ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА МОЛОКА ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ТА РЕЖИМІВ ПАСТЕРИЗАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.з. Ґжицького

На правах рукопису

УДК 619:614.31:637.12

Савчук Геннадій Віталійович

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА МОЛОКА За РІЗНИХ СПОСОБІВ ТА РЕЖИМІВ ПАСТЕРИЗАЦІЇ

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Козак Михайло Васильович
кандидат ветеринарних наук, професор,
академік УТА, заслужений працівник
ветеринарної медицини України

Львів-2008

Зміст

Перелік умовних позначень

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1. Мікробне обсіювання сирого збірного молока і його вплив на
ефективність пастеризації

11

1.2.Сучасні підходи до пастеризації молока

17

1.3. Вплив пастеризації на хімічний склад і властивості молока

24

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

34

2.1. Схема дослідження ефективності пастеризації залежно від санітарно-гігієнічної якості сирого молока

35

2.2. Методика дослідження, характеристика та принцип роботи

37

2.3. Дослідження хімічного складу молока

48

2.4. Дослідження жирової фази молока

49

2.5. Дослідження технологічних показників молока

49

Розділ 3
Результати досліджень та їх аналіз

46

3.1. Аналіз мікрофлори сирого збірного молока

46

3.2. Ефективність досліджуваних режимів пастеризації залежно від
санітарно-гігієнічного стану сирого молока

58

3.3. Зміни хімічного складу молока у процесі пастеризації

72

3.4. Фізико-хімічні зміни пастеризованого молока, обробленого на пластинчастому пастеризаторі

72

3.5. Фізико-хімічні зміни пастеризованого молока, обробленого на кавітаційній установці

77

3.6. Фізико-хімічні зміни пастеризованого молока, обробленого інфрачервоним електронагріванням

83

3.7. Значення зміни жирової дисперсії молока у результаті пастеризації для його якості та безпеки

91

3.8. Вплив різних пастеризаційних систем на термін зберігання молока

98

3.9. Вплив пастеризації на технологічні властивості молока

104

3.10. Порівняльний аналіз різних способів термічної обробки молока

107

РОЗДІЛ 4
аналіз та узагальнення результатів досліджень

116

РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
5.1. Економічний аналіз ефективності пастеризації молока

123

Висновки

127

Пропозиції виробництву

130

ДОДАТКИ

131

СПИСОК ВИКОРИСТАНої ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
г/л грам на літр
млрд./л мільярд на літр
мл мілілітр
см3 сантиметр кубічний
КУО колонієутворюючі одиниці
МПА м’ясо-пептонний агар

