Мельничук Юлія Георгіївна Дискурс релігійної проблемати­ки в газеті «Буковина» кінця XIX - початку XX століття : Мельничук Юлия Георгиевна Дискурс религиозной проблематики в газете «Буковина» конца XIX - начала XX века

Краткое описание

Мельничук Юлія Георгіївна, асистент кафедри жур­налістики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: «Дискурс релігійної проблемати­ки в газеті «Буковина» кінця XIX - початку XX століття» (27.00.04 - теорія та історія журналістики). Спецрада Д
у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
МЕЛЬНИЧУК ЮЛІЯ ГЕОРГІЇВНА
УДК 070(477.85)„1885/1910”
ДИСЕРТАЦІЯ
ДИСКУРС РЕЛІГІЙНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В ГАЗЕТІ „БУКОВИНА”
КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
Подана на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій
27.00.04 – теорія та історія журналістики
Науковий керівник
доктор наук із соціальних
комунікацій, доцент
Василик Любов Євгенівна
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Ю. Г. Мельничук
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………14
Розділ 1. Газета „Буковина” (1885 – 1910) та її значення в релігійному
процесі на Буковині……………………………………………………………20
1.1. Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми……………………20
1.2. Рубрикація, авторський склад, жанрова структура медіа-контенту……..27
Висновки до розділу 1…………………………………………………………35
Література до розділу 1…………………………………………………………36
Розділ 2. Концепція подачі релігійної проблематики на шпальтах „Буковини”
(1885 – 1910) в контексті суспільно-історичних подій………………………..42
2.1. Румунізація церкви як основний тематичний пласт релігійної
проблематики…………………………………………………………………42
2.2. Релігія та держава й політика: складові комунікування………………..71
2.3. „Українське питання” в церкві та москвофільський чинник…………..90
Висновки до розділу 2…………………………………………………………118
Література до розділу 2………………………………………………………..121
Розділ 3. Дискусійні аспекти релігійної проблематики на шпальтах
„Буковини” та інших ЗМІ періоду Австро-Угорської імперії……………….124
3.1. Румунізаторська політика православної церкви………………………...127
3.2. „Українське питання” в православній церкві крізь призму політики й
релігії й уніатство як альтернатива утискам прав українців………………..139
3.3. Москвофільство й церква…………………………………………………152
Висновки до розділу 3…………………………………………………………155
Література до розділу 3………………………………………………………..157
Розділ 4. Висвітлення газетою „Буковина” інших конфесій як засіб
формування світоглядної позиції народу……………………………………..159
4.1. Діяльність католицької церкви на шпальтах часопису………………….159
4.2. Релігійні процеси в Російській імперії в рецепції „Буковини”…………168
4.3. Протестантські рухи……………………………………………………….174
4.4. Іудаїзм………………………………………………………………………179
13
Висновки до розділу 4…………………………………………………………181
Література до розділу 4………………………………………………………..183
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….185
ДОДАТКИ………………………………………………………………………189
14
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження обумовлюється тим, що
релігійна проблематика в суспільно-політичних виданнях України в
історичному розрізі фактично не досліджена, особливо це стосується
періодичних видань Західної України загалом й Північної Буковини зокрема,
адже ці часописи є невід’ємним атрибутом українського
журналістикознавства. Тому не можливо сформувати цілісну картину
дискурсу релігійної проблематики в „світських” виданнях без вивчення
буковинської періодики такого типу кінця ХІХ – початку ХХ століття, котра
найкраще репрезентована газетою „Буковина” (1885 – 1910) як першим у краї
українськомовним виданням, що втілювало прогресивні ідеї журналістики.
Наразі практично відсутні дослідження зазначеного часопису, що в
повній мірі могли б дати уявлення про його концепцію, контент, авторський
колектив та читацьку аудиторію. У наукових колах видання позиціонується
переважно як таке, на шпальтах якого 1892 – 1893 року публікувались
„Листи з України Наддніпрянської” авторства Б. Грінченка під псевдонімом
П. Вартовий, що загалом налічували 18 публікацій. Ідеї Б. Грінченка стали
приводом до дискусії з М. Драгомановим, котрий почав відповідати
співрозмовникові, надсилаючи в „Буковину” „Листи на Наддніпрянську
Україну”1 2
. Саме тому передусім важливо окреслити специфіку
функціонування „Буковини” та умови, що передували виокремленню в
редакційній лінії пласту релігійної проблематики.
Історично склалось так, що релігійне життя в Україні нерозривно
пов’язане з суспільно-політичною ситуацією, причому взаємовплив між цими
сферами настільки сильний, що часто державні діячі аж надто активні в своїх
намаганнях продемонструвати через ЗМІ релігійні погляди й вчинки. На

1 Жуковський А. Національне питання в полеміці між М. Драгомановим і Б. Грінченком [Електронний
ресурс ] // URL: http://litopys.org.ua/drag/drag202.htm (дата звернення: 18.09.2017).
2 Михайлин І. Л. Історія української журналістики ХІХ століття: підручник. К.: Центр навчальної
літератури, 2003. С. 447–464.
15
цьому тлі дуже промовисто виглядають результати опитування Центру
Разумкова за 2016 рік, що демонструють показник у 58,6 % мешканців
України, що довіряють церкві3
.
Власне за останнє століття хоча й стала меншою репрезентація
релігійних інституцій через мас-медіа, ми можемо спостерігати її
трансформування в церковні чи конфесійні ЗМІ. Саме цим питанням
присвячені праці А. Бойко, А. Юраша, М. Балаклицького, Л. Вежель,
М. Левчук, А. Полякової, О. Керц, Ю. Лавриш та багатьох інших науковців.
Необхідні для нашої дисертаційної роботи теоретико-методологічні
основи дослідження загальнонаціональної системи ЗМІ в середовищі
масових комунікацій й значення дискурсу релігійної проблематики на
шпальтах мас-медіа знаходимо в працях українських журналістикознавців
В. Різуна, В. Іванова, І. Михайлина, Н. Сидоренко, С. Квіта, Ю. Бідзілі та ін.
Однак значно менше уваги відвели дослідники вивченню релігійної
журналістики Західної України в історичному розрізі, а зокрема й медіа
Буковини. Так А. Бойко згадує у своїх дослідженнях лише часописи
православної церкви в краї – „Православную Буковину” та „Православную
Русь”, що мали москвофільське спрямування, М. Левчук аналізувала
висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси
православної церкви Волині, починаючи з 1867 р. При цьому дискурс
релігійної проблематики в суспільно-політичних видання початку ХХ ст. на
Буковині не аналізувався зовсім.
Надзвичайно промовисто про наявність таких аспектів свідчать
матеріали газети „Буковина” (1885 – 1910). Необхідність їх дослідження
пояснюється, в першу чергу тим, що важливо з’ясувати участь у релігійних
процесах представників різних конфесій й з’ясувати, чи мав уплив часопис
на формування міжконфесійної згоди, чи намагався залагоджувати

3 Чи довіряєте ви Церкві? (2000 – 2016) [Електронний ресурс] // URL:
http://old.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=1125 (дата звернення: 18.09.2017).
16
етнонаціональні конфлікти на релігійному ґрунті, чи був прихильником або
пропагандистом конкретної конфесії і т. д.
Релігійна проблематика в газеті подавалась переважно крізь призму інших
сфер суспільного життя – наприклад, політики, національного питання, історії,
культури, а тому важливо визначити концептуальну спрямованість матеріалів,
провідні тематичні категорії, жанрову специфіку, мовно-стилістичні прийоми та
ін. Таким чином, наше дисертаційне дослідження дасть змогу сформувати
цілісне уявлення про основні тенденції церковно-релігійних процесів в рецепції
„Буковини” періоду Австро-Угорської імперії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертації безпосередньо пов’язана з науковою проблематикою кафедри
журналістики Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича „Актуальні проблеми українського журналістикознавства
та розвиток журналістики і видавничої справи на Буковині” (державний
реєстраційний номер 011U003033).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз
дискурсу релігійної проблематики в газеті „Буковина” (1885 – 1910), що
передбачає розгляд тематики, визначення характерних рис таких публікацій і
можливого впливу на аудиторію.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
- з’ясувати місце комплексної проблеми вивчення дискурсу релігійної
проблематики в газеті „Буковина” (1885 – 1910) в контексті наукового
доробку українських та закордонних журналістикознавців;
- дослідити особливості висвітлення релігійної проблематики в
„Буковині” як першому українськомовному „світському” часописі краю
кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
- розглянути процес становлення та динаміку релігійної тематики в
„Буковині”;
- сформулювати відповідні тематичні групи та здійснити типологічний
аналіз;
17
- охарактеризувати ідейно-концептуальні засади публікацій кожної
групи та їх жанрові характеристики й авторський колектив;
- простежити можливий вплив лексики на аудиторію часопису.
Об’єктом дослідження є часопис „Буковина” (1885 – 1910).
Предмет дослідження – матеріали на релігійну проблематику в газеті
„Буковина” кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Хронологічні межі дослідження: 1885 – 1910 роки як період виходу
газети „Буковина”. До уваги не беруться „відроджені” згодом часописи
„Нова Буковина” (1912 – 1915) та „Буковина” (1915 – 1918), оскільки
концептуально це були вже зовсім інші видання, редакційні колективи яких
працювали швидше за політичними переконаннями.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі
застосовано наступні методи: при опрацюванні історіографічної, джерельної
бази та дослідженні документів використовувались бібліографічно-описовий,
системно-хронологічний, структурно-типологічний та порівняльний методи;
жанрово-тематичні особливості контенту досліджувались за допомогою
методів аналізу (при визначенні тематики, проблематики та мовностилістичних особливостей публікацій) та синтезу (виділення спільних
моментів для формування тематичних груп), а також контент-аналізу
(кількісні показники матеріалів на релігійну проблематику за окремими
тематичними підгрупами); за допомогою історичного методу визначені
суспільно-історичні процеси, що впливали на релігійну тематику в ЗМІ.
Використані методи забезпечують достовірність отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
уперше:
- системно проаналізовано контент газети „Буковина” (1885 – 1910);
- окреслено особливості релігійної проблематики у світських виданнях
Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
- виокремлено із загального масиву публікації на релігійну тематику;
18
- досліджено дискурс релігійної проблематики в аналізованому
часописі;
- сформульовано основні тематичні категорії досліджуваної групи та
жанрові форми їх реалізації;
- визначено динаміку розвитку та основні тенденції матеріалів на
релігійну тематику в контексті історичних процесів на Буковині періоду
Австро-Угорської імперії;
удосконалено:
- дефініції поняття „релігійна журналістика”;
- особливості роботи журналістів із матеріалами на релігійні теми в
„світських” медіа;
набули подальшого розвитку:
- принципи аналізу релігійної проблематики в періодиці Буковини
кінця ХІХ – початку ХХ ст.;
- тематичні домінанти дослідження церковно-конфесійної преси краю
періоду Австро-Угорської імперії;
- визначення основних тенденцій розвитку ЗМІ в контексті релігійної
ситуації в окремих регіонах України.
Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Теоретичні
положення та висновки дисертації можуть бути використані у наукових
працях з теорії та історії журналістики як основа для подальших досліджень
релігійної проблематики в ЗМІ.
Основні результати роботи можуть бути базою для підготовки
навчальних програм з наступних дисциплін: „Преса Північної Буковини”,
„Основи релігійної журналістики”, „Релігійна проблематика в ЗМІ”. Також
передбачена можливість використання дослідження при написанні
навчальних посібників, підручників, конспектів лекцій, монографій з
журналістикознавства та при розробці методичних рекомендацій
журналістам, що працюють з релігійною тематикою.
19
Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат та наукові
статті, що передають основний зміст роботи, виконані самостійно. Одна
наукова публікація видана у співавторстві з к. н. с. к. Т. С. Гринівським,
котрий проаналізував місце православної церкви у книговидавничій справі,
матеріали про цей аспект зафіксовані й у газеті „Буковина”. Проте
положення, викладені співавтором, не ввійшли в текст роботи, оскільки не
становлять сферу наших наукових інтересів.
Апробація матеріалів дисертації. Рукопис дисертації обговорено на
засіданні кафедри журналістики Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича. Основні положення і результати дисертаційного дослідження
доповідалися та були обговорені на таких наукових заходах: Всеукраїнській
науково-практичній конференції „Комунікація і дискомунікація в умовах
розвитку сучасного інформаційного суспільства” (м. Чернівці, 24 квітня 2015
року), Міжнародній науково-практичній конференції „Релігія, релігійність,
філософія та гуманітаристика у сучасному інформаційному просторі:
національний та інтернаціональний аспекти” (м. Рубіжне, 29 – 30 грудня 2015 р.),
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасного
мас-медійного простору” (м. Херсон, 12 – 13 вересня 2016 року), Міжнародній
науково-практичній конференції „Лабіринти реальності” (Монреаль, Канада, 30 –
31 жовтня 2016 року), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції
„Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку” (м. Вінниця,
12 – 13 жовтня 2016 р.).
Публікації. Основні наукові положення та результати дисертаційного
дослідження викладені у 7 наукових публікаціях. З них 5 наукових
публікацій надруковані у фахових виданнях (1 у співавторстві), 1 – у
закордонному виданні, 2 – у інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, анотації, чотирьох розділів, висновків, літератури до розділів та
додатків. Загальний обсяг – 191 сторінка, з них основна частина становить
177 сторінок

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні вперше зроблена спроба вирішити
комплексну проблему, що стосується дискурсу релігійної проблематики в
газеті „Буковина” (1885 – 1910). Проаналізований контент часопису за 25-
літній період існування й з усього інформаційного масиву виділено
719 публікацій на релігійну тематику.
Основні результати виконаної роботи:
1. Визначена теоретико-методологічна база дослідження на основі праць
українських та закордонних журналістикознавців. Проаналізовано наукові
роботи, що стосуються історії української релігійної журналістики та сучасних
аспектів релігійної журналістики, на основі чого виокремлено трактування
понять „релігійна журналістика” та „церковна преса”. На основі теоретикометодологічних засад дослідження загальнонаціональної системи ЗМІ в
середовищі масових комунікацій з’ясовано значення дискурсу релігійної
проблематики на шпальтах мас-медіа. Проведено аналіз стану вивчення
часопису „Буковина”, на підставі чого встановлено, що ні діяльність газети, ні її
тематичне наповнення раніше детально не висвітлювались, а існуючі наукові
розвідки часто неповні й неточні. Релігійна проблематика в даному виданні
взагалі ще не була предметом вивчення науковців.
2. Простежено специфіку висвітлення релігійної проблематики в газеті
„Буковина” як першому в краї українськомовному „світському” виданні в
контексті редакційної політики та суспільно-історичних умов
функціонування. На основі цього визначено головні причини
взаємопроникнення тем релігії та політики, релігії та питання національного
відродження, релігії як невід’ємної складової української державності.
Встановлено, що „Буковина” як представник часописів „світського”
спрямування кінця ХІХ – початку ХХ ст. приділяла значно більше уваги
релігійним темам, ніж сучасні періодичні видання, обираючи для матеріалів
найдискусійніші питання церковно-релігійного життя.
186
3. З’ясовано, що релігійна тематика в аналізованому виданні й змістовно, й
кількісно подавалась по-різному в різні періоди функціонування газети. Зокрема
в перші десять років виходу „Буковини” з 1885 по 1895 роки релігійна
проблематика подавалась переважно в контексті румунізації церкви. Після
виходу на політичну арену українських діячів С. Смаль-Стоцького, Є. Пігуляка
та М. Василька по-новому зазвучала й церковно-релігійна тематика: з’являються
матеріали, що подаються крізь призму політики й проблеми становлення
української державності. Саме завдяки спільним зусиллям представників
інтелігенції й „Буковини” вдалось пояснити простому народові відмінність між
поняттями „віра” й „нація”. Переломним для „Буковини” став початок ХХ ст.,
коли до вже добре розроблених редакцією релігійних питань додались й
публікації про висвітлення діяльності інших конфесій, котрі перш за все мали на
меті привернути увагу до часопису представників католицької церкви,
протестантів та іудеїв, що в значній кількості були представлені в Чернівцях, а
також розширити знання про них у простих людей, котрі традиційно мислили
стереотипами щодо представників окремих релігійних громад. Протягом усього
періоду існування „Буковини” на її шпальтах точились дискусії з іншими
газетами щодо окремих аспектів діяльності церкви в краї. Головними
опонентами часопису переважно були румунськомовні й німецькомовні видання,
причому не лише ті, що видавалися у Чернівцях, а й навіть віденські, згодом до
них долучились й москвофільські. При цьому редакція жодного разу не залишила
без аргументованої відповіді закиди на її адресу щодо певних релігійних
аспектів. Таким чином, дискурс релігійної проблематики в газеті „Буковина”
демонструє різносторонність поглядів часопису, прогресивність в ідеях та
стійкість щодо власних переконань.
4. На основі проведеного аналізу виділені відповідні тематичні групи в
контексті релігійної проблематики, а саме: 1) румунізація церкви; 2) релігія та
держава й політика; 3) „українське питання” в церкві; 4) москвофільський
чинник в діяльності православної церкви; 5) дискусійні аспекти релігійної
тематики в різних ЗМІ; 6) діяльність католицької церкви; 7) релігійні процеси в
187
Російській імперії; 8) протестантство; 9) іудаїзм. Крім того, майже кожна
тематична група вміщує підтеми, що деталізують узагальнені поняття.
Найширше в „Буковині” розкрита тема румунізації церкви, що була провідною
протягом усього періоду діяльності часопису. Також ми спростували думку
опонентів часопису з приводу його особливої прихильності до унії й заклику
переходити з православ’я в греко-католицизм, нами не зафіксовано жодного
випадку такої пропаганди. У більшості досліджуваних матеріалів так чи інакше
присутній політичний аспект, котрий навіть не намагались приховувати, проте з
огляду на відсутність журналістських стандартів на Буковині кінця ХІХ –
початку ХХ ст. стає зрозумілим і суб’єктивізм, й ознаки „мови ворожнечі”, й
надмір емоційно-оцінної лексики.
5. Жанрові характеристики публікацій на релігійну тематику дуже розмиті,
як і решта матеріалів, опублікованих у „Буковині”. Більш-менш чітко можна
визначити лише замітки та розширені замітки, котрі традиційно розміщувались у
рубриці „Новинки” та „Новини зі світу” на 3 або 4 сторінці газети. Решта
публікацій являють собою суміш інформаційних жанрів з аналітичними,
аналітичних з публіцистичними і т. д. Характерним для часопису був такий
специфічний жанр як „допис” – опублікований лист, чиясь думка щодо окремих
релігійних питань, довкола яких редакція розвивала вже свою тематичну лінію.
„Буковина” часто вдавалась до передруковування матеріалів на релігійні теми з
інших ЗМІ, найбільше передруків зафіксовано з американської газети „Свобода”.
Авторський колектив часопису через переслідування ховався за псевдонімами та
криптонімами „Православний”, „Українець”, „Учитель”, „Селянин”,
„Парохіянин”, „Н. Недайбіда”, „Озірник”, , „Олег Сатир”, „П. Б. Ж.”, „А. В. К.”,
„Г. З.”, „І. Г”, проте найчастіше матеріали просто не підписувались. Автором аж
26 матеріалів церковно-релігійного спрямування значиться Православний, проте
важко сказати, чи за цим іменем ховалась одна і та ж людина. Щодо
заголовкових комплексів, то не завжди вони відображали суть матеріалу,
подекуди публікації в різних номерах супроводжувались заголовками, що вже
188
використовувались раніше. Часто застосовувались заголовки у формі
риторичного запитання чи заголовки-звертання.
6. Встановлено, що мова публікацій на релігійну тематику в газеті
„Буковина” мала певні стильові особливості часопису. Передусім це стосується
специфічної української мови з вкрапленнями буковинських діалектів й
подекуди передачі лексем за принципом „як чуємо – так пишемо”. Часто
зустрічаються й окремі слова або й речення румунською чи німецькою мовою,
що засвідчує високий рівень освіченості редакційного колективу. Саме тому ми
свідомо не виправляли цитати з „Буковини” у відповідності до норм сучасного
правопису, щоб продемонструвати мовну картину краю кінця ХІХ – початку ХХ
століття. Зафіксовані також і ознаки „мови ворожнечі”, зокрема слововживання
„жид” (у сенсі – ті, хто сповідував іудаїзм), „жидівський кагал” (у сенсі – іудеї, котрі
підтримували політику консисторії), „консисторський прихвостень” (у сенсі –
працівники консисторії румунської національності), „ренегат” (у сенсі –
зрумунозований українець), „перекинчик” (у сенсі – румунізовані
священнослужителі-українці), „голений піп” (у сенсі – священнослужитель римокатолицької церкви), „секта”, „кацапи” (у сенсі – москвофіли). Цікаво, що лексема
„піп” „Буковиною” вживалась лише в негативному контексті, мовляв, хороший для
своїх прихожан священнослужитель називався священиком, отцем. Таке
слововживання формувало негативне ставлення в аудиторії до зображуваних осіб й
сприяло стигматизації, а також посилювало конфлікт на міжнаціональному грунті.
Перспективу майбутніх досліджень вбачаємо у подальшому розкритті
наступної комплексної проблеми – аналізові дискурсу релігійної проблематики
в інших часописах Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст., що дасть змогу
сформувати цілісне уявлення про релігійну тематику в народовських та
москвофільських часописах, зокрема й у виданнях, що виходили під егідою
православної церкви – „Candela”, „Foaia Ordinaciunilor”, „Православная
Буковина” та „Православная Русь”. Таке дослідження доповнить існуючі праці з
досліджуваної проблеми й заповнить прогалину, що утворилась через
невивченість буковинських часописів кінця ХІХ – початку ХХ ст.