КОПИЛОВА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА. РЕЦЕПЦІЯ КОСМІЧНОГО У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ: НАУКОВИЙ ТА ПАРАНАУКОВИЙ ДИСКУРСИ : КОПЫЛОВАЯ ЛАРИСА АНАТОЛИЕВНА. РЕЦЕПЦИЯ КОСМИЧЕСКОГО В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ МЕДИАПРОСТОРЕ: НАУЧНЫЙ И ПАРАНАУЧНЫЙ ДИСКУРСЫ KOPYLOVA LARYSA ANATOLIYIVNA. COSMIC RECEPTION IN MODERN UKRAINIAN MEDIA SPACE: SCIENTIFIC AND PARANA SCIENTIFIC DISCOURSES

Краткое описание

КОПИЛОВА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "РЕЦЕПЦІЯ КОСМІЧНОГО У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ: НАУКОВИЙ ТА ПАРАНАУКОВИЙ ДИСКУРСИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА
На правах рукопису
КОПИЛОВА ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА
УДК 007:304:659.3(477):629.78
РЕЦЕПЦІЯ КОСМІЧНОГО У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ
МЕДІАПРОСТОРІ: НАУКОВИЙ ТА ПАРАНАУКОВИЙ ДИСКУРСИ
27.00.06 – ПРИКЛАДНІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій
Науковий керівник:
доктор наук із соціальних комунікацій,
професор Хавкіна Любов Марківна
ХАРКІВ–2016
2
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………...4
Розділ перший.
Космічна тематика в медіапросторі: базові категорії та рецепція
1.1 Історіографія та джерела………………………………………………...16
1.2 Обґрунтування поняття «науковий та паранауковий дискурси»
в контексті соціальних комунікацій…………………………………….25
1.3 Час і простір як засадничі категорії в публікаціях космічної
тематики у друкованих ЗМІ……………………………………………..35
1.4 Видання космічної тематики в незалежній Україні…………………...42
Висновки до розділу……………………………………………....................69
Розділ другий.
Основні репрезентації космічної галузі в журналістських
матеріалах: космічні тіла, персоналії, космічна техніка
2.1 Тематичні напрямки публікацій про освоєння Марса
в сучасному медіапросторі ……………………………………………..71
2.2 Формування образів дослідників та підкорювачів космосу
на сторінках журналу «Вселенная. Пространство. Время»…………...84
2.3 Висвітлення у друкованих ЗМІ запуску першого штучного
супутника Землі………….………………………………………………99
Висновки до розділу………………………………………………………..109
Розділ третій.
Представлення космічної тематики в українських ЗМІ в аспекті
аудиторії: комунікативні прийоми взаємодії та дослідження
3.1 Особливості використання астрономічної термінології
у спеціалізованих друкованих ЗМІ……………………………………111
3
3.2 Тропи як засіб комунікативної оптимізації матеріалів космічної
тематики у спеціалізованих друкованих ЗМІ………………………...122
3.3 Популяризація космічної тематики в масовій культурі
та комунікації ……………….………………………………………….132
3.4 Сучасні надіндивідуальні гороскопи як соціокомунікативне явище
та елемент повсякдення в контексті масової культури………………140
Висновки до розділу……………………………………………..…………148
Висновки……………………………………………………………………150
Список використаних джерел…………………………………………...158
Додатки……………………………………………………………………..178
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Як і декілька тисяч років тому
(про що свідчать численні мистецькі твори, зокрема міфи й легенди,
наскальні написи та малюнки, що дійшли до наших часів), космос та
космічні об’єкти і явища викликають особливий інтерес у суспільстві.
ХХ століття ознаменувалося бурхливим технічним прогресом та початком
ери космонавтики. Те, що на початку століття здавалося недосяжною
мрією, в середині – стало реальністю: запуск першого супутника, політ
першої людини в космос. Інтерес людей до космічних відкриттів та подій
не згас із часом, а лише підсилився, зокрема завдяки ЗМІ, що торкаються
цієї теми.
Космічна тематика залишається дещо утаємниченою, адже саме
відповідна сфера діяльності людства не є частиною повсякдення, а
суспільну думку значною мірою формують засоби масової інформації,
зокрема друковані видання та інтернет-ресурси. З огляду на вищесказане,
актуальність цього дослідження полягає у вивченні особливостей
відображення друкованими ЗМІ теми космічного, стосовного якої
більшість представників людської спільноти не мають власного
емпіричного досвіду. Відповідно, особливо актуальним є вивчення теми
космічного на сторінках друкованих видань України в період
незалежності, оскільки Україна, за світовими показниками, – космічна
держава.
Друковані періодичні видання вузькотематичного спрямування, що
не є суспільно-політичною чи розважальною пресою, все частіше
виникають у відповідь на запит потенційного споживача, так само, як і
інтернет-ресурси. Соціум, зацікавлений певним питанням чи проблемою,
5
шукає відповіді в легкодоступному форматі, – і такою відповіддю в
багатьох випадках стає саме спеціалізована преса та сайти. Доступна
інформація за доступною ціною для підвищення власного рівня
освіченості приваблює читача, тим самим викликаючи інтерес зокрема до
спеціалізованих видань.
До переліку друкованих ЗМІ вузькотематичного спрямування
сміливо можна віднести журнали та газети, присвячені темі космосу.
Громадська думка стосовно космічної тематики здебільшого формувалася
саме ЗМІ, починаючи з 1950-х років (коли про запуск першого супутника
інформували телебачення та газети) і до сьогодні. Завдяки засобам
масової інформації ми дізнаємося про відкриття та досягнення в галузі
космонавтики, про спостереження космічних явищ та закони небесної
механіки в астрономії. Привертає увагу читачів і преса, що торкається
такої неоднозначної теми, як існування позаземного розуму, його проявів
та форм існування.
Відповідно, другим аспектом дослідження є представлення у ЗМІ
пошуку позаземних форм життя та контактування з ними. Тривале
вивчення безкрайнього космічного простору все більше спонукає як
науковців, так і любителів астрономії до пошуку відповіді на питання, чи
є земляни єдиною розумною формою життя у Всесвіті. Відображення цієї
теми у друкованих засобах масової інформації все більше наповнюється
міфами та стереотипами. Це, у свою чергу, призводить до тривалих
дискусій та, як наслідок, спроб розмежування реальних фактів і
«апокрифічних», що були створені журналістами чи людьми, які прагнуть
публічного визнання. Наразі публікації, присвячені саме темі позаземних
форм розумного життя, знаходять свого читача не лише в спеціалізованих
виданнях, але і в розважальних, і в суспільно-політичних та загальноінформаційних тощо.
6
Тож актуальність дослідження полягає в тому, щоб усебічно
вивчити соціокомунікаційний феномен активної медіатизації космічного.
Матеріали космічної тематики відбивають не лише наукові події, факти,
але і протистояння держав на світовій арені. Публікації, де
відображається могутність наддержав, не завжди є коректними та
спрямованими лише власне на висвітлення космічної проблематики, а
нерідко зосереджені на висвітленні політичної боротьби між державами
крізь призму наукових досліджень та експериментів. Тобто в них
відображається не лише науковий діалог, але й ідеологічна та політична
боротьба, – причому не завжди етично як по відношенню до інших
держав, так і по відношенню до читачів.
Публікації космічної тематики і спрямованості опосередковано чи
прямо торкаються фактично всіх сфер людського буття, різних галузей
життя людської спільноти: це політика, релігія, ґендер, медицина,
екологія, спорт і багато інших. Як наслідок, потенційно існує загроза
порушення морально-етичних норм по відношенню як до науковців, котрі
працюють у космічній галузі, так і до читачів. Навіть керуючись
загальними морально-етичними нормами роботи журналіста, не завжди
можна чітко розмежувати допустимість і етичність подання матеріалів
стосовно досить утаємниченої сфери людської діяльності.
Підсумовуючи все вище зазначене, можна з упевненістю говорити,
що наше дослідження є актуальним у сучасному соціокультурному
просторі, оскільки воно є новаторським та торкається проблем
висвітлення суспільно значущої галузі, ставлення до якої з боку
громадської думки було сформоване передусім журналістами. Вони, у
свою чергу, беруть на себе чималу відповідальність за публікації
відповідного спрямування, адже подібні матеріали створюють чи
руйнують суспільні стереотипи, закріплюють чи, навпаки, розвінчують
7
давні й новітні міфи, що були сформовані через недостатню кількість
знань і спостережень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри журналістики
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Актуальні
проблеми теорії та історії соціальних комунікацій» (державні реєстраційні
номери 0112U003081 та 0114U005438), «Дослідження та розробка
соціокомунікаційних і медико-технологічних чинників адаптації осіб з
особливими потребами в системі інтегрованої освіти» (державний
реєстраційний номер 0112U005916).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає
у виявленні особливостей представлення космічної тематики в сучасному
українському медіапросторі (на матеріалі друкованих ЗМІ незалежної
України та інтернет-сайтів) в аспекті корелювання наукового та
паранаукового дискурсів.
Метою передбачено розв’язання таких завдань:
 з’ясувати роль ЗМІ у формуванні громадської думки щодо
проблем пізнання та освоєння космосу;
 визначити соціоісторичний контекст та основні етапи
формування вітчизняної традиції висвітлення космічної тематики у
друкованих ЗМІ, а також окреслити проблеми порушення моральноетичних норм при висвітленні космічної тематики у друкованих ЗМІ
України і в інтернет-просторі та виокремити основні варіанти цих
порушень;
 визначити місце й роль космічної тематики у вітчизняних
друкованих ЗМІ, виявивши коло видань, які зверталися до відповідної
проблематики;
 систематизувати публікації космічної тематики за самостійно
8
розробленою схемою, з огляду на належність до наукового чи
паранаукового дискурсів, а також до тематично-функціональних
напрямків;
 визначити особливості репрезентації категорій часу і простору в
хронотопі журналістських матеріалів космічної тематики;
 виявити комунікаційні прийоми формування наукового та
паранаукового дискурсів космічної тематики в сучасному українському
медіапросторі, зокрема провести аналіз журналістських матеріалів у ЗМІ з
огляду на вербальні інструменти відображення космічних явищ і реалій та
налагодження комунікації з аудиторією.
Об'єктом дослідження в роботі є журналістські матеріали
космічної тематики в українських друкованих ЗМІ та на інтернет-сайтах.
Досліджуються такі друковані видання незалежної України, як
«Вселенная. Пространство. Время», «Знание. Знак вопроса», «Открытия и
гипотезы», «Тайны ХХ века», «Тайны ХХ века. Спецвыпуск»,
«Интересная газета в Украине» (блоки «Тайны истории», «Невероятное»,
«Загадки и тайны»), «Тайная доктрина», «Инопланетянин». З метою
здійснення історичних проекцій до дослідження залучається ряд випусків
газет «Правда» та «Комсомольская правда» 1950–60-х рр. Ситуативно
беруться до уваги такі видання незалежної України, як «Неведомый мир»,
«Невероятно, но факт», «Тайны мироздания», «Тайны эпохи», «Мир тайн
и загадок», «Мир увлечений», «Ступени», «Секретные материалы» тощо.
Також до дослідження залучається зарубіжна періодика ХХІ ст., зокрема
«Discover» та «Science Illustrated», «Ufo Magazine», «Ufodata Magazine».
Окрім того, вивчаються офіційні інтернет-сайти NASA (Національного
управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, США),
ESA (Європейського космічного агентства), ДКАУ (Державного
космічного агентства України), РОСКОСМОС (Федерального космічного
9
агентства, РФ).
Предметом вивчення стали особливості формування й
функціонування наукового та паранаукового дискурсів при висвітленні
космічної тематики в сучасному українському медіапросторі, зокрема у
друкованих ЗМІ та на інтернет-сайтах.
Методи дослідження. Для вирішення основних завдань дисертації
застосовано комплекс методів. Серед них можна виокремити
загальнонаукові та спеціальні методи дослідження явищ соціальної
комунікації.
Під час дослідження залучалися такі загальнонаукові методи:
- метод аналізу, що використовувався при виокремленні
компонентів та окремих ознак досліджуваних явищ з метою їх усебічного
вивчення;
- метод синтезу, який було застосовано для поєднання в єдине ціле
різних тлумачень основних понять і категорій дослідження;
- історичний метод, який надав можливість з’ясувати
соціоісторичний контекст наукового та паранаукового дискурсів у межах
медіатизації космічних досліджень у незалежній Україні та виявити
тенденції розвитку спеціалізованих мас-медійних засобів інформації та
висвітлення в них космічної проблематики;
- порівняльний метод, що сприяв виявленню специфіки висвітлення
космічної тематики в різних друкованих виданнях незалежної України, а
також на офіційних інтернет-сайтах ряду країн;
- метод класифікації, який дозволив групування журналістських явищ
та виявлених у них комунікаційних прийомів.
З огляду на окреслену мету дослідження постала необхідність
застосування спеціальних методів задля вивчення друкованих
журналістських матеріалів космічної тематики в межах наукового та
10
паранаукового дискурсів як соціокомунікаційних феноменів. Серед них
такі:
- дискурс-аналіз, що дозволив виявити залежність структурносемантичних особливостей публікацій суспільно-історичними та
соціокультурними обставинами;
- структурний аналіз, який дозволив розробити поліаспектну
функціонально-тематичну парадигму журналістських матеріалів із
космічної тематики;
- метод аналізу матеріалів соціологічних досліджень, який дозволив
проаналізувати стан громадської думки щодо рівня обізнаності стосовно
космічної тематики та ставлення до матеріалів цієї тематики, зокрема у
друкованих ЗМІ, а також рецепції феномену наукового та паранаукового
дискурсів і їх медіатизації;
- моніторинг спеціалізованих та неспеціалізованих видань, який надав
можливість виявити варіанти звернення журналістів до космічної
проблематики;
- контент-аналіз, що забезпечив визначення частотності
журналістської рецепції окремих напрямків космічних досліджень,
подій, явищ та процесів.
Теоретико-методологічною основою дисертації є роботи таких
науковців, котрі працювали в галузі журналістикознавства й соціальних
комунікацій, як В. Буряк, М. Бутиріна, В. Владимиров, Н. Зражевська,
В. Іванов, С. Кара-Мурза, Т. Кузнецова, В. Лизанчук, І. Михайлин,
О. Михайлович, Л. Павлюк, Б. Потятиник, Г. Почепцов, Є. Прохоров,
В. Різун, К. Серажим, Ю. Фінклер, О. Холод, Н. Шумарова та багатьох
інших, зокрема тих, хто досліджував спеціалізовані видання (А. Бойко,
Т. Бондаренко, В. Добривечір, Н. Зелінська, О. Коновець,
Д. Олтаржевський, Л. Сизова, Д. Філоненко та ін.). Також ми спиралися
11
на класичні роботи західних дослідників у галузі комунікативістики
(Ж. Бодріяра, У. Ліппмана, М. Маклюена й ін.).
Використовувалися поодинокі наявні наразі праці зарубіжних
дослідників стосовно окремих аспектів вербального представлення у
засобах масової інформації космічної тематики (Е. Будассі, В. Унагаєв).
Також залучалися дослідження лінгвістів І. Білодіда, Л. Боярової,
І. Волкової, А. Коваль, О. Колесниченко, Є. Купріянової, О. Пономаріва,
Д. Розенталя, О. Романової, Т. Стасюк, І. Шелепкової та інших;
літературознавців М. Бахтіна, О. Галича; філософів Д. Головіна,
К. Іванова, І. Канта, Р. Сапенька, А. Юревича та інших; соціологів
Н. Костенко та ін., а також ситуативно праці представників точних наук,
зокрема А. Ейнштейна.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в
тому, що дисертація є першою спробою комплексного аналізу рецепції
космічного в українському медіапросторі, вивчення параметрів його
медіатизації, а також формування суспільної думки щодо подій, явищ і
реалій космічної галузі в межах наукового та паранаукового дискурсів,
зокрема:
вперше:
 здійснено моніторинг друкованих видань на ринку України, що
торкаються теми космічного чи цілком присвячені їй;
 визначено парадигму друкованих видань України, що
представляють науковий та паранауковий дискурси в межах космічної
галузі;
 здійснено дослідження історичних проекцій формування
суспільної думки стосовно космічної галузі на прикладі друкованих
видань та інтернет-сайтів;
 виявлено особливості часопросторового виміру в журналістських
12
публікаціях космічної тематики;
 досліджено вербальну площину друкованих матеріалів,
присвячених космічній галузі;
удосконалено:
 методологію аналізу журналістських матеріалів у спеціалізованих
друкованих ЗМІ;
 типологію мовних засобів відображення космічних явищ і
процесів в українських ЗМІ та формування суспільної думки щодо них;
набуло подальшого розвитку:
 вивчення теоретико-методологічних і практичних засад аналізу
журналістського тексту, зокрема науково-популярного напрямку.
Практичне значення отриманих результатів дослідження.
Результати проведеної роботи можуть бути використані в курсах основ
журналістики, історії та теорії спеціалізованої преси, наукової
журналістики, кількісних та якісних методів у журналістиці, при розробці
спецкурсів і семінарів, а також у подальших дослідженнях видань
космічної тематики. У практиці вищих навчальних закладів робота може
бути використана для підготовки нормативних курсів освітньокваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» за напрямом
«Журналістика».
Також значення дисертації полягає в уточненні й розмежуванні
наукових понять та у класифікації низки соціокомунікаційних явищ.
Порушена проблема може мати в подальшому своє продуктивне
продовження, створивши підґрунтя для нових науково-практичних
розвідок; отримані висновки можуть бути корисними для подальшого
моніторингу як рецепції космічного в медіапросторі, так і
репрезентуванні наукового та паранаукового дискурсів у соціальних
комунікаціях.
13
Особистий внесок здобувача. Дисертація, автореферат та
7 публікацій, у яких викладено основні положення наукової роботи,
дисертанткою виконані самостійно. Усі публікації підготовлено
одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення
дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри журналістики
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та
викладалися в доповідях на таких конференціях: Міжнародна наукова
конференція «Мариністика в художній літературі» (Бердянськ,
9–10 вересня 2010 р.), Міжнародна наукова конференція «Крихти буття:
література і практики повсякдення» (Бердянськ, 22–23 вересня 2011 р.),
Міжнародна наукова конференція «Що водить сонце й зорні стелі»:
поетика любові в художній літературі» (Бердянськ, 20–21 вересня
2012 р.), Міжнародна наукова конференція «Скарбниця розуму:
інтелектуальний дискурс літератури» (Бердянськ, 26–27 вересня 2013 р.),
Міжнародна наукова конференція «У тридев’ятому царстві»: феномен
казки в літературі, фольклорі і медіа» (Бердянськ, 25–26 вересня 2014 р.),
ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Журналістика.
Філологія. Медіаосвіта» (Полтава, 2–3 жовтня 2014 р.), Міжнародна
науково-практична конференція «Проблеми формування громадської
думки в сучасній Україні» (Київ, 14 листопада 2014 р.), Всеукраїнська
науково-практична конференція «Соціокомунікаційні та медико-соціальні
чинники адаптації осіб з особливими потребами в системі інтегрованої
освіти» (Харків, 28 листопада 2014 р.), Міжнародна наукова конференція
«"Над берегами вічної ріки": темпоральний вимір літератури» (Бердянськ,
24–25 вересня 2015 року), – а також на засіданні Наукового товариства
студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених філологічного
факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
14
(18 березня 2015 р.) та Науково-практичному семінарі із впровадження
ґендерного підходу у навчальний процес підготовки фахівців і фахівчинь
журналістських спеціальностей (Київ, 2–3 липня 2015 р.).
Публікації. Результати дослідження були викладені в семи
наукових публікаціях (загальним обсягом 2,8 друк. арк.), чотири з яких
опубліковані у наукових фахових виданнях України, а одна – в
іноземному науковому виданні.
1. Копилова Л. А. Мовно-стилістичні особливості публікацій
космічної тематики у спеціалізованих друкованих ЗМІ / Л. А. Копилова //
Журналістика. Філологія. Медіаосвіта : зб. наук. пр. / Всеукраїнська
науково-практична конференція (Полтава, 2–3 жовтня 2014 р.). –
Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2014. – С. 84–87.
2. Копилова Л. А. Апелювання до терміносистеми космічної галузі у
спеціалізованих друкованих ЗМІ / Л. А. Копилова // Проблеми
формування громадської думки в сучасній Україні : мат. доп. та виступів /
Міжнар. наук.-практ. конф., 14 листопада 2014 р., м. Київ. – К. : КНУКіМ,
2014. – С. 149–151.
3. Копилова Л. А. Особливості використання астрономічної
термінології в спеціалізованих друкованих ЗМІ / Л. А. Копилова //
Держава та регіони : наук.-виробн. журн. – Серія : Соціальні комунікації.
– Запоріжжя : КПУ, 2014. – № 4 (20). – С. 109–113.
4. Копилова Л. А. Час і простір як самостійні засадничі категорії в
публікаціях космічної тематики у друкованих мас-медіях / Л. А. Копилова
// Spheres of Culture: Journal of Philology, History, Social and Media
Communication, Political Science and Cultural Studies. – Lublin : Maria CurieSklodovska University in Lublin. – 2015. – Vol. ХІІ. – Р. 458–461.
5. Копилова Л. А. Тропи як засіб комунікативної оптимізації
матеріалів космічної тематики у спеціалізованих друкованих ЗМІ /
15
Л. А. Копилова // Збірник праць Науково-дослідного інституту
пресознавства. – Львів, 2015. – Вип. 5 (23). – С. 347–354.
6. Копилова Л. А. Висвітлення у друкованих ЗМІ запуску першого
штучного супутника Землі / Л. А. Копилова // Вісник Книжкової палати. –
2016. – № 1. – С. 49–51.
7. Копилова Л. А. Тематичні напрямки публікацій про освоєння
Марсу в сучасному медіапросторі / Л. А. Копилова // Наукові записки
Інституту журналістики. – 2015. – Т. 61. – С. 35–40.
Структура дисертації. Дисертацією є рукопис, який складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел
(198 позиції) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 187 сторінок,
з яких основного тексту 157 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Засоби масової комунікації, зокрема друковані видання та
офіційні сайти, відіграють одну з головних ролей у формуванні
громадської думки щодо пізнання та освоєння космосу. Оскільки
космічна галузь не є ужитковою та не може надати кожному бажаючому
власного емпіричного досвіду, то друковані ЗМІ відіграють роль
посередників між відкриттями та досягненнями в галузі космонавтики та
масовою аудиторією. Їх функція полягає у швидкісному інформуванні про
визначні події у цій сфері, пояснення та тлумачення складних для
непідготовленого реципієнта наукових та паранаукових явищ і процесів, –
внаслідок чого значною мірою й формується суспільна думка про
відкриття та досягнення, тенденції та перспективи, суперечливі гіпотези
та доведені факти.
Саме друковані ЗМІ стають доступними для всіх зацікавлених
документами доби, фіксуючи та зберігаючи для наступних поколінь
історичні події в галузі освоєння космосу та їх рецепцію соціумом за часів
події – так само, як і пізніше переосмислення тієї ж події в різні періоди й
за різних суспільно-культурних та науково-технічних обставин. Так,
яскравим прикладом цього може слугувати запуск першого штучного
супутника Землі, коли за пресою можна відстежити всі етапи наукового
експерименту та усвідомлення його значущості.
Крізь призму публікацій, присвячених космічній галузі, можна
відчути особливості історичної доби, суспільно-політичних умов, місце
космічного в житті епохи. Публікації космічної тематики в історичній
ретроспективі демонструють сучасному читачеві науково-технічний
прогрес на момент події в історії космонавтики з урахуванням того, що
151
саме космічна галузь використовує найновітніші технічні розробки
людства. А їх висвітлення у ЗМІ дає змогу читачеві осягнути цінність
недоусвідомленого колись широким загалом практичного потенціалу на
перший погляд абстрактних наукових розробок, завдяки яким виникло
багато з того, що зараз становить частину повсякдення. Такі висновки
були підкріплені соціологічними опитуваннями.
2. Соціоісторичний контекст формування вітчизняної традиції
висвітлення космічної тематики у друкованих ЗМІ визначається кількома
обставинами. З одного боку, зі здобуттям Україною незалежності
змінюється політичний режим із тоталітарного на демократичний, і, як
наслідок, відбувається відміна цензурних обмежень для ЗМІ, у тому числі
й у ситуаціях висвітлення подій і явищ космічної галузі та паранаукових
гіпотез. З другого боку, здійснюється перехід до ринкової економіки,
завдяки чому розширюється ринок видань, зокрема за рахунок тих, які не
підпорядковуються державі й не фінансуються нею, – і серед них виникає
чималий сегмент саме орієнтованих на космічну тематику. За роки
становлення періодичного друку в Україні як незалежній демократичній
державі відбулося кілька етапів формування ринку преси, яка постійно
вдається до висвітлення космічної тематики:
 1 етап (1991–1993 рр.): хаотичне і неадаптоване копіювання
західних зразків і тенденцій у сфері друкованих ЗМІ, зокрема
спрямованих на рецепцію космічного, позначене відсутністю табуйованих
тем, висвітленням неоднозначних явищ та їх суперечливими
трактуваннями;
 2 етап (1994–1995 рр.): виникнення цілого сегменту видань
паранаукового спрямування та переорієнтування частини науковопопулярних видань на паранауковість, прагнення авторів і редакторів до
надмірної сенсаційності чи псевдосенсаційності та викриття засекреченої
152
інформації;
 3 етап (1996–2003 рр.): активна репрезентація у вітчизняних ЗМІ
України як космічної держави, впорядкування ринку преси паранаукового
спрямування;
 4 етап (2004 р. – до сьогодні): долучення українських ЗМІ до
висвітлення космічних подій світового масштабу у глобалізаційному
дискурсі, тяжіння до наукових обґрунтувань паранаукових явищ і гіпотез;
все більш активна розробка й наповнення офіційного сайту ДКАУ
(Державного космічного агентства України).
На всіх етапах дуже гостро стоїть проблема порушення моральноетичних норм при висвітленні космічної тематики, особливо в контексті
паранаукового дискурсу журналістської роботи в цьому напрямку. Саме
розважальна та жовта преса в гонитві за сенсаціями чи псевдосенсаціями
прагне до висвітлення й додумування особистих подробиць із життя
людей, що були і є причетними до сфери космонавтики, або ж,
порушуючи тему позаземного розумного життя та контактування з ним,
намагається захопити увагу великої кількості читачів та шокувати їх,
друкуючи історії про захоплення Землі інопланетянами чи загрозу
близької загибелі людства через вплив космічних об’єктів. Внаслідок
цього може як завдаватися шкода особистій репутації, так і провокуватися
масована паніка.
3. Визначаючи місце й роль космічної тематики у вітчизняних
друкованих ЗМІ, варто розмежувати спеціалізовані видання, переважно
присвячені науковим та/або паранауковим виявам космічного, та
неспеціалізовані, які вдаються до відповідної тематики спорадично,
ситуативно. Спеціалізовані видання, у свою чергу, можна розмежувати на
ті, в яких переважає науковий дискурс при розробці космічної тематики
(серед них наразі найпомітніше – журнал «Вселенная. Пространство.
153
Время»), ті, які виразно тяжіють до паранауковості (блоки «Тайны
истории», «Невероятное», «Загадки и тайны» видання «Интересная газета
в Украине»; «Неведомый мир», «Невероятно, но факт», «Мир увлечений»,
«Тайны ХХ века», «Тайная доктрина», «Инопланетянин», «Тайны
мироздания», «Тайны эпохи», «Мир тайн и загадок», «Мир увлечений»,
«Ступени», «Секретные материалы» тощо), а також видання змішаного
типу («Знание. Знак вопроса», «Открытия и гипотезы» та ін.).
Неспеціалізовані українські видання, на сторінках яких ситуативно
представлена космічна тематика, є як суспільно-політичні, так і
розважальні або ж такі, що належать до «жовтої» преси (відповідно
«Слобідський край», «Тижневик 2000», «Україна молода», «Аргументы и
Факты», «Телескоп», «Теленеделя» тощо).
При тому, однак, чіткого розмежування видань на приналежні до
наукового та паранаукового дискурсів здебільшого не відбувається. Так,
до висвітлення головних тем і подій, як-то запуск, посадка й робота
марсоходу Curiosity, запуск, посадка й робота автоматичної станції
Rosetta – тобто тих подій, які є поодинокими та унікальними, – активно
вдаються видання всіх типів, і спеціалізовані, і неспеціалізовані, і змішані.
Висновки підкріплені опитуванням аудиторії.
4. Шляхом аналізу спеціалізованих і неспеціалізованих видань та
видань змішаного типу на прикладі матеріалів, присвячених планеті
Марс, було розроблено типологію тематичних напрямків журналістських
публікацій космічної тематики – на основі вже створених класифікацій
учених, які займалися різноманітними проблемами спеціалізованих ЗМІ
та галузевої журналістики, зокрема пов’язаної з екологією. Наявні
класифікації було розширено з огляду на проблемно-тематичну специфіку
саме видань, які публікують матеріали про космос. Так, було виділено сім
напрямків: соціальний, пізнавальний, морально-естетичний, економічний,
154
безпеки, науково-технічний і паранауковий. Також було виявлено
тенденцію до синтезування тематичних напрямків, зокрема науковотехнічного та паранаукового, екологічного та безпеки тощо в різних
варіаціях. Така тенденція є наслідком розуміння взаємозв’язку і
взаємовпливів наукового та паранаукового в космічній галузі, так само, як
і в інших сферах людського пізнання.
5. При визначенні особливостей реалізації категорій часу і простору
з погляду соціальних комунікацій та зокрема представлення космічної
проблематики у ЗМІ варто вивчати ці категорії і як цілісне поняття, і як
взаємодію двох окремих його складників: категорії часу та категорії
простору. Останні, у свою чергу, слід аналізувати з наступних поглядів:
час – форма реальності, фізична величина, лексико-граматична категорія,
трансцендентальність; простір – форма реальності, місце по відношенню
до вихідного тіла, трансцендентальність, космічні об’єкти та відстані між
ними. Категорії простору та часу є ключовими як для донесення в
журналістських текстах інформації про космічні та довколокосмічні
реалії, так і для їх розуміння читачем. Саме сприйняття реципієнтом
категорій часу і простору при їх відображенні в журналістських
матеріалах є ключовим у розумінні ним будови зіркових систем і
Всесвіту, в усвідомленні пов’язаних з освоєнням космосу явищ та подій,
технологічних досягнень і складних експериментів, часові та просторові
параметри яких не можуть бути сприйняті читачем на рівні особистого
емпіричного досвіду. Причому це однаково справедливо стосовно як
наукового, так і паранаукового дискурсів журналістської рецепції
космічного.
6. У сучасному українському медіапросторі використовуються
численні комунікаційні прийоми формування наукового та паранаукового
дискурсів рецепції космічної тематики. Зокрема, журналістські матеріали
155
у ЗМІ послугуються рядом постійних вербальних інструментів
відображення космічних явищ і реалій та налагодження комунікації з
аудиторією.
Матеріали космічного спрямування, що висвітлюють специфічні
питання для широкого загалу, є здебільшого описовими. Тропи
виконують функції різного роду: це заміна складних понять і термінів;
візуалізація далеких астрономічних об’єктів; налагодження
взаєморозуміння між автором та читачем (оскільки космічна тематика
залишається складною для розуміння та пов’язана в першу чергу з
технічними науками). Саме наявність тропів дає змогу популяризувати
складні наукові розробки та далекі реалії, – адже реципієнт з об’єктивних
причин не має змоги набути власного емпіричного досвіду в описуваній
сфері, пересвідчитись у запропонованих автором ситуаціях. Не менш
важливою функцією тропів у наведених матеріалах є транслювання
читачеві емоцій автора, особистого експресивного ставлення до
описуваних явищ.
Тема космосу постійно висвітлюється у друкованих ЗМІ для
широкого загалу, і складні поняття та терміни при цьому часто
замінюються порівняннями й метафорами, журналісти використовують
всі основні види тропів, тексти характеризуються образністю. Образність
же, у свою чергу, втілюється засобами контекстуально-синонімічного
увиразнення – тропами, завдяки яким текст стає зрозумілішим і
доступнішим для читача. Серед тропів, які є найбільш важливими для
журналістських матеріалів космічної тематики, – епітет, уособлення,
порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола та літота.
Як засвідчив аналіз звернення до терміносистеми космічної галузі у
друкованих ЗМІ на прикладі «ВПВ» та «ИГ в Украине», залежно від
рубрики в публікаціях різниться набір термінів та їх концентрація.
156
Вивчення особливостей використання астрономічної термінології
космічної галузі в засобах масової інформації, зокрема спеціалізованому
журналі «ВПВ», дає можливість виявити призначення видання та його
читацьку аудиторію. Кількісний та якісний аналіз використаних у
матеріалах «ВПВ» термінів продемонстрував серйозність та продуманість
видання, спрямованого на популяризацію дещо утаємниченої та
важкодоступної для сприйняття аудиторією наукової інформації.
Типологізування вжитих у публікаціях космічної тематики термінів
засвідчило, що серед них є і загальнонаукові, і міжгалузеві, і
вузькоспеціальні. При цьому, з огляду на функціональний потенціал
тексту, його потенційну аудиторію та специфіку зображуваного явища чи
процесу, в журналістських текстах зустрічається декілька варіантів
введення дефініцій у текст: визначення терміна подається так, як у
словниках; поступове підведення до терміна (спочатку розгорнутий опис,
потім – термін); орієнтуюче введення (коли термін характеризується через
ряд основних ознак поняття); синонімічне введення (поряд ставиться
термін і нетермінологічна, загальномовна, часом описова назва цього ж
поняття).
Отже, досліджуючи та формуючи оптимальну дефініцію до
«наукового та паранауквого дискурсів», враховуючи різні методологічні
підходи: етимологічне походження, історико-контекстуальне
використання понять, аналітико-зіставний принцип, – у межах матеріалів
ЗМІ, присвячених космічній галузі, сформулюємо її наступним чином.
Науковий та паранауковий дискурси рецепції космічного у ЗМІ – це
сукупність процесу та результату опублікованого в ЗМІ, за
посередництвом кодованості інформації (мови), яка репрезентує діалог
між каналом масової комунікації (КМК) й КМК та КМК й реципієнтом; з
одного боку через систему знань про закономірності розвитку природи й
157
суспільства та способи впливу на навколишній світ, тобто науку, а з
другого, через ідеї та концепції, відносно яких не існує твердого
консенсусу серед членів відповідного співтовариства вчених у визнанні їх
повноправними елементами системи наукового пізнання.
Перспективним об’єктом дослідження наразі залишаються
оптимальні принципи інформування соціуму за допомогою ЗМІ щодо
інноваційних та новітніх розробок у галузі космонавтики, що
репрезентують Україну на міжнародній науковій арені.