Вступ
Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин у аграрному секторі економіки України потребує зосередження зусиль не тільки на збільшенні валового виробництва, але й на суттєвому підвищенні якості заготівельного молока. Вагомий внесок у вирішення цієї проблеми здійснили А.Г.Олконен (1972), В.М.Карташова (1995), В.І.Хоменко (2000), В.В.Касянчук (2002), Я.Й.Крижанівський (2002), О.М.Якубчак (2005). Їх дослідження істотно збагатили науку про молоко. Однак науково-технічний прогрес вимагає пошуків нових рішень для підвищення показників якості та безпечності молока. Молоко сире для молочної промисловості можна вважати якісним та безпечним. коли в ньому якнайповніше збережені первинні властивості і воно може бути перероблене з максимальним використанням його корисних компонентів. Зі зміною форм власності, розвитком фермерських і селянських господарств, молоко стали виробляти в пристосованих умовах, у результаті чого збільшилося надходження на переробку молока, отриманого із порушенням ветеринарно-санітарних та гігієнічних правил.
З огляду на те, що молоко є добрим поживним середовищем для розмноження мікроорганізмів, у тому числі і збудників різних інфекційних хвороб, актуальними є пошуки і впровадження нових високоефективних методів пастеризації молока і підвищення його безпечності для споживача.
Пастеризація молока є одним із основних технологічних прийомів, що гарантує якість та безпеку молока і молочних продуктів. Сучасними європейськими вимогами визначено, що пастеризованим вважається молоко, яке було нагріте до температури не вище, ніж 72°С протягом 15 секунд. Саме за таких режимів пастеризації молоко максимально зберігає свої фізико-хімічні властивості та біологічну повноцінність. В нашій країні застосовуються різні системи та температурні режими пастеризації, впроваджуються нові пастеризаційні установки і в той же час науково не обґрунтовуються відповідно до сучасних вимог критичні точки контролю показників безпечності молока.
Враховуючи існуючі в Україні проблеми з мікробіологічними показниками сирого молока, на вітчизняних молокопереробних підприємствах застосовується пастеризація при температурі, вищій ніж 72°С, але при цьому не враховуються зміни фізико-хімічного складу молока та його біологічної повноцінності під впливом підвищених режимів пастеризації. Тому актуальним є вивчення впливу режимів пастеризації та різних пастеризаційних систем на харчову, біологічну повноцінність молока. Із введенням у 2000 р. в Україні обов'язкового ветеринарного контролю на молокопереробних підприємствах особливо актуальною є розробка та впровадження критеріїв для здійснення контролю в критичних точках переробки молока. Пастеризація основна і дуже важлива точка контролю, яка повинна бути під постійним контролем оператора підприємства та періодично ретельно перевірятися фахівцем ветеринарної медицини. Для здійснення такого контролю необхідно визначити параметри, контроль за якими забезпечував би належний рівень ефективності пастеризації молока та в разі відхилення від цих параметрів здійснювати належні корегуючі заходи. Такі параметри повинні бути встановленими до конкретних умов пастеризації на науковій основі.
Вивчення цих питань є особливо актуальним із підвищенням вимог до показників якості та безпеки харчових продуктів, у тому числі молока.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані згідно з державним планом науково-дослідної роботи кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи Національного аграрного університету № 0199 U002514 "Вивчення показників якості продуктів тваринного походження за вітчизняними та зарубіжними стандартами (країн Європи та Америки)" для вирішення питання виявлення нових ефективних методів пастеризації молока та впливу різних температурних режимів пастеризації на якість та безпеку молока.
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення ефективності різних способів і режимів пастеризації та їх впливу на ветеринарно-санітарні та якісні показники молока. Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
1. Дослідити кількісний і якісний склад мікрофлори сирого збірного молока залежно від сезону року, температури охолодження, жирності молока.
2. Визначити ефективність пастеризації молока різними пастеризаційними установками залежно від його мікробіологічних показників.
3. Вивчити вплив різних режимів пастеризації на хімічний склад молока та вміст у ньому амінокислот, вітамінів.
4. Дослідити вплив різних способів і режимів пастеризації молока на його санітарно-гігієнічні показники та технологічні властивості.
5. Оцінити зміни жирової фази молока у процесі пастеризації на обладнанні з різними джерелами теплової енергії (гаряча вода, інфрачервоне випромінювання під впливом електричного струму, гідродинамічні процеси явище кавітації).
6. Вивчити вплив різних способів пастеризації молока на різні терміни його зберігання.
7. Визначити економічну ефективність використання трьох типів пастеризаторів: пластинчастого, кавітаційного та інфрачервоного нагрівання.
Об’єкт досліджень: пастеризація молока за використання різних типів пастеризаторів та режимів пастеризації
Предмет досліджень: хімічний склад, жирова дисперсія, мікробне обсівання, технологічні властивості сирого та пастеризованого молока.
Методи досліджень: бактеріологічні, біохімічні, фізико-хімічні дослідження; методи біологічного експерименту; статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Науково обґрунтовано параметри контролю процесу пастеризації молока на основі критичних точок контролю для забезпечення показників його безпечності за мікробіологічними, фізико-хімічними, технологічними показниками за умов використання трьох типів пастеризаторів: пластинчастого, кавітаційного та інфрачервоного нагрівання.
Експериментально підібрано ефективні температурні режими для термічної деструкції небажаних мікроорганізмів у сирому молоці залежно від його мікробного числа за умов пастеризації на вищезазначених пастеризаторах.
Визначено вплив способів та режимів пастеризації на вміст залишкової мікрофлори в пастеризованому молоці залежно від санітарно-гігієнічного стану сирого молока.
Встановлено, що ефективність пастеризації може бути забезпечена за умов наявності загальної кількості мікроорганізмів у сирому молоці від 1,1х107 до 5,1х107 клітин у 1 см3. Для літньо-весняного періоду оптимальною температурою пастеризації є 79-84°С, а для осінньо-зимового 77-80°С.
Визначено залежність кількісних та структурних змін білків, жирів, амінокислотного, мінерального, вітамінного складу молока від способу та режиму пастеризації та встановлено, що найменший деструкційний вплив на ці складові молока має інфрачервоне нагрівання при температурі 79,5°С і кавітаційна теплова енергія за температури 79°С.
Визначені критичні ліміти для температурного режиму в точці контролю пастеризації, які для інфрачервоних пастеризаторів становлять 79,5°С, а для кавітаційних установок 79°С без витримки.
Встановлено, що ефективність пастеризації молока при температурі 79°С на кавітаційній установці становить 99,9%, на пластинчастому пастеризаторі 99,7%.
Науково обґрунтовано схему кратності мікробіологічного контролю пастеризованого молока протягом гарантованого терміну зберігання для визначення ефективності пастеризації.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що:
1. розроблено вдосконалену схему ветеринарного нагляду та контролю за процесом пастеризації, що базується на сучасному підході аналізу в критичних місцях виробництва;
2. пропонується диференційований підхід до пастеризації молока з урахуванням його мікробного забруднення до термічної обробки та з використанням альтернативних джерел теплової енергії;
3. для підвищення ефективності пастеризації враховувати сезонні зміни рівня мікробної контамінації сирого молока;
4. матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького, Національного аграрного університету, Білоцерківського державного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача. Розробка програми досліджень, проведення серій лабораторних та виробничих дослідів, узагальнення результатів та їх статистична обробка, а також формулювання висновків належать автору. Із матеріалів наукових експериментів і публікацій дисертант використав, за узгодженням із співавторами, частину сумісно отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені і отримали позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників та аспірантів Національного аграрного університету за підсумками науково-дослідних робіт у 1997-2001 рр. (м. Київ); на міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Ґжицького (Львів, 2000).
Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях, з яких одноосібних 2, у співавторстві 11. У фахових виданнях ВАК України видано 8 праць та ДСТУ 3662-97 Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозиції виробництву, додатків і списку використаної літератури.

Робота викладена на 155 сторінках комп’ютерного тексту і містить 40 таблиць, 13 рисунків, 3 фотографії. Список цитованої літератури включає 222 джерел, із них 44 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань отримано нові дані щодо динаміки змін мікробіологічного, фізико-хімічного складу, технологічних властивостей молока коров’ячого після пастеризації залежно від рівня його контамінації мікроорганізмами до пастеризації, типів пастеризаційних установок, термічних режимів пастеризації, жирності молока та пори року. Науково обґрунтовано, що пастеризація є критичним місцем для контролювання, в якому необхідно здійснювати ефективне керування можливими небезпечними чинниками шляхом вдосконалення самоконтролю на підприємстві, а також ветеринарного контролю. Результати досліджень доповнюють дані щодо ефективності використання кавітаційного пастеризатора, установок інфрачервоного нагріву і пластинчастого пастеризатора для термічної обробки молока та їх впливу на його показники якості та безпеки.
1. Сире збірне молоко, що отримане в сировинній зоні молокопереробного підприємства м.Київ містить в середньому від 0,3х107 /см 3 до 5,1х107 /см3 мікроорганізмів, серед яких переважають молочнокислі мікроорганізми в кількості від 0,1х107 /см3 до 3,2х107 /см3 та термостійкі бактерії, що виявляються в межах від 0,01х107 /см3 до 0,2х107 /см3. В складі умовно-патогенної та патогенної мікрофлори сирого збірного молока виділяли ешерихії у 88,6% проб, стафілококи у 87%, клостридії у 78,6%, протей у 66,7% і сальмонели у 62,9% проб.
2. У стійловий період загальна кількість мікроорганізмів у сирому збірному молоці становить від 0,3х107 /см3 до 1,4х107 /см3, а в літньо-осінній 2,2х107 /см3 до 5,1х107 /см3. У зимово-весняний період у молоці переважають протеолітичні бактерії, а в літньо-осінній молочнокислі мікроорганізми.
3. Пастеризація на кавітаційному пастеризаторі при температурі 79ºС зменшує кількість загальної мікрофлори в молоці у 98-100 разів порівняно до її вмісту до початку пастеризації, а при температурі 90ºС в 400-450 разів. Ефективність знищення мікрофлори на цій установці становить 99,9%, що на 0,1-0,2% більше, ніж на інфрачервоному та пластинчастому пастеризаторах. Це дає змогу забезпечувати показники якості та безпеки молока протягом всього гарантованого терміну зберігання пастеризованого молока.
4. Виявлено зворотно пропорційну залежність між вмістом жиру в молоці та ефективністю пастеризації. Небезпечні в епідеміологічному плані мікроорганізми, такі як E. coli, сальмонели і патогенні стафілококи в молоці із вмістом жиру 3,5% виживають в середньому у 2,1-14,6% випадках, а в молоці з вмістом жиру 1% у 0,7-8,6% випадках.
5. Більшу деструктивну дію щодо фізико-хімічних властивостей молока встановлено за використання пластинчатого пастеризатора при температурному режимі 90ºС, а найменшу за використання кавітаційного пастеризатора. В результаті пастеризації молока масова частка загального білка в ньому на досліджуваних установках зменшується на 0,7-6,25%, сироваткових білків на 1,4-36,8%, вітаміну А на 1,6-19,8%, вітаміну В на 3,4-12,8.
6. У процесі термічної обробки молока відбувається диспергування його жирової фази, у зв’язку з чим зростає масова частка дестабілізованого жиру на 0,5-1,3%. Найменший вплив на жирову фазу молока здійснює установка інфрачервоного нагрівання.
7. На установках інфрачервоного нагрівання та пластинчатому пастеризаторі середній діаметр міцел казеїну зростає на 0,5-7,4%, а при використанні кавітаційної установки цей показник зменшується на 1,3%. Тривалість зсідання молока під впливом сичужного ферменту при температурі пастеризації 79ºС на досліджуваних установках збільшується у 2,3-3,35 раза порівняно до тривалості зсідання сирого молока, а при температурі пастеризації 90ºС у 4,2-4,75 разів.
8. Собівартість пастеризації 1 т молока на пастеризаторі ТЕК-М становить 24,99 грн., на пастеризаторі інфрачервоного електронагрівання 24,98 грн. і на установці "Альфа-Лаваль" 25,79 грн. Враховуючи закупівельну вартість установок, собівартість пастеризації 1 т молока і вміст залишкової мікрофлори у молоці, кращою установкою є пастеризатор ТЕК-М на якому повністю знищуються вегетативні форми мікроорганізмів і B. cereus за температури пастеризації молока 79°C, в той час як на установці інфрачервоного електронагрівання знищення B. cereus наступає при температурі 90°C, а установка "Альфа-Лаваль", хоча і є найдорожчою за ціною та використовує більше електроенергії, не знищує B. cereus навіть за температури пастеризації молока 90°C.

Список використаної літератури
1. Аапола М., Антила В. Влияние хранения сырого молока на качество питьевого // 18 Международный конгресс по молочному делу. М.: Пищевая промышленность, 1972. С. 304-305.
2. Абдель Салам Мохамед Ахмед Абейд Разработка технологических режимов хранения стерилизованного молока гарантированного качества: Автореф. дисс. канд. техн. наук. М., 1993. 27 с.
3. Абдраимов Д.И. Эффективность производства и переработки молока в условиях перехода к рыночной экономике: Автореф. дисс. канд. экон. наук. Алматы, 1995. 23 с.
4. Авшалумова А.Д. Дополнительные методы исследования сыров домашней выработки // Ветеринария. 1996. №1. С. 55.
5. Агропромислове виробництво України: стан і тенденції (1990-1997). К.: ІАЕ УААН, 1997. 274 с.
6. Адигамов Л.Ф. Новые данные о биологически активных факторах молока, их свойствах и специфичности // Вопросы питания. 1984. №4. С. 3-8.
7. Алексеева Н.Ю. Исследование казеинат-кальций-фосфатного комплекса и изменение его в процессе ультравысокотемпературной кратковременной стерилизации молока: Автореф. дисс... канд. техн. наук. М., 1969. 19 с.
8. Алябьев Е.А. Новые аспекты в технике и технологии обработки молока // Сельское хозяйство за рубежом. 1984. №1. С. 54-60.
9. Андреев А.Ф. Исследование методов определения дисперсности молочного жира и их использование для оценки рабочих режимов молочного оборудования: Автореф. дисс. канд. техн. наук. М., 1969. 22 с.
10. Аристова В.П., Серебренникова В.А., Радаева И.А. Способ выделения дестабилизированного жира из жидких молочных продуктов // Молочная промышленность. 1974. №6. С. 17-18.
11. Аристова В.П., Толстухина Л.С. Изменение состава и свойств оболочек жировых шариков при переработке молока // Молочная пром-сть. 1986. №8, С. 14.
12. Атраментов А.Г. Совершенствование первичной обработки молока М.: ВО «Агропромиздат», 1990. 63 с.
13. Артюхова С.И. Руководство к научно-исследовательским работам по микробиологии молока и молочных продуктов, выполняемых по системе УИРС и НИРС: Учеб. пособие. Омск, 1998. 107 с.
14. Архангельский И.И., Карташова В.М. Гигиена молока и контроль его санитарного качества М.: Колос, 1966. 242 с.
15. Балковый И.И., Даниленко И.П. Определение санитарного состояния доильного инвентаря и молочной посуды // Санитария производства молока. М.: Колос, 1974. С. 282-289.
16. Банникова Л.А., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Микробиологические основы молочного производства. М.: Агропромиздат, 1987. 167 с.
17. Барабанщиков Н.В. Качество молока и молочных продуктов. М.: Колос, 1980. 255 с.
18. Белоусова Н.Н. Термостойкие и термофильные бактерии в производстве молока и молочных продуктов. М.: ЦИНТИ Пищепром, 1964. 84 с.
19. Белоусов В.И., Миляновский А.Г. Неотложные задачи санитарии производства молока в хозяйствах. Ветеринария. 1998. № 4. С. 3-6.
20. Бережная А.В. Кононенко Л.А. Новые исследования молока, проведенные международными экспертами // Молочная и мясная пром-сть. 1991. №1. С. 39-41.
21. Берндт Г., Тевс А., Удальцов К. Вопросы качества молока // Животноводство России. 2000. №8. С. 28-29.
22. Биологически активные вещества молока // Пищевая и перерабатывающая промышленность. Серия "Молочная промышленность". Рос. акад. с.-х. наук. НИИ информ. и техн.-экон. исслед. пищевой пром-сти (АгроНИИТЭИПП), 1997. Вып. 6. 15 с.
23. Бирюкова З.А. Изменение белкового и минерального состава молока при стерилизации // Известия ТСХА. 1968. Вып. 5. С. 43.
24. Бовынина B.C. Выделение энтерококка из "Советского" сыра при использовании элективных сред и определение их основных биохимических свойств // Молочная промышленность. 1969. №4. С. 13-15.
25. Богданов В.М. Микробиология молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 1969. 368 с.
26. Богданова Е. Влияние тепловой обработки молока при производстве творога на структурно-механические свойства и дисперсность белкового сгустка // Молочная промышленность. 1966. № 8. С. 16-20.
27. Бондаренко В. Проблеми виробництва та реалізації молочної продукції // Пропозиція. 1996. №2. С. 40-41.
28. Брусиловский Л.П., Шидловская В.П. Ионометрический метод контроля анормального молока // Молочная промышленность. 1998. №6. С. 18-20.
29. Бузовнина А.В., Ермолаева Н.С., Симакова Л.В. О молочной промышленности Великобритании // Бюлл. иностр. коммерческой инф. 1988. №70. С. 3.
30. Буланенко A.M. Исследование и разработка биотехнологии подготовки молока при выработке кислотно-сычужных сыров: Автореф. дисс. канд. техн. наук. Улан-Удэ, 1997. 15 с.
31. Бурыкина И.М. Качество сырого молока залог качества молочных продуктов // Материалы 2-ой Всероссийской научно-технической конференции "Современные достижения биотехнологии". В 2 т. Т 2 // Северо-Кавказский государственный технический университет, Ставрополь, 2002. 174 с.
32. Вертинский Ю.К. Влияние высокотемпературной обработки сливок на дестабилизацию жировой эмульсии // Молочная промышленность. 1971. №8. С. 17-20.
33. Вихарева Е.В. Организационно-экономические проблемы эффективности производства и переработки молока и пути их решения: Автореф. дисс. канд. экон. наук. Вологда-Молочное, 2001. 19 с.
34. Влияние пастеризации, условий розлива и хранения молока на его микрофлору, содержание фосфатазы и стойкость / Н.С. Королева, В.Ф. Семенихина, Н.И. Коломина и др. // Молочная промышленность. 1971. №10. С. 13-16.
35. Влияние состава и свойств молока на качество сыров / В.Н.Сергеев, А.В.Гудков, В.П.Головков и др. // Молочная промышленность. 1996. №8. С. 6-8.
36. Волчков И. И. Теплообменные аппараты для молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 1972. 216 с.
37. Вплив прихованої форми маститу на санітарні та харчові якості молока корів / В. Хоменко, П. Роговський, Г. Риженко та ін. // Ветеринарна медицина України. 1997. №11. С. 42-44.
38. Впровадження технологiй радіаційної пастеризації та консервацiї продуктiв харчування / І.М. Вишневський, В.І. Сахно, С.П. Томчай, А.Г. Зелинский, О.В. Сахно. Наука та інновації. 2005. Т 1. №3. С.51-61.
39. Гаржеев В. Літньо-табірне утримання великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. 1999. №4, С. 5.
40. Гигиеническое и противоэпидемиологическое обеспечение производства молока и молочных продуктов / Л. Г. Васильев, Н. И. Абрамова-Оболенская, В. А. Павлов и др. М.: Агропромиздат, 1990. 303 с.
41. Гольберг Д. Производство питьевого молока с увеличенным сроком хранения // Молочная промышленность. 2007. №9. с. 29-30.
42. Гончаренко І.В. Санітарна якість молока залежно від його хімічного складу // Ветеринарна медицина України. 2002. №10. С. 32-33.
43. Гончаренко I.B., Димань Т.М. Вплив зоотехнічних факторів на якість та властивості молока // Вісник БДАУ. 2002. Вип. 24. С. 3-10.
44. Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. М.: Колос, 1997. 288 с.
45. Горбатова К.К. Химия и физика белков молока. М.: Колос, 1993. 192 с.
46. Гриценко Т.Т., Суровцева В.В. Об эффективности пастеризации и стойкости питьевого молока // Молочная промышленность. 1972. №10. С. 11-13.
47. Гришин М.О., Карпович А.О. Комплексна переробка молочної сировини. Київ: НМК ВО, 1991. 75 с.
48. Гусєва А.С. Сравнительное изучение микробиологических показателей качества молока и смывов с доильного оборудования // Тр. ВНИИВС. 1976. Т. 55. С. 26.
49. Дамте Зергау Денеке Разработка технологии мягкого сыра с использованием высокотемпературной пастеризации молочной смеси: Автореф. дисс. канд. техн. наук. М.: 1993. 22 с.
50. Даниленко И.П. Основные принципы микробиологического нормирования в санитарии молока // Тр. ВНИИВС. 1979. Т. 63. С. 75.
51. Дегтерев Г.П., Рекин А.М. Качество молока в зависимости от санитарного состояния доильного оборудования // Молочная промышленность. 2000. №5. С. 23-25.
52. Деклараційний патент України 67560А, А 01J11/00 Спосіб тривалого збереження сирого молока / Якубчак О.М., Джміль О.М.; Заявлено 17.10.2003; Опубл. 15.06.2004. Бюлетень. №6. 2с.
53. Демчук М.В. Повітряне середовище і його зоогігієнічне значення // Гігієна тварин. К.: Урожай, 1996. С. 11-52.
54. Дербинова Э.С. Избирательная питательная среда для выделения и количественного учета энтерококков в молочных продуктах // Молочная промышленность. 1969. №4. С. 15-17.
55. Деякі аспекти бактеріального обсіменіння сирого збірного молока / О.Якубчак, В.Хоменко, А.Тютюн, Г.Рижинко, О.Джміль // Ветеринарна медицина України. 2001. №3. С. З0-31.
56. Джміль О. М. Санітарна якість сирого молока, отриманого у приватному секторі // Аграрні вісті. 2004. №4. С. 22-23.
57. Джміль О. М. Визначення тіоціанату в молоці // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2004. №3. С.143-145.
58. Джміль О.М. Удосконалення технологічних процесів одержання молока з мінімальним бактеріальним обсіменінням: Автореф. дис... канд. вет. наук: Нац. аграр. ун-т. К., 2006. 18 с.
59. Джміль О. М., Якубчак О. М. Токсико-біологічна оцінка стабілізованого молока при застосуванні тіоціанату та пероксиду водню // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2004. Вип. 28. С. 61-65.
60. Джміль О. М., Якубчак О. М. Активізація лактопероксидазної системи молока як спосіб тривалого збереження його санітарної якості // Науковий вісник НАУ. 2004. Вип.75. С. 75-79.
61. Димань Т.М. Удосконалення первинної обробки молока та підвищення його якості в умовах сучасних ферм та комплексів: Автореф. дис. канд. с.-г. наук. Київ, 1994. 19 с.
62. Димань Т.М., Марущак А.Т. Вплив первинної обробки молока на його жирову фазу // Тваринництво України. 1993. №5-6. С. 14-15.
63. До проблеми визначення мікробіологічної якості молока за вимогами ДСТУ 3662-97 / Я.Крижанівський, Т.Полтавченко, І.Даниленко та ін. // Ветеринарна медицина України. 2002. №10. С. 34-35.
64. Дрововозова Т.И. Бактерицидные препараты для улучшения качества воды и энергосбережения при пастеризации молока: Автореф. дисс. канд. техн. наук. Новочеркасск, 1998. 22 с.
65. Єресько Г.О. Яцюта М.О. Розроблення та впровадження державних стандартів - передумова високої якості молочних продуктів // Вісник аграрної науки. 2002. №9. С. 70-73.
66. Жмурко Т.В. Источники обсеменения микрофлорой молока и пути улучшения его санитарного качества // Научн. Тр. Белоцерковского с.-х. ин-та. 1969. Т. 25. С. 35-36.
67. Залашко М., Бурдина М, Марченко Н. Характеристика остаточной микрофлоры пастеризованного молока // Молочная промышленность. 1965. №3. С. 26-29.
68. Захарова Н.К. Среда для выделения и подсчета энтерококков в молочных продуктах // Материалы науч. конф. по итогам научно-исследоват. работы за 1964-1965 гг. Ленинград, 1966. С. 22-25.
69. Здановская В.Г. Машины и оборудование для переработки молока в фермерских хозяйствах: Каталог НИИ информации и техн.-экон. исследований по инженерно-техническому обеспечению агропромышленного комплекса, пос. Правдинский Московской обл. М., 1995. 206 с.
70. Зубкова В.И., Костенко Т.А. Определение содержания витаминов в молоке // Молочная промышленность. 1972. №4. С. 18-20.
71. Изменение состава и свойств молока при стерилизации методом инжекции пара / Т.В. Соколова, З.А. Бирюкова, А.И. Макарова, Е.И. Домбровская // Молочная промышленность. 1971. №8. С. 15-17.
72. Инихов Г.С., Брио H.Н. Методы анализа молока и молочных продуктов. М.: Пищевая промышленность, 1971. 423 с.
73. Инструкция по микробиологическому контролю производства на предприятих молочной промышленности. М.: ЦНИИТЭИ, 1978. 84 с.
74. Касянчук В.В., Савина A.M. Оцінка небезпечних факторів та визначення приграничних контрольних точок при виробництві молока //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2002. №21. С. 94-100.
75. Касянчук В.В. Сучасні міжнародні вимоги щодо безпеки харчових продуктів // Ветеринарна медицина України. 2000. №5. С. 18-19.
76. Калина Г.П. Некоторые модификации элективных сред для энтерококков // Гигиена и санитария. 1969. №3. С. 109.
77. Калина Г.И., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Энтерококки в сыром и пастеризованном молоке // Молочная промышленность. 1973. №1. С. 8-11.
78. Карташова В. М. Гигиена получения молока. М.: Колос, 1980. 181 с.
79. Карташова В.М., Иванова О.Р. Метод контроля молочных стад на заболеваемость маститом. // Ветеринария. М., 1993. №3. С. 39-41.
80. Карташова В.М., Якубчак О.Н. Изменение видового состава микроорганизмов сырого молока // Доклады Российской академии с.-х. наук. 1995. №5. С. 15-16.
81. Касторский B.C. К вопросу о патогенных свойствах энтерококков в связи с возможностью применения их в молочной промышленности // Вопросы питания. 1966. №4. С. 23-25.
82. Качество пастеризованного молока с увеличенным сроком хранения / А.П. Чагаровский, О.А. Кручек, Н.А. Могилянская, Т.А. Лысогор // Молочна промисловість. 2006. №6. С. 44-46.
83. Кинетика термоактивации спор бактерий при диссипативном нагревании молока / Н.А. Шергин, Н.М.Кушакова, Г.Г. Шилер и др. // Молочная промышленность. 1986. №10. С. 18-22.
84. Климовский И.И. Биохимические и микробиологические основы производства сыра. М.: Пищевая промышленность, 1966. 207 с.
85. Конкурирующая микрофлора как фактор повышения стойкости пастеризованного молока / А.П. Чагаровский, О.А. Кручек, Н.А. Могилянская, Т.А. Лысогор // Молочна промисловість. 2006. №5. С. 30-34.
86. Королева Н.С. Влияние пастеризации, условий разлива и хранения молока на его микрофлору, содержание фосфатазы и стойкость // Молочная промышленность. 1971. №10. С. 17-19.
87. Королева Н.С. Микробиологический контроль и его роль в повышении качества и санитарно-гигиенических показателей молочных продуктов // Молочная промышленность. 1971. №9. С. 9-11.
88. Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Санитарная микробиология молока и молочных продуктов. М. : Легкая и пищевая пром-сть, 1980. 256 с.
89. Кравців Р.Й, Маслянко Р.П. Ветеринарно-санітарна експертиза та зоонози // Ветеринарна медицина України. 2002. №1. С. 46-47.
90. Краснокутский Ю.В., Панченко Ю.Б. Машины и оборудование для получения цельномолочной продукции. М. : Росагропромиздгт, 1990. 255 с.
91. Крусь Г.Н. К вопросу строения мицеллы казеина и механизма сычужной коагуляции казеина // Молочная промышленность. 1992. №4. С. 23-28.
92. Крусь Г.Н., Шалыгина A.M., Волокитина З.В. Методы исследования молока и молочных продуктов. М.: Колос, 2000. 367 с.
93. Кугенев П.В., Барабанщиков Н.В. Практикум по молочному делу. М.: Агропромиздат, 1988. 224 с.
94. Кузнецова Ж.Ю. Качество и стойкость в хранении сгущенного молока с сахаром в зависимости от бактериальной обсемененности молока: Автореф. дисс. канд. техн. наук. Вологда-Молочное, 2000. 18 с.
95. Кук Г.А. Процессы и аппараты молочной промышленности. М.: Пищевая пром-сть, 1973. 257 с.
96. Кулиев Н.Д. Изменение качества молока в зависимости от сезона года // Молочная промышленность. 1971. № 8. С. 20-22.
97. Левицкий В.В., Рыжов С.В. Новый пастеризатор для молока ПМР-0,2ВТ // Ветеринария. 1996. №5. С. 12-16.
98. Лешина В.С. О микробиологических причинах порчи стерилизованного молока // Молочная промышленность. 1971. №9. С.11-14.
99. Липатов Н.Н., Королева Н.С. Основные предпосылки выбора режимов термической обработки при производстве питьевого молока // Молочная промышленность. 1973. №6. С. 12-15.
100. Лисько