Гиріна Тетяна Сергіївна Українськомовне радіо у світовому медіасередовищі: трансформації та конвергенція

Краткое описание

Гиріна Тетяна Сергіївна, доцент кафедри журналістики, української словесності та культури, Університет державної фіскальної служби України. Назва дисертації: «Українськомовне радіо у світовому медіасередовищі: трансформації та конвергенція». Шифр та назва спеціальності 27.00.04 теорія та історія журналістики. Спецрада Д26.852.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ГИРІНА Тетяна Сергіївна
УДК 316.77 : 070 : 654.195 : 314.743
ДИСЕРТАЦІЯ
УКРАЇНСЬКОМОВНЕ РАДІО У СВІТОВОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ:
ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА КОНВЕРГЕНЦІЯ
Спеціальність 27.00.04 – теорія та історія журналістики
Подається на здобуття наукового ступеня доктора наук
із соціальних комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________Т. С. Гиріна
Науковий консультант: Гоян Олесь Яремович, доктор філологічних наук,
професор
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................ 21
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО ............................................................ 34
1.1. Проблематика та поняттєво-методологічний апарат дослідження ....... 34
1.2. Ґенеза українськомовного радіо у світовому медіапросторі ................. 65
1.3. Державна мова в архітектурі звукового оформлення
українського радіо ........................................................................................... 94
Висновки до розділу 1 .................................................................................. 113
РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОСТІР
СВІТОВОГО УКРАЇНСЬКОМОВНОГО РАДІО
В КОНТЕКСТІ КОНВЕРГЕНЦІЇ МЕДІАСЕРЕДОВИЩА ............................ 117
2.1. Технологічні аспекти презентації радіоконтенту
в умовах розвитку мобільної журналістики ................................................ 117
2.2. Синергія соціально-комунікаційних платформ презентації контенту
в материковому українськомовному радіо .................................................. 144
2.3. Конвергентні інструменти в роботі радіопрограм
української еміграції ..................................................................................... 173
Висновки до розділу 2 .................................................................................. 196
РОЗДІЛ 3. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
В УКРАЇНСЬКОМОВНИХ РАДІООРГАНІЗАЦІЯХ
НА ГЛОБАЛЬНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ РИНКУ ................................... 200
3.1. Маркетинговий складник радіомовлення
в контексті трансформацій ........................................................................... 200
3.2. Трансформації радіомовлення у фокусі гарантування
інформаційної безпеки України ................................................................... 227
3.3. Формування радіомовленням інклюзивного медіапростору ............... 252
Висновки до розділу 3 .................................................................................. 279
20
РОЗДІЛ 4. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОСТІ
РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОМОВНОГО РАДІО ............................................. 283
4.1. Проєктування векторів розвитку радіомовлення слухачами ............... 283
4.2. Експертна оцінка інноваційних процесів
в українськомовному радіо ........................................................................... 317
4.3. Прикладні аспекти впровадження мультимедійних технологій
у радіожурналістиці: професійні та освітні виміри ..................................... 347
Висновки до розділу 4 .................................................................................. 368
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 371
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 381
ДОДАТКИ ........................................................................................................ 456

Список литературы

ВИСНОВКИ
Процеси трансформацій та конвергенції українськомовного радіо в
умовах глобалізації відбуваються синхронно з відповідними світовими
процесами, що дає підстави розглядати українське радіо як частину світового
радіопростору, конкурентоспроможність якого визначається орієнтацією на
інноваційні форми діяльності та системний поступ відповідно до сучасних
тенденцій (діджиталізації, візуалізації, персоналізації тощо). Осмислення
еволюційної модернізації глобального українськомовного радіо як запоруки
посилення його конкурентоспроможності у світовому соціальнокомунікаційному мультимедійному медіасередовищі зумовило розв’язання
комплексу завдань та формулювання таких висновків:
1. Трансформаційний потенціал глобального українського радіо
виявляється в посиленні конкурентоспроможності радіо в критерії його
маркетингової ефективності (у контексті нових підходів до посилення
комерційної продуктивності радіопроєкту, дифузії жанрових форм
рекламного контенту); соціальній відповідальності, зокрема в аспекті
гарантування інформаційної безпеки України й формуванні радіомовленням
інклюзивного простору. Трансформації управлінсько-організаційних моделей
радіомовлення відбуваються на виробничому рівні через формування
конвергентних редакцій (медіахолдингів Business Radio Group, Dragon
Capital, UMH group тощо), віртуальних конвергентних редакцій (“Радіо
Сковорода”), мультипрофесіоналізм працівників яких потребує розробки
спеціальних освітніх програм підготовки журналіста, радіопрацівника
конвергентної редакції, модель якої запропоновано в дисертації.
У конкурентних умовах діджиталізованого медіапростору
трансформується запит радіоаудиторії, орієнтованої на унікальний тематично
та вузькосегментований інформаційно-розважальний контент, актуалізується
372
авторська журналістика (“Блог професора Пономарева”, ВВС Ukrainian),
сприйняття ролі й значення державної мови в оформленні радіоефіру.
2. Адаптаційні можливості українськомовного радіо до застосування
конвергентних інструментів проаналізовано у фінансовій площині, у контексті
технічного забезпечення, з позиції сприйняття радіоаудиторією, зокрема
готовності радіоорганізацій до впровадження нових діджіталізаційних
платформ серед аудиторії.
Встановлено характер застосування лінійки конвергентних
інструментів у діяльності 128 українських радіостанцій (національних,
регіональних / місцевих, суспільних), 160 аудіопотоків, 9 радіопроєктів
мовами національних меншин (крім російської) в Україні, 8 українських
редакцій міжнародних радіостанцій та 67 українськомовних радіопроєктів у
15 країнах світу, що свідчить про різні рівні сприйнятливості
радіоорганізацій до впровадження новітніх інструментів посилення
конкурентоспроможності в глобалізованому цифровому медіапросторі.
У діяльність зарубіжного українськомовного радіо запроваджено
мінімальний комплект інструментів конвергенції, які притаманні сучасному
радіо за умов доступності новітніх технічних засобів увиразнення та
презентації контенту. Найчастіше використовують аудіопотік і текстове
оформлення – елементарні способи представлення радіоконтенту в проєктах
“Ukrainian Hour” (“WWDB-AM 860”, США), “Radio Slavianka” (Швеція),
“Radio Spilka” (Португалія). Материкові та українські редакції зарубіжних
радіостанцій сприйнятливіші до цих процесів. До векторів конвергентних
процесів у світовому українськомовному радіо належать такі, як: наявність
сайту, мобільного застосунку, потокового мовлення, “Radio-on-demand”
(прослуховування за запитом), банку аудіо (програм та музики), текстового,
графічного, відео, новинного наповнення сайту, відеотрансляції ефіру в
режимі реального часу, активності в соціальних мережах, рекламного
навантаження віртуальних майданчиків; легкості та орієнтації на зворотний
зв’язок, а також передбачені на окремих радіоплатформах можливості
373
доступу до архівної інформації, реєстрації, пошуку, коментування, хмарних
технологій, які в різних конфігураціях є частинами виокремлених
індикаторів.
Ці інструменти вдало інтегровано в роботу порталів “Tavr Media”,
“RadioClub.ua”; ефірних станціях, “Країна ФМ”, “Люкс ФМ”, “Радіо
Meydan”; інтернет-радіопроєктів “Urban Space Radio”, “Радіо Аристократи”,
“Радіо Домівка” й інших сучасних радіостанцій, на черзі розвиток цифрових
мереж мовлення, удосконалення та здешевлення цифрових автомобільних
радіоприймачів, розширення можливостей доступу й інструментарію
налаштування відтворення радіоконтенту, покращення покриття
радіосигналом (зокрема шляхом удосконалення систем роздавання
швидкісного мобільного інтернету, його нульової тарифікації),
стимулювання поступу національного музичного продукту (сприятиме появі
нових виконавців, хоча існує загроза, що штучно обмежений ринок надалі
зробить їх уразливими до конкуренції), посилення відповідальності за
порушення авторських прав, перегляд підходів до навчання майбутніх
спеціалістів, приведення у відповідність до потреб ринку їхніх компетенцій.
Обернено пропорційне розширення лінійки можливостей призводить до
фрагментації аудиторії від масової (за умов наявності кількох радіоканалів)
до сегментованої – у період насичення інформаційного простору
комерційними проєктами, індивідуалізованої – за наявності практично не
обмежених умов вибору та персоніфікованого налаштування радіо порядку
денного, як це реалізовано на порталі “Своє Radio”.
3. Простежено ґенезу українськомовного радіо у світовому
медіапросторі в 1923–2017 рр. За підсумками моніторингу 14 500 чисел
архівних пресових видань Канади, Німеччини та США задокументовано
наявність понад 500 зарубіжних українськомовних радіоініціатив у 141 місті
32 країн світу на всіх континентах (Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія,
Бразилія, Ватикан, Великобританія, Венесуела, Голландія, Іспанія, Італія,
Казахстан, Канада, Китай, Литва, Мальта, Німеччина, Нова Зеландія,
374
Парагвай, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Сінгапур, Словаччина,
США, Туніс, Угорщина, Уругвай, Чехія, Чилі та Швеція). Розроблено “Мапу
світового українськомовного радіо: історичний огляд” і “Мапу сучасного
світового українськомовного радіо”. На основі аналізу роботи понад
500 радіоініціатив українців за кордоном у тяглості історичного процесу та
діяльності 309 радіопродуцентів, імена яких уведено до наукового дискурсу,
подано історичний поступ закордонного українськомовного радіо як
хронологію, зведену до послідовних етапів:
1923–1929 рр. – зародження перших неперіодичних радіоініціатив у
формі музичних радіоаудицій в ефірі місцевих непотужних радіостанцій.
Сакралізація “живого” слова для українців у ці роки стала випробуванням на
відданість національній ідентичності;
1930–1938 рр. – поява періодичних програм, розквіт жанрових форм,
які знаходили відображення переважно в музичних та релігійних
радіопрограмах, радіовиступах і рекламних зверненнях (у США);
1939–1945 рр. – сповільнення розвитку українськомовного радіо на тлі
глобального військового процесу, зміщення тематичних акцентів у бік
мілітаризації суспільства, підтримка світового українства;
1946–1954 рр. – сповільнений, проте невпинний процес
інституціоналізації українського радіо за кордоном як монополіста в процесі
інформаційного обміну слухачів з різних країн, зокрема звернення до
однодумців за “залізною завісою”;
1955–1990 рр. – стагнація в українськомовному радіопросторі
зарубіжних країн. На тлі мінімізації появи нових проєктів спостерігається
тематичне та жанрове різноманіття ініціатив: гумористичні, дитячі,
мистецькі, молодіжні, політичні, рекламні, релігійні передачі, радіорецензії,
спецпроєкти, трансляції мітингів і телефонопередач / телевізійно-радієвих
програм; щорічний журналістський “Раут Української Преси і Радіо” та
конкурс краси “Міс Українська преса і радіо”;
375
1991–1996 рр. – перенесення світового поступу українськомовного
радіо на материкову Україну, дисонування ініціативності щодо інтеграції з
внутрішнім медіапростором діаспорних проєктів та кволої державної
політики в галузі, водночас потужні проросійські настрої в суспільстві
негативно резонують з україноцентричними поглядами еміграції;
1997–2017 рр. – потужна тенденція до відокремлення зарубіжного
українськомовного радіо з подальшою переорієнтацією його слухачів на
внутрішній контекст. Цей процес послаблювався лише в буремні роки
революційних подій на Батьківщині у 2004–2005 рр. та 2013–2014 рр.
Осмислення досвіду закордонних українців зі створення
спеціалізованих радіогодин у всьому світі стало підґрунтям для розширення
усталеної історіографії українського медіапростору та глибшої реконструкції
історичних трансформацій українськомовного радіо як складника
глобального конкурентного медіапростору.
4. Державна мова як маркер україноцентричного смислетворення у
світовому українському радіо функціонує у двох вимірах. Перший
збережений поколіннями українців в еміграції, примножений народною,
сучасною музичною творчістю, тож українська мова в зарубіжному
радіоефірі не в дефіциті. Другий вимір простежено на території України, де
упроваджена в 2016 р. регламентація частки музичних творів державною
мовою в програмах телерадіоорганізацій в Україні на рівні не менше 35% у
щоденному часовому проміжку 07.00–14.00 та 15.00–22.00 і встановлення
обмеження на рівні виконання державною мовою 60% загальної тривалості
передач місцевих мовників та 75% для загальнонаціональних і регіональних
медіакомпаній у 2017 р. встановлюють штучне обмеження для української,
на відміну від інших мов національних меншин, максимальне відсоткове
використання яких має регламентувати законодавець. Між тим доцільність
так званих “мовних квот” підтверджують 69% опитаних експертів, ще 20%
такої думки не поділяють та 11% вважають питання несуттєвим.
376
Державна підтримка українськомовних радіопрограм, створюваних у
15 зарубіжних країнах, в Україні дисонує з відсутністю імпульсу до організації
мінімального інформаційного медіапакету мовами національних меншин у
радіопросторі. Громади білорусів, молдаван, кримських татар, болгар, угорців,
румунів, поляків, євреїв, вірмен, греків і татар зазвичай змушені залишатися в
інформаційному полі своєї Батьківщини або ж цілком асимілюватися в
український медіапростір, атрофуючи зв’язки з власним національним
культурним корінням. Серед небагатьох проєктів мовами національних меншин
в Україні мовлять в ефірі “Radio Lwow” (польська), “Pulzus Rádió” (угорська),
“Радіо Хаят”, “Meydan FM” (татарська).