Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродових ускладнень у корів : Комплексные методы диагностики и меры профилактики послеродовых осложнений у коров

Краткое описание

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Тресницька Вероніка Анатоліївна

УДК 619:618.7:616-07/084:636.2(043)

Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродових ускладнень у корів

16.00.07 ветеринарне акушерство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, професор
Харенко Микола Іванович

Суми 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

11

1.1. Перебіг родів і післяродового періоду у корів.

11

1.2. Післяродові ускладнення, як фактор виникнення післяродової патології у корів.

16

1.3. Нейрогуморальні аспекти відтворної здатності корів..

20

1.4. Імунобіологічні зміни реактивності організму при симптоматичній неплідності..

21

1.5. Діагностика та принципи лікувальних і профілактичних заходів при післяродових ускладненнях..

24

РОЗДІЛ 2 ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ...

31

2.1. Природнокліматичні та господарські умови проведення досліджень.......................................................................................

31

2.2. Схеми проведення досліджень...................................................

33

2.3. Методи вирішення завдання.......................................................

36

2.3.1. Методики клінічного дослідження корів......

36

2.3.2. Методи морфологічних та біохімічних досліджень крові......................................................................................................

37

2.3.3. Методи імунологічного дослідження крові..

38

2.3.4. Методи імуноферментного дослідження крові................

39

2.3.5. Метод оцінки бактеріологічного та клітинного складу вагінальних мазків-відбитків...

39

2.3.6. Методики вивчення терапевтичної і економічної ефективності проведених досліджень.

40

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

42

3.1. Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації....

42

3.1.1. Показники запліднення і причини післяродової патології.

45

3.1.2. Вікова і сезонна динаміка післяродової патології у корів

60

3.2. Взаємозв’язок технології утримання тварин, перебігу родів і післяродового періоду у корів..

69

3.2.1. Морфо-біохімічні та гормональні показники крові корів до родів і в перші дні післяродового періоду..........

85

3.2.2. Імунний статус клінічно здорових корів і при післяродових ускладненнях...................

92

3.2.3. Бактеріологічні і морфо-цитологічні показники вмістимого матки у корів при післяродових ускладненнях..

96

3.3. Характеристика основних діагностично-прогностичних тестів при фізіологічному і ускладненому перебігу післяродового періоду у корів.......

98

3.4. Вплив біологічно активних речовин на показники крові та відтворну здатність корів після отелення.

100

3.5. Економічна ефективність застосування ПДЕ та естрофану для профілактики функціональних розладів матки у корів..

113

РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ .........................................................................

116

ВИСНОВКИ...

141

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ...

144

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

145

ДОДАТКИ.

183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПДЕ плацента денатурована емульгована
ПГ Ф2α простагландин ф 2 альфа
Е естрадіол
П прогестерон
П:Е прогестероно естрадіолове співвідношення
ПРП - післяродовий період
СТОВ сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
ПРУ післяродові ускладнення
п/ш підшкірно
в/м внутрішньом’язово
Е-РУК розеткоутворюючі клітини (загальна популяція Т-лімфоцитів)
Еакт.-РУК активні розеткоутворюючі клітини (лімфоцити з кілерною активністю)
ЕАС-РУК-розеткоутворюючі клітини (загальна популяція В- лімфоцитів)
НСТ нітросиній тетразолій
НСТ+ - слабо позитивні клітини
НСТ++ - позитивні клітини
НСТ+++ - різко позитивні клітини
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ТФР-РУК -теофілінрезистентні розеткоутворюючі клітини
ТФЧ-РУК -теофілінчутливі розеткоутворюючі клітини

ВСТУП

Однією з найважливіших задач ветеринарної науки на сучасному етапі розвитку є забезпечення високого рівня плодючості тварин і збереження народженого молодняку. Без рішення цієї задачі жодна галузь тваринництва не може розвиватися динамічно і мати високі показники рентабельності [1].
Індустріалізація галузі тваринництва, обмежене середовище утримання, відсутність пасовищ та вигульних майданчиків, недостатня і неякісна годівля, несприятлива екологічна ситуація призводять до ряду проблем, пов’язаних зі зниженням відтворювальної здатності корів і телиць [1].
Акушерська та гінекологічна патологія тварин вимагає пристальної уваги фахівців ветеринарної медицини тому, що вона обумовлює довготривалу неплідність, погіршення санітарних і технологічних якостей молока, недоотримання значної кількості молодняку та передчасну вибраковку тварин [2].
В сільгосппідприємствах щорічно вибраковується 20-30% корів, в основному з причини тривалої чи постійної неплідності, хвороб молочної залози функціонального або запального характеру. Підраховано, що в скотарстві втрати від неплідності і хвороб молочної залози перевершують збитки від усіх інших хвороб разом узятих [1].
Проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації в усіх без виключення господарствах, незалежно від форм їх власності, дозволить оцінити не тільки стан відтворення маточного поголів'я худоби, але й при визначенні основних причин порушень відтворювальної здатності корів усунути їх, створивши можливості підвищення заплідненості і зниження собівартості продукції скотарства [3].
Покращення відтворної здатності тварин повинно включати не тільки створення сприятливих умов утримання, повноцінної годівлі, але й особливо враховувати генетичні дані, які обумовлюють не тільки високу молочну та м’ясну продуктивність, але й забезпечують захист від хвороб різного ґенезу. Тому вирішення проблеми неплідності корів потребує розробки дієвої науково обґрунтованої програми організації відтворення маточного поголів'я худоби з урахуванням зональних особливостей та вимог сучасних технологій розвитку молочного скотарства в Україні [3, 4].
Актуальність теми. Здатність до відтворення є однією із найважливіших функцій, яка впродовж усього репродуктивного життя тварини знаходиться під постійним впливом факторів, як внутрішнього так і зовнішнього середовища. Фізіологічне завершення післяродового періоду створює сприятливі умови для запліднення самок у фізіологічні терміни.
Післяродові ускладнення, які негативно впливають на характер перебігу післяродового періоду обумовлюють помітне зміщення термінів першого осіменіння і запліднення корів, а у більшості тварин виникає тривала неплідність внаслідок структурних змін в репродуктивних органах, а тому без ефективних заходів профілактики і лікування цієї патології не можливо створити планомірне відтворення стада [1-6].
Однією із розповсюджених форм неплідності тварин є симптоматична (Логвинов Д.Д., 1975; Хомин С.П., 1976; Г.Г.Харута, В.М. Косенко, 1995; В.Й. Любецький, 1997; І.Г.Мороз, 1998; В.А. Яблонський, 2000; М.І.Харенко, 2004) [7-11].
Патологія органів розмноження корів незапального характеру в більшості випадків, зустрічається досить часто і характеризується, як правило, функціональними розладами матки і яєчників. Найбільш розповсюдженим розладом матки у перші дні, і навіть години, післяродового періоду є післяродова гіпотонія або атонія [12-14].
Незважаючи на значну кількість наукових робіт у напрямку вивчення етіології, патогенезу, розробки профілактики і терапії акушерської та гінекологічної патології, проблема виникнення післяродових ускладнень у корів залишається надзвичайно актуальною [15].
Враховуючи складний патогенез функціональних порушень при виникненні післяродових ускладнень в організмі тварин, що супроводжується значними змінами обміну речовин, нейрогуморальної регуляції та пригніченням імунобіологічної системи захисту організму, актуальним є їх досконале вивчення і розробка лікувально-профілактичних і прогностичних методів, які б поряд із відновленням репродуктивної функції, дозволяли б заздалегідь виявляти корів, схильних до післяродових ускладнень.
Теоретична і практична значимість вищевказаних проблем обумовила вибір теми, актуальність і напрямок досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною і розділом науково - дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань створення системи комплексних заходів щодо відновлення, синхронізації та стимуляції відтворної функції корів і телиць та є одним із розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету номер державної реєстрації 0101U003430.
Мета і задачі досліджень. Метою нашої роботи було удосконалення та розробка ефективних комплексних методів діагностики та заходів профілактики післяродових ускладнень у корів на фоні різних умов утримання і годівлі та з урахуванням віку тварин і рівня молочної продуктивності. Для здійснення наміченої мети було поставлено наступні задачі:
Ø проаналізувати основні показники стану відтворення корів і встановити динаміку післяродових ускладнень з врахуванням перебігу родів, умов утримання, годівлі, кількості отелень та за результатами акушерської диспансеризації;
Ø вивчити зміни морфо-біохімічних, імунобіологічних і гормональних показників крові корів та провести морфо-цитологічні і мікробіологічні дослідження статевих органів корів до родів та в перші дні післяродового періоду при фізіологічному його перебігу і післяродових ускладненнях;
Ø встановити основні діагностично-прогностичні тести при фізіологічному і ускладненому перебігу післяродового періоду;
Ø вивчити у порівняльному аспекті вплив препаратів плаценти денатурованої емульгованої (ПДЕ) та естрофану з метою профілактики післяродових ускладнень у корів;
Ø встановити економічну ефективність застосування біологічно активних препаратів з метою профілактики післяродових ускладнень у корів та розробити пропозиції і рекомендації з їх застосування в умовах виробництва.
Об’єкт дослідження - природна резистентність сухостійних корів до отелення та впродовж післяродового періоду, репродуктивна функція корів.
Предмет дослідження - обґрунтування комплексної діагностики, прогнозування та заходів профілактики післяродових ускладнень у корів.
Методи дослідження. Клінічні, фізико-хімічні, бактеріологічні, морфо-цитологічні, морфо-біохімічні, імунологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні дослідження та встановлено динаміку показників природної резистентності корів з різним фізіологічним станом, в різні пори року, та її зміни при фізіологічному та патологічному перебізі післяродового періоду. На основі морфологічних, імунологічних, цитологічних, біохімічних та клінічних досліджень доведено, що застосування біологічно активних речовин (ПДЕ та естрофан) перед родами та у перші години і дні післяродового періоду дозволяє здійснювати ефективну профілактику післяродових ускладнень у корів та становлення відтворної здатності їх організму.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень дають можливість ефективніше використовувати виявлені зміни імунологічних, гормональних, морфо-цитологічних і клінічних показників організму корів та нетелів впродовж дородового періоду як прогностичні тести для проведення профілактичних заходів щодо розвитку післяродових ускладнень у корів.
Розроблені схеми профілактики післяродових ускладнень із застосуванням тканинного препарату ПДЕ та аналогу простагландину Ф2α - естрофану.
За матеріалами досліджень видано рекомендації з використання біологічно активних речовин у практиці ветеринарної медицини, які затверджені Управлінням ветеринарної медицини в Луганській області.
Основні теоретичні положення роботи використовують у навчальному процесі Луганського НАУ, Сумського НАУ і Львівській НАВМ імені С.З. Гжицького при вивченні дисциплін: "Фізіологія тварин", "Ветеринарне акушерство, гінекологія і андрологія".
Лікувально-профілактична схема практично апробована і впроваджена в чотирьох господарствах Луганської області (степова зона України; додатки Д, Ж, З).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано експериментальні дослідження, вивчено поширеність, особливості патогенезу післяродових ускладнень у корів, розроблені методи профілактики функціональних розладів у перші дні післяродового періоду з визначенням їх причин та перебігу.
Проведено фаховий аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, виконано статистичну обробку отриманих результатів.
Обґрунтування та інтерпретацію результатів досліджень, підготовку їх до друку та написання дисертації й автореферату здійснено за участі наукового керівника.
Апробація результатів дисертації . Основні положення дисертаційної роботи повідомлені, обговорені і схвалені на: науково-практичній конференції Аграрний форум - 2006”. Вересень, 25-29, 2006 р. (м. Суми); Міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти реформ ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні”. Вересень, 27-29, 2006 р. (м. Біла Церква); Науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Луганського НАУ (2005-2006 роках); Обласних, міських, районних засіданнях і семінарах керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Луганської області; Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми епізоотології, імунології та біотехнології у ветеринарній медицині”. 2006 р. (Полтава); Міжнародній науково-практичній конференції Сучасність і майбутнє аграрної науки та виробництва”. Жовтень, 19-20, 2006 р. (Львів).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, що входять до складу фахових видань, затвердженого ВАК України та методичні рекомендації. Одноосібно опубліковано три наукових праці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Функціональні розлади органів статевої системи тварин, які спостерігаються під час вагітності, родів і в перші дні післяродового періоду можуть сприяти розвиткові післяродової патології, що обумовлює тривалу неплідність корів та зниження їх продуктивності. Застосування з профілактичною метою за 10 діб до родів тканинного препарату ПДЕ дозволяє не тільки підвищити стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових ускладнень, але й отримати високу молочну продуктивність корів.
2. Вибраковка корів у базових господарствах Луганської області у 20032006 роках складала 11%, домінуючими причинами яких була патологія родів та післяродова патологія (3,2-8,8%). Низькі показники відтворення корів з ускладненнями у післяродовий період характеризуються збільшенням сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості і зменшенням кількості отриманих телят.
3. Серед основних причин неплідності телиць слід зазначити штучну та аліментарну неплідність, відсоток яких коливався від 3,4 до 45,6, а у корів симптоматичну неплідність відмічали у 8,7-16,2%. У віковому аспекті серед післяродової патології домінуючим були післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів.
4. У корів з ознаками післяродових ускладнень було встановлено збільшення термінів проявлення передвісників родів на 9,77 годин (Р<0,001); набряку молочної залози на 40,9 годин (Р<0,001); витікання цервікального слизу на 14,86 годин (Р<0,001); та зменшення на 6,28 годин (Р<0,001) розкриття шийки матки. Кількість лохіальних виділень після родів у корів була різною, що залежало від тривалості родового процесу. У той же час у всіх вікових групах строки виділення лохій достовірно (Р<0,001) подовжувались на 6,66 діб і в середньому становили 20,08 днів.
5. Під час вагітності у нетелів і корів відбувається ряд складних адаптаційних процесів, спрямованих на підтримку гомеостазу, які обумовлюють виражені зміни клітинних і гуморальних захисних реакцій (олігохромемія, еозинопенія та диспротеінемія на фоні набутого імунодефіциту). Так, у корів, у яких було встановлено післяродові ускладнення, за 10 діб до родів відмічали зменшення кількості еритроцитів на 17% (Р<0,001), лейкоцитів на 21,2% (Р<0,001), еозинофілів на 58,1%, сегментоядерних нейтрофілів на 25,5% (Р<0,001), моноцитів на 44,3% (Р<0,001) та збільшення юних нейтрофілів (Р<0,001).
6. При післяродових ускладненнях у корів відмічається зменшення загального білка на 14,5%, альбуміну на 14%, α1-глобулінів на 68,5%,
α2-глобулінів на 64,7% та β-глобулінів на 32,1%, в порівнянні з тваринами з фізіологічним перебігом пуерперального періоду. За 10 днів до родів вміст естрадіолу становив 0,39 нмоль/л, тоді як у корів з післяродовими ускладненнями він був на 28% нижчим (Р<0,001), а концентрація прогестерону була 10,88 нмоль/л та 32,26 нмоль/л відповідно.
7. Перебіг післяродового періоду характеризується зниженням рівня
В-лімфоцитів і Т-клітин на 16%, концентрації імуноглобулінів на 5%, вмісту імунних комплексів на 1,6-4,2%. За кількістю В-лімфоцитів здорові корови перевершують корів з післяродовими ускладненнями на 37,8% (Р<0,001),
8. Т-лімфоцитів на 35,8% (Р<0,001), Т-активних на 37,5% (Р<0,001), Т-хелперів на 52,1% (Р<0,001), Т-супресорів на 52,6% (Р<0,001), великомолекулярних імунних комплексів у 3 рази (Р<0,001), середньомолекулярних в 1,7 рази (Р<0,001), а також зниження дрібномолекулярних у 2,1 рази (Р<0,001). Зміни кількісних показників імунного гомеостазу корелюють з встановленими в процесі дослідження доказами імунодепресії, що є основою для застосування засобів імуномодуляції.
9. Комплексне раннє прогнозування післяродових ускладнень у корів в господарствах різної форми власності, дасть змогу своєчасно застосувати ефективні заходи їх профілактики та лікування. До показників щодо прогнозування розвитку післяродових ускладнень у корів слід віднести достовірні зміни морфо-біохімічних, гормональних, імунологічних показників крові та характер цитологічного складу вагінальних мазків-відбитків.
10. Дворазове застосування тканинного препарату ПДЕ посилює метаболічні процеси в організмі корів, про що свідчить достовірне підвищення кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, моноцитів та загального білка, достовірне (Р<0,05Р<0,001) зростання загальної кількості лімфоцитів за рахунок Т-загальних лімфоцитів, особливо хелперів і
Т-активних на фоні збільшення рівня імунних комплексів та імуноглобулінів.
11. Дворазове застосування ПДЕ та естрофану дозволило 73,3% корів повноцінно проявити стадію збудження статевого циклу, що на 40% більше, ніж при одноразовому введенні ПДЕ та на 13,3% більше, ніж при ін’єкціях ПДЕ та естрофану і на 53,3% більше, ніж у тварин, яким препарати не застосовували. Введення ПДЕ дозволило скоротити загальний строк тривалості родів на 93,27119,07 хвилин, виділення лохій на 2,032,27 доби та попередити виникнення патологічних родів у 26,6% тварин, затримання посліду у 6,6726,67%, а післяродових ускладнень у 13,326,7% корів, у порівнянні з тваринами, яким препарати не застосовували.
12. Економічний ефект на гривню витрат після застосування препаратів тваринам, яким вводили лише ПДЕ склав 16,0119,29 грн., у тварин після ін’єкцій ПДЕ та естрофану 9,179,57 грн., а в групі корів після дворазового введення ПДЕ та естрофану 6,567,01 грн..

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При проведенні акушерської диспансеризації маточного поголів’я корів і телиць у господарствах з виробництва молока одночасно з аналізом основних показників відтворення для отримання об’єктивних даних фізіологічного стану корів, доцільно проводити визначення морфо-біохімічних, гормональних та імунологічних показників крові, які будуть складати основу діагностично-прогностичних тестів при проведенні профілактичних заходів щодо післяродової патології.
2. Для профілактики післяродових ускладнень у корів, в яких згідно прогностичних показників, імовірні післяродові ускладнення, рекомендуємо застосовувати тканинний препарат ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, підшкірно, дворазово: перший раз за 10 діб до родів, а другий раз через годину після виведення плоду з одночасним, одноразовим, внутрішньом’язовим введенням аналогу простагландину Ф-2α естрофану, в дозі 2 мл.
3. Матеріали дисертаційної роботи та методичні рекомендації Застосування біологічно активних речовин та кремній неорганічних сорбентів для профілактики та лікування післяродових ускладнень у корів” рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсу ветеринарного акушерства, гінекології, біотехніки розмноження сільськогосподарських тварин при підготовці фахівців на біологотехнологічних та факультетах ветеринарної медицини навчальних закладів України III і IV рівнів акредитації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных: Учебное пособие. - Ростов: Феникс, 2001. - 480 с.
2. Хомин СП., Костишин Є.Є., Кудла І.М. та ін. Застосування акушерської та гінекологічної диспансеризації для профілактики неплідності корів // Науковий вісник Львівської держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Ґжицького. - 2005. - Вип. 7, №3. - С. 127-133.
3. Зверева Г.В., Хомин С.П., Косенко М.В. и др. Методика акушерской и гинекологической диспансеризации коров и телок. - Львов, 1989.-40 с.
4. Валюшкин К.Д., Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. - Минск: Ураджай, 1997. - 600 с.
5. Нежданов А.Г., Мисайлов В.Д. Послеродовая инволюция и субинволюция матки у коров // Ветеринария. 2002. - №10. - С. 20.
6. Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельскохозяйственных животных / Михайлов Н.Н., Паршутин Г.В., Козлов Н.Е. и др.; Под ред. Н.Н. Михайлова. - М.: Агропромиздат, 1990. - 527 с.
7. Харута Г.Г., Ордін Ю.М., Івасенко Б.П. Патогенез затримання посліду, субінволюції, ендометриту у корів // Ветеринарна медицина України. 1997. - №10. - С. 20.
8. Шарабрин И.Г., Жаров А.В., Кондрахин И.П. Рекомендации по диагностике, лечению и профилактике нарушений обмена веществ у коров. - М.: Сельхозгиз, 1997. - 67 с.
9. Radostits O.M., Leslie K.E., Fetrow J. Herd Health: Food Animal Production Medicine // W.B.Saunders Company, Philadelphia, London, Toronto, Montreal Sydney Tokyo, 1994.- P.141-158.
10. Харута Г.Г. Прогнозування відтворної функції корів. Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 1999. 40 с.
11. Косенко М.В. Диспансеризація в системі профілактики неплідності і контролю відтворної функції сільськогосподарських тварин. К.: Урожай, 1995. - 228 с.
12. Завірюха В.І., Куртяк Б.М. Патологія органів розмноження та стимуляція продуктивності корів. Львів, 1999. 150 с.
13. Нежданов А.Г. Физиология и патология родов и послеродового периода у сельскохозяйственніх животных. - Воронеж, 1991. 60 с.
14. Шарапа Г.С. Неплідність корів i телиць та боротьба з нею. - К.: Урожай, 1998. 136 с.
15. Дуда Ю. В. Сезонна динаміка імунологічних показників крові корів голштинської породи // Науковий вісник Львівівської ДАВМ ім. С.З. Ґжицького. 2003. - Вип. 5, №4. - С. 46-49.
16. Ветеринарное акушерство, гинекология / А.П. Студенцов, В.С. Шипилов, В.Я. Никитин, и др.; Под ред. В.Я. Никитина, М.Г. Миролюбова. - М.: Колос, 2000. - 495 с.
17. Батраков А.Я., Рисюк В.Ф. Применение ихтиола при задержании последа у коров // Ветеринария. - 1999. - №9. - С. 42-43.
18. Гришко Д.С., Жидков Д.М., Гонтаренко В.С. Практична ветеринарна гінекологія: Учбовий посібник для студентів факультету ветеринарної медицини. - Харків, 1999. - 98 с.
19. Паращенко І.В., Харенко М.І. Основні показники вибракування первісток і телиць в господарствах Сумської області // Вісник Сумського НАУ. - 2006. - Вип. 1-2 (15-16). - С. 150-152.
20. Терешенков А.С. Профилактика и лечение акушерско-гинекологических заболеваний коров. - Минск: Ураджай, 1990. - 216 с.
21. Гончаров В.П. Справочник по акушерству и гинекологии животных. М.: Колос, 1991. 285 с.
22. Карпов В.А. Акушерство и гинекология домашних животных. М.: Росагропромиздат, 1999. 288 с.
23. Справочник по ветеринарному акушерству. Г.В. Зверева, В.Н. Олеськин, С.П. Хомин и др.; Под ред. Г.В. Зверевой. - К.: Урожай, 1985. - 280 с.
24. Бородиня В.І., Слепченко В.М. Ефективність деяких методів лікування корів із гіпофункцією яєчників // Вісник Білоцерківського ДАУ. 2003. - Вип. 25, Ч.1.- С. 41-45.
25. Гончаров В.П., Карпов В.А. Профилактика и лечение гинекологических заболеваний коров. - М.: Россельхозиздат, 1981. - 190 с.
26. Мороз І.Г., Зборщенко М.Ф. Досвід вирощування ремонтних телиць в умовах Донбасу. - Луганськ: Видавництво СУДУ, 1998. - 48 с.
27. Мороз И.Г., Стегний А.Я. Зооветеринарные советы животноводам по вопросам воспроизводства самок. - Луганск: Издательство ВУГУ, 1996. - 39 с.
28. Полянцев Н.И., Синявин А.Н. Акушерско-гинекологическая диспансеризация на молочных фермах. - М.: Россельхозиздат, 1985. - 175 с.
29. Харута Г.Г., Шарандак В.И., Авраменко Н.В. Регуляция половой функции у коров и телок: Методические рекомендации для ветеринарных врачей и зооинженеров. - Белая Церковь, 1992 . - 62 с.
30. Харута Г.Г. Прогнозування і корекція заплідненості корів: Методичні рекомендації для лікарів ветеринарної медицини та техніків штучного осіменіння корів і телиць. - Біла Церква, 1995. - 9 с.
31. Карташов І.І., Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. - К.: Вища школа, 1991. - 320 с.
32. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота. М.: Россельхозиздат, 1984. - 208 с.
33. Полянцев Н.И. Практические советы по борьбе с яловостью коров. - М.: Россельхозиздат, 1986. - С. 174-176.
34. Дегтяренко Т.В. Иммуномодулирующее действие тканевых препаратов различного происхождения // Офтальмологический журнал. - 1995. - №2. - С. 77-83.
35. Валюшкин К.Д., Юшковский Е.А. Задержание последа у коров в различные сезоны года // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства”. 2002. - Т. 4, №5. - С. 25-27.
36. Вачевский С.С. Распространенность задержания плодных оболочек у коров частного сектора и эффективность их лечения // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2002. - №2-3. - С. 85-86.
37. Гончаров В.П. Теоретические и практические основы профилактики и лечения задержаний последа у коров // Труды межвуз. науч. конф. Диагностика терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных”. - М.: Московская ГАВМ им. К.И Скрябина, 1994. - С.7-14.
38. Калиновський Г.М. Етіологія і патогенез затримання посліду у корів // Науковий вісник НАУ ”Актуальні питання ветеринарної медицини”.- 1995. - С. 49-50.
39. Житков Д.М., Гришко Д.С., Шерстюк Д.П. Профілактика акушерсько-гінекологічних захворювань у корів // Ветеринарна медицина України. 2003. - №1. - С. 32.
40. Губаревич Я.Г., Медведев Г.Ф. Инволюция половых органов и оплодотворяемость коров после отела // Достижения ветеринарной науки и практики. -1966. - С. 164.
41. Іванченко М.М. Порівняльна оцінка методів ранньої профілактичної терапії післяпологових захворювань у корів: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.07 / Харківський зооветер. ін-т. Харків, 1998. - 17 с.
42. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. - К.: Урожай, 1976. 149 с.
43. Бабак І, Вельбівець М. Лікування корів при затриманні посліду // Ветеринарна медицина України. - 2002. - №3. - С. 36-38.
44. Santos I.W., Weiss R.R., Neves J.P. Use of propolis in the treatment of endometritis in cows // Revista Brasileira de Reproducao Animal. 1999. - Vol.23, № 3. Р. 439-441.
45. Macintosh G.B. The role of aiin the pig undustry // Queensland agr. J. - 1990. - Vol. 115, №3. - P. 142-146.
46. Вечтомов В.Я. Родовой акт и профилактика его осложнений у коров красной степной породы в молочных комплексах: Автореф. дис. ...канд. вет. наук: 16.00.07 / Львовский зооветер. ин-т. - Львов, 1979. - 20 с.
47. Левченко В.І., Кондрахін І.П., Харута Г.Г. Диспансеризація великої рогатої худоби: Методичні рекомендації. - Київ, 1997. 60 с.
48. Зажарський В.В. Природна резистентність корів при різних методах лікування ендометриту // Науковий вісник Львівської ДАВМ. - 2002. - Т. 2, Ч.1.- С. 96-99.
49. Коцарев В.Н. Заболеваемость свиноматок острым послеродовым гнойно-катаральным эндометритом и метрит-мастит-агалактией при различном характере течения родов // Материалы международной конференции ветеринарных фармакологов и токсикологов, посвященной 125-летию Н.А. Сошественского. Казань: Казанская ГАВМ им. Н.Э. Баумана, 2001. - С. 68-69.
50. Криштофорова Б.В., Саенко Н.В. Морфофункциональные особенности фетальной части плаценты коров // Міжвідомчий тематичний науковий збірник ІЕКВМ Ветеринарна медицина”. Харків: ІЕКВМ, 2002. - Вип. 80. - С. 345-349.
51. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.-г. тварин. К.: Урожай, 1995. - 286 с.
52. Колчина А.Ф. Болезни беременных и перинатальная патология у животных. - Екатеринбург: Книга, 1999. - 98 с.
53. Криничний О.М., Царевська Л.П. Вплив тканинного препарату на неспецифічну резистентність червоної степової породи // Збірник наукових праць Луганського НАУ. - 2003. - С. 70-73.
54. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. СПб.: Спецлит, 1996. 668 с.
55. Астахов В.М., Билим Г.В., Билим А.В. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. - №3. С. 85-89.
56. Астахов В.М., Свиридова В.В., Былым Г.В. Этиология, патогенез, клиника, лечение и профилактика послеродового эндометрита // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №4. С. 7784.
57. Кремінський Я.М. Прогнозування гнійно-запальних захворювань у породіль з патологічною крововтратою при пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №3. С. 8486.
58. Москаленко Р.В. Значение субинволюции матки в развитии послеродового эндометрита // Новые технологии в акушерстве, гинекологии и перинатологии. 2000. С. 88.
59. Паращук Ю.С., Жоні Елхам Сауд. Використання екстраперитонеального кесарева розтину для зменшення кількості випадків ускладнень у післяопераційний період // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №1. С. 58.
60. Валюшкин К.Д. Из практики акушерства и гинекологии // Ветеринария. 1998. №5. С. 7677.
61. Паращенко І.В. Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07 / Львівська держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Ґжицького . - Львів, 2003. -18 с.
62. Яблонський В.А., Демчук М.В., Столярчук П.З. Літньо-табірне утримання корів. - К.: Урожай, 1988. - 75 с.
63. Бабак І.М. Палеативне лікування корів при затримці посліду // Матеріали науковопрактичної конференції. Біла Церква: Білоцерківський ДАУ, 1995. - С. 4-6.
64. Мороз І.Г., Руденко А.Ф., Ігнатов М.М. Діагностика та лікування ендометриту у корів: Рекомендації. - Луганськ, 2000. - 31 с.
65. Дуда Ю.В., Грибан В.Г., Сєдих Н.Й. Особливості імунних процесів у корів з фізіологічним та патологічним перебігом післяродового періоду // Науковий вісник Львівської ДАВМ ім. С.З. Ґжицького. - 2006. - Т. 8, №3 (30).- С. 22-27.
66. Волков С.С. Причини і механізми зниження заплідненості корів та її корекція: Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07 / Харківський ЗВІ. Харків, 1999. - 18 с.
67. Ордін Ю.М. Причини і розвиток патологій родів і післяродового періоду у корів // Проблеми неінфекційної патології тварин. 1998. - С. 66-70.
68. Романченко В.І. Профілактика захворювання статевих органів у корів // Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування. - Дніпропетровськ: ДАУ, 1994. - С.131-133.
69. Храмцов В.В. Опыт акушерско-гинекологической диспансеризации у коров // Материалы Всероссийской научнометодической конференции по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных. - Воронеж, 1994. - С. 149.
70. Любецький В.Й., Любецька Т.В. Закономірності метаболічних порушень у післяродовий період // Ветеринарна медицина України. - №1. - 1998. - С. 14-15.
71. Андросюк М.Г., Михайлецька 0.3., Терановець B.I., Кудла I.M., Стефаник В.Ю. Окремі аспекти патогенезу неплідності корів // Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва. - Львів, 1997. - С. 111-112.
72. Краєвський А., Поліщук Б. Природні фактори та технологічні прийоми профілактики акушерських хвороб у корів // Ветеринарна медицина України. - 1997. - №8. - С. 30-31.
73. Вельбівець М. В., Красовський А.Й., Подвалюк Д.В. Поширення субінволюції та ендометриту залежно від перебігу родів у корів // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Т. 22. - С. 40-42.
74. Зверева Г.В., Хомин С.П., Терановець В.І. Акушерська і гінекологічна диспансеризація у системі профілактики неплідності та маститів у корів // Науковий вісник НАУ. — 2000. - Т. 22. - С. 21-23.
75. Кравців Р.Й., Панчишин В.Г. Вплив вітамінів групи В на функціональну активність репродуктивних органів телиць // Сільський господар. - 1998. - №2. - С. 10-11.
76. Малимін Р.Е. Профілактика акушерської патології шляхом корекції годівлі глибокотільних корів // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Т. 28. - С. 372-375.
77. Никитин И.Н., Воскобойник В.Ф. Организация и экономика вет. дела: Учебник для студентов вузов. - 4-е изд. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999. - 384 с.
78. Урбан В.П., Шутов Э.Е., Калишин Н.М. и др. Методические рекомендации по определению экономической эффективности вет. мероприятий. - Л., 1988. - 58 с.
79. Харута Г.Г., Краєвський А.Й., Подвалюк Д.В. Результати акушерської і гінекологічної диспансеризації корів з різним рівне