ЧОРНОДОН МИРОСЛАВА ІВАНІВНА. ГЕНДЕРНА КОНЦЕПТОСФЕРА СУЧАСНОЇ ПЕРІОДИКИ ДЛЯ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЧОРНОДОН МИРОСЛАВА ІВАНІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ГЕНДЕРНА КОНЦЕПТОСФЕРА СУЧАСНОЇ ПЕРІОДИКИ ДЛЯ ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
На правах рукопису
ЧОРНОДОН МИРОСЛАВА ІВАНІВНА
УДК 007:304:070
ГЕНДЕРНА КОНЦЕПТОСФЕРА СУЧАСНОЇ ПЕРІОДИКИ ДЛЯ
ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ В УКРАЇНІ
27.00.04 – теорія та історія журналістики
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій
Науковий керівник
Остапенко Ніна Филимонівна,
кандидат філологічних наук,
доцент
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ГЕНДЕРНА КОНЦЕПТОСФЕРА ЯК ПРЕДМЕТ 8
НАУКОВОГО ДОСЛІЖДЖЕННЯ
1.1. Історіографія питання: вивчення гендерної концептосфери 8
1.2. Теоретичні аспекти дослідження гендерної концептосфери 27
в площині медіа
1.3. Методологічна основа дослідження 34
Висновки до розділу 52
РОЗДІЛ ІІ. ГЕНДЕРНИЙ КОНТЕНТ СУЧАСНОЇ ГЕНДЕРНО 55
МАРКОВАНОЇ ПЕРІОДИКИ В УКРАЇНІ
2.1. Особливості гендерного контенту сучасних видань для жінок 55
2.2. Сучасна періодика для чоловіків: гендерне наповнення 70
2.3. Гендерна проблематика в сучасній українській періодиці для 85
жінок і чоловіків
Висновки до розділу 96
РОЗДІЛ ІІІ. ГЕНДЕРНІ КОНЦЕПТИ В СУЧАСНІЙ ГЕНДЕРНО 100
МАРКОВАНІЙ ПЕРІОДИЦІ
3.1. Висвітлення гендерного макроконцепту «жінка» на сторінках 100
сучасних видань для жінок і чоловіків
3.2. Визначення гендерного макроконцепту «чоловік» у сучасних 124
виданнях для жінок і чоловіків
3.3. Гендерні концепти: багатогранність гендерних образів, 137
ролей і стереотипів
Висновки до розділу 166
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 178
ДОДАТКИ 198
Додаток А. Гендерно-тематичне наповнення видань для жінок 198
Додаток Б. Гендерно-тематичне наповнення видань для чоловіків 206
3
ВСТУП
Актуальність. Використання гендерного фактору в друкованих засобах
масової інформації є малодослідженим як на рівні національного
журналістикознавства, так і в загальному контексті соціальних досліджень.
Подібна ситуація спостерігається й щодо вивчення гендерної концептосфери,
причому на сучасному етапі розвитку журнальної періодики.
Основним вектором розуміння гендерної специфіки концептів «жінка»
та «чоловік» стає усвідомлення їхньої соціальної сутності. Саме через
конкретизацію характеристик гендерних концептів, що описують соціальні
сфери життєдіяльності людини, стає можливим аналіз друкованих засобів
масової інформації України, зокрема видань для жінок і чоловіків.
Актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена процесами пошуку
нових концепцій та застосуванням сучасних підходів до вивчення гендерної
концептосфери сучасної періодики для жінок і чоловіків в Україні. Вивчення
гендерної концептосфери є актуальним, оскільки дозволяє виявити нові
тенденції та ознаки сучасних гендерних образів. Враховуючи особливі риси
сучасної гендерно маркованої періодики загалом та практичну відсутність
комплексних наукових досліджень гендерної концептосфери, виникає
потреба доповнення українського журналістикознавства саме цією темою.
Вивченню концептосфери присвячена незначна кількість робіт.
Найґрунтовнішою є докторська дисертація Л. Василик «Сучасна світоглядна
публіцистика літературно-художніх видань у контексті історії української
журналістики: концептосфера національної ідентичності». Захищено такі
кандидатські дисертації із соціальних комунікацій, які стосуються вивчення
концептів та концептуальних особливостей, зокрема праця М. Масімової
«Концепція людини та світу в публіцистиці і художній творчості Умберто
Еко», Н. Желіховської «Концептуально-тематичні особливості української
публіцистики другої половини 80-х років ХХ століття». Щодо вивчення
гендерних особливостей, то визначення гендеру в українській пресі
4
досліджували Н. Остапенко, Н. Сидоренко, М. Скорик, В. Слінчук,
Т. Старченко, Л. Ставицька, О. Сушкова, О. Пода, Я. Пузиренко, Л. Таран,
О. Тараненко, А. Волобуєва. Гендерні проблеми порушували у своїх
наукових працях і русисти О. Дудоладова, О. Горошко, Л. Компанцева,
О. Семиколєнова, Л. Синельникова, К. Піщикова.
Теоретико-методологічною базою дисертації стали праці відомих
українських дослідників, які зробили значний внесок у розвиток соціальнокомунікаційної науки, теорії та історії журналістики й суміжних
спеціальностей. Це монографії, статті, навчальні посібники В. Різуна,
В. Іванова, С. Квіта, С. Горевалова, О. Бойко, К. Серажим, О. Іванової,
Т. Мельник, С. Оксамитної, Т. Скотникової, Л. Смоляр, Л. Сніцарчук,
Б. Чернякова та ін.
Ця дисертаційна праця є кроком у висвітленні гендерної концептосфери
сучасної періодики для жінок і чоловіків в Україні як невід᾿ ємної складової
українського суспільства.
Мета роботи полягає у з’ясуванні гендерної концептосфери у векторі
дослідження сучасної періодики для жінок і чоловіків (на прикладі журналів
як всеукраїнського, так і регіонального призначення: «Жінка», «Женский
журнал», «Натали», «Mini», «Cosmopolitan», «Men᾿ s Health», «EGO»,
«Esquire», «Вінничанка», «Счастливая», «Мажор», «Свой»).
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- з’ясувати рівень наукового вивчення гендерної концептосфери в
Україні;
- виявити особливості гендерного контенту та здійснити
порівняльний аналіз сучасної періодики для жінок;
- виявити особливості гендерного наповнення та здійснити
порівняльний аналіз сучасної періодики для чоловіків;
- розкрити питання гендерних ролей і стереотипів у досліджуваних
виданнях;
5
- визначити особливості використання гендерних концептів на
сторінках сучасної гендерно маркованої періодики;
- висвітлити на основі гендерних концептів багатогранність
гендерних образів у сучасній періодиці для жінок та чоловіків.
Об᾿ єктом дослідження є українські періодичні видання (журнали) для
жінок і чоловіків, зокрема: «Вінничанка», «Жінка», «Женский журнал»,
«Натали», «Mini», «Счастливая», «Men’s Health», «EGO», «Esquire»,
«Мажор», «Свой».
Предмет дослідження – гендерна концептосфера сучасної періодики
для жінок і чоловіків в Україні. На основі визначення теоретикометодологічних засад гендерної концептосфери, а також особливостей
гендерного контенту досліджуваних видань проаналізовано гендерні
концепти на сторінках сучасних видань для жінок і чоловіків в Україні.
Методи дослідження. У дисертації реалізовано комбінацію конкретноісторичного, структурно-типологічного, системно-функціонального методів.
На різних етапах роботи застосовуються описовий та порівняльний методи,
метод типологізації, моделювання. Також методологічне забезпечення
дисертаційного дослідження опирається на застосування загальнонаукових
методів аналізу, синтезу та узагальнення. У дисертаційному дослідженні
використаний метод контент-аналізу для вивчення гендерного контенту
сучасних гендерно маркованих журналів. Саме він дозволив кількісно
визначити та дослідити особливості гендерної концептосфери на сторінках
періодики для жінок і чоловіків.
Хронологічні межі дослідження. Межі дисертаційної роботи
охоплюють період з 2010 до 2015 року, тобто сучасний етап розвитку
журналістики й виникнення та поширення найбільш популярних видань для
жінок і чоловіків в Україні.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що:
6
вперше:
- визначено гендерно-тематичне наповнення видань для жінок і
чоловіків;
- з᾿ ясовано особливості гендерного контенту сучасних видань для
жінок та чоловіків;
- здійснено порівняльний аналіз гендерного контенту сучасної
гендерно маркованої періодики;
- висвітлено гендерну концептосферу на сторінках сучасних видань
для жінок і чоловіків;
удосконалено:
- питання гендерних ролей і стереотипів;
набули подальшого розвитку:
- теоретико-методологічні аспекти дослідження гендерної
концептосфери.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
Представлені напрацювання та висновки дослідження можуть бути
використані у вивченні історії української журналістики, для упорядкування
навчальних посібників із зазначеної тематики, для підготовки спецкурсів і
семінарів, у подальших дослідженнях гендерної проблематики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат, наукові статті
та тези виступів на наукових конференціях виконані дослідницею
одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження,
викладені в дисертації, апробовано на таких наукових конференціях: 8
міжнародних – «Методологія досліджень молодіжного медійного контенту»
(Київ, 23 березня 2012 р.), «Соціальні комунікації сучасного світу»
(Запоріжжя, 29–30 березня 2012 р.), «Українські медіа 2012: проблеми
моделювання медійного контенту» (Київ, 5 квітня 2012 р.), «Сучасна новинна
журналістика: тенденції розвитку, форми подання, суспільний резонанс»
(Львів, 25–27 жовтня 2012 р.), «Wplyw badan naukowych» (Бидгощ, Польща,
7
28–30 квітня 2013 р.), «Медіакартина світу: структура, семіотика, канали
трансляції» (Бердянськ, 15 травня 2013 р.), «Naukowe prace, praktyka,
opracowania, innowacje 2013 roku» (Закопане, Польща, 30–31 грудня 2013 р.),
«Projekty naukowe» (Сопот, Польща, 27–28 лютого 2015 р.); всеукраїнській –
«Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення» (Львів, 26–27 квітня
2012 р.); 2 регіональних – «Виховання молоді на принципах християнської
моралі» (Вінниця, 16 лютого 2012 р.; 5 березня 2013 р.).
Публікації. Результати дисертації викладено в 20 публікаціях (із них 5 –
у фахових наукових збірниках і журналах, 4 – у закордонних виданнях, 11 – в
інших наукових виданнях і матеріалах конференцій ).
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
дев᾿ яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел (210 позицій) та
додатків. Загальний обсяг дисертації 212 сторінок, список використаних
джерел поданий на 20 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. З᾿ ясовано рівень наукового вивчення гендерної концептосфери в
Україні, зокрема концепт є багатовимірним репрезентованим у мові
комплексом, якому притаманна певна етнокультурна специфіка. Концепт має
нестабільну структуру, що відображається у розробленій нами моделі
концепту, в якій виділяємо корень і додатки концепту, можливий рух ознак в
актуальних змістових напрямках від і до кореня. Нестабільна (мобільна)
структура концепту характерна і для його кореня: протягом історичного
розвитку, корінь може змінюватися, але змістове значення не втрачається, а
лише замінюється синонімами чи словесними новоутвореннями актуальними
для сьогодення.
Існує значна кількість різних дефініцій поняття «концепт», це свідчить
про складність і неоднозначність концепту, але є певна межа в науковому
описі й розумінні концепту.
Концептом є не кожне поняття, але найбільш значуще для певного
соціуму й особистості. Концепт має бути осмисленим і усвідомленим, тобто
вираженим у мові. Концепт є основною структурною й змістовою одиницею
концептосфери у суспільстві. З᾿ ясовано, що концепти в межах
концептосфери мають складні ієрархічні, родо-видові, опозиційні, системні
відношення. Результатом інтенсивної взаємодії концептів є їх
співвідношення, що призводить до двостороннього обміну ознаками, і до
утворення нових концептів, тобто розширення концептосфери. Ознаки
концепту визначається через сукупність мовних чинників, зокрема
гендерних. Таким чином, концепт включає гендерний аспект, що актуалізує
розгляд того, як визначається особистість в її гендерних характеристиках.
Гендерні ознаки концептів є спробою пізнання світу через призму жіночого /
чоловічого світогляду. Гендерні ознаки стосуються не тільки окремих
індивідів – жінок та чоловіків, а й визначає стосунки між ними та гендерні
171
відносини у всій сукупності, тобто втілення в життя соціальних ролей жінок і
чоловіків, особливості їх взаємостосунків у суспільних відносинах.
Гендерну концептосферу становить система взаємодій концептівмаксимумів чоловік та жінка, а також їхніх похідних, що називають
виконувані чоловіком та жінкою гендерні і соціальні ролі в суспільстві. Так,
концепт жінка позначає особу, котра може відігравати роль матері, дружини,
дочки, бабусі, сестри, тещі, свекрухи, причому кілька цих ролей одночасно,
але не може бути дідусем, свекром, внуком (тобто не може виконувати ролі,
позначені для чоловіка). Так само концепт чоловік позначає особу, котра не
може традиційно відігравати ролі, що належать жінці.
Концепт, концептосфера включають гендерні ознаки, що уможливлює
гендерний підхід для дослідження гендерного контенту сучасної періодики
для жінок та чоловіків. Концептуальний аналіз сучасних гендерно
маркованих видань у межах гендерної концептосфери дозволяє виявити й
співвіднести метагендерні та гендерні концепти, що фігурують у суспільстві.
2. Виявлено особливості гендерного контенту сучасних видань для
жінок та чоловіків та здійснено порівняльний аналіз досліджуваних
журналів. За допомогою методу контент-аналізу, складено контентні таблиці
та проаналізовано отримані показники. З’ясувано тематичне, жанрове,
ілюстративне наповнення найбільш популярних на сьогоднішній час видань
для жінок і чоловіків, авторський склад журналів, а також розміщення
реклами у них через призму гендерного аспекту. За одиницю (категорію)
аналізу тексту обрано основні рубрики видань. Підраховувалась частота
(кількість) матеріалів тієї чи тієї рубрики. Цифрові показники фіксують
відсоток матеріалів певної рубрики від загальної кількості публікацій у
виданні.
Популярними виданнями серед жінок до сорока років є журнали
«Натали», «Женский журнал», «Cosmopolitan», «Mini». Серед жінок
старшого віку цікавим залишається журнал «Жінка». Серед молодих дівчат
найбільш актуальним є журнал «Mini». Також важливим вважаємо, дослідити
172
й регіональні видання для жінок, зокрема серед них «Вінничанка»,
«Счастливая». Популярність журналів виявлено завдяки анкетуванню жінок
різних вікових категорій.
Здійснено порівняльний аналіз гендерного контенту сучасної періодики
для жінок. Дослідження гендерного контенту сучасних видань для жінок
проведено на прикладі двох різних типів журналів, зокрема до І типу
відносимо журнали «Жінка» та «Вінничанка», до ІІ типу – «Натали» й
«Женский журнал». Видання одного й того ж типу, в першу чергу
відрізняються між собою, що засвідчують дані проведеного дослідження, але
кардинально різні журнали за типами: спрямуванням, тематикою, аудиторією
читачів. Хоча й схожі за жанровим наповнення, в усіх журналах переважають
інформаційні жанри. Але у виданнях І типу чимала кількість матеріалів
художньо-публіцистичних жанрів, а у виданнях ІІ типу – матеріалів
аналітичних жанрів.
На сторінках «Жінки» та «Вінничанки» жінка переважно виступає в ролі
матері, берегині домашнього вогнища. Та часто жінка розглядається у
стосунках з чоловіком. Таким чином, спостерігаємо, взаємозв’язок духовності
жінки з її стосунками із чоловіком, без якого не можливе продовження роду, а
отже й реалізація духовного призначення жінки як матері.
На сторінках журналів «Натали» та «Женский журнал» найчастіше жінка
виступає також у взаємовідношеннях з чоловіком. Чимала кількість матеріалів
присвячена питанню кар’єрного росту жінки та її ролі у суспільстві. А також
значна частина публікацій присвячена зовнішності жінки. Таким чином,
більшість сучасних жінок намагаються проявити себе як у кар’єрі так і в
стосунках з протилежною статю, виконувати різноманітні суспільні ролі.
Тобто поєднувати професійну та сімейну сферу життєдіяльності.
Збагачуватись духовно та розвиватись як цілеспрямована особистість, а також
підтримувати себе у формі та слідкувати за своєю зовнішністю. Саме такою
всебічно розвиненою жінка виступає на сторінках сучасної періодики для
жінок.
173
3. Виявлено особливості гендерного контенту сучасних видань для
чоловіків (на прикладі видань «Men’s Health», «EGO», «Esquire»), які за
результатами проведеного анкетування є найбільш популярними серед
чоловіків різних вікових категорій. А також проаналізовано контент
регіональних видань, серед яких виокремлюємо журнали «Свой» та «Мажор».
Здійснюючи порівняльний аналіз гендерного контенту сучасних видань
для чоловіків, варто зауважити, що спорт як провідну тему на сторінках видань
для чоловіків визначено у журналах «EGO» та «Men᾿ s Health». Періодика для
чоловіків формує образ чоловіка-мачо – сексуального, красивого та
забезпеченого, який слідкує за своєю зовнішністю та займається спортом, але
вікова категорія видань для чоловіків досить різноманітна – найчастіше це
чоловіки від 20 до 40 років. Не лише на молодь, але й на старшу (зрілу) вікову
категорію чоловіків розраховані журнали «Esquire» та «Свой», що мають
передусім інтелектуальне наповнення. Інформацію з різних сфер
життєдіяльності можна почерпнути не лише чоловіки, але й жінки.
Дослідивши журнал для чоловіків «Esquire», можна зробити висновок, що
видання має інтелектуальне наповнення та індивідуальний характер. Формує
чоловіка як різносторонню особистість. Це чи не єдиний чоловічий журнал,
який висвітлює жінку у своїх матеріалах на рівні з чоловіком. Яскравим
прикладом регіональної періодики є журнал «Свой», який утвердився на
вінницькому мас-медійному ринку та знайшов свого читача. Часопис
відрізняється від знаних чоловічих видань. На його сторінках немає матеріалів
еротичного спрямування, відвертих жіночих фото. «Свой» створений
інформувати про захоплення сучасного мужнього чоловіка.
Спільним у виданнях як для чоловіків, так і у виданнях для жінок є
порушуванні актуальні проблеми різних статей. У журналах для жінок
сталими є рубрики, які стосуються моди, краси, здоров᾿ я, сім᾿ ї і
взаємостосунків з протилежною статтю, а ще дружні та психологічні поради,
способи реалізації жінки як у особистості у професійній діяльності.
Найчастіше згадуваними темами у виданнях для чоловіків є спорт, здоров᾿ я,
174
кар’єра, хобі. Таким чином, рубрики досліджуваних видань та порушуваних
тем на їх сторінках досить широка та різноманітна.
4. Розкрито питання гендерних ролей і стереотипів, з’ясовано що на
сторінках сучасних зокрема гендерно маркованих видань представлено цілий
спектр гендерних взаємозв’язків, ролей і стереотипів у гендерних образах,
які становлять інформаційне поле сучасної української медійної гендерної
концептосф1ери. Вісь цього поля становить співвідношення концептів
«чоловік – жінка», тобто взаємодія основних гендерних концептів та їхніх
дериватів за віковою категорією і ранговою оцінкою виконання соціальних
ролей, основними з яких є складники-категорії «чоловік – дружина», «мати –
батько», «бабуся – дідусь», «син – донька» тощо.
Модель гендерних взаємовідносин у засобах масової інформації
відображено переважно у стереотипних образах чоловіка та жінки. Аналіз
гендерних ролей жінки та чоловіка дозволяє глибше зрозуміти концепти
«жінка», «чоловік», їхні різновиди – «мати», «дружина», «дочка», «батько»,
«син» тощо.
Гендерні стереотипи, які реалізовані в концептах-мінімумах та
максимумах, використовується в різних сферах життєдіяльності – в тому
числі сферах діяльності, які ніби не пов’язані з проблемами взаємовідносин
між статями – тому, що стать легко ідентифікується індивідом; стереотипні
уявлення про чоловіків та жінок співвідносні з його особистим досвідом, а
взаємини між статями сприймаються як найбільш очевидні, а відповідно,
легітимні.
Загалом аналіз концептів-максимумів та концептів-мінімумів
гендерного значення та їхніх характеристик здійснили в контексті гендерних
стереотипів, які сформовані та функціонують у соціумі, систематизуючи
реально існуючі репрезентації.
5. Визначено особливості вживання гендерних концептів у сучасній
періодиці для жінок та чоловіків. Виявлено найчастіше вживані похідні цих
макроконцептів, тобто їх мікроконцепти та детально їх проаналізовано.
175
Зясовано, що видання для жінок та чоловіків насичені різноманітними
гендерними концептами, які вживаються у різних контекстах.
Макроконцепт «жінка» умовно можна поділити на основні, тобто
найчастіше вживанні у досліджуваних журналах мікроконцепти, а саме такі:
кохана (26%), коханка (23%), подруга (14%), суперниця (12%), мати (11%),
свекруха/теща (9%), інші (6%). Найповніше цей концепт проявляється у
співвідношеннях 1) жінка та чоловік (30%), 2) жінка і соціум (24%), 3) жінка
й духовність (20%), 4) жінка та сім’я (14%), 5) жінка й краса (12%).
У досліджуваних виданнях макроконцепт «чоловік» відображається у
таких найчастіше вживаних мікроконцептах: коханий (30%), батько (21%),
незнайомець (17%), начальник (12%), син (10%), друг (7%), інші (4%).
Детально розглянуто концепт «чоловік у різних взаємодіях
(співвідношеннях), а тому виділимо основні найчастіше вживані у
досліджуваній періодиці відношення (категорії): «чоловік – кар’єра» (28%),
«чоловік і спорт» (23%), «чоловік і жінка» (19%), «чоловік і духовність»
(16%), «чоловік і сім᾿ я» (14%).
Таким чином, висвітлення гендерного концепту «чоловік» на сторінках
видань для чоловіків та жінок відрізняється. Наприклад, у жіночих виданнях
чоловік найчастіше описується у взаємостосунках з жінками, лише потім, як
професіонал своєї справи, майже не приділяється увага зовнішності чоловіка.
Тобто внутрішня суть чоловіка має важливе значення для жінки (за
матеріалами журналів). Що ж до концепту «чоловік» на сторінках видань для
чоловіків, то саме зовнішності присвячена чимала частина публікацій. Також
важливим для чоловіків є правильне харчування, кар’єрний розвиток,
успішність, статус у суспільстві. А висвітлення гендерного концепту «жінка»
в гендерно маркованій періодиці підтверджує думку, про те що більшість
сучасних жінок намагаються проявити себе як у роботі, так і в стосунках з
чоловіками, виконуючи різні соціальні ролі. Вони поєднують професійну та
сімейну сферу життєдіяльності. Важливим є духовний розвиток жінки як
цілеспрямованої особистості, яка намагається підтримувати форму та
176
стежити за своєю зовнішністю. Образ всебічно розвиненої жінки – головний
на сторінках сучасних періодичних видань для жінок, що засвідчує аналіз
їхнього контенту. Варто зауважити, що у журналах для чоловіків концепт
«жінка» є не менш важливим, і реалізується він у контексті «чоловік –
жінка», а саме в аспекті роботи, захоплень, відпочинку, стосунків. Концепти
«жінка» та «чоловік» співіснують в тісній єдності «чоловік – жінка».
Взаємостосунки з протилежною статю є актуальною темою як для видань для
жінок, так і для чоловіків.
Варто виокремити концепт «родина», який вживається у контексті
концептів-максимумів «чоловік» та «жінка та об’єднує ці концепти в єдине
ціле і доповнює різними взаємозв’язками (відношеннями). Синонімом до
концепту «родина» є «сім᾿ я». Цей об’єднуючий концепт теж часто
висвітлюється на сторінках сучасної періодики для жінок і чоловіків. І
знаходить відображення в гендерному співвідношенні «чоловік – жінка»,
який в свою чергу поділяється на такі основні гендерні категоріальні
відношення (категорії) з концептами-мінімумами: «дружина – чоловік»,
«мати – дитина» («мати –донька», «мати – син»), «жінка – свекруха»,
«чоловік – дружина» «батько – дитина» («батько – син», «батько – донька»),
«син – мати», «зять – теща» та інші. Схематично це можна зобразити так:
«родина» → «чоловік – жінка» → «дружина – чоловік» (або «мати – син»,
«батько – донька»…).
Концептуальне сприйняття і тлумачення концептів «жінка» та
«чоловік», що висвітлюється на сторінках сучасної гендерно маркованої
періодики в Україні, потребує окреслення багатогранності гендерних
інтерпретацій, осягнення метафоричного сприйняття цих образів та їх ролі й
призначення у суспільстві.
6. Висвітлено на основі гендерних концептів багатогранність гендерних
образів у сучасній періодиці для жінок та чоловіків в Україні. Для
дослідження гендерної концептосфери виявлено основні гендерні концепти
та їх похідні, а також співвідношення між ними. З᾿ ясовано, що гендерні
177
концепти співіснують в тісні взаємодії між собою, тобто концепт «жінка»
знаходить своє відображення у концепті «чоловік» і навпаки це висвітлено у
таких категоріальних співвідношеннях як: «жінка – чоловік», «чоловік –
жінка», які в свою чергу поділяється на різні категорії: «дружина – чоловік»,
«мати – дитина» («мати –донька», «мати – син»), «жінка – свекруха»,
«дівчина – хлопець», «подруга – друг», «начальниця – підлеглий», «підлегла
– бос», «чоловік – дружина», «батько – дитина» («батько – син», «батько –
донька»), «син – мати», «зять – теща», «хлопець – дівчина», «друг –
подруга», «начальник – підлегла». І ці взаємозв’язки можуть вживатись у
досліджуваних виданнях з різним смисловим навантаженням, тобто у різних
контекстах, як у позитивних, так і в негативних. А значить виконувати різні
міжособистісні функції, а інколи і соціальні ролі. Тобто, гендерно маркована
періодика не обмежується висвітленням лише позитивних образів жінки та
чоловіка.
Гендерні опозиції неподільні й завжди взаємно зумовлюють та
підсвідомо доповнюють одна одну, їхній зміст розкривається через принцип
єднання протилежностей, що перебувають у постійній соціальній взаємодії.
Отже, каркас гендерної концептосфери становлять базові гендерні
макроконцепти «жінка» й «чоловік», які вживаються у досліджуваній
періодиці в різних співвідношеннях в залежності від того, які ролі виконують
жінка чи чоловік у суспільстві. І саме від виваженості, вдумливості,
відповідального підбору гендерних характеристик, що подаються у гендерно
маркованій періодиці формуються сучасні та майбутні гендерні образи,
популяризуються уявлення про ідеальних жінок і чоловіків, їхні потреби,
можливості, обов’язки у сім’ї, на роботі, й загалом у всіх сферах
життєдіяльності.