Кидонь Вікторія Володимирівна Вдосконалення технічної підготовки спортсменок 14 - 16 років, які за­ймаються естетичною груповою гімнастикою : Кидонь Виктория Владимировна Совершенствование технической подготовки спортсменок 14 - 16 лет, которые занимаются эстетической групповой гимнастикой

Краткое описание

Кидонь Вікторія Володимирівна, старший викладач кафедри фізичного виховання та спеціальної підготовки Університету митної справи та фінансів: «Вдосконалення технічної підготовки спортсменок 14 - 16 років, які за­ймаються естетичною груповою гімнастикою» (24.00.01 - олімпійський та професійний спорт). Спецрада К 08.881.01 у Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту МОН України

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту Міністерство освіти і науки України
Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КИДОНЬ ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 796.412.2-05.6(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНОК 14-16 РОКІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЕСТЕТИЧНОЮ ГРУПОВОЮ
ГІМНАСТИКОЮ
24.00.01 - олімпійський і професійний спорт
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту (доктора філософії)
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
В. В. Кидонь
Науковий керівник: Долбишева Ніна Г ригорівна, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент
Дніпро - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 17
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЕСТЕТИЧНОЮ ГРУПОВОЮ ГІМНАСТИКОЮ 26
1.1. Особливості навчально-тренувального процесу на етапі спеціалізованої базової підготовки 26
1.2. Методологія технічної підготовки та загальні основи вдосконалення техніки у кваліфікованих спортсменів 35
1.3. Основи технічної підготовки та спортивно-технічного вдосконалення 43
1.4. Сучасні підходи до організації та проведення навчально- тренувального процесу вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою 51
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 70
2.1 Методи дослідження 70
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та Інтернет-ресурсів 70
2.1.2. Аналіз програмно-нормативних матеріалів 71
2.1.3. Аналіз і узагальнення відеоматеріалів 71
2.1.4. Анкетування 72
2.1.5. Педагогічне спостереження 72
2.1.6. Педагогічний тестування 73
2.1.7. Методи функціональних проб 75
2.1.8. Педагогічний експеримент 76
2.1.9. Метод експертних оцінок 76
2.1.10. Методи математичної статистики 77
2.2 Організація дослідження 78
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІЧНА, ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЕСТЕТИЧНОЮ ГРУПОВОЮ ГІМНАСТИКОЮ НА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО РОКУ ТРЕНУВАНЬ ЕТАПУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ 81
3.1. Технічна підготовленість спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою 81
3.1.1. Показники технічної майстерності гімнасток на основі аналізу змагальної діяльності 82
3.1.2. Кількісні показники виконання базових елементів, додаткових зв’язок та інших рухів у змагальних композиціях команд з естетичної групової гімнастики, їх доступність і змагальна значущість 94
3.1.3. Показники технічної підготовленості спортсменок 14¬15 років, які займаються естетичною груповою гімнастикою, на початку третього року навчання етапу спеціалізованої базової підготовки 98
3.2. Фізична підготовленість та функціональний стан спортсменок 14-15 років, які займаються естетичною груповою гімнастикою, на початку третього року навчання етапу спеціалізованої базової підготовки 103
3.2.1. Показники фізичної підготовленості як основи технічної підготовленості гімнасток 103
3.2.2. Показники функціонального стану як компоненти, що впливає на технічну підготовленість гімнасток 106
3.3. Кореляційний зв’язок та факторний аналіз показників технічної, фізичної підготовленості та функціонального стану,
що обумовлюють рівень технічної майстерності спортсменок,
які займаються естетичною груповою гімнастикою 109
Висновки до розділу 3 115
РОЗДІЛ 4. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЕСТЕТИЧНОЮ ГРУПОВОЮ ГІМНАСТИКОЮ, НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ 119
4.1. Доцільність вдосконалення технічної підготовки в процесі навчально-тренувальних занять в естетичній груповій гімнастиці 119
4.2. Теоретичне обґрунтування експериментальної методики
вдосконалення техніки виконання базових елементів та додаткових зв’язок на третьому році тренування етапу спеціалізованої базової підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою 126
4.3. Основні закономірності експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки 128
4.3.1. Реалізація дидактичних принципів спортивного тренування в структурі експериментальної методики з вдосконалення технічної підготовки гімнасток 130
4.3.2. Методологічні та специфічні принципи експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки гімнасток на етапі спеціалізованої базової підготовки 133
4.4. Аналіз впливу експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною
груповою гімнастикою, на етапі спеціалізованої базової підготовки 151
4.4.1. Аналіз результатів повторного контрольного
тестування рівня технічної підготовленості гімнасток після впровадження експериментальної методики 152
4.4.2. Аналіз результатів повторного контрольного
тестування з фізичної підготовленості гімнасток після впровадження експериментальної методики 161
4.4.3. Аналіз результатів повторної оцінки функціонального стану гімнасток після впровадження експериментальної методики 164
4.4.4. Показники технічної майстерності гімнасток за
результатами змагальної діяльності після впровадження експериментальної методики 171
4.5. Експертна оцінка експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки фахівцями з естетичної
гімнастики 175
Висновки до розділу 4 180
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ 185
ВИСНОВКИ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 202
ДОДАТКИ 225
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЧСС - частота серцевих скорочень
Етап СБП - етап спеціалізованої базової підготовки
ДЮСШ - дитячо-юнацька спортивна школа
СК - спортивний клуб
ЗТП - загальна технічна підготовка
СТП - спеціальна спортивно-технічна підготовка
ВСТУП
Актуальність. З 90-х років XX століття естетична групова гімнастика вийшла на міжнародний рівень, що сприяло інтенсивному розвитку її на усіх континентах світу, в тому числі й в Україні. На сьогодні змагальні композиції є оригінальними, цілісними, логічними та мають індивідуальний стиль.
Майстерність команди гімнасток у процесі змагальної діяльності оцінюється за технікою виконання гімнастичних вправ, тілесної виразності, артистичності, музичності, синхронності, злитості та динамічності рухів, вимоги до яких за останні шість років значно підвищилися відповідно до змін у правилах змагань. Тому збільшуються вимоги до постановки композиції, цінності гімнастичних вправ, артистичності (С. В. Вишнякова, Є. Ю. Лалаєва, Т. А. Андреєнко, 2017).
Сучасний високий рівень спортивних результатів та посилення конкуренції в естетичній груповій гімнастиці вимагає від спортсменок достатньо високого рівня технічної (Ю. Ю. Борисова, 2012; Н. Г. Долбишева, 2013), хореографічної (В. Сосіна, І. Руда, С. Акімова, 2013; І. А. Фахрієва, 2016: В. Г. Тодорова, 2018) та акробатичної підготовленості (Л. А. Карпенко, С. А. Жигарева, 2017), які залежать від функціональних. можливостей організму, вестибулярної стійкості, рівня фізичних якостей, насамперед гнучкості та координаційних здібностей (В. Ю. Сосіна та І. Е. Рубан, 2009; Е. А. Пирожкова, 2011; Т. Н Ключинська, 2012; У. М. Огурцова, 2016;
В.О. Кашуба, 2017 та ін.).
У наукових працях Л. П. Матвєєва (1991-2010), В. М. Платонова (1986-2018), Ю. К. Гавердовського (1999, 2014), І. А. Вінер-Усманової
(2003-2015), Л. А. Карпенко (2014) акцентується увага на тому, що найбільш фундаментальна, комплексна та цілеспрямована технічна підготовка забезпечується на етапі спеціалізованої базової підготовки, який є вузькоспеціалізованим щодо індивідуального технічного вдосконалення, накопичування змагального досвіду, планування значних обсягів навчально- тренувальних навантажень. Тому одним із перспективних напрямків дослідження є вдосконалення технічної підготовленості гімнасток на даному етапі, як невід'ємного компоненту цілісної системи спортивного тренування.
У роботах В. С. Келлера (1993), Ю. Ф. Курамшина, (2007), Л. П. Матвєєва (1991-2010), В. М. Платонова (1986-2014) розкрито теоретичні основи загальної та спеціальної технічної підготовки. У гімнастичних видах спорту, окремі вчені загальну технічну підготовку ототожнюють з базовою технічною підготовкою (В. В. Споришев, 2008;
С. В. Вишнякова та В. А. Шматченко, 2009; М. Л. Журавін, О. В. Загрядська та ін., 2008; Ю. К. Гавердовський, 2014; І. А. Вінер-Усманова, Є. Крючек та ін., 2014-2015), а спеціальну - з формуванням знань про техніку спортивних дій, розробкою індивідуальних форм техніки змагальних рухів, формуванням вмінь і навичок, необхідних для успішного виступу на змаганнях, конвертуванням та оновленням форм рухів, сформованістю нових форм спортивної техніки, а саме ускладненням або виконанням їх у різних варіантах та умовах (Ю. К. Гавердовський, 2007; С. В. Вишнякова, Е. Ю. Лалаєва, Т. А. Андрієнко, 2017).
Науковий пошук показав, що у роботах вчених представлено науково- практичні підходи щодо вдосконалення окремих компонентів технічної підготовленості спортсменок з естетичної гімнастики: мистецтво виразності (Ж. С. Горбачова, 2000; Н. А. Каравацька, 2007), артистизму (М. Е. Плеханова, 2006; І. А. Вінер-Усманова та ін. 2015; А. С. Рум’янцева, 2016), арсеналу рухів (Т. С. Лисицька, 1982), акробатичної підготовленості (Л. А. Карпенко та С. А. Жигарева, 2016), хореографічної підготовленості (Л. В. Леонова, 2003; М. В. Кузьменко, І. А. Фахрієва, В. Б. Бондирева, 2017; В. Ю. Сосіна, 2018; В. Г. Тодорова, 2018), структури та побудови композиції (Т. Н. Мирошниченко, 2001; Л. А. Карпенко, Л. А. Савельєва, О. Г. Рубан, 2009; Т. С. Лисицька, Л. А. Новікова, С. В. Лубишева, 2009; С. В. Вишнякова, Є. Ю. Лалаєва, Т. А. Андреєва, 2017), стрибкової підготовленості (Т. П. Лазаренко, 1991; О. Г. Рубан, 2008 та ін.). Слід зазначити, що в спеціальній науково-методичній літературі відсутні питання, які стосуються вдосконалення технічної підготовки спортсменок в естетичній груповій гімнастиці з урахуванням комплексного підходу. Викладені положення і обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту за темою 2.6 «Теоретико-методичні основи удосконалення тренувального процесу та змагальної діяльності в структурі багаторічної підготовки спортсменів» (номер державної реєстрації 011U001168) та Зведеного плану НДР Міністерства освіти та науки 2016-2020 рр. за темою «Історичні, організаційно-правові та теоретико-методичні основи підготовки спортсменів в неолімпійському спорті» (номер державної реєстрації 0116U03008).
Роль автора, як співвиконавця, полягає у визначенні та аналізі показників технічної та фізичної підготовленості, функціонального стану та змагальної діяльності, у розробці та впровадженні в навчально-тренувальний процес експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки спортсменок 14-16 років, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки відповідно до принципів спортивної підготовки.
Мета дослідження - теоретично та експериментально обґрунтувати методику вдосконалення технічної підготовки спортсменок 14-16 років, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки, для оптимізації тренувального процесу.
Завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз сучасного стану технічної підготовки та визначити шляхи її вдосконалення для спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки на основі узагальнення науково-методичної літератури та Інтернет ресурсів.
2. Виявити кількісні та якісні показники побудови змагальних композицій команд світового рівня в естетичній груповій гімнастиці.
3. Визначити рівень та взаємозв’язок між технічною, фізичною підготовленістю та функціональним станом спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки.
4. Розробити та впровадити систему оперативної оцінки рівня технічної підготовленості у процесі змагальної діяльності спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою.
5. Обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою у річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки відповідно до принципів спортивної підготовки.
Об’єкт дослідження - технічна підготовка спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки.
Предмет дослідження - методика вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз, узагальнення науково- методичної літератури та Інтернет-ресурсів використовувався з метою узагальнення питань вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою на етапі спеціалізованої базової підготовки. Аналіз програмно-нормативних матеріалів надав можливість визначити особливості технічної підготовки спортсменок в естетичній груповій гімнастиці.
З метою визначення кількісних та якісних показників змагальної композиції використовувався відеоаналіз.
Анкетування проводилось для визначення обсягу технічної підготовки та її основних компонентів у системі спортивного тренування на етапі спеціалізованої базової підготовки в естетичній груповій гімнастиці.
Педагогічне тестування дозволило визначити рівень технічної підготовленості гімнасток за контрольними тестами: зв’язка з двох та з трьох рухів тіла, зв’язка з двох стрибків, зв’язка з двох рівноваг, додаткова зв’язка; рівень фізичної підготовленості: нахил тулуба вперед з положення стоячи, стрибок у висоту та у довжину з місця, подвійні стрибки через скакалку та стрибки через скакалку на витривалість.
Для оцінки розвитку вестибулярного апарату застосовували проби Яроцького, Ромберга, «Фламінго» та фізичної роботоздатності - проба Руф’є.
Основним методом дослідження був педагогічний експеримент, що складався з двох етапів - констатувального та формувального. Метою констатувального експерименту було визначення кількісних та якісних показників змагальної композиції, рівня фізичної, технічної підготовленості, вестибулярної стійкості, фізичної роботоздатності та їх взаємозв’язок. Формувальний експеримент був спрямований на впровадження та визначення ефективності експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки гімнасток на етапі спеціалізованої базової підготовки в естетичній груповій гімнастиці.
Метод експертної оцінки здійснювався з метою визначення ефективності експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки гімнасток, за участю провідних тренерів з естетичної групової гімнастики.
Експериментальний матеріал опрацьовано з використанням методів математичної статистики на персональному комп'ютері за допомогою програмного забезпечення «Statistica 6.0» та програмного додатку МS Ехсеї (2010).
Наукова новизна одержаних результатів:
- вперше науково обґрунтовано методику вдосконалення технічної підготовки в естетичній груповій гімнастиці відповідно до дидактичних, методологічних та специфічних принципів спортивