ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ГОРМОНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ТА КРОВІ, ОПРОМІНЕНОЇ УФ-ПРОМЕНЯМИ НА ВІДТВОРНУ ФУНКЦІЮ СВИНОМАТОК. : ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОГО гормонального препарата и КРОВИ, ОБЛУЧЕНИЯ УФ-лучей на воспроизводительную функцию свиноматок.

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН
На правах рукопису

ПЛАТАНОВСЬКА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 619:636.4.082.42

ВПЛИВ КОМПЛЕКСНОГО ГОРМОНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ТА КРОВІ, ОПРОМІНЕНОЇ УФ-ПРОМЕНЯМИ НА ВІДТВОРНУ ФУНКЦІЮ СВИНОМАТОК.

16.00.07 ветеринарне акушерство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник :
Шаловило Степан Григорович
доктор с-г наук, професор

Львів -2007

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................5 РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.............................................................................9
1.1. Анатомо-фізіологічні особливості органів розмноження свиноматок....9
1.2. Гормональна регуляція функції органів розмноження.............................14 1.3. Методи підвищення відтворної функції свиноматок.............................21 1.3.1. Препарати для корекції відтворної функції свиноматок....................25
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...........................................32
2.1. Об’єкт і матеріали досліджень................................................................32
2.2. Методи морфологічних, гістологічних, гематологічних, біохімічних досліджень........................................................................................................38
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ..............................................................42
3.1. Аналіз відтворення свинопоголів’я в Чернівецькій області та характеристика господарств в яких проведено дослідження.....................42
3.2. Ефективність застосування комплексного гормонального препарату при гіпофункії яєчників свиноматок.............................................................44
3.2.1. Гематологічні та біохімічні показники крові неплідних свиноматок........................................................................................................453.2.2. Показники продуктивності свиноматок після лікування гіпофункції яєчників............................................................................................................50
3.3. Профілактика неплідності та малоплідності першоопоросок............51
3.3.1. Гематологічні та біохімічні показники крові при застосуванні комплексного гормонального препарату .....................................................53
3.3.2. Морфогістологічні зміни в репродуктивних органах свинок при застосуванні комплексного гормонального препарату...............................56
3.3.3. Вплив комплексного гормонального препарату на репродуктивні показники свиноматок...................................................................................68
3.4. Застосування комплексного гормонального препарату для стимуляції і синхронізації статевої охоти в основних свиноматок...............................70
3.4.1. Біохімічні показники крові основних свиноматок після застосування комплексного гормонального препарату......................................................72
3.4.2. Показники репродуктивної функції свиноматок під впливом комплексного гормонального препарату ......................................................74
3.5 Вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на відтворну функцію свинок..............................................................................................77
3.5.1. Гематологічні та біохімічні показники крові свинок після застосування гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові...............79
3.5.2. Дія гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на морфологічну структуру та біохімічні показники матки і яєчників свинок...............................................................................................................84
3.5.3. Вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на репродуктивні якості свинок першоопоросок...........................................96
3.5.4. Стимуляція органів репродуктивної системи основних свиноматок застосуванням гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові..............97
3.5.5. Економічна ефективність застосування комплексного гормонального препарату свиноматкам..................................................... 100
3.5.6. Економічна ефективність застосування гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові основним свиноматкам...................102
РОЗДІЛ. 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.........................................................................................................104
ВИСНОВКИ.............................................................................................................118
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ............................................................................121
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................122
ДОДАТКИ................................................................................................................151

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АЛТ аланінамінотрансфераза.
АСТ аспартатамінотрансфераза.
АУФОК аутогенна ультрафіолетово опромінена кров.
БАР - біологічно активні речовини.
БАСК бактерицидна активність сироватки крові.
ГнРГ гонадотропін рилізінг гормон.
ГнРФ гонадотропін рилізінг фактор.
ГСЖК гонадотропін сироватки жеребних кобил.
ГУФОК гетерогенна ультрафіолетово опромінена кров.
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота.
IGF інсуліноподібний фактор росту.
ЛГ лютеїнізуючий гормон.
ЛТГ лютеотропний гормон.
КГП комплексний гормональний препарат.
РНК рибонуклеїнова кислота.
СГВК-сільськогосподарський виробничий кооператив.
СЖК сироватка жеребних кобил.
ФАЛ фагоцитарна активність лейкоцитів
ФСГ фолікулостимулюючий гормон, пролактин.
цАМФ циклічний аденозинмонофосфат.
ПГF2α простагландини групи F2α..
ПГ E - простагландини групи Е.
SH групи сульфгідрильні групи.

ВСТУП

Актуальність теми. У вирішенні проблеми збільшення виробництва м'яса важлива роль відводиться свинарству, як найбільш скороспілій галузі тваринництва. Тому, протягом останніх двох десятиліть у ФРН, Данії, Голландії, Угорщині та інших країнах зростання виробництва м'яса відбувається за рахунок інтенсивного розвитку свинарства. В Україні питома вага свинини в загальному виробництві м'яса становить близько 40 відсотків. Зростання темпів розвитку свинарства в нашій країні можливе за рахунок збільшення поголів'я свиней, підвищення їх продуктивності та широкого впровадження передових технологій розмноження тварин, які базуються на біотехнологічних методах. Однак, в даний час, у багатьох підприємствах з розведення свиней інтенсивність використання свиноматок низька - менше двох опоросів за рік, а багатоплідність становить лише 7-9 поросят за опорос.
Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом удосконалення нових біотехнологічних методів відтворення поголів’я, зокрема, застосування гормональних засобів спрямованої регуляції вказаних процесів (Андрушко О.Б, 1990., Луньо Б.А, 1998., Харенко М.І., 1998., Янович Л.В., 1988., Шаловило С.Г., та ін. 1999., Nagai T., 1988.).
Особливо важливою проблемою в свинарстві є збереження одержаного приплоду. Поряд з використанням для згодовування поросятам якісних кормів, деякі автори рекомендують застосовувати тканинно - гормональні препарати (Дорошков Б.В 1962., Бєляєв В.І та інші, 2002. ).
У звя’зку з вказаним дослідження, які скеровані на удосконалення біотехнологічних методів відтворення свинопоголів’я та збереження приплоду з врахуванням фізіолого біохімічних механізмів, що лежать в їх основі є актуальними і заслуговують уваги для теорії і практики ведення галузі свинарства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково дослідної роботи лабораторії фізіології відтворення тварин і виконана відповідно до науково - технічної програми Інституту біології тварин УААН 2001-2005 рр.: Дослідити фізіолого-біохімічні процеси фолікуло-, оо- і ембріогенезу та розробити способи підвищення відтворної здатності корів і свиноматок нових генотипів” (№ держреєстрації 0101U003421).
Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було вирішення проблеми неплідності, малоплідності та збереження молодняку у спеціалізованих свинарських господарствах Чернівецької області шляхом інтенсифікації відтворення свиноматок із застосуванням гормональних методів регуляції статевої функції.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
-визначити ефективність дії комплексного гормонального препарату (КГП) при гіпофункції яєчників у неплідних свиноматок;
-вивчити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на репродуктивну функцію ремонтних свинок з метою підвищення багатоплідності при індукції першої статевої охоти;
-вивчити морфологічний стан репродуктивних органів та біохімічні показники крові свинок при застосуванні комплексного гормонального препарату та гетерогенної крові ультрафіолетовими променями;
-дослідити вплив комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на стимуляцію і синхронізацію статевої охоти у основних свиноматок.
Об’єкт дослідження: основні і ремонтні свинки великої білої породи, комплексний гормональний препарат, гетерогенна кров опромінена ультрафіолетовими променями.
Предмет дослідження: відтворна здатність свиноматок, ріст і розвиток поросят, жива маса, репродуктивні якості свиноматок, біохімічні показники крові і тканин репродуктивних органів.
Методи дослідження: фізіологічні, клінічні, морфологічні, гістологічні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено ефективність комплексного гормонального препарату при гіпофункції яєчників свиноматок.
Вивчено і науково обґрунтовано ефективність методу спрямованого вирощування ремонтних свинок та індукції першої статевої охоти при застосуванні комплексного гормонального препарату у 180- добовому віці з наступним осіменінням у 230-240 діб, живою масою 110-118 кг. Для об’єктивного підтвердження результатів проведено порівняння показників білкового і вуглеводного обмінів у крові та органах розмноження свинок при першому осіменінні з індукованою гормональним препаратом і фізіологічною статевою охотою.
Вперше застосовано гетерогенну ультрафіолетово опромінену кров для синхронізації статевої циклічності свиноматок. Вивчено вплив гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові на загальну резистентність організму, розвиток матки та яєчників, а також репродуктивні показники свиноматок.
Практичне значення одержаних результатів. Під дією комплексного гормонального препарату у неплідних свиноматок (з діагнозом гіпофункція яєчників) відновлюється статева циклічність, зростає заплідненість від першого осіменіння.
Застосування гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові або комплексного гормонального препарату свинкам у 6 місячному віці прискорює першу статеву охоту на 20 -30 діб, підвищує багатоплідність на 4,5-8,3%.
Розроблена схема синхронізації статевої циклічності основних свиноматок із застосуванням з другої доби після відлучення поросят, комплексного гормонального препарату та гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові, яка підвищує запліднення свиноматок, багатоплідність та збереження поросят до відлучення.
Матеріали дисертаційної роботи увійшли до методичних рекомендацій Ліквідація неплідності та малоплідності свиноматок в умовах Буковини” затверджених Управлінням ветеринарної медицини Чернівецької облдержадміністрації 11 жовтня 2005 року, протокол № 9.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем за участю наукового керівника розроблено методичні підходи до вирішення поставленої мети і завдань досліджень; проаналізовано сучасні дані літератури, опрацьовано одержані результати, на основі яких сформульовано висновки та пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідали та обговорювали і отримували схвалення на щорічних підсумкових вчених радах Інституту біології тварин УААН (2002-2005), а також на: Міжнародній конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених у вирішенні проблеми тваринництва”( Львів, 2002); Першій міжнародній науково практичній конференції „Стан та розвиток агропромислового виробництва в межах Єврорегіону „Верхній Прут”, (Чернівці; 2003р); Міжнародній конференції молодих вчених „ Досягнення молодих вчених у вирішенні проблеми тваринництва” ( Львів, 2004); міжнародній конференції молодих вчених (Львів, 2004).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, дві методичні рекомендації, одні тези.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність застосування комплексного гормонального препарату, та гетерогенної крові опроміненої ультрафіолетовими променями для підвищення відтворних здатностей і продуктивних якостей ремонтних свинок і основних свиноматок.
1. Ввведення комплексного гормонального препарату неплідним свиноматкам у яких статева охта не проявлялась понад 30 діб сприяє збільшенню рівня білка в крові на 18,9-10,9%, кількості еритроцитів на 17,6-16,0%, гемоглобіну 18,5-17,2%, забезпечує вірогідне збільшення γ- глобулінів (р<0,05, р<0,001) багатоплідності на 16,1-9,7%, та підвищення живої маси поросят при відлученні у 45- добовому віці на 6,3-9,5% порівняно з групою свиноматок якій застосували тривітамін.
2. Вирощування ремонтних свинок за умови підвищеного на 20% рівня годівлі більше існуючих норм з 4-х до 6- місячного віку та одноразова ін’єкція у 180-добовому віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної крові опроміненої ультрафіолетовими променями забезпечує протягом 10 діб після застосування 100% прояву у тварин в статевої охоти, і в подальшому спостерігається нормальний перебіг статевих циклів. До часу першого осіменіння у віці 240 діб у таких свинок настає 3-4 статевих цикли, у контрольних - лише один.
3. Введення комплексного гормонального препарату ремонтним свинкам у 180 -добовому віці супроводжується вірогідним збільшенням у крові загального білка, активності амінотрансфераз, циркулюючих імунних комплексів (р<0,05).
4. Внутрішньом’язове введення препарату ремонтним свинкам у віці 180 діб викликає у стінці матки і яєчниках вірогідне підвищення вмісту ДНК, РНК, вільних SH-груп, суми цукрів, активність амінотрансфераз АсАТ, АлАТ (р<0,001) та збільшення кількості маткових залоз, висоти покривного і залозистого епітелію матки, що вказує на посилення функціональної активності репродуктивних органів.
5. Застосування комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свинкам у 6 ти місячному віці забезпечує інтенсивніший розвиток статевих органів, що супроводжується збільшенням маси матки на 10,5-6,2%, яєчників 3,2-24,3%, кількості жовтих тіл в яєчниках на 47,17%-30,2% та зменшенням кількості неовульованих фолікулів, що свідчить про високу фізіологічну активність вказаних засобів на стимуляцію функції репродуктивних органів тварин.
6. Внутрішньом’язова одноразова ін’єкція ремонтним свинкам у 6- місячному віці комплексного гормонального препарату або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в подальшому покращує процеси фолікулогенезу, сприяє підготовці органів розмноження до запліднення яйцеклітин та забезпечує підвищення багатоплідності свиноматок на 8,3-4,5%, великоплідності 9,0-12%, збільшення живої маси поросят при відлученні у 45 добовому віці на 16,3-7,9%, та збереження поросят на 5,0-2,7%.
7. При застосуванні комплексного гормонального препарату основним свиноматкам на другу добу після відлучення поросят вірогідно збільшується у крові вміст загального білка, імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів, глюкози (р<0,001) еритроцитів, гемоглобіну (р<0,05). При цьому підвищується запліднення свиноматок на 20%, багатоплідність - на 22,2% (р<0,001), великоплідність на 1,7%, збільшується жива маса поросят при відлученні у 45 добовому віці на 11% і, збереження поросят на 1,5% порівняно з контрольними тваринами.
8. Внутрішньом’язове введення гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові свиноматкам на другу добу після відлучення поросят сприяє синхронному настанню статевої охоти, підвищенню запліднення на 10%, збільшенню багатоплідності і великоплідності відповідно на 2,1-4,1%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для профілактики малоплідності у основних свиноматок та підвищення їх плодючості, запліднення, великоплідності, збереження приплоду поросят пропонується на другу добу після відлучення поросят проводити стимуляцію статевої охоти комплексним гормональним препаратом у дозі 5 мл/ гол, або гетерогенною ультрафіолетово опроміненою кров’ю в з розрахунку 0,05 мл на 1 кг живої маси.
2. З метою раннього використання ремонтних свинок у відтворному циклі, підвищення багатоплідності, великоплідності, рекомендується інтенсивне вирощування їх з 4 до 6 місячного віку шляхом підвищення рівня годівлі на 20% більше від існуючих норм та одноразове внутрішньом’язове введення комплексного гормонального препарату у віці 6 місяців дозі 5 мл наступного складу: ГСЖК-300 І.О в 5% розчині диметилсульфоксиду, інозину 10 мг, метіоніну-30 мг, унітіолу 0,2 мл, цинку 20 мг, інсолвіту-2мл, або гетерогенної ультрафіолетово опроміненої крові в дозі 0,04мл на 1 кг живої маси. Осіменіння свинок приводити у 3-4 статеву охоту у віці 8 місяців за живої маси 110-118 кг.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Андрушко О.В. Влияние возраста первого опороса на функцию органов размножения и качество потомства при направленом выращивании свинок. Автореф. дис. ......канд. біол. наук: 03.00.13 - Львов, 1990. - 20с.
2. Луньо Б.А Влияние некоторых биологически активных веществ на воспроизводительную функцию свиноматок. Автореф. дис. ......канд. біол. наук: 03.00.13 - Харьков, 1978. - 21с.
3. Харенко М. І. Біологія розмноження свиней,. інтенсифікація відтворювальної функції свиноматок і кнурів. Автореф. дис. ......д-ра вет. наук. - Львів, 1998.-36с.
4. Янович Л.В. Показатели обмена веществ в организме свинок, функція органов размножения и качество приплода при разных сроках первого осеменения. Автореф.канд. биол. наук: 03.00.04 - Львов, 1988.- 19с.
5. Шаловило С.Г., Шаран М.М., Пасіцький М.Д. Вплив аналогів гонадоліберину на вихід повноцінних ембріонів.// Вісник аграрної науки.- 1999.- №3. - С.44-46.
6. Nagai T., Ding J., Moor R. Factors affecting sperm penetration and pronuclearformation in pig oocytes matured in vitro.// J. Reprod.
and Fert. 1988. - Vol. 82. - № 2. Р. 36-41.
7. Дорошков Б.В. Влияние тканевых препаратов на функцию яичников и плодовитость свиноматок.// Свиноводство.- 1962. - № 7.- 1962. - С. 37-39.
8. Беляєва В.И., Нежданов А.Г., Лободин К.А., Семенихин И.С., Туренкова Л.Т. Биологическая активность препаратов из плаценты// Ветеринария.- 2002.- № 5.-С. 12-14.
9. Наfez E.S.E. Functional anatomy of female reproduction Febiger, Philadelphia. //J. Reprod. and Fert. -1974.-№ 42. Р. 24-28.
10. Ендокринологія. За редакцією А.С. Ефімова. К.: Кондор., 2004. 280с.
11. Рудик С.К, Криштофорова Б.В, Павловський Ю.О Хомич В.Г, Левчук В.С/ Анатомія свійських тварин. К.: Аграрна освіта -2002.- 348с.
12. Гончаров В.П. Акушерство, гинекология и биотехника размножения животных. . К.: Кондор., 2004. 328с.
13. Боднар В.І. Ендокринологія. К.: Кондор., 2002. 280с.
14. Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин. . К.: Урожай., 1995. 286с.
15. Розен В.Б. Основы ендокринологии.-М.: Высшая школа., 1984. 336 с.
16. Дрижак В.І. Гормони і рак молочної залози . К.: Кондор., 2002. 172с.
17. Гришко Д.С. Лекції з ветеринарного акушерства. . К.: Кондор., 2003. 400с.
18. Bosc M. et al Practical uses of prostaglandin in pigs.- Acta veterinaria scandinavica, suplementum. - 1981.- Vol.77. С. 209-226.
19. Берд Д и др./ Гормональнальная регуляция размножения у млекопитающих/ под ред. Остина К и Шорта Р. М.: Мир, 1987. С.-118-144.
20. Stock S. M., Sandre E. M, Bremme K.A. Leptin Levels vary significatly during the menstrual cycle, pregnancy, and in vitro fertilization freatment:possible relationto estradiol // Fertiliti and Sterility, Issue u (October).- 1999.- Vol. 72. - P. 657-662.
21. Wilson M.E., Handa R.J. Activin Subunit, Follistatin, and Activin Receptor Gene Expression in Prepubertal Female Rat Pituitary// Biology of Reproduction - 1998. - Vol 59.-Р. 278-283.
22. Розен В.Б. Суперсемейство ядерных гормональных рецепторов адаптированых факторов транскрипции// Бихимия.-1991.-Т. 56. - Вып.3. - С. 565-568.
23. Kahler S., Nuedling S., van Eickels M., Vetter H., Meyer R., Grohu C. Estrogen Receptor Rapidly Activates the IGF-1 Receptor Pathway// J. Biol. Chem. 2000.-Vol. 275. - № 24.- Р. 18447-18453.
24. Yallampalli C., Dong Y.-L. Estradiol -17 δ Inhibits Nitric Oxide Synthase ( NOS)- and Stimulates NOS - Gene Expression in the Rat Uterus// Biology of reproduction.- 2000 .-Vol. 63. С. 34 - 41.
25. Homma H., Kurachi H., Nishio Y., Takeda T., Yamamoto T., Adachi K., Morishige K., OhmichiM., Matsuzawa Y., Murata Y. Estrogen Suppresses Transcription of Lipoprotein Lipase Gene. Existence of a uniqueestrogen response element on the lipoprotein lipase promoter// J. Biol. Chem. 2000.-Vol.14. - Р. 2275 2279.
26. Babischkin J.S.,Grimes R.W., Pepe G.J. Albrecht E. D. Estrogen stimulation of P 450 cholesterol side-chain cleavage activity in cultures of human placental syntcytiotrophoblasts// Biology of Reproduction -1997.- Vol.56.- Р. 272-278.
27. Lund S.A., Murdoch J., Van Kirk E.A., Murdoch W.J. Mitogenic and Antioxidant Mechanisms of Estradiol Action in Prevulatory Ovine Follicles: Relevance to Luteal Function// Biology of Reproduction.- 1999.- Vol. 61. - Р. 388-392.
28. Esbenhade K., Day B. The response of gilts reared in confinement to exogenous gonadotropin and estradiol bensoate //J.anim.Sc. - 1980, Vol. 51. - №3. - Р. 668-371.
29. Taylor R.N., Vigne J.-L., Zhang P., Hoang P., Lebovic D.I., Mueller M.D. Effects of progestins and relaxin on glycodelin gene expression in human endometrial cells// Transactions of the Eighteenh Annual Meeting of the American Cynecological and Obstetrical Society. 2000. - Vol.182.№ 4. - .- Р. 272-278.
30. Spencer T.E., Bazer F.W. Temporal and spatial alterations in uterine estrogen receptor and progesterone receptor gene expression during the estrous cycle and early pregnancy in the ewe// Biology of Reproduction -1995.- Vol. 53. - Р. 1527-1543.
31. Kaaijk E.V., Hironobu Sasano, Takashi Suzuki, Beek J.F Fulco van der veen. Distribution of steroidogenic enzymes involved synthesis in polycystic ovaries: an immunohistochemical study// Molecular Human Reproduction. 2000. - Vol 6.- № 5. Р. 443-447.
32. Sandes SL, Stouffer RL. Localization of steroidogenic enzymes in macaque luteal tssue during the menstrual cycle and cycle and simulated early pregnancy : immunohistochemcal evidence supporting the two-cell model for estrogen production in the primate corpus luteum // Biology of Reproduction.- 1997.- Vol 56.- Р. 1077-1087.
33. Hirotsugu Yada, Kumiko Hosokawa, Kimihisa Tajima, Yashihisa Haegawa, Fumikazu Kotsuji. Role of Ovarion Theca and Granulosa Cell Interaction in Hormone Productionand Cell Growth During the Bovine Follicular Maturation Procress// Biology of Reproduction. - 1999.- Vol 61. - Р. 1480-1486.
34. Conley AJ, Kaminski MA, Dubowsky SA, Jablonka Shariff A, redmer DA, Reynolds LP. Immunohistochemical localization of 3 beta hydroxystroid dehydrogenase and P 450 17 alpha hydroxylase during foliucular and luteal development in pigs,sheep, and cows. //Biology of Reproduction. 1995.-Vol 52. - Р. 1081-1094.
35. Soumano K, Silversides DW, Doize F Price CA. Folliular 3 beta- hydroxysteroid dehydrogenase and cytochromes P450 17 alpha hydroxylase and aromatose messenger ribonucleic acids in cattle undergoing superovulation.// Biology of Reproduction. - 1996. - Vol 55. Р. 1419-1426.
36. Bao B, Garverick HA, Smith MF, Salfen BE, Youngquist RS. Exprssion of messenger ribonucleic acid (m RNA) encoding 3 beta hydroxysteroid dehydrogenase delta 4, delta: isomeranse (3 beta HSD) during recruitment and selection of bovine ovfrian follicles; identification of dominant follicles by expression of 33 beta HSD m RNA within the granulosa cell layer// Biology of Reproduction. 1997. - Vol 56. Р. 1466-1473.
37. Fowler P.A., Price C.A. Follicle-stimulating hormone stimulates circulating gonadotropin surge- attenuating/inhibiting faktor bioacty in cows// Biology of Reproduction. 1997. - Vol 57. Р. 278 -285.
38. Mizrachi D., Shemesh M. Follicle-Stimulating Hormone Receptor ad ins Messenger Ribonucleic Acid Are Present in the Bovine Cervix and Con Regulate Cervical Prostanoid Synthesis// Biology of reproduction. 1999. - Vol 61.- Р. 776-784.
39. Mihn M., Good T.E., Ireland J.L., Ireland J.J., Knight P.G., Roche J.F. Decline in serum follicle-stimulating hormone concentrations alters key intrafollicular growth factors involved in selection of the dominant follcle in heifers// Biology of Reproduction.- 1997.-Vol 57. Р. 1328-1337.
40. Khamsi f., Armstrong D.T. Interactions between follicle-stimulating hormone and growth faktors in regulation of deoxyribonucleic acid synthesis in bovine granulosa cells// Biology of Reproduction.- 1997.- Vol 57. Р. 684-688.
41. Taylor R.N., Vigne J.-L., Zhang P., Hoang P., Lebovic D.I. Mueller M.D. Effects of progestins and relaxin on glycodein gene expression in human cells// Transactions of the Eighteenth Annual Meeting of American Cynecological and Obstetrical Society. April. 2000. - Vol. 182. № 4.-1422-1431.
42. Huet C., morget P, Pisselet C. And Monniaux D. Changes in extracellular matrix components and steroidageinic enzymes during growth and atresia of antral ovarion follicles in the sheep // Biology of Reproduction. 1997. - Vol 59. - Р. 1025-1034.
43. Shintaro Yoshida, Kunihiro Kubota, hiroki Sasaki, Teihisa Hasegawa, Masugi Nishihara, Masaaki Terada, Michio Takahashi. 26- Cholesterol Hydroxylase in Rat Corpora Lutea: A Negative Regulator of Rrogesterone Secretion // Biology of Reproduktion. 1999. Vol. 61. Р. 357-562.
44. Cok S.J., Hay R.V., Holt j.A. Estrogen-mediated mitochondrial cholesterol transport and metabolism to pregnenolone in the rabbit luteinized ovary// Biology of Reproduktion.- 1997. - Vol 57.-Р. 357-562,.
45. Stock S.M., Sande E.M., Bremme K.A. Leptin Levels vary significantly during the menstrual cycle, pregnancy, and in vitro fertilization treatmend: possible relation to estradiol// Fertility and Sterility. 1999.- Vol. 72, № 4. - P. 657-662.
46. Баранов В.Г. Лейбсон Л.Г., Митюшова М.И. Физиология эндокринной системы// Руководство по физиологии. Ленинград, 1979.- 154с.
47. Fatherland D.Z., Pete I.L. LH maintains steroidogenic cells number in cultured bovine luteal cells.// J.Anim. Sci. 1987. - №.65. - Р. 304 - 312.
48. Kurita T., Lee K.-I., Cooke P.S., Lydon I.P., Cunha G.R. Paracrine Regulation of Epithelial Progesterone Receptor and Lactoferrin by Progesterone in the mouse Uterus// Biology of Reproduktion. 2000. - Vol 62. Р. 831 - 838.
49. LaPolt Р.S., Matt D.W., Lu J.K.H. Progesterone Implants Delay Age Related Declines in Regular Estrous Cyclicity and the Ovarian Follicular Reserve in long Evans Rats// Biology of Reproduktion. 1998. - Vol 59.- Р. 197-201.
50. Manikkam M., Rajamahendran r. Progesterone induced atrresia of the proesterous dominant follicle in the bovine ovary: changes in diameter, insulin like growth factor system, aromatase actirity, steroid hormones, and opoptotic index// Biology of Reproduktion 1997, Vol 57. Р. 580 - 587.
51. Peluso I.I., Pappalardo A. Progesterone Mains Large Rat Granulosa Cell Viability Indirecty by Stimulating Small Granulosa Cells to Synthesize Basic Fibroblast Growth Factor // Biology of Reproduktion. 1999. - Vol 60. Р. 290 -296.
52. Zheng J., Fricke P.M., Reynolds L.P., Redmer D.A. Evaluation of growth, cell proliferation, and cell death in bovine corpora lutea throughout the estrous cycle// Biology of Reproduktion. -1994. - Vol 51.-Р. - 623-632.
53. Pesta M., Muszynska A., Kucharski J., Superata J., Kotwica J. Beaadrenergic receptors in corpora lutea from different stages of the estrous cycle in conscious and slaughtered catle// Biology of Reproduktion .- 1994. - Vol 50. Р. 215 - 221.
54. Freidman S., Gurevich M., Shemesh M. Bovine cyclic endometrium contains high affinity luteinizing hormone/ human chorionic gonadotropin binding sites// Biology of Reproduktion. -1995. - Vol 52. - Р.1020-1026.
55. Spencer T E., Bazer F.W. Temporal and spatial alterations in uterine estrogen receptor and progesterone receptor gene expression during the estrous cycle and early pregnancy in the ewe// Biology of Reproduktion. 1995.- Vol 53. - Р.1527-1543.
56. Evans A.C., Komar C.M., Wandji S.A., Fortune J.E. Changes in androgen secretion and luteinizing hormone pulse amplitude are associated with the recruitment and growth of ovarian follicles during the luteal phase of bovine estrous cycle// Biology of Reproduktion.- 1997. - Vol 57. - Р. 394-401.
57. Niswender G.D., Juengel J.L., Mc Guire W.J., Belfiore C.J., Wiltbank M.C. Luteal function: the estrous cycle and eary pregnancy // Biology of Reproduktion. 1994. -Vol. 50. Р. 239 - 247.
58. Гормональная регуляция размножения у млекопитающих/ Под ред. Р.Остатина, К. Шорта.- М.:-Мир, 1987. - 203с.
59. Бабичев В.Н. Нейроендокринология пола М.: 1981. - 219с.
60. Jones E.E., Nalbaudov A.V. Physiology of reproduktion in piga// J. Biol. Reprod.-1972. - Vol.7. - № 1. - Р. 89-93.
61. Карш Фред Дж. Гипоталамус и передняя доля гипофиза/ Гормональная регуляция размножения у млекопитающих/ Под ред. К.Остатина, Р. Шорта.-М.: Мир, 1987. - С. 8-13.
62. Berfeld E.G., D’Occhio M.J.,Kinder J.E. Pituitary function, ovarian follirular growth, and plasma concentration of 17 beta-estradiol and progesterone in prepubertal heifers during and after treatment with the luteinizin hormone- releasing hormone agonist despolering// Biology of Reproduktion. 1996. - Vol 54. Р. 776 - 782.
63. Larson G.H.,Lewis P.E., Dailey R. A., Follicle stimulating hormone pattern and luteal function in cows receiving bovine follicular fluid during three stages oft the estrous cycle// J.Anim. Sc. - 1987. Vol. 64. - № 5. - Р.1491-1497.
64. Shirt R., Staigwillork A.A. Faktors affecting oestrogeniduced LH release in the cow.// Biol. Reprod. 1979. - Vol. 21. - № 3. Р.683 -689.
65. Klawow D.J., Soreentino S. Plasma iuteinzing hormone dinamicsin pregnant mare serum induced ovulation// Endokrinologie. - 1971. - Vol. 88. Р. 1131 -1138.
66. Шлишишак., Эндреди Э. Нейроэндокринная регуляция адаптационной деятельности. Будапешт, 1967. 219 с.
67. Fleko B.: Endokrinologie, 34, 202 208, 1957; Flerko B., Bardos V.// Acta Endocrinol. 1961. - Vol. 36. Р. 180 - 184.
68. Beckers N. G. M., Laven J.S.E., Eijkemans M. J. C., Fauser B.C.J.M. Follikular and luteal phase characteristeristics following early cessation of gonadotropin- relising hormone agonist during ovarion stimulation for in-vitro fertilization stimulation for in-vitro fertilization// Human Reproduktion. - 2000. - Vol. 15.- № 1. Р. 43-49.
69. Morales P., Kerr B., Oliva c., Pizarro E., Kong M. Gonadotropin- relising hormone antagonists inhibit sperm binding