ПРОТЕОЛІЗ, ЕНДОТОКСИКОЗ ТА МЕТАБОЛІЗМ ФІБРИНОГЕНУ В ПАТОГЕНЕЗІ АКУШЕРСЬКИХ ХВОРОБ У КОРІВ : Протеолиз, эндотоксикоз и МЕТАБОЛИЗМ фибриногена в ПАТОГЕНЕЗЕ акушерской БОЛЕЗНЕЙ В КОРОВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ПРОТЕОЛІЗ, ЕНДОТОКСИКОЗ ТА МЕТАБОЛІЗМ ФІБРИНОГЕНУ В ПАТОГЕНЕЗІ АКУШЕРСЬКИХ ХВОРОБ У КОРІВ
  • Альтернативное название:
  • Протеолиз, эндотоксикоз и МЕТАБОЛИЗМ фибриногена в ПАТОГЕНЕЗЕ акушерской БОЛЕЗНЕЙ В КОРОВ
  • Кол-во страниц:
  • 356
  • ВУЗ:
  • БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    Краєвський Аполлінарій Йосипович

    УДК 619:618.714:636.2:612.015.13/.115.2


    ПРОТЕОЛІЗ, ЕНДОТОКСИКОЗ ТА МЕТАБОЛІЗМ ФІБРИНОГЕНУ В ПАТОГЕНЕЗІ АКУШЕРСЬКИХ ХВОРОБ У КОРІВ





    16.00.07 ветеринарне акушерство


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора ветеринарних наук

    Науковий консультант, доктор
    ветеринарних наук, професор
    Харута Григорій Григорович


    Біла Церква 2005









    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................ 5
    ВСТУП.................................................................................................................. 6
    РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .................................................................... 15
    1.1. Поширення родових і післяродових хвороб у корів.................. 15
    1.2. Сучасні погляди на етіологію і патогенез затримання посліду,
    субінволюції матки, метриту ....................................................... 19
    1.2.1. Розвиток хвороб при порушеннях годівлі, утримання
    та обміну речовин ............................................................... 21
    1.2.2. Патогенетична роль мікрофлори у розвитку родових
    і післяродових хвороб ........................................................ 33
    1.2.3. Стан кровообігу й мікроциркуляції крові при
    розвитку родових і післяродових хвороб ......................... 35
    1.2.4. Патогенетичні паралелі затримання посліду,
    субінволюції матки, метриту ............................................. 44
    1.3. Рання діагностика акушерської патології та прогнозування
    родових і післяродових хвороб..................................................... 46
    1.4 . Лікування й профілактика затримання посліду, субінволюції
    матки та метриту у корів............................................................... 50
    РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І
    МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.................................................................. 64
    РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИЧНОГО ЕТАПУ АКУШЕРСЬКОЇ ДИСПАНСЕРИЗАЦІЇ КОРІВ.................................................................................... 80
    3.1. Результати діагностичного етапу диспансеризації
    сухостійних корів ............................................................................. 81
    3.2. Результати діагностичного етапу диспансеризації
    корів під час родів і у післяродовий період.................................... 87
    РОЗДІЛ 4. ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ АКУШЕРСЬКОЇ
    ПАТОЛОГІЇ У СУХОСТІЙНИХ КОРІВ. ПРОГНОЗУВАННЯ
    РОДОВИХ І ПІСЛЯРОДОВИХ ХВОРОБ........................................................ 94
    4.1. Стан протеїназно-інгібіторної системи............................................ 95
    4.2. Показники ендотоксикозу у корів сухостійного періоду............. 106
    4.3. Метаболізм фібриногену................................................................. 113
    4.4. Гормональне і мікробіологічне обґрунтування прогнозу
    акушерських хвороб........................................................................ 132
    4.5. Прогнозування акушерських хвороб за вмістом метаболітів
    фібриногену...................................................................................... 137
    РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СОНОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАЦЕНТИ СУХОСТІЙНИХ КОРІВ, ДІАГНОСТИКА АКУШЕРСЬКОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РОДОВИХ І ПІСЛЯРОДОВИХ
    ХВОРОБ.............................................................................................................. 143
    5.1. Ехоструктура плацент сухостійних корів ...................................... 143
    5.2. Прогнозування акушерських хвороб за ехоструктурою
    плацент ............................................................................................. 153
    РОЗДІЛ 6. ПАТОГЕНЕТИЧНА РОЛЬ ПРОТЕОЛІЗУ, ЕНДОТОКСИКОЗУ,
    МЕТАБОЛІЗМУ ФІБРИНОГЕНУ Й ФІБРИНОЛІЗУ У РОЗВИТКУ
    ПІСЛЯРОДОВИХ ХВОРОБ.............................................................................. 156
    6.1. Стан протеїназно-інгібіторної системи та мікробна
    контамінація матки після родів у корів ......................................... 156
    6.2. Показники ендотоксикозу у корів після родів ............................... 170
    6.3. Метаболізм фібриногену .................................................................. 176
    6.4. Стан системи фібринолізу................................................................ 187
    РОЗДІЛ 7. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ
    СОРБЦІЙНОГО ПРЕПАРАТУ ЕНТЕРОСГЕЛЬ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯРОДОВОГО МЕТРИТУ У КОРІВ .............................................................. 198
    7.1. Клінічне та ультразвукове дослідження матки корів після
    ускладнених родів при профілактиці розвитку запалення .......... 198
    7.2. Стан протеїназно-інгібіторного потенціалу крові корів при
    застосуванні ентеросгелю ............................................................... 206
    7.3. Вплив ентеросгелю на показники ендотоксикозу у крові
    корів після ускладнених родів......................................................... 211
    7.4. Вплив ентеросгелю на мікрофлору матки корів
    групи ризику розвитку акушерської патології............................... 215
    РОЗДІЛ 8. ПРОФІЛАКТИКА РОДОВИХ І ПІСЛЯРОДОВИХ
    ХВОРОБ............................................................................................................... 221
    8.1. Профілактична ефективність патогенетичної терапії
    сухостійних корів при загрозі розвитку родових і
    післяродових хвороб......................................................................... 221
    8.2. Профілактична ефективність ентеросгелю в комплексі
    з мірамістином та іпсилон амінокапроновою кислотою
    при загрозі розвитку гострого післяродового метриту................. 225
    8.3. Економічні збитки та ефективність різних методів
    профілактики післяродового метриту ........................................... 232
    РОЗДІЛ 9. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗАЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕНЬ.................................................................................................... 236
    ВИСНОВКИ.............................................................................................. 283
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ............................................................ 288
    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ......................................................................... 290
    ДОДАТКИ ...................................................................................................








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АКК іпсилон амінокапронова кислота
    АЛТ аланін амінотрансфераза
    АСД ф-2 антисептик стимулятор Дорогова друга фракція
    АСТ аспартатамінотрансфераза
    ДАУ державний аграрний університет
    ДВЗ дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові
    ЗАТ закрите акціонерне товариство
    КСП колективне сільськогосподарське підприємство
    МДА малоновий діальдегід
    МПА м’ясопептонний агар
    МПБ м’ясопептонний бульйон
    МСМ молекули середньої маси
    РФ розчинний фібрин
    ПА плазмінова активність
    ПРФ продукти розпаду фібрину/фібриногену
    ПОЛ перекисне окислення ліпідів
    ПОСП приватне орендне сільськогосподарське підприємство
    СПА сумарна протеолітична активність
    СТОВ сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
    СФА сумарна фібринолітична активність
    ТУ У технічні умови України
    УЗД ультразвукова діагностика
    ФХІІІ фібриназа
    a1-ІП альфа один інгібітор протеїназ
    a2-М альфа два макроглобулін
    t-РА тканинний активатор плазміногену









    ВСТУП

    Успішному відтворенню поголів’я й підвищенню продуктивності корів значною мірою перешкоджають акушерські хвороби, серед яких найбільше поширені затримання посліду, субінволюція матки і післяродовий метрит. Вони виникають і розвиваються через незадовільні умови годівлі, утримання та експлуатації тварин, що призводить до зниження резистентності й реактивності організму [19] корів під час родів і в післяродовий період. Внаслідок цього акушерські хвороби можуть реєструватися у 1090 % тварин, що отелилися [1, 2, 428]. За несвоєчасної діагностики і неефективного лікування хвороби набувають хронічного перебігу, що нерідко призводить до тривалої неплідності або передчасного вибраковування корів.
    Вивченню питань етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики акушерських хвороб присвячено багато наукових праць [19, 1315, 2126], в яких детально проаналізовано вплив умов годівлі, утримання, експлуатації і стану обмінних процесів у вагітних і отелених тварин на резистентність і реактивність організму корів до і після родів. Проте поза увагою спеціалістів залишаються такі важливі для репродукції процеси, як міжклітинні взаємодії в процесі формування й функціонування плаценти, які контролюються системами обмеженого протеолізу, перекисного окислення ліпідів. Водночас увага багатьох дослідників у гуманній медицині [2936] і ветеринарній хірургії [3740] надається протеолітичним ферментам і оксидантній та антиоксидантній системам, які виконують важливу функцію у регуляції та біологічному контролі функцій органів і тканин організму.
    Патогенез хвороб, які виникають під час родів та в післяродовому періоді у корів, тісно пов’язаний з функціонуванням нейрогуморальних, імунних факторів та систем, що забезпечують матково-плацентарний кровообіг. Серед останніх важливе місце займають протеоліз, перекисне окислення ліпідів, метаболізм фібриногену.
    Регуляторний механізм дії протеїназ складається з двох типів реакцій. Перший пов’язаний з повним розщепленням білків до амінокислот, які в подальшому беруть участь в обміні речовин. Другий обумовлений реакціями обмеженого протеолізу і полягає в розщепленні одного або декількох специфічних зв’язків у молекулах білків, що сприяє появі активних форм білків або пептидів. Обмеженому протеолізу належить вирішальна роль в утворенні активних форм ферментів і гормонів із неактивних попередників, які мають значення у заплідненні, морфогенезі, міжклітинних взаємодіях, запальних і алергічних реакціях.
    Захисні функції організму звертання крові, фібриноліз, імунна відповідь відбуваються в каскадних реакціях за участю протеїну з обмеженою специфічністю. Протеолітичні ферменти, яким властива висока біологічна активність, мають потенціальну небезпеку для більшості білкових структур тканин. Проте в організмі існують механізми, які контролюють цю їх властивість. Активність протеїназ регулюється декількома шляхами просторовою невідповідністю ферменту і субстрату, синтезом більшості протеолітичних ферментів у формі неактивних попередників. До важливих фізіологічних регуляторів протеолізу належать також специфічні білки інгібітори крові і тканин, які зв’язують протеолітичні ферменти, позбавляючи їх повністю або частково каталітичної активності.
    Протеоліз тісно пов’язаний з вільнорадикальним окисленням ліпідів, яке має важливе значення у синтезі простагландинів і стероїдних гормонів за збалансованого функціонування з антиоксидантною системою. Розлад між оксидантною і антиоксидантною системами призводить до порушення синтезу простагландинів і гормонів, як наслідок гальмування родової діяльності матки та післяродової інволюції, що зумовлює виникнення і розвиток акушерських хвороб запального характеру.
    У нормі існує динамічна рівновага між протеолітичними ферментами і їх інгібіторами. Розвиток ряду патологій відбувається при надмірній активації протеолізу, що є важливою патогенетичною ланкою деструктивних, запальних та алергічних реакцій, порушення процесів гемостазу.
    Розлад протеїназно-інгібіторного балансу, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи призводить до порушення метаболізму фібриногену і мікроциркуляції крові, що зумовлює розвиток гіпоксії організму і характеризує патологічний процес.
    Вивчення стану протеїназно-інгібіторного балансу, вільнорадикального окислення ліпідів, метаболізму фібриногену і механізмів їх регуляції у вагітних і розтелених тварин, в нормі і при розвитку акушерської патології, розробка методів корекції виявлених порушень сприятиме вирішенню завдань практичного ветеринарного акушерства розробці нових підходів при прогнозуванні, діагностиці, лікуванні й профілактиці акушерських хвороб.
    Отже, питання патогенезу акушерських хвороб у корів вивчені ще недостатньо, а їх ефективне лікування й профілактика можливі тільки при досконалому виясненні механізмів порушення циркуляції крові розвитку гіпоксії у плаценті.
    З метою запобігання розвитку акушерської патології необхідно вивчати дію препаратів, які стабілізують обмежений протеоліз і перекисне окислення ліпідів у вагітних корів.
    При загрозі виникнення післяродових ускладнень запального характеру важливого значення набуває профілактика й ліквідація синдрому ендогенної інтоксикації. З цією метою вивчались сорбційні препарати. Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям вони не тільки сорбують продукти метаболізму, а й можуть бути основою для виготовлення комплексних лікарських засобів.
    Актуальність теми. Значне поширення родових і післяродових ускладнень серед високопродуктивних корів свідчить про актуальність цієї проблеми ветеринарного акушерства. Нині проблема акушерської патології залишається актуальною через недостатнє вивчення її патогенезу, що стримує розробку ефективних методів прогнозування, діагностики, лікування й профілактики.
    Патогенез акушерських хвороб вивчали Д.Д. Логвинов [21], В.С. Шипилов [24], Г.В. Звєрєва [25], С.П. Хомин [10], А.Г. Нежданов [4], Г.М. Калиновський [6], Г.Г. Харута [2], В.Й. Любецький [3, 59] та інші вчені [1215, 22, 23, 26]. В їх роботах основна увага приділялась патогенетичній ролі гормонального статусу, обміну речовин та мікрофлори. Водночас А.Г. Нежданов [4], Г.М. Калиновський [6] вважають головними у розвитку акушерської патології порушення матково-плацентарного кровообігу і мікроциркуляції у материнській і плодовій частинах плаценти. Проте в роботах згаданих дослідників розглядалися лише кінцеві механізми формування патологічного процесу у плаценті, а фактори, які беруть безпосередню участь у його розвитку, залишилися позаувагою. Серед останніх важливе місце належить протеолізу, перекисному окисленню ліпідів, метаболізму фібриногену. Крім того, розлад кровообігу у плаценті супроводжується морфологічними змінами, які прижиттєво можна виявити за допомогою сонографії. Отже, вивчення цих систем у вагітних і отелених корів у нормі та при акушерських хворобах, розробка методів корекції виявлених порушень є актуальною проблемою, вирішення якої сприятиме розробці нових підходів щодо їх лікування і профілактики.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною держбюджетних тем № 02.12 ВТ: Розробка та впровадження препаратів, виготовлених на основі кремнійорганічних сорбентів для лікування й профілактики хвороб сільськогосподарських тварин” (номер держреєстрації 0196U007678), № 1/22 Розробка методів діагностики акушерських і гінекологічних хвороб у корів і кобил сонографією” (номер держреєстрації 0101V003651) та наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету.
    Мета і задачі досліджень. Головна мета проведених досліджень на основі вивчення ролі систем обмеженого протеолізу, метаболізму фібриногену, ендотоксикозу та ехоструктури плаценти в патогенезі акушерських хвороб, розробити і обгрунтувати комплексну систему ранньої діагностики акушерської патології, прогнозування родових і післяродових хвороб у корів і їх профілактики з використанням антиоксидантної та сорбційної терапії.
    Для досягнення мети були визначенні такі задачі:
    провести аналіз поширення акушерських хвороб у корів і виявити головні фактори їх виникнення;
    вивчити стан систем обмеженого протеолізу, показників ендотоксикозу, метаболізму фібриногену крові і ехоструктури плацент у сухостійних корів та залежність перебігу родів і післяродового періоду;
    визначити гормональний профіль у сухостійних корів з коагулопа-тією та контамінацію геніталій мікрофлорою до і після родів;
    на основі результатів дослідження метаболізму фібриногену і сонографічної оцінки плацент розробити й апробувати способи ранньої діагностики акушерської патології та прогнозування хвороб родів і післяродового періоду;
    обґрунтувати профілактичну ефективність патогенетичної терапії сухостійних корів з коагулопатією;
    дослідити патогенетичну роль систем обмеженого протеолізу, ендотоксикозу, метаболізму фібриногену та фібринолізу у розвитку післяродових хвороб корів;
    вивчити й обгрунтувати патогенетичну дію сорбційного препарату ентеросгель при загрозі розвитку післяродового метриту;
    апробувати комплексні препарати, одержані шляхом іммобілізації іпсилон амінокапронової кислоти або мірамістину на ентеросгелі для профілактики післяродового метриту у корів;
    розробити рекомендації з ранньої діагностики і прогнозування родових і післяродових хвороб та їх профілактики патогенетичними методами.
    Об’єкт дослідження: протеїназно-інгібіторний баланс, метаболізм фібриногену, ендотоксикоз, ехоструктура матки, гормональний профіль, мікрофлора геніталій сухостійних корів і тварин післяродового періоду залежно від його перебігу.
    Предмет дослідження: патогенез, рання діагностика, прогнозування, лікування й профілактика при хворобах родів і післяродового періоду.
    Методи дослідження: клінічні, ультразвукові, біохімічні, імуноферментні, мікробіологічні, статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у ветеринарному акушерстві теоретично і клініко-експериментально доведена роль порушення протеолізу, метаболізму фібриногену, розвитку ендотоксикозу у патогенезі акушерської патології у корів, яку можна виявити визначенням рівня метаболітів фібриногену і сонографічного дослідження плаценти. Розроблено лабораторний і сонографічний способи діагностики акушерської патології та прогнозування хвороб родів і післяродового періоду, а також обґрунтована необхідність застосування загальної детоксикаційної, профілактичної терапії у сухостійних корів. При проведенні досліджень вперше:
    вивчено стан протеолізу, метаболізму фібриногену, рівень ендотоксикозу в динаміці сухостійного й післяродового періодів. Установлено, що у корів, схильних до акушерських хвороб відбувався розлад протеїназно-інгібіторного балансу, накопичення у крові метаболітів фібриногену та зростання вмісту малонового діальдегіду і молекул середньої маси, що може використовуватися для прогнозування й контролю за перебігом акушерської патології;
    використано сонографічне дослідження матки в динаміці сухостійного періоду. Установлено, що з наближенням родів ехокартини плацент змінювалися, а порушення їх ехоструктури супроводжувалося збільшенням частоти родових і післяродових ускладнень;
    виявлено зв’язок між гормональним профілем у сухостійних корів з коагулопатією та мікробною контамінацією геніталій до і після родів. Установлено дисбаланс статевих гормонів та збільшення видів мікроорганізмів у геніталіях корів, схильних до акушерської патологієї;
    встановлено позитивний вплив внутрішньоматкового застосування ентеросгелю на запобігання розвитку післяродового метриту, відновлення протеїназно-інгібіторного балансу, зниження ендотоксикозу, нормалізацію фібринолізу у крові тварин та зниження стійкості мікрофлори матки до антибіотиків.
    Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано нові критерії ранньої діагностики патології вагітних, прогнозування перебігу родів і післяродового періоду за станом метаболізму фібриногену та ехоструктури плацент у сухостійних корів, що дає можливість своєчасно й ефективно проводити профілактичні заходи. Розроблений комплексний метод профілактики й лікування корів при загрозі акушерських ускладнень є патогенетично обґрунтованим і включає в себе принципово новий підхід щодо зменшення ендотоксикозу організму сухостійних тварин і при загрозі розвитку післяродового метриту й одночасно є простим у застосуванні та має достатньо високу лікувально-профілактичну ефективність.
    Розроблено лабораторний і сонографічний методи ранньої діагностики, прогнозування й профілактики патології родів і післяродового періоду у корів. В основу лабораторного методу покладено визначення вмісту метаболітів фібриногену у крові сухостійних корів. Сонографічний метод базується на виявленні порушення ехоструктури окремих плацент у сухостійних тварин. При апробації та впровадженні ці методи мали високу ефективність.
    Препарат ентеросгель апробовано й впроваджено у ветеринарну практику, розроблено технічні умови на його виробництво (ТУ У 46.15.543 2000). Установлено, що препарат має детоксикуючу й антимікробну дією щодо мікрофлори вмісту матки і може використовуватися для профілактики запальних процесів у статевих органах, а також при лікуванні хворих корів.
    Розроблено метод профілактики родових і післяродових хвороб, шляхом комбінованого застосування тваринам під час сухостою суміші полівітамінів із препаратом АСД ф-2, а в післяродовий період ентеросгелю в комплексі з іншими засобами, що сприяє зменшенню ендотоксикозу і забезпечує значне зниження частоти родових і післяродових хвороб.
    Матеріали дисертаційної роботи увійшли до ряду рекомендацій: Диспансеризація великої рогатої худоби” (1997), Рекомендації щодо використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в практиці ветеринарної медицини” (1997), Профілактика акушерських хвороб у корів” (2000). Усі рекомендації затверджені секцією ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України і видані масовим тиражем.
    Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень. Вивчення рівня прогестерону та естрадіолу17β у крові сухостійних корів проводили у лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського державного аграрного університету. Мікробіологічні дослідження проведено на кафедрі лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин Інституту післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідали та обговорені на міжнародних конференціях: Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 1998, 2000, 2003); Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології й патології відтворення тварин” (Київ, 2000); Шляхи підвищення резистентності та продуктивності тварин” (Дніпропетровськ, 2001); Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні” (Київ, 2002); Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства” (Львів 2002); міжнародних і національних семінарах з питань застосування ультразвукового дослідження у репрудуктології (Біла Церква, 1998, 2001); Нові технології у тваринництві і ветеринарній медицині” (с. Майське Синельниківського району Дніпропетровської області, 2002); та на наукових конференціях науково-педагогічних працівників Білоцерківського ДАУ (19962004 рр.).
    Публікації. Результати дисертації висвітлені в 35 наукових працях, з яких 27 статей у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, одному патенті, одних технічних умовах та 3-х методичних рекомендаціях.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 289 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 44 таблицями, 61 рисунком. Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу й методів досліджень, шести розділів результатів власних досліджень, їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву та списку джерел літератури, який містить 615 джерел, у тому числі 134 іноземних.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо ролі систем обмеженого протеолізу, ендотоксикозу і метаболізму фібриногену в патогенезі затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів. Розроблено новий напрям ранньої діагностики, прогнозування, лікування і профілактики родових і післяродових хвороб. Встановлено, що вагітність ускладнена коагулопатією супроводжується розладом стероїдогенезу і контамінацією геніталій мікрофлорою. Це зумовлює посилення функціонального навантаження на системи обмеженого протеолізу, спричиняє розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і викликає структурні зміни в плаценті та призводить до розвитку акушерської патології. Обгрунтовано комплексну профілактику акушерських хвороб шляхом вітамінізації сухостійних корів у поєднанні з лізатотерапією та використання ентеросгелю в комплексі з антибактеріальними засобами при загрозі розвитку післяродової інфекції.
    2. Родові і післяродові хвороби у корів мають значне поширення в господарствах України (19,259,3 %). Найчастіше їм сприяють неповноцінна годівля і порушення умов утримання, внаслідок яких відбувається розлад обміну речовин, що призводить до зниження резистентності організму тварин і збільшення частоти виникнення затримання посліду, субінволюції матки та метриту.
    3. У вагітних корів з нормальним перебігом родів і післяродового періоду відбуваються фізіологічні зміни в системах обмеженого протеолізу, перекисного окислення ліпідів, метаболізму фібриногену, стероїдогенезу; за 4025 діб до родів підвищується сумарна протеолітична активність (СПА) до 2,43±0,21 ммоль/год·л і вміст малонового діальдегіду (МДА) до 2,95±0,1 мкмоль/л при стабільній інгібіторній ємності (α1-ІП 151,1±4,8 мкмоль/л, α2-М 1,53±0,11 г/л), а за 155 діб на тлі зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта з 26,6±4,6 до 3,15±0,6 посилюються коагуляційні властивості крові внаслідок гіперфібриногенемії (7,59±0,32 г/л) і зростання вмісту розчинного фібрину (РФ) до 196,8±22,1 мг/мл.
    4. У корів з акушерською патологією за 4025 діб до родів через надмірну протеолітичну активацію розвивається протеїназно-інгібіторний дисбаланс, який зумовлює ендотоксикоз, порушення метаболізму фібриногену та накопичення його метаболітів і зменшення прогестероно-естрадіолового коефіцієнта.
    5. У корів схильних до затримання посліду за 4025 діб до родів розвивається надмірна протеолітична активація (4,42±0,58 ммоль/год·л). Внаслідок посиленого протеолізу за 155 діб до родів відбувається зростання рівня МДА до 4,20±0,2 мкмоль/л та молекул середньої маси (МСМ) (0,70±0,02 г/л). У цей період СПА (0,82±0,1 ммоль/год·л) залишається вищою, ніж у клінічно здорових тварин, при дефіциті α1-ІП (130,9±3,4 мкмоль/л), який компенсується за рахунок підвищення α2-М до 2,23±0,08 г/л. У корів з субінволюцією матки і післяродовим метритом за 155 діб до родів також відмічається протеїназно-інгібіторний дисбаланс і ендотоксикоз.
    6. Метаболізм фібриногену у сухостійних корів з родовими і післяродовими хворобами характеризується розвитком претромботичного стану і коагулопатії. У тварин схильних до затримання посліду і субінволюції матки за 4025 діб до родів відмічається претромботичний стан (підвищений вміст РФ 102,8±19,5150,4±19,9 мг/мл) і коагулопатія підвищений вміст ПРФ 26,3±9,98,3±4,2 мкг/мл.
    7. У корів схильних до післяродового метриту розвивається коагулопатія, яка супроводжується розладом стероїдогенезу і підвищенням контамінації геніталій асоціаціями мікроороганізмів. Прогестероново-естрадіоловий коефіцієнт за 4025 діб до родів зменшений у 2 рази (р < 0,05), а за 105 діб до родів збільшується вдвічі (р < 0,01) за рахунок збільшення вмісту прогестерону на 4,7 % та зменшення рівня естрадіолу на 30,2 % відносно клінічно здорових тварин, що призводить до ускладнення родів і контамінації матки асоціативною мікрофлорою у 75 % корів.
    8. Показники дозрівання плаценти у корів характеризуються змінами її ехоструктури протягом сухостійного періоду від однорідної середньої ехогенності з ехопозитивною оболонкою за 6040 діб перед родами до зниженої ехогенності і фрагментації ехопозитивної оболонки за 30 і менше діб до родів. За передчасного дозрівання плаценти з наступним розвитком затримання посліду, субінволюції і метриту настає рання (за 6040 діб до родів) фрагментація і зниження ехогенності оболонки, утворення ехонегативних і ехопозитивних ділянок, що свідчить про накопичення секретів і переродження тканин.
    9. Протягом неускладненого лохіального періоду у периферичній крові корів зменшуються показники протеїназно-інгібіторного балансу (СПА у 2 рази, α1-ІП на 20 %), ендотоксикозу (МСМ у 1,7 раза, МДА у 2,3 раза), знижуються коагуляційні властивості крові та підвищується активність зовнішнього шляху фібринолізу через зростання t-PA у 2,2 раза при контамінації матки переважно монокультурами мікроорганізмів.
    10. У корів з післяродовими хворобами протягом лохіального періоду відмічається розлад протеїназно-інгібіторного балансу, розвиток ендотоксикозу, порушення метаболізму фібриногену і фібринолізу при зростанні контамінації вмісту матки асоціаціями мікроорганізмів, що зумовлює гальмування інволюції матки та розвиток запалення.
    11. Протеоліз у корів з післяродовими хворобами відрізняється від клінічно здорових тварин підвищенням активності при зниженій інгібіторній ємності, що призводить до розвитку ендотоксикозу. У корів з субінволюцією матки протягом 56 діб після родів знижується вміст α1ІП у 1,11,2 раза, а наприкінці лохіального періоду у 2 рази підвищується СПА, що супроводжується збільшенням вмісту МСМ у 1,22,8 раза і МДА у 1,33,5 раза. У корів з післяродовим метритом протягом лохіального періоду СПА у 1,74,3 раза більша, а вміст α1-ІП у 1,11,8 раза, α2-М у 1,51,9 раза менші, що призводить до підвищення вмісту МСМ у 25 разів і МДА у 1,66,3 раза.
    12. Метаболізм фібриногену і фібриноліз у корів з післяродовими хворобами відрізняються від клінічно здорових тварин і залежать від характеру патології. У корів з субінволюцією матки протягом 56 діб після родів відмічається підвищений рівень РФ (137,6±12,1214,0±9,7 мг/мл); розлад фібринолітичних властивостей крові через зменшення ПА у 1,11,3 раза, t-PA у 1,4 та збільшення хагеманзалежного фібринолізу у 2 рази на 1012 добу після родів. У корів з післяродовим метритом відмічається підвищений вміст РФ (190,2±28,3289,7±22,8 мг/мл), а у 33,366,7 % цих тварин зростає вміст ПРФ (9,7±5,531,5±7,9 мкг/мл); розлад фібринолізу зумовлений зниженням ПА у 1,21,7 раза і t-PA у 1,42,2 раза та високою активністю хагеманзалежного фібринолізу 0,91±0,082,18±0,09 ммоль агініну (год·л).
    13. Ультразвукове дослідження матки після родів є інформативним методом контролю за перебігом післяродового періоду і дає можливість своєчасно діагностувати післяродові хвороби. У корів на 12-у добу після нормальних родів карункули візуалізуються, як (сірі) ехопозитивні зображення, що щільно прилягають один до одного. У тварин з розвитком патології матки накопичення рідини проміжки між карункулами більші за їх розміри. При запаленні стінка матки візуалізується, як структура середньої ехогенності (сірого кольору) з ехопозитивними скупченнями, що вказує на відкладання фібрину в її товщі, а вміст матки візуалізується, як ехонегативне тло, яке усіяне ехопозитивними включеннями.
    14. Парентеральне введення тривітаміну або його суміші з препаратом АСД ф-2 сухостійним коровам при загрозі розвитку акушерської патології сприяє зниженню частоти родових і післяродових ускладнень у 1,4 і 1,7 раза (р < 0,010,001) або полегшує їх перебіг, що зумовлено зменшеним вмістом показників ендотоксикозу; МДА на 11,914,3 і МСМ на 9,514,3 % (р < 0,05).
    15. Внутрішньоматкове введення ентеросгелю після ускладнених родів сприяє нормалізації протеїназно-інгібіторного потенціалу крові, внаслідок зниження протеїназної активності та підвищення інгібіторної ємності, зменшенню показників ендотоксикозу, підвищенню чутливості мікрофлори матки до антибіотиків та зменшенню вмісту мікробних тіл в 1 мл лохій до 104.
    16. Застосування ентеросгелю в комплексі з мірамістином або АКК коровам після ускладнених родів знижує частоту розвитку післяродового метриту у 2,42,6 раза (р < 0,050,01) або полегшує його перебіг завдяки відновленню інволюційних процесів в матці, що підтверджується станом системи фібринолізу, а саме підвищенням активності t-PA і зниженням хагеманзалежного фібринолізу, а також показниками прояву статевої циклічності (90,592,3 %) і заплідненості (76,377,8 %) (р<0,05 р<0,01) у перші три місяці після родів.







    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. З метою прогнозування хвороб родів і післяродового періоду у сухостійних корів доцільно проводити сонографічне дослідження плаценти або визначати вміст метаболітів фібриногену у крові.
    1.1. Показниками сприятливого прогнозу за 6040 діб до родів є наявність ехопозитивної оболонки при однорідній ехогенності центральної частини плацент. За 30 і менше діб до родів за нормальну вважати плаценту з ехоструктурою, яка характеризується фрагментацією ехопозитивної оболонки та неоднорідною ехоструктурою центральної частини.
    При визначенні стану метаболізму фібриногену показниками сприятливого прогнозу щодо перебігу родів і післяродового періоду є зростання його рівня протягом сухостійного періоду від 5,16±0,32 до 7,59±0,32 г/л з підвищенням вмісту розчинного фібрину за 155 діб до родів (196,8±22,1 мг/мл).
    1.2. До показників сумнівного прогнозу перебігу родів і післяродового періоду у сухостійних корів за 6040 діб до родів належить передчасна фрагментація ехопозитивної оболонки плацент та зниження їх ехогенності.
    1.3. Показниками несприятливого прогнозу щодо перебігу родів і післяродового періоду є наявність ехонегативних і ехопозитивних ділянок у центральній частині плаценти, відсутність ехопозитивної оболонки за 6040 діб до родів або підвищення рівня у плазмі периферичної крові розчинного фібрину від 102,8±19,5150,4±19,9 мг/мл за 6025 діб до родів і продуктів розпаду фібрину/фібриногену 52,6±0,5 мкг/мл протягом сухостійного періоду.
    2. З метою профілактики затримання посліду, післяродового метриту за несприятливих показників метаболізму фібриногену або сонографії плаценти у сухостійних корів доцільно застосовувати парентеральне введення суміш тривітаміну (15 см3) з препаратом АСД ф-2 (1,5 см3) з інтервалом 57 діб, 45 разів до родів.
    3. З метою попередження ендотоксикозу та розвитку неспецифічної післяродової інфекції за несприятливих показників перебігу післяродового періоду на тлі ускладнених родів необхідно відразу вводити в матку сорбційний препарат ентеросгель у комплексі з іпсилон амінокапроновою кислотою у співвідношенні 20:1, або з мірамістином 100:1 в дозі 100150 см3 з інтервалом 48 годин 34 рази.






    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
    1. Логвінов Д., Плугатирьов В., Харута Г. Штучне осіменіння: за і проти // Тваринництво України. - 1995. - № 2. - С. 14-15.
    2. Харута Г.Г. Клінічні та лабораторні методи прогнозування відтворної функції корів: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.07 - Львів, 1995. - 34 с.
    3. Любецький В.Й. Метаболічний профіль крові глибокотільних корів // Труди ΥІІ Укр. біохім. з’їзду. - К., 1997. - Ч.2. - С. 30-31.
    4. Нежданов А.Г. Физиологические основы профилактики симптоматического бесплодия у коров: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.07 / ВНИИ незаразных болезней животных. - Воронеж, 1987. - 39 с.
    5. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у сельскохозяйственных животных. - Воронеж, 1991. - 60 с.
    6. Калиновський Г.М. Морфофункціональне обгрунтування раціональної профілактики акушерської патології у корів: Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.00.07 - Львів, 1993. - 33 с.
    7. Любецький В.Й. Динаміка показників кислотно-лужної рівноваги крові корів до і після родів у нормі та при патології // Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Труди наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів НАУ. - К., 1997. - С. 61-62.
    8. Любецький В.Й. Фракційний склад білків крові до і після родів // Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Труди наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів НАУ. К., 1997. - С. 59-60.
    9. Любецький В.Й. Білкові фракції плазми крові глибокотільних корів в умовах розвитку післяродового ендометриту // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 6. - С. 28-33.
    10. Хомин С.П., Звєрєва Г.В. Шляхи інтенсифікації відтворення та профілактики неплідності корів // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). - Біла Церква, 1995. - С. 108-110.
    11. Оплодотворяемость коров после задержания последа /А.Д. Бугров, П.В. Колесник, И.В. Ткачева, С.Б. Скыба // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харків. зооветеринарного ін-ту. - Х.: РВВ ХЗВІ, 2000. - Вип. 6, Ч.2. - С.59-62.
    12. Григорьева Т.В. Лечение и профилактика эндометритов у коров. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 63 с.
    13. Ерохин А.С., Федорченко О.А., Кувшинова В.С. Профилактика нарушений воспроизводительной функции у коров // Ветеринария. - 1998. - №3. - С. 37-38.
    14. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологических заболеваний коров. - М.: Россельхозиздат, 1981. - 190 с.
    15. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологических заболеваний коров, 2-е изд., перер. и доп. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 190 с.
    16. Рыжров Б.В., Нуртдинова Л.Г., Яшкин О.В. Распространенность и профилактика эндометритов у коров // Актуальные проблемы ветмедицины, животноводства, обществознания и подготовки кадров на Юге Урала. - Челябинск, 1996. - С. 60-61.
    17. Иноземцев В.П. Изучение распространения задержания последа и заболевания коров эндометритом // Диагностика терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. К.И. Скрябина, 1994. - С. 17-21.
    18. Гончаров В.П. Сравнительная оценка лечебной эффективности некоторых лекарственных препаратов при эндометритах и субинволюции матки у коров и кобыл // Диагностика терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. К.И. Скрябина, 1994. - С 24-29.
    19. Тихинов Г.Н. Физиотерапия и профилактика акушерско-гинекологических у коров после родов // Диагностика терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. К.И. Скрябина, 1994. - С 43-45.
    20. Суаре Мамади Акушерско-гинекологическая диспансеризация коров на ферме колхоза имени Дзержинского // Диагностика терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. К.И. Скрябина, 1994. - С. 52-55.
    21. Логвинов Д.Д. Беременность и роды у коров. - К., ’’Урожай’’, 1975. - 240 с.
    22. Заянчковский И.Ф. Задержание последа у коров. - ГИСХЛ. - Москва, 1957. - 353 с.
    23. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболевания у коров. - М.: Колос, 1964. - 384 с.
    24. Шипилов В.С. Физиологические основы профилактики бесплодия коров - М.: Колос, 1977. - 336 с.
    25. Зверєва Г.В., Сергієнко О.І., Чухрій Б.М. Профілактика неплідності корів і телиць - К.: Урожай, 1981. - 104 с.
    26. Харута Г., Ордін Ю., Івасенко Б. Патогенез затримання посліду, субінволюції, ендометриту у корів та їх профілактика // Ветеринарна медицина України. - 1997. - №10. - С. 20-21.
    27. Панков Б.Г., Комарова В.Е. Неоперативное отделение задержавшегося последа у коров // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. им. К.И. Скрябина, 1994. - С. 14-16.
    28. Попова Е.В., Нежданов А.Г. Эффективность консервативных методов терапии коров при задержании последа // Науч. основы профилактики и терапии болезней органов размножения животных: Тез. докл. Всерос. науч. и учеб-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, 2527 окт. 1994 г., г. Воронеж. - Воронеж, 1994. - С. 122-123.
    29. Мосолов В.В. Белковые ингибиторы как регуляторы процессов протеолиза: 36-е ежегодное Баховское чтение. М.: Наука, 1983. - 41 с.
    30. Сологуб Л.І., Пашковська І.С., Антоняк Г.Л. Протеїнази клітин та їх функції - К.: Наук. думка, 1992. - 194 с.
    31. Структура і функції високомолекулярних протеїназ у клітинах тварин і людини / Г.Л. Антоняк, Н.О. Бабич, Л.І. Сологуб, В.В. Снітинський // Укр. біохім. журн. - 2000. - Т.72, №6. - С. 5-16.
    32. О механизмах лечебного действия системной энзимотерапии / К.Н.Веремеенко, А.И.Досенко, А.И.Кизим, А.И.Терзов // Врачеб. дело. - 2000. - №2. - С. 3-11.
    33. Van Leuven F. Human α2- macroglobulin: structure and function // Trends. Biochem. Sci. - 1982. - Vol.7, № 5. - P. 185-187.
    34. Веремєєнко К.М., Кізім О.Н., Восенко В.Є. a2 - Макроглобулін: структура фізіологічна роль і клінічне значення // Лаб. діагностика. - 2000. - № 2 - С. 3-7.
    35. Веремеенко К.Н., Волохонская Л.И., Кизим А.И. Определение каолинактивируемого плазмина в плазме крови человека // Лаб. дело. - 1978. - №7. - С. 392-394.
    36. In vitro production of pregnancy-associated plasma protein A (PAPP-A) by trophoblastic cells / E.R. Barma, M.K. Sanyal, C. Brami, P. Bishol // Arch. Gynecol. - 1986. - № 237. - P.187-190.
    37. Рубленко М.В. Коррекция системы протеолиза при воспалительных процессах у свиней // Инф. бюлл. ин-та эксперим. и клинич. вет. медицины. - Харьков, 1995. - С.285-286.
    38. Рубленко М.В. Метаболізм фібриногену при гнійному запаленні у свиней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.3, ч.1. - Біла Церква, 1997. - С. 131-134.
    39. Рубленко М.В. Функціонування системи протеолізу у свиней при гострих запальних процесах та під впливом вірутрициду // Ветеринарна медицина України. - 1998. - №4. - С. 36-37.
    40. Патогенетичні основи та сучасні методи лікування запальних процесів у тварин / В.М.Власенко, В.Й.Іздепський, М.В.Рублено, М.Г.Ільницький // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.5, ч.2. - Біла Церква, 1998. - С. 136-140.
    41. Любецький В.Й., Борисевич Б.В. Мікроструктурні зміни в тканинах матки корів при метриті // Ветеринарна медицина України. - 1997. - №7. - С. 15-16.
    42. Любецький В.Й., Борисевич Б.В. Мікроструктурні зміни матки корів при метриті // Труди наук. конф. проф.-виклад. складу та аспірантів НАУ Сучасні проблеми ветеринарної медицини”. - К.: 1997. - С. 58-59.
    43. Белобороденко А.М., Дунаєв П.В., Белобороденко М.А. Состояние слизистой оболочки матки в условиях гиподинамии // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. мед. (20-22 сентября 2000 года): Сб. науч. тр. / ОГМА. - Омск, 2000. - С. 176-177.
    44. Кузьмич Р.Г. Влияние сократительной функции матки на послеродовой эндометрит у коров // Ветеринария. - 2000. - №2. - С.37-38.
    45. Жаров А.В., Гончаров В.П., Суаре Мамади Морфологические изменения в матке коров при послеродовом эндометрите // Ветеринария. - 1995. - №9. - С. 44-47.
    46. Влізло В.В. Діагностика жирової дистрофії печінки у корів // Ветеринарна медицина України. - 1996. - №2. - С.28-29.
    47. Проблемы патологии обмена веществ у сельскохозяйственных животных в современном животноводстве / В.Т.Самохин, Б.В.Уша, Н.Х.Мамаев, И.Н.Джамалутдинова и др. // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России: Сб. материалов науч. сессии Российской акад. наук. - М., 1999. - С. 141-144.
    48. Нежданов А.Г., Ильинский Е.В., Мисайлов В.Д. Проблемы патологии воспроизводства животных в свете современных достижений эндокринологии и иммунологии и пути ее решения // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России: Сб. материалов науч. сессии Российской акад. наук. - М., 1999. - С. 144-147.
    49. Барабаш В.І., Тихонова Л.В., Левченко В.І. Акупунктурний вплив на відтворювальну систему та вим’я корів // Наук.-техн. бюл. ін-ту біології тварин. - Вип. 1-2. - Львів, 2001. - С. 323-325.
    50. Johannsen U. Untersuchungen zum vorkommen degenerativer Leberanderungen bei Rindern // Wiss. Zschr. K.M. Univ. Leipzig. - 1983. - № 32. - S. 305-312.
    51. Grummer R.R. Impact of changes in organic nutient metabolism on feeding the transition dairy cow // J. Anim. Sci. - 1995. - Vol.73. - P. 3838-3852
    52. Goff J.P., Horst R.L. Physiological changes at parturition and their relationship to metabolic disorders // J. Dairy Sci. - 1997. - № 80. - P. 1260-1268.
    53. Alteration in immune responsiveness during the peripartum period and its ramification on dairy cow and calf health / B.A. Mallard, J.C. Dekkers, M.J. Ireland et al. // J. Dairy Sci. - 1998. - № 81. - P. 585-595.
    54. Lewis G.S. Uterine health and disorders // J Dairy Sci. - 1997. - № 80. - P. 984-994.
    55. Dhaliwal G.S., Murray R.D., Woldehiwet Z: Some aspects of immunology of the bovine uterus related to treatments for endometritis. // Anim. Reprod. Sci. - 2001. - Vol.67. - P. 135-152.
    56. Jordan E.R., Fourdraine R.H. Characterization of the management practices of the top milk producing herds in the country // J. Dairy Sci. - 1993. - Vol.76. - P. 3247-3256.
    57. Медведев Г.Ф., Долин И.А., Белявский В.Н. Эффективность трех способов лечения коров больных эндометритом. // Материалы Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных (25-27 октября 1994 г., г. Воронеж). - Воронеж, 1994. - С. 95.
    58. Вячевский С.С. Распространенность задержания последа плодных оболочек коров частного сектора и эффективность их лечения // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - 2002. - № 2-3. - С. 85.
    59. Топурия Г.М. Влияние достима на иммунный статус коров и их потомство // Ветеринария. - 2002. - №8. - С. 35-37.
    60. Косорлукова З.Я. Факторы влияющие на возникновение послеродовых эндометритов у коров // Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных. - Воронеж, 1999. - С. 332-334.
    61. Акушерська та гінекологічна диспансеризація у системі заходів профілактики неплідності корів / Хомин С.П., Стефаник В.Ю., Костишин Е.Е., Іваняк Я.І. та ін. // Науковий вісник Львів. держ. акад.. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - Том 3 (№2) - Львів, 2001. - С. 182-186.
    62. Гараздюк Г.В. Особенности течения беременности родов и послеродового периода у коров в неблагополучной экологической зоне // Науч. основы профилактики и терапии болезней органов размножения животных: Тез. докл. Всерос. науч. и учеб-метод. конф по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, 2527 окт. 1994 г., г. Воронеж. - Воронеж, 1994. - С. 41-42.
    63. Ярушин А.Д. Профилактика болезней органов размножения у коров // Ветеринария. - 1992. - №3. - С. 41-42.
    64. Батраков А.Я., Орисюк В.Ф. Применение ихтиола при задержании последа у коров // Ветеринария. - 1999. - №9. - С. 42-43.
    65. Гавриков А.М. Профилактика и лечение при послеотельных осложнениях у коров // Ветеринария. - 2000. - №4. - С. 36-38.
    66. Монолазерная профилактика задержания последа у коров / И.И. Балковой, В.В. Бауков, С.С. Макаримов и др. // Ветеринария. - 2001. - №11. - С. 34-35.
    67. Воскобойник В.Ф., Козлов Г.Г. Эффективный метод лечения коров с послеродовым эндометритом // Ветеринария. - 1991. - №5. - С. 45-46.
    68. Гонтаренко В.С., Зінченко В.І. Профілактика та лікування корів, хворих на гострий ендометрит // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). - Біла Церква, 1995. - С. 23-24.
    69. Гришко Д.С. Механізм дії аутомолозива при профілактиці субінволюції матки у корів // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). - Біла Церква, 1995. - С. 25-27.
    70. Полянцев Н.Н., Синявин А.Н. Акушерско-гинекологическая диспансеризация на молочных фермах. - М.: Россельхозиздат, 1991. - 175 с.
    71. Морфологические изменения в половых органах коров при послеродовых осложнениях, их диагностика, лечение и профилактика / Н.С. Кухаренко, Л.И. Ковалев, Т.В. Кандыбина, А.Г. Вороненко // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. мед. (20-22 сентября 2000 года): Сб. науч. тр. / ОГМА. - Омск, 2000. - С. 221-223.
    72. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. - К.: Урожай, 1976. - 152 с.
    73. The relactionship between milk yield and the incidence of some diseases in dairy cows / P. Fleischer, M. Metzner, M. Beyerbach et al. // J. Dairy Sci. - 2001. - Vol.84, № 9. - P. 2025-2035.
    74. Pregnancy-specific protein B (bPSPB) and progesterone monitoring of post-partum dairy cows with placental retention / N. Tefera, N. Jeanguyot, M. Thibier, P. Humblot // J. Vet. Med. A. Physiol. Patol. Clin. Med. - 2001 - Vol.48, № 6. - P. 33-36.
    75. Body condition related to ketosis and reproductive performance in Norwegian dairy cows / P. Gillund, O. Reksen, Y.T. Grohn, K. Karlberg // J. Dairy Sci. - 2001. - Vol.84, № 6. - P. 1390-1396.
    76. Artur G.H. Retention of the afterbirth in cattle: a review and commentary // The Veterionary Annual. - 1979. - № 19. - P. 26-36.
    77. Серебряков Ю.М. Клинико-экспериментальные исследования по задержанию последа у коров; Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07 / ВНИИ незаразных болезней животных. - Воронеж, 1990. - 16 с.
    78. Максимов В.И. Стимуляция половой функции у коров при бесплодии сывороткой жеребых кобыл // Борьба с потерями в животноводстве. - Мн., 1963. - С. 201-206.
    79. Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. - Минск.: Урожай, 1997. - 718 с.
    80. Турченко А.Н. Этиология и лечение послеродового эндометрита коров // Ветеринария. - 2001. - №7. - С. 33-37.
    81. Серебряков Ю.М. Причины задержания последа у коров // Болезни сельскохозяйственных животных в Забайкалье и на Дальнем Востоке / Сб. науч. тр. Благовещенского с.-х. ин-та. - Благовещенск, 1987. - С. 91-98.
    82. Белобороденко Т.А. Репродуктивная активность коров в условиях гиподинамии // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. мед. (20-22 сентября 2000 года): Сб. науч. тр. / ОГМА. - Омск, 2000. - С. 179-180.
    83. Белобороденко А.М., Дунаєв П.В., Белобороденко Т.А. Использование местных природных целебных факторов в профилактике бесплодия и послеродовых осложнений у крупного рогатого скота // Материалы Всерос. науч.-метод. конф. патологоанатомов вет. мед. (20-22 сентября 2000 года): Сб. науч. тр. / ОГМА. - Омск, 2000. - С. 174-175.
    84. Мороз І.Г., Іваненко В.Г., Бойко І.М. Серотерапія в поєднанні з новокаїном при ендометриті та неплідності корів // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). - Біла Церква, 1995. - С. 69-71.
    85. Нежданов А.Г., Дашукаева К.Г. Влияние теплового стресса на функциональную активность яичников и фетоплацентарной системы у коров // Ветеринария. - 1995. - №6. - С. 47-50.
    86. Нежданов А.Г., Дашукаева К.Г. Влияние факторов внешней и внутренней среды организма на становление и функционирование системы мать плацента плод у коров // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. сб. науч. тр. / Моск. госуд. акад. вет. мед. и биотех. им. К.И. Скрябина, 1994. - С. 56-63.
    87. Власов С.А. Содержание прогестерона в крови здоровых сухостойных коров с различным сроком оплодотворения после предыдущего отела // Экологические аспекты эпизоотологии и патологии животных. - Воронеж, 1999. - С. 332-334.
    88. Шипилов В.С. Полнее использовать биологические возможности маток // Животноводство. - 1985. - №10. - С. 27-29.
    89. Андрієвський В.Я. Боротьба з яловістю і неплідністю великої рогатої худоби. - К., 1971. - 160 с.
    90. Деякі аспекти патогенезу поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк, Н.В. Вовкотруб та ін. // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. - Том.2(№2), Ч.1. - Львів, 2000. - С. 114-118.
    91. Гавриленко М.С. Вплив вгодованості корів на їх стан здоровя і молочну продуктивність // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). - Біла Церква, 1995. - С. 19-20.
    92. Шипилов В.С., Чирков В.А. Послеродовая стимуляция половой функции коров. - К.: Урожай, 1987. - 184 с.
    93. Міщенко І., Омеляненко Л., Калиновський Г. Порівняльна ефективність діагностики і лікування хронічних ендометритів у корів // Ветеринарна медицина України. - 1996. - №4. - С.31.
    94. Черемисинов Г.А., Ткаченко Ю.Г. Комплексное лечение коров больных эндометритом // Ветеринария. - 1991. - №9. - С. 44-48.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины