Шевченко Вікторія Едуардівна. Концепція візуалізації журнального контенту в системі наукових поглядів у галузі соціальних комунікацій : Шевченко Виктория Эдуардовна. Концепция визуализации журнального контента в системе научных взглядов в области социальных коммуникаций

Краткое описание

Шевченко Вікторія Едуардівна. Назва дисертаційної роботи: "Концепція візуалізації журнального контенту в системі наукових поглядів у галузі соціальних комунікаційрада Д 26.001.34 спеціальність 27.00.01"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

На правах рукопису

Шевченко Вікторія Едуардівна
УДК: 007:316.722.2 [316.28]

КОНЦЕПЦІЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ЖУРНАЛЬНОГО КОНТЕНТУ
В СИСТЕМІ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ
У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук із соціальних комунікацій

Науковий консультант:
Різун Володимир Володимирович
доктор філологічних наук,
професор кафедри соціальних комунікацій

Київ - 2013
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ПОГЛЯДИ НА ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМ
ПОДАННЯ КОНТЕНТУ В ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ 20
1.1. Зміни парадигм сприйняття статичного контенту в науці про
соціальні комунікації. 20
1.2. Наукові погляди на еволюцію форм візуальної комунікації. 39
1.3. Особливості зорового сприйняття інформаційного повідомлення. 62
1.4. Висновки до розділу 1. 76

РОЗДІЛ 2. ВІЗУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ТВОРЕННЯ ЖУРНАЛЬНОГО
КОНТЕНТУ 82
2.1. Мова візуальних символів у системі невербальних засобів комунікації. 82
2.2. Класифікація форм візуалізованого контенту в процесі
оптимізації повідомлення. 99
2.3. Способи інтерпретації даних візуалізованими формами. 126
2.4. Висновки до розділу 2. 148

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ
КОНТЕНТУ ЖУРНАЛІВ 155
3.1. Журнал як фактор формування і розвитку візуальної культури. 155
3.2. Візуальні характеристики стилю журнального видання. 178
3.3. Естетика і функціональність журнального дизайну. 199
3.4. Висновки до розділу 3. 222

РОЗДІЛ 4. ПРІОРИТЕТ ВІЗУАЛЬНОГО: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЗМІСТУ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ 227
4.1. Ефективність сприйняття даних: результати емпіричних досліджень. 227
4.2. Аналіз та інтерпретація інформації у новому явищі
соціальних комунікацій – журналістиці даних. 246
4.3. Візуальна історія як спосіб інтерпретації даних. 261
4.4. Новітні тенденції візуальної культури медіа. 279
4.5. Висновки до розділу 4. 287

ВИСНОВКИ 293

Список використаних джерел 316

Додатки Частина 2

Список литературы

ВИСНОВКИ
Комплексне дослідження журнального контенту дає підстави зробити наступні висновки:
1. Комунікація є об’єктом багатьох наук: журналістики, семіотики, соціології, лінгвістики, психології, антропології, інформатики тощо. Соціальна комунікація як система суспільної взаємодії вимагає такого каналу комунікації, що був би зрозумілим обом її учасникам. Однією з особливостей друкованих ЗМІ є те, що вербалізована інформація, відтворювана друкованими засобами, розрахована на візуальне сприймання аудиторією, отже, об’єктивно існує у формах, які позначають певну систему знаків мови. Окремі знакові системи становлять також засоби верстки і графічного оформлення видань, які візуально сприймаються разом із факторами матеріального фіксування вербального інформаційного продукту.
Медіа є комунікаційним середовищем, а дизайн медіа – комунікаційним дизайном, мета якого полягає у створенні візуального середовища, в якому адресант та адресат спілкуються спільною символьною мовою. Сучасні умови вимагають нового підходу до здійснення комунікації, використання способів, засобів, форм і принципів взаємодії між її учасниками, що забезпечує зручний пошук, аналіз, інтерпретацію фактів, сприяє кращому розумінню і відповідає потребам споживача інформації. Відчуття дійсності цілком залежить від об’єктів, які реципієнт сприймає візуально. У функціональному просторі культури комунікаційний дизайн поєднує практичний і художній аспекти процесу перетворення інформації; інформаційний дизайн як практична частина дизайну комунікаційного спрямований на організацію, відтворення даних і перетворення їх на ціннісну, осмислену інформацію. Інформаційний дизайн, журналістика даних роблять її зручною і доступною для розуміння, розглядають ефективну комунікацію з раціональних наукових позицій, адже правильна візуалізація даних – ключ до розуміння великих обсягів інформації.
Однією з особливостей друкованих ЗМІ є те, що відтворювана друкованими засобами вербалізована інформація розрахована на візуальне сприймання аудиторією, отже, об’єктивно існує у формах, які позначають певну систему мовних знаків. Окремі знакові системи становлять також засоби верстки і графічного оформлення видань, що зазнають візуального сприйняття разом із факторами матеріального фіксування вербального інформаційного продукту.
Важливість візуальних форм сприйняття інформації в комунікаційних процесах, синтетичність кінцевого продукту журналістики, що вільно оперує засобами створення й оформлення конкретного матеріалу, сформували феномени зображальних журналістики та публіцистики. Виведені Б. Черняковим наукові постулати дали підстави теоретичного та практичного вивчення зображення (мальованого, фотографічного, схематичного, абстрактного, аналітичного) як засобу комунікації. Зображальній журналістиці властиве наочно-образне відображення реальності через візуальний складник, що передає контент власними формами і способами, залучає підсвідому уяву, маніпулює відомими символами й образами. Візуальна комунікація постала із зображальної журналістики, розширила поле її діяльності, крім традиційних світлин і малюнків оперує графікою шрифту, символами, піктограмами, інфографікою, декоративними елементами, які в цілому і формують візуальне обличчя видання. Візуалізації підлягає кожний сюжет, що вказує на суспільні потреби: насичена фактами аналітика, велелюдна подія, історичний екскурс, практична порада, людський характер, технологічний процес, наукові розвідки тощо. Візуалізація посилює вагомість, конкретизує і систематизує, виявляє закономірності та тенденції. Головне – відповідність теми, читацького призначення та способу репрезентації події.
Журналістика даних поєднала традиційну журналістику, статистику, журналістське розслідування із візуальними формами. Відмінність журналістики даних від традиційної полягає у повноті висвітлення того, що мало місце, оскільки перша послуговується всім масивом приналежної темі інформації, залучає експертів, офіційні цифри, передісторію, суміжні проблеми тощо (натомість традиційна журналістика висвітлює ту частину матеріалу щодо події, яка відповідає редакційній політиці й журналістському задумові). Журналістика даних використовує лише точні факти та значення, які всебічно характеризують подію, передають її зміст візуальними формами. Журналістика даних допомагає розповісти складну історію наочно, конкретно та цікаво, пояснити, як матеріал пов’язаний із конкретною особою, територією, історичними чи економічними обставинами, зобразити тенденції і впливи. Візуалізація даних підвищує їх дію на реципієнта, конкретизує та систематизує, виявляє закономірності та тенденції.
2. Забезпечення комунікативної функції журналу здійснюється через мову наочних образів, де форма та зміст в своїй єдності взаємодоповнюють одне одного й разом формують контент. Засоби художньо-графічної організації утворюють у сукупності специфічну знакову систему, що складається з різноманітних засобів, прийомів і елементів виразності, які виконують інформаційно-естетичну функцію, відображають характер і структуру видання, викликають певні емоції. Факти та події не достатньо просто викласти традиційними журналістськими жанрами, їх необхідно опрацювати і представити у такій формі, яка була би зручною читачеві, привертала увагу і виражала основну ідею публікації. Форма журналістського повідомлення зумовлена метою публікації, випливає з функціональності, а не з даних, які непослідовні за своєю природою. Вичленовування композиційних засобів і способів візуалізації привносить розуміння законів композиції, тобто композицію розглядають із погляду формальної структурної організації матеріалу, в зв’язках, які виникають між елементами форми в процесі композиційної побудови.