Мадей Анна Сергіївна Історико-культурний контент інформаційно-аналітичного тижневика “Дзеркало тижня. Україна” (2004–2019 рр.) : Мадей Анна Сергеевна Историко-культурный контент информационно-аналитического еженедельника "Зеркало недели. Украина "(2004-2019 гг.) Madei Anna Serhiivna Historical and cultural content of the information-analytical weekly “Mirror of the week. Ukraine ”(2004–2019)

Краткое описание

Мадей Анна Сергіївна, асистент кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Історико-культурний контент інформаційно-аналітичного тижневика Дзеркало тижня. Україна” (20042019 рр.)». Шифр та назва спеціальності 27.00.04 теорія та історія журналістики. Спецрада Д26.852.36 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
Мадей Анна Сергіївна
УДК 007 : 304 : 070 : 050 «Дзеркало тижня. Україна» 2004/2019»
ДИСЕРТАЦІЯ
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОАНАЛІТИЧНОГО ТИЖНЕВИКА «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА»
(2004–2019 рр.)
27.00.04 – теорія та історія журналістики
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних
комунікацій
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на
відповідне джерело ____________ А. С. Мадей
Науковий керівник: Приступенко Тетяна Олегівна, кандидат історичних наук,
професор
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................ 15
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЧНІ Й ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ
ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..................................................................................... 22
1.1. Історіографія дослідження питання .............................................................. 22
1.2. Кореляція понять «культурна журналістика», «арт-журналістика»,
«історична журналістика» та відповідних журналістських практик................ 36
1.3. Характеристика «Дзеркала тижня. Україна»
як інформаційно-аналітичного тижневика .......................................................... 49
1.4. Методологічні основи дослідження.............................................................. 55
Висновки до розділу 1 ........................................................................................... 61
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕНТ ІНФОРМАЦІЙНОАНАЛІТИЧНОГО ТИЖНЕВИКА «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА»:
ТЕМАТИКА Й ЖАНРИ ........................................................................................... 64
2.1. Дерево проблем української культурної журналістики
та редакційна політика тижневика «Дзеркало тижня. Україна»
(за даними експертного опитування)................................................................... 64
2.2. Автура «Дзеркала тижня. Україна»:
від сильного автора до сильного тексту .............................................................. 78
2.3. Історико-культурна тематика і проблематика
«Дзеркала тижня. Україна» в умовах змінності влади....................................... 95
2.4. Інтерв’ю як жанрова домінанта інформаційно-аналітичного тижневика
«Дзеркало тижня. Україна»................................................................................. 111
Висновки до розділу 2 ......................................................................................... 122
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТОСФЕРА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО КОНТЕНТУ
ТИЖНЕВИКА «ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. УКРАЇНА»............................................. 126
3.1. Пам’яткоохоронна тематика в історико-культурному контенті
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» ............................................................. 126
14
3.2. Трансформації концепту «національна ідея»
в історико-культурному контенті «Дзеркало тижня. Україна»....................... 142
3.3. Історико-культурний контент «Дзеркала тижня. України»
як формотворчий чинник національної свідомості українців......................... 161
Висновки до розділу 3 ......................................................................................... 178
ВИСНОВКИ............................................................................................................. 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 187
ДОДАТКИ................................................................................................................ 228

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. З огляду на те, що історико-культурний матеріал у ЗМІ неодноразово
вивчався як на рівні дисертаційних досліджень, так і окремих наукових статей
дослідниками в галузі соціальних комунікацій та близьких галузей – історичної
та філологічної, здійснена вибірка таких праць та їх класифікація на шість
тематичних груп. Встановлено, що серед дисертаційних праць з
журналістикознавства та соціальних комунікацій, які пов’язані з темою,
об’єктом і предметом дослідження й захищені впродовж 1996–2020 рр., третина
припадає на дослідження регіональних пресодруків в історичній ретроспективі,
чверть – на жанрологію, а далі в порядку спадання розмістилися дисертації
споріднених тематик, серед яких переважає релігійна; з ключовими словами
«культура», «література», «мистецтво»; з ключовим словом «національний» та
похідними від нього; з окремим друкованим виданням як об’єктом
дослідження.
Проведений аналіз назв дисертацій дає підстави для таких висновків:
історико-культурна тематика представлена значною кількістю дисертаційних
праць, серед яких переважають такі, що розкривають історичні особливості
пресодруків окремого регіону чи його частини впродовж певного часового
періоду. Зазвичай, такі дослідження охоплюють історико-культурну тематику
цих пресодруків як органічну частину суспільно-політичного видання.
Тематично найближчими до об’єкта нашого дослідження є дисертація
О. Ільченко «Всеукраїнська загальнополітична газета 1998–2006 рр. (в
контексті утвердження суспільної моралі в Україні)», а до предмета нашого
дослідження – дисертаційне дослідження Ю. Мірошниченко «Культурномистецька проблематика провідних якісних газет України та світу», яка вивчала
культурну проблематику, хоча зовсім не торкалася історичної та лише
згадувала про жанровий аспект.
183
2. З’ясовано, що поняття «культурна журналістика» може вживатися в
широкому значенні, тобто включати й питання прав людини, як у
спеціалізованому онлайн-журналі «Korydor», та і в порівняно вузькому
значенні. Іншомовне поняття «арт-журналістика» також вживається як у
широкому значенні та є, по суті, абсолютним синонімом до поняття «культурна
журналістика», так і в більш вузькому значенні як синонім до вужчого поняття
«мистецька журналістика». З огляду на те, що термін «арт-журналістика» не
набув поширення ні в колах журналістів-практиків, ні в наукових колах
українських дослідників із соціальних комунікацій, тож запропоновано
використовувати термін «культурна журналістика», а інші поняття –
«театральна журналістика», «мистецька журналістика» – як її складники. Не
викликає дискусій поняття «історична журналістика», яка охоплює матеріали
історичної тематики; хоча ці матеріали можуть друкуватися і в розділах під
назвою «Культура».
3. За допомогою методу «дерева проблем» та на основі моніторингу
опублікованих думок українських редакторів та журналістів, які працюють з
історико-культурною тематикою, та проведеного первинного експертного
опитування редакторів та журналістів тижневика «Дзеркало тижня. Україна»
з’ясовано, що основна проблема культурної журналістики – її функціонування
за залишковим принципом, тобто матеріалам історико-культурної тематики не
приділяють належної уваги.
Стосовно висвітлення історичного контенту в українських масмедіа
простежується дві тенденції – позитивна тенденція до «олюднення» матеріалів,
тобто подання історичних та культурних подій через історії з життя окремих
особистостей – як публічних, так і пересічних; та негативна тенденція до
яскраво вираженої суб’єктивної позиції в описі певних подій.
4. На основі жанрово-тематичного аналізу історико-культурного контенту
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» було встановлено, що висвітлення
історичної та культурної проблематики перебуває в постійній кореляції з
визначальними суспільно-політичними подіями в українській державі.
184
Найбільш інтенсивно історико-культурні матеріали в тижневику друкувалися в
2014-му – у рік Помаранчевої революції (25,7% від загальної кількості
публікацій), а також в 2019-му – у рік завершення президентської каденції
П. Порошенка та обрання Президентом України В. Зеленського (27,2%).
Натомість під час президентства В. Ющенка у 2005–2010 рр. кількість історикокультурної проблематики поступово скоротилася від 20,5% до 17,3% (2007–
2008 рр.) та до 10% (2009–2010 рр.).
Проте за президентства В. Януковича відсоток історико-культурної
проблематики почав помітно зростати: від 14,9% (2011–2012 рр.) до 21,2% у
2013 р. Після Євромайдану кількість історико-культурних публікацій зросла ще
більше – до 22,3 % у 2014 р. Однак за президентства П. Порошенка кількісні
показники почали помітно падати: від 12% (2015–2016 рр.) до 7,5 % (2017–
2018 рр.).
Максимально зросла кількість історико-культурних публікацій під час
Помаранчевої революції та подій Євромайдану, а також президентських
виборів 2019 року, адже саме ці сторінки історії української держави найбільш
яскраво демонструють розвиток національної ідеї через призму подій
АТО/ООС, конфлікту з Російською Федерацією, складною для України
міжнародною ситуацією [173, с. 8].
5. Встановлено, що безумовним лідером історико-культурного контенту
за якісними показниками є жанр інтерв’ю. І хоча за зі кількісними показниками
цей жанр не посідає лідерських позицій: за 2004–2019 рр. опубліковано
737 інтерв’ю, що становить 67,9% від загальної кількості інформаційнопубліцистичних жанрів та 11,9% від усього жанрового арсеналу історикокультурного контенту видання, проте саме за допомогою цього жанру автори
тижневика «Дзеркало тижня. Україна» активно використовували
персоніфікацію героя як один з аспектів актуальної нині «олюдненої
журналістики».
Загалом жанрова палітра матеріалів історико-культурного спрямування
представлена в тижневику таким чином: у відсотковому співвідношенні
185
інформаційно-публіцистичні жанри склали 17,5%, аналітико-публіцистичні
жанри – 24,9%, художньо-публіцистичні жанри – 27,9%, жанри-мікси – 29,7%.
Попри те, що інформаційно-публіцистичні жанри кількісно поступаються решті
жанрових форм, однак власне інформаційний жанр інтерв’ю є безумовним
лідером. Також було встановлено активні взаємозбагачувальні та
взаємокореляційні процеси жанротворення.
Автори тижневика намагаються подавати інформацію максимально
динамічно та оригінально, урізноманітнюючи форми подачі матеріалів, що, у
свою чергу, ініціює тенденцію до взаємопроникнення жанрів: унаслідок
поєднання, ускладнення, синтезу традиційних жанрів виникають різноманітні
гібридні форми (жанри-мікси). За відсотковим співвідношенням жанри-мікси
посіли 29,7% від історико-культурного контенту тижневика, а, отже,
перевищили кількісні показники аналітико-публіцистичних жанрів (24,9%).
6. Особливості редакційної політики тижневика «Дзеркала тижня.
Україна» щодо персоналізації авторів в історико-культурному контенті
полягають у такому: досвідчені редактори ретельно добирають авторів,
виходячи з їх вузької спеціалізації, що ґрунтується на професійних навичках,
доступу до відповідних джерел інформації, практичній діяльності. Водночас
видання має досвідчених спеціальних кореспондентів, які готують матеріали з
будь-якої історико-культурної тематики. І позаштатні журналісти, і спецкори
пишуть матеріали з культурно-історичної тематики, актуально, об’єктивно,
оригінально, яскраво, наближено до читача, і разом з тим – толерантно й
неупереджено. Основними принципами донесення історико-культурної
проблематики до аудиторії є аналогія з минулим та актуалізація, толерантність,
об’єктивна критика, відповідь на виклики часу, «олюднення» публікацій.
Вагомою складовою історико-культурного контенту тижневика є
висвітлення життя і діяльності особистостей – відомих українських та
зарубіжних історичних та культурних діячів. Перш за все, це стосується жанрів
інтерв’ю та портретних нарисів. За 2004–2019 рр. у «Дзеркалі тижня. Україна»
надруковано 555 матеріалів теми «Постаті».
186
На підставі проведеного дослідження встановлено, що інформаційноаналітичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна» справді є зразковим
прикладом якісного історико-культурного контенту на рівні редакційної
політики щодо авторів і героїв, тематики й жанрів. Проте досить помітним є
слабкий бік цього якісного видання – мультимедійність, що особливо стало
помітним з переходом видання в онлайн-формат.
7. Метатекст публікацій історико-культурної тематики формується за
допомогою концептів як окремих мікроструктур, що акумулюють основні
національно-духовні смислові акценти. Концепти засвідчують розвиток певної
ідеї та стають системотвірним чинником у формуванні концепту вищого рівня.
У процесі трансформаційних етапів концепт «національна ідея»
реалізується в міфологемах та ідеологемах. Одними з найбільш визначальних
міфологем на сторінках тижневика є міфологема Майдану (пізніше
трансформована у міфологему Євромайдану), а також міфологема сильного
лідера, яку представлено трьома основними видами: лідер – уособлення
демократичних підходів і чесного вибору, лідер, який відстоює європейський
вибір України, лідер, який протидіє зовнішнім і внутрішнім антидемократичним
посяганням.
Встановлено, що міфологеми Майдану та Євромайдану виявилися ідейно
більш міцними та стабільними, ніж міфологема сильного лідера, оскільки
найбільшим пріоритетом для українського народу стає правда, демократія і
закон. А якщо сильний лідер порушить ці критерії, народ готовий повстати
проти нього. Серед соціальних ідеологем у «Дзеркалі тижня. Україна» є як
глобальні, розраховані на тривалу перспективу – «Україна – це Європа», «Схід і
Захід – разом!», так і досить короткотривалі – «Україна без “йолки”, Різдво без
Януковича» (була актуальна лише кілька місяців).
Перспективи подальших досліджень полягають у порівнянні історикокультурного контенту тижневика «Дзеркало тижня. Україна» після переходу в
онлайн-формат, а також дослідження читацької аудиторії рубрик «Культура» та
«Історія» нинішнього інтернет-видання.