ФІТОТЕРАПІЯ ТА ЕЛЕКТРОПУНКТУРА В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ, ХВОРИХ ПІСЛЯРОДОВИМ МЕТРИТОМ : ФИТОТЕРАПИЯ И Электропунктура В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ высокопродуктивных коров ПРИ послеродовом метритах



  • Название:
  • ФІТОТЕРАПІЯ ТА ЕЛЕКТРОПУНКТУРА В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ, ХВОРИХ ПІСЛЯРОДОВИМ МЕТРИТОМ
  • Альтернативное название:
  • ФИТОТЕРАПИЯ И Электропунктура В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ высокопродуктивных коров ПРИ послеродовом метритах
  • Кол-во страниц:
  • 148
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису


    МИХАЙЛЮК Михайло Михайлович


    УДК 619:618.71:615.844:633.88:632.2



    ФІТОТЕРАПІЯ ТА ЕЛЕКТРОПУНКТУРА В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ, ХВОРИХ ПІСЛЯРОДОВИМ МЕТРИТОМ

    16.00.07 ветеринарне акушерство



    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук





    Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор
    ЛЮБЕЦЬКИЙ Віталій Йосипович



    Київ 2006











    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ.....................................4
    ВСТУП..................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1................................................................................................................11
    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..........................................................................................11
    1.1 Етіологія і патогенез післяродового метриту корів...............................11
    1.2. Клінічні ознаки і діагностика післяродового метриту корів................13
    1.3. Проблема антибіотикорезистентності та наслідки нераціональної антибіотикотерапії.................................................................................15
    1.4. Біологічно активна точка, енергетичний меридіан багатогранна біофізична реальність............................................................................18
    1.5. Вплив акупунктури та електропунктури на організм
    при акушерських і гінекологічних хворобах.........................................22
    1.6. Комплексна внутрішньоматкова санація осередку запалення.............25
    1.6.1. Олійні екстракти лікарських рослин 2%й
    олійний хлорофіліпт, обліпихова олія.......................................27
    1.6.2. Ефірні олії.....................................................................................29
    1.6.3. Диметилсульфоксид ....................................................................31
    РОЗДІЛ 2................................................................................................................33
    ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.......................................................................................33
    РОЗДІЛ 3................................................................................................................41
    РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ........................................................41
    3.1. Кінетика показників захворюваності корів післяродовим метритом в СК Совки” (АК Пуща-Водиця”)..............................41
    3.2. Мікробна контамінація вмістимого матки при післяродовому метриті корів.................................................................................43
    3.3. Чутливість виділеної мікрофлори до хіміотерапевтичних препаратів...........................................................................................45
    3.4. Чутливість виділених мікроорганізмів до ефірних олій та розроблених комплексних фітопрепаратів.....................................47
    3.5. Рання електропунктурна діагностика післяродового метриту корів та розробка діагностично-прогностичних тестів.................56
    3.6. Показники реактивності організму клінічно здорових і хворих на гострий гнійно-катаральний метрит корів....................63
    3.7. Ефективність електропунктурної корекції як монотерапії....66
    3.8. Результати апробації запропонованих методів лікування високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит.......76
    3.9. Економічна ефективність комплексних схем терапії післяродового гнійно-катарального метриту корів........................89
    РОЗДІЛ 4................................................................................................................92
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..................92
    ВИСНОВКИ.........................................................................................................114
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ........................................................................117
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................118
    ДОДАТКИ............................................................................................................148







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

    АП акупунктура
    АТ акупунктурна точка
    БАТ біологічно активна точка
    Вас. ЕО василькова ефірна олія
    ВМС внутрішньоматкова санація
    Гвоз. ЕО гвоздична ефірна олія
    ГГКМ гострий гнійно-катаральний метрит
    ДМСО диметилсульфоксид (димексид)
    ЕАС-РУК еритроцито-антитіло-розеткоутворючі комплекси
    Евк. ЕО евкаліптова ефірна олія
    ЕП електропунктура
    Е-РУК еритроцито-розеткоутворюючі комплекси (Т-лімфоцити)
    ЗЗР зона затримки росту колоній
    ІРІ імунорегуляторний індекс ( співвідношення Т-хелперів / Т-супресорів)
    КУО колоній утворюючі одиниці
    ЕО ефірна олія
    Обл. О обліпихова олія
    ПЕРТ-5 прилад для електрорефлексотерапії
    ПМ післяродовий метрит
    Розм. ЕО розмаринова ефірна олія
    РТ рефлексотерапія
    ТФР-РУК Т-клітини, резистентні до дії теофіліну (Т-хелпери)
    ТФЧ-РУК Т-клітини, чутливі до дії теофіліну (Т-супресори)
    ФІ фагоцитарний індекс
    ФП фітопрепарат
    ФЧ фагоцитарне число
    Ялиц. ЕО ялицева ефірна олія
    Ялів. ЕО ялівцева ефірна олія








    ВСТУП
    Післяродовий (пуерперальний) метрит корів є одним з найрозповсюдженіших захворювань корів у післяродовий період. За даними різних вчених (Логвинова Д.Д., 1975, 1998 [1,2]; Зверєвої Г.В., Хомина С.П., 1976 [3]; Яблонського В.А., 1989 [4]; Гончарова В.П., Карпова В.А., 1991 [5]; Вельбівця М.В., 1995 [6]; Любецького В.Й., 1997 [7]), післяродовий метрит у 595 % є головною причиною симптоматичної неплідності корів.
    Якщо хворих на метрит тварин своєчасно не лікувати, то в їх статевих органах виникають структурні і гістохімічні зміни десквамація епітелію, часткова атрофія маткових залоз, дистрофічні зміни в стромі з порушенням репродуктивних функцій. Незворотні процеси в ендометрії згодом призводять до непліддя [7,8]. Недостатньо ефективна терапія корів, хворих на післяродовий метрит також призводить до неможливості запліднення, а відтак до неплідності.
    Внаслідок післяродової патології вибраковують до 2427 % корів [3], крім того, у тих корів, що перехворіли на метрит знижується заплідненість на 1926%, а тривалість неплідності збільшується на 4060 днів [9].
    Розглядати етіопатогенез метриту необхідно в комплексному впливі взаємопов’язаних факторів, що включають: порушення кислотно-лужної рівноваги та обміну речовин в організмі корів; ендокринно-імунобіологічні порушення; порушення скорочувальної та секреторно-сорбційної функції матки; ендогенну інтоксикацію при наявності в матці високотоксичних асоціацій мікроорганізмів [7,10]. При лікуванні метриту відкоригувати такі морфофункціональні зміни досить важко. З цією метою доводиться застосо-вувати різнонаправлені фармакологічні засоби, що є додатковим негативним тиском на вже ослабленні захисно-адаптаційні системи організму [11].
    Більшість сучасних антимікробних препаратів не завжди виявляються ефективними через звикання мікроорганізмів до лікарських препаратів, стимулюючого впливу деяких із них на розвиток мікрогрибів, а також через пригнічення ними природних механізмів локального і загального антимік-робного захисту. Застосування лікарських препаратів для лактуючих корів може призводити до додаткового екологічного навантаження на здоров’я споживачів молочної продукції, або вимагати її повної утилізації [12].
    Актуальність теми. Незважаючи на достатньо велику кількість наукових розробок і рекомендацій щодо лікування післяродової патології корів, післяродовий метрит залишається однією з актуальних проблем, що потребує раціонального вирішення. Найбільш боляче переносять цю патологію високопродуктивні тварини. Без належної реабілітаційної терапії більшість високопродуктивних корів доводиться вибраковувати. Іноді, це найбільш цінні в племінному відношенні тварини, які складають племінне ядро стада [13].
    Саме тому, рання діагностика, терапія та профілактика післяродового метриту набувають особливої актуальності. Оскільки лікувати доводиться лактуючих корів у період роздою, то методи терапії насамперед повинні бути безпечними (екологічно чистими), комплексно впливати на етіопатоге-нетичні ланки запального процесу, забезпечуючи реабілітацію функції матки. Тому, критерієм ефективного лікування повинно бути не лише відновлення статевої циклічності, а й продуктивне осіменіння, запліднення, народження життєздатного приплоду.
    Досягти високої ефективності можна застосуванням нетрадиційних методів лікування таких як, акупунктура та електропунктура, фітотерапія, лазеротерапія, мікрохвильова резонансна терапія, гомеопатія, антигомоток-сична терапія тощо [1429]. Досліджуючи біологічно активні точки (БАТ) приладами для електропунктурної діагностики можна прогнозувати розвиток післяродової патології [30], оскільки біофізичні зміни в БАТ, зазвичай, є первинними. Вони з’являються задовго до появи перших клінічних ознак хвороби, що супроводжується чіткою кореляцією цих змін з функціональною активністю органів і систем [31]. Проте такі методики практично не розроблені для продуктивних тварин. Оскільки електропунктурна діагностика функціонального стану БАТ дає можливість швидко та дієво втрутитися у патологічний процес на початку його розвитку, то розробка і впровадження подібних тестів є надзвичайно актуальною для високопродуктивних корів.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною держбюджетних тематик Вдосконалення методів діагностики, терапії та профілактики акушерсько-гінекологічних хвороб в умовах кризового стану тваринництва” (номер держ-реєстрації 0104U003857), та Розробити методи терапії та стимуляції відтворної функції високопродуктивних корів” (номер держреєстрації 0199U002731), що виконувалися на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин Національного аграрного університету.
    Мета і задачі досліджень. Основна мета досліджень обґрунтування ефективності комплексних, безпечних та патогенетично обґрунтованих методів терапії високопродуктивних корів при післяродовому метриті, з використанням електропунктури БАТ та внутрішньоматкової санації фітопрепаратами, що містять олійні екстракти лікарських рослин, ефірні олії, димексид.
    Для досягнення мети були поставлені такі задачі:
    вивчити мікробну контамінацію статевих органів корів, хворих на метрит та визначити чутливість ізольованих видів мікроорганізмів до хіміотерапевтичних препаратів, ефірних олій;
    розробити і впровадити комплексні фітопрепарати на основі олійних екстрактів лікарських рослин і ефірних олій для внутрішньоматкової санації;
    розробити ранню електропунктурну діагностику післяродового метриту у корів та впровадити відповідні діагностико-прогностичні тести;
    провести моніторинг морфологічних та імунологічних показників крові здорових і хворих, на післяродовий гнійно-катаральний метрит корів;
    провести порівняльну оцінку ефективності електропунктури та традиційних методів лікування корів у СК Совки” Києво-Святошинського району Київської області;
    апробувати комплексні екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані методи терапії і профілактики корів, хворих на післяродовий метрит, що включають електропунктуру БАТ та внутрішньоматкову санацію розробленими фітопрепаратами.
    Об’єкт дослідження біофізичні зміни у БАТ, біологічна активність ефірних олій та синергізм їх дії.
    Предмет дослідження розробка діагностичних тестів, що базуються на біофізичних змінах у БАТ для прогнозування розвитку післяродового метриту корів, розробка та впровадження комплексних фітопрепаратів, апробація комплексних безпечних і патогенетично обґрунтованих методів терапії і профілактики післяродового метриту, а також їх вплив на морфо-імунологічні показники крові хворих корів.
    Методи дослідження клінічні, біофізичні, фізико-хімічні, бактеріологічні, морфологічні, імунологічні, статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були розроблені нові комплексні фітопрепарати, що складаються з ефірних олій, димексиду, і олійних екстрактів рослин для лікування запальних процесів статевих органів корів. Розроблені діагностично-прогностичні тести для ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту корів. Значно розширено перелік БАТ для впливу при післяродовому метриті корів. Вперше вивчені і апробовані комплексні, екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані схеми терапії і профілактики післяродового метриту у високопродуктивних корів, що включають електропунктуру БАТ та санацію порожнини матки розробленими фітопрепаратами.
    Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для впровадження у виробництво спосіб ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту корів, який дозволяє блокувати розвиток хвороби у 90 % корів групи-ризику. Розширено перелік БАТ та обґрунтовано їх підбір для лікування корів, хворих на метрит, що дозволяє значно до 60 % підвищити ефективність електропунктури як монотерапії. Розроблено фітопрепарати, які активні в умовах in vitro” та in vivo”, що дозволяє ефективно проводити санацію осередку запалення. Розроблені і впроваджені у двох господарствах Київської області комплексні екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані схеми лікування корів, хворих на післяродовий метрит, сприяли видужанню і продуктивному осіменінню 85 % тварин. При цьому у тих корів, що перехворіли на післяродовий метрит швидше відновлюється статева циклічність, підвищується заплідненість та зменшується тривалість неплідності.
    Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі при вивченні дисципліни Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин” на факультеті ветеринарної медицини НАУ, БДАУ (дод. А, Б).
    Результати досліджень увійшли до методичних вказівок Рекомендації щодо електропунктурної діагностики і терапії пуерперального метриту корів”. Результати роботи впровадженні у АК Пуща-Водиця” Києво-Святошинського району та АФ Данилівська” Васильківського району Київської області (дод. В, Г, Д).
    Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені за безпосередньою участю здобувача. Дисертантом освоєні методики роботи з приладом для електрорефлексотерапії корів ПЕРТ-4М, ПЕРТ-5, клінічні методи дослідження корів, виконано експериментальні дослідження, проведено статистичну обробку результатів, їх аналіз та узагальнення.
    Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації.
    Аналіз та обговорення результатів досліджень, підготовка їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено самостійно за допомогою наукового керівника.
    Апробація результатів. Матеріали досліджень апробовано і схвалено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу НАУ м. Київ, 20042005рр; науковій конференції Новітні методи досліджень біологічних об’єктів” БДАУ Біла Церква, 2005.
    Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 8 наукових працях, у тому числі 5 статтях, що вийшли у Віснику Сумського НАУ” (2), Віснику НАУ” (1), журналі Ветеринарна медицина України” (1), бюлетені Ветеринарна біотехнологія” (1); методичних вказівках Електропунктурна діагностика та терапія пуерперального метриту корів”(1). За результатами досліджень одержано деклараційний патент на винахід Спосіб лікування пуерперального метриту корів” та патент на корисну модель Спосіб прогнозування пуерперальної патології корів за допомогою електропунктурної діагностики”, (номери державної реєстрації 70549 А, 8275) (дод. Е, Ж).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, який включає 311 джерел, з них 105 іноземних, і містить 35 таблиць, 12 рисунків та 7 додатків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що стосується засобів для внутрішньоматкової санації і електропунктури біологічно активних точок, які складають основу комплексних екологічно чистих та патогенетично обґрунтованих методів терапії високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит та профілактики акушерської патології.
    2. Гострий гнійно-катаральний метрит розвивається внаслідок інокуляції та активізації патогенної та умовно-патогенної мікрофлори в порожнині матки. Переважну більшість мікрофлори складали монокультури (79,6 %), а також асоціацій (20,4 %). У 36,2 % мікрофлора належала до родини Enterobakteriaceae, у 22,3 % до родини Bacillaceae, у 22,2 % до родини Micrococcaceae, у 19,4 % до родини Streptococcaceae.
    3. Патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми E. coli, Staph. aureus, Staph. saprophyticus, Bac. subtilis, Prot. vulgaris, що виділені з матки хворих на метрит корів, були резистентними до більшості хіміотерапевтичних препаратів, і водночас високочутливими до ефірних олій, їх комбінацій, та розроблених фітопрепаратів.
    4. Розроблені та впровадженні фітопрепарати, що складаються з олійних екстрактів лікарських рослин (2 %-го р-ну хлорофіліпту, обліпихової олії), ефірних олій (евкаліпта, васильків, гвоздики) і диметилсульфоксиду, пагубно діють на мікрофлору в умовах in vitro” та in vivo”, ефективно стимулюють репаративні процеси слизової оболонки матки, від яких залежить настання охоти та продуктивне осіменіння.
    5. Рання електропунктурна діагностика, що базується на виявленні біофізичних змін (стійка асиметрія електропровідності та феномен падіння стрілки мікроамперметра) у біологічно активних точках на меридіанах печінки (F5, F6, F8, F12, F13), жовчного (VB21, VB25, VB26, VB27, VB30, VB41) та сечового міхурів (V24,V27,V28,V30,V55,V60) дозволяє діагностувати післяродовий метрит на початку його розвитку і ефективно його блокувати. Такі зміни виникають вже на 35-ту добу післяродового періоду, і легко відстежуються за допомогою приладів для електропунктурної діагностики і терапії.
    6. Електропунктурна корекція біологічно активних точок, в яких найбільше виражені біофізичні зміни, у поєднанні з внутрішньоматковою санацією запропонованими фітопрепаратами в дозі 0,15-0,2 см3/кг маси тіла дозволяють гальмувати розвиток запального процесу на самому початку, коли ще відсутні виражені клінічні ознаки, тобто вона є профілактичною (попереджувальною) та патогенетично обґрунтованою терапією, яка спрямована на посилення компенсаторних реакцій організму.
    7. Післяродовий метрит корів обумовлює суттєві зміни гематологічних показників. У хворих корів спостерігається зменшення кількості еритроцитів на 17 %, вмісту гемоглобіну на 14 %. У лейкограмі з’являються базофіли та юні нейтрофіли, що вказує на нейтрофілію з простим регенеративним зрушенням ядра ліворуч.
    8. У період гострого перебігу гнійно-катарального метриту в організмі корів виникає вторинний імунодефіцит з усіма його клінічними проявами. Зменшується на 9 % кількість Е-РУК та на 2 % кількість ЕАС-РУК, що вказує на послаблення імунної реактивності як гуморального, так і клітинного типу. Збільшення на 11 % О-лімфоцитів свідчить про зростання кількості недиференційованих клітин. Зменшення у хворих тварин кількості теофілінрезистентних на 10 % і теофілінчутливих клітин на 5 % призводить до зниження імунорегуляторного індексу на 12 % (1,9 проти 2,14 у здорових тварин), що свідчить про недостатню активність Т-хелперової ділянки імунітету та часткову імуносупресію в момент розвитку запального процесу у матці.
    9. Терапевтична ефективність застосування лише електропунктури як монотерапії становить 70 % (70 % корів одужало), тоді як після традиційної терапії хворих корів у дослідному господарстві (біцилін-3, окситоцин, тривітамін) одужує близько 60 % тварин.
    10. Комплексні екологічно чисті та патогенетично обґрунтовані методи терапії, що розроблені для високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит, і включають внутрішньоматкову санацію фітопрепаратами та електропунктуру БАТ, дали 8090 % терапевтичної ефективності, про що переконливо свідчить моніторинг морфо-імунологічних показників крові протягом лікування та висока запліднюваність корів після першого осіменіння.
    11. З точки зору терапевтичної ефективності найвищий ефект отримано при комплексному застосуванні електропунктури та внутрішньоматкової санації (85 % корів стали тільними після двократного осіменіння). Економічний ефект на 1 грн. витрат відповідно становив 2,4 і 1,8 грн.






    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. З метою ранньої електропунктурної діагностики післяродового метриту, пропонуємо відстежувати біофізичні зміни в біологічно активних точках за діагностико-прогностичними тестами феноменом падіння стрілки мікроамперметра, вираженою асиметрією зворотної провідності, починаючи вже з 23 доби після родів.
    2. При лікуванні післяродового метриту рекомендуємо впливати на біологічно активні точки з найбільш вираженими біофізичними змінами, що знаходяться на акупунктурних масивах меридіанів печінки (F5, F6, F8, F12, F13), жовчного (VB21, VB25, VB26, VB27, VB30, VB41) та сечового (V24,V27,V28, V30,V55,V60) міхурів, а також обов’язково пунктувати поліпотентні загально-зміцнювальні БАТ, які є основними в практиці акупунктури.
    3. Для комплексної профілактики акушерської патології та лікування високопродуктивних корів, хворих на післяродовий метрит, рекомендуємо застосовувати електропунктуру і внутрішньоматкову санацію фітопрепаратами, що містять олійні екстракти лікарських рослин (олійний хлорофіліпт, обліпихова олія), ефірні олії (евкаліпта, васильків, гвоздики) та димексид у дозі 0,150,2 см3/кг маси тіла (приблизно 80100 см3) щодня або через добу до клінічного одужання.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Логвинов Д.Д. Беременность и роды. К.: Урожай, 1975. 2126 с.
    2. Логвинов Д.Д. Некоторые вопросы интенсификации воспроизводства крупного рогатого скота//Ветеринария. 1998. № 8. С. 5152.
    3. Звєрева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. К.: Урожай, 1976. 152 с.
    4. Яблонский В.А. Профилактика бесплодия скота в хозяйствах промышленного типа. К., 1989. 63 с.
    5. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологи-ческих заболеваний коров. М.: Госагропромиздат, 1991. С. 2836.
    6. Вельбівець М.В. Функція відтворення у корів, хворих на гострий післяродовий ендометрит//Наукове забезпечення агропромислового комплексу України: Матеріали наук.-практ. конф., присвяченій 75-річчю Білоцерківського держ. с.-г. ін-ту. Біла Церква, 1995. С. 4445.
    7. Любецький В.Й. До етіопатогенезу післяродового ендометриту у корів// Ветеринарна медицина України. 1997. № 6. С. 2022.
    8. Жаров А.В. Морфофункциональные изменения в органах размножения высокопродуктивных коров при патологии обмена веществ//Науч. основы профилактики и терапии болезней органов размножения животных: Тез. докл. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушер-ству, гинекологии и биотехнике размножения животных. 2527 окт. Воронеж, 1994. С. 157159.
    9. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у с.-х. животных. Воронеж: ВГАУ. 1999. 60 с.
    10. Любецький В.Й. Післяродовий ендометрит у корів (клініко-експери-ментальні дані): Автореферат дис.... д-ра. вет. наук. К., 1998. 36 с.
    11. Любецький В.Й., Михайлюк М.М., Письменний Р.В. Застосування електрорефлексотерапії в комплексному лікуванні пуерперального метриту у корів//Вісн. Сумського НАУ. 2003. Вип. 10. С. 6064.
    12. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы//Наук. вісн. НАУ К. 2000. № 22. С. 6769.
    13. Любецький В.Й., Михайлюк М.М., Письменний Р.В. Порівняльна ефективність деяких фітотерапевтичних засобів при пуерперальному метриті корів//Вісн. Сумського НАУ. 2004. Вип.7(12). С. 9496 .
    14. Любецький В.Й., Колесник В.Я., Михайлюк М.М. Нетрадиційні методи лікування в практиці ветеринарної медицини (перше повідомлення)//Ветеринарна медицина України. 2003. №1. С. 3132.
    15. Любецький В.Й., Колесник В.Я., Михайлюк М.М. Нетрадиційні методи лікування в практиці ветеринарної медицини (друге повідомлення)//Ветеринарна медицина України. 2003. №11. С. 2830.
    16. Иноземцев В.П., Балковой И.И., Талер Б.П. и др. Лазерная терапия животных это эффективно и екологически безопасно//Молочное и мясное скотоводство. 1997. № 4. С. 3032.
    17. Макаримов С.С., Агафонова А.Н., Данилов В.Г. и др. Опыт применения лазерной терапии при эндометрите коров//Ветеринария. 2002. № 4. С. 2931.
    18. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г., Балковой И.И. Использование лазерного излучения для диагностики эндометритов//Ветеринарный консультант. 2002. № 6. С. 1314.
    19. Гилядзутдинова З.Ш., Иваничев Г.А., Шакуров Р.Ш. и др. Акупунктурная и мануальная терапия нейроэндокринных синдромов в гинекологии//Казанский медицинский журнал. 1997. Т. 78. № 5. С. 369374.
    20. Трапезов Е.В. Акупунктура как один из методов нетрадиционной медицины в ветеринарии//Ветеринар. 2002. № 3. С. 3235.
    21. Селиванов И.М. Опыт применения лазерной терапии и акупунктуры// Ветеринария. 1996. № 10. С. 912.
    22. Петров В.А. Електропунктурна стимуляція матки//Тваринництво України. 1996. № 5. С. 18.
    23. Липин А.В. Лечение метритов у коров//Ветеринарный консультант. 2001. № 2324. С. 1215.
    24. Прокопишин І.В., Оксамитний М.В. Електроніка-НВЧ-101” у лікуванні корів//Тваринництво України. 1995. № 10. С. 24.
    25. Иноземцев В.П., Балковой И.И., Нежданов А.Г. Квантовая терапия коров при метритах и маститах//Ветеринария. 2000. № 10. С. 912.
    26. Казеев Г.В., Бывальцев А.А., Горлов Е.Н. Повышение плодовитости коров путем стимуляции их воспроизводительной способности с помощью электропунктуры//Пути совершенствования племенных и продуктивных качеств крупного рогатого скота. Труды Всерос. с-х. ин-та зоотехнии. М., 1983. С. 124127.
    27. Нежданов А.Г., Попов Л.К., Попова И.С. Гирудопунктура для профилактики субинволюции матки у коров//Ветеринария. 2000. № 11. С. 3536.
    28. Петров В.А., Осетров А.А., Харенко Н.И., Шульга В.А. Электропунктурная рефлексотерапия коров при эндометрите// Ветеринария. 1991. № 7. С. 5455.
    29. Ильинский Е.В., Трошин А.Н., Назаров М.В. Новые маточные средства растительного происхождения//Ветеринария. 1996. № 8. С. 5658.
    30. Нежданов А.Г., Хижняк С.А. Прогнозирование акушерской патологии у коров методом акупунктуры//Ветеринария. 2001. № 3. С. 3439.
    31. Ос­но­ви бі­о­а­к­ти­ва­цій­ної ме­ди­ци­ни/Ма­кац В.В, На­гай­чук Д.В., Ма­кац Д.В., Ма­кац Д.В. Він­ни­ця: Ве­лес, 2001. С. 4951, 7479.
    32. Ветеринарное акушерство и гинекология/Под ред. проф. Г.А.Кононова. ­ Л.: Колос, 1977. С. 334339.
    33. Андрієвський В.Я., Смирнов І.В. Ветеринарне акушурство і штучне осіменіння. К.: Вища школа, 1978. С. 256257.
    34. Студенцов А.П., Шипилов В.С., Субботина Л.Г., Преображенский О.Н. Ветеринарное акушерство и гинекология. М.: Колос, 1980. С. 226229.
    35. Студенцов А.П., Шипилов В.С., Никитин В.Я. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения. М.: Колос, 2000. С. 4546.
    36. Профілактика, діагностика і лікування післяпологового метриту у корів. Рекомендації / В.Й. Любецький. К., 1998. 25 с.
    37. Валюшкин К.Д. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. Минск: Ураджай, 1997. С. 442454.
    38. Харута Г.Г., Ордін Ю.М., Івасенко Б.П. Патогенез затримання посліду, субінволюції, ендометриту у корів та їх профілактика//Ветеринарна медицина України. 1997. № 10. С. 2021.
    39. Любецький В.Й. Біохімічний статус крові корів до і після родів у нормі і при патології//Вісник аграрної науки. 1997. №8. С. 3741.
    40. Михайленко Е.Т, Курский М.Д., Чуб В.В. Биохимия родового акта и его регуляция. К.: Здоров’я, 1980. С. 2345.
    41. Федосова Н.Х., Лавушев В.И., Кононов Г.А. Нормализация структуры эндометрия и воспроизводительной способности у коров// Ветеринарный консультант. 2001. № 21. С. 12.
    42. Shulman Ira A. Problem solvingin immunologu. Chikago: ASCP Press, 1992. Р. 3047.
    43. Шмелев В.Б. Акупунктура и инъекции раствора новокаина в БАТ пояснично-крестцовой области при послеродовых заболеваниях у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. Л., 1988. 18 с.
    44. Кузьмич Р.Г. Влияние импульсного магнитного поля на сократительную функцию матки и использования его для лечения коров, больных эндометритом: Автореф. дис. канд. вет. наук. Воронеж, 1988. 17 с.
    45. Кузьмич Р.Г. Влияние сократительной функции матки на послеродовый эндометрит у коров//Ветеринария. 2000. ­­­­ № 2. С. 3738.
    46. Конюхова С.Т., Дубликайтис А.Ю., Шабуневич Л.В. и др. Роль активации перекисного окисления липидов в патогенезе экспериментального перитонита//Бюл. экспер. биологии и медицины. 1989. Т. 107. №5. С. 557559.
    47. Полянцев Н.И. Эффективность применения антиоксидантов для профилактики послеродового метрита у коров//Науч. основы профилактики и терапии болезней органов размножения животных: Тез. докл. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных. 2527 окт. 1994 г., г. Воронеж Воронеж, 1994. С. 120121.
    48. Франчук А.Е., Бойчук А.В., Кумпаленко В.А. та ін. Активність ферменту супероксиддисмутази і метаболітів перекисного окислення ліпідів при гострому запальному процесі//Лікарська справа. 1991. № 9. С. 9596.
    49. Париков В.А., Смирнова Л.В., Сапожникова Н.А. Влияние препарата деполен на состояние антиоксидантной защиты и неспецифической резистентности организма коров в послеродовом периоде: Информ. бюл./Укр. акад. аграр. наук. ин-т эксперим. и клин. вет.медицини. 1994. С. 225.
    50. Стебло П.Й. Комплексна терапія гострих післяпологових ендометритів із застосуванням ентеросорбції//Ліки. 1998. № 1. С. 2023.
    51. Любецький В.Й. Вагінальна та цервікальна флора тільних корів// Тваринництво України. 1998. № 1. С. 17.
    52. Казачкова Э. А. Введение лекарственных препаратов на слизистую оболочку матки при хронических неспецифических эндометритах и сальпингитах: Автореф.дис. канд.мед. наук. Челябинск, 1985. 18 с.
    53. Венцковський Б.М., Кущ В.М., Лащенко І.В. Сучасні аспекти антибактеріальної терапії післяпологових гнійно-запальних захворювань//В кн: Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гунекологічній практиці. Запоріжжя, 1995. С. 14.
    54. Стукалова Е.Н., Бакшеев С.Н. Антигомотоксическая терапия хронических воспалительных заболеваний внутренних половых органов//Биологическая терапия. 2000. № 2. С. 1014.
    55. Любецький В.Й. Роль мікрофлори в етіопатогенезі акушерської патології у корів//Тр. наук.-вироб. конф. Актуальні питання ветеринарної медицини. К., 1995. С. 73.
    56. Антонова Л.В. Острые воспалительные заболевания придатков матки (этиология, клиника, диагностика, терапия). М.: Медицина, 1990. С. 36.
    57. Муртазин Б.Ф., Пулатов Г.С. К этиологии эндометритов у коров// Ветеринария, 1995. № 4. С. 4144.
    58. Сергієнко С.М. Імунні порушення та розлад мікроциркуляції у породиль з післяпологовою інфекцією//Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Київ Луганськ, 1998. Вип. 2. С. 165-169.
    59. Зюбин И.Н., Зюбина М.Ф. Микрофлора гениталий коров// Ветеринария. 1982. № 9. С. 5052.
    60. Бортнічук В.А., Любецький В.Й., Хомин С.П. Аспекти етіотропної терапії при метриті у корів//Ветеринарна медицина України. 1997. № 12. С. 39.
    61. Cohen R., Ziv G., Glickman A. et al. Sensitivity to antibiotics of bacteria isolated from uterine secretions of dairy cows and concentrations of tetracyclines in uterine secretions//J. Medycyna-Weterynaryina. − 1997. − Vol. 52, № 1. − P.30.
    62. Slinane N., Ahmadi C., Ouvali F. Analyses epidemiologique et clinique des endometritis postpuerperales chez les bovines laitiers en Tunisie//Recucil-de-Medicine-Veterinaire. − 1994. − Vol.170. − P. 33.
    63. Сафронова Л.А., Кудрявцев В.А., Осадчая А.И. Характеристики микрофлоры выделенной от коров, больных эндометритом// Микробиологический журнал. − 1999. − № 6. − С. 7177.
    64. Krishnan R., Tanwani Sk., Mogne Mn. Antibiotic sensitivity pattern of bacteria isolated from repeat breeding and normal cows//Indian-Veterinaire-Journal, 1994. − Vol.74, № 4. − P. 315317.
    65. Никитин В.Я., Тимченко Л.Д. Роль риккетсий в заболеваемости коров послеродовым эндометритом//Ветеринария. 1994. − №10. − С. 4445.
    66. Jacob T.C., Madnavan E., Iyer C.P. Isolation identification and sensitivity pattern of microbial agents from cases of clinical endometritis//Indian-Journal-of Animal-Reproduction. 1995. − P. 16.
    67. Malinowski E., Zietara J., Markiewicz H. et al. Metrisan AN nowy preparat do leezenia zapalen macicy//Medycyna-Weterynaryjna. 1996. − Vol. 52, № 10. P. 649652.
    68. Awad-Masalmeh M., Baumganther W., Passernig A. Bacteriologische untersuchungen bei an puerperaler mastitis (MMA-Syndrom) erkranker sanen verschiedener tierbestande osterreicgs//Tieraztl umsch. − 1990. − Vol. 45, № 8. P. 526535.
    69. Takacs T., Gathy I., Bajmocy E. A men bacterium’s szennyerettege es annak natasa tejelo tenenek ujravemhesulesere//Magyar Allatorv. Lapsa. 1989. Vol. 44, № 6. − P. 335341.
    70. Takacs T., Gathy I., Bajmocy E. Machaty Z. Bacterial contamination of the uterus after parturition and its effect on the reproductive permonance of cows on large scale dairy farms//Theriogenology. 1990. − Vol. 33, № 4. − P. 851865.
    71. Marusi A., Bonazzi G., Brydnoli C., Trushowzka B. Trattamento endouterino con schiuta medicate a base di rifeximina. ODV obiettivi // Doc. Veter. − 1991. − Vol. 12, № 7. − P. 5759.
    72. Валіс М., Корнеліус К. Метрикюр при лікуванні підгострого та хронічного ендометриту у корів//Ветеринарна медицина України. 1998. № 6. С. 5.
    73. Турченко А.Н. Этиология и лечение послеродового эндометрита коров//Ветеринария. 2001. № 7. С. 3337.
    74. Полищук В.П. Физические, цитологические, некоторые биохимичес-кие изменения и абсорбционные свойства шеечно-влагалищной слизи у коров в норме и при патологии: Автореф. дис.... канд. вет. наук. К., 1966. 20 с.
    75. Косенко М.В., Музика В.О, Чайковська О.І., Стецько Т.М. Проблема антибіотикорезистентності у ветеринарній медицині//Ветеринарна медицина України. 2005. № 1. С. 3839.
    76. Понур Б.А., Шиков Ю.Н., Кармелюк Л.О. Анализ чувствительности штамов бактерий, виделенных у больных с гнойно-воспалительными процессами//Український хіміотерапевтичний журн. 2000. № 1 (5). С. 3942.
    77. Зубов Л.А., Богданов Ю.М. Современные проблемы антибиотико-резистентности в педиатрической практике//Антибиотики и химиотерапия. 1998. № 43 (4). С. 4349.
    78. Шиков Ю.М., Кармелюк Л.О. Етіологія гнійно-запальних урологічних захворювань та оцінка контролю стійкості збудників до антибіотиків// Лаб. діагностика. 1998. № 2. С. 4345.
    79. Горшевикова Э.В. Особенности возбудителей гнойно-септической, хирургической инфекции и их антибиотикорезистентность// Клиническая антибиотикотерапия. 1999. № 1. С. 4041.
    80. Сидоренко С.В. Клиническое значение резистентности микро-организмов к антимикробным препаратам и организация контроля за лекарственной устойчивостью//Клиническая антибиотикотерапия. 1999. № 1. С. 3235.
    81. Стукалова Е.Н., Бакшеев С.Н. Антигомотоксическая терапия хронических воспалительных заболеваний внутренних половых органов//Биологическая терапия. 2002. № 2. С. 1014.
    82. Петров В.А., Мусиенко В.Ф., Иванников А.А. Основы електропунктурной рефлексотерапии крупного рогатого скота. Сумы: Изд-во Козацький вал, 1997. С. 326.
    83. Лыкова Е.А., Воробьев В.М., Воробьев А.А. и др. Бактериальная едотоксемия у детей с дисбиозом кишечника//Журн. микробиол., эпидемиол., иммунол. 1999. №3. С. 6770.
    84. Навашин С.М., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. М., 1984. С. 4258.
    85. Глущенко В.Г. Динамика накопления и выведения антибиотиков из организма животных//Тез. докл. конф. Ветеринарные проблемы промышленного животноводства. Белая Церковь, 1985. С. 1718.
    86. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Казимірко Н.К., Суглобов Є.В., Шевченко М.Ю. та ін. Актуальні питання мікробіології в гінекології. Чутливість збудників гнійно-запальних процесів до антибіотиків// Вісник асоціації акушерів-гінекологів. 2001. №3. С. 812.
    87. Kavaletz M. Antibiotics may become a slov-acting bomb//Biomerieux. 2002. № 2 (1). P. 26.
    88. Бриан Л.Е. Бактериальная резистентность и чувствительность к химиопрепаратам/Пер. с англ. М., 1984. С. 1011.
    89. Янковский Д.С. Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и востановления. К.: Эксперт ЛТД, 2005. С. 6668.
    90. Мавзютов А.Р., Фиалкина С.В., Бондаренко В.М. Острова” патогенности условно-патогенных бактерий//Журнал микрбиол., эпидем. и иммунобиолог. 2002. № 6. С. 59.
    91. Finlay B., Falkov S. Common themes in microbial pathogenicity revisited. Mikrobiol. Mol. Biol. Rev. 1997, 61. P. 136138.
    92. Brunder W., Karch H. Genome plasticity in Enterobacteriaceae//Int. J. Med. Mikrobiol., 2002. 290. P. 153165.
    93. Виолин Б.В., Абрамов В.Е., Ковалев В.Ф. Химиотерапия при бактериальных и паразитарных инфекциях//Ветеринария. 2001. № 1. С. 4246.
    94. Буянова С.Н., Щукина Н.А., Омельяновский В.В., Мгелиашвили М.В. Принципы выбора антибиотика для л
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины