ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА МОЛОКА КОРОВ’ЯЧОГО НЕЗБИРАНОГО ЗА ВМІСТОМ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКУ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ
ІНСТИТУТУ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

КУХТИН МИКОЛА ДМИТРОВИЧ

УДК 614.9-07.637.128

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА МОЛОКА КОРОВ’ЯЧОГО НЕЗБИРАНОГО ЗА ВМІСТОМ ЗОЛОТИСТОГО СТАФІЛОКОКУ

16.00.09 ­­ ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук
професор, Касянчук В.В.

Тернопіль - 2004

ЗМІСТ

ЗМІСТ ...............................................................................................................2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................................5
ВСТУП ...............................................................................................................6
РОЗДІЛ 1 .........................................................................................................12
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .................................................................................12
1.1. Загальні передумови нормування золотистого стафілококу в молоці ..................................................................................................12
1.2. Стафілококові інфекції і токсикози, спричинені молоком та молокопродуктами.................................................................................14
1.3. Наявність золотистого стафілококу в мікробіоценозі молочної ферми .....................................................................................15
1.4. Основні критерії патогенності золотистого стафілококу..................21
1.5. Таксономія і номенклатура коагулазопозитивних стафілококів.......25
1.6. Сучасні ветеринарно-санітарні підходи щодо нормативів кількості золотистого стафілококу в сирому молоці..........................................28
РОЗДІЛ 2 .........................................................................................................33
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ...............................................33
РОЗДІЛ 3 .........................................................................................................38
РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ .............................................38
3.1. Ветеринарно-санітарний моніторинг золотистого стафілококу при одержанні молока на фермах ..................................................................38
3.1.1. Стафілококи в складі мікробіоценозу молочної залози корів..........38
3.1.2. Обсіменіння золотистим стафілококом шкіри дійок вимені корів...................................................................................................................45
3.1.3. Визначення екологічної ніші золотистого стафілококу....................49
3.1.4. Золотистий стафілокок - збудник маститу корів ................................55
3.1.5 Обсіменіння золотистим стафілококом середовища корівника.........57
3.2. Визначення шляхів контамінації золотистим стафілококом сирого молока при його отриманні на фермі......................................64
3.2.1. Контамінація молока золотистим стафілококом після доїння корів і злиття його в загальну ємність ...................................................64
3.2.2. Ветеринарно-санітарна оцінка молока незбираного, що надходить на переробні підприємства, за вмісту золотистого стафілококу..............65
3.2.3. Вплив температури охолодження молока і терміну зберігання на динаміку розмноження золотистого стафілококу.................................68
3.3. Ветеринарно-санітарна експертиза сирого молока за вмістом золотистого стафілококу..........................................................................73
3.3.1. Основні принципи визначення нормативу золотистого стафілококу в молоці незбираному..............................................................................73
3.3.2. Розробка поетапного методу визначення нормативу вмісту золотистого стафілококу в молоці незбираному...................................73
3.4. Ветеринарно-санітарна оцінка ознак патогенності золотистого стафілококу...............................................................................................79
3.4.1. Властивість золотистого стафілококу продукувати гемолізини ......79
3.4.2. Здатність S. aureus var. bovis до гемолізу еритроцитів кроля, вівці, та великої рогатої худоби .................................................80
3.4.3. Вплив натрію хлориду на гемолітичну активність S. aureus var. вovis ....................................................................................81
3.4.4. Здатність гемолітичних стафілококів різного походження коагулювати плазму крові кроля, коня і ВРХ .......................................81
3.4.5. Характеристика окремих тестів патогенності S. аureus та їх практичне значення .................................................................................83
3.4.6. Підвищення результативності індикації золотистого стафілококу...89
3.4.7. Стійкість S. aureus var. bovis до мийних і дезінфікуючих засобів.....93
3.5. Удосконалення методу ветеринарно-санітарної оцінки наявності стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах...........97
3.6. Розробка схеми виділення та видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів........................................................104
РОЗДІЛ 4 .......................................................................................................115
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..........115
ВИСНОВКИ .................................................................................................132
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ..............................................................135
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................136
ДОДАТКИ .................................................................................................... 153

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СОТ ­ Світова організація торгівлі
ВРХ велика рогата худоба
S. Staphylococcus
ЄС Європейський Союз
Subsp. Subspecies
КУО колонієутворуюючі одиниці
КТК критична точка контролю
МЕБ Міжнародний ветеринарний кодекс
ФАО Всесвітня міжнародна організація по харчових продуктах і сільському господарстві при ООН
НАССР Система аналізу небезпечного фактору та контрольної критичної точки і настанова щодо її застосування
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ISO Міжнародна організація стандартів
МПА М’ясопептнний агар

ВСТУП
Актуальність теми. У даний час на світовому ринку пріоритетним фактором конкурентноспроможності харчової продукції виступає її якість і безпечність. Традиційна система забезпечення якості сировини тваринного походження, орієнтована на конкретні функції, виявилася малоефективною, неспроможною вирішувати нові проблеми в області безпеки, тому що вона не враховує профілактичний аспект. Концепція забезпечення якості суттєво змінилася. Контроль якості це всього одна із ланок її забезпечення, тому на перший план виступає організація заходів, які здатні забезпечити необхідний рівень якості і безпеки продукції.
Курс на євроатлантичну інтеграцію є головною домінантою міжнародної політики України [26, 126], в першу чергу щодо вступу в міжнародну організацію торгівлі (СОТ). Продукти, які надходять на ринок ЄС з третіх держав, повинні бути того ж рівня захисту здоров’я споживачів, який прийнятий країнами-членами ЄС [41, 49]. Тому гармонізація нормативно-правових актів щодо безпеки молока сирого, зокрема критеріїв за вмістом золотистого стафілококу, є однією з обов’язкових передумов входження України в СОТ та ЄС. В той же час українські нормативні документи, зокрема ДСТУ 3662-97 „Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі” не передбачають показників безпеки молока сирого за вмістом золотистого стафілококу.
Визначення та наукове обґрунтування таких нормативів буде сприяти виробництву молока за якісними показниками, прийнятими в країнах ЄС.
За даними С.Д. Мельничука, О.М. Якубчак, А.В. Звона [80], ентеротоксигенні штами золотистого стафілококу віднесені до десятка найбільш небезпечних патогенів, що зустрічаються в молоці та молочних продуктах. В той же час у наукових публікаціях проблема контамінації молока сирого золотистим стафілококом висвітлена недостатньо. Вважається, що основним джерелом контамінації молока золотистим стафілококом є корови, хворі на стафілококовий мастит (В.М. Карташова, 1980; І.П. Даниленко, 1984; Р.Й. Кравців, 1998; В.В. Касянчук, 2002; В.М. Івченко, 1991; А.І. Івашура, 1990; В.І. Хоменко, 1995; О.М. Якубчак, 1997; М.К. Оксамитний, 1988). Роль здорових корів-носіїв золотистого стафілококу, доїльної апаратури, молочного посуду в обсіменінні молока золотистим стафілококом залишається не вивченою. Не вивченим є також вплив ефективності первинної обробки молока, зокрема охолодження, на рівень його обсіменіння золотистим стафілококом. В той же час без всестороннього експериментального вивчення проблеми контамінації молока золотистим стафілококом неможливо визначити і науково обґрунтувати норматив умісту золотистого стафілококу в молоці сирому. Власне, у цьому полягалє проблемна ситуація, яка обумовила актуальність і крайню необхідність визначення нормативу вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною комплексної теми лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Тернопільської дослідної станції Інституту ветеринарної медицини УААН „Розробити систему санітарно-гігієнічних та протимаститних заходів, які забезпечать одержання молока високої санітарної якості” (номер державної реєстрації 0101U002305).

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було визначення ветеринарно-санітарного нормативу вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому як показника його безпеки, та удосконалення методів мікробіологічного контролю цього мікроорганізму у відповідності до сучасних міжнародних вимог.
Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі завдання:
− визначити рівень інфікування золотистим стафілококом молочної залози і шкіри дійок здорових і хворих на мастит корів, визначити біотоп золотистого стафілококу в організмі корів;
− визначити основні джерела контамінації золотистим стафілококом сирого молока при одержанні його на фермі;
− визначити вміст золотистого стафілококу в молоці після доїння корів і злиття його в загальну ємність, при досягненні температури охолодження, при надходженні на переробне підприємство. Вивчити вплив температури охолодження молока і терміну зберігання на динаміку розмноження золотистого стафілококу;
− визначити норматив безпеки молока сирого, яке надходить на переробні підприємства, за вмістом золотистого стафілококу, та виявити критичні точки контролю (КТК) в ланцюгу „ферма молокопереробне підприємство”;
− дати характеристику основним тестам патогенності золотистого стафілококу;
− удосконалити метод ветеринарно-санітарної оцінки наявності стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах;
− розробити схему видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів сирого молока;
провести видову ідентифікацію плазмокоагулюючих стафілококів, що циркулюють у середовищі молочної ферми.

Об’єкт досліджень. Секрет вимені корів, шкіра дійок, культури золотистого стафілококу, змиви з обладнання, збірне молоко, середовище корівника.
Предмет досліджень. Ветеринарно-санітарна оцінка сирого збірного молока, щодо вмісту золотистого стафілококу та вдосконалення методів контролю цього мікроорганізму в молоці.

Методи досліджень. Ветеринарно-санітарні, мікробіологічні, мікроскопні, органолептичні та біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше, застосувавши поетапне визначення рівня вмісту золотистого стафілококу в молоці в процесі його видоювання, збору в загальну ємність, охолодження, транспортування та передачі переробному підприємству, визначили ветеринарно-санітарний норматив безпеки сирого молока за вмістом золотистого стафілококу з урахуванням особливостей сучасного технічного стану молочних ферм України.
У роботі вперше встановлена належність бактерій роду Staphylococcus до аутофлори вимені корів (молочна залоза, шкіра дійок) та обґрунтована закономірність знаходження золотистого стафілококу в її складі.
Дістало подальший розвиток вчення про роль основних джерел в обсіменінні сирого молока золотистим стафілококом. Визначено вплив температури охолодження і терміну зберігання молока на фермі на динаміку розмноження золотистого стафілококу. Поглиблено вивчено і дано характеристику основним ознакам патогенності золотистого стафілококу. Удосконалено метод визначення стафілококових гемолізинів у молоці та молокопродуктах.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено ветеринарно-санітарний норматив безпеки сирого молока за вмістом золотистого стафілококу, який характеризує ефективність усього комплексу санітарно-гігієнічних заходів на фермі з одержання, первинної обробки, охолодження і транспортування молока.
Запропоновано:
застосовувати гемоагар із умістом 5% крові великої рогатої худоби та 5% натрію хлориду для виділення золотистого стафілококу із сирого молока;
застосовувати середовище, яке містить кальцій хлорид як активатор ферменту лецитинази;
удосконалений метод ветеринарно-санітарної експертизи молока питного та молочних продуктів за наявності стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах.
схему видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів, виділених з молока.
спосіб ідентифікації бактерій роду Staphylococcus F-тест (патент України №2003098210), який дозволяє скоротити час дослідження з 4-ох діб до 1 години.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертант самостійно провів пошук та огляд літератури, опрацювував робочі схеми, практично використав всі описані в роботі методики. Провів експериментальні та теоретичні дослідження, аналіз отриманих результатів. За участю наукового керівника, доктора ветеринарних наук, професора В.В. Касянчук провів обґрунтування та інтерпретацію отриманих результатів, оформив наукові статті.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 25 річчю створення Інституту ветеринарної медицини УААН „Біотехнологія у ветеринарній медицині” (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2003); Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми розвитку тваринництва” (Львів, 2003).
Публікація матеріалів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано девять наукових праць, серед яких вісім статей у фахових виданнях та отримано патент України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація налічує 152 сторінки тексту комп’ютерного набору і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, експериментальної частини, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій виробництву, списку літератури, який включає 190 джерел, в тому числі українською та російською мовами 136, іншими мовами 54, додатків. Робота ілюстрована 42 таблицями і 7 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації, відповідно до визначеної мети та завдань, в результаті моніторингового обстеження та експериментальних досліджень уперше науково обґрунтовано ветеринарно-санітарний норматив безпеки молока коров’ячого незбираного щодо вмісту золотистого стафілококу. Встановлено належність бактерій роду Staphylococcus до аутофлори молочної залози та шкіри дійок вимені корів і обґрунтована закономірність присутності золотистого стафілококу в її складі.
1. Норматив вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому складає ≤ 500 КУО в 1 см3 і відповідає вимогам Директиви Ради ЄС 92/46.
2. Постійне носійство золотистого стафілококу виявлено на шкірі дійок вимені клінічно здорових корів (до 20% випадків) та в молочній залозі (до 4,6% випадків), що дає підставу вважати ці об’єкти основним біотопом золотистого стафілококу в організмі корів.
3. Основними джерелами контамінації молока клінічно здорових корів золотистим стафілококом є їх вим’я, доїльні апарати та молочний посуд.
4. Забезпечити передачу молока на переробку з вмістом ≤500 КУО/см3 золотистого стафілококу можливо за умови його видоювання тільки від здорових корів, із застосуванням знезараженого молочного обладнання, запровадження швидкого охолодження молока до: +8°С за умови передачі його на переробне підприємство не пізніше, як через 6 годин; +6°С при перетримці на фермі не довше 12 годин; +2-4°С при передачі молока переробному підприємству до 24 годин.
5. Шляхом поетапного визначення вмісту золотистого стафілококу в молоці в технологічному ланцюгу від вимені корови до передачі його на переробку, виявлено три критичні точки контролю:
I. Молоко після доїння корів і збору його в загальну ємність (норма ≤100 КОУ/см3).
Рівень контамінації такого молока золотистим стафілококом свідчить про ефективність протимаститних заходів і санітарної обробки молочного обладнання на фермі;
II. Молоко після досягнення заданої температури охолодження (норма ≤300 КОУ/см3).
Вміст золотистого стафілококу характеризує ефективність первинної обробки молока;
III. Молоко при передачі на переробку (норма ≤500КОУ/см3).
Кількість золотистого стафілококу в 1 см3 молока характеризує його охолодження і прийнятність часу між видоюванням і передачею на переробку.
6. Удосконалено метод визначення вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому, який полягає в дослідженні п’яти паралельно відібраних проб однієї партії молока, що дає можливість оцінювати рівень безпеки з врахуванням можливої похибки методу.
7. Розроблено новий варіант проби на наявність стафілококових гемолізинів у молочних продуктах з використанням еритроцитів крові великої рогатої худоби і 1% розчину NaOH, який виключає можливість спонтанного їх лізису. Виявлено, що плазмокоагулюючі стафілококи не здатні продукувати гемолізини в молоці сирому.
8. Виявлено, що 57,8% коагулазонегативних культур стафілококів, виділених із молока та молочного обладнання, продукують ДНК-азу і фосфатазу. Підтвердження належності стафілококів до золотистого стафілококу за тестом продукції ДНК-ази не є достовірним. Оптимальним середовищем для первинного виділення золотистого стафілококу є гемоагар з 5% крові великої рогатої худоби і 5% натрію хлориду.
9. Розроблено мікротест для виявлення здатності кокової культури ферментувати глюкозу (F-тест), який дає змогу при визначенні її належності до роду Staphylococcus скоротити час аналізу з трьох чотирьох діб до однієї години.
Розроблено середовище м’ясопептонний агар з жовтком курячого яйця і хлоридом кальцію, як каталізатору лецитиназної активності, дає можливість за температури інкубації 43°С виявити здатність до продукування лецитинази 77,7% культур золотистого стафілококу біотипу великої рогатої худоби.
10. Виявлена значна стійкість S. aureus var. bovis до дезінфікуючих засобів, які містять хлорамін як джерело хлору, а також до поверхнево-активних речовин, що необхідно враховувати при проведенні очистки і дезінфекції молочного обладнання на фермах. Рекомендації щодо застосування мийно-дезінфікуючих засобів, у склад яких входить хлорамін і сульфонол, підлягають перегляду і корекції.
11. Розроблено схему видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів за допомогою дихотомічної таблиці та поетапного визначення властивостей культур, які підлягають дослідженню. Виявлено, що вид S. aureus subsp. aureus складає від 81,6 до 93,3% від виділених на молочних фермах плазмокагулюючих стафілококів.
12. Характерною особливістю S. aureus subsp. aureus є продукування бета-гемолізину в чистому виді чи в комбінаціях з іншими гемолізинами, відсутність продукування лецитинази на середовищі Чистовича, утворення на м’ясопептонному агарі з кристалічним фіолетовим жовтих колоній, коагулювання плазми ВРХ .

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Норматив вмісту золотистого стафілококу ≤ 500 КУО/см3 в молоці незбираному та метод його визначення рекомендується ввести у відповідні нормативно - методичні документи:
­- ДСТУ 3662-97 „Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі ”;
- Правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимоги щодо їх реалізації;
- Методичні рекомендації щодо діагностики, лікування, профілактики маститу корів.
- Санітарні і ветеринарні правила для молочних ферм господарств усіх форм власності;
- ДСТУ „Молоко і молочні продукти. Методи мікробіологічних досліджень”;
- Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств;
2. Пропонується державним лабораторіям ветеринарної медицини використовувати такі методи:
для виділення золотистого стафілококу із молочної залози при визначенні етіології маститу корів та при проведенні ветеринарної експертизи молока сирого під час передачі його переробному підприємству практикувати посіви молока на м’ясопептонний агар з умістом 5% крові великої рогатої худоби і 5% натрію хлориду, інкубація при +37°С протягом 24-48 годин, з подальшим визначенням здатності виділених культур до коагуляції плазми кроля;
при дослідженні молока питного і молочних продуктів на вміст стафілококових гемолізинів користуватися удосконаленим методом з використанням еритроцитів крові великої рогатої худоби;
при потребі визначення видового складу плазмокоагулюючих стафілококів збудників маститу корів використовувати дихотомічну таблицю та поетапне проведення аналізів, застосовувати прискорений мікрометод (F-тест) для виявлення здатності кокової культури ферментувати глюкозу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адвиенко В.А. Лечение собак при стафилококковых инфекциях и демидекозе, осложненным стафилококкозом // Ветеринария. 2003.№7. С.53-54.
2. Акатов. А.К., Devriеse L.A. Современнее представления о систематике стафилококков // Микроб. эпидем. и имуннол. 1980. - №5. С.40-45.
3. Акатов А.К., Зуева В.С. Стафилококки. М.: Медицина, 1983. 256с.
4. Акатов А.К., Самсонова Т.М. Методы идентификации стафилококков. Сб. трудов Москов. мед. Института им. Сеченова. М.:1983.С.48-51.
5. Антропозоонози: сучасне уявлення / О. Давидов, Ю. Темніханов, Л. Куровська, М. Мандигра // Ветеринарна медицина України. 2003. - №10. С.8-11.
6. Апатенко В. Багаторівнева структура паразитоценозів в інфекційній патології // Ветеринарна медицина України. 2001.№9.С.26-28.
7. Артемов А.А., Коломийцев Л.П. Лабораторная дифференциация стафилококков, выделенных из организма животных и человека // Лаб. дело.- 1970.-№10.-С.621-623.
8. Балим Ю.П. Результати вивчення ефективності застосування синтайоду для профілактики маститів у корів // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- Харків. 1999.№76.С.5761.
9. Балим Ю.П., Новиков В.М. Поширення субклінічного (прихованого) маститу у корів і вплив його на санітарну якість молока // Міжвідомчий тематичний науковий збірник Ветеринарна медицина”. Харків. 2000.Т.2.№78.С.17-22.
10. Банникова Л.А., Королева Н.С., Семенихина В.Ф. Микробиологические основы молочного производства. М.: Агропромиздат, 1987. - 400с.
11. Барабанщиков Н.В. Молочное дело. − М.: Агропромиздат, 1990. 350с.
12. Біологічні властивості мікрофлори здорових корів / Гужвинська С.О., Ушкалов В.О., Вечтомов В.Я. і ін. // Міжвідомчий тематичний збірник. Ветеринарна медицина 80”. Харків. 2002. С.189-193.
13. Бобин В.Н., Минушкин О.Н., Дубинин А.В. Молекулярные аспекты симбиоза в системе хозяин микрофлора. Рос. журн. гастроентолог., гепатолог., колопроктол. 1998. C.76-82.
14. Бондаренко В.М., Воробьев А.А. Дисбиозы и препараты с пробиотической функцией // Микробиология. 2004. - №1. С.84-92.
15. Бондаренко В. Шлях до СОТ вимагає поліпшення роботи // Урядовий кур’єр. 2004. №20. С.3.
16. Борсукова О. Раціональна антибіотикотерапія грампозитивних інфекцій. Тижневик „Аптека”. 2003. - №45. С.7.
17. Варналій З. Межа відліку // Урядовий кур’єр. 2003. - №28.- С.8.
18. Васильєв Л.Г., Абрамова-Оболенская Н.И., Павлова В.А. Гигиеническое и противоэпидемическое обеспечение производства молока и молочных продуктов. ­ М.: Агропромиздат, 1990. 303с.
19. Ветеринарна служба України за оцінками керівників МЕБ // Ветеринарна медицина України. 2003. №3. С.5-7.
20. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів в Україні. Нормативні документи: Довідник. Львів.: НІЦ Леонорм 2000. Т.1. 283с.
21. Ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів в Україні. Нормативні документи: Довідник. Львів.: НІЦ Леонорм 2000. Т.2. 294с
22. Ветеринарно - санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва // В.І. Хоменко, В.М. Ковбасенко, М.К. Оксамитний, та ін.; К.: Сільгоспосвіта, 1995. 716с.
23. Ветеринарно-санітарний контроль якості молока і молочних продуктів за державним стандартом на ринках / В.І. Хоменко, Г.Ф. Риженко, А.І. Тютюн і ін. // Наук. вісник НАУ. К.: 2000. - №28. С. 39-44.
24. Вечтомов В., Макеєв В., Ушаков В. Вивчення поширення етіології та патогенезу безплідності й маститу в корів // Ветеринарна медицина України. 2002. ­ № 9. С. 30.
25. Вигодчиков В.Г. Стафилококковые инфекции. М.: Медгиз, 1973. 130с.
26. Власюк О. Інтеграція: рівновага векторів // Урядовий кур’єр. 2004. №20. С.9.
27. Гасанов А.Т. Резервы увеличения производства молока и молочных продуктов. М.: Агропромиздат, 1990. -143с.
28. Головко А., Ушаков В., Соломоненко В. Етіотропна терапія собак при стафілококових і стрептококових інфекціях // Ветеринарна медицина України. 2001. №6. С.14-15.
29. Гончарук В. Діагностика та патоморфологічні зміни при деяких формах маститу корів // Ветеринарна медицина України. 2000. ­ № 6.­­− С.38 39.
30. ГОСТ 30347-97 Молоко и молочные продукты. Методы определения Staphylococcus aureus. Введ. 1.07.1998. Минск.: Изд-во стандартов. 1997. 5с.
31. ГОСТ 9225-84. Молоко и молочные продукты. Методы микробиологического анализа. Взамен ГОСТ 9225-68. Введ.01.01.86.М.:Изд-во стандартов, 1984.-25с.
32. Гудимова Т.Е. Этиологическая связь маститов с некоторыми акушерскими и гинекологическими заболеваниями у коров в условиях крупных ферм и комплексов: Автореф. дисс. канд.вет. наук: 16.00.07. Львов.: - 1989. 15с.
33. Гуфрій С.Д. Ендометрити у корів та розроблення нового засобу захисту тварин від цієї патології // Наук вісник НАУ Проблеми фізіології і патології відтворення тварин” . К.: - 2000. С. 50 52.
34. Даниленко И.П. О некоторых особенностях Staph. аureus var. bovis // Ветеринария. 1978. - № 1. С.79 82.
35. Даниленко И.П. Методические основы нормирования санитарных условий промышленного получения молока // Науч. тр. ВАСХНИЛ. -1981. С.100.
36. Даниленко І., Остапів Н., Лисенко С. Теорія і практика охолодження молока // Ветеринарна медицина України. 2000.№10. С.2627.
37. Демкевич Л.І., Сибірна Р.І., Барна М.Ю. До питання санітарно-гігієнічної експертизи молока // Наук. вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.. С.З. Гжицького. Львів. 2003. Том 5 (№3). Ч.3. С.131-135.
38. Дерябин Б.Г. Стафилококки, экология и патогенность. Екатеринбург: Уро Ран. 2000.239с.
39. Деякі аспекти бактеріального обсіменіння сирого збірного молока / О.Якубчак, В. Хоменко, А. Тютюн. та ін.: // Ветеринарна медицина України. 2001. № 3. С. 30 31.
40. Динчева Е., Байльзов Д. Характеристика на стафилококки, изоливовании из вымето на крави с мастит.Вет.мед.науки.1976.13, №4.−С.77-83.
41. Директива ради ЄС 92/46.
42. Дмитрів О.Я. Видовий склад мікробів секрету вим’я корів при субклінічному маститі. // Наук. вісник Білоцерківського держ. аграрного університету. Біла Церква.-2000. Випуск № 14, С. 186 188.
43. Дмитрів О.Я. Ефективність лікування корів при субклінічному маститі // Наук. вісник. Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. Львів.: - 2002.- Т.4. (№2). Частина 1. С .46 48.
44. Долгов В. Санитарно-микробиологическое состояние воздуха телятников // Молочное и мясное скотоводство. 1981.- № 11. С. 46 47.
45. ДСТУ 3662-97 Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі. Чинний від 1998. 01. 01. К.: Держстандарти України. 1997.9с.
46. ДСТУ 4161-2003 Системи управління якістю. Управління безпекою харчових продуктів на основі аналізу ризиків та критичних точок контролю. Введений 1.07.2003.К.:Держстандарт України.2003.12с.
47. Еволюція інфекційних хвороб. Еволюційні механізми самозбереження” у бактерій / Б. Ярчук, Л. Корнієнко, Л. Корнієнко, та ін. // Ветеринарна медицина України. 2001.№9.С.18-21.
48. Етіопатогенез маститів / Головко А., Вечтомов В., Гужвинська С. та ін.: // Ветеринарна медицина України. 2001. ­ № 11. С. 20 21.
49. Європейська регламентація ЄЕС 178/2002.
50. Ивашура А.И. Маститы коров. М.: Колос, 1972. 189с.
51. Ивашура А.И. Гигиена производства молока. М.: Росагропромиздат, 1989. 236с.
52. Ивченко В.М. Лабораторная диагностика стафилококковых инфекций. ­ Кишшинев, Тимпул 1989. 19с.
53. Ивченко В.М. Эпизоотология и этиология маститов у коров на крупных молочных фермах и система противоэпизоотических мероприятий: Автореф. дисс д-ра вет. наук: 16.00.03. / Ленинград вет. инст. Ленинград. 1991. 39с.
54. Жданов В.М., Львов Д.К. Эволюция возбудителей инфекционых болезней. М. 1984. С.5-80.
55. Журнал Ветеринарна медицина України. Офіційна хроніка. 2004. − №1. С.6.
56. Загурський М. Суспільство знань та інформація тенденції, виклики, перспективи // Дзеркало тижня. 2003. - №19 (444). С.17.
57. Калина Г.П., Чистович Г.Н. Санитарная микробиология. М.: Медицина, 1969 388с.
58. Карташова В.М. Гигиена получения молока . М.: Колос, 1980. 181с.
59. Карташова В.М. Получать молоко на фермах только высшего качества // Ветеринария. 1989. С.18 20.
60. Карташова В.М., Якубчак О.Н. Изменение видового состава микроорганизмов сырого молока // Доклады Российской академии с.-х. наук. 1995. - № 5. С. 25-48
61. Касянчук В. Сучасні міжнародні вимоги щодо безпеки харчових продуктів // Ветеринарна медицина України. 2000. - №5. С.18-19.
62. Касянчук В.В. Ефективний, екологічно безпечний препарат проти маститу корів // Ветеринарна медицина України. 2003. ­ № 1. С. 36 37.
63. К вопросу о наличии Staphylococcus aureus в сыром молоке / Маланин Л.П., Даниленко И.П., Балковой И.И., Париков В.А. // Ветеринария. 1984. № 12. С. 60 62.
64. Кемпбелл Дж. Р., Маршалл Р.Т. Производство молока. М.: Колос, 1980 654с.
65. Коган Г.Ф., Горинова Л.П. Маститы и санитарное качество молока. Минск.: Урожай, 1990132с.
66. Количественное определение ДНК-азной активности Staphylococcus aureus, выделенных от обезьян / Какубава В.В., Троц А.А., Джикудзе Э.К., Стасилевич З.К. // Микроб. эпидем. и имуннол. 1990. - №12 С.10-12.
67. Корольов С.А. Основы технологической микробиологии молочного дела. М.: Изд. Пищ. пром., 1974. 356с.
68. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург.: Специальная литература.1998.588с.
69. Кравців Р.Й., Хоменко В.І., Островський Ф.Ю. Молочна справа / За ред. Хоменко В.І. К.: Вища школа. 1995. 280с.
70. Кравців Р.Й., Хоменко В.І., Островський Ф.Ю. Молочна справа. К.: Вища школа. 1998. 279с.: іл.
Краткий определитель бактерий Берги. Пер. с англ. / Под. ред Дж. Хоулта. М.: Мир, 1980 - 495с.
71. Краткий определитель бактерий Берги. Пер. с англ. / Под. ред Дж. Хоулта. М.: Мир, 1980 - 495с.
72. Крижанівський Я.Й. Основні концептуальні принципи системи управління якістю молока на державному рівні // Ветеринарна біотехнологія. К.: Аграрна наука. 2003. - №3. С.81- 87.
73. Лабораторные критерии диагностики кишечных заболеваний стафилококковой этиологии у детей / Гладкова К.К., Семина М.А., Воротынцева Н.В. и др. // Гигиены, эпидемиологии, микробиологии и иммунологии. 1990. Т.34, №1. С.105112.
74. Ладанівський Р.І., Дністрян С.С. Гігієна харчових продуктів і профілактика захворювань, пов’язаних з аліментарним фактором. Тернопіль. 2000.127с.
75. Малик Н.И, Панин А.Н. Ветеринарные пробиотические препараты // Ветеринария. 2001. - №1. С.46-51.
76. Мастит сільськогосподарських тварин / Харута Г.Г., Касянчук В.В., Хоменко В.І. та ін. // Методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини. К.: Ветінформація. 1997. 28с.
77. Машкін М.І. Молоко і молочні продукти.К.: Урожай, 1996.336с.
78. Машковский А. От GMР к системе качества 21-го века // Фармацевтическое обозрение. 2004. №1. С.56-59.
79. Мендыгалиева Н.Б., Медведский С.М. Распространение энтеротоксигенных штаммов стафилококка, выделенных из объектов внешней среды // Мед.- биол. аспекты науки о питании / Каз. Фил. Ин-та питания АМН СССР. Алма-Ата. 1988. С. 127130.
80. Менеджмент безпеки продукції тваринництва за стандартом НАССР. Мельничук С.Д., Якубчак О.М., Звон А.В., Мельник М.А. К.: 2003. 152с.
81. Методи аналізу молока та молочних продуктів у Європейському Союзі: Довідник: Упорядник: В.С. Тимошенко, Ю.О. Тройнін; За заг. ред В.Л. Іванова. Львів: НТЦ Леонорм -стандарт, 2002.248с.
82. Методические рекомендации по профилактике, диагностике и лечению маститов у коров. ГАК УССР. К.: 1990.- 39с.
83. Методические указания по бактериологическому исследованию молока и секрета вымени коров. ГУВ МСХ СССР. 1983.22с.
84. Методические указания по санитарно-бактериологическому контролю на предприятиях общественного питания и торговли пищевыми продуктами. МЗО СССР. М.: - 1984. С.34-37.
85. Мікрофлора кишечника великої рогатої худоби і новонароджених телят, здорових і хворих на кишкові розлади / В.О. Бусол, П.П. Фукс, К.Е. Конаржевський та ін. // Ветеринарна медицина. - Республіканський міжвідомчий тематичний науковий збірник. К.: 1995. Випуск. 70. С.6368.
86. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту телят після молочного періоду, здорових та хворих з різною патологію / К.Є. Конаржевський, О.М. Цимбал, В.І. Станіслав, Т.Б. Дідик // Міжвідомчий тематичний збірник. К.: Аграрна наука. 1997. №71. С.45-49.
87. Миронюк Г. Стандарт: узда или гарантия? // Зеркало Недели. 2003. - №15 (440). 19 апреля. С. 14.
88. НАССР ефективна превентивна система гарантії безпеки продуктів харчування // О. Якубчак, С. Мельничук, А. Звон, О. Дейнеко // Ветеринарна медицина України. 2003. - №4. С. 37-38.
89. Нобл У.К. Микробиология кожи человека. : Пер. с англ. М.: Медицина, - 1986. 496с.
90. Оксамитний М.К. Мікрофлора вимені здорових корів. Тр. ВНИИВС, - М.: - 1969. Т.34, С. 131 - 134.
91. Оксамитный Н.К. Субклинические маститы у коров (микробиология, диагностика и санитарно-технологическая оценка молока). дисс. док. вет. наук. 16.00.07. К.: 1982. 405с.
92. Оксамитний М.К., Даниленко І.П. Про джерела поширення патогенних стафілококів та агалактійного стрептокока. Мікробіологічний журнал. К.:1976. Т. 38, № 3. С. 320-3