ДІАГНОСТИКА, ТЕРАПІЯ І ПРОФІЛАКТИКА СЕРОЗНОГО МАСТИТУ У СВИНОМАТОК : ДИАГНОСТИКА, терапия и профилактика Серозного мастита у СВИНОМАТОК

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ДІАГНОСТИКА, ТЕРАПІЯ І ПРОФІЛАКТИКА СЕРОЗНОГО МАСТИТУ У СВИНОМАТОК
  • Альтернативное название:
  • ДИАГНОСТИКА, терапия и профилактика Серозного мастита у СВИНОМАТОК
  • Кол-во страниц:
  • 155
  • ВУЗ:
  • СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • міністерство аграрної політики україни
    Сумський національний аграрний університет

    На правах рукопису


    Салецька Ольга Вікторівна


    УДК 619:618.2:618.19-002:636.4

    Діагностика, терапія і профілактика
    серозного маститу у свиноматок

    16.00.07 ветеринарне акушерство



    Д и с е р т а ц і я

    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук




    Науковий керівник: доктор
    ветеринарних наук, професор
    Харенко Микола Іванович


    Суми 2008








    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .. 4
    Вступ ... 5
    Розділ 1. Огляд літератури
    1.1. Поширення й причини виникнення клінічного маститу у свиноматок . 12
    1.2. Діагностика маститу .. 15
    1.2.1. Клінічна картина маститу у свиноматок.. 16
    1.2.2. Лабораторні дослідження секрету молочної залози і крові
    при маститі... 18
    1.3. Лікування тварин хворих на мастит. 27
    1.4. Профілактика маститу.... 30
    Розділ 2. вибір напрямків досліджень, Матеріали та
    методи виконання роботи
    2.1. Природнокліматичні та господарські умови господарства, у якому проведено дослідження 34
    2.2. Схема проведення досліджень 36
    2.3. Послідовність вирішення поставлених завдань
    2.3.1. Методи клінічного дослідження свиноматок.. 38
    2.3.2. Методи досліджень секрету молочної залози. 38
    2.3.3. Методики біохімічних та гормональних досліджень крові 39
    2.3.4. Методика дослідження прогностичних критеріїв для ранньої діагностики серозного маститу у свиноматок за показниками метаболічного стану організму 42
    2.3.5. Методики терапії і медикаментозної профілактики серозного маститу у свиноматок . 43
    2.3.6. Оцінка економічної ефективності проведених досліджень 44

    Розділ 3. Результати власних досліджень
    3.1. Поширення і причини виникнення клінічно вираженого маститу у свиноматок в умовах господарства . 47
    3.2. Вікова динаміка клінічного маститу у свиноматок та частота
    ураження пакетів молочних залоз при різних його формах ....52
    3.3. Причини вибраковування свиноматок .. 58
    3.4. Симптоматика серозного маститу 60
    3.5. Мікрофлора секрету уражених пакетів молочних залоз при серозному маститі .... 64
    3.6. Багатоплідність і збереженість приплоду у свиноматок при серозному маститі 66
    3.7 Динаміка біохімічних та гормональних показників сироватки крові свиноматок за умов розвитку серозного маститу 68
    3.8. Фізико-хімічні властивості і клітинний склад секрету молочної залози свиноматок за умов розвитку серозного маститу . 75
    3.9. Прогностично-діагностичні показники розвитку
    серозного маститу ....80
    3.10. Ефективність різних схем патогенетичної терапії
    свиноматок хворих на серозний мастит ....82
    3.11. Динаміка біохімічних показників сироватки крові
    свиноматок під час лікування .... 86
    3.12. Апробація методу медикаментозної профілактики
    серозного маститу ....... 96
    3.13. Економічна ефективність методів терапії свиноматок
    хворих на серозний мастит....100
    Розділ 4. Аналіз й узагальнення результатів
    досліджень . 104
    Висновки... 123
    Пропозиції виробництву... 126
    Список використаних джерел 127
    Додатки.. 149







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    БАСК бактерицидна активність сироватки
    ІФА імуноферментний аналіз
    Ig імуноглобулін
    ЛАСК лізоцим на активність сироватки
    ЛФ лужна фосфатаза
    ММА метрит-мастит-агалактія
    МПА м’ясо-пептонний агар
    ПРЛ пролактин
    CAP сироватковий амілоїд Р
    СК соматичні клітини
    СМ- серозний мастит
    СРБ С-реактивний білок






    ВСТУП
    Основою підтримання чисельності поголів'я тварин, створення масивів високопродуктивних стад і забезпечення населення біологічно цінними життєво необхідними харчовими продуктами, від найдавніших часів до наших днів, залишається відтворення тварин [1].
    Свинарство належить до найбільш ефективної галузі скороспілого тваринництва за рахунок цінних господарських ознак, високої відтворної здатності та забійного виходу. За статистичними даними у світі щорічно виробляється понад 220 млн. тон м'яса, із яких понад 41% припадає на свинину.
    Зміни, що відбулися в сільському господарстві України, в тому числі у тваринництві, не могли не позначитися на чисельності поголів'я тварин, його продуктивності, стані відтворення. Виробництво свинини в нашій країні різко знизилося за рахунок зменшення поголів'я свиней, що відбулося внаслідок руйнування значної кількості спеціалізованих господарств і промислових комплексів, у яких відзначалась висока продуктивність тварин [1-7].
    Тому останнім часом актуальним є завдання радикального відродження галузі, переведення її на інтенсивну технологію й досягнення виробництва дешевої, конкурентноспроможної продукції. Існують значні можливості для виведення свинарства з кризового стану за рахунок збільшення поголів`я свиней, підвищення їх продуктивності та широкого впровадження передових технологій. Профілактика та терапія неплідності, збереження маточного поголів`я й отримання здорового приплоду є одним із головних завдань у підвищенні продуктивності галузі свинарства в сучасних умовах реформування аграрного сектора України [8-11].
    Досвід промислових комплексів та передових господарств свідчить про реальну можливість одержання високих репродуктивних показників у свиноматок, зокрема це стосується інтенсивного використання та повноти реалізації відтворного потенціалу (одержання 22,2 опоросів за рік від кожної з них при багатоплідності 9,810,5 поросят). З цією метою слід гармонійно поєднувати наукові основи відтворення стада з раціональною господарською діяльністю.
    Однією з об’єктивних ознак, що характеризують відтворну здатність свиноматок і рентабельність галузі свинарства є кількість поросят до відлучення, але вона значною мірою залежить від низки факторів. Серед них вагоме значення мають тривалість лактації і молочна продуктивність, за рахунок яких забезпечується нормальний ріст та розвиток новонароджених поросят.
    Молочність є важливою фізіологічною ознакою продуктивності свиноматок. Кількість і якість молока обумовлюється функцією молочних залоз, яка у свою чергу знаходиться під впливом багатьох чинників, зокрема, залежить від стану здоров’я, умов утримання й годівлі та інших аспектів. Поряд із цим, розлади лактації у свиноматок є достатньо розповсюдженою проблемою серед маточного поголів’я, для розв’язання якої вирішальне значення має досконале її вивчення, а також раціональні наукові розробки, з одночасним практичним їх випробуванням та наступним застосуванням, що сприятиме зменшенню економічних збитків у галузі в цілому [12,13].
    Актуальність теми. Однією з актуальних проблем свинарства були й залишаються розлади лактації, які виникають внаслідок маститу та інших патологічних процесів у молочній залозі, що проявляються в післяродовому періоді та призводять, у багатьох випадках, до сповільнення розвитку, захворювання й загибелі поросят, вибраковування свиноматок, що спричиняє значні економічні збитки.
    Практично відсутні в літературі дані щодо характеру біохімічних і гормональних зрушень в організмі свиноматок, які могли б служити прогностичними ознаками розвитку запального процесу в молочних залозах та підставою застосування ефективних та екологічно безпечних методів лікування свиноматок із даною патологією, що у свою чергу сприятиме зниженню відсотка захворюваності й підвищенню збереженості підсисного молодняка до відлучення.
    Нині не втрачають актуальності та потребують розробки ефективні заходи профілактики маститу у свиноматок, від яких певним чином залежить інтенсивність та строки виробничого використання маточного поголів’я.
    Усі ці питання мають вагоме теоретичне та практичне значення й залишаються важливою повсякденною проблемою практикуючих лікарів ветеринарної медицини в умовах виробництва.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною науково-дослідної роботи кафедри акушерства Сумського НАУ з питань розробки системи комплексних заходів профілактики неплідності, яловості та малоплідності свиней, яка є розділом тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (номер державної реєстрації 0196U016335).
    Мета і задачі досліджень. полягали в обґрунтуванні прогностичних критеріїв для ранньої діагностики запалення молочної залози та застосуванні різних схем патогенетичної терапії і профілактики серозного маститу у свиноматок в умовах спецгоспу з виробництва свинини.
    Для досягнення мети було визначено такі завдання:
    вивчити поширення й причини виникнення клінічно вираженого маститу у основних і перевірюваних свиноматок з урахуванням пори року;
    проаналізувати динаміку ураження пакетів молочних залоз при різних формах клінічного маститу та причини вибраковування свиноматок;
    вивчити симптоматику серозного маститу, мікрофлору секрету уражених пакетів молочних залоз та багатоплідність і збереженість приплоду у свиноматок при серозному маститі;
    вивчити параметри метаболічних показників крові свиноматок і співпадання основних діагностичних тестів за умов розвитку серозного маститу;
    вивчити в порівняльному аспекті терапевтичну та економічну ефективність різних схем патогенетичної терапії при серозному маститі та динаміку метаболічних показників крові свиноматок під час лікування;
    на основі одержаних результатів розробити заходи профілактики серозного маститу у свиноматок і пропозиції виробництву.
    Об`єкт дослідження: функція молочної залози свиноматок та причини її розладів.
    Предмет дослідження: клінічний стан свиноматок, метаболічні показники крові, секрет молочної залози.
    Методи дослідження. Під час виконання роботи використовували клінічні (огляд, пальпація, оцінка загального стану, апетиту, спраги, температури, пульсу, дихання, рефлексу ссання поросят), біохімічні (визначення вмісту загального білка, С-реактивного білка, загальних імуноглобулінів, серомукоїдів, активності лужної фосфатази), гормональні (визначення вмісту пролактину), бактеріологічні (визначення культуральних, морфологічних і біохімічних властивостей мікроорганізмів та чутливість їх до антибіотиків), цитологічні (визначення кількості соматичних клітин у молоці), статистичні методи дослідження (визначали поширеність, причини виникнення, вікову динаміку маститу та частоту ураження пакетів молочних залоз, розвиток ускладнення маститу, причини вибраковування свиноматок, симптоматику серозного маститу). Аналізували повноцінність раціону, умови утримання й експлуатації свиноматок.
    Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено й з’ясовано характер метаболічних змін крові (біохімічні показники й вміст пролактину) та співпадання основних діагностичних тестів за умов розвитку серозного маститу у свиноматок.
    Науково обґрунтовано симптоматику, динаміку соматичних клітин і мікробне обсіменіння секрету уражених пакетів молочних залоз та його вплив на життєздатність і збереженість приплоду у свиноматок при серозному маститі.
    Уперше, у порівняльному аспекті, вивчено терапевтичну й економічну ефективність різних схем патогенетичної терапії свиноматок при серозному маститі та динаміку змін метаболічних показників крові під час їх застосування.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні ефективних схем патогенетичної терапії свиноматок при серозному маститі та методиці його профілактики в умовах спецгоспу з інтенсивною технологією виробництва свинини.
    Науково обґрунтовані зміни біохімічних показників крові свиноматок під час їх лікування дозволять практичним ветеринарним спеціалістам в умовах конкретних господарств використати їх при оцінці ефективності лікування і досягти високих результатів інтенсивного використання маточного поголів’я свиней та збільшити збереженість приплоду до відлучення, що позитивно вплине на економічні показники галузі свинарства.
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час викладання курсу „Ветеринарне акушерство” на факультеті ветеринарної медицини Сумського та Луганського НАУ, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного профілю Сумської області. Результати досліджень впроваджені й впроваджуються у господарствах Сумської, Чернігівської та інших областей України.
    Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації й статистичну обробку отриманих результатів.
    Біохімічні, гормональні та бактеріологічні дослідження за темою дисертації виконані при консультативній допомозі працівників Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та обласної лабораторії клінічної лікарні м. Суми.
    Наукова інтерпретація та узагальнення отриманих результатів у висновках та пропозиціях, підготовка та написання дисертації й автореферату здійснено особисто дисертантом за консультаційною допомогою наукового керівника.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та були схвалені на 7-ми науково-практичних конференціях:
    - міжнародній науково-практичній конференції «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин», присвяченій 75-річчю від дня народження та 60-річчю науково-практичної діяльності доктора біологічних наук, професора О.Д.Бугрова (29 березня 2005 року, м. Харків);
    - науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ветери-нарне забезпечення свинарства: сучасний стан і шляхи розвитку» (15-18 листопада 2005 року, м. Харків);
    - науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (4-20 квітня 2006 року, м. Суми);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва», присвяченій 50-річчю від дня заснування факультету заочної освіти (19-20 жовтня 2006 року, м. Львів);
    - міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 30-й річниці заснування Сумського національного аграрного університету (4-6 квітня 2007 року, м. Суми);
    - V-му Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини в Україні (3-5 жовтня, 2007 року, м. Київ, НАУ);
    - міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (18-19 жовтня 2007 року, м. Львів);
    - дані дисертаційної роботи включені до методичних рекомендацій для лікарів ветеринарної медицини «Застосування біологічно активних речовин у регуляції функції розмноження свиней». Підрозділ 9.3. «Патологія молочної залози». Методичні рекомендації розглянуті й схвалені Колегією управління ветеринарної медицини в Сумській області, протокол № 6 від 27 грудня 2006 року.
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 10 наукових працях, із яких одноосібних 4, у співавторстві 6. У фахових виданнях України опубліковано 6 наукових статей (із них 2 одноосібно і 4 в співавторстві).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі проаналізовано дані щодо поширення, причин, вікової та сезонної динаміки клінічно вираженого маститу у свиноматок в умовах спецгоспу з інтенсивною технологією виробництва свинини, а також вивчено симптоматику, параметри метаболічних показників крові свиноматок та морфологічну картину секрету молочних залоз за умов розвитку серозного маститу. У порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність різних методів патогенетичної терапії при серозному маститі та динаміку метаболічних показників крові свиноматок під час лікування, а також розроблено заходи профілактики запалення молочної залози.
    1. Клінічною формою маститу хворіє 13-14% маточного поголів’я, що найчастіше реєструється серед свиноматок першого четвертого опоросу. Найбільш поширеною формою запалення є серозна, її діагностували у 88-90% свиноматок від загальної кількості хворих на клінічний мастит. У зимово-весняний період відзначали найвищу захворюваність свиноматок на мастит, що обумовлено зниженням резистентності їх організму під дією несприятливих кліматичних факторів, порушенням санітарно-гігієнічних умов утримання й годівлі поросних та підсисних свиноматок, ускладненням фізіологічного набряку, розвитком лактостазу.
    2. Перші клінічні ознаки серозного маститу у свиноматок реєструються вже впродовж першої доби після опоросу і проявляються пригніченням загального стану, зниженням або відсутністю апетиту, помірно вираженою спрагою, неспокійною реакцією на процес ссання, підвищенням температури тіла до 400С та місцевої температури уражених пакетів молочних залоз, а також ознаками їх гіперемії, болючості, збільшенням розміру, щільною консистенцією і лужною реакцією секрету.
    3. При серозному маститі з 60% проб секрету уражених пакетів молочних залоз було виділено змішану мікрофлору, представлену стрептококами й стафілококами, які мали гемолітичні властивості й виявились слабо- і нечутливими до антибіотиків цефалексину, лінкоміцину та ампіциліну, що використовуються в умовах господарства для етіотропної терапії.
    4. За умов розвитку серозного маститу в крові свиноматок уже на 113-у добу поросності реєструється підвищений, у порівнянні з клінічно здоровими, вміст загального білка, серомукоїдів, лужної фосфатази та знижений рівень загальних імуноглобулінів і пролактину, а через 3-и години після родів з’являється С-реактивний білок, що можна вважати діагностично-прогностичними тестами розвитку серозного маститу.
    5. Зростання умісту соматичних клітин у секреті залози при серозному маститі свідчить про початок розвитку у ній запалення. Встановлено, що підвищення кількості соматичних клітин відбувається за рахунок нейтро-фільних лейкоцитів (до 70,8%), моноцитів (до 9,2%), гістіоцитів (до 7,6%). При цьому кількість епітеліальних клітин помітно зменшується (до 3,8%).
    Збереженість поросят до відлучення у свиноматок, які перехворіли на серозний мастит, знижується у порівнянні з клінічно здоровими в середньому на 27,3%.
    6. Найкращий терапевтичний ефект при лікуванні свиноматок хворих на серозний мастит має коротка новокаїнова блокада нервів молочної залози за Д.Д. Логвіновим із введенням у простір між черевною стінкою й запаленим пакетом молочної залози 0,25% розчину новокаїну в дозі 40 мл із додаванням до нього 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату на кожний уражений пакет, ін’єкцію виконують триразово, з інтервалом 24 години. Середній строк одужання свиноматок при цьому складає 3,5 доби, відсоток одужання від 86 до 96%, збереженість поросят до відлучення становить від 77 до 80%. Економічна ефективність цього методу становить 177,15 грн. на одну свиноматку.
    7. Проведення медикаментозної профілактики серозного маститу у свиноматок шляхом введення 2,5% емульсії гідрокортизону в дозі 2 мл внутрішньом’язово, дворазово (перше введення на 113-ту добу поросності, друге через годину після виведення останнього посліду) сприяє зменшенню частоти розвитку маститу після опоросу від 30 до 40%.






    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. Для лікування різновікових груп свиноматок хворих на серозний мастит використовувати схему патогенетичної терапії, яка включає:
    застосування короткої новокаїнової блокади нервів молочних пакетів (окремо кожного) з введенням в проміжок між черевною стінкою й ураженим пакетом молочної залози 0,25% розчину новокаїну, у дозі 40 мл з додаванням до нього 1 мл 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату. Ін’єкцію виконувати триразово, з інтервалом 24 години (перше введення після проявлення перших клінічних ознак, друге і третє відповідно через добу після попереднього), що висвітлено у методичних рекомендаціях для лікарів ветеринарної медицини, у підрозділі 3.9.Патологія молочної залози”.
    2. З метою профілактики розвитку серозного маститу у свиноматок застосовувати дворазово: на 113-ту добу поросності та після родів (через годину після виведення останнього посліду), внутрішньом’язове введення 2,5% суспензії гідрокортизону ацетату в дозі 2 мл.
    3. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсів акушерства та технології відтворення сільськогосподарських тварин, під час підготовки фахівців на факультетах ветеринарної медицини та біолого-технологічних факультетах вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації.






    Список використаних джерел

    1.Яблонський В. Проблеми відтворення тварин // Ветеринарна медицина України. 2007. №3. С. 42-43.
    2.Програма розвитку свинарства в Україні до 2010 року. 2005. 23 с.
    3. Ильинский Е.В. Причины бесплодия и малоплодия свиноматок в хозяйствах промышленного типа // Ветеринария. 2002. №3. С. 34-38.
    4. Свинарство i технологiя виробництва свинини / Герасимов В.I., Цицюрський Л.М. та iн. / за ред. В.І.Герасимова. Х.: Еспада, 2003. 446 с.
    5. Степанов В.И., Михайлов Н.В. Свиноводство и технология производства свинины. М.: Агропромиздат, 1991. 336 с.
    6.Черный Н.В., Герасимов В.И., Труш А.М., Дункин А.О. Современные проблемы свиноводства в Украине // Материалы VIII Международной научно-практ. конференции «Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке». Москва- Быково, 2001. С. 27-29.
    7. Сергеев И.И., Садыгов Э.Г. Состояние мирового рынка свинины // Материалы VIII Междунар. научно-практ. конференции «Перспективы развития свиноводства в ХХІ веке». Москва-Быково, 2001. С. 45-47.
    8. Герасимов В.И., Сухарлев В.А., Черный Н.В., Барановский Д.И., Пронь Е.В. Свиноводство Украины // Мат. междунар. научно-практ. конференции по проблеме: Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения. Быково, 2003. Вып. 9. С. 34-35.
    9. Михайлов Н.Н. Профилактика бесплодия и малоплодия свиней. М.: Колос, 1973. С. 3.
    10. Злонкевич Я., Стебко В. Як виростити здорових поросят та одержати від свинарства прибуток // Ветеринарна медицина України . 2002. №2. С. 41-42.
    11. Косенко М.В. Диспансеризація в системі профілактики неплідності і контролю відтворної функції сільськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1995. - С. 250.
    12. Коваленко В.Ф. Підвищення репродуктивної здатності свиней. К.: Урожай, 1985. 96 с.
    13. Царенко О.М., Харенко М.І., Хомин С.П., Пономаренко В.П., Харенко А.М. Фізіологія та патологія розмноження свиней. Суми: Козацький вал, 2004. С. 342-365.
    14. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства. Х.: Прапор, 2003. С. 358-359.
    15. Ветеринарное акушерство и гинекология / Под ред. проф. Кононова Г.А. Л.: Колос . 1977. 656 с.
    16. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения / А.П. Студенцов, В.С.Шипилов, В.Я.Никитин и др. М.: Колос, 1999. 493 с.
    17. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения Под ред. В.Я. Никитина, М.Г. Миролюбова. М.: Колос, 2000. 495 с.
    18. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных. Ростов н/Д: Феникс, 2001. С. 390-392.
    19. Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Минск: Ураджай, 1997. 600 с.
    20. Бобровский В.И. Проявление синдрома метрит-мастит-агалактия (ММА) у свиноматок в промышленном комплексе // Тезисы докладов научно-производственной конференции по актуальным вопросам ветеринарии. 1983. С. 47-48.
    21. Сорокина Л.В. Степень распространения субклинического мастита у свиноматок в условиях промышленного комплекса // Проблемы АПК и пути их решения. Пенза, 2003. С. 124-129.
    22. Черкасова А.В., Данилко Л.М., Пономарева М.И., Гладун Н.П. Болезни свиноматок и хряков-производителей. К: Урожай. 1978. 116 с.
    23. Wiest J. Das Mastitis-Metritis-Akgalaktie-Syndrom der Sauen - Der MMA-Kompleks. Tierarztl. Umsch. 1985. Т. 40, № 5. Р. 374-375.
    24. Wawron W., Krzyzanowski J. Vorkommen des MMA-Syndroms bei Muttersauen in individuellen Wirtschaften Ann. // Univ. Mariae Curie-Sklodowska. Sect.DD. 1995. Vol. 50. S. 195-202.
    25. Урбан В.П., Гречухин А.Н. Эпизоотологические данные синдрома метрит-мастит-агалактия (ММА) у свиноматок на репродуктивном комплексе // Сборник научных трудов ЛВИ. Ленинград, 1983. Т. 73. С. 95-99.
    26. Backstrom L., Morkoc A.C., Connor J. Clinical study of mastitis- metritis-agalactia in cows in Illinois // J.Am.Veter.Med.Assn. 1984. Т. 185., N1. С. 70-73.
    27. Оксамитний М.К., Векслер С.А., Александров С.М. Профілактика і лікування маститів у корів. К.: Урожай, 1988. 120 с.
    28. Харута Г.Г., Касянчук В.В., Хоменко В.І. Мастит сільськогосподарських тварин: Методичні рекомендації. Київ, 1997. 28 с.
    29. Malinowski E., Kiosowska A. Diagnostyka zakaїec i zapalec wymenia. Pulawy, 2002. 96 s.
    30. Вольвач Н.Д. Патогенетическая терапия маститов у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. Харьков, 1975. 22 с.
    31. Bertschinger H.U., Eng V., Wegmann P. Relationship between coliform contamination of floor and teats and the incidence of puerperal mastitis in two types of farrowing // Veter.-Med. Fak. Inst. Husdjurshyg. Skara. 1988. Т. 20. S. 86-88.
    32. Bertschinger H.U., Burgi E., Eng V.,Wegmann P. Senkung der Inzidenz von puerperaler Mastitis bei der Sau durch Schutz des Gesauges vor Verschmutzung // Schweiz. Arch. Tierheilk. 1990. Т. 132, № 10. S. 557-566.
    33. Gajecki M., Milosz Z., Zdunczyk E. Wplyw zmian warunkow zoohigienicznych na czestotliwosc wystepowania syndromu MMA u loszek remontowych // Med. Weter. 1990. Т. 46, № 11. S. 447-449.
    34. Вечтомов В., Макєєв В., Ушкалов В., Вивчення поширення, етіології та патогенезу безплідності й маститів в корів // Ветеринарна медицина України. 2002. № 9. С. 30.
    35. Кузьмин Г.Н. Инфекционный мастит коров. Воронеж: Истоки, 2004. С. 46.
    36. Хоменко В., Роговський П., Риженко Г., Марченко Г., Савчук Г. Вплив прихованої форми маститу на санітарні та харчові якості молока корів // Ветеринарна медицина України. 1997. № 11. С. 42-44.
    37. Касянчук В., Крижанівський Я., Даниленко І., Кухтин М. Основні закономірності обсіменіння молока золотистим стафілококом // Ветеринарна медицина України. 2003. № 10. С. 43-45.
    38. Касянчук В. Стрептолакт ефективний, екологічно безпечний препарат проти маститу у корів // Ветеринарна медицина України. 2003. № 1. С. 36-37.
    39. Хомин С.П., Дмитрів О.Я. Роль мікробів в етіології маститу у корів // Науковий вісник Львівської державної академії вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. Львів. 2002. Т.4 (№5). С. 146-151.
    40. Гришко Д.С., Жирнова Ю.А. Ефективність протимаститних препаратів вітчизняного виробництва у комплексній терапії корів, хворих на мастит // Вісник СНАУ. Серія „Ветеринарна медицина”. 2003. Вип. 10. С. 21-25.
    41. Плешакова В.И., Семенов А.В. Этиопатогенетическая роль условно-патогенной микрофлоры при маститах у свиноматок // Проблемы и перспективы развития науки в ин-те вет. медицины ОмГАУ. Омск, 2002. С. 197-200.
    42. Спиридонов Б.С. Этиология и патогенез маститов у свиноматок в условиях промышленного комплекса // Мат. конф. «Актуальные проблемы патологии с.-х. животных». Минск, 2000. С. 558-560.
    43. Гречухин А.Н., Юдин М.С., Урбан В.П. Стрепто-стафилококкозы свиней в хозяйствах с промышленной технологией // Сборник науч. трудов Ленинградского ветинститута. 1987. Т. 87а. С. 30-33.
    44. Никитин В.Я., Тимченко Л.Д., Скиприн В.С. Некоторые аспекты этиологии мастита свиней в ТОО „Кугультинское” Грачевского р-на Ставропольского края // Актуальные проблемы и достижения в области репродукции и биотехнологии размножения животных. Ставрополь, 1998. С. 27-29.
    45. Семенов А.В., Князева Е.В. О роли условно-патогенной микрофлоры в развитии мастита свиноматок // Проблемы и перспективы свиноводства / Ом. гос. аграр. ун-т. Омск, 2005. С. 18-21.
    46. Полугаров В.Н., Долганов В.А. Зависимость между заболеваниями свиноматок маститом, эндометритом и поросят стрептококковым полиартритом // Профилактика инфекционных болезней с.-х. животных. 1988. С. 63-66.
    47. Awad-Masalmeh M., Baumgartner W., Passernig A. Bakteriologische Untersuchungen bei an puerperaler Mastitis (MMA-Syndrom) erkranken Sauen verschiedener Tierbestande Osterreichs // Tierarztl. Umsch. 1990. Т. 45, N 8. Р. 526-535.
    48. Ruijter K., Verheijden J.H.M., Pijpers A., Berends J. The role of endotoxin in the pathogenesis of coliform mastitis in sows // Veter. Q. 1988. Т. 10, N 3. Р. 186-190.
    49. Pejsak Z., Tarasiuk K. The occurrence of endotoxin in sows with coliform mastitis // Theriogenology. 1989. Т. 32, № 2. Р. 335-341.
    50. Hebestedt M. ММА-Komplex - Was man dapuber wissen solite // Dt. Geflugelwirtsch. Schweineprod, 1985. Т. 37, N 48. С. 1483-1485.
    51. Потоцький М. Ветеринарна мамологія // Ветеринарна медицина України. 2006. № 5. С. 24-26.
    52. Підопригора Г.І. Причини та лікування серозно-катарального маститу у корів в умовах індивідуальних та фермерських господарств // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. 2002. Т. 4 (№5). С. 74-77.
    53. Бондаренко П.Г. Селекція корів-первісток бурої молочної і лебединської порід на стійкість до маститів // Науковий вісник Львівської ДАВМ ім. С.З. ґжицького. 2003. Т. 5 (№ 2), Ч. 3. С. 10-14.
    54. Околышев С. Выращивание свинок для ремонта стада // Животноводство России. 2006. № 4. С. 30-31.
    55. Erwin Sieverding Handbuch Gesunde Schweine. Kamlage verlage GmbH & Co. 2000. С. 160-165.
    56. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології / За ред. В.А. Яблонського та С.П.Хомина. Вінниця: Нова книга, 2006. С. 446-485.
    57. Мисайлов В.Д., Гридяев Е.Л., Сотников А.В., Шумский Н.И Резистентность и метрит-мастит-агалактия у свиноматок // Пробл. повышения резистентности животных. 1983. С. 96-101.
    58. Ивашура А.И. Система мероприятий по борьбе с маститами коров. М.: Росагропромиздат, 1991. С. 6-10, 232.
    59. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров. М.: Колос, 1974. 255 с.
    60. Довідник лікаря ветеринарної медицини / За редакцією П.І.Вербицького, П.П.Достоєвського. К.: Урожай, 2004. С. 636-645.
    61. Фізіологія та патологія розмноження дрібних тварин / Харенко М.І., Хомин С.П., Кошовий В.П. та ін. Суми: Козацький вал, 2005. С. 443-470.
    62. Бурдов Г.Н., Бочкарева В.В., Власов В.В., Кузнецова Е.И., Бауков В.В. Низкоинтенсивный лазер для лечения и профилактики гинекологических заболеваний у свиней // Ветеринария. 2002. № 1. С. 35-37.
    63. Карпов В.А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных. М.: Росагропромиздат, 1990. С. 184-186.
    64. Бобруйко С. Мастити у свиноматок: перебіг і лікування // Ветеринарна медицина України. 2000. № 10. С. 6.
    65. Гончаров В.П., Карпов В.А., Якимчук И.Л. Профилактика и лечение маститов у животных. Россельхозиздат, 1987. С. 125-140.
    66. Wandurski A. Wystepowanie zapalenia wymienia u loch utrzymywanych w fermie przemyslowej // Med. Weter. 1984. Т. 40, № 3. С. 151-154.
    67. Сивкин Н.В. Разовый удой коров в зависимости от содержания соматических клеток в молоке // Мат. междунар. научно-практ. конференции по проблемам «Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения». Москва Быково. 2003. Вып. 9. С. 34-35.
    68. Ивашура А.И. Определение количества соматических клеток в молоке коров // Ветеринария. 1989. №5. С. 55-57.
    69. Париков В.А. Разработка и совершенствование методов диагностики, терапии и профилактики мастита у коров: Автореф. дис. доктора вет. наук: 16.00.07. Воронеж, 1990. С. 45-46.
    70. Морозова Н.А., Железная А.А., Попов Е.В., Друпп Ю.Г. Профилактика нарушений лактационной функции в период лактогенеза / Вестник гигиены и эпидемиологии. 2005. Т. 9, № 1. С. 129-131.
    71. Соколенко С.С. Изменения в клеточном составе молозива в молозивный период у коров, собак и кошек : Дис. ... канд. биол. наук: 03.00.13: СПб., 2004. 37 c.
    72. Скопичев В.Г., Гайдуков С.Н., Физиологическое обоснование ранней диагностики гипогалактии // Физиологический журнал . 1991. Т. 77, № 5. С. 7.
    73. Оксамитний М.К. Субклінічні мастити у корів. К.: Урожай, 1973. 143 с.
    74. Касянчук В.В. Мастит: основы диагностики и лечения // Молочное и мясное скотоводство. 1992. № 4. С. 14-15.
    75. Бриль В.С. Сравнительная оценка методов диагностики и лечения маститов у коров / Автореф. дис. канд. вет. наук. Киев, 1972. 28 с.
    76. Сотников А.В. Экспресс-диагностика субклинического мастита у свиноматок // Новое в профилактике, диагностике и лечении незаразных болезней. 1987. С. 199-221.
    77. Prescott S.C., Dreed R.S. The determination of number of body cells in milk by a direct method // J.Infekt. diseases 7, 1950. P. 130, 204.
    78. Batra T.R. Relationship of somatic cell concentration with milk yield in dairy cows // Can.f.Anim.Scc. 1986. Vol.66, №3. P. 607-614.
    79. Антане В., Лусис И., Булина С. Оценка здоровья вымени в стаде коров по числу соматических клеток и содержанию лактозы в молоке // Наук. вісник НАУ. Київ, 2000. №22. С. 235-239.
    80. Хомин С.П. Використання люмінесцентної мікроскопії молока для діагностики субклінічного маститу у корів // Науковий вісник Львівської державної академії вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2000. С. 214-217.
    81. Дмитрів О.Я., Михайлецька О.З., Андросюк М.Г., Качур Д.О. Зміни клітинного складу молока при субклінічному маститі у корів // Науковий вісник Львівської державної академії вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2002. Т.4 (№5). С. 237-241.
    82. Левченко В.І., Влізло В.В., Кондрахін І.П. та ін. Ветеринарна клінічна біохімія. Б. Церква: БУДАУ, 2002. 400 с.
    83. Методичні рекомендації для оцінки та контролю імунного статусу тварин / Маслянко Р.П., Олексюк І.І., Падовський А.І. та ін. ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2001. 87 с.
    84. Вельтищев Ю.Е., Харьков Р.М. Биологически активные факторы грудного молока // Вопросы охраны материнства и детства. 1991. Т. 36, № 6. С.48-53.
    85. Пивовар Л.М. Клеточные компоненты колострума свиноматок. Современные проблемы иммунологии, ветеринарии и животноводства, ВНИИТЭИ агропром, 1987. С. 55-56.
    86. Пеленьо Р.А., Захарів О.Я. Вплив способу випоювання молозива на вміст імуноглобулінів у крові телят // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2003. Т. 5 (№ 2), Ч. 3. С. 1357-139.
    87. Аленичкина Г.Е., Севастьянова В.М. Динамика клеточного состава молока коров, белков и ферментов в разные периоды функционального состояния / Реактивность и адаптация животных. М., 1989. С. 84-87.
    88. Аленичкина Г.Е., Севастьянова В.М. Щелочная фосфатаза и соматические клетки при мастите коров и в норме // Диагностика, терапия и профилактика акушер.-гинекол. патологии у животных. М., 1994. С. 100-102.
    89. Tolle A. Mastitis und Mastitisbekampfung // Hulsenberser Gesprache. 1986. Т. 11. S. 41-50.
    90. Heeschen W. Cell count and milk quality. Intern. dairy federation, 1986. S. 19-20.
    91. Кильвайн Г. Руководство по молочному делу и гигиене молока. М.: Россельхозиздат, 1980. 205 с.
    92. Яковлєв В.Г. Биохимия лактации. Фрунзе, 1962. 230 с.
    93. Фолли С. Физиология и биохимия лактации. М.: Издат. иностр. лит-ры, 1962. 225 с.
    94. Закс М.Г. Молочная железа. Л.: Наука, 1964. 275 с.
    95. Баюрак Р. Зміни вмісту лактози у молоці корів при субклінічному маститі // Ветеринарна медицина України. 2005. № 2. С. 40.
    96. Балоян В.М., Левицкая Л.П. Некоторые свойства протеолитических ферментов // Укр. биохим. журнал. 1984. Т.54.16. С. 405-408.
    97. Зверева Г.В. Профилактика мастита у коров в различные периоды функционального состояния вымени //
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины