Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок : Методы интенсификации воспроизводительной функции в ремонтных и основных свиноматок

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок
  • Альтернативное название:
  • Методы интенсификации воспроизводительной функции в ремонтных и основных свиноматок
  • Кол-во страниц:
  • 230
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
    ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО
    На правах рукопису

    Харенко Андрій Миколайович

    УДК 619:618.7:636.4:616-084:616-039.3
    Методи інтенсифікації відтворної функції
    у ремонтних і основних свиноматок

    Спеціальність 16.00.07 - ветеринарне акушерство


    Д и с е р т а ц і я
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата ветеринарних наук

    Науковий керівник: доктор
    ветеринарних наук, професор
    Хомин Степан Петрович



    Львів 2007









    Зміст









    Стор.










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................5
    Вступ.....................................................................................................................6
    Розділ 1. Огляд літератури....................................................................15
    1.1. Технологія відтворення свиней в умовах господарств
    України та Німеччини...........................................................................................15
    1.2. Функція розмноження свиноматок та її регуляція......................................26
    1.3. Вплив біологічно активних препаратів на морфо-
    функціональний стан органів статевої системи свиноматок...........................35
    1.4. Інтенсифікація відтворної функції у молодих свинок...............................41
    1.5. Інтенсифікація відтворної функції в основних свиноматок.......................47
    РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ
    І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ..............................................................54
    2.1.Природнокліматичнітагосподарськіумовигосподарств,уяких проведено дослідження.........................................................................................54
    2.2. Схеми проведення досліджень......................................................................63
    2.3. Послідовність вирішення поставлених завдань.........................................64
    2.3.1. Методи клінічного дослідження свиноматок...........................................62
    2.3.2. Методики біохімічних і гормональних досліджень крові.......................68
    2.3.3. Методи морфометрії яєчників..................................................................74
    2.3.4. Методики вивчення впливу біологічно активних препаратів
    на організм та репродуктивну функцію свиноматок.........................................75
    2.3.5.Оцінкавивченнятерапевтичноїйекономічноїефективності проведених досліджень............................................................................81
    РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВІДТВОРЕННЯ
    СВИНОМАТОК В УМОВАХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ
    І НІМЕЧЧИНИ....................................................................................................86
    3.1. Показники відтворної здатності свиноматок і причини її порушення......86
    РОЗДІЛ 4. РИТМІЧНІСТЬ ПРОЯВЛЕННЯ СТАТЕВОГО ЦИКЛУ,
    МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯЄЧНИКІВ ТА ОСНОВНІ
    МЕТАБОЛІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ СВИНОМАТОК У
    ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ, КІЛЬКОСТІ ОПОРОСІВ, ПОРИ
    РОКУ І ФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТВАРИН............................................97
    4.1. Ритмічність проявлення статевого циклу та морфометричні показники
    яєчників неплідних свиноматок...........................................................................97
    4.2. Біохімічні показники сироватки крові........................................................110
    4.3. Динаміка естрадіолу та прогестерону........................................................115
    РОЗДІЛ 5. ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ
    СТИМУЛЯЦІЇ ОХОТИ І СИНХРОНІЗАЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ У
    СВИНОМАТОК В УМОВАХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ І
    НІМЕЧЧИНИ.....................................................................................................119
    5.1. Стимуляція статевої функції у свинок парувального віку з ознаками
    анафродизії в умовах фермерського господарства..........................................119
    5.2. Стимуляція статевої функції у свинок парувального віку при
    анафродизії в умовах спецгоспу.......................................................................122
    5.3. Стимуляція статевої функції у свинок парувального віку при
    неповноцінності статевого циклу в умовах фермерського господарства.....125
    5.4. Стимуляція статевої функції у свинок парувального віку після
    проявлення одного статевого циклу в умовах спецгоспу................................128
    5.5. Стимуляція статевої функції у основних свиноматок після
    відлучення поросят в умовах фермерського господарства.............................132
    5.6. Стимуляція статевої функції у основних свиноматок після
    відлучення поросят в умовах спецгоспу...........................................................135
    5.7. Вплив біологічно активних речовин на біохімічні показники
    сироватки крові свиноматок...............................................................................139
    5.8. Динаміка естрадіолу та прогестерону під впливом біологічно
    активних речовин................................................................................................147
    5.9. Стимуляція статевої функції у ремонтних свинок і основних
    свиноматок в умовах спецгоспу (виробничий дослід)....................................151
    5.10. Терапевтична й економічна ефективність методів стимуляції
    охоти та синхронізації овуляції свиноматок.....................................................155
    РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕНЬ...................................................................................................160
    ВИСНОВКИ........................................................................................................181
    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ....................................................................183
    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................185
    ДОДАТКИ...........................................................................................................205







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ФСГ фолікулостимулюючий гормон
    ЛГ лютеїнізуючий гормон
    РГ релізинг-гормон (релізинг-фактор)
    ПГ простагландини
    ЛТГ лютеотропний гормон (пролактин)
    ЦНС центральна нервова система
    МО мишина одиниця
    СЖК сироватка жеребних кобил
    КЖК кров жеребних кобил
    КАП хлормадиноацетат
    ПДЕ плацента денатурована емульгована
    ХГ хоріогонін
    ПК піраглутамінова кислота
    ОД одиниця дії
    ІО інтернаціональна одиниця
    Са кальцій
    Р фосфор
    NaCl кухонна сіль
    АсАТ аспаргінова трансаміназа
    АлАТ аланінова трансаміназа









    ВСТУП

    Україна традиційно належить до країн з розвинутим тваринництвом, зокрема, свинарством. На території нашої держави найбільшу кількість свиней було зареєстровано у 1971 році 21,4 млн., а максимальне виробництво свинини у 1989 році 2066,9 тис. тон у забійній вазі. Ці показники були досягнуті, в основному, за рахунок спеціалізації галузі та створення відповідної матеріально-технічної бази в усіх областях нашої країни. Продуктивність свинарства була у 22,5 рази вищою у спеціалізованих господарствах і промислових комплексах, а витрати праці у 810 разів меншими порівняно з іншими категоріями господарств [1].
    В Україні річна потреба у свинині, в забійній вазі, становить 1,42 млн. тон або 2 млн. тон у живій вазі, а для одержання такої кількості свинини власного виробництва, потрібно щорічно забивати 19 млн. свиней при середній живій масі 107110 кг.
    На думку більшості вчених і фахівців України, у досягненні намічених обсягів виробництва свинини повинні брати участь всі категорії господарств, незалежно від їх потужності і форм власності, а темпи нарощування свинарської продукції, як свідчать вітчизняний і зарубіжний досвід, будуть вищими у великих сільськогосподарських підприємствах потужністю 510 і більше тисяч центнерів свинини за рік [1].
    Прикладом цього є більшість країн західної і центральної Європи, особливо Німеччина, де програма розвитку свинарства на державному рівні передбачає розвиток фермерських господарств з утриманням 200300 і більше свиноматок та одержання від них 2425 поросят (2,4 опороси) за рік, бо менш потужні господарства вважаються нерентабельними, а собівартість продукції зростає. Інвестиції, які зараз спрямовані в Україну із західних країн, якраз і передбачають таку інтенсивність свинарства. Більш того, інвестиційні програми, особливо з Німеччини, передбачають утримання в наших господарствах до 1000 свиноматок.
    За останнє десятиріччя поголів¢я свиней в Україні різко знизилося, а відповідно, і виробництво свинини, що обумовило зростання цін на свинарську продукцію. Тому, основним завданням програми розвитку свинарства на державному рівні до 2010 року є зниження спаду поголів¢я свиней та збільшення його продуктивності, а також пропонуються невідкладні заходи щодо подальшого розвитку галузі, включаючи й інвестиції європейських країн.
    Програмою передбачено зростання основних показників галузі з 2005 до кінця 2010 року: загального поголів¢я в усіх категоріях господарств з 7500 тис. до 15000 тис.; приплоду поросят з 8150 тис. до 16000 тис.; обсягів штучного осіменіння свиноматок з 168 тис. до 550 тис.; одержання помісних і гібридних поросят з 2250 тис. до 11200 тис.; обсяги реалізації на забій живою масою з 800 тис. тон до 1500 тис. тон; обсяги виробництва свинини на промислових комплексах з 65 тис. тон до 150 тис. тон [1].
    Раціональне ведення свинарства базується на зниженні показників неплідності маточного поголів¢я, зростанні показників заплідненості свиноматок та отриманні максимальної кількості приплоду від кожної свиноматки, що забезпечить зниження собівартості молодняку при народженні та підвищення виробництва свинини [213].
    Наукові дані багатьох вчених і практиків дають можливість підняти рівень відтворення свиноматок на новий, більш високий рівень і створити передумови для швидкого зростання виробництва свинини в господарствах [1417].
    Розроблені та вдосконалені біотехнологічні методи, якими користуються при розмноженні свиней, як в умовах України, так і інших країн, з успіхом будуть застосовуватися в усіх без виключення категоріях господарств, незалежно від форм їх власності [1826].
    Інтенсифікація розвитку свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом удосконалення біотехнологічних методів їх розмноження, що можливе тільки при чіткому поєднанні технології та біологічних властивостей даного виду тварин [2731].
    Актуальність теми. Актуальною і важливою проблемою була, і залишається технологія ритмічного відтворення свиней, яка може успішно бути вирішеною лише тоді, коли умови утримання, годівлі та селекційно-племінна робота ведуться на відповідному науковому рівні, оскільки при низькому рівні цих технологій у свинарських господарствах, незалежно від форм їх власності, досягти високих показників відтворення практично неможливо.
    Актуальним залишається питання профілактики неплідності та малоплідності свиноматок, підвищення інтенсивності їх використання та питання впливу різного рівня годівлі в період вирощування ремонтного молодняку на розвиток, формування та становлення відтворної функції у свиноматок [3236].
    Інтенсифікація функції розмноження у свиноматок шляхом її нормалізації, відновлення, стимуляції та синхронізації у практиці ветеринарного акушерства, гінекології і біотехнології розмноження передбачає використання різноманітних методів і засобів, які впливають на патогенез розладів відтворної функції, обумовлених недоліками годівлі й утримання, порушенням правил і режиму експлуатації самок, технології організації і проведення їх осіменіння, а також патологією органів статевої системи.
    Розлади відтворної функції свиноматок найчастіше обумовлюються клініко-морфологічними змінами в тканинах органів статевої системи і, особливо в яєчниках, наслідком яких є гіпоплазія і гіпотрофія статевих залоз, персистенція жовтого тіла, фолікулярні і лютеїнові кісти, а також суттєві функціональні розлади неповноцінні статеві цикли, німфоманія та анафродизія [3742].
    Одночасно з нормалізацією та інтенсифікацією відтворної здатності молодих і основних свиноматок, з урахуванням поставленої мети, показань і протипоказань, необхідно проводити стимуляцію і синхронізацію статевого циклу із застосуванням біотехнологічних методів, які включають ентеральні й парентеральні способи введення біологічно активних речовин з метою активізації відтворної функції одночасно у великої кількості свиноматок, що забезпечує організацію турових і ритмічних опоросів з урахуванням пори року або інших господарських потреб [4345].
    Стимуляцію та синхронізацію відтворної функції потрібно проводити тільки на підставі чіткого аналізу результатів комплексної акушерської та гінекологічної диспансеризації самок, на підставі показань і протипоказань та поставленої мети, правильно визначивши засоби, препарати, дози та кратність застосування та обов’язкового чіткого обліку основних показників відтворення стада [4649].
    Для інтенсифікації відтворної функції свиноматок, як в Україні, так і в інших країнах з розвиненим свинарством з успіхом застосовують вітамінні і гормональні препарати, нейротропні і тканинні препарати тваринного і рослинного походження, простагландини та рефлексологічні фактори.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота є частиною держбюджетної тематики (номер держреєстрації 0196U016335) та наукової тематики кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин ім. професора Г.В. Звєрєвої Львівської національної академії ветеринарної медицини ім.. С.З.Гжицького.
    Мета і задачі дослідження полягали у виробничій оцінці, в порівняльному аспекті методів інтенсифікації відтворної функції різних вікових груп свиноматок в умовах України та Німеччини на підставі аналізу ритмічності проявлення статевого циклу залежно від їх віку, кількості опоросів, пори року та умов утримання і годівлі, а також обґрунтування методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок.
    Для досягнення мети були визначені наступні завдання:
    порівняти основні показники відтворення свиноматок в умовах господарств України і Німеччини та встановити причини неплідності;
    вивчити ритмічність проявлення статевого циклу свиноматок залежно від віку, кількості опоросів і пори року;
    визначити параметри основних метаболічних показників крові, морфометричних показників яєчників свиноматок з урахуванням їх фізіологічного стану;
    обґрунтувати й апробувати методи стимуляції охоти і синхронізації овуляції у різновікових свиноматок в умовах України і Німеччини;
    визначити терапевтичну і економічну ефективність запропонованих і перевірених методів стимуляції охоти та синхронізації овуляції у свиноматок;
    розробити, на основі одержаних результатів, пропозиції виробництву щодо застосування в умовах господарств України методів інтенсифікації відтворної функції у свиноматок.
    Об’єкт дослідження фізіологічний стан свиноматок.
    Предмет дослідження морфофункціональні зміни в яєчниках, метаболічні показники крові, клінічний стан свиноматок та основні показники відтворення.
    Методи дослідження клінічні (огляд, пальпація органів статевої системи per rectum та діагностичний забій), морфометричні (довжина, ширина, маса, наявність фолікулів, жовтих тіл і кіст та їх діаметр, патологічні утворення в яєчниках), біохімічні (загальний білок, альбуміни, глобуліни, глюкоза, холестерол, тригліцериди, ферменти та інше), гормональні (естрадіол, прогестерон), статистичні (основні показники відтворення, параметри проявлення статевого циклу, заплідненість, багатоплідність, крупноплідність, збереженість приплоду до відлучення, повноцінність раціонів, умови утримання і експлуатації, достовірність результатів власних досліджень та інше).
    Наукова новизна роботи. Вперше проведено порівняльну оцінку відтворної функції різновікових груп свиноматок та технологій годівлі і утримання маточного поголів’я свиней в умовах господарств України та Німеччини. Апробовано і впроваджено методи стимуляції охоти, синхронізації овуляції у молодих і дорослих свиноматок, які використовують у фермерських господарствах Німеччини (Нижня Саксонія), що включають комплексне застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин вітчизняного й зарубіжного виробництва.
    Доведено, що терапевтична та економічна ефективність застосованих методів стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок з різним їх фізіологічним станом знаходяться у прямій залежності від морфофункціонального стану яєчників та основних метаболічних показників організму свиноматок, а також від повноцінної годівлі і технології утримання самок в умовах свинарських господарств України.
    Встановлено, що в умовах спецгоспу з виробництва свинини основними причинами вибракування маточного поголів’я є аліментарна, симптоматична, імунна та вроджена неплідність свиноматок, в той час, як в умовах фермерських господарств Німеччини, з високими рівнями технології годівлі і утримання, аліментарна неплідність практично зведена до мінімуму.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні апробованих і модифікованих методів інтенсифікації відтворної функції ремонтних свинок і основних свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини, які з успіхом використовують у фермерських господарствах Німеччини і які дозволяють в умовах господарств різної категорії України успішно вести галузь свинарства та наростити виробничі її потужності, збільшивши рентабельність виробництва свинини в державі.
    Критеріями застосування модифікованих схем стимуляції охоти і синхронізації овуляції у свиноматок різних господарств України повинні бути, підтверджені морфофункціональними даними і метаболічними показниками, фізіологічним станом самок та рівнем повноцінної годівлі маточного поголів’я і технологічними параметрами утримання, при обов’язковому чіткому обліку основних показників відтворення.
    Результати досліджень використовують у навчальному процесі з дисципліни Ветеринарне акушерство” на факультетах ветеринарної медицини і біолого-технологічному факультеті Львівської НАВМ ім. С.З.Гжицького, Сумського і Луганського національних аграних університетів, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю провідних областей України.
    Результати досліджень впровадили і продовжують впроваджувати у господарствах різних форм власності України.
    Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто апробовано модифіковані методи інтенсифікації відтворної функції свиноматок в умовах спецгоспу Ряснянське” Сумської області та апробовано схеми комплексного застосування гестагенів і гонадотропінів, гестагенів і простагландинів, гестагенів та інших біологічно активних речовин в умовах фермерського господарства Німеччини (Нижня Саксонія).
    Біохімічні, патоморфологічні та гормональні дослідження за темою дисертації виконано при безпосередній участі здобувача, а клінічні та статистичні дослідження, а також узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву зроблені здобувачем особисто.
    Апробацію результатів дисертації проведено з обговоренням матеріалів на:
    науково-практичній конференції з міжнародною участю: Ветеринарне забезпечення свинарства; сучасний стан і шляхи розвитку”, Листопад 1518, 2005 р. (м. Харків);
    міжнародній науково-практичній конференції: Аграрний форум 2006”. Вересень, 2529, 2006 р. (м. Суми);
    ІІ міжнародній науково-практичній конференції Сучасні наукові дослідження 2006”, Лютий, 2028, 2006 р. (м. Дніпропетровськ);
    ХІІ міжнародній науково-методичній конференції Технологія ХХІ століття”. Вересень, 1117, 2006 р. (м. Алушта, ТОК Восход”);
    науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. Квітень, 1720, 2006 р. (м. Суми);
    міжнародній науково-практичній конференції Наукові та практичні аспекти реформи ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні”. Вересень, 2729, 2006 р. (м. Б.Церква);
    міжнародній науково-практичній конференції Тваринництво ХХІ століття: Новітні технології, досягнення і перспективи”. Жовтень, 36, 2006 р. (м. Харків);
    обласних і районних науково-практичних семінарах керівників і спеціалістів ветеринарної медицини Львівської і Сумської областей України (20052006 р.р.);
    Дані дисертаційної роботи введені до навчального посібника (підручника) Фізіологія і патологія розмноження свиней” (м. Суми, Вид. "Козацький вал", 2003.. Розділ ХХ Шляхи інтенсифікації та методи корекції функції розмноження свиней”), монографії Застосування тканинних препаратів в акушерстві, гінекології та біотехнології розмноження тварин” (м. Суми, Вид.Козацький вал”, 2005.) та методичних рекомендацій для лікарів ветеринарної медицини Застосування біологічно активних речовин у регуляції функції розмноження свиней” (м. Суми, 2006).
    Публікації. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях, з яких особистих 4, у співавторстві 9 . У фахових виданнях України видано 8 праць.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладення методики та результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, 8 висновків та 5 пропозицій виробництву, списку літературних джерел і додатків. Робота викладена на 204 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями, 10 схемами, 2 графіками та 9 рисунками. Список літературних джерел включає 230 найменувань, у тому числі 166 вітчизняних та 64 зарубіжних авторів. У додатках наведено 17 документів та 18 примірників іншої інформації.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Інвестиційні програми європейських країн в аграрний сектор України, в тому числі і в галузь свинарства, передбачають впровадження новітніх технологій, які базуються на сучасних наукових досягненнях у вирішенні проблеми відтворення свиней та інтенсифікації розвитку свинарства і виробництва свинини шляхом забезпечення ритмічного отримання приплоду від кожної свиноматки протягом року та високої рентабельності спеціалізованих господарств.
    У дисертаційній роботі представлено перевірені нові і модифіковані методи застосування біологічно активних речовин ремонтним свинкам і основним свиноматкам в умовах спецгоспів з виробництва свинини, що використовуються у фермерських господарствах Німеччини та економічно обґрунтовано й апробовано заходи профілактики неплідності свиноматок, які доцільно впроваджувати у свинарські господарства України.
    2. Результати аналізу відтворення свиноматок різних вікових груп у спеціалізованих господарствах Сумщини підтвердили високу мінливість динаміки репродуктивного циклу, внаслідок чого там отримують щорічно менше двох опоросів (1,61,7) та усередньому 10 поросят за опорос.
    Заплідненість свиноматок впродож двох тижнів після відлучення поросят не перевищує 70% при тривалості підсисного періоду 40-45 днів. Неплідними після кожного опоросу залишаються понад 20% свиноматок, більшість яких вибуває із основного стада і потребує заміни за рахунок перевірюваних або разових, що не завжди вдається зробити своєчасно.
    3. Аргументовано доведено, що основними причинами неплідності свиноматок є розлади циклічної функції яєчників, які викликають анафродизію або неповноцінність статевого циклу та акушерську патологію матки, яка спричинює ембріональну смертність та малоплідність свиноматок, що підтверджують результати вивчення морфологічної структури яєчників і тканин матки після забою неплідних тварин.
    4. На підставі результатів порівняльної оцінки показників відтворювальної здатності свиноматок-первісток (разових) різного віку об’єктивно обґрунтовано доцільність першого осіменіння свинок у віці 1012 міс. при масі тіла 120-130 кг, відповідній довжині тулуба та ритмічному повторенні статевого циклу (1923 дн.) після настання статевої зрілості.
    5. Розлади ендокринної регуляції метаболічних процесів в організмі неплідних свиноматок зумовлені переважно аліментарною гіпотрофією яєчників, що підтверджено вірогідною мінливістю метаболізму протеїнів, глюкози, ліпідів та окремих ферментів у сироватці крові неплідних тварин. Лише після відновлення циклічної функції яєчників у свиноматок з ознаками анафродизії метаболічні процеси організму за показниками сироватки крові поступово відновлювалися.
    6. На підставі комплексного вивчення етіопатогенезу неплідності молодих свинок встановлено вірогідні коливання термінів настання статевої зрілості (6-8 міс.). Гальмування статевої циклічності (анафродизія) є наслідком відсутності реакції яєчників на гонадотропні гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи, що засвідчує низький рівень естрогенів і прогестерону в крові тварин. Таким свинкам доцільно застосовувати стимулюючі гормональні препарати у низьких дозах.
    7. Підбір стимулюючих гормональних та вітамінних препаратів, їх доз та способів застосування проводили на підставі даних загального клінічного обстеження тварин, морфологічного і біохімічного аналізу крові, макроморфологічної оцінки стану яєчників і матки після забою дослідних свинок, а також із врахуванням їх віку, маси тіла, кількості опоросів і плодючості основних свиноматок та повноцінності раціонів годівлі.
    8. Застосування гормональних препаратів інтергонану, дінолітика, гонавету, регумату у різних дозах і співвідношенні, окремо та у поєднанні з тетравітом за розробленими схемами для кожної вікової групи свиноматок сприяло нормалізації циклічної функції яєчників у 89100% молодих свинок з ознаками анафродизії та заплідненості 7278% після першого осіменіння; заплідненість основних свиноматок впродовж першого місяця після відлучення поросят складала 7080%.








    ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

    1. Для ефективного застосування біотехнологічних засобів інтенсифікації відтворної функції у ремонтних свинок, з різним їх фізіологічним станом, і основних свиноматок, в умовах свинарських господарств України, незалежно від форм їх власності, чітко, цілеспрямовано і щоденно вести облік основних показників відтворення, враховуючи і аналізуючи умови утримання, годівлі та показники вікової ротації маточного поголів’я і особливостей прояву статевої циклічності в умовах кожного окремого свиногосподарства.
    2. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок парувального віку, при досягненні фізіологічної зрілості, в умовах свинарських господарств України, з урахуванням їх економічної потужності застосовувати різні схеми введення біологічно активних препаратів (Методичні рекомендації по "Застосуванню біологічно активних речовин в регуляції функції розмноження свиней"// Суми, 2006. 54 с.):
    після формування групи вводити інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) (1-й раз), на 21 добу, після введення інтергонану застосовувати аналог простагландину F-2α дінолітик, втурішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, а через 24 години повторно інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.). Через 7080 годин після другого введення інтергонану, одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 2 мл вводити гонавет;
    після формування групи (модифікована схема), інтергонан-6000, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) перший раз, на 21-у добу дінолітик, внутрішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, а через 24 години інтергонан (2-й раз), внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.).
    3. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у ремонтних свинок парувального віку, при повноцінності статевого циклу:
    у сформованій групі протягом 15 діб застосовувати блокування статевого циклу застосуванням з кормом прогестагену регумат, вранці, один раз в день, по 5 мл. Через 24 години після останнього згодовування препарату (до обіду), одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.) вводити інтергонан-6000, з наступним 2-разовим контролем на добу охоти кнуром-пробником. Через 7080 годин після введення інтергонану (4-а доба після обіду), внутрішньом’язово, одноразово, у дозі 2 мл, вводити гоновет;
    у сформованій групі (модифікована схема) на 16-ту добу після прояву статевого циклу, одноразово, внутрішньом’язово, у дозі 3 мл (800 І.О.), вводити інтергонан-6000.
    4. Для стимуляції охоти і синхронізації овуляції у основних свиноматок через добу після відлучення поросят, одноразово, внутрішньом’язово у дозі 3 мл (800 І.О.) вводити інтергонан-6000.
    5. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсів акушерства, гінекології, біотехнології відтворення та штучного осіменіння сільськогосподарьких тварин, при підготовці фахівців біолого-технологічних та на факультетах ветеринарної медицини України ІІІ і ІV рівнів акредитації.








    СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Програма розвитку свинарства в Україні до 2010 року // Київ, 2005. 23 с.
    2. Сердюк С.И. Основные вопросы теории и практики искусственного осеменения свиней: Автореф.дис.д-ра вет.наук: 16.807. Харьков, 1980. 34 с.
    3. Родин И.И. Совершенствование методов и техники искусственного осеменения сельскохозяйственных животных // С.-Х.биология, 1970. Т.5. 4. С. 495500.
    4. Трубчанинов В.Н. Экономическая эффективность искусственного осеменения сельскохозяйственных животных. // Сб.науч.трудов Каменец-Подольского с.-х.ин-та, 1970. Т . 18. С. 8893.
    5. Богомолов Ю.Г., Чумаченко Г.Ф., Мозгов Г.Н., Бабичева Л.Я. Организация искусственного осеменения//Свиноводство, 1970.№ 9.С. 728.
    6. Милованов В.К. Биология воспроизведения и искусственого осеменения животных. М.: Сельхозиз, 1962. 696 с.
    7. Быхун Н.В. Экономическая эффективность искусственного осеменения свиней: Автореф. дис. канд. экон. наук. Киев, 1966. 18 с.
    8. Высоцкий Н.И., Винников М.Н. Выбор маток в охоте без пробников// Свиноводство, 1970. № 1. С. 1617.
    9. Крячко В.Т. Оплодотворяемость свиноматок в зависимости от времени их осеменения// В кн.: Материалы научно-производственной конференции по профилактике и лечению болезней птиц и с.-х. животных. Псков, 1970. С. 256259.
    10. Методические рекомендации по организации и технике искусственного осеменения свиней в крупных специализированных свиноводческих хозяйствах. Харьков, 1971. 24 с. (Всесоюзной академии с.-х. наук им. В.И.Ленина. Южное отд. НИИ животноводства Лесостепи и Полесья)- Сост. С.И.Сердюк, В.М.Трубаев.
    11. Трубаев В. Снижаются затраты. //Свиноводство, 1971. № 5. С. 2526.
    12. Титанов Н.Д..Шихалев А.К. Искусственное осеменение свиней в совхозе им. 10 лет Октября Московской области. М.: Моск. рабочий, 1971 11с.
    13. Krider I., Conrad F., Corroll W. Swine production. 1982. 512 p.
    14. Быхун Н.В. Технологические разработки промышленного производства свинины в спецхозах //Сб. "Свиноводство". - Вып.27. - К.:-Урожай, 1977. С.103105.
    15. Коваленко В.Ф., Кисельов Є.П. Відтворення поголів'я у промисловому свинарстві. К.: Урожай, 1979. 136 с.
    16. Походня Г.С., Нарижный А.Г. Искусственное осеменение свиней при промышленном скрещивании // Животноводство 1982. №N7. С. 5051.
    17. Macintosh G.B. The role of aiin the pig undustry // Queensland agr. J. 1990. 115. 3. P. 142146.
    18. Квасницький А.В. Новое в физиологии размножения животных // М.: Сельхозиздат, 1950. С. 1837.
    19. Квасницький О.В. Мільйони додаткових поросят // К.: Урожай, 1972. С. 4445.
    20. Мороз Н.Г. Бесплодие свиней и его профилактика // Автореф. дис. д-ра. вет. наук: 16.00.07. Воронеж, 1970. 38 с.
    21. Сердюк С.И. Искусственное осеменение свиней. Харьков: Прапор, 1968. 94 с.
    22. Сердюк С.И. Искусственное осеменение свиней. М: Колос, 1970. 144 с.
    23. Дорошков В.Б., Шарапа Г.С. Технологічно простий // Тваринництво України, 1970. № 8. С. 47.
    24. ПишкоА.Организацияискусственногоосеменения сельскохозяйственных животных на Украине // Молочное и мясное скотоводство, 1971. № 11. С. 2425.
    25. Архипова Т. Шире внедрять искусственное осеменение свиней // Свиноводство, 1970 № 10. С 13.
    26. Дрижирук В.А., Архиповець О.Й. Радимо іншим господарствам // Тваринництво України, 1971. № 11. С. 4849.
    27. МартыненкоН.А,Эмбриональнаясмертность сельскохозяйственных животных и ее предупреждение. К.: Урожай, 1971. 299 с.
    28. Мысик А.Т., Кривка Н.В., Фесина Б.Е. Влияние отдельных форм витамина А и методов их введения в организм на отдельные биохимические и продуктивные показатели племенных свиней // Свиноводство ВНИ. К.: Урожай, 1977. С. 7175.
    29. Харенко М.І. Причини і форми неплідності свиней та методи їх профілактики // Дис. д-ра вет. наук: 16.00.07. Харків. 2000. 360 с.
    30. Харенко М.І. Взаємообумовленість неплідності і акушерської патології у свиноматок // Наук. вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького, Львів, 2002. Т. 4 (№ 3). С. 223228.
    31. Царенко О.М., Харенко М.І., Хомин С.П., Пономаренко В.П., Харенко А.М. Фізіологія та патологія розмноження свиней. Суми: Козацький вал, 2004. 430 с.
    32. Косенко М.В. Диспансеризація в системі профілактики неплідності і контролю відтворної функції сільськогосподарських тварин. К.: Урожай, 1995. 232 с.
    33. Полянцев Н.И., Тариченко И.И. Воспроизводство и выращивание поросят. М.: Колос, 1969. С. 4649.
    34. Походня Г.С., Сопин Н.Ф., Нарижный А.Г. Улучшая воспроизводство стада свиней // Сельское хозяйство России. 1982. № 1. С. 3233.
    35. Методические рекомендации по организации и технике искусственного осеменения свиней // С.И. Сердюк, А.А. Беликов, М.Н.Ткачук, Н.Ф. Дяченко, О.И. Темир. Харьков, 1987. 32 с.
    36. Вощенко І.Б., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Причини і форми неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Наук. праці Полтавської ДАА. Полтава. 2002. Том 2(21). С. 111114.
    37. Day B. Reproductive in svine // Beltsvill Sympozia in Agricultural Reslarch. 1980. 3. P. 4150.
    38. Сердюк С.И. Основные вопросы теории и практики искусственного осеменения свиней// Автореф. дис. д-ра вет. наук: 16.807. Харьков, 1980. 34 с.
    39. Кричко В.Т. Оплодотворяемость свиноматок в зависимости от времени их осеменения // В кн. матер. науч.-производ. конф. по профил. и лечению болезней птицы и с.-х. ж-х. Псков, 1970. С. 256259.
    40. Высоцкий Н.И., Ванников М.М. Выбор маток в охоте без пробников // Свиноводство, 1970. № 1. С. 1617.
    41. Методические рекомендации по организации и технике искусственного осеменения свиней в крупных специализированных свиноводческих хозяйствах // Сердюк С.И., Трубаев В.М. Харьков, 1971. 24 с.
    42. Харенко М.І., Вощенко І.Б., Чекан О.М., Пономаренко В.П. Поширеність післяродових ендометритів серед основних та перевіюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ. Суми, 2002. Вип.7. C. 2123.
    43. Харенко М.І. Окремі аспекти підвищення плодючості свиноматок// Львів. Сільський господар. 1999. Вип. 4. С.52.
    44. Харенко М.І. Морфофункціональні зміни в організмі неплідних свиноматок // Вісник аграрної науки. К.: 1999. № 4. С. 4143.
    45. Харенко М.І., Черненко М.В. Вітчизняні тканинні препарати у ветеринарній практиці // Ветеринарна медицина України. 1998. № 7. С.27.
    46. КенигИ., ТшинкельИ. Организация размножения свиней при промышленном способе производства свинины // Межд. с.-х. журнал, 1970. № 6. С. 2529.
    47. Быхун Н.В. Технологическая разработка промышленного производства свинины в спецхозах//Свиноводство. Вып. 27. К.: Урожай. 1977. С. 103105.
    48. Day B. Reproductive in svine // Beltsville Symposa in Agricultural Reslarch. 1980. 3. Р. 4150.
    49. Методические рекомендации по восстановлению, стимуляции и синхронизации воспроизводительной функции самок и производителей сельскохозяйственных животных // Харенко Н.И., Осетров А.А., Петров В.А., Стебловский В.П. и др. Сумы, 1994. 34 с.
    50. Прокопцев В.М. Технология искусственного осеменения свиней // М.: Колос. 1981. 160 с.
    51. Организация воспроизводства стада свиней в условиях промышленного комплекса // Походня Г.С., Лымарь П.И., Семенов И.С. Брошюра. Белгород. 1985. 38 с.
    52. Горин В.Я., Походня Г.С., Сопин М.Ф., Перунов В.Д. Резервы свиноводческих комплексов // Свиноводство. 1984. № 6. С. 45.
    53. Харенко Н.И. Эффективность искусственного осеменения свиней при поточно-цеховой системе работы комплекса // Матер. науч.-произв. конференции. Брянск. 1987. С. 6566.
    54. Горин В.Я., Сопин Н.Ф., Походня Г.С., Перунов В.Д., Засуха Ю.В. Ранний отъем поросят и воспроизводительные способности маток // Свиноводство. 1982. № 8. С. 31.
    55. Походня Г.С. Влияние различных сроков отъема поросят на их рост, развитие и воспроизводительные функции свиноматок // Сб. науч. трудов Харьк. с.-х. и-та им. В.В Докучаева. Харьков. 1986. С. 6470.
    56. Методические рекомендации по организации воспроизводства и искусственного осеменения свиней в промышленных комплексах и спецхозах Сумской области // Стебловский В.П., Курган В.А., Тищенко В.И. и др. Сумы. 1985. 115 с.
    57. Методические рекомендации по внедрению технологии производства свинины в специализированных хозяйствах области// Стебловский В.П., Трощенко В.Я. и др. Сумы. 1986. 87 с.
    58. Коваленко В.Ф., Кисельов Є.П. Відтворення поголів’я у промисловому свинарстві // К.: Урожай, 1979. 136 с.
    59. Опыты организации интенсивного воспроизводства и выращивания поросят в условиях промышленного комплекса // Походня Г.С., Лымарь П.М. и др. Брошюра. Белгород. 1987. 20 с.
    60. Походня Г.С. Основные факторы интенсификации воспроизводства и выращивания свиней в промышленных комплексах // Автореф. дис. д-ра с.-х. наук: 06.02.04. Дубровицы. 1988. 53 с.
    61. Повод Н.А. Экономическая еффективность искусственного осеменения свиней // Труды Кубанс. с.-х. и-та. 1971. Вып. 33. С. 5662.
    62. Krider I., Conrad F., Corroll W. Swine production. 1982. 512 p.
    63. Мозговой Н.В., Овсиенко А.В., Харенко Н.И. Внутрихозяйственный пункт искусственного осеменения свиней при поточно-цеховой системе работы комплекса // Матер. науч.-прак. конф. Сумы. 1985. С. 3436.
    64. Харенко М.І. Якісне стадо високі прирости // Матер. науч.-практ. конф. Суми, 1986. С. 104.
    65. Черненко М.В., Харенко М.І. Біотехнологія розмноження свиней // К.: Ветінформ. 1996. 216 с.
    66. Левин К.Л. Искусственное осеменения свиней. М.: Россельхозиздат. 1980. 128 с.
    67. Базанова В.Н. Организация воспроизводства стада сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат. 1986. С. 515.
    68. Коваленко В.Ф. Пункты искусственного осеменения на свиноводческом комплексе // Свиноводство, 1972. № 11. С. 1417.
    69. Харенко М.І. Біотехнологія розмноження свиней. Суми: Козацький вал, 1998. Видання 2-е, доповнене. 221 с.
    70. Харенко М.І. Оцінка неплідності свиноматок // Тваринництво України. 1995. № 4-5. С. 24.
    71. Левин К.Л. Физиология и патология воспроизводства свиней. М.: Росагропромиздат. 1990. 255 с.
    72. Karl-Heinz Waldmann u. Michael Wend „Lehrbuch der Schweinekrankheiten. Aufl.22.604.216.abb. 54Farbfotos 2004.
    73. Bernhard Hörinning, Sabine Raskopf, Christel SimantkeArtgemäse Schweinehaltung Grundlage und Beispiele aus der Praxis,Ökologische konzepte.Bd.78 1999, uAufl233s,73 Abb.
    74. Hrsg.v Hartwig Prange „Gesundheit Menegment Schweinehaltung2004,547 s,56 Farb und90 sw Fotos,sovie 128 Abb.
    75. Top agrar Fachbuch.Ferkelverluste Senken 2004,118.m.zahlr.farb, Abb.
    76. Beate Peitz , Leopold Peitz „Schweine halten 2000, Aufl 168 s .27. Zeichn, sowie 20sw und 36 fotos.
    77. Top agrar Fachbuch „Fruchtbarkeit im Sauenstall Bruns, Besamung, Menagemente, Fruchbarkeitsstörrunggen. 2004, 2aufl,112 s,zahlr fotos.
    78. Top agrar Fachbuch „Gruppenhaltung tragender SauenManagemente, Futterung. 2002. 120. s.
    79. Erwin Sieverding „Handbuch gesunde Schweine 2000.312 S zahlr. Fotos.
    80. Gabor Bilkei „ Sauen-Manegement Gustav Fischer Vorlag. Jena.Stuttgart. 1996.
    81. Barbe.C „Einfluss von PMSG und HCG auf kriterien des Reproduktionsvermögens abgesetzer Sauen „ Universität Leipzig.Diss. 1996.
    82. Barbe.C Wähner.M Schurbusch.U „Einfluss von PMSG und PMSG/HCG kombinationspreparaten auf des Reproduktionsvermögen absetzer Sauen Archiv für Tierzucht.Dummerstorf 40 (1997) S 549-580.
    83. Kanitz.W und Huhn.U „Erprobte Vervaren zur biotechischen Steuerung von Brunst und Ovulation beim Schien Tierärztliche Umschau 54 (1999) s. 208-214.
    84. Schnurrbusch.U „Jungsauen hormonell unter die Arme greifenDLZ Agrarmagazin 02/2003 s. 126-131.
    85. Schnurrbusch.U „Endokrine Steuerung der porcinen Sexualzyklus Möglichkeiten einen exogenen Beeinflussung in Fruchbarkeitmanagment bei Rind und Schwein. Grostierpraxis.VAV . Dannenberg.(1998) s. 13-20.
    86. Wähner.M und Huhn.U „30 jare biotechnische verfahren zur Zyklussteuerung beim Schwein.Tag-ber 5 Bernburger Biotechnik-Workshop FH Anhalt (1998).
    87. Маркушин А.П. Сроки использования сельскохозяйственных животных М.: Колос, 1974. 160 с.
    88. Студенцов А.П. К учению о половом цикле у сельскохозяйственных животных // Совет. зоотехния. 1953. № 4. С. 6978.
    89. Сысоев А.А. Физиология размножения сельскохозяйственных животных М.: Колос, 1978. 306 с.
    90. Кононский А.И. Биохимия животных. К.: Вища шк., 1980. 415с.
    91. ЧернухаВ.К.Гиповитаминозыиавитаминозы сельскохозяйствен-ных животных. К.: Урожай, 1977. 87 с.
    92. Витамины в кормлении сельскохозяйственных животных. // Под редакц. О.Е. Привало. К.: Урожай, 1983. 160 с.
    93. Безруков Н.И. О роли витаминного и минерального питания в нейрогуморальной регуляции репродуктивной функции животных // Тез. докл. Всесоюз. конф. «Проблемы эндокринологии с.-х. ж-х и применение гормон. препаратов». Ленинград-Пушкин, 1975. С. 230231.
    94. Рось И.Ф. Витамины в кормлении свиней. К.: Урожай, 1964. 151 с.
    95. Городецкий А.А., Витаминное питание свиней // Справ. пособие. М.: Колос, 1983. 77 с.
    96. Клабукова Л., Хаданович И., Ниязов Н., Сорокина Н., Баева Р. Витамин С в рационах маток // Свиноводство. 1983. № 6 . С. 1920.
    97. Паєнок С.М., Гусак Я.С. Вітаміни в тваринництві. Львів: Каменяр, 1988. 158 с.
    98. Витамины в питании животных: (метаболизм и потребность) // А.Р. Вальдман, П.Ф. Сурай, И.А. Ионов, Н.И. Сахацкий. Х.: РЦП «Оригинал», 1983. 423 с.
    99. Кениг И., Цинкель И., Шелер Х., Хенц А., Конрад Ф. Искусственное осеменение свиней. М.: Колос. 1980. 176 с. (переклад з німецької).
    100. Голышев Н.А., Походня Г.С. Влияние моциона и витаминно-минеральной подкормки на воспроизводительные способности свиноматок // Животноводство. 1976. № 3. С. 6668.
    101. Гомелевская Р.В., Баранов Ф.А. Эффективность искусственного осеменения свиней в разные сроки подсосного периода // Животноводство. 1971. № 6. С. 8587.
    102. Ткачук М.Н. Изучение оплодотворяемости свиней при искусственном осеменении разными дозами спермы // Автореф. дис. канд. биол. наук: 03.602. Харьков. 1972. 18 с.
    103. Генес С.Г. Нервная система и внутренняя секреция. М.: Медгиз, 1955. 264 с.
    104. Савченков Ю.И., Лобынцев К.С. Очерки физиологии и морфологии функциональной системы мать-плод. М.: Медицина, 1980. 254 с.
    105. Мандельштам А.Э. Вопросы нейрогуморальной регуляции физиологических и патологических процессов женской половой сферы. М.: Медгиз, 1956. С. 112123.
    106. Greenhill J. P., Freed S.C. Endocrinology, 1940. v.26. P. 529.
    107. Doisy E. Endocrinology. 1942. v.30. № 6. P. 933.
    108. Sieverding E. Handbuch gesunde Schweine //Osnabruck. 2000. 312c.
    109. Kimeldorf D.J., Soderwall A.L. Endocrinology. 1947. v.41. № 1. P. 2126.
    110. Barraclough C.A., Gorski R.A. Endocrinology. 1951. 68. P. 68.
    111. Bogdanove E.M., Halmi N.S. Endocrinology. 1953. 53. P. 274.
    112. Исиченко Н.А. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1955. № 2. С. 6772.
    113. Баранов В.Г. Болезни эндокринной системы. Л.: Медгиз, 1955. 303 с.
    114. Brown P.S. J. Endocrinology. 1955. 13. P. 59.
    115. Brown J. Endocrinology. 1957. v.16. № 12. P. 202.
    116. Макаревич-Гальперин Л.М., Ушенко С.Н. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1956. т.11. № 2. С. 95103.
    117. Благосклонная Я.В. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1957. № 3. С. 88.
    118. Дыбан А.П. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1959. № 2. С. 103.
    119. Baggett B. et al. Endocrinology. 1959. v.64. № 4. Р. 600.
    120. Хаван И.Б. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1959. Т. 5. № 6. С. 38.
    121. Рафальский Я.Д. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1952. № 3. С. 52.
    122. Лекшавили В.П. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1963. № 5. С. 6062.
    123. Савченко О.Н., Степанов Г.С. Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1964. № 4. С. 713.
    124. Лейтес С.М. Патофизиология гипоталамо-гипофизарной системы. М.: Медицина, 1965. 51 с.
    125. Тонких А.В. Гипоталамо-гипофизарная область и регуляция физиологических функций организма. М.Л.: Науки, 1965. 312 с.
    126. Bjersing L., Hay M.F., Kann G.J. Endocrinology. 1972. 52. 3. P. 465479.
    127. Alexander D.P. et al. Endocrinology. 1973. 56. 2. P. 331332.
    128. Challis J.R., Kim G.K., Naftolin F.J. Endocrinology. 1974. 60. 1. P. 107115.
    129. Дразнина Н.М., Мережинский М.Ф. Основы эндокринологии. Минск: Беларусь, 1967. 480 с.
    130.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины