СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ У КОРІВ (етіологія, патогенез, методи діагностики і профілактики) : Субклинический мастит у КОРОВ (Этиология, патогенез, методы диагностики и профилактики)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Львівська державна академія ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького

На правах рукопису

Дмитрів Оксана Ярославівна

УДК 618.19-002: 636.2

СУБКЛІНІЧНИЙ МАСТИТ У КОРІВ
(етіологія, патогенез, методи діагностики і профілактики)

16.00.07 ветеринарне акушерство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук, професор
Хомин Степан Петрович

ЛЬВІВ 2002

ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1
Огляд літератури
1.1. Поширення і причини субклінічного маститу у корів
1.2. Роль мікроорганізмів в етіології маститу у корів
1.3. Окремі питання патогенезу маститу у корів
1.4. Зміни клітинного складу молока корів при субклінічному маститі
1.5. Лабораторні методи діагностики субклінічного маститу у корів
Розділ 2
Власні дослідження
2.1. Матеріали і методи дослідження
2.2. Результати досліджень та їх обговорення
2.2.1. Загальне клінічне обстеження корів на виявлення субклінічного маститу
2.2.2. Порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики субклінічного маститу
2.2.3. Зміни клітинного складу молока при субклінічному маститі у корів
2.2.4. Кількісні та видові зміни лейкоцитів молока при субклінічному маститі корів
2.2.5. Результати бактеріологічного дослідження секрету вим’я корів при субклінічному маститі
2.2.6. Роль мікробів в етіології маститу у корів
2.2.7. Зміни вмісту лактози у молоці корів при субклінічному маститі
2.2.8. Лікувально-профілактичні заходи при субклінічному маститі у корів та їх економічна значення
Розділ 3
3.1. Аналіз і узагальнення результатів досліджень
Висновки
Пропозиції для виробництва
Список використаних джерел

ВСТУП
Актуальність теми.
Переважна більшість наукових досліджень і розробок у галузі молочного скотарства спрямована на збереження здоров’я та молочної продуктивності корів. Серед незаразних захворювань корів найбільше поширення мають хвороби молочної залози, зокрема мастит. Вивченню етіології, патогенезу, розробці методів діагностики, лікування і профілактики маститу присвячені фундаментальні дослідження вітчизняних вчених Загаєвського І.С. (1991), Звєрєвої Г.В. (1996), Нагорного І.С. (1962), Логвинова Д.Д. (1991), Оксамитного М.К. (1988) і ін., які знайшли своє продовження у роботах Олеськіва В.М. (1996), Зінченко Л.М. (1964), Пінчук В.Ф. (1988) та ще багатьох вчених.
Вагомий вклад в розвиток ветеринарної науки щодо наукового обґрунтування методів боротьби з маститом корів внесли відомі вчені: Студєнцов А.П. (1970), Хилькевич М.М. (1999), Архангельський І.І (1972), Карташова В.М. (1988), Мутовін В.И. (1974), Миролюбов М.Г. (1991) та інші.
Незважаючи на велику кількість і широкий спектр наукових досліджень, розробок та рекомендацій, що стосуються патології молочної залози у тварин, мастит залишається найбільш поширеною хворобою корів, яка наносить щорічно відчутні економічні збитки молочному скотарству та є небезпечною для здоров’я людей. У багатьох країнах світу розроблені спеціальні програми боротьби з маститом корів, спрямовані на своєчасне виявлення хворих тварин, їх ізоляцію із загального стада, встановлення причини хвороби та проведення лікувальних і профілактичних заходів. Відповідальність за поширення хвороби покладається на власників корів.
Подібні і зовсім не гірші розробки профілактики маститу корів існують у нашій країні, але вони носять здебільшого рекомендаційний характер, тому не виконуються ні в громадських, ні у фермерських господарствах.
Оцінюючи теперішній стан розвитку молочного скотарства після тимчасового занепаду, проблема маститу у корів набуває все більшого значення і потребує комплексного вирішення. Зокрема, це стосується субклінічного перебігу хвороби.
Аналіз даних спеціальної літератури засвідчує, що дотепер немає єдиної думки щодо етіології, патогенезу та ефективності існуючих лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів. Розбіжність даних щодо ролі мікробів в етіології маститу сприяла відсутності дійових заходів санітарії та гігієни молочної залози, дезінфекції доїльної апаратури та обладнання, що є першочерговим у системі профілактики маститу. Хворі на субклінічний мастит тварини є носіями інфекції і можуть бути джерелом інфекції для корів молочного стада. Ще більшу небезпеку вони складають для здоров’я людей, особливо дітей, при використанні молока від хворих тварин.
За останні роки помітно зменшилась увага вчених до патології молочної залози у тварин, зокрема субклінічного маститу у корів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин: Етіопатогенетичні аспекти акушерської патології, неплідності та хвороб молочної залози корів” (Реєстраційний № 0102U001338).
Мета та задачі дослідження.
Метою наших досліджень було експериментальне обґрунтування об’єктивності лабораторних методів діагностики, з’ясування окремих аспектів етіології, патогенезу та розробка лікувально-профілактичних заходів при субклінічному маститі у корів.
Для досягнення мети було поставлено такі задачі:
1. Провести порівняльну оцінку лабораторних методів діагностики субклінічного маститу корів;
2. Вивчити зміни клітинного складу молока у динаміці перебігу запалення молочної залози;
3. Встановити роль мікроорганізмів в етіології субклінічного маститу у корів;
4. Обґрунтувати патогенетичні особливості перебігу субклінічного маститу за показниками лейкограми молока;
5. Розробити головні критерії лікування і профілактики субклінічного маститу корів для господарств різних форм власності.
Об’єкт дослідження: фізичні, хімічні, цитологічні і бактеріологічні зміни молока корів, що наступають у процесі розвитку субклінічного маститу.
Предмет дослідження: кількісний і видовий склад соматичних клітин, мікроорганізмів, лейкограма і рН молока хворих на субклінічний мастит корів.
Методи дослідження: клінічні, цитологічні, бактеріологічні, та біохімічні.
Наукова новизна одержаних результатів.
За результатами виконаних досліджень обґрунтовано доцільність комплексної діагностики субклінічного маститу корів з врахуванням послідовності розвитку запального процесу. Вперше доведено діагностичне і прогностичне значення цитологічного складу і лейкограми молока, за профілем яких можна прослідкувати патогенез і вислід хвороби. У дисертаційній роботі дістали експериментальне підтвердження і подальший розвиток лабораторні методи діагностики субклінічного маститу корів за показниками змін рН молока, кількості соматичних клітин та різновидності виділених мікроорганізмів. Доведено ведучу роль мікробів у етіології субклінічного маститу. Обґрунтовано доцільність комплексного використання методів патогенетичної, етіотропної і неспецифічної терапії хворих корів та розроблено методику медикаментозної профілактики субклінічного маститу.
Практичне значення одержаних результатів.
Апробовані нами у порівняльному аспекті лабораторні методи діагностики субклінічного маститу корів за показниками змін рН молока і кількості соматичних клітин є об’єктивними, широкодоступними і рекомендовані для використання у практиці ветеринарної медицини. Бактеріологічне дослідження секрету вим’я з визначенням виду мікробів та їх чутливості до антибіотиків доцільно проводити у всіх випадках виявлення маститу що дозволяє призначати ефективне лікування хворих корів, а також усунути джерело і шляхи перезараження тварин стада.
Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці практичних рекомендацій з питань діагностики і профілактики субклінічного маститу корів, а також у навчальному процесі з курсу ветеринарне акушерство і хвороби молочної залози у тварин”.
Особистий внесок здобувача.
Виробничі досліди, експериментальна частина, хімічні і цитологічні дослідження молока виконані особисто здобувачем. Бактеріологічне дослідження проведене при консультативній допомозі працівників бактеріологічного відділу обласної лабораторії ветеринарної медицини.
Апробація результатів дисертації.
Матеріали дисертації апробовані та схвалені на наукових конференціях:
- Міжнародній науковій конференції: С.З.Ґжицький і сучасна аграрна наука”, присвячена 100- річчю від дня народження С.З.Ґжицького, м. Львів, 4-6 травня 2000р.
- 1-ій Міжнародній науково практичній конференції; Проблеми ветеринарної медицини з питань фізіології і патології відтворення с/г тварин, м. Київ, 25-26 травня, 2000р.
- 3-ій Міжнародній науково практичній конференції з неінфекційної патології тварин, м. Біла Церква, 12-13 жовтня, 2000р.
- Міжнародній французько-польсько-українській конференції: Молоко”, Польща, м. Жешув, 20-21 вересня, 2001р.
- Міжнародній науковій конференції присвяченій 120- річчю від дня заснування ветеринарної школи у Львові: Сучасна аграрна наука: напрямки, проблеми і шляхи її вирішення”, м. Львів, 4-6 жовтня, 2001р.
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей у наукових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України.
Обсяг і структура дисертації.
Основна частина дисертації викладена на 110 сторінках. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури. Список літератури включає 267 джерел, з них 134 іноземних. У дисертації міститься 20 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На підставі результатів комплексних діагностичних досліджень нами підтверджено, що мастит це поліетіологічне запалення молочної залози, ведуче місце у виникненні та розвитку якого займають мікроорганізми. Розвиток хвороби відбувається послідовно і має латентний і виражений періоди. Латентний період є невизначений у часі і характеризується реакцією молочної залози на дію механічних, термічних, хімічних та ін. факторів, що спричиняють пониження резистентності молочної залози та створенню оптимальних умов для розмноження мікробів, які спричиняють дальший розвиток запального процесу у вираженій або субклінічній формі.
2. Поширення субклінічного маститу щорічно охоплює понад 29% корів молочних стад, наносить відчутні економічні збитки власникам господарств через втрати 10-20% молока і вибуття 10-18% корів, а також створює невидиму небезпеку для здоров’я людей через попадання молока від хворих корів у збірне.
3. Лабораторні методи діагностики субклінічного маститу у корів можна розділити на три послідовні групи:
- прогностичні або попередні, що ґрунтуються на визначенні клінічних ознак, органолептичних змін і рН молока;
- констатуючі, які підтверджують цитологічні зміни молока і характер розвитку запального процесу;
- заключні або бактеріологія молока, визначає головну причину хвороби і методологію лікувально-профілактичних заходів.
Проведення лабораторного дослідження молока у такій послідовності дає об’єктивне підтвердження діагнозу на субклінічний мастит і призначення відповідного лікування.
4. Достовірної різниці показників реакції молока із індикаторними реактивами поверхнево-активних речовин (бромтимол синій, димастин і мастидин), які запропоновані для діагностики субклінічного маститу корів, нами не встановлено. Проте зміни кольору молока у лужну сторону не можуть бути підставою для кінцевого діагнозу.
5. Встановлені нами цитологічні зміни молока, кількісного і видового складу лейкоцитів підтверджують розвиток запального процесу у тканинах молочної залози. Рисунок лейкограми молока відображає динаміку розвитку запалення і може засвідчити прогноз висліду хвороби.
6. Наші дослідження проводять, що ведуче місце в етіології маститу, незалежно від форми перебігу запального процесу належить інфекції. Виділену мікрофлору із секрету хворих корів можна розділити на такі групи:
- контагіозну (Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae);
- умовно-патогенну (Streptococcus uberus, Streptococcus dysagalactiae, Escherichia coli);
- сапрофіти, що об'єднують понад 20 видів стафілококів, крім Staphylococcus aureus.
7. Наслідки бактеріологічного дослідження секрету вим'я корів при маститі з визначенням чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків є основою для призначення лікування, що забезпечує позитивний його вислід.
8. Комплексне лікування хворих на субклінічний мастит корів з використанням методів патогенетичної та етіотропної терапії у наших дослідженнях забезпечило виздоровлення 81,4% тварин при економічній ефективності 5,6 грн на 1 грн затрат.
9. Проведеня медикаментозної профілактики запалення молочної залози корів шляхом внутрішньоцистернального вливання 8-10 мл емульсії або суспензії визначених антибіотиків сприяє зменшенню в 2,5 рази частоти розвитку маститу після отелення і забезпечує економічну ефективність профілактичної процедури 4,5 грн на 1 грн затрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Щомісячно проводити поголовно перевірку корів господарств різних різних форм власності на субклінічний мастит з використанням індикаторних карточок та існуючих розчинів димастину або мастидину.
2. Проби молока із усіх чвертей вим'я позитивно реагуючих корів направляти у ветеринарну лабораторію для бактеріологічного дослідження і визначення чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.
3. Лікування хворих корів проводити у такій послідовності: призначати дієту, робити новокаїнову блокаду за Логвиновим Д.Д., у цистерну ураженої чверті після повного видоювання секрету вливати 15 мл емульсії або суспензії визначених лабораторією антибіотиків.
4. Запровадити медикаментозну профілактику маститу корів з використанням у цистерну кожної чверті сухостійних корів (8-9 місяців вагітності) по 8-10 мл емульсії або суспензії антибіотиків.
5. До Інструкції з питань боротьби з маститом корів” включити, як обов'язкову вимогу, бактеріологічне дослідження секрету від хворих на мастит корів та проведення медикаментозної профілактики маститу у сухостійний період, що не створює небезпеки виділення антибіотиків з молоком.

СПИСОК використаних ДЖЕРЕЛ
1. Аленичкина Г.Е. Динамика клеток молока и их функциональное значение //Сб. науч. Тр. Актуальные вопросы акушерско-гинекологической и хирургической патологии сельскохозяйственных животных.- Москва.-1982.-С.73-76.
2. Антане В., Лусис И., Булина С. Оценка здоровья вымени в стаде коров по числу соматических клеток и содержания лактозы в молоке // Науковий вісник НАУ.- К., 2000 С. 239 242.
3. Архангельский И.И., Глезер И.М., Гасанов Н.Г. Определение патогенности стафилококов выделенных из молока // Ветеринария. 1972. - №1. С. 105.
4. Балковой И.И., Ивановцев В.В., Кривошеев А.К. Борьба с маститом коров высокоудойного стада //Ветеринария.-1985.-№11.- С. 53-54.
5. Балковой И.И., Гришин И.И., Коржев В.А., Любимов В.Е. Лечение коров при мастите полем УВЧ //Ветеринария.- 1991.- №3.- С.46-48.
6. Балковой И.И., Иноземцев В.П., Даниленко И.П. и др. Влияние УВЧ терапии на молочною железу у коров //Ветеринария.- 1993.- №7.- С. 36-39.
7. Балковой И.И., Иноземцев В.П., Христофоров В.Н. МИЛ терапия маститов коров //Ветеринария.-1996.-№10.- С.45-47.
8. Беляев В.И., Машуров А.М., Зубарева Л.А., Сороковой П.Ф. Использование иммуногенетических показателей для прогнозирования маститов у коров // Терапия и профилактика незаразних болезней с.-х. животных при интенсивном использовании.- Воронеж, 1988.-С.13-20.
9. Болгов А.Е., Карманова Е.П., Дубровский А.О. Отбор скота по технологическим признакам.
М.: Россельхозиздат, 1980.- 175 с.
10. Болгов А.Е., Карманова Е.П., Муравья Л. Н., Макарова В.Е. Повышение резистентности крупного рогатого скота к маститу.
Петрозаводск 1996.-180 с.
11. Болгов А.Е. Тютюнник Н.Н., Муравья Л.Н., Кожевникова Л.К. и др. Влияние субклинического мастита на биохимический статус крови у коров//Ветеринария.- 2001.- №2.- С.22-23.
12. Бороздин Э.К., Карташова В.М., Клееберг К.В. и др. Устойчивость крупного рогатого скота к маститам.
М.: 1982. 40 с.
13. Бриль В.С., Пошкурлат І.Г. Гігієна одержання молока і профілактика маститів у корів.
К.: Урожай, 1984.-68 с.
14. Бугаева А.А., Дюрич Г.Н. Жирнокислотный состав молозива коров при субклиническом мастите //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес.. науч. конф.- Воронеж,1988.- С. 91-192.
15. Бугрова В.И. Стафилококковые энтеротоксины //Вопросы питания.- 1983.- №4.- С. 11-14.
16. Буйтвидас В., Иештмантас В., Мосьяков Л., Шештакаускас Ю. О наследственной устойчивости коров к заболеванию маститами: Научн. тр.- Лит. НИИ вет. - 1979. С. 26-34.
17. Булавин С.П., Горбунов П.А., Егоров А.Н. Терапия и профилактика мастита у коров в сухостойный период //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес.. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 192-194.
18. Варганов А.И., Медведев С.П., Конопельцев И.Г. Биосан при мастите у коров //Ветеринария.- 1994.- №12.- С.31-35.
19. Васильев В.Г. Диагностика скрытого мастита // Ветеринария.- 1998.- №5. С. 23-33.
20. Васильев В.Г. Факторы, обусловливающие возникновение маститов у коров //Ветеринария.- 1996.- №6.- С. 36-37.
21. Ветеринарная микробиология и иммунология //Под.ред. Радчука Н.А.-
М.: Агропромиздат, 1991.-383 с.
22. Волков И.Н. Две инъекциии нет мастита //Животноводство.- 1999.- №8.- С.26-27.
23. Воскобойников В.М. Маститы коров.
Мн. Ураджай, 1981 135 с.
24. Гавриш В.Г., Егунова А.В., Семёнов С.В., Новикова С.В. Септогель для лечения коров при мастите //Ветеринария.- 2000.- №6.- С. 33-36.
25. Гасанов Н.Г. Маститы коров колиформной этиологии //Сб. науч. Тр. Актуальные вопросы акушерско-гинекологической и хирургической патологии сельскохозяйственных животных.- Москва.-1982.-С. 69-72.
26. Гасанов Н.Г., Якимчук И.Л., Сайфуллин С.А. Профилактика маститов у коров в послеродовом периоде //Сб. науч. Тр. Актуальные вопросы акушерско-гинекологической и хирургической патологии сельскохозяйственных животных.- Москва.-1982.-С. 65-69.
27. Гейдрих Г., Ренк В. Маститы сельскохозяйственных животных и борьба с ними.
Пер. с нем.- М.: Колос, 1968.- 376 с.
28. Гиллер И.Р. Связь маститов с количеством соматических клеток в молоке // Тезисы докл. областной научн.- произв. конференции Днепропетр. НПО Элита”, Днепропетр. филиал Укр. НИИ разведения и исскуственного осеменения крупного рогатого скота. Днепропетровск.- 1989.- С. 57-60.
29. Головко А.Н., Вечтомов В.Я., Кузьмин А.А. и др. Лечение коров больных маститами. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Випуск 77.- Харків, 2000.- С. 79-84.
30. Головко А.М., Вечтомов В.Я., Гужвинська С.О. Мастити у корів. // Науковий вісник ЛДАВМ, 2000.- Т. 2, Ч. 1. С. 46-47.
31. Головко А.М., Вечтомов В.Я., Гужвинська С.О. Етіопатогенез маститів та засоби їх терапії у корів //Ветеринарна медицина України. - 2001. - №11.- С. 20-21.
32. Даниленко И.П. Патогенные стафилококки в молоке возбудители пищевых заболеваний: Информационный листок.-К.: Укр НИИНТИ.-1974.-14 с.
33. Дегтярьов М. Морфофункціональний статус молочної залози та здоров`я корів, які утримуються на підлогах різних конструкцій //Ветеринарна медицина України.-1998.-№8.- С. 21-22.
34. Демидова Л.Д., Юрков В.М. Применение лазерного ветеринарного аппарата Вега МВ” при мастите коров //Ветеринария.-1996.- №5.- С. 9-12.
35. Демидова Л.Д., Юрков В.М., Ежов Е.А. Лизомаст новое средство для лечения при мастите коров //Ветеринария. - 1998.- №6.- С.42-44.
36. Дмитрів О.Я. Видовий склад мікробів секрету вим’я корів при субклінічному маститі // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Збірник наукових праць. 2000. Вип. 14. С. 186-189.
37. Дмитрів О.Я., Хомин С.П. Порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики субклінічного маститу у корів // Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ. 2000. Вип. 22. С. 243-245.
38. Дмитрів О.Я. Ефективність лікування корів при субклінічному маститі // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Ґжицького. Львів. 2002. Т. 4 (№2). С. 46-48.
39. Догвгопол В.Ф., Плугатирьов В.П., Слинько Ю.Л. Ефективний метод лікування корів хворих на мастит.// Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Ветеринарні науки. Том 2 (21). 2002. С. 118-120.
40. Довідник ветеринарних препаратів і кормових добавок зарубіжного виробництва / Косенко М.В., Достоєвський П.П., Березовський А.В., Вербицький П.І., Косенко Ю.М., Нікітін Д.П. К.: Ветінформ”, 1999.-344 с.
41. Дюрич Г.М., Бугаева А.А., Борщ А.В. Динамика изменения физико-химических показателей молозива и молока новотельных коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж, 1988.- С. 196-197.
42. Жиенбаев Б., Калимбетов У., Ажибеков М. Влияние массажа вымени нетелей черно пестрой породы на их последующую продуктивность // Тез.докл. VІІ Всес.симпоз. по физиологии и биохимии лактации.- Ч. 1. Москва..- 1986.- С. 75-77.
43. Завірюха В.І., Куртяк Б.М. Патологія органів розмноження та стимуляція продуктивності корів.
Львів.: ТеРус”, 1999.- 146 с.
44. Загаевский И.С. Профилактика заболеваний коров маститами.-
Кишенев: Картя Молдовеняскэ, 1974.-66 с.
45. Загаевский И.С. Методические указания по борьбе с маститом у коров в молочных комплексах и фермах. Белая Церковь, 1986. 40 с.
46. Загаевский И.С., Якубчак О.Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике маститов у коров. Белая Церковь, 1988. 23 с.
47. Загаевский И.С. Механизм обнаружения скрытого мастита у коров //Тез.докл. Всес. науч.конф. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств”.- Харьков.- 1991.-С.85-86.
48. Зажицки Я., Спорняк М. Светлые” клетки в эпителии альвеол молочной железы // Тез.докл. VІІ Всес.симпоз. по физиологии и биохимии лактации.- Ч. 1. Москва..- 1986.- С. 78-79.
49. Звєрєва Г.В., Олеськів В.М., Качур Д.О. Гігієна в профілактиці маститу у корів // Матеріали 2- ї Міжнародного між кафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. Львів, 1996.- С. 54-55.
50. Зверева Г.В., Олескив В.Н., Качур Д.О., Пинчук В.Ф. Профилактика мастита у коров в период запуска и сухостоя при поточно-цеховой системе производства молока // Тез.докл Всес. науч. конф. Научные основы профилактики и лечение патологии воиспроизводительной функции с.-х. животных”.- Воронеж,1988.- С. 197-198.
51. Зверева Г.В., Олескив В.Н., Качур Д.О., Пинчук В.Ф. Некоторые аспекты профилактики мастита у высокопродуктивных коров // Тез.докл. Всес. науч.конф. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств”.- Харьков.-1991.- С. 86-87.
52. Зудилин Ю.В., Карташова В.М. Применение иммозима при лечении коров больных маститом //Ветеринария.- 1990.-№6.-С. 45-46.
53. Ивашура А.И. Система мероприятий по борьбе с маститами коров.
М.: Росагропромиздат. 1991.- 240 с.
54. Ивашура А.И. Маститы коров.
М.: Колос, 1974.- 255 с.
55. Івченко В.М., Виговська Л.С. Стафілококові токсикоінфекції //Зб.наук.праць. Вип. 3.- Ч.1.- Біла Церква, 1997.-С. 58-60.
56. Ильинский Е.В., Родин И.А. Обоснование усовершенствования лечебно-профилактических мероприятий при мастите у коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.- С. 198-200.
57. Ильинский Е.В., Трошин А.Н., Назаров М.В. Новый противомаститный препарат уберсан // Ветеринария.- 1999.- №3.- С. 34-36.
58. Иноземцев В.П., Нежданов А.Г. Физиотерапия коров при воспалительных заболеваниях матки и молочной железы //Науковий вісник НАУ. - К., 2000. - С. 67-69.
59. Каримова Л.Г., Касымова Э.М. Лазеропунктура при маститах коров //Соврем.науч. и практ. пробл. животноводства, вет. медицины и перспективы их решения.- Уфа.- 1999.-С. 79-81.
60. Карташова В.М., Проскурин Ю.Н., Кузьмин Г.Н. Быстрые маститные тесты // Ветеринария. 1998. - №5. С. 32-33.
61. Карташова В.М., Ивашура А.И. Маститы коров.
М.: Агропромиздат. 1988. 255 с.
62. Карташова В.М. Влияние мастита на физико химические свойства и санитарное качество молока // Улучшение качества и сокращение потерь продкции животноводства. М., 1988.- С. 139-145.
63. Карташова В.М., Демидова Л.Д. Лизоцимная активность молока при наличии стрептококовой инфекции в вымени коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес.. науч. конф.- Воронеж,1988.- С. 202-204.
64. Карташова В.М. Концепция программы борьбы с маститом коров //Ветеринария.- 1991.-№6.- С. 42-45.
65. Карташов І.І. Основи ветеринарного акушерства і гінекології.-
К.: Вища школа, 1983.- 204 с.
66. Касянчук В.В. Динамика изменения клеточного состава молока при мастите коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж, 1988.- С. 206-208.
67. Касянчук В.В., Карташова В.М. Некоторые особенности течения мастита у коров //Ветеринария.- 1991.- №8.- С. 40-42.
68. Касянчук В.В. Мастит основы диагностики и лечения // Молочное и мясное скотоводство. 1992. №4. С. 14-15.
69. Касянчук В.В. Біологічні засоби діагностики і лікування корів при маститі //Мат.наук.-практ.конф. неінфекційна патологія тварин.- Біла Церква, 1995.- Ч. 2.- С. 45-47.
70. Клаасен М.Х., Мыттус М.Э. О профилактике маститов у коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез. докл. Всес. науч. конф. Воронеж. - 1988. - С. 208-209.
71. Клееберг К.В., Ноткин В.С., Павлюченко Т.А. Диагностическое решение изменений отдельных свойств при мастите//VІ Всесоюзн. симпозиум по машинному догнию с.-х. животных: Тез.докл..- Москва.-1983.-С.81-83.
72. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. Справочник /Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г. и др.-М.: Агропромиздат, 1985.- 287 с.
73. Клінічна діагностика хвороб тварин /Під ред. Левченка В.І. - К.: Урожай, 1995.- 368с.
74. Коган Г.Ф., Горинова Л.П. Чувствительность к антибиотикам и комплексным препаратам возбудителей мастита коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.- С. 213-214.
75. Корякина С.П. Выделение микроорганизмов из молозива и молока больных маститом животных //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.- С.214-215.
76. Краєвський А.Й. Ентеросгель при субклінічному маститі у корів під час запуску //Науковий вісник НАУ.-К., 2000.-С. 245-248.
77. Крижанівський Я.Й., Смердов А.А., Крижанівський В.Я. Ефективність застосування електро та лазеропунктури при лікуванні маститу корів //Науковий вісник НАУ.-К., 2000.-С. 248-251.
78. Лебедев А.В., Подмогин И.А., Гришин И.И., Судаков Н.Н. Лечение коров больных маститом УВЧ //Актуал.пробл.вет.хирургии.- Воронеж, 1999.-С. 116-119.
79. Логвинов Д.Д., Солодовников С.Б., Сидоренко А.Н. Болезни вымени у коров.
К.: Урожай, 1979.- 111 с.
80. Логвинов Д.Д. О состоянии молочного скотоводства и качества молока // Тез.докл. Всес. науч.конф. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств”. - Харьков.-1991.- С. 90.
81. Методические рекомендации по диагностике и профилактике мастита у коров. Белая Церковь. - 1988. - 14-18 с.
82. Методичні рекомендації. Мастит сільськогосподарських тварин // Уклад.: Харута Г.Г., Касянчук В.В. та ін. київ. 1997. 27с.
83. Миролюбов М.Г. Комплексное лечение коров больных маститом //Ветеринария,-1991.-№10.-С. 49-51.
84. Мишенев С.Н. Изучение динамики заболеваемости коров маститом при использовании количественного и качественного методов оценки //Соврем. методы охраны здоровья с.-х. и домаш. животных в Сев. Европе лечение, лекарств. средства и проф. болезней.- Петрозаводск, 1999.- С. 21-26.
85. Мищерякова М.Ф., Аленичкина Г.Е. Сравнительное изучение методов диагностики маститов у коров //Сб. науч. Тр. Актуальные вопросы акушерско-гинекологической и хирургической патологии сельскохозяйственных животных. - Москва. - 1982. - С. 72-73.
86. Муравья Л.Н., Зайцева Н.Б., Колачев В.В. Использование новых методических подходов в оценке мастита у коров // Соврем. методы охраны здоровья с.-х. и домаш. животных в Сев. Европе лечение, лекарств. средства и проф. болезней.- Петрозаводск, 1999.-С. 18-21.
87. Мутовин В.И. Борьба с маститами коров.
М.: Колос, 1974.-255 с.
88. Овчинникова Л.Ю., Нуртдинова Л.Г., Бураков А.Н. Влияние технологии доения коров на заболевание маститами и их лечение //Актуал.пробл.вет.медицины, животноводства, товароведения, обществознния и подгот.кадров на Юж. Урале.- Троицк, 1999.- Ч.2.- С. 249-250.
89.Оксамитний М.К. Субклінічні мастити у корів.
К.: Урожай, 1973.-143 с.
90. Оксамитний М.К., Векслер С.А., Александров С.М. Профілактика і лікування маститів у корів.
К.: Урожай, 1988.-117 с.
91. Павлюченко Т.А., Тарасович Л.Ф. Динамика количества соматических клеток и лактозы в молозиве здоровых и больных маститом животных //Научные основы профилактики и лечение патологии воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 223-225.
92. Париков В.А., Сулейманов С.М., Трусова О.С. Влияние передержки доильных аппаратов на молочную железу коров //VІ Всесоюзн. симпозиум по машинному догнию с.-х. животных: Тез.докл..- Москва.-1983.-С.78-79.
93. Париков В.А, Слободяник В.И., Трусова О.С. и др. Диференциация скрытого мастита от раздражения вымени // Ветеринария.- 1983.- №4.- С. 44-45.
94. Париков В.А., Савостин А.Н., Слободяник В.И., Сапожникова Н.А., Ольшевская М.А. Диагностика субклинического мастита у коров в период запуска, сухостоя и в первый день после родов //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизводительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 227-228.
95. Поліщук В.П., Бородиня В.І., Бриль В.С. і ін. Результати лікування корів, хворих субклінічним маститом, опроміненою аутокров`ю //Мат.наук.-практ.конф. неінфекційна патологія тварин.- Біла Церква, 1995.- ч.2.- С. 89-91.
96. Полянцев Н.И., Подкуйко Л.Г. Мастит у коров в сухостойный период и заболеваемость телят диспепсией //Ветеринария.- 1987.- №3.- С. 62-65.
97. Попов Л.К., Петров А.Н. Гирудотерапия при скрытом мастите коров //Ветеринария.- 1999.- №10.- С.36-37.
98. Проскурин Ю.Н. Биопрепараты при мастите коров //Аграрная наука.-1998.- №7.-С. 31.
99. Райд Х.А., Бан И.З. Сравнительное изучение методов диагностики срытого мастита у коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 235-237.
100. Риженко Г., Риженко В. Розробка комплексної вакцини для профілактики маститів і ендометритів //Ветеринарна медицина України.- 1999.-№2.- С. 16-17.
101. Родионов В.И., Шишкина О.Ю. Эфективность методов диагностики мастита у коров //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 234-235.
102. Рубцов В.И. Гинекологические болезни и мастит у коров // Ветеринария. 1977. - №4. С. 86-89.
103. Рубцов В.И. Лечение коров при серозном и катаральном мастите //Ветеринария.- 1999.- №1.- С. 36-37.
104. Савостин А.Н. Антимикробные препараты и мастит коров //Ветеринария.- 1983.- №11.-С. 52-53.
105. Савостин А.Н., Париков В.А. Мероприятия при борьбе с маститом у коров // Тез.докл. Всес. науч.конф. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств”.- Харьков.-1991.- С. 96-97.
106. Слободяник В.И., Шахов А.Г., Сапожникова Н.А., Сергеев Г.И. Биологические препараты как эффективное средство в борьбе с маститом коров // Тез.докл. Всес. науч.конф. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств”.- Харьков.-1991.- С. 98-99.
107. Соколова Т.П., Подкуйко Л.Г. Биохомическая характеристика секрета вымени сухостойных коров в норме при субклиническом мастите //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 245.
108. Сулейманов С.М., Подберезный В.В., Слободяник В.И. Гистоструктура молочной железы больных маститом коров получивших эндобактерин //Мат. Всерос.науч. и учеб. метод. конф. по акушерству, гинекологии и биотехники размножения животных .- Воронеж, 1994.- С.243-244.
109. Таранова Л.А. Патогенность коковых культур, выделенных из молока коров больных маститом //Научные основы профилактики и лечение патологи воиспроизволительной функции с-х животных. Тез.докл. Всес. науч. конф.- Воронеж,1988.-С. 246.
110. Тёмный Н.В. Применение этакридина лактата при мастите и эндометрите у коров // Ветеринария. - 1991. - №4. - С. 47-49.
111. Трошин А.Н., Кулакова А.Л., Королев А.М, Ильинский Е.В. Этиопатогенез мастита у коров и клиническая оценка новых противомаститных препаратов и лечебных приемов // Тр. Кубан. гос. аграр. ун-т. 1999. - Вып. 375. С. 48-53.
112. Урашев А.С. Функциональная активность фагоцитов при остром послеродовом мастите // Клиническая хирургия.- 1990.- №4.- С. 23-24.
113. Уша Б.В., Зайцев Е.А., Яцура Т.М. Гистологические исследования вымени коров при мастите и лечении //Ветеринария.- 1991.- №4.- С.45-46.
114. Фолли С. Физиология и биохимия лактации.-
Пер. с англ.- М.: Иностранной литературы, 1962.- 222 с.
115. Харута Г., Краєвський А., Івасенко Б. Ефективність препаратів мастієт форте й ампілокс L.C. при гнійно катаральному маститі корів //Ветеринарна медицина України.- 2001.- №4.- С.39-40.
116. Хилькевич Н.М., Мочалова Н.И. Изучение стрептококов при маститах. Ветеринария. 1973. - №1. С. 81-83.
117. Хилькевич Н.М., Хилькевич С.Н. Связь маститов с болезнями гениталий у коров //Вестник ветеринарии.-1999.-№13 (2).-С.25-29.
118. Хоменко В.І., Хоменко Н.В. Раціональне використання антибіотиків //Ветеринарна медицина України.- 1997.- №11.- С.29-31.
119. Хоменко В.І., Риженко Г.Ф., Тютюн А.І. і ін. Особливості дослід