и некоторые биохимические показатели крови у телок на фоне низкого уровня кормления: Автореф. дисс. канд. вет. наук: 16802 ветеринарная физиология / Белая Церковь, 1971. 20 с.
132. Жаров А.В. Роль морфологических исследований в изучении нарушений обмена веществ // Ветеринария. 1975. №1. С. 5253.
133. Кондрахин И.А. Влияние структуры рационов коров на заболеваемость и гибель телят // Ветеринария. 1973.№1. С. 8889.
134. Курилов Н.В., Кроткова А.П. Физиология и биохимия пищеварения жвачных. М.: Колос, 1971. 432 с.
135. Ширяева В.И., Костенко Ю.Г., Цюнская Т.А. Обнаружение микрофлоры в продуктах убоя животных // Ветеринария. 1970. №9. С. 105.
136. Кузьменко Т.В., Отмахова Т.Т. Санітарна оцінка м’яса в умовах колгоспних ринків // Сучасні проблеми ветеринарної медицини. 1994 . С. 83.
137. Кислый А. Характеристика сальмонелл, выделенных из продуктов убоя животных. Пути повышения качества продуктов животноводства и их санитарно-ветеринарная оценка // Ветеринария. 1982. №5. С. 85.
138. Обнаружение сальмонелл в органах убитых животных / Хейфец М.А., Закордонец В.С, Неретина Т.В. и др.// Ветеринария . 1973. № 1. С. 101.
139. Decum M. Aspecte privind evitarea risculni infectarii cutipuri patogene de Escherichia coli a carmi si preparatelor de carne. Rev. Custerea anium. 1975. S. 25.
140. Gill C. A review intrinsinc bacteria in meat. J. Appl. Bacteriol., 1979. Vol. 47.3. P. 367378.
141. Какурина А.Г., Хайрулин И.Н. Обсеменённость мяса анаэробной микрофлорой // Ветеринария. 1982. № 3. С. 2829.
142. Загаевский И.С. Обсеменённость говядины Clostridium perfringens // Ветеринария. 1973. №1. С. 101.
143. Чеботарев И., Павликов Н. Ветеринарно-санитарные и биологические показатели продуктов убоя крупного рогатого скота, выращенного по промышленной технологии // Ветеринария. 1982. № 3. С. 2.
144. Вылегжанин А.Н. О качестве мяса животных при некоторых заболеваниях // Зоогигиена и санитария. Незаразные болезни. Маститы. 1978. №7. С.9.
145. Козак В.Л. Экспертиза мяса вынужденно убитых в хозяйствах животных // Ветеринария. 1985. №3. С. 64.
146. Marden M. Nasi resultati izolovanih bacteria iz organa prinudno zaklanih zivotija. Veter. Glasnik. 1980. Vol. 33,6. S. 467473.
147. Генис А.И., Швец И.П. Санитарные показатели мяса овец при алиментарно-дистрофической болезни // Диагностика, лечение и профилактика болезней жвачных животных в Киргизии: Сб. науч. тр. Фрунзе, 1989. С. 33.
148. Лаврунов С.А., Скворцов Ф.Ф. Ветеринарно-санитарные показатели мяса и органов молодняка крупного рогатого скота при патологии лёгких // Ветеринария. 1986. №8. С. 2.
149. Fluharty F.L., Loerch S.C., Redman D.R. Effects of feed and water deprivation on ruminal characteristics and microbial population of newly weaned and feedlot-adapted calves // USA, Agri. Research and Develop. Center, Ohio State University. 1996, 74: 2 P. 465474.
150. Fernandes X., Monin G. Effect of duration of feed withdrawal and transportation time on muscle characteristics and quality in Friesian-Holstein calves // Journal of Animal Science. 1996, 74:7. P. 15761583.
151. Засухин Д.Н., Вельяминов К.С., Дьяконов Л.П. Саркоцистоз животных // Ветеринария. 1979. №1. С. 4955.
152. Horold E. Amstutz, David P. Anderson. Merck Veterinary manual. Merck. Co. Inc. Whiterouse station, N.J., USA. 1998. P. 880882.
153. Meads E.B. Dalmeny disease another outbreak probably sarcocystosis // Can. Vet. J. 1976. Vol. 17. P. 271.
154. Sarcocystis. / Frelier P.F., Mayhew J.G., Fayer R. Et al. // A clinical outbreak in dairy calves. Science. 1977. № 195. P. 13411342.
155. Schmitz J.A., Wolf W.W. Spontaneous fatal sarcocystosis in in a calf // Vet. Pathol. 1977. Vol. 14. P. 527531.
156. Sarcocystis in cattle in Kentucky / Giles R.S., Tramontin R., Kadel W.L. et al.// J. Am. Vet. Med. Assoc. 1980. Vol. 176, № 6. P. 543548.
157. Sarcocystinae: Nomina dubia and available names / Frenkel J.K., Heydorn A.O., Mehlhorn H. et al. // Z. Parasitenkd. 1979. Vol. 58, № 2. P. 115139.
158. Schmieder T., Rommel M. Ausbildung und Dauer der Immunitat gegen Sarcocystis miescheriana im Schwein bei kontinuierlicher Verabreichang kl