НЕТРЕБА Маргарита Миколаївна ДІЯЛЬНІСТЬ ПРЕС-СЛУЖБИ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ : НЕТРЕБА Маргарита Николаевна ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ПРЕСС-СЛУЖБЫ банковских учреждений в условиях ИНФОРМАЦИОННОЙ ВОЙНЫ

Краткое описание

У Вступі обґрунтовано сутність та стан наукової проблематики дослідження,
актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт дослідження,
визначено наукову новизну, окреслено теоретичне та практичне значення
одержаних результатів, ступінь і характер апробації, подано загальну
характеристику роботи.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження
комунікаційно-інформаційного складника діяльності прес-служби в умовах
інформаційної війни» проаналізовано теоретичні підходи українських і зарубіжних
дослідників до поняття інформаційної війни, її складників, окреслено сфери, в яких
можуть розгортатися такі війни, а також засоби та методи ведення інформаційної
війни. Також у розділі на основі систематизації та аналізу наукових праць інших
дослідників визначається комунікаційно-інформаційний потенціал прес-служби як
суб’єкта інформаційної політики, зокрема, в умовах глобальної економічної кризи.
У підрозділі 1.1. «Сутність понять «інформаційне протистояння» та
«інформаційна війна» в контексті конкурентної боротьби в банківській сфері»
розкриваються сутність та інтерпретація понять «інформаційне протистояння»,
«інформаційна війна», «інформаційна агресія». Зокрема, проаналізовано
суперечливі погляди теоретиків щодо тлумачення терміну «інформаційна війна».
Ще в 90-ті роки ХХ ст. поняття «інформаційна війна» розглядалося як складний
феномен, тому в наш час тлумачення цього терміна має дискусійний та
неоднозначний характер. Науковці трактують його по-різному – залежно від того,
які аспекти вони досліджують.
Оскільки термін «інформаційна війна» («information warfare») був запозичений і
адаптований до вітчизняних умов з американської наукової літератури, то дослівний
його переклад різниться залежно від контексту інформаційного джерела, де
згадується цей термін: «інформаційне протистояння», «інформаційна війна»,
«інформаційна, психологічна війна». Зважаючи на багатозначність цього терміна, в
науковій літературі знайшли відображення різноманітні підходи до його
трактування.
На основі аналізу та узагальнення вітчизняних і закордонних досліджень ми
пропонуємо власне визначення інформаційної війни для банківської сфери як форми
конкурентної боротьби інтересів за фінансовий ринок із використанням
комунікаційних-інформаційних технологій у рамках комплексу дій, що передбачає
роботу на випередження конкурента та забезпечення інформаційної переваги.
У підрозділі 1.2. «Теоретичні та методологічні основи ведення інформаційної
війни» розглядається інформаційна війна як комплексне поняття, тому в роботі
об’єднано та проаналізовано всі її складники; також окреслено такі основні форми
ведення інформаційної війни, як інформаційний вплив, інформаційна атака,
інформаційна битва, інформаційна операція.
6
Для досягнення мети інформаційного впливу, атак, битв та операцій
застосовується вся сукупність методів інформаційної війни, які охоплюють вид і
послідовність інформаційного впливу на противника, об’єкти впливу, склад сил та
засобів, інструментарій ведення інформаційної війни та їхній оперативний порядок.
Методи характеризуються розмаїттям, що пов’язано з можливістю поширення тієї
самої інформації за допомогою різних засобів. Сучасні науковці не розробили
універсального інструментарію для протистояння в інформаційній війні. Проте чим
активніше використовуються засоби й методи ведення інформаційної війни, тим
більше з'являється наукових робіт, присвячених цій темі. У нашому дисертаційному
дослідженні здійснено систематизацію методів ведення інформаційної війни.
Комерційна, зокрема банківська, сфера характеризується активним
використанням технологій ведення інформаційної війни. Це можна пояснити
низкою чинників: учасники мають приблизно рівні можливості; цільова аудиторія
таких війн визначена досить чітко, на відміну від аудиторії, на яку спрямовані
політичні інформаційні війни; настрої клієнтів і пріоритети інвесторів значною
мірою залежать від репутації компанії та бренду. Ми погоджуємося з думкою
науковців щодо інформаційної війни як одного з найагресивніших та неоднозначних
за своїми етичними параметрами способів PR-комунікацій із цільовою аудиторією.
У підрозділі 1.3. «Причиново-наслідкові зв'язки між інформаційними війнами
та фінансовими кризами» визначається, що світова економічна криза
продемонструвала низку помилок в управлінні інформаційною політикою
банківських установ, і констатується, що саме неефективна комунікація стала одним
із ключових чинників поглиблення кризи, наслідки якої відчула й наша країна.
Виникнення фінансової та економічної кризи в Україні стало очевидним восени
2008 року, після погіршення низки економічних показників і появи численних
повідомлень про фінансові проблеми провідних комерційних банків країни. За такої
ситуації, незважаючи на застосування новітніх досягнень у зв'язках із громадськістю
та інформаційних технологій, банки продемонстрували неефективність взаємодії із
цільовою аудиторією. У цьому контексті, на нашу думку, вагомого значення набуває
ефективна діяльність прес-служб, що в умовах неминучої обмеженості ресурсів та
потужного тиску має передбачати реалізацію завдань, спрямованих на запобігання
формуванню у свідомості громадськості негативного ставлення до організації.
У підрозділі 1.4. «Комунікаційно-інформаційний потенціал прес-служби як
суб’єкта інформаційної політики» встановлено, що сучасні тенденції розвитку
банківського сектора вже неможливо уявити без діяльності прес-служби не тільки як
соціально значущої ланки, але й інструменту, який регулює процеси пошуку,
надання і поширення інформації. Зокрема, визначено специфіку діяльності прес-
служб в умовах інформаційної війни, а саме формальний, функціональний та
структурний складники діяльності прес-служби банку.
У другому розділі «Практика діяльності прес-служб банківських установ в
умовах інформаційної війни» проаналізовано діяльність прес-служб банків США,
країн Європи, Китаю, Росії та України, які постійно піддаються інформаційним
атакам. Цей факт свідчить про те, що всі провідні світові кредитно-фінансові
установи працюють в умовах інформаційних війн. Тому в такій ситуації необхідно
7
постійно розширювати та змінювати напрям інформаційної діяльності, розробляти
та впроваджувати нові методи роботи, сутність яких полягає у мінімізації
деструктивного впливу і забезпеченні стабільності функціонування банківських
установ.
Спираючись на досвід та традиції роботи закордонних банків, ми пропонуємо
розробити принципово нові вимоги до роботи прес-служб української банківської
системи. У підрозділі 2.1. «Досвід роботи прес-служб банків провідних країн світу»
описується специфіка роботи прес-служб Європейського Центрального банку,
американських банків (Bank of America, JP Morgan Chase, Citigroup) та китайських
банків (Bank of China, China Construction Bank, Industrial and Commercial Bank,
Agricultural Bank), акцентується увага на функціональних відмінностях діяльності
прес-служб українських банків. Очевидно, що комплексна і ґрунтовна реалізація
цих принципів у рамках інформаційної війни у фінансовому секторі – відмінна риса
саме світових банків. Україні належить творчо адаптувати цей досвід для
вдосконалення діяльності прес-служб вітчизняних банків.
Окрім аналізу діяльності закордонних банків, ми проаналізували практику
роботи прес-служб російських банків, а саме ВТБ, Альфа-Банку та Дойче Банку
щодо унікальних і специфічних структурних та інших важливих аспектів в умовах
інформаційної війни. Для ілюстрації роботи прес-служби російського комерційного
банку під час інформаційної атаки аналізуються події 2008 року (хронологічно й
ситуаційно порівнянні з інформаційною агресією до Промінвестбанку України),
пов’язані з «Банк24.ру». Проведений комплексний аналіз комунікаційно-
інформаційної роботи «Банк24.ру» в умовах інформаційної війни довів важливість
застосування конкретного інструментарію прес-служби з метою недопуску
руйнування довіри, репутації, регіонального іміджу, конкурентних позицій і переваг
банківської установи.
В окремому підрозділі 2.2. «Організація інформаційної роботи прес-служб
банків України» розглядаємо діяльність прес-служб українських банків. Детально
аналізуються інформаційні атаки проти двох комерційних банків України –
Градобанку та Промінвестбанку. Такий вибір зумовлений специфікою форм та
методів ведення інформаційної війни на різних етапах становлення та розвитку
фінансового сектора України. Градобанк заснований 1991 року, коли починається
перереєстрація радянських банків і відбувається становлення незалежної української
банківської системи. Пік інформаційного протистояння Градобанку збігається з
розвитком української банківської системи в період фінансово-економічної кризи
1997 року.
Сучасний етап розвитку банківської системи України в умовах стабілізації та
розвитку економіки з 2000 року до сьогодення дослідники називають етапом
удосконалень і реорганізації банків України. Проте ситуація змінилась у 2007 році з
початком світової фінансової кризи. В цей період суттєво трансформується підхід до
роботи банківських установ, водночас збільшується кількість інформаційних атак
проти українських банків. Саме на цьому етапі аналізується діяльність прес-служби
одного з найбільших комерційних банків України – Промінвестбанку.
8
Уперше комплексно і в хронологічній послідовності за допомогою аналізу
змістового контенту (матеріалів друкованих та електронних ЗМІ, прес-релізів, заяв,
спростувань тощо) показано динаміку інформаційного протистояння цих
комерційних банків, що перейшло в більш гостру фазу боротьби – інформаційну
війну.
У підрозділі 2.3. «Запобіжний захист інформаційного простору в діяльності
прес-служб банків» виділяються найважливіші моменти, що конкретизують
специфіку методів роботи прес-служб комерційного банку щодо попереджувального
захисту інформаційного простору банку: планування вільних резервів – інформації,
персоналу, часу, інструментів інформаційного впливу; пролонгація традиційної
діяльності банку за всіма напрямками; зовнішній та внутрішній інформаційний
аудит.
У розділі 3 «Оптимізація діяльності прес-служби банківської установи в
умовах інформаційної війни» запропонований практичний підхід щодо оптимізації
елементів структури прес-служби банківської установи, зміни системних зв’язків і
балансу повноважень штатних одиниць прес-служб, системна інтеграція яких
створить дієвий механізм оперативного використання інструментів інформаційної
війни.
У підрозділі 3.1. «Трансформація як перший крок оптимізації організаційної
структури прес-служби банку» обґрунтовано базову структуру прес-служби банку
як таку, що може включати додаткових вузькоспеціалізованих фахівців, не
зважаючи на економічні витрати. Обґрунтовується думка про те, що структура прес-
служби під час інформаційної війни може трансформуватися, тобто збільшувати
число постійних спеціалістів пропорційно обсягу інформаційних та інших завдань за
такими принципами: мінімальний; оптимальний; розширений та ефективний
варіант.
Ми запропонували перерозподіл виконавчих повноважень у структурі прес-
служби; розширення штатного складу прес-служби, а також розробили власну
адаптивну структуру прес-служби банку в умовах ведення інформаційної війни, яка
допоможе оперативно виявляти потенційні небезпеки, аналізувати їх комплексно та
керувати ними безпосередньо на місцях.
У підрозділі 3.2. «Розширення інструментарію прес-служби банку» в умовах
інформаційної війни для ефективної взаємодії з клієнтами, організаціями та ЗМІ
прес-служби охарактеризовано подвійний інформаційний потік, який складається з
двох компонентів – об’єктивної та вигідної інформації. Запропоновано ввести нове
поняття – «інформаційна фортифікація» – це побудова та зміцнення захисних
інформаційних бар’єрів для об’єктів потенційних інформаційних атак від
деструктивного впливу противника. Також розроблено низку нових заходів
інформаційної фортифікації потенційно вразливих об’єктів банку, а саме
опосередковану комунікацію, інформаційне маскування, інформаційний імунітет.
У підрозділі 3.3 «Алгоритмізація дій прес-служб під час інформаційних атак»
представлено алгоритмічну схему дій прес-служби банку.