КОРЕКЦІЯ ПЕРШОЇ СТАДІЇ РОДІВ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАТРИМАННЯ ПОСЛІДУ У КОРІВ : КОРРЕКЦИЯ ПЕРВОЙ СТАДИИ РОДОВ И ПРОФИЛАКТИКА ЗАДЕРЖАНИЕ последа у коров



  • Название:
  • КОРЕКЦІЯ ПЕРШОЇ СТАДІЇ РОДІВ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАТРИМАННЯ ПОСЛІДУ У КОРІВ
  • Альтернативное название:
  • КОРРЕКЦИЯ ПЕРВОЙ СТАДИИ РОДОВ И ПРОФИЛАКТИКА ЗАДЕРЖАНИЕ последа у коров
  • Кол-во страниц:
  • 144
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису
    УДК: 619:618:636.7:612.621.5



    РУСАК Василь Степанович

    КОРЕКЦІЯ ПЕРШОЇ СТАДІЇ РОДІВ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАТРИМАННЯ ПОСЛІДУ У КОРІВ


    16.00.07- ветеринарне акушерство

    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук


    Науковий керівник доктор
    ветеринарних наук, професор
    КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович




    Житомир - 2005







    ЗМІСТ




    Перелік умовних СКОРОЧЕНЬ ТАпозначень.......................


    4




    Вступ............................................................................................................


    5




    Розділ 1
    Огляд літератури...............................................................



    12




    1.1. Поширення, етіологія і патогенез затримання посліду............................................................



    12




    1.2. Перебіг родів і профілактика затримання посліду та лікування хворих корів...................................................................................................



    17




    1.3. Вітаміни та їх значення в організмі тварин..................................


    26




    1.3.1. Вплив радіації на забезпеченість організму вітамінами......


    30




    1.3.2. Вплив низьких доз іонізуючого випромінювання на цитологічні і біохімічні показники крові великої рогатої худоби............



    32




    Розділ 2
    Вибір напрямів ДОСЛІДЖЕНЬ, матеріали і методи виконання роботи...........................................................................




    37




    2.1. Вибір напрямів та матеріал виконання роботи............................


    37




    2.2. Клінічні дослідження.....................................................................


    38




    2.3. Лабораторні дослідження..............................................................


    39




    РОЗДІЛ 3
    РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ............................



    44




    3.1. Стан природної резистентності, імунної реактивності та цитологічний склад крові під час отелення в зоні радіаційного забруднення....................................................................................................




    44




    3.2. Вплив згодовування коровам у запуску кайоду на біохімічні показники крові корів у першу стадію отелення........................................



    50




    3.3. Вплив фармакопрепаратів на перебіг другої і третьої стадій отелення..



    53




    3.4. Ефективність лабораторних способів діагностки затримання посліду............................................................................



    56




    3.4.1. Вплив парентерально введених лікарських засобів на вміст у крові розчинного фібрину (РФ), прогестерону (ПГС) та сульфгідрильних груп (SH-групи)...............................................................




    61




    3.5. Профілактика і лікування корів при затриманні посліду............................................................................



    65




    3.5.1. Застосування ендоспорину у формі свічок для профілактики затримання посліду і лікування корів при його затриманні......................



    65




    3.5.2. Застосування глігельциду та аретенцину для профілактики і лікування корів при затриманні посліду.....................



    69




    3.5.3. Маса провізорних органів корів після народження телят...


    75




    3.5.4. Морфологічна структура материнської частини плаценти при затриманні посліду.................................................



    78




    3.5.5. Перебіг післяотельного періоду у корів, яким застосовували супозиторії ендоспорину, глігельциду та аретенцину...



    85




    РОЗДІЛ 4
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...............................................................................................




    93




    ВИСНОВКИ...............................................................................................


    119




    ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......................................


    122




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................


    123








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

    РФ розчинний фібрин
    ПГС прогестерон
    SH-групи сульфгідрильні групи
    ВРХ велика рогата худоба
    Гр. Грей, одиниця виміру поглиненої дози опромінення
    Р. Рентген, одиниця виміру експозиційної дози опромінення
    Рад одиниця виміру поглиненої дози опромінення (несистемна)
    Кі/км одиниця виміру щільності забруднення території радіонуклідами
    КП коефіцієнт поглинання






    ВСТУП

    Затримання послiду і розвиток пiсляотельних хвороб у корів обумовлюють багато факторів та причин.
    Попередження гiнекологiчних хвороб, що є однією з основних причин неплiдностi корiв, базується на раннiй профілактиці акушерських захворювань, діагностиці і прогнозуваннi та ефективному лiкуваннi хворих тварин [139, 173176].
    До акушерських хвороб, за даними І.С. Нагорного, В.С. Шипилова,
    С.П. Хомина, В.А. Яблонського, Г.М. Калиновського, В.Й. Любецького,
    Д.Д. Логвинова, А.Г. Нежданова, І.Ф. Заянчковського, Г.Г. Харути,
    В.П. Поліщука, Г.В. Звєрєвої, Б.М. Вельможного та iн. [62 64, 73, 95, 111, 114 122, 123, 124, 173 176, 180 182, 190 196, 200 204], належать затримання навколоплодових оболонок, субiнволюцiя матки та гострий післяотельний ендометрит.
    Причинами, що сприяють виникненню i широкому розповсюдженню акушерських i гiнекологiчних хвороб корiв в Українi, є неповноцінна годівля, порушення технологiї штучного осiменiння, генетичнi патологiї, вiдсутнiсть iнсоляцiї, активного моцiону
    Виникнення патології отелення i пiсляотельного періоду обумовлене взаємодiєю рiзних факторiв, серед яких важливе значення має зниження резистентностi органiзму тiльних корiв у запуску, що викликане порушенням обмiну речовин.
    Затримання послiду виникає на тлi порушеного обмiну речовин в органiзмi тільних, функціональних розладів матки та яєчників і супроводжується зниженням ферментативної активностi i захисних властивостей матки. Безпосереднi причини затримання посліду вивченi недостатньо. До останнього часу затримання посліду дiагностується за клiнiчними ознаками.
    У зв’язку з наведеним профiлактика акушерських хвороб ще недосконала, часто проводиться без урахування iндивiдуальних особливостей стану органiзму корiв і тому в багатьох випадках буває малоефективною.
    Патологія третьої стадії родів є проблемою актуальною як у ветеринарії, так і в гуманній медицині. Вона зустрічається у всіх свійських самиць, але найчастіше у корів [176]. Її суть полягає в тому, що послід не народжується одночасно з плодом, а певний час ще залишається в матці.
    У підходах до патогенетичної оцінки затримання посліду акушери ветеринарної і гуманної медицини дотримуються різних позицій і принципів, що грунтуються на типі зв’язку материнської і фетальної частин плаценти. Він визначає складність і важкість ускладнень у тваринце переважно післяродовий ендометрит, у жінок гостра родова маткова кровотеча [13, 14 ].
    Виходячи з цього, в гуманному акушерстві існують чітко відпрацьовані методи ведення пологів, що передбачають ефективну профілактику затримання посліду. У ветеринарії таких, якимось чином узаконених заходів профілактики затриманння посліду не існує, але вони є і мають тільки рекомендаційний характер [115, 120, ]. Існують різні погляди і на етіологію несвоєчасного відокремлення посліду від материнської. У ветеринарному акушерстві вони узагальнені і обгрунтовані, але не мають глибокої патогенетичної основи.
    В останні роки в окремих працях [ 73, 84, 87, 91] наведені нові дані про безпосередні причини затримання посліду і несвоєчасне вигнання його із матки.
    Спираючись на багаточисельні дослідження, Г.М. Калиновський [73, 74] стверджує, що безпосередньою причиною несвоєчасного відокремлення посліду від материнської є високе гепаринове число крові в корів, тобто
    вміст вільного гепарину в крові, що обумовлює циркуляцію крові в
    мікроциркулярному судинному руслі плаценти.
    За даними А.Й. Краєвського [8486], вміст у крові розчинного фібрину є основною причиною, що викликає затримання посліду.
    З метою профілактики затримання посліду у корів застосовують способи введення лікарських засобів протягом сухостійного періоду і після народження теляти [140].
    Враховуючи наведене, ми вважали за необхідне вивчити вплив парентерального введення коровам в першу стадію отелення лікарських засобів на перебіг стадії виведення плода і вигнання посліду, порівняти існуючі методи діагностики затримання посліду у корів. Визначеність з цього питання дала би можливість ефективно вести профілактику затримання посліду і виникнення післяотельних захворювань у корів.
    Актуальність теми. Патологія третьої стадії родів, за даними багатьох авторів (Батраков А.Я., 1999; Борзенко Е.В., Скорогудаев В.А., 2001; Вячевский С.С., 2002; Звєрєва Г.В., 1986; Калиновський Г.М, 1993; Краєвський А.Й., 1994; Попова Е.В., Нежданов А.Г., 1994; Панков Б.Г., Комарова В.Е., 1994; Харута Г.Г., 1997; Хомин С.П., Яблонський В.А., 1985; та ін.), найчастіше зустрічається у корів і є основною причиною післяродової акушерської патології, що в багатьох випадках обумовлює виникнення неплідності.
    За даними Н.Х. Федосової (1984), затримання посліду зустрічається в 1560 % корів і діагностується як факт, що вже відбувся. Заходи профілактики затримання посліду, що рекомендовані, спрямовані на підвищення неспецифічної резистентності організму чи активізацію скоротливої функції матки шляхом регуляції годівлі і режиму утримання. Вони впливають на поліпшення обміну та засвоєння речовин і реалізовуються шляхом застосування вітамінних та інших фармакологічних препаратів протягом сухостійного періоду, що не завжди є ефективним. Окремі автори вважають за доцільне впливати на перебіг стадій виведення плода і вигнання посліду
    шляхом корекції першої стадії отелення.
    Наукові розробки щодо прогнозування затримання посліду у корів, в силу різних причин не дійшли до практичних фахівців ветеринарної медицини, не знайшли своєчасної підтримки та виробничої апробації. Отже, апробація існуючих і розробка нових способів ранньої діагностики затримання навколоплідних оболонок у корів є однією з актуальних проблем ветеринарного акушерства, що вимагає вирішення.
    Серед рекомендованих до введення в порожнину матки, для лікування корів з затриманням посліду і з метою профілактики захворювання, є багато лікарських засобів у незручних для використання формах, що не мають високої терапевтичної та профілактичної дії, і руйнують муцини матки корів. Їх застосування малоефективне, а інколи й шкідливе для організму хворих тварин.
    Таким чином, постає ще одна важлива проблемапошук лікарських засобів у зручній формі для введення в порожнину матки, що мають профілактичну та терапевтичну дію.
    Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані за темою ²Акушерсько-гінекологічний прогноз і заходи щодо відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіаційного забруднення², що є окремим питанням розділу Оцінка природної резистентності та відтворювальної здатності і розробка методів корекції імунного статусу та функцій статевого апарату великої рогатої худоби в умовах довготривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання” загальної тематики факультету ветеринарної медицини Державного агроекологічного Університету номер державної реєстрації 0196U00118644.
    Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було з´ясувати вплив корекції першої стадії отеленння на перебіг виведення плода і відокремлення посліду у корів із умовно чистої і радіоактивно забрудненої зон, порівняти ефективність лабораторних методів діагностики затримання посліду у корів та експериментально обгрунтувати застосування для його профілактики і лікування корів створених нами лікарських засобів у формі свічок ендоспорину, глігельциду та аретенцину. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
    -вивчити стан природної резистентності, імунної реактивності і цитологічний склад крові корів у першу стадію отелення;
    -з'ясувати вплив згодовування кайоду сухостійним коровам на біохімічний склад крові та перебіг першої стадії отелення;
    -визначити придатність ендоспорину у вигляді свічки для профілактики і лікування затримання посліду у корів;
    -експериментально вивчити розчинність in vitro та in vivo створених лікарських засобів глігельциду та аретенцину і обгрунтувати їх лікувальну і профілактичну дію при затриманні посліду у корів;
    -дослідити морфологічні зміни в материнській частині плаценти при нормальному перебігу отелення і затриманні посліду;
    -з'ясувати можливість контролю за перебігом післяотельного періоду шляхом визначення в лохіях каталази;
    -обгрунтувати ефективність способів лабораторної діагностики затримання посліду у корів.
    Об’єкт дослідження-перебіг отелення у корів.
    Предмет дослідження-кров, сироватка крові, навколоплодові води та оболонки.
    Методи дослідження. Клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити), біохімічні (гемоглобін, загальний білок, каротин, загальний кальцій, неорганічний фосфор), імунологічні (фагоцитоз, бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові), гістологічний (плацента корів).
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення впливу корекції першої стадії отелення шляхом парентерального введення лікарських засобів на перебіг стадій виведення плода і відокремлення посліду. Проведена порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики затримання посліду. Вивчено вплив внутрішньоматкового введення супозиторіїв ендоспорину, аретенцину та глігельциду на перебіг третьої стадії отелення і їх терапевтичну ефективність при затриманні посліду.
    Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована ефективність корекції першої стадії отелення та використання у виробничих умовах лабораторних способів ранньої діагностики затримання посліду у корів. Доведено профілактичну і терапевтичну ефективність у формі супозиторію ендоспорину та нових створених лікарських засобів глігельциду та аретенцину при затриманні посліду.
    Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто узагальнено джерела літератури, виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено їх статистичне обгрунтування та аналіз. Лабораторні визначення прогестерону в крові виконано в діагностичному центрі міста Житомира. Обгрунтування та інтерпретація окремих результатів проведено за участю наукового керівника.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорені і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях:
    - Міжнародна науково-практична конференція Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”, що відбулася в Полтавській державній аграрній академії 1920 вересня 2002 р., м. Полтава;
    - Міжнародна науково-практична конференція Ветеринарна наука на порозі ХХІ століття”, присвячена 85-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ І.М.Гладенка, що відбулася в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини 1415 листопада 2000 р., м. Харків;
    - Міжнародна науково-практична конференція Проблеми
    фізіології і патології відтворення тварин” що відбулася в Національному аграрному університеті 36 грудня 2000 р., м. Київ.
    Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані у 4 наукових працях, надрукованих у фахових виданнях.
    Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, результатів виконаних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, який включає 235 найменувань, у тому числі 30англійською, німецькою і французькою мовами. Робота виконана на 144 сторінках комп’ютерного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі наведені теоретичні положення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вивченні впливу корекції першої стадії отелення на стадію виведення плода і відокремлення посліду, порівнянні існуючих способів ранньої діагностики патології третьої стадії отелення, що клінічно проявляється затриманням посліду, розробці та експериментальному обгрунтуванні застосування нових лікарських засобів для профілактики затримання посліду і лікування хворих корів.
    2. Перебіг отелення у зоні тривалого впливу на організм низьких доз радіоактивного випромінювання характеризувався у корів зміною цитологічного складу крові, що проявлявся зниженням вмісту гемоглобіну (87,4±1,3 і 74±1,9 г/лконтроль, 89±1,22 і 80±1,59 г/л), еритроцитів (6,05±0,21 і 4,54±0,1контроль, 6,36±0,16 і 5,4±0,12 Т/л) та показників неспецифічної резистентності (В-лімфоции 18,8±1,02 %12,2±1,02 %дослід; 44,2±1,8 % і 35,8±1,2 %контроль; Т-лімфоцити 45,2±1,02 % і 39,6±1,5 %дослід; фагоцитоз 49,1±1,87 % і 41,8±1,02 %контроль, 49,8±0,8 % і 45,6±0,75 %дослід).
    3. Внутрішньовенне введення коровам у першу стадію отелення суміші розчинів глюкози і аскорбінової кислоти супроводжувалось вірогідним збільшенням кількості еритроцитів (5,26±0,17 і 6,02±0,16 Т/лчиста зона і 4,54±0,1 і 5,04±0,22 Т/лзона РАЗ) і лейкоцитів, зокрема, лімфоцитів (у чистій зоні з 80,8±1,59% до 62,6±1,29 %, у зоні РАЗз 61,8±1,9 до 68,4±1,29 %). Концентрація еозинофілів зростала як у чистій зоні у корів контрольної (4,6±1,5 %5,4 %±1,2) і дослідних груп (5,42±2,936,2±0,58), так і в зоні РАЗ (3,6±1,4 %5,4±1,0 і 0,8±0,37 1,2±0,20 % відповідно; Р<0,01).
    4. Згодовування коровам у запуску кайоду проявлялося в нормалізації кальцієво-фосфорного співвідношення (2,5:1 і 1,8:1) та концентрації в крові загального білка та каротину.
    5. Поєднане застосування при нормальному отеленні в підготовчу стадію комплексного вітамінного препарату (тетравіт) підшкірно, суміші розчинів глюкози і аскорбінової кислоти або кальцію хлориду внутрішньовенно забезпечувало активізацію перебігу отелення: скорочення другої стадії (17,0±2,5 хвилин і 20,4±4,5 хвилиндослід, 35±3,8 хвилинконтроль, чиста зона; 15,0±2,4 хвилин і 19,0±3,8 хвилиндослід, 30,0±8,4 хвилинконтроль, зона РАЗ) і третьої стадії (241,0±28,8 хвилин і 240,0±11,6 хвилиндослід, 288,0±16,8 хвилинконтроль, чиста зона; 205±20,2 хвилин і 240±8,5 хвилиндослід і 288±16,6 хвилинконтроль, зона РАЗ).
    6. З метою ранньої діагностики затримання посліду доцільно використовувати наступні тести: виявлення в крові розчинного фібрину: при реакції +++ навколоплодові оболонки видаляються протягом 68 годин після народження теляти, ++ від 8 до 24 годин, + протягом 8-12 годин і більше 24 годин; визначення концентрації в крові прогестерону: при концентрації прогестерону від 0,068 до 0,079 нмоль/л навколоплодові оболонки виділялись протягом 824 годин після народження теляти, більше 0,079 нмоль/лпротягом 24 годин і більше, тобто у них було затримання посліду; визначення в крові вмісту сульфгідрильних груп: при концентрації SH-груп більше 280 мкмоль/л навколоплодові оболонки виділялись до 8 годин після народження теляти, від 230 до 270 мкмоль/лвони не виділялись більше 24 годин.
    7. Підшкірне введення коровам у сухостійний період комплексного вітамінного препарату (тетравіт) і внутрішньовенне введення в першу стадію отелення суміші розчинів глюкози і аскорбінової кислоти або кальцію хлориду мало корегуючий вплив на вміст у крові РФ, ПГС і SH-груп.
    8. Застосування з метою профілактики затримання посліду ендоспорину у формі супозиторію (18±2 хвилинидослід, чиста зона, 35,0±3,0 хвилиниконтроль, зона РАЗ; 320,0±10,0 і 540,0±28,0 хвилин, 358,0±9,0 і 638,0±18,0 хвилин відповідно) мало переваги над застосуванням його в розчині натрію хлориду (30,0±2,0 і 35,0±3,0 хвилин та 28,0±5,0 і 31,0±8,0 хвилин; 480,0±10,0 і 540,0±28,0 хвилин та 520,0±10,0 і 638,0±18,0 хвилин відповідно) як в першу стадію отелення, так і після народження теляти (282,0±10,0 хвилинчиста зона, 390,0±13,0 хвилинзона РАЗдослід, 638,0±18,0 хвилинконтроль).
    9. Введення з метою профілактики і лікування нових виготовлених лікарських засобів у формі свічки глігельциду та аретенцину в порожнину матки після народження теляти забезпечувало відокремлення посліду від материнської і вигнання навколоплідних оболонок на 190 хвилин раніше, ніж з самовільним перебігом третьої стадії отелення.
    10. Вірогідно вища (4065,2±79,4 см2) середня площа котиледонів на хоріоні корови в умовно чистій зоні щодо радіаційного забруднення, ніж у забрудненій (3650,3±135,5 см2), компенсувалося зростанням кількості ворсинок на ній (27723,8 шт.чиста зона і 27012,2 шт.забруднена зона).
    11. Аналіз і порівняння гістологічних препаратів, виготовлених із залозистої тканини карункулів, екстерпованих з матки, свідчить, що після нормального отелення дистрофічні процеси в материнській частині плаценти починалися вже протягом першої доби. При затриманні посліду впродовж 24 годин залозиста тканина карункула за морфологічною стуктурою майже не відрізнялися від карункула, екстерпованого через 2 години після нормального отелення.
    12 За показниками об’єму виділених лохій та активності каталази в них, інтенсивність перебігу інволюційних процесів була вищою у корів, яким з метою профілактики затримання посліду в порожнину матки вводили свічки глігельциду та аретенцину, ніж у контрольних .





    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. Для ранньої діагностики затримання посліду у корів використовувати визначення в крові вмісту прогестерону і сульфгідрильних груп та виявлення розчинного фібрину.
    2. З метою профілактики затримання посліду коровам необхідно вводити:
    у першу стадію отелення внутрішньовенно суміші розчинів 40 %-ї глюкози 150 мл, 10 %-го кальцію хлориду50 мл або 5 %-ї аскорбінової кислоти30 мл;
    через 30 хвилин після народження теляти в порожнину матки між судинною оболонкою і стінкою маткипо 12 свічки один із лікарських засобів: ендоспорин, глігельциду-плюс або аретенцин.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абдурахманов М.К. // Акушерство и гинекология. 1971.№6.С.1015.
    2. Авдеенко В.С. Материалы по изучению особенностей течения родов, послеродового периода и полового цикла у коров сибирского отродья черно-пестрой породы: Автореф. дис. канд.вет.наук: 16.00.07 / Ленинград 1979, 19с.
    3. Алексеев И.А. Некоторые данные по течению родов и послеродового периода у коров черно-пестрой породы в условиях южной зоны Урала: Автореф. Дис. канд.вет.наук: 16.00.07 / Харьков.1975. 22с.
    4. Алейник С.И. Теоретические и клинические аспекты науки о питании. М. 1987. Т.8. С.127134.
    5. Алексина М.Ю., Рясенко В.И., Римаренко П.И. Радиобиологические эффекты в различных органах и тканях животных в зоне радионуклеидного загрязнения в результате аварии на ЧАЭС. К.: Урожай, 1994. 412 с.
    6. Анненков В.Н., Асташева Н.П., Чмырев М.А. Некоторые закономерности накопления радиоактивного цезия в организме супоросных свиноматок // Пробл. с. х. радиобиологии. К., 1991. С.171175.
    7. Анненков В.Н., Дибобес И.К., Алексахин Р.И. Радиобиология и радиоэкология сельскозхозяйственных животных. М.: Атомиздат, 1973. 924 с.
    8. Архипов Н.П. Влияние продолжительности предварительного кормления дойных коров грязным рационом” на оценку применения ферроцидных препаратов // 3-й радіобіологічний з’їзд: Тези доп. К., 1993. Т1 С.38.
    9. Асташева Н.П. Проблемы животноводства на територии Украины, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС // Пробл. с. х. радиологии. К., 1991. С. 22.
    10. Асташева Н.П., Романов Л.В., Хомутин Ю.В. Влияние сорбентов на выведение радиоцезия из организма овец // Пробл. с. х. Радиологии. Сб.
    научн. тр. К., 1992. Вып.2. С.13236.
    11. Афонский С.И. Биохимия животных.Учеб. 3 - еизд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1970. 612 с.
    12. Бабак І.М. Палеативне лікування корів при затриманні посліду // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (78 червня 1995 p., м. Біла Церква). Біла Церква, 1995. С. 46.
    13. Бакшеев М.С., Михайленко Є.Т. Динаміка вмісту лактату та пірувату в крові роділь, матці, фето-плацентарному комплексі і стан КЛР в крові матері і плода // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1972. № 5. С.3338.
    14. Бакшеев Н.С., Орлов Р.С. Сократительная функция матки. К: Здоров’я, 1976. 168 с.
    15. Балуда В.П. Радиация и гомеостаз. М., 1986. С.6667, 126127.
    16. Баран Л.А., Дзюбко Н.Я., Полищук Е.И. // Клин.мед.1986.Т.46, № 9. С. 96.
    17. Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиобиология. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1987. 286 с.
    18. Блажеевич Н.В. Радиация и гомеостаз. М., 1986. С.5159.
    19. Бондаренко С.А. Особенности перекисного окисления липидов и витаминной обеспечености при физиологической и осложненной позним токсикозом беременности: Автореф.дис.канд.мед.наук. М.,1989.
    20. Бондаренко С.А., Алейник С,И.. Гребенников Е.П. и др. // Вопр. охр. мат. 1990. №9. С.68.
    21. Борисевич В.Б., Мельникова Н.Н., Ткаченко Г.М., Кудрявченко А.В., Сень Т.М., Долецкий С.П. Минеральный обмен и морфологические показатели крови коров на Полесье в связи с аварией на Чернобыльской АЭС / Материалы региональной научно-практичекой конференции «Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии пять лет спустя аварии на ЧАЭС». Житомир. 1991. С.8788.
    22. Бортаевич Л.Г., Конопля Е.Ф., Малютин А.А. Клеточные реакции
    иммунной системы экспериментальных животных на воздействие малых доз ионизирующего излучения // I Всесоюз. иммунол. Съезд, Сочи, 15-17 мая 1989 г. Тез. Секц. и стенд. сообщ. 1989. Т. 1. С 22.
    23. Ботяновский А.Г. Гормональные изменения при задержании последа у коров и совершенствование методов его профилактики и лечения: Автореф. дис канд.вет.наук: 16.00.07. Воронеж. 1982. 24 с.
    24. Буданцев А.И. Прогнозирование и фармакопрофилактика болезней родов и послеродового периода у коров // Материалы Всерос. науч. и учебно-методич. конф. по акушерству, гинекологии биотехнике размножения животных (25 - 27 октября 1994г., г. Воронеж). Воронеж. 1994. С 34 35.
    25. Бреславець В.В., Славов В.П., Рудюк Б.В., и др. к вопросу об иммунологическом статусе КРС при хроническом воздействии радиоцезия // Материалы IV сьезда паразитоценологов Украины (4-7 октября 1995 г.) .- Харьков.- 1995.- С.26-27.
    26. Високос М.П., Калиновський Г.М. Патогенетичні аспекти оцінки неспецифічної резистентності організму тварин при довготривалій дії малоінтенсивного радіаційного забруднення // Наук. ст. наук.-метод. Семінару, -5-6 лютого 1998 р. Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень.- Рівне, 1998.- С.37-38.
    27. Високос М.П., Федючка М.І. А вітамінізація організму сухостійних корів запорука підвищення відтворної здатності і отримання життєздатного приплоду / Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Зб. наук. присвячений 150 річчю від заснування Харківського зооветеринарного ін-ту. Х.:РВВ ХЗВІ, 2001 Вип. 9 (33), Ч.2. С. 20 23.
    28. Високос М.П., Савченко І.Г. Радіологічні аспекти імунологічного стану молодняка великої рогатої худоби в умовах радіаційного забруднення довкілля // Вісн. Дніпропетровського Держ. аграр. ун. - 1998.- №1-2.- С.39-41.
    29. Вплив жиророзчинних і водорозчинних вітамінів на відтворну функцію
    корів та життєздатність новонароджених телят / Г.Л.Сологуб, О.Г.Ковалок,
    Є.Ф.Станішевський і ін. // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). Біла Церква, 1995. С.93 94.
    30. Вплив умов утримання та годівлі на фізіологічний стан і відтворну здатність корів / Я.Й.Крижанівський, В.Т.Климчук, Я.С.Стравський, Т.М.Сень // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (Біла Церква, 7-8 червня 1995р.). Біла Церква, 1995. С.58 60.
    31. Власов С. А. Концентрация прогестерона в крови коров при стельности и отеле // Ветеринария,- 1984.- № 3.- С. 54-56.
    32. Власов С.А. Динамика стероидных гормонов в крови коров при беременности, родах и в раннем послеродовом периоде: Автореф. Дис. канд. вет. Наук. 16.00.07. ВНИИ.- 1985.- 21 с.
    33. Власов С.А. Фетоплацентарная недостаточность у коров. Автореф. диссдокт. вет. наук: 16.00.07.- СПб., 1999.- 47с.
    34. Власов С.А. Эстрогенные гормоны в крови коров при стельности и отеле // Ветеринария.- 1985.- № 3.- С. 45-47.
    35. Вольфсон Д. Патология беременности и родов, как причина яловости коров: Автореф. дис канд.вет.наук: 807 / Львов.- 1968.- 17 с.
    36. Вопросы инфекции, иммунитета и аллергии при острой лучевой болезни / Н.Н.Клемарская, О.Г.Алексеева, Р.В.Петров, В.Ф.Соснова. М.: Медгиз, 1958.- 147 с.
    37. Вольраб Й. Болезни крупного рогатого скота. М.: Колос, 1970. С. 272 321.
    38. Гавриш В.Г. Акушерство и гинекология // Справочник ветеринарного врача. Ростов на Дону., Феникс, - 1999. С, 203 276.
    39. Гавриков А.М. Профилактика и лечение при послеотельных осложнениях у коров // Ветеринария. 2000. - №4. С. 36 38.
    40. Г.В. Зверева, С.П. Хомин, В.Н. Олескив и др. // Респ. науч. конф. "Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве": -
    Харьков: НИИЖЛиП, 1988.-С. 69-70.
    41. Гвоздова М.Г., Смирнова А.М. Методы оценки и контроля витаминной обеспечености населения.- М., 1984.- С.72-78.
    42. Гончаров В.П. Теоретические и практические основы профилактики и лечения задержания последа у коров // Диагностика, терапия и профилактика акушерско-гинекологической патологии у животных: Межвуз. Сб. науч. Тр./ Моск..гос.акад.вет.медицины и биотех. Им. К.И.Скрябина.-М., 1994.- С. 7-14.
    43. Григорян Л.С., Говорян М.И. Влияние ПЖЛ на фагоцитарную активность полиморфноядерных лейкоцитов крови // Биологический журнал Армении.- 1990.- №1.- С. 61-63.
    44. Гришко Д.С., Логвинов Д.Д., Гладкова А.И. Основание профилак­тики послеродовой субинволюции матки у коров аутомолозивом // Матер. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, (25-27 октября 1994 г., г.Воронеж).- Воронеж, 1994.- С. 46-47.
    45. Грищенко В.И., Дудко Л.Б. Активность митохондриальной моноаминоксидазы и содержания катехоламинов в плаценте женщин с нормальными родами и при первичной родовой слабости // Акушерство и гинекология. 1970.- № 4. С.65-68.
    46. Гудков И.Н. Основы общей и сельскохозяйственной радиобиологии. К.: Изд во УСХА, 1991. 326 с.
    47. Гудков І.М., Ткаченко Г.М. Проблеми радіаційної безпеки сільськогосподарських тварин на забруднених радіонуклідами територіях // Тези допов. Наук.конф. професорсько-викладацького складу, наук. Співробітників та аспірантів.- Київ.-1999.-С.34.
    48. Державна фармакопея України.-1- вид. 1. Харків, 2001.
    49. Джавадов А. Загальний білок і його фракції у сироватці крові корів // Тваринництво України,- 1999.- №5-6.- С.21.
    50. Дзюбко Н.Я. // Радиобиология.- 1972.- Т. 12, Вып. 6. - С. 901.
    51. Долгий Н.Л., Данилова В.М., Трегубова В.С. Изучение локализации
    радиоактивного цезия в мышечной ткани крупного рогатого скота // Радиобиология. 1992. Т. 32, Вып. 2. С.284 287.
    52. Долгий Н.Л., Кривцов И.Л., Крылова И.В. Распредиление радиоизотопов цезия в мышечной ткани крупного рогатого скота // Третья Всесоюз. Конф. по с.-х. радиологии: Тезисы докл.. Обнинск, 1990. Т. 2. С.171-172.
    53. Долгов Е.Г. // Мед. Радиол..- 1961.- Т. 6, № 8.- С.32.
    54. Долгова З.Я. // Там же.- 1962.- № 7.- С.1; 67.
    55. Дрозденко В.П., Лазарєв М.М. та інші. Біохімічні показники крові у корів і молодняка великої рогатої худоби (ВРХ) при хронічній дії радіації малої інтенсивності // Тези наук.-практ.конф. Наука. Чорнобиль- 96. К.: 1997.- С. 129.
    56. Дударенко В.П. // Акушерство и гинекология.- 1973.- Вып. 3.- С. 138.
    57. Дюденко В.В., Гомелюк А.П., Драбкина Ф.А. О дисфункции матки у коров в послеродовой период // Ветеринария.- 1973.- № 6.- С. 72-74.
    58. Егорова Н.Д. // Радиобиология.- 1969.- Т. 9, Вып. 2.- С. 199.
    59. Егорова Н.Д. // Там же.- 1979.- Т. 19, Вып. 1.- С. 120.
    60. Журбенко А.М. Гормоны и продуктивность животных. К.: Урожай 1983. С.126.
    61. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболева­ния у коров.- М.: Колос, 1964.- 384 с.
    62. Зверева Г.В., Завирюха В.И., Кудла И.М. Роль вегетативных неврозов в патологии матки и яичников у коров // Матер. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, (25-27 окт. 1994 г., г. Воронеж). - Воронеж, 1994.-С. 60-61.
    63. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни у коров.- К.:Урожай, 1976.- 152с.
    64. Земсков В.М. 100-летие фагицитарной теории И.И.Мечникова и ее
    влияние на развитие современной иммунологии // Иммунология.-1983.-№1.-С. 5-11
    65. Земсков В.М. Фагоцитоз: физиологические и молекулярные аспекты // Успехи современной биол. 1984.- Ж.98.-С.219-234.
    66. Ибрагимова А.Х., Нежданов А.Г. Применение жирорастворимых витаминов А, Д, Е для профилактики родовых и послеродовых заболеваний у коров // Материалы Всерос. науч. И учебно методич. конф. По акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных (25 27 октября 1994 г., г. Воронеж). Воронеж, 1994.С. 65.
    67. Иванников А.А. Электропунктурная рефлексотерапия у коров при задержании последа: Автореф. Дис. канд. вет. Наук: 16.00.07 / ВГАУ.- Воронеж., 1998.- 14 с.
    68. Ильин Л.А. Сорбент ВИФЕЖ эффективное средство получения чистой” мясной и молочной продукции от животных, содержащихся на загрязненных Cs-137 кормах. // 3-ій радіобіологічний з’їзд: Тези доп. К., 1993. Т.1 С. 396.
    69. Ильязов Р.Г. Применение ферроцина в разных формах с целью снижения содержания радиоцезия в молоке и мясе в зоне радиоактивного загрязнения // 3-ій радіобіологічний з’їзд: Тези доп. К., 1993. Т.1 С. 415.
    70. Кадерова А.А., Джаббарова Ю.К. Железодефицитные анемии беременных.- Ташкент, 1983.
    71. Каладзе М.М., Кулик Г.Д., Стукалюк В.І. Стан імуногуморальної регуляції у дітей із екологічно несприятливих регіонів України // ПАГ.- 1996.- №2.- С.16-18.
    72. Каладзе Н.Н., Богадельников И.В., Любчик В.Н. Состояние здоровья детей, проживающих в регионах радионуклидного загрязнения, и возможности его восстановления на южном курорте // Тезисы докл. Науч.-практ. конф. : Чернобыль и здоровье населения”, .- К. 1994.- С.68-70.
    73. Калиновский Г.Н. Непосредственные причины возникновения ро­дов и задержания последа у коров // Матер. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по
    акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, (25-27
    октября 1994 г., г. Воронеж).- Воронеж, 1994.-С. 70-71.
    74. Калиновський Г.М. Материнська плацента і затримання посліду у корів. Житомир, 1999. 67с.
    75. Карпуть И.Н. Гематологический атлас сельскохозяйственной животных.- Минск: Урожай, 1986. 137с.
    76. Карпюк В.В. Вплив низьких доз радіаційного випромінювання на перебіг тільності і отелень у корів поліської м’ясної породи та виникнення ротавірусної інфекції у новонароджених телят. Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.07. Харків, 2001. 20 с.
    77. Клемарская Н.Н., Раева Н.В., Соснова В.Ф. Антибактериальный иммунитет и радиорезистентность.- М.: Медгиз, 1963.- 129 с.
    78. Клименко О.Н. К методике изучения иммуностимуляторов в условиях радиоактивного поражения сельскохозяйственных животных // Тезисы региональной научн.-практ.: конф. «Проблемы сельскохозяйственной радиоэкологии 5 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС» .- Житомир, 1991.- С.89-90.
    79. Комар С. Радиоактивные вещества в организме сельскозхозяйственных животных поступление и метаболизм // Радиоактивность и пища человека. М.: Атомиздат. 1971. С.21-40.
    80. Конь И.Я., Исаева В.А., Смирнова А.Н. // Торетические и клинические аспекты науки о питании. М.,. 1987.- Т.8.- С.42-51.
    81. Корейба Л.В. Перебіг отелення та післяотельного періоду у корів поліської м’ясної породи під впливом мікроелементів в умовах малоінтенсивного іонізуючого випромінювання. Автореф.дис. канд. вет. наук: 16.00.07. Львів, 2000. 24 с.
    82. Коренева Е.А., Шхинек Э.К. Гормоны и иммунная система.- Л.: Наука, 1988.- 151 с.
    83. Косенко М.В. Диспансеризация в системе профилактики бесплодия и контроля воспроизводительной функции крупного рогатого скота.- К.:
    Урожай, 1989.- 248 с.
    84. Краевский А.Й., Харута Г.Г., Вельбовец Н.В. Течение послеродового периода у коров при нарушении технологии содержания и эксплуатации // Матер. Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, (25-27 октября 1994 г., г. Воронеж).- Воронеж, 1994.- С. 83-84.
    85. Краєвський А. Й. Вплив активного моціону на перебіг родів у корів первісток // Сучасні проблеми вет. медицини: Тез. доп. укр. конф. молодих учених, (22-23 лист. 1994 р.).- К.. 1994.- С. 84.
    86. Краєвський А.Й., Поліщук Б.П. Природні фактори та технологічні прийоми профілактики акушерських хвороб у корів // Ветери­нарна медицина України,- 1997, - № 8.- С. 30-31.
    87. Кремлев Е.П., Панасин В. И. Репродуктивная функция коров при дефиците микроэлементов // Животноводство.- 1985.- № З. - С. 42-44.
    88. Кирсанов А.Л., Закрометов М.Н., Ерофеева Н.Н. // Биохимия.- 1950.- Т. 7, Вып. 6.- С. 729.
    89. Куртяк Б. Профілактика і лікування неплідності корів жиророзчинними вітамінами // Ветеринарна медицина України. 2001. - №3. С 22 23.
    90. Лапшин С.А., Кальницкий В.Д., Кокарев В.А. Новое в минеральном питании сельскохозяйственных животных. М.: Росагропромиздат, 1988. 207 с.
    91. Лакатош В.М. Особливості обміну речовин у корів у сухостійний період // Вісн. Національного аграр. ун.- Київ.- 2000.-Т. 28.- С. 304 307.
    92. Лившиц Р.Е. Динамика фагоцитарной реакции нейтрофилов кроликов при воздействии стронция-90 // ВРИЦ.- 1968. - С.23.
    93. Логвинов Д.Д. Беременность и роды у коров. - К.: Урожай, 1975. - 240с.
    94. Логвинов Д.Д. Ветеринарно-биологические проблемы при искус­ственном осеменении и трансплантации эмбрионов животных // Матер. Всерос. науч. и учебно-методич. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных, (25-27 окт. 1994 г., г. Воронеж). - Воронеж, 1994.- С. 12-15.
    95. Любецький В. Й. Імунний статус корів при метритах // Неінфек-ційна патологія тварин: Мат. наук.-практ. конф.- Біла Церква, 1995, Ч. 2.- С. 63-65.
    96. Максимович Я.Б. // Научно-исследовательский инт витаминологии: Науч. сессия, 4-я: Материалы. М., 1961.- С. 43.
    97. Малышев В.А. Состояние иммунной системы при действии на организм ионизирующей радиации // Тезисы докл. Науч. практ.: конф. «Чернобыль и здоровье населения».- Т.1.- Киев, 1994.- С.128-130.
    98. Марей А.Н., Бархударов Р.М., Новикова Н.И. Глобальные выпадения Cs-137 и человек. М.: Атомиздат, 1974.- 168 с.
    99. Маричев И.Л., Задорожная В.И., Процап Е.И. Изучение общего иммунного статуса у детей раннего возраста, родившихся от матерей, пострадавших вследствии Чернобыльской аварии // Тезисы докл. науч.-практ. Конф. «Чернобыль и здоровье населения». К., 1994.- Т.1. С.138-140.
    100. Маслянко Р.П. Механизмы фагоцитарной реакции у животных // Обзор с.-х. биологии.-1984.-В.11.-С.97-103.
    101. Масюк Д.М.Фізіологічний стан організму глибокотільних корів і народжених від них телят під впливом препаратів гумусової природи: Автореф. Дис. канд. вет. Наук.: 03.00.13. ЛАВМ.- 1999.- 19 с.
    102. Михайленко Є.Т. Вплив різних засобів родостимуляції на функціональний стан плаценти і плода. // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1975, № 1. С.33-38.
    103. Міщенко І.П. Патогенетична терапія корів при ендометриті.: Автореф. дис...канд.вет.наук: 16.00.07 / Харків. 2000. с. 19.
    104. Мошковский А.Д. Лекарственные средства. Издание четырнадцатое. М.: Новая волна, 2000.
    105. Мокрик Г.А., Медведь В.И., Чернышев В.П. Особености иммунной системы у беременных и их новорожденных, проживающих в зоне радиоактивного загрязнения // Тезисы докл. науч.-практ. конф. «Чернобыль и здоровье населения». Киев.- 1994. Т.1. С. 156-158.
    106. Нагорний I.C. Шляхи ліквідації неплідності корів.- К.: Знання, 1963.-57 с.
    107. Нагорний І.С. Яловість корів,- К.: Урожай, 1958.- 41 с.
    108. Нагорный И.С., Полищук В.П., Калиновский Г.Н. Лечение болезней матки у коров // Ветеринария.- 1979.- № 11.- С. 53-54.
    109. Невструева М.А., Колотвин В.А. Динамика некоторіх показателей естественного иммунитета при внутрибрюшинном введении церия-144 // ВРИЦ. 1985.- №6.- С.66-72.
    110. евструева М.А., Колотвин В.А., Шубик В.М. Аутоантитела при однократном поступлении церия-144 // ВРИЦ.-1968.- С. 77-78.
    111. Нежданов А. Г. Биохимические изменения в организме коров в
    предродовой, родовой и послеродовой периоды в норме и при аку­шерской патологии//Сельскохозяйственная биология.- 1985.- № 12.-С. 74-78.
    112.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины