КЕРЦ ОЛЬГА ІГОРІВНА РИМО-КАТОЛИЦЬКІ МАС-МЕДІА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: КОНТЕНТ ТА АУДИТОРІЯ : Керц Ольга Игоревна Римско-католической МАСС-МЕДИА НЕЗАВИСИМОЙ УКРАИНЕ: КОНТЕНТ И АУДИТОРИЯ

Краткое описание

У вступі викладено актуальність теми дисертаційної роботи, її зв’язок з
науковими програмами, планами і темами, визначено об’єкт, предмет, мету і
завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну, теоретичне та практичне
значення дисертації, викладено дані про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі «Історіографія та джерельна база дослідження мас-
медіа Римо-католицької церкви України» вивчено науковий стан досліджуваної
проблеми, проведено аналіз джерельної бази роботи, розроблено типологічну
парадигму для вивчення мас-медіа Римо-католицької церкви в Україні.
У підрозділі 1.1. «Історіографія питання та теоретико-методологічне
підґрунтя» опрацьовано наукові розвідки українських учених, де об’єктом
дослідження виступають конфесійні мас-медіа. Так, релігійну періодику як складову
загальнонаціональної системи ЗМІ досліджують науковці А. Бойко,
М. Балаклицький, М. Комариця, С. Кость, І. Крупський, М. Левчук, І. Скленар,
А. Юраш та ін.
Означений сегмент релігійних ЗМІ функціонує в середовищі масових
комунікацій, тому для дефініції місця і ролі римо-католицьких мас-медіа в цьому
процесі і визначення ключових позицій, що пов’язані з досліджуваними
проблемами, послуговуємось працями українських і закордонних дослідників
Г. Бакулєва, О. Жданової, В. Іванова, С. Квіта, Дж. Лалла, В. Різуна та ін. Необхідні
для нашого дослідження теоретико-методологічні основи знаходимо також в працях
українських журналістикознавців: М. Бутиріної, М. Василенка, В. Владимирова,
В. Здоровеги, О. Коновця, О. Мелещенка, Н. Сидоренко, В. Шкляра. Теоретичним
підґрунтям для аналізу інтернет-ЗМІ є дослідження українських та закордонних
науковців Дж. Гола, Г. Кашуби, О. Коцарева, М. Лукіної, Б. Потятиника та ін.
Для послідовного дослідження феномену римо-католицьких мас-медіа і
розкриття змістових параметрів їх функціонування використовуємо праці
релігієзнавців А. Колодного, М. Кирюшко, В. Лубського, Г. Невшупи та ін.
Підрозділ 1.2. «Характеристика джерел» присвячено мас-медіа, що виходили
і виходять під егідою Римо-католицької церкви в Україні в досліджуваний період
(1991–2011 рр.). Загалом описано 28 мас-медіа (друкованих видань та онлайн-
ресурсів).
Розроблено типологічну парадигму для дослідження мас-медіа Римо-
католицької церкви в Україні, що ґрунтується на основі праць українських і
зарубіжних науковців (О. Акопова, Л. Кастрюліної, С. Кулешова, О. Гречихіна,
Н. Зелінської, М. Недопитанського, Л. Реснянської, В. Різуна, Т. Скотникової,
Б. Тяпкіна, Г. Швецова, М. Шкондіна та ін.), зокрема – дослідників конфесійних
мас-медіа (А. Бойко, І. Скленара, А. Юраша).
Проаналізувавши досвід попередників із типології релігійних мас-медіа,
вважаємо за доречне прийняти видавничу ознаку як типоформуючу і для римо-
католицьких видань. Вважаємо, що для створення загальної картини, на основі якої
зможе ґрунтуватись більш докладне дослідження тематики видань, слід
проаналізувати католицькі медіа за такими параметрами:
1) видавець часопису;
6
2) тип періодичного видання;
3) час функціонування видання на українському ринку;
4) адміністративно-територіальний рівень;
5) формальні ознаки: періодичність, обсяг, наклад;
6) цільова аудиторія;
7) мова видання;
8) наявність інтернет-версій.
За цими параметрами здійснено класифікацію римо-католицької періодики
України. Також виявлено інтернет-версії та інтернет-ЗМІ Римо-католицької церкви в
Україні, здійснено їхню загальну характеристику.
Другий розділ «Жанрово-тематична палітра мас-медіа Римо-католицької
церкви в незалежній Україні» присвячений практичному дослідженню змісту
католицьких часописів. Розглянуто ідейно-концептуальні особливості матеріалів у
межах державно-церковної, соціальної, мистецької, книговидавничої, літературно-
критичної, філософсько-богословської та церковно-історичної проблематики,
жанрові форми втілення матеріалів.
У підрозділі 2.1. «Взаємодія Церкви і держави в католицьких мас-медіа»
здійснено аналіз публікацій, у яких обговорюються питання взаємозв’язку Церкви і
держави. Узагальнення результатів дало змогу дійти висновку, що окреслена
взаємодія висвітлюється католицькими виданнями у кількох напрямах:
1) з’ясування ролі Церкви в суспільному житті країни;
2) Церква і проблеми державотворення;
3) взаємодія Церкви з Президентом, гілками державної влади, політичними
партіями;
4) Церква і виборчі процеси;
5) конфлікти у відносинах Церкви і держави.
Найбільше уваги відносинам Церкви і держави приділяють часопис
«Католицький вісник» («Парафіяльна газета») та інтернет-видання «CREDO», що є
електронною версію однойменного журналу, але зі значно ширшим контентом. Інші
ж мас-медіа, які було досліджено, висвітлюють лише окремі аспекти досліджуваних
взаємин.
Більшість матеріалів реалізуються в аналітичних жанрах, а численні публікації
з конференцій, симпозіумів, круглих столів – в інформаційних (найчастіше – в
репортажі та звіті).
У підрозділі 2.2. «Соціальна проблематика на шпальтах католицької
періодики» проаналізовано публікації вказаної проблематики, їхні ідейно-
концептуальні засади, жанрові характеристики.
Аналіз контенту видань дав змогу виокремити 32 напрями цієї проблематики
(сім’я; опозиція абортам; становище малозабезпечених; підлітки, проблеми освіти;
питання війни і миру; становище хворих; родинні цінності; виховання дітей,
відповідальне батьківство; проблеми наркоманії; проблеми пияцтва; захворювання
на віл/СНІД; благодійність; становище сиріт; екологія; евтаназія; репродуктивні
технології; становище жінки в суспільстві; заробітчанство; становище ув’язнених;
голод; клонування; система охорони здоров’я в цілому; порнографія; проституція;
7
питання контрацепції; донорство; трансплантація; гомосексуалізм; самогубство;
смертна кара; безробіття; роззброєння). За допомогою методу контент-аналізу
з’ясовано ієрархію важливості цих категорій для конфесійної періодики.
Католицькі медіа вивчають і роз’яснюють базові поняття, що формують і
зміцнюють родину (шлюб і виховання дітей), процес подолання сімейних криз,
культивуючи родинні цінності, що мають духовне, морально-етичне підґрунтя.
У підрозділі 2.3. «Філософсько-богословські та церковно-історичні проблеми
в трактуванні римо-католицьких медіа» визначено та проаналізовано публікації, в
яких осмислюються філософські поняття душі, сумління, сутності буття тощо,
богословські теми (молитви, церковна символіка, обряди, релігійний рух екуменізм
тощо), церковні та історичні події (історія Католицької церкви, храми, життя отців
Церкви, події з історії України тощо).
Часописи утверджують важливість ролі Церкви у розв’язанні міжконфесійних
протистоянь (екуменічний рух), популяризують засади її діяльності шляхом
роз’яснення обрядів, символіки, а масив історичних матеріалів має на меті довести
важливе місце конфесії в історичній ретроспективі.
У підрозділі 2.4. «Книговидавництво, літературна творчість і критика в
католицькій періодиці» проаналізовано публікації означеної тематики на шпальтах
римо-католицьких мас-медіа.
Публікації, присвячені видавничій діяльності, в основному присвячені
проблемам релігійного книгодруку, а поетичні та прозові твори, вміщувані на
шпальтах часописів, або є релігійними за змістом, або містять духовну, морально-
етичну складову. Остання група літературно-критичних публікацій представлена в
католицьких ЗМІ найширше. Саме в рецензіях, оглядах, полемічних матеріалах,
літературних портретах викристалізовується позиція конфесії щодо суспільних,
морально-етичних, естетичних процесів та явищ.
Чимало рецензій і відгуків присвячено книгам, які безпосередньо стосуються
Церкви, її структури, розвитку тощо. Ряд матеріалів присвячено книгам, в яких
розв’язуються етичні проблеми, аналізуються історичні події, порушуються
економічні, соціальні, наукові проблеми тощо. Чималу частку матеріалів становлять
літературні портрети та розвідки творчості письменників минулого та сучасності.
У підрозділі 2.5. «Проблеми мистецтва на сторінках католицьких ЗМІ»
досліджено публікації цієї проблематики в динаміці її розвитку на прикладі видання
«Католицький вісник» («Парафіяльна газета»). Проаналізовано матеріали галузі
живопису і графіки, музики, кіно, театру, архітектури, декоративно-прикладного
мистецтва та ін. Виявлено, що періодика, яка виходить під егідою Римо-католицької
церкви, використовує матеріал мистецької сфери не лише для реалізації
просвітницької функції, а й виховує читачів за допомогою мистецтва,
використовуючи при цьому здобутки й сучасної масової культури.
Третій розділ «Аудиторія римо-католицьких мас-медіа України»
присвячений з’ясуванню соціально-демографічного портрету цільової аудиторії
видань, визначенню інтересів і вимог аудиторії щодо функціональних можливостей
і контенту друкованих та онлайн-ЗМІ Римо-католицької церкви, дослідженню форм
роботи редакцій із молодіжною та дитячою аудиторією як стратегічними
8
сегментами цільової аудиторії означеної періодики.
У підрозділі 3.1. «Сегментування аудиторії католицької періодики в Україні»
на основі даних анкетування, що проводилося серед прихожан костелів Римо-
католицької церкви у м. Києві, виявлено та проаналізовано основні соціально-
демографічні характеристики читачів католицьких медіа. Анкетне опитування, в
якому взяли участь 1500 прихожан – споживачів католицьких мас-медіа, було
очним, вибірковим, анонімним.
Базовою соціально-демографічною характеристикою споживачів римо-
католицьких мас-медіа вважаємо вік, оскільки виходячи із цього показника можна
простежити закономірності розподілу тематичних інтересів, способів доступу до
медіа, вимоги до контенту в різних вікових групах. Результати опитування
засвідчили, що читачами досліджуваної періодики є люди віком від 8 до 76 років, а
медіана віку – 38, тобто ті, яким 38 років і менше, становлять 48 % генеральної
сукупності, а ті, яким 38 років і більше, – 58 %. Дані анкетування підтвердили нашу
гіпотезу про те, що типовим читачем католицьких видань є люди середнього віку
(36–59 років). Майже половина (41 %) всіх читачів католицьких ЗМІ представлена
цим віковим сегментом.
Також досліджено національність, стать, освітній рівень аудиторії римо-
католицьких мас-медіа.
За результатами опитування сформовано рейтинг популярності часописів.
У підрозділі 3.2. «Вимоги та інтереси аудиторії католицької періодики» за
допомогою методу анкетування досліджено відповідність рівня видань запитам
аудиторії, тематичні зацікавлення, час залучення до читання, шляхи отримання та
періодичність звертання до медіа. Більшість із цих параметрів важливо розглядати
не лише з метою знаходження загальних тенденцій, а в зіставленні з віковими
групами читачів. Такий підхід дає змогу зробити більш вірогідні висновки, а
редакціям краще орієнтуватись при формуванні контенту.
У підрозділі 3.3. «Аудиторія онлайн-медіа Римо-католицької церкви в
Україні» розглянуто вимоги та інтереси аудиторії католицьких онлайн-медіа
шляхом опитування на громадсько-релігійному сайті «CREDO».
При виборі платформи для опитування ми керувались параметрами
популярності ресурсу, його технічній відповідності сучасним умовам. Онлайн-ЗМІ
було проаналізовано за рядом специфічних ознак, властивих цьому сегменту мас-
медіа (мультимедійності, гіпертекстуальності, інтерактивності), а також з’ясовано
їхню присутність, активність у соціальних інтернет-мережах.
Визначено частоту відвідування ресурсу, наявність швидкого доступу до
сайту, рівень задоволення респондентів частотою оновлення інформації,
професійним рівнем публікацій, тематичні зацікавлення та вимоги аудиторії.
У підрозділі 3.4. «Молодь та діти як пріоритетні сегменти цільової
аудиторії римо-католицьких видань» на основі тематичних векторів розгортання
молодіжної проблематики осмислено та проаналізовано особливості підходів мас-
медіа Римо-католицької церкви до представлення молоді, її проблем, а також
розглянуто форми роботи з дитячою аудиторією.