МЕТОДИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТІЛЬНОСТІ, ЇЇ СТРОКІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТАТІ ТЕЛЯТ : Методы ранней диагностики стельности, ее сроков и определения ПОЛА ТЕЛЯТ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

На правах рукопису

НЕДВИГА Вікторія Дмитрівна

УДК 619:618.2/.3 071:636.2.053

методи РАННЬОЇ діагностики тільності, її СТРОКІВ та ВИЗНАЧЕННЯ статі телят

16.00.07 ветеринарне акушерство

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник - доктор
ветеринарних наук, професор
ХАРУТА Григорій Григорович

Чубинське - 2002

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..3
ВСТУП........5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..........10
1.1. Внутрішньоутробний розвиток телят та зміни у організмі
тільних корів10
1.2. Методи діагностики тільності, її строків та їх ефективність.19
1.3. Методи внутрішньоутробного визначення статі телят...27
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.....31
2.1. Матеріал і методи досліджень...31
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Рання діагностика тільності...41
3.1.1. Розробка методики діагностики тільності сонографією
з допомогою приладу Scanner 100 S”.....41
3.1.2. Апробація діагностики тільності за характером кристалізації
зразків секрету зі статевих губ і присінка піхви тест-мікрос-
копом Арбор”.52
3.1.3. Розробка електрорефлексологічного методу визначення
тільності....56
3.1.4. Розробка гормонального методу визначення тільності....67
3.1.5. Визначення ефективності офтальмологічного методу
діагностики тільності.......70
3.1.6. Ефективність ректального методу діагностики тільності
у різні терміни після осіменіння.....73
3.2. Порівняльна оцінка методів ранньої діагностики тільності...76
3.3. Розробка програми визначення ранніх строків тільності
методом сонографії78
3.3.1. Динаміка розмірів ембріональних міхурів і ембріонів.....79
3.3.2. Моніторинг комплексу діагностичних показників при
різних строках тільності...84
3.4. Апробація діагностики статі телят методом сонографії....89
3.5. Кошториси діагностики ранньої тільності, її строків та
внутрішньоутробного визначення статі телят.91
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ....98
ВИСНОВКИ...114
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.......116
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ......117
ДОДАТКИ..148

ВСТУП
Актуальність теми. Рання діагностика тільності, визначення її строків, а також встановлення неплідності тварин є важливим етапом ефективного відтворення тварин. Рання діагностика тільності дозволяє проводити точний облік фізіологічного стану тварин, здійснювати їх повноцінну годівлю, утримання і експлуатацію згідно строків тільності, уникати забою вагітних, а також своєчасно виявляти неплідних тварин і вживати заходів щодо їх лікування і повторного осіменіння.
Істотний внесок у розробку й апробацію методів діагностики тільності зробили вітчизняні та зарубіжні акушери Н.Ф. Мышкин [70], А.П. Студенцов [71], И.О. Бочаров [13], М.М. Тростянецкая [112], И.И. Соколовская [30, 175], О.М. Ахмадеев [76], В.П. Попков [91, 92], И.И. Кузьменко [161], О.И. Твердохлебов [163], Г.С. Сальников [158], С.В. Денисова [166], С.А. Власов [224], Л.Я. Бабичева [174], Г.В. Небагатиков [75], W. Kahn [139], P. Saratsis [143], та ін.
В останній час, виходячи з досягнень суміжних наук, проходять активні пошуки нових, простих і доступних методів ранньої діагностики тільності, її строку та визначення статі телят.
З метою діагностики тільності найбільшого поширення набув ректальний метод дослідження. Він дозволяє відповісти не лише на питання, вагітна тварина чи ні, а й одночасно визначити ймовірний строк тільності і можливий характер патології статевих органів. Значне поширення цього методу обумовлено його простотою та дешевизною. Поряд з перевагами ректальний метод має ряд істотних недоліків. Він потребує високої майстерності і достатнього досвіду фахівців, є загроза спричинення аборту; діагностувати тільність цим методом можна лише через 60-75 днів після осіменіння [11, 86].
Лабораторні методи діагностики тільності не набули широкого застосування на практиці: одні через низьку об’єктивність, інші через високу вартість досліджень, складність методик та значні витрати часу. Дані методи діагностики потребують спеціальної підготовки персоналу і не дають точних результатів [158162, 172, 176].
Крім діагностики тільності у багатьох випадках необхідно визначити точний її строк, особливо в тих господарствах де можливе безконтрольне природне осіменіння та є недоліки обліку штучного, що дозволяє регулювати технологічні процеси догляду, годівлі, запуску, сухостою і організацію родів. Запропонований метод ректальної пальпації яєчників і матки не дає об’єктивних результатів. Точність визначення строку тільності коливається в інтервалі ± 510 днів і залежить від кваліфікації лікаря, віку тварин, терміну після осіменіння, індивідуальних особливостей розвитку тільності, тощо [79, 80, 82].
Особливе місце у ветеринарній практиці займає внутрішньоутробна ідентифікація статі телят. Вона дозволяє завчасно знати очікуване співвідношення статі серед новонароджених телят, що особливо важливо при купівлі чи продажу корів і нетелей та імпорті маточного поголів’я.
З даних літератури [317329] відомі методи внутрішньоутробної ідентифікації статі телят за вмістом тестостерону в алантоїсній рідині та хромосомним аналізом амніотичної рідини. При трансплантації ембріонів використовують цитогенетичний та імунологічний методи визначення статі телят. Ці методи не знайшли широкого застосування у практиці тваринництва внаслідок високої вартості і складності виконання.
Тому проводиться активна наукова робота з розробки раннього і точного експрес-методу діагностики тільності, її строків та визначення статі телят.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертації є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН за 19962000 рр. (№ державної реєстрації 0196U016325) та Білоцерківського ДАУ (№ державної реєстрації 0199U002432).
Метою роботи є розробка експрес-методів ранньої і об’єктивної діагностики тільності, її строків та визначення статі телят на основі комплексу сонографічних, офтальмологічних, кристалізаційних, ендокринних та електрорефлексологічних показників.
Для досягнення мети були поставлені завдання:
а) вивчити динаміку морфофункціональних показників геніталій корів після осіменіння за допомогою сонографічного дослідження та розробити метод ранньої діагностики тільності, визначення її строків та статі телят;
б) вдосконалити й апробувати кристалізаційний метод діагностики тільності;
в) розробити й апробувати електрорефлексологічний метод визначення тільності;
г) визначити показники концентрації прогестерону в сироватці крові корів після осіменіння та можливість їх використання для діагностики тільності;
д) апробувати ефективність офтальмологічного і ректального методу діагностики тільності в різні строки після осіменіння;
е) провести порівняльну оцінку ранніх методів діагностики тільності та розробити рекомендації виробництву щодо діагностики ранньої тільності, її строків та визначення статі телят.
Об’єктом дослідження були зміни, що відбуваються в організмі вагітних корів, і дають підстави для визначення тільності, її строків та статі телят.
Предметом дослідження була розробка методів ранньої діагностики тільності, її строків та внутрішньоутробного визначення статі телят на основі розвитку ембріоплацентарного комплексу, змін потенціалів біологічно активних точок яєчників і матки, концентрації прогестерону в сироватці крові, характеру кристалізації секрету присінка піхви, пігментації райдужної оболонки та форми зіниці.
Методи дослідження: сонографічний, кристалізаційний, електрорефлексологічний, імуноферментний, офтальмологічний, ректальний і статистичний.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на основі строків візуалізації ембріональних міхурів, ембріонів, ознак їх серцебиття, рухів, навколоембріональних оболонок, пупкового канатика, плацентом, органів ембріона, кісток, очного яблука та генітального горбика розроблена програма сонографічної діагностики ранньої тільності, її строків та внутрішньоутробного визначення статі телят. Удосконалено методи діагностики тільності за кристалізацією секрету присінка піхви та станом електропровідності біологічно активних точок яєчників і матки. Визначили діагностичні показники концентрації прогестерону в сироватці крові корів та провели порівняльну оцінку об’єктивності сонографічного, кристалізаційного, електрорефлексологічного, офтальмологічного і ректального методів ранньої діагностики тільності.
Практичне значення дослідження. Розроблені програми до методу сонографії дозволяють діагностувати ранню тільність за візуалізацією ембріона на 3037-й дні після осіменіння, на основі комплексу діагностичних показників визначати строки тільності з похибкою ± 1,6 дні та на 7180-й дні після осіменіння передбачати стать телят з імовірністю 90,9 %.
Результати досліджень увійшли до Рекомендацій щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин” (Г.Г. Харута, Д.В. Подвалюк, В.Д. Недвига та ін. Біла Церква, 2000. 25 с.), які затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, мультимедійних програм Рання діагностика вагітності у корів”, Визна-чення строку тільності”, Внутрішньоутробне визначення статі у телят сонографією”(додаток А). Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження с.-г. тварин” на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті (додаток Б, В). Результати роботи з ранньої діагностики тільності, її строків та визначення статі телят сонографією впровадженні на комплексі великої рогатої худоби АТЗТ Агро-Союз” Синельниківського району Дніпропетровської області (додаток Д).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом освоєні методи дослідження корів (сонографічний, імуноферментний, кристалізаційний, офтальмологічний, електрорефлексологічний, ректальний), виконані експериментальні дослідження, розроблені методики і мультимедійні програми з ранньої сонографічної діагностики тільності, визначення її строків та статі телят. Концентрацію прогестерону здобувач визначала спільно з науковим співробітником лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського ДАУ Голуб О.Ю., а визначення тільності ректальним методом з докторантом кафедри акушерства та штучного осіменіння с.-г. тварин, доцентом Краєвським А.Й.
Апробація результатів дисертації проводилася на двох міжнародних наукових конференціях: Сучасні проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення тварин” (м. Київ, 2526 травня, 2000 р.), Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 1213 жовтня 2000 р.), на 2-ому Національному семінарі з питань застосування сонографії у тваринництві за міжнародної участі (м. Біла Церква, 5 червня 2001 р.), на Міжнародному науково-практичному семінарі Нові технології у тваринництві і ветеринарній медицині (с. Майське, 1617 квітня 2002 р.), на науковій конференції докторантів і аспірантів Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 1317 травня 2002 р.), на наукових конференціях аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН. Мультимедійні програми демонструвалися на виставці Агро-2000” і були нагороджені дипломом першого ступеня (додаток Е).
Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані в 5 статтях, що вийшли у Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (3), Науковому віснику Національного аграрного університету” (1), журналі Ветеринарна медицина України” (1), методичних рекомендаціях щодо застосування сонографії в репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин (1). За результатами досліджень одержано два патенти: Спосіб ранньої діагностики вагітності у корів” і Спосіб визначення строку тільності ультрасонографією” (додаток Ж, З).
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 154 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 33 таблицями і 56 рисунками. Список використаної літератури включає 346 джерел, у тому числі 146 іноземних. У додатку наведено 7 документів.

Список литературы

Висновки

1. Розроблені і апробовані експрес-методи ранньої діагностики тільності, її строків та визначення статі телят, які грунтуються на даних сонографічного зображення розвитку ембріоплацентарного комплексу, змін потенціалів біологічно активних точок яєчників і матки, концентрації прогестерону в сироватці крові, характеру кристалізації секрету присінка піхви, пігментації райдужної оболонки та форми зіниці.
2. Формування і функціонування біологічної системи мати-плацента-ембріон у корів супроводжується суттєвими змінами у статевих органах самки. Метод сонографії дає можливість реєструвати реакцію матки на вилуплювання” ембріона (911-й дні після осіменіння) утворенням внутрішньоматкового секрету; візуалізацію ембріонального міхура (1416-й дні), ембріона (2126-й дні), навколоембріональних оболонок (3335-й дні), плацентом (3637-й дні), пупкового канатика (3840-й дні), кісток та органів ембріона (4142-й дні), очних яблук (4345-й дні).
3. Рання діагностики тільності методом сонографії за візуалізацією ембріона дає об’єктивні результати (100 %) з 30-го дня після осіменіння в корів з живою масою до 500 кг і з 37-го дня з живою масою більше 500 кг, що пов’язано зі складністю дослідження верхівок рогів, розміщених у частини корів у черевній порожнині.
4. Метод ректальної діагностики тільності на ранніх строках (3045-й дні після осіменіння) забезпечує точне визначення діагнозу на тільність, на неплідність з похибкою 6,3 %, а частота сумнівного діагнозу складає 18,8 %, що не дозволяє вважати його основним у ці терміни.
5. На основі порівняльної оцінки ефективності методів ранньої діагностики тільності (сонографічного, за кристалізацією секрету присінка піхви, електрорефлексологічного за станом біологічно активних точок яєчників і матки, офтальмологічного і ректального) встановлено, що їхня точність складає, відповідно, 100 % (3037-й дні після осіменіння), 93,5 % (1721-й дні), 70,3 % (1721-й дні), 85,7 % (2226-й дні), 92,9 % (6075-й дні). Точність офтальмологічного і електрорефлексологічного методів вірогідно (Р<0,05; P<0,001) нижча, ніж сонографічного.
6. Імуноферментний метод визначення тільності за рівнем прогестерону в сироватці крові дозволяє діагностувати тільність на 21, 24-й дні після осіменіння. Концентрація прогестерону в сироватці крові на 21-й день після осіменіння 3,08 нмоль/л і більше дає підстави діагностувати тільність, а 2,73 нмоль/л і менше неплідність. На 24-й день рівень прогестерону в тільних корів становить 5,15 нмоль/л і більше, а в неплідних 2,89 нмоль/л і менше. Концентрація гормону в сироватці крові на 21-й день в межах 2,743,07 нмоль/л і 2,905,14 нмоль/л на 24-й відповідає сумнівному діагнозу.
7. Визначення строків тільності доцільно проводити за комплексом сонографічних діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток) з 26-го по 45-й дні після осіменіння. Точний строк тільності визначається у 38,7 % корів, в інших тварин похибка в середньому становить ± 1,6 (15) дня.
8. Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографічним методом можливе на 36120-й дні тільності. Визначати стать телят доцільно на 7180-й дні тільності, що дає найвищу точність показників (90,9 %).
9. Вартість дослідження однієї тварини методом сонографії становить: з метою ранньої діагностики тільності 5,766,30 грн, визначення строку тільності 6,767,24 грн, статі телят 8,629,11 грн; діагностики тільності методом кристалізації секрету 1,802,40 грн; електрорефлексологічним методом 1,101,52 грн; офтальмологічним 0,390,95 грн; за вмістом прогестерону в сироватці крові методом імуноферментного аналізу 25,85 грн.

Пропозиції ВИРОБНИЦТВУ

1. Ранню діагностику тільності сонографічним методом у корів з живою масою до 500 кг доцільно проводити з 30-го дня після осіменіння, а в корів з живою масою 500 кг із 37-го дня. Кристалізаційний, електрорефлексологічний, офтальмологічний і імуноферментний методи діагностики тільності слід використовувати як додаткові.
2. Визначати строк тільності методом сонографії потрібно за комплексом діагностичних показників (довжина ембріона, візуалізація серцевих скорочень, рухів, повного оточення ембріона рідиною, оболонок, плацентом, пупкового канатика, очного яблука, органів та кісток).
3. Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографічним методом необхідно проводити на 7180-й дні тільності за локалізацією генітального горбика.
4. Ранню діагностику тільності, її строків та визначення статі телят слід проводити згідно з описом техніки виконання, поданим у Рекомендаціях щодо застосування сонографії у репродуктології сільськогосподарських і домашніх тварин”, що затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України, та мультимедійних програмах Рання діагностика вагітності у корів”, Визначення строку тільності” і Внутрішньоутробне визначення статі телят сонографією”.

СПИСОК використаних джерел

1. Полянцев Н.И., Подберезный В.В. Ветеринарное акушерство и биотехника репродукции животных. Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. 480 с.
2. Логвинов Д.Д. Ветеринарное акушерство и гинекология.- К.: Урожай, 1964. - 436 с.
3. Ветеринарное акушерство и гинекология / А.П. Студенцов, В.С. Шипилов, А.Г. Субботина, О.Н. Преображенский; Под. ред. В.С. Шипилова. - 6-е изд. испр. и доп. - М.: Агропромиздат, 1986. - 480 с.
4. Карташов І.І. Основи ветеринарного акушерства і гінекології.- К.: Вища школа, 1985. - 208 с.
5. Андрієвський В.Я, Смирнов І.В. Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння.- К.: Вища школа, 1971. - 424 с.
6. Валюшкин К.Д, Медведев Г.Ф. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных.- Минск.: Урожай, 1997. - 718 с.
7. Троцкий Ф.А. Акушерство, гинекология и искуственное осеменение животных.- М.: Сельхозиздат, 1961. - 383 с.
8. Шмидт Г.А. Наблюдения над внутриутробным развитием крупного рогатого скота // Труды института морфологии животных им. А.Н. Северцова. Изд. АН СССР. Вып. 12, Т. 5. 1954. С. 5356.
9. Павлов В.А. Физиология воспроизводства крупного рогатого скота. М.: Россельхозиздат, 1984. 207 с.
10. Сысоев А.А. Физиология размножения сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1978. 360 с.
11. Харута Г.Г. Прогнозування відтворної функції корів. Біла Церква, 1999.- 94 с.
12. Боголюбский С.Н. Эмбриология сельскохозяйственных животных.- М.: Колос, 1968. - 255 с.
13. Бочаров И.А. Акушерство, гинекология и искусственное осеменение сельскохозяйственных животных.- Л.: Колос, 1967.- С. 659 - 664.
14. Иванов И.Ф, Ковальский П.А. Гистология с основами эмбриологии домашних животных.- М.: Сельхозиздат, 1962. - 679 с.
15. Функциональная морфология, болезни плодов и новорожденных животных: Межвуз. сб. науч. трудов / Мордов. ун-т им. И.П. Огарева.- 1993.- 231 с.
16. Новак В.П., Пилипенко М.Ю., Бичков Ю.П. Цитологія, гістологія, ембріологія.: Підручник. К.: ВІРА-Р, 2001. 288 с.
17. Нежданов А.Г. Оплодотворение и физиология беременности животных: Лекция. Воронеж: ВСХИ, 1990. - 59 с.
18. Пол М. Вассерман. Оплодотворение у млекопитающих // В мире науки. Scientific American. М.: Мир, 1989.- № 2.- С. 40-47.
19. Курносов К.М. Внутриутробное развитие и жизнеспособность новорожденного молодняка // Вестник с.-х. науки.- 1974.- № 8.- С. 80-82.
20. ГОСТ 28424-90. Технические условия: Эмбрионы крупного рогатого скота. М.: Изд-во стандартов, 1990. 15 с.
21. Martal J. Avortements precoces et sig naux embruonnaires de reconnaissance de la gestation // Rec. med. veter.- 1985.- Vol. 161, № 2.- Р. 87-97.
22. Бодемер Ч. Современная эмбриология / Пер. с англ.; Под. ред. Т.А. Детлаф.- М.: Мир, 1971.- 433 с.
23. Гормонодиагностика заболеваний женской половой системы // Метод. рекомендации. Донецк, 1995. 18 с.
24. Phillip E. Die Bildungsstatte des hypophysenvorderlappen hormones in der gra-viditat. Die innere sekretion der plazenta // Zentr. Gynaekol. 1930. Vol. 54. Р.124.
25. Ford S. Maternal recognition of pregnancy in the ewe, cow and sow: vascular and immunological aspects // Theriogenologi.- 1985.-Vol. 23, № 1.- Р. 145-159.
26. Остин К., Шорт Р. Гормональная регуляция размножения у млекопитаю-щих. М.: Мир, 1987. 303 с.
27. Хип Р., Флинт А. Беременность // Гормональная регуляция размножения у млекопитающих. М.: Мир, 1987. - С. 193 -244.
28. Нежданов А.Г., Власов С.А. Гормональные изменения в организме коров во время беременности, родов в норме и при акушерской патологии // Сельскохозяйственная биология.- 1987.- № 6.- С. 94-99.
29. Хватов Б.П. Строение и физиологические изменения половой системы самок домашних животных.- Симферополь: Крымиздат, 1955. - 326 с.
30. Сбоев К.Ф. Клинические и патологоанатомические изменения шейки матки крупного рогатого скота, возникающие в связи с возрастом, беременностью, родами и заболеваниями матки.- Л., 1950. - 70 с.
31. Бердончаров К. Морфофункциональные изменения стенки матки коров в различные сроки беременности // Совершенствование существующих и введенных новых пород сельскохозяйственных животных в Казахстане.- Алма-Ата, 1985. - С. 51-56.
32. Соколовская И.И. Изменения состава и свойств цервикального секрета коров // Труды ВИЖа.- Т. 29.- М., 1962.- С. 121-124.
33. Безносенко О.Г, Крок Г.С. Гістологія та ембріологія сільськогосподарських тварин. - 3-є вид. перероб.- К.: Урожай, 1973. - 243 с.
34. Эмбриология сельскохозяйственных животных: Тез. докл. (27-28 янв. 1964 г.).- М., 1964. -14 с.
35. Ковальский А.А. Частная гистология домашних животных с основами эмбриологии. - М.: Сельхозгиз, 1957. - 272 с.
36. Свечин К.Б. Индивидуальное развитие с.-х. животных. - 2-е изд. испр. и доп.- К.: Урожай, 1976. - 285 с.
37. Власенко С.А. Вплив циркулюючих антитіл до гіалуронідази на відтворну функцію корів: Автореф. дис. канд. вет. наук. Львів, 1997. 20 с.
38. Шмидт Г.А. Как развивается зародыш.- М.: Советская наука, 1952.- С. 143 -183.
39. Roberts R. Comceptus interferones and matermal recognition of pregnancy // Biol. Reprod. - 1989. - Vol. 40, № 3.- Р. 449-452.
40. Bazer F., Vallet J., Roberts R. Role of conceptus secretory product in estabilishment of pregnancy // J.Reprod. Fertil.- 1986.- Vol. 76, № 2.- Р. 841-850.
41. Barnes F. The effectes of the early uterine evvironmenton on the subsequent development of embryo and fetus // Theriogenology. 2000. Vol. 53 (2). P. 649658.
42. Mann G., Lamming G. The regulation of interferon-tau production and uterine hormone receptors during early pregnancy // J. Reprod. Fertil. Suppl. 1999. Vol. 54. P. 317328.
43. Boving B.G. Anatomical analysis of rabbit trophoblast invasion // Contrib. Embryol. Carnegie Inst. Vol. 37. 1961. P. 33.
44. Сысоев А.А., Рязанский М.П. Физиологические особенности воспроизводительной функции коров. М.: Колос, 1971. 352 с.
45. Tiemann U., Klima F. Untetsuchunger zum nachweis des fruhtrachtigkeits faktors bei schwein und rind mit nilfe des resettenhemm testes // Mh. veter. med.- 1985.- Vol. 40, № 21.- Р. 739-743.
46. Булиенко С.Д., Фогел П.И., Ткачишин В.В. Роль плаценты в иммунологических взаимоотношениях матери и плода // Акушерство и гинекология. 1976. № 10. С. 14.
47. Яблонський В.А. Проблеми відтворення тварин на рубежі ХХІ століття // Проблеми фізіології і патології відтворення тварин: Наук. вісник НАУ. К., 2000. Вип. 22. С. 1621.
48. Doutheite R.M., Urbach G.J. In vitro fntigen city of trofoblast // Amer. J. Obstt. Ginecol, 1971. Vol. 109, № 7. P. 10231028.
49. Gille J. Immunopathological alteractions in the dysfunctioning placenta // Contrib. Ginec. Obstet., 1982.- Vol. 9.- P. 41-57.
50. Бронская А.В., Рядченков В.П. Иммунологический способ раннего определения стельности коров // Животноводство.- 1985.- № 7.- С. 46- 47.
51. Калашникова Е.П. Иммунолюминисцентное исследование плаценты при нормальной и патологической беременности // Труды Ленингр. науч. об-ва патологоанатомов, 1976. Вып. 17. С. 272277.
52. Волков С.С. Причини і механізми зниження заплідненості корів та її корекція: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Харків, 1999. 21 с.
53. Тетерина М.М. Периодизация и развитие плаценты коровы и роль грави-тационных условий в ее морфогенезе // Акушерство, гинекология, искусствен-ное осеменение и болезни молочной железы сельскохозяйственных животных / Сб. работ. Л., 1976. С. 279280.
54. Гороховский Н.Л. Структура плаценты // Ветеринария. 1984. № 10. С. 4648.
55. Івасенко Б.П. Вплив умов пренатального розвитку і хвороб новонародже-них телят на репродуктивну функцію телиць: Автореф. дис. канд. вет. наук. Харків, 1998. 16 с.
56. Федорова М.В., Калашникова Е.П. Плацента и ее роль при беременности. М.: Медицина, 1986. 256 с.
57. Besker V. Pathomorphologische Plazentalfunde ats Ursache Perinataler Sterblichkeit // Zbl. Allg. Path. Anat., 1982. Bd. 316, № 5/6. S. 526.
58. Диагностика и профилактика функциональной недостаточности фетоплацентарной системы у коров: Метод. рекомендации / А.Г. Нежданов, С.Н. Власов, А.С. Лободин и др. Воронеж, 1990. 34 с.
59. Дашукаева К.Г. Эндокринные аспекты фетоплацентарной недостаточности у коров в связи с гипофункцией половых желез и ее профилактика: Автореф. дис. ... докт. вет. наук. Ставрополь, 1997. 40 с.
60. Martal J., Camous S., Charlier M. Les signaux embryonnaires et leir detection, les possibilites de dosare // Bull. techn. insem. artif. - 1988. - Vol. 49. - Р. 34-36.
61. Kyank H., Hesre D., Plesse R. Klinik der chronoschen Plazentain suffiziens // Zbl. Gynak. 1973. Vol. 95. S. 6577.
62. Гармашева Н.Л., Константинова Н.Н. Введение в перинатальную медицину. М.: Медицина, 1978. 291 с.
63. Логвинов Д.Д. Беременность и роды у коров. - К.: Урожай, 1975.- 240 с.
64. Киршенблат Я.Д. Сравнительная эндокринология яичников. М.: Наука, 1973. 175 с.
65. Нежданов А.Г., Черемисинов Г.А. Стероидные гормоны в крови коров // Ветеринария.- 1979. - № 12. - С. 46-47.
66. Булынин В.И. Биохимические показатели крови у коров разного срока стельности // Совершенствование методов воспроизводства и искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. - М., 1983. - 256 с.
67. Ивановская Г.И. Динамика клинико-физиологических показателей при беременности и после родов у нетелей бестужевской породы в условиях Уфимского района Башкирской АССР: Автореф. дис. канд. вет. наук. Уфа, 1967. 18 с.
68. Сысоев А.А., Битюков И.П. Динамика азотистых соединений плазмы крови в различные периоды половой функции коров // Материалы 6 Всесоюз. науч. конф. по физиологии и биохимическим основам повышения продуктивности сельскохозяйственных животных.- Боровск, 1968.- С. 43-44.
69. Корчак Г.К. Раннє розпізнавання тільності і неплідності корів. - К., 1959. - С. 57-59.
70. Мышкин Н.Ф. Определение небеременного и беременного состояния у коров.- М.: Новая деревня, 1925. С. 47.
71. Студенцов А.П. Клиническая диагностика беременности и бесплодия коров. - Казань, 1961. - 31 с.
72. Коноплев В.В. Диагностика беременности и бесплодия у коров. - Челябинск: Кн. изд., 1968. - С. 72-73.
73. Коноплев В.В. Методика ректальной диагностики беременности у коров.- Челябинск: Кн. изд., 1961.- 123 с.
74. Животков Х.И. Определение стельности у коров.- М.: Колос, 1965.- 61 с.
75. Небагатиков Г.В., Троянов О.Б. Офтальмологический способ диагностики стельности.- Волгоград, 1984.- 4 с. (Информационный листок / Волгоградский ЦНТИ; № 73 - 84).
76. Ахмадеев А.Н., Васильев Г.Т. Результаты производственной проверки некоторых методов диагностики стельности коров // Ветеринария.- 1967.- № 1.- С. 77-78.
77. Соколов Н.И. Определение беременности у сельскохозяйственных животных. Л.: Колос, 1971. 48 с.
78. Кольчик Ю.А. Совершенствование диагностики стельности в зарубежном молочном скотоводстве // Сельскохозяйственная биология.- 1992.- № 6.- С. 151-153.
79. Сиркін М.М. Діагностика вагітності і визначення її строку.- К.: Здоров’я, 1964. С. 27.
80. Волохина А.Е. Cреднематочные артерии и диагостика сроков стельности у коров // Ветеринария.- 1948.- № 12.- С. 21.
81. Бахтов С.Г. Новое в исследовании на беременность сельськохозяйственных животных ректальным методом // Ветеринария.- 1952. - № 3. - С. 51.
82. Заячковский И. О диагностики беременности у коров // Молочное и мясное скотоводство.- М.: Колос, 1973.- № 5.- С. 38-41.
84. Хантер Р.Х.Ф. Физиология и техника воспроизводства домашних животных.- М.: Колос, 1984.- 320 с.
85. Турков В.Г., Нежданов А.Г. Эффективность клинического и лабораторного методов ранней диагностики беременности у коров и нетелей // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква, 1998.- Вип. 5, ч. 2.- С. 97-99.
86. Thomhson J. Pregnancy attrition associated with pregnancy testing by rectal palpation // J. Dairy Sc.- 1994.- Vol. 77, № 11.- P. 3382-3387.
87. Thomhson J., Marsh W., Etherington W. Evaluation of the benefist of the timing of pregnancy testing by transrectal palpation in dairy cattle // J. Am. veter. med. assn. - 1995.- Vol. 207, № 11.- P. 1462-1465.
88. Бахитов К.И. Особенности проявления воспроизводительных функций у коров на молочном комплексе // Зоотехния.- 1995.- № 8.- С. 24-27.
89. Гавриляк Г.Т. Реакция беременных коров на кожный рефлекс // Ветеринария.- 1950.- № 1.- С. 34-38.
90. Губаревич Я.Г., Воскобойников В.М., Гобзем В.Р. Сравнительная оценка некоторых методов ранней диагностики стельности коров // Животноводство.- 1961.- № 9. С. 67.
91. Попков В.П. Электродиагностика стельности коров // Ветеринария.- 1965.- № 11.- С. 77-79.
92. Попков В.П. О двух методах ранней диагностики беременности коров // Учен. зап. Кабард. Балкар. ун-та.- 1972.- Вып. 38.- Т. 9.- С. 108-110.
93. Румянцев А. Электродиагностика стельности коров // Мясная индустрия СССР.- 1970.- № 11.- С. 40.
94. Бахтов С.Г. О реакции беременных коров на кожный рефлекс // Ветеринария.- 1950.- № 10.- С. 48-50.
95. Петров В.А. Применение электропунктуры для диагностики стельности у коров // Науч.- техн. бюл. / Укр. акад. наук. Ин-т животноводства.- 1994.- № 65.- С. 25-27.
96. Петров В.А. Электропунктурная диагностика стельности у коров // Материалы Всерос. науч. и учеб.-метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехнике размножения животных.- Воронеж, 1994.- С. 117-118.
97. Хижняк С.А. Изучение возможности применения метода электропунктуры для диагностики функционального состояния фетоплацентарной системы у коров // Обеспечение стабилизации в условиях рыночных форм хозяйствования. - Воронеж, 1997.- Ч. 2.- С. 18-20.
98. Хижняк С.А. Электропунктурная диагностика функциональной недостаточности фетоплацентарной системы у коров: Автореф. дис. канд. вет. наук. - Воронеж, 2000.- 24 с.
99. Студенцов А.П., Субботина Л.Г., Полянцев Н.И. Выбор времени искусс-твенного осеменения коров и телок.- Казань, 1959. С. 43.
100. Шипилов В.С. Влияние сексуальных раздражителей на продолжительность половой охоты и время овуляции у телок // Известия ТСХА.- 1970. - № 2. С. 37.
101. Шипилов В.С. Полнее использовать биологические возможности маток // Животноводство.- 1985.- № 10.- С. 27-29.
102. Пашаев Ю.Ш. Организация работы по производству крупного рогатого скота // Материалы докладов науч. конф. Донского СХИ.- 1966.- С. 24-25.
103. Шипилов В.С., Храмцов В.В. Половой цикл коров в зимний период // Ветеринария.- 1967.- № 4. С. 3739.
104. Пронин Б. Физиологическая и экономическая целесообразность применения быков-пробников для профилактики бесплодия // Профилактика незаразных болезней продуктивных животных.- 1987.- С. 61-66.
105. Попков В.П. Состояние половой функции у коров в разные периоды стельности // Ветеринария.- 1971.- № 3.- С. 96-97.
106. Голиков А.Н., Вершинина Р.С. Электрокардиографический контроль сроков стельности у коров // Ветеринария.- 1973.- № 2.- С. 87-88.
107. Голиков А.Н., Вальцеферова С.В., Ветрова Л.Ю. Функциональная активность вегетативной нервной системы у коров в зависимости от физиологического состояния / Москов. вет. акад.- М., 1987.- 8 с.- Деп. в ВНИИТЭИагропром. 11.11.1987 г., № 63083.
108. Определение стельности у коров / А.Н. Голиков, Ю.В. Дыжин, И.А. Дарчиашвили, А.А. Руднев // Ветеринария.- 1977.- №3.- С.75-76.
109. Вершинина Р.С. Электрокардиография плода у коров в процессе беременности: Автореф. дис. канд. вет. наук.- М., 1974.- 20 с.
110. Дарчиашвили И.А. Определение активности движения плода у коров // Ветеринария.- 1978.- № 9.- С. 70-72.
111. Mitchell D. Detection of fetal circulation in the mare and cow by Doppler ultrasound // Vet. Rec.- 1975.- № 93.- Р. 365-368.
112. Сameron A. Evaluation of an ultrasonic Doppler probe for pregnancy diagnosis in cattle // Austral. Veter. J.- 1993.- Vol. 70, № 3.- Р. 109-111.
113. Бобылев И.Ф., Гуревич В.А. Диагностика стельности коров ультразвуковым методом // Животноводство.- 1985.- № 7.- С. 46-47.
114. Dutta J. Use of ultrasonic techniques in animal gynaecology // Livestock Adviser.- 1988.-Vol. 13, № 3.- Р. 3-4.
115. McCaughey W., Gilmore J. A note on pregnancy diagnosis in suckler cows using a Doppler ultrasonic detector // Irish. Veter. J.- 1990.-Vol. 43, № 3.- Р. 83- 85.
116. Ivkov V., Veselinovic S., Medic D. Ultrasonografska dijagnostika ranog graviditeta mlecnih krava // Veter. Giasnik.- 1992. -Vol. 46, № 718.- S. 417-420.
117. Vestergard E. Uitralydscanning of den tidlige draegtighed hos kvaeg // Dansk. Veter.- Tidsskr, 1992.- Vol. 75, № 10.- S. 426-428.
118. Ультразвук в сельском хозяйстве: Межвуз. сб. науч. трудов / Москов. вет. акад.- М., 1988.- 132 с.
119. Ультразвуковая диагностика: Основы методики и техники исследавания / В.М. Апрятина, Б.И. Ищенко, А.Н. Кишковский и др.- Санкт-Петербург: Гипократ, 1996.- 60 с.
120. Bartlett D. Pregnancy detection in the bovine by ultrasonic // J. Anim. Sci.- 1980.- № 18. Р. 123127.
121. Персианинов Л.С. Ультразвуковая диагностика в акушерстве.- М.: Медицина, 1982.- 334 с.
122. Ультразвук в физиологии и медицине: Тез. первой. науч. конф. (5-8 сент. 1972 г., г. Ростов-на-Дону).- Ростов-на-Дону, 1972.- С. 57-58.
123. Baxter S., Ward W. Incidence of fetal loss in dairy cattle after pregnancy diagnosis using an ultrasound scanner // Veter. Rec. J.- 1997.- Vol. 140, № 11.- Р. 287-288.
124. Миллер Э. Применение ультразвука в медицине. Физические основы / Пер. с. англ.; Под. ред. К. Хилла.- М.: Мир, 1989.- 568 с.
125. Ультразвуковые аппараты и методы диагностики в акушерстве и гинекологии / Р.Я. Хентов, И.А. Скорунский, Н.М. Флорианович, Т.Е. Тимофеева. - М.: Медицина, 1974.- С. 94-95.
126. Селезнева Н.Д. Возможности ультразвуковой диагностики в акушерстве и гинекологии // Ультразвук в физиологии и медицине: Тез. докл. первой науч. конф. - Ростов, 1972.- Т. 11. - С. 57-59.
127. Ультразвуковая диагностика: Сб. науч. Трудов / Ин-т прикл. физики; Под. ред. М.Т. Греховой.- Горький: ИПФ, 1983.- 228 с.
128. Хентов Р.А. Некоторые данные о применение ультразвука для диагностики в акушерстве // Новости мед. техники.- М., 1965.- Вып. 3.- С. 109-114.
129. Чех Э. Ультразвуковая диагностика в акушерстве и гинекологии / Пер. с чеш.; Под. ред. С.А. Бальтера.- М.: Медицина, 1979.- 284 с.
130. Гинтаутене Е.В. Ультразвуковая диагностика при нормальной и осложненной беременности: Автореф. дис. канд. мед. наук. - Каунас, 1975.- С. 29.
131. Donald I. Clinical application of ultrasonic techniques in obstetrical and gynaecological diagnosis // J. Obstet. Cynec. Brit. Comm.- 1962.- № 69.- Р. 1036.
132. Стрижаков А.Н., Бунин А.Т., Медведев М.В. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике.- М.: Медицина, 1990.- 240 с.
133. Акатов В.А., Париков В.А. Ультразвук и его применение в ветеринарии. - М.: Медицина, 1970.- 315 с.
134. Харута Г.Г., Подвалюк Д.В., Хіцька О.А. Методичні підходи до діагностики термінів вагітності й патологій статевої системи за допомогою УЗД // Вет. медицина України.- 1999.- № 11. - С. 30-32.
135. Стоянов С., Господинов Г., Васильев В. Диагностика на бременноста при крави с ултразвуков аппарат Preg Alert”// Вет. сборник.- 1989.- Т. 89, № 4.- С. 47-48.
136. Kahn W. Veterinary reproductive ultrasonography // Mosby-Wolfe. - 1994.- P. 119-131.
137. Kahn W. Zur trachtigkeits diagnose beim rind mittels ultraschall // Tierarztl. Umsch.- 1985.- Vol. 40, № 6.- S. 472-477.
138. Kahn W. Ultrasonic diagnosis of pregnancy and ovarian function in cattle // Proceedings.- 1987.- Vol. 2. - S. 935-940.
139. Kahn W., Leidl W. Real-ti