Попович Юлія Олександрівна Преса Північної Буковини в формуван­ні концепції національної соборності (1885 - 1930-ті pp.) : Попович Юлия Александровна Пресса Северной Буковины в формировании концепции национальной соборности (1885 - 1930-е pp.)

Краткое описание

Попович Юлія Олександрівна, асистент кафедри жур­налістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: «Преса Північної Буковини в формуван­ні концепції національної соборності (1885 - 1930-ті pp.)» (27.00.04 - теорія та історія журналістики). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПОПОВИЧ ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК [070(477.85):323.23.019.5]„1885/193”
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРЕСА ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ У ФОРМУВАННІ КОНЦЕПЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ СОБОРНОСТІ (1885-1930-ТІ РР.)
Подана на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій
27.00.04 – теорія та історія журналістики
Науковий керівник
доктор наук із соціальних комунікацій,
доцент Василик Любов Євгенівна
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Ю. О. Попович
Київ – 2017

ЗМІСТ
Вступ................................................................................................................... 14
Розділ 1. Соборність як проблема у медіадискурсі: історіографія та
термінологічна складова проблеми............................................................... 23
1.1. Соборність: когнітивні аспекти розуміння поняття .................................. 23
1.2. Проблема соборності у ЗМІ як предмет медіастудій ................................ 29
Висновки до розділу 1........................................................................................ 55
Література до розділу 1...................................................................................... 56
Розділ 2. Буковинська преса австро-угорського періоду (1885–1918 рр.)
як засіб формування соборності України: духовний аспект проблеми ... 59
2.1. Пресовий контекст понять Буковина / Україна: рубрики, авторський
склад, жанрова структура медіасегменту, контент .......................................... 63
2.1.1. Зародження проблеми соборності у газеті «Буковина» за редагування
Ю. Федьковича (1885–1887 рр.) ........................................................................ 63
2.1.2. Розвиток проблеми соборності у «Буковині» в 1888–1894 рр. .............. 72
2.1.3. Концепція єдності українських земель у редакційній політиці
О. Маковея (1895–1897 рр.)............................................................................... 82
2.1.4. Диверсифікація проблеми у пресі в період політичного
самоусвідомлення буковинського суспільства (1898–1910 рр.)...................... 90
2.2. Учительські часописи Північної Буковини як виразники проблеми
національної соборності .................................................................................. 108
Висновки до розділу 2...................................................................................... 125
Література до розділу 2.................................................................................... 128
13
Розділ 3. Трансформація проблеми соборності в українській періодиці
Буковини румунського періоду (1918–1930-ті рр.) .................................... 130
3.1. Проблема соборності у пресі Північної Буковини в контексті окупації
краю Румунією ................................................................................................. 130
3.2. Вплив політичного становища Наддніпрянської України (УРСР) на
пресову інтерпретацію концепції соборності................................................. 145
Висновки до розділу 3...................................................................................... 154
Література до розділу 3.................................................................................... 156
Розділ 4. Формування концепції політичної соборності на сторінках
націоналістично зорієнтованої періодики краю........................................ 158
4.1.Значення місячника «Самостійна Думка» в утвердженні національної єдності
........................................................................................................................... 158
4.2. Тижневик «Самостійність»: ідея державності української нації у
концепції редактора Д. Квітковського ............................................................ 172
Висновки до розділу 4...................................................................................... 191
Література до розділу 4.................................................................................... 192
Висновки.......................................................................................................... 194
Додаток ............................................................................................................ 198

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні вперше здійснена спроба висвітлити
комплексну проблему соборності на сторінках української періодики
Північної Буковини (1885–1930-ті рр.). Проведене дослідження у
відповідності з поставленими завданнями дає змогу зробити такі висновки:
1. Початки української преси Північної Буковини припадають на 70-ті
роки ХІХ ст. – часи австро-угорського правління в краї. Поява українських
часописів тісно пов’язана з національним відродженням переважаючої
кількісно частини корінних мешканців найвіддаленішої провінції АвстроУгорщини. Першими пробуджувачами національної свідомості серед українців
Буковини в 60-х роках ХІХ ст. стали письменники Ю. Федькович та
С. Воробкевич. Поява періодики рідною мовою була вчасною. Вона прискорила
процес становлення організованого національного життя. Важливу роль при
цьому відводимо чернівецькому культурно-освітньому товариству «Руська
Бесіда» (засноване 1869 р.), яке з середини 80-х років ХІХ ст. підтримало вихід
у світ народовської «Буковини».
2. Одним із ключових понять дослідження є «соборність». Незважаючи
на значну кількість трактувань цього терміна, «соборність» розглядаємо не
лише як географічне, територіальне єднання українських земель, але й
насамперед як духовне об’єднання української нації крізь призму єдиної
культури, релігії, мови, літератури та друкованого слова, єдиної державності.
Для відбору та аналізу фактичного матеріалу опрацьовано понад 3500
чисел газет та журналів. Подаємо загальну кількість номерів видань, а також
кількісне та процентне співвідношення номерів, в яких зустрічаються
матеріали відповідно до означених двох груп маркерів соборності –
проблемно-тематичної; редакційно-видавничої, промоційної:
- «Буковина» (1885–1910; 1915–1918) – 3088 чисел – 2099 (68 %);
- «Каменярі» (1909–1914; 1921–1922) – близько 200 чисел – 100 (50 %);
- «Промінь» (1904–1907; 1921–1923) – близько 70 чисел – 31 (45 %);
195
- «Самостійність» (1934–1937) – близько 115 чисел – 69 (60%);
- «Самостійна Думка» (1931–1937) – близько 65 чисел – 37 (58 %).
Серед інших видань («Руска Рада», «Рідний Край», «Час», «Народний
голос» та ін.) опрацьовано близько 100 чисел.
При вивченні маркерів соборності звернуто увагу на рубрикації та
авторський склад буковинських видань. Насамперед акцентовано на
рубриках: «Що діють наші братя?», «Вісти з росийскої України», «Наука,
штука, література», «Листи з України» та ін. Опрацьовано матеріали,
переважна більшість яких були анонімними. Із найактивніших дописувачів
часописів визначено І. Франка, М. Драгоманова, О. Кониського, Б. Грінченка
та інших авторів з Наддніпрянщини та Галичини.
3. Українська журналістика Північної Буковини 1885-1918 рр.
перебувала у важкому становищі: матеріально-фінансові нестатки, цензура.
Проте періодичні видання ніколи не відступали від українських позицій,
усіма силами духовно єднали розділених кордонами імперій українців,
публікуючи на своїх шпальтах матеріали з історії України, культури, освіти,
мистецтва, релігії тощо. Таким чином, часописи краю формували
національну свідомість буковинців, спонукали до самоусвідомлення, до
ідентифікації населення в рамках єдиної української нації. Витоки концепції
соборності українців Північної Буковини з Наддніпрянщиною пов’язані з
однойменною газетою «Буковина» (1885–1910).
4.Символом соборності в нових політичних умовах стало Буковинське
віче 3 листопада 1918 р., на якому українці краю висловили свою підтримку
проголошеній 22 січня 1918 р. УНР. Результатом Віча стало проголошення
возз'єднання Північної Буковини із Західноукраїнською Народною
Республікою з подальшою Злукою з «Великою Україною». В умовах розпаду
старої політичної системи та викликаною війною кризи лише одна українська
газета, яка виходила в Чернівцях, – «Буковина» – зберегла для історії цю
подію. Уже за тиждень край окупувала королівська Румунія. У статтях
«Самостійна Україна» та «Мир і Україна» (1918. Ч. 4 і 5), відповідно, вітала
196
проголошення Українською Центральною Радою самостійності України та
визнання нової держави Австро-Угорщиною, Німеччиною, Туреччиною і
Болгарією; інформувала про труднощі України при відстоюванні своїх
позицій у контексті європейської політики. 10 листопада «Буковина» (1918.
Ч. 38) вмістила звернення «До вільних громадян усіх народностей і верств в
краю», в якому закликала підтримати тимчасову владу та повідомила про
ухвалу Віча в Чернівцях, сутність якого зводилася до прилучення
австрійської частини української землі до України.
5. Ідея соборності у період репресій та голодомору в УРСР 1930-х рр.
зазнала своєрідної трансформації, наповнення кризовим співпереживанням.
У пресі Північної Буковини одними з центральних стають матеріали про
розстріли української інтелігенції, численні смерті від голоду, біженців, які
тікають від радянського режиму; публікується інформація про збір коштів
для голодуючих. Таким чином, проблема соборності з Україною сповнюється
настроями драматичної екзистенції, позначеної втратами та поразками у
національних змаганнях.
6. Хоч у період румунської «облоги» (1918-1928) в українській пресі
Північної Буковини в умовах утисків, заборон, цензури питання соборності,
української самостійності були табуйованими та чітко не означеними через
національну поразку, проте згодом друковані ЗМІ знову піднімають ідею
національно-визвольних змагань українців. Головним їх речником виступило
створене у 1925 р. Українське національно-демократичне об’єднання, яке
вело боротьбу за створення самостійної Української держави. Першими у
Північній Буковині ці ідеї з’являються у виданнях «Рідний край», «Народний
голос», «Зоря». Щоденна незалежна газета «Час» (1928-1940) теж схилялася
до них. Найповніше ж концепцію єдиної соборної України розвинули
націоналістично спрямовані видання – журнал «Самостійна Думка» (1931–
1937) та газета «Самостійність» (1934–1937), близькі до ОУН та редаговані
командою засновників націоналістичного руху в Північній Буковині.
197
7. У процесі дослідження динаміки соборницьких матеріалів на сторінках
періодики Північної Буковини кінця ХІХ – 1930-х рр. ХХ ст. встановлено, що
проблема соборності пройшла певну трансформацію від розуміння цього
терміна в австро-угорський період, коли вона інтерпретувалася як духовне
єднання українців з єдинокровними братами, – до трактування соборності в
румунський період, коли вона зросла до усвідомлення ідеї об’єднання
української нації в рамках незалежної держави – Самостійної України.
Упродовж аналізованих епох в історії української преси Північної Буковини
незмінним складником медіа-контенту залишався вектор, що був спрямований
на духовне та географічне єднання української нації. У різні часи він то згасав,
то отримував нове політичне піднесення в залежності від обставин розвитку
преси та загалом становища українства у краї. З’ясовано, що періодика
Північної Буковини 1885-1930-х рр. сформувала в суспільній свідомості
концепцію самостійної соборної Української держави.