ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТА САНІТАРНА ОЦІНКА РИБИ ПРИ КУДООЗАХ

Краткое описание

Дніпропетровський державний аграрний університет

На правах рукопису

Горчанок Наталія Володимирівна

УДК 619:614.31:616.99:639.2

Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка риби при кудоозах

Спеціальність 16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор
Якубчак Ольга Миколаївна

Київ 2008

Зміст
Перелік умовних позначень4
Вступ .....5
Розділ 1 Огляд літератури12
1.1. Історія вивчення міксоспоридій12
1.2. Загальна характеристика міксоспоридій 15
1.3. Характеристика міксоспоридій роду Kudoa 18
1.4. Епізоотологія та епідеміологія кудоозів...23
1.5. Характеристика хімічного складу м'яса риби 25
1.6. Вплив міксоспоридій на якість рибної сировини32
1.7. Стан вирішення питання ветеринарно-санітарної оцінки риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa35
1.8. Заключення з огляду літератури38
Розділ 2 матеріал та методи досліджень 41
2.1. Матеріал для досліджень. 41
2.2. Методи досліджень42
Розділ 3 Результати Власних дослідженнь 62
3.1. Рівень ураження міксоспоридіями роду Kudoa основних видів промислової риби Азово-Чорноморського басейну62
3.2. Ступінь ураження міксоспоридіями роду Kudoa риби, що імпортується на внутрішній ринок України68
3.3. Ветеринарно-санітарна експертиза риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa 76
3.3.1. Органолептичні дослідження риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa76
3.3.2. Мікробіологічна оцінка риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.79
3.3.3. Хімічні показники м’яса риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa .83
3.3.4. Хімічний склад м'яса риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.85
3.3.5. Амінокислотний та жирнокислотний склад м'яса риби, ураженого міксоспоридіями роду Kudoa 89
3.3.6. Біологічна цінність та токсичність м’яса риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa . 100
3.3.7. Санітарно-радіологічні показники досліджуваної риби 104
3.4. Гістологічні дослідження м’язової тканини риби, ураженої слизовими споровиками106
3.5. Ветеринарно-санітарна оцінка риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa 114
Розділ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 118
Висновки 133
пропозиції Виробництву135
Додатки136
Список використаних джерел 140

Перелік умовних позначень

АПК агропромисловий комплекс;
БГКП бактерії групи кишкових паличок;
ВБЦ відносна біологічна цінність;
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я;
ДЛВСЕ державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи;
ДСПіН Державні санітарні правила і норми;
ЕІ екстенсивність інвазії;
екз. екземпляри;
ЖСА жовтково-сольовий агар;
ІБПМ Інститут біології південних морів;
ІІ інтенсивність інвазії;
ІР індекс рясності;
ISO Міжнародна організація стандартів;
КУО колонієутворюючі мікроорганізми;
L довжина риби;
МАФАнМ мезофільно-аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми;
МДР максимально допустимі рівні;
МПА м’ясо-пептонний агар;
МПБ м’ясопептонний бульйон;
МСА молочно-сольовий агар;
НД нормативні документи;
ННІ Навчально-науковий інститут;
РПК реакція плазмокоагуляції;
ФАО Продовольча сільськогосподарська організація;
ЄС Європейський Союз.

ВСТУП

Забезпечення населення країни повноцінними та екологічно безпечними продуктами харчування є важливою народногосподарською проблемою. У формуванні стійкої продовольчої бази особливе значення має використання рибної сировини. Риба і рибопродукти мають високі поживні властивості, широко використовуються і займають вагоме місце в харчуванні людини. Їх різноманітність та кількість постійно зростає. Рибна галузь України забезпечує приблизно 20 % всієї валової продукції харчової промисловості. Необхідно враховувати, що гідробіонти використовуються не тільки як харчові продукти, але і як сировина для медичної промисловості (жир, вітаміни, лікарські препарати), а також як технічна сировина (добрива, рибний фарш, борошно) тощо.
Середньорічний рівень споживання риби та продуктів із моря в Україні значно нижчий у порівнянні з міжнародними медичними нормами (понад 20 кг рибопродукції на людину у рік). Проте, останнім часом спостерігається зростання попиту на використання продуктів із риби, що пояснюється її високою харчовою цінністю порівняно з багатьма продуктами тваринництва. За даними вітчизняних та іноземних вчених, риба є цінним білково-мінерально-вітамінним продуктом, необхідним для організму людини [1, 2, 3].
За даними ФАО/ВООЗ, здоров’я споживачів риби захищено у меншій мірі, ніж здоров’я споживачів інших білкових харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Все більшої актуальності набуває питання охорони людей від хвороб та отруєнь, переносником чи джерелом збудників яких може бути риба [4].
У сучасних умовах Законом України „Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них”, прийнятим у 2003 році і доповнених у 2004 році Верховною Радою України, передбачено забезпечення якості і безпеки риби, інших водних ресурсів та виготовленої із них продукції [5]. Крім того, у зв’язку з підготовкою України до вступу в Європейське співтовариство, у країнах якого значно підвищені вимоги до безпеки тваринницької продукції і, зокрема рибної, необхідно розробляти і впроваджувати нові підходи до проведення ветеринарно-санітарної експертизи. Максимальне збереження якості та кількості рибної продукції, гарантування її безпеки для здоров'я споживачів є одним із головних завдань ветеринарно-санітарної експертизи [6, 7, 8, 9, 10].
Нині в Україні впроваджені методи контролю якості і безпеки риби, які увійшли до нормативних документів: „Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних ресурсів”, „Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного і рослинного походження та інші, які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (Ф№2)”, Держстандарт (ГОСТ 763185) [11, 12, 13]. Проте методи досліджень, що запропоновані в даних документах, не повні, і не можуть гарантувати об’єктивну оцінку якості і безпеки продукту, який досліджується. Особливо це стосується питання порядку ветеринарно-санітарної експертизи риби при кудоозах хворобах, які спричинені міксоспоридіями роду Kudoa.
Актуальність теми. Індустріалізація рибництва та розширення географії океанічного промислу призводить до появи нових й активізації давно відомих захворювань. Серед них вирізняються кудоози риби, які викликають міксоспоридії роду Kudoа родини Kudoidae. Міксоспоридії паразитують в різних органах і тканинах риби, іноді їх кількість буває надто високою, і вони викликають захворювання, що нерідко приймає гострий перебіг та призводить до загибелі живителя. Попри те, що останнім часом проведено значну роботу з вивчення морфології, біології, класифікації, поширення кудоозів в акваторіях України й інших країн міксоспоридії роду Kudoа, порівняно з іншими збудниками паразитарних хвороб риби, можна віднести до групи маловивчених паразитів. Вважають, що найближчим часом слід чекати зростання кількості кудоозів як за рахунок відомих у конкретних регіонах, так і за рахунок нових видів [14, 15].
Епізоотологію та патогенез кудоозів, що їх викликають окремі представники роду Kudoа, вивчено в достатньому обсязі, однак у доступній літературі немає відомостей про вплив міксоспоридій на показники якості та безпеки м’яса риби. Не розроблено порядок проведення ветеринарно-санітарної експертизи риби при кудоозах. Відсутність даних щодо впливу Kudoa на якість та безпеку риби безпосередньо вказує на нагальну потребу в детальному вивченні комплексу ветеринарно-санітарних показників м’яса риби, ураженої міксоспоридіями, з метою вдосконалення порядку її ветеринарно-санітарної експертизи.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Виконані дослідження є головною частиною ініціативної теми кафедри ветеринарно-санітарної експертизи Національного аграрного університету (номер держреєстрації 0107U006064) Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка риби при кудоозах”.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження розробка порядку ветеринарно-санітарної експертизи риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
вивчити екстенсивність та інтенсивність ураження основних видів промислових риб (бичків Азово-Чорноморського басейну; мерлузи і путасу, що імпортуються в Україну) міксоспоридіями та встановити їх видову належність;
дослідити органолептичні, хімічні, мікробіологічні, радіологічні показники риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa;
визначити хімічний, амінокислотний та жирнокислотний склад м’яса риби, ураженої міксоспоридіями;
вивчити основні хімічні небезпеки м’яса ураженої риби (вміст токсичних елементів, гістаміну та радіонуклідів);
дослідити біологічну цінність риби та встановити токсичність міксоспоридій і м’яса ураженої риби для лабораторних тварин (щурів-альбіносів) та тест-організму інфузорії Tetraсhуmena pyriformis;
удосконалити методи діагностики кудоозів морської риби та порядок її ветеринарно-санітарної експертизи;
дати санітарну оцінку морської риби залежно від ступеня її ураження міксоспоридіями роду Kudoa;
розробити науково-методичні рекомендації з діагностики кудоозів морської й океанічної риби та порядку її ветеринарно-санітарної експертизи.
Об’єкт дослідження порядок ветеринарно-санітарної експертизи риби (на прикладі бичків, мерлузи, путасу), ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.
Предмет дослідження органолептичні, паразитологічні, хімічні, мікробіологічні, біологічні показники м’язової тканини риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.
Методи дослідження: паразитологічні; органолептичні; хімічні; мікробіологічні (вивчення мікробіологічних показників риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa); токсикологічні (визначення токсичних елементів: свинцю, кадмію, арсену, ртуті, масової частки гістаміну); біохімічні (дослідження хімічного складу м’яса риби); радіологічні; біологічні (встановлення ступеня токсичності слизових споровиків та м’яса ураженої риби для лабораторних щурів-альбіносів (Rattus rattus) та тест-організму Tetraсhуmena pyriformis); гістологічні (вивчення змін у м’язовій тканині морської риби); статистичні (визначення вірогідності результатів досліджень).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблено порядок проведення ветеринарно-санітарної експертизи риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa. Отримано нові дані про рівень ураження промислової риби (бичків) Азово-Чорноморського басейну та риби (мерлузи, путасу), яку імпортують в Україну, міксоспоридіями роду Kudoa. Встановлено, що органолептичні, хімічні властивості та хімічний склад м’яса риби, ураженої Kudoa, погіршуються, порівняно з м’ясом неураженої риби. Вперше вивчено мікробіологічні та радіологічні показники м’яса риби, макроскопічні та гістологічні зміни в м’язах риби, а також амінокислотний та жирнокислотний склад м’яса промислових видів риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa.
Доведено, що біологічна цінність м’яса риби, ураженої міксоспоридіями, знижується. Вперше проведено дослідження можливої токсичної дії Kudoa на організм найпростіших (Tetrachymena pyriformis) та білих лабораторних щурів. Запропоновано ефективні схеми проведення діагностичних досліджень кудоозів морської риби. Визначено санітарну оцінку морської риби залежно від інтенсивності ураження паразитами роду Kudoa.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений комплекс діагностичних досліджень кудоозів морської риби та порядок ветеринарно-санітарної експертизи риби, ураженої міксоспоридіями роду Kudoa, став основою для „Науково-методичних рекомендацій з діагностики кудоозів морської й океанічної риби та порядку її ветеринарно-санітарної експертизи”, ухвалених Державним департаментом ветеринарної медицини, від 25 червня 2007 р., наказ № 73, що визначають порядок проведення паразитологічних досліджень, комплексних методів діагностики кудоозів та порядок ветеринарно-санітарної експертизи на об’єктах державного ветеринарного нагляду незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також у рибогосподарських підприємствах. Рекомендації адресовано працівникам державних лабораторій ветеринарної медицини, науковим установам і вищим навчальним закладам.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному опрацюванні літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів, опануванні необхідних методик досліджень, проведенні лабораторних і науково-виробничих досліджень та здійсненні статистичної обробки отриманих результатів. З методичною допомогою наукового керівника проаналізовано й обґрунтовано результати досліджень. У співавторстві розроблено науково-методичні рекомендації з діагностики кудоозів морської й океанічної риби та порядку її ветеринарно-санітарної експертизи.
Автор дисертації висловлює щиру подяку працівникам Інституту біології південних морів, зокрема співробітникам відділу екологічної паразитології за консультації та надану можливість виконати частину польових досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних наукових і науково-практичних конференціях: „IV Всеукраинской конференции молодых ученых по проблемам Черного и Азовского морей „Понт Эвксинский IV” (Севастополь, 2005); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 135-річчю Інституту біології південних морів (ІБПМ): „Проблемы биологической океанографии XX века” (Севастополь, 2006); Міжнародній конференції „Актуальні проблеми ветеринарної медицини”, присвяченій 100-річчю з дня народження доктора ветеринарних наук, професора С.І. Смирнова (Харків, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини”, присвяченій 20-й річниці створення факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного університету (Житомир, 2007); Міжнародній конференції „Современные проблемы биологии, экологии и химии”, присвяченій 20-річчю біологічного факультету Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2007).
Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 14 друкованих працях, у т. ч. 12 у співавторстві, серед них 8 статей надруковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття в інших виданнях, науково-методичні рекомендації і 4 тези.
Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 165 сторінках комп’ютерного тексту, вона містить 27 рисунків і 18 таблиць. Робота складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати дослідженнь, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаних літературних джерел, що містить 159 вітчизняних та 76 іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В дисертаційній роботі наведено нові дані щодо рівня ураження промислової риби Азово-Чорноморського басейну (бички) та імпортованої в Україну риби (мерлуза, путасу) міксоспоридіями роду Kudoa. Вперше розроблено порядок ветеринарно-санітарної експертизи та санітарної оцінки риби залежно від інтенсивності інвазії паразитами роду Kudoa, удосконалено методи паразитологічних досліджень.
2. Встановлено, що рівень ураження промислової риби Азово-Чорноморського басейну (бички) та імпортованої (мерлуза, путасу) міксоспоридіями роду Kudoa різний і становить: ЕІ від 47,1 до 100 % за ІР від 1,1 до 4,6 та ЕІ від 37 до 100 % за ІІ від 1 до 40 цист на тушку риби, відповідно. Доведено, що дослідження „сліпих” мазків є найефективнішим методом діагностики кудоозів риби.
3. Виявлені п’ять видів міксоспоридій роду Kudoa локалізуються в м’язовій тканині різних ділянок тушки риби. За морфологічними ознаками два види K. thyrsites (не утворює цисти) і K. paniformis (утворює цисти), що паразитують у м’язах тихоокеанської мерлузи, призводили до посмертного гідролізу (лізису) тканин. Інші три види K. rosenbuschi (паразитує в м’язах аргентинських мерлуз), K. alliaria (паразитує в м’язовій тканині путасу) і K. nova (виявлені в рибі родини бичкових) завжди утворювали цисти і не викликали лізису тканин.
4. Органолептичними дослідженнями виявлено розм’якшеність та водянистість м’язових волокон мерлузи та путасу, уражених K. thyrsites і K. рaniformis. Органолептичних змін у разі ураження риби K. nova не встановлено, але виявлено цисти. Хімічних змін м’яса риби за низького ступеня ураження не встановлено, за високого ступеня ураження (більше 10 цист на 4 см2) реєструється наявність продуктів розкладу білків (сірководень, аміак).
5. Мікробіологічні показники ураженої слизовими споровиками мерлузи і путасу не перевищують встановлених допустимих рівнів. Проте за високого ступеня ураження кругляків (більше 10 цист на 4 см2) виявляються бактерії групи кишкової палички та перевищення кількості МАФАнМ.
6. Зміни хімічного складу м’язової тканини риби (кругляки), ураженої міксоспоридіями, проявляються за рахунок зниження вмісту білка та жиру на 3,7 і 0,16% відповідно. Для путасу (інтенсивність інвазії більше 20) вміст білка і жиру знижується на 2,1 та 1,4 %, порівнянно з контролем.
7. Амінокислотний склад м’язової тканини бичків, уражених слизовими споровиками, характеризується зниженням вмісту незамінних (на 1,290 г) і замінних (на 2,564 г) амінокислот (в розрахунку на 100 г продукту). В путасу, ураженої міксоспоридіями, рівень незамінних і замінних амінокислот знижується на 0,886 та 1,354 г відповідно.
У м’язовій тканині путасу, неураженої і ураженої Kudoa, на фоні підвищення рівня поліненасичених жирних кислот (36,42±0,38 і 43,2±0,84 %) встановлено зниження вмісту насичених (8,66±0,49 і 6,67±0,36 %) і ненасичених (54,65±0,22 і 50,13±0,62 %) жирних кислот відповідно.
8. Вміст токсичних елементів, гістаміну та радіонуклідів (цезій-137 та стронцій-90) у пробах м’язової тканини риби (кругляки і мерлузи), ураженої міксоспоридіями роду Kudoa, не перевищує допустимі рівні.
9. Встановлено, що відносна біологічна цінність (ВБЦ) м’яса ураженої риби (кругляки, мерлузи, путасу) зі зростанням інтенсивності інвазії має тенденцію до зниження. Відносна біологічна цінність фаршу м’яса кругляків, уражених міксоспоридіями роду Kudoa, знижувалася на 10,9 і 18,9 %. Відносна біологічна цінність фаршу м’яса путасу, ураженої Kudoa, нижча на 20 і 33% відповідно. Для мерлузи (інтенсивність інвазії більше 10 спор у полі зору) цей показник знижувався на 18,8%, порівняно з контролем.
10. За відсутності зовнішніх ознак інтоксикації у лабораторних тварин, зміни на гістопрепаратах (зерниста дистрофія гепатоцитів, гломерулонефрит), виготовлених із паренхіматозних органів щурів, свідчать про необхідність проведення подальших досліджень для кінцевого висновку про токсичність Kudoa на організм теплокровних.
11. Гістологічні дослідження свідчать про наявність дистрофічних змін (набряки, нечітка посмугованість м’язових волокон, лізис ядер волокон) у м’язовій тканині риби та підтверджують наявність міксоспоридій роду Kudoa.
12. На основі проведених експериментальних досліджень удосконалено методи діагностики та розроблено порядок ветеринарно-санітарної експертизи морської риби, ураженої міксоспоридіями, що знайшло своє практичне застосування в розроблених „Науково-методичних рекомендаціях з діагностики кудоозів морської й океанічної риби та порядку її ветеринарно-санітарної експертизи”, затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини, від 25 червня 2007 р., наказ № 73.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для виявлення кудоозів державним лабораторіям ветеринарно-санітарної експертизи під час паразитологічного інспектування риби рекомендується досліджувати рибу візуально, за допомогою компресоріуму та „сліпих” мазків із м’язової тканини.
2. Уражена кудоозами риба з ознаками лізису підлягає технічній утилізації. Вибракування риби з розм’якшенням тканин необхідно проводити не тільки в місцях видобутку риби та під час її сортування, а й у процесі виготовлення готової продукції.
3. Здійснюючи ветеринарно-санітарну експертизу морської риби, необхідно керуватися „Науково-методичними рекомендаціями з діагностики кудоозів морської й океанічної риби та порядку її ветеринарно-санітарної експертизи”.

Список використаних джерел
1. Горяев В.Р. О производстве экологически чистых продуктов питания / В.Р. Горяев, А.Г. Зеванов // Хранение и переработка сельхозсырья 1998. № 3. С. 42-43.
2. Микитюк П. Гігієнічні основи виробництва якісної рибопродукції в сучасних екологічних умовах / Петро Микитюк, Петро Нікітін // Ветеринарна медицина України. 1999. №9. С. 31 32.
3. Состояние изученности белково-витаминных ресурсов морских организмов и перспективы их использования: тезисы докл. и сообщений научно экономической конференции. Одесса, 1968. С. 29.
4. FAO/WHO Animal Health Yearbook 1981. p. 204.
5. Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них / Закон України К., 2003. №486 IV, 25 с. (Урядовий кур'єр).
6. Проблемы госветнадзора на рыбодобывающих и рыбоперерабатывающих предприятиях / [Герасимов Ю. В., Жуков Н. И., Седов В.А. и др.] // Ветеринария. 1999. № 8. С. 3 8.
7. Головин А.Н. Показатели безопасности гидробионтов и продуктов вырабатываемых из них / А. Н. Головин, Е. Н. Конишева // Технология рыбных продуктов. М.: 1997. С. 228 233.
8. Житенко П.В. Справочник ветеринарно-санитарной експертизи продуктов животноводства / П. В. Житенко, М. Б. Боровков. М.: „Колос”, 1998. С. 335.
9. Касянчук В.В. Сучасні міжнародні вимоги щодо безпеки харчових продуктів / В.В. Касянчук // Ветеринарна медицина України. 2000 №5. С. 18.
10. Микитюк П. Щодо імпорту в Україну харчової риби, морепродуктів та готових виробів з них /Петро Микитюк//Ветеринарна медицина України. 2001. №11. С. 31.
11. Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів. К., 2003. 58 с.
12. Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво (ф 2). К., 2004. С. 29 30. (Нормативні директивні правові документи).
13. Риба, морські ссавці, морські безхребетні і продукти їх переробки. Правила приймання, органолептичні методи оцінки якості, методи відбору проб для лабораторних досліджень (ГОСТ 763185). 25 с.
14. Мальцев В.Н., Ждамиров В.Н. / Зараженность паразитами и ихтиопатологическое состояние промысловых рыб Азовского моря [Конф. мол. ученых «Pontus Euxinus 2000-Понт Эвксинский 2000], (Севастополь, 16 18 мая 2000 г.) / Тез докл. С., 2000. С. 41 42.
15. Lom J. Myxozoan genera: definition and notes on taxonomy, life-cycle terminology and pathogenic species / J Lom, I. Dyková // Folia parasitologica 2006. № 53. Р. 1 36.
16. Решитникова А.В. К изучению паразитофауны рыб Черного моря / А.В. Решитникова // Тр. Карадаг. Биол. Ст. 1985. Вып. 13. С. 105 110.
17. Ляйман Э. М. Болезни рыб: практическое руководство для ветеринарных врачей / Э. М. Ляйман. М.: Сельхозиздат, 1963. 196 с.
18. Гаевская А. В. Справочник основних болезней и паразитов промислових риб Атлантического океана / А. В. Гаевская, А. А. Ковалева. Калининград: Атлант- НИРО, 1991. 208 С. 18.
19. Паразитологія та патологія риб: Енциклопедичний словник-довідник / [авт.-уклад. А. В. Гаевская]. К.: Наукова думка, 2004. 360 с.
20. Castro R. Kudoa thyrsites (Myxozoa, Multivalvulida) causing milky condition” in the musculature of Paralichthys adspersus (Neopterygii, Pleuronectiformes, Paralichthyidae) from Chile / R. Castro, R. Burgos // Mem. Inst. Oswaldo Cruz. 1996. № 91 (2). Р. 163 164.
21. Carol-Constantin Prunescu. The first finding of myxosporean development from plasmodia to spores in terrestrial mammals: Soricimyxum fegati gen. et sp. n. (Myxozoa) from Sorex araneus (Soricomorpha). / Carol-Constantin Prunescu, Paula Prunescu, Zdzislaw Pucek and Jiri Lom // Folia Parasitologica. 2007. № 54. P. 159164.
22. Gonzalo Martinez De Velasco. Humoral immune responses induced by Kudoa sp. (Myxosporea: Multivalvulida) in BALB / c mice: oral administration, immunization and cross-reactions with Myxobolus aeglefini (Myxosporea: Bivalvulida) / Gonzalo Martinez De Velasco, Carmen Cuellar // Parasite Immulogy/ 2003. № 8 9. P. 449 456.
23. Bütschli O. Myxosporidien / O. Bütschli // Zool. Jb. Bd 1. 1881 a (1880). P. 162 164.
24. Thélohan P. Recherches sur les myxosporidies / P. Thélohan // Bulletin Scientifique de la France et de la Belgique 1895. № 26 Р. 100 394.
25. Шульман С.С. Миксоспоридии Фауны СССР / Шульман С.С. Москва Ленинград: Изд-во Наука”, 1966. 503 с. (Академия наук СССР зоологический институт).
26. Kudo G. Factors affecting cooked texture quality of pacific whiting, Merluccius merluccius, fillets with particular emphasis on the effects of infection by the myxosporeans Kudoa paniformis and K. thyrsites / G. Kudo, H. Barnett, R. Neilson // Fish. Bulletin 1987. № 85 (4). Р. 745 756.
27. Успенская А. В. Исследования ультратонкого строения поверхности, способов питания и типов обмена у плазмодиев миксоспоридий из разных мест обитания / А.В. Успенская // Тр. Зоол. Ин-та. РАН. Ленинград, 1979. Т. 108. С. 18 19.
28. Успенская А.В. Цитология миксоспоридий / Успенская А.В. Л.: Наука, 1984. С. 78 95.
29. Grassé P. P. Embranchement des Myxozoaires. In: P.-P. Grassé, R. A. Poisson and O. Tuzet (Eds.), Précis de Zoologie 1, Invertébrés / Grassé P. P. 1970. P. 107 112. (Second Edition. Mason et Cie, Paris).
30. Kent M. L. Recent advances in our knowledge of the Myxozoa / Kent M.L., Andree K.B., Bartholomew J.B. [and oll] // J. Eukaryot. Microbiol. 2001. 48: Р. 395 413.
31. Lom J. Protozoan Parasites of Fishes / J Lom, I. Dyková Developments in Aquaculture and Fisheries Sciences, Elsevier, Amsterdam, London, New York, Tokyo. 1992. 314 p.
32. Шульман С. С. Класс миксоспоридий мировой фауны / Шульман С. С., Донец З. С., Ковалева А. А. С.-Пб.: Наука, 1997. Т. 1. 578 с.
33. Петрушевский Г.К. Паразитарные заболевания рыб в промысловых районах СССР / Г.К. Петрушевский, С.С. Шульман. Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. С. 301 321. (Основные проблемы паразитологии рыб).
34. Маркевич А.П. Паразитофауна пресноводных рыб УССР / А.П. Маркевич К.: Изд-во АН УССР, 1951. 376 с.
35. Паразиты и другие симбионты водних беспозвоночных и рыб [зб.наук.праць / наук. ред. Маркевич А.П.]. К.: Наукова думка, 1987. 132с.
36. Определитель паразитов позвоночных Черного и Азовского морей. Киев: Наукова думка, 1975. С. 20 50.
37. Исков М. П. Миксоспоридии (Myxosporea) / Исков М. П. К.: Наук. Думка, 1989. 212 с. (Фауна Украины; Т. 37. Споровики, книдоспоридии и миксоспоридии; вып. 4.).
38. Ихтиопатология / [Бауер О. Н., Мусселиус В. А., Николаева В. М., Стрелков Ю. А.]. М.: Пищ. пром-сть, 1977. 431 с.
39. Солонченко А. И. Гельминтофауна рыб Азовського моря / Солонченко А. И. К.: Наук. Думка, 1982. 152 с.
40. Догель В. А. Фауна паразитов рыб Аральского моря / В. А. Догель, Б. Е. Быховская // Паразитол. Сб. Зоол. Ин-та АН СССР. Вып. 4. 1934. С. 241 345.
41. Догель В. А. Общая паразитология / Догель В. А. Л.: Изд-во Ленингр. Ун-та, 1962. 401 с.
42. Воронин В. Н. Миксоспоридии рыб. Биология и паразито-хозяинные отношения / В. Н. Воронин // Паразитол. Сб. Зоол. Ин-та АН СССР. 1983. №31. С. 144 157.
43. Донец З. С. Формирование фауны миксоспоридий южных морей СССР / З. С. Донец // Эволюция и филогения одноклеточных животных. Тр. ЗИН АН СССР, 1981, Т. 107. С. 74 79.
44. Ковалева А. А. Новые виды миксоспоридий рыб юго-западной Атлантики / А. А. Ковалева, А. В. Гаевская. М., 1982. с. 353 360. (Паразитология, Т 16).
45. Найденова Н.Н. Тип Protozoa, класс Myxosporidia / Найденова Н.Н., Шульман С.С., Донец З.С. К.: Наук. думка, 1975. С. 20 50. (Определитель паразитов позвоночных Черного и Азовского морей).
46. Шульман С.С. Новые миксоспоридии шельфов Атлантического океана у побережья Африки / С.С. Шульман, А.А. Ковалева, В.Р. Дубина // Паразитология. 1979. Т. 13, вып. 1. С. 71 79.
47. Шульман С.С. Паразиты рыб Белого моря / С.С. Шульман, Р.Е. Шульман- Альбова. М. Л.: Изд-во АН СССР, 1953. 200 с.
48. Kabata Z. Distribution of two species of Kudoa (Myxozoa: Multivalvulida) in the offchore population of the Pacific hake, Merluccius productus (Ayres, 1855) / Z. Kabata, D. J. Whitaker // Can. J. Zool. Vol. 64. 1986. № 10. P. 2103 2110.
49. Moran J. D. W. A review of the myxosporean genus Kudoa Meglitsch, 1947, and its impact on the international aquaculture industry and commercial fisheries / J. D. W. Moran, D. J. Whitaker, M. L. Kent // Aquaculture 1999 a. № 172. Р. 163 196.
50. Egusa S. The order Multivalvulida Schulman, 1959 (Myxozoa, Myxosporea): a review / S. Egusa // Fish pathology 1986. № 21 (4). Р. 261 274.
51. Egusa S. Kudoa amamiensis n. sp. (Myxosporea: Multivalvulida) found in cultured yellowtails and wild damselfishes from Amami-Ohshima and Okinawa, Japan / S. Egusa, K. Nakajima // Bulletin of the Japanese Society of Scientific Fisheries 1980. № 46. Р. 1193 1198.
52. Гаевская А. В. Болезни промысловых рыб Атлантического океана / А.В. Гаевская, А.А. Ковалева. Калиниград: Калининградское изд-во, 1975. 24 с.
53. Паразитология и патология рыб: Энциклопедический словарь-справочник / [авт.-уклад. А. В. Гаевская]. Севастополь: Экоси-Гидрофизика., 2006. 390 с. (2-е изд., доп. и перераб.).
54. Юрахно В. М. Зараженность миксоспоридиями (Protozoa: Myxosporea) черноморских рыб различных экологических групп / В.М. Юрахно // Экология моря. 1997. Вып. 46. С. 83 89.
55. Фауна миксоспоридий (Protozoa: Myxosporea) черноморских рыб и сезонные и межгодовые аспекты ее изменчивости [„Совр. проблемы паразитологии, зоологии и экологии» по Мат. I и II междунар. чтений, посвящ. памяти и 85-летию со дня рожд. С. С. Шульмана”], (февр. март 2003, Калининград обл.). Калининград: Изд-во КГТУ., 2004. С. 160 171
56. Lom J. Studies on protozoan parasites of Australian fishes. I. New species of the genera Coccomyxa Leger et Heuss, 1907, Ortholinea Shulman, 1962 and Kudoa Meglitsch, 1947 (Myxozoa, Myxosporea) / J Lom, K. Rohde, I. Dyková //Folia parasitologica 1992. № 39. Р. 289 306.
57. Гаевская А. В. Паразиты и болезни морских и океанических риб в природних и искуственных условиях / А. В. Гаевская. Севастополь, 2004. 237с.
58. Давыдов О.М. Ветеринарно-санітарний контроль харчових гідробіонтів / Давыдов О.М., Абрамов А. В., Темніханов Ю. Д. Черкаси: изд-во „АНТ” 2007. 458 с.
59. Kabata Z. Results of three investigations of the parasite fauna of several marine fishes of British Columbia / Z. Kabata, D. J. Whitaker // Can. Tech. Rep. Fish. Aquat. Sci. 1303. Nanaimo, Br. Columbia 1984. V 9R 5K6. 19 p.
60. Whitaker D. J. Early infection of Merluccius productus (Ayres) (Pisces: Teleostei) with Kudoa thyrsites (Gilchrist) (Myxozoa) / D. J. Whitaker, Z. Kabata // Canad. J. Zool. Vol. 65 1987. № 4. P. 936 939.
61. Систематика и экология споровиков и книдоспоридий: [сб. науч. тр. / науч. ред. Крылов М.В.] // Тр. Зоол. ин-та. Ленинград, 1979. Т. 87. С. 15 27.
62. Успенская А.В. Новые проблемы в изучении Myxozoa / А.В. Успенская // Паразитология. Ленинград, 1993. Т. 27. Вып. 5. С. 369-374.
63. Юрахно В.М. Миксоспоридии рода Kudoa (Protozoa: Myxosporea) рыб Мирового океана / В.М. Юрахно // Рыб. хоз-во: Анал. и реф. информ. 2003. Вып. 1. С. 16 32.
64. Meglitsch P.A. Some Coelozoic Myxosporidia from New Zealand Fishes. I General and Family Ceratomyxidae / P. A. Meglitsch // Trans. Roy. Soc. New Zeeland. Vol. 88. 1960. P. 265 356.
65. Гаевская А.В. Справочник болезней и паразитов морских и океанических промислових риб / А. В. Гаевская. Севастополь: Экосигидрофизика, 2001. 262 с.
66. Paperna I. Kudoa cerebralis sp. n. (Myxosporidea, Chloromyxidae) from the striped bass, Morone saxatilis (Walbaum) / I. Paperna, D. E. Zwerner // Journal of Protozoology 1974. № 21. Р. 15 19.
67. Просяна В.В. Кудооз / В.В. Просяна // Ветеринарна медицина України. 2004. №10. С. 27.
68. Соторов П. П. Справочник ветеринарного врача-ихтиопатолога / Соторов П. П. М., 1999. 245 с. (Справочник).
69. Шухгалтер О. А. Эколого-фаунистический анализ паразитофауны европейской сардины (Sardina pilchardus, Walb., 1792) и европейского анчоуса (Engraulis encrasicolus, L., 1758) вдоль атлантического побережья северо-западной Африки / О. А. Шухгалтер // Сб. Науч. трудов «Промыслово-биологические исследования АтлантНИРО в 2000 2001 годах». 2002. Т. 1. С. 126 133.
70. Юрахно В.М. Новые сведения о фауне // Паразитология. 1993 . Т. 27, вып. 4. C. 320 326.
71. Hervio D. M. L. Taxonomy of Kudoa species (Myxosporea), using a small-subunit ribosomal DNA sequence / D. M. L. Hervio, M. L. Kent, J. Khattra [and oll] // Can. J. Zool. 1997. № 75. Р. 2112 2119.
72. Ковалева А. А. Многостворчатые миксоспоридии рыб / А.А. Ковалева, С.С. Шульман // Фауна и систематика одноклеточных животных. Тр. ЗИН АН СССР, 1978. Т. 78 С. 16 29.
73. Шульман С. С. Миксоспоридии рода Kudoa (Multivalvulea, Myxosporidia) Атлантики / С.С. Шульман // Проблемы зоологии. Л.: Наука. 1976. C. 89 92.
74. Meglitsch P. A. Studies on myxosporidia from the Beaufort region. II. Observations on Kudoa clupeidae (Hahn), gen. nov. Journal of Parasitology, № 33. 1947. Р. 271 277.
75. Шульман С. С. Новая система миксоспоридий: Вопросы паразитологии Карелии. Петрозаводск. / С. С. Шульман // Тр. Карел. фил. АН СССР Т. 14. 1959. С. 33 47.
76. Gilchrist J. D. F. A protozoan parasite (Chloromyxum thyrsites sp. n.) of the Cape sea- fish, the snoek” (Thyrsites atun, Euphr.) / J. D. F. A Gilchrist // Trans. R. Soc. S. Afr. 1924. № 11. Р. 263 273.
77. Sarkar N. K. Studies on myxosporidian parasites (Myxozoa: Myxosporea) from marine fishes in West Bengal, India. I. Description of 3 new species from Tachysurus spp. / N. K. Sarkar, S. K. Mazumder // Archiv für Protistenkunde 1983. № 127. Р. 59 63.
78. Ковалева А. А. Новые представители родов Kudoa и Pentaсapsula (Myxosporidia, Multivalvulea) необычной для них локализацией / А.А.Ковалева, А. В. Гаевская // Зоологический журнал. 1984. С. 1089 1092.
79. Юрахно В.М. Новые виды миксоспоридий черноморских рыб // Паразитология. 1991. Т. 25, вып. 2. С. 104 109.
80. Blaylock R. B. Kudoa hypoepicardialis n. sp. (Myxozoa: Kudoidae) and associated lesiona from the heart of seven perciform fishes in the northern Gulf of Mexico / R. B. Blaylock, S. A. Bullard, Ch. Whipps // Folia Parasitologica. 2004. № 90 (3). Р. 584 593.
81. Nakajima K. Kudoa pericardialis n. sp. (Myxosporidea: Chloromyxidae) from cultured yellowtail, Seriola quinqueradiata temminck et Schlegel / K. Nakajima, S. Egusa // Bulletin of the Japanese Society of Scientific Fisheries 1978 № 44. Р. 117 120.
82. Egusa S., Shiomitsu T. Two new species of the genus Kudoa (Myxosporea: Multivalvulida) from marine cultured fishes in Japan. Fish Pathology, № 18. 1983. Р. 163 171.
83. Swearer S. E. Life history, pathology, and description of Kudoa ovivora n. sp. (Myxozoa, Myxosporea): an ovarian parasite of Caribbean labroid fishes / S.E. Swearer, D.R. Robertson // J. Parasitol. 1999. № 85 (2). Р. 337 353.
84. Sarkar N.K. Kudoa cascasia sp. n. (Myxosporea: Kudoidae) parasitic in the mesentery of Sicamugil cascasia (Ham.) from Hooghly estuary of west Bengal, India / N.K. Sarkar, S.R. Chaudry // Acta Protozoologica 1996. № 35. Р. 335 338.
85. Whitaker D.J. Intensity of infection by two species of the myxosporean parasite Kudoa and its distribution in six areas of the flesh of Pacific hake (Merluccius productus) / Can. Data Rep. Fish. Aquat. Sci. 598. 1986. 23 p.
86. Narasimhamurti C.C. Kudoa tetraspora n. sp. (Myxosporidea: Protozoa) parasitic in the brain tissue of Mugil cephalus / C.C. Narasimhamurti, C. Kalavati // Proceedings of the Indian Academy of Sciences 1979 a. № 88B (I). Р. 85 89.
87. Wang P.-Ch. Systematic infection of Kudoa lutjanus n. sp. (Myxozoa: Myxosporea) in red snapper Lutjanus erythropterus from Taiwan / P.-Ch. Wang, J.-P. Huang, M.-A. Tsai [and oll] // DAO 2005. № 67 (1 - 2). Р. 115 124.
88. Sandeep B. V. Kudoa atropi sp. n. (Myxosporea: Multivalvulida), a myxosporidan parasite from the gills of Atopus atropus / B.V. Sandeep, C. Kalavati, C.C. Narasimhurti // Vestnik Ceskoslovenske Spolecnosti Zoologicke 1986. № 50. Р. 132 135.
89. Kpatcha T.K. Light and electron microscopic observations on Kudoa boopsi sp. n. (Myxosporea: Kudoidae), a gill parasite of Boops boops (Pisces: Teleostei: Sparidae) from coasts of Senegal (West Africa) / T. K. Kpatcha, C. Diebakate, N. Faye [and oll] // Acta Protozool. 1999. № 38. Р. 317 321.
90. Joy J.A new species of Kudoa (Myxosporidea: Chloromyxidae) from the spot, Leiostomus xanthurus Lacepede, in Clear Lake, Texas / J. Joy // Journal of Protozoology 1972. № 19. Р. 264 265.
91. Kalavati Ch. Two new species of myxozoan parasites (Myxosporea, Multivalvulida, Bivalvulida) from fishes of the Falkland Islands / Ch. Kalavati, P. Brickle , K. McKenzie // Acta Parasitologica 2000. № 45 (4). Р. 285 288.
92. Dykova I. Kudoa dianae sp. n. (Myxosporea: Multivalvulida), a new parasite of bullseye puffer, Sphaeroides annulatus (Tetraodontiformes: Tetraodontidae) / I. Dykova, E. J. F. Avila, I. Fiala // Folia Parasitologica 2002. № 49. Р. 17 23.
93. Ковалева А.А. Миксоспоридии рода Kudoa (Myxosporidia, Multivulea) басейна Атлантического океана А. А. Ковалева, С. С. Шульман, В.Н. Яковлєв // Фауна и систематика одноклеточных животных. Тр.ЗИН АН СССР, 1979. Т. 87. С. 42 64.
94. Aseeva N.L. New species of Myxosporea from genus Kudoa (Myxosporea, Multivalvulida) found in muscles of some fishes of the Sea of Japan / N. L. Aseeva // Vestnik zoologii. 2004. № 38 (2). С. 75 77.
95. Fujita T. On a new myxosporidia in the muscle of the grey-mullet Chloromyxum bora nov. sp. / T. Fujita // Zoological Magazine 1930. № 42. Р. 45 48.
96. Ковалева А.А. Первые сведения о миксоспоридиях рыб открытых вод юго-восточной части Тихого океана / А. А. Ковалева, А. В. Гаевская // Вестник зоологии. 1983. № 1. С. 6 11.
97. Matsumoto K. On the two new myxosporidia, Chloromyxum musculoliquefasciens sp. nov. and Neochloromyxum cruciformum gen. et sp.nov., from the jellied muscle of swordfish, Xiphias gladius Linne, and common Japanese sea-bass, Lateolabrax japonicus (Temmink et Schlegel) / Bulletin of the Japanese Society of Scientific Fisheries 1954. № 20. Р. 469 477.
98. Iversen E.S. A new myxosporidian (Sporozoa) infecting the spanish mackerel / E. S. Iversen, N. N. Van Meter // Bulletin of Marine Science 1967. №. 17. Р. 268 273.
99. Obiekezie A. I. Kudoa cynoglossi n. sp., a new species of Kudoa Meglitsch (Myxozoa: Multivalvulida) from the West African tongue sole, Cynoglossus senegalensis (Kaup) (Teleostei: Cynoglossidae) / A. I. Obiekezie, R. Lick // Archiv für Protistenkunde 1994. №144. Р. 201 205.
100. Adlard R.D., Bryant M.S., Whipps C.M. and Kent M.L. Multivalvulid myxozoans from eastern Australia: Three new species of Kudoa from scombrid and labrid fishes of the Great Barrier Reef, Queensland Australia. Journal of Parasitology. In Press. 2004.
101. Perard C. Su rune maladie du maquereau (Scomber scomber L.) due á une Myxosporidie: Chloromyxum histolyticum n. sp. / C. Perard // Comptes Rendus de l’Academie des Sciences 1928. № 186 Р. 108 110.
102. Dykova I. Myxosporean parasites of the genus Kudoa Meglitsch, 1947 from some gulf of Mexico fishes: description of two new species and notes on their ultrastructure / I. Dykova, J. Lom, R. M. Overstreet // Europ. J. Protistol. 1994. № 30. Р. 316 323.
103. Lom J. Kudoa lunata n. sp. (Myxozoa, Myxosporea) and notes on the nature of muscular cysts’ of the genus Kudoa / J Lom, I. Dyková, А. Lhotáková // Archiv für Protistenkunde 1983. № 127. Р. 387 397.
104. Whitaker D. J. Kudoa miniauriculata n. sp. (Myxozoa, Myxosporea) from the musculature of bocaccio (Sebastes paucispinis) from California / D. J. Whitaker, M. L. Kent, J. A. Sakanari // J. Parasitol. 1996. № 82 (2). Р. 312 315.
105. Найденова Н.Н. Kudoa mirabilis sp. n. (Myxosporea, Multivulea) из мышц рыбы-сабли Индийского океана / Н. Н. Найденова, А. В. Гаевская // Зоологический журнал. 1991. №5. С. 131 134.
106. Kabata Z. Two species of Kudoa (Myxosporea: Multivalvulida) parasitic in the flesh of Merluccius productus (Ayres, 1855) (Pisces: Teleostei) in the Canadian Pacific / Z. Kabata, D. J. Whitaker // Cabadian Journal of Zoology 1981. № 59. Р. 2085 2091.
107. Mateo E.S. Investigacion parasitological de la merluza (Merluccius gayii peruanus) / Mateo E. S. Convenio entre el Instituto del mar y la Universidad Nacional Federico Villarreal, Inst. Mar Peru. 1972. 13 p.
108. Tripathi Y.R. Studies on parasites of Indian fishes. I. Protozoa myxosporidia together with a check list of parasitic protozoa described from Indian fishes / Y. R. Tripathi // Records of the Indian Museum 1951. № 50. Р. 63 89.
109. Gelormini N. Un Nuevo parásito de la merluza / N. Gelormini // Revista de la Facultad de Agronomía y Veterinaria 1943. № 10. Р. 458 463.
110. McDonald T.E. Synopsis of the parasites of fishes of Canada: Supplement (1978 - 1993) / T.E. McDonald, L. Margolis // Can. Spec.Publ.Fish. Aquat. Sci. № 122. 1995. 265 p.
111. Yokoyama H. Methodology for detection of Kudoa amamiensis (Multivalvulida:Myxozoa) in yellowtail, Seriola quinqueradiata / H. Yokoyama, D. Inoue, A. Sugiyama [and oll]: 5th Intern. Symp. Fish Parasites (Abstr. Ceske BudeJovice) 2000. P. 167.
112. Maeno Y.K. Kudoa intestinalis n. sp. (Myxosporea: Multivalvulida) from the intestinal musculature of the striped mullet, Mugil cephalus, from Japan / Y. K. Maeno, K. Nagasawa, M. Sorimachi // Journal of Parasitology 1993. № 79. Р. 190 192.
113. Kalavati C. Two new species of myxosporeans infecting Valamugil cunnesius in Visakhaptnam harbour, east coast of India / C. Kalavati, I. Anuradha // Uttar Pradesh Journal of Zoology. 1993. № 13. Р. 148 152.
114. Meglitsch P.A. Studies on myxosporidia from the Beaufort region. II. Observations on Kudoa clupeidae (Hahn), gen. nov. Journal of Parasitology, № 33. 1947. Р. 271 277.
115. О зараженности промысловых рыб Атлантического океана кудоазисом: матеріали наук.-практ. конф. паразитологів. К., 1999. С. 40 43.
116. Юнчис О.Н. Некоторые данные по биологии миксоспоридий молоди рыб озера Врево / О.Н. Юнчис, Н.Б. Чернышева. М.: 1977. С. 134 142. (Изв. Гос НИОРХ.).
117. Moran J. D. W. Development of Kudoa thyrsites (Myxozoa: Myxosporea) in netpen-reared atlantic salmon determined by light microscopy and a polymerase chain reaction rest / J. D. W. Moran, L. Margolis, J. M. Webster [and oll] // Dis. Aquat. Org. 1999. № 37. Р. 185 193.
118. Гаевская А. В. Кудооз промысловых рыб Восточно-Центральной Атлантики / А. В. Гаевская, А. А. Ковалева // Рыбное хозяйство. 1981. № 4. С. 48
119. Campbell N. The myxosporean parasitofauna of the Atlantic horse mackerel, Trachurus trachurus (L.) in the North-East Atlantic Ocean and Mediterranean Sea / N. Campbell // Acta Parasitologica 2005. № 50 (2). Р. 97 101.
120. Langdon J. S. Myoliquefaction post-mortem (‘milky flesh’) due to Kudoa thyrsites (Gilchrist) (Myxosporea: Multivalvulida) in mahi mahi, Coryphaena hippurus L / J. S. Langdon // Journal of Fish Diseases 1991. № 14. 1991. Р. 45 54.
121. Stehr C. Host-parasite interaction of the myxosporeans Kudoa paniformis Kabata & Whitaker, 1981 and Kudoa thyrsites (Gilchrist, 1924) in the muscle of Pacific whiting, Merluccius productus (Ayres): an ultrastructural study / C. Stehr, D. J. Whitaker // Fish. Diseas. 1986. № 9 (6). Р. 505 517.
122. Yokoyama H. Two multivalvulid Myxozoans causing postmortem myoliquefaction: Kudoa megacapsula n. sp. from red barracuda (Sphyraena pinguis) and Kudoa thyrsites from splendid alfonso (Beryx splendens) / H. Yokoyama, N. Itoh // L. Parasitol. 2005. № 91 (5). Р. 1132 1137.
123. Эпизоотическое состояние промысловых районов Атлантического океана: тезисы докл. I Всесоюз. совещ. по болезням морских гидробионтов. М., 1986. С. 13 15.
124. Лопухина А.М. Патогенез при инвазионных заболеваниях рыб / А.М. Лопухина, А.В. Успенская. М., 1972. С. 96 106. (Паразиты и болезни рыб и водных беспозвоночных).
125. Grabda E. Studies of Mixobolus sandrae Reuss, (Myxosporidia, Myxobolidae) pike-perch parasite (Lucioperca lucioperca (L)) in Poland / E. Grabda, J. Grabda // Rocz. Nauk Polniczych. Ser. H. Rybactwo. 1971. № 93 (2). P. 13-30.
126. Юрахно В.М. Новое о миксоспоридиях рыб Черного моря / В.М. Юрахно //Паразитология. Т. 22, вып. 6, 1988. С. 521 524.
127. St-Hilaire S. A comparative study of muscle texture and intensity of Kudoa thyrsites infection in farm-reared Atlantic salmon Salmo salar on the Pacific coast of Canada / S. St-Hilaire, M. Hill, M. L. Kent [and oll] // Dis. Aquat. Org. 1997 а. № 31 Р. 221 225.
128. Harrell L.W. Kudoa thyrsitis (Gilchrist) (Myxosporea: Multivalvulida) in Atlantic salmon, Salmo salar / L.W. Harrell, T.M. Scott // L. Journal of Fish Diseases 1985. № 8 (3). Р. 329 332.
129. Kabata Z. Kudoa thyrsites (Gilchrist) (Myxosporea: Multivalvulida) in coho salmon, Oncorhynchus kisutch (Walbaum) / Z. Kabata, D. J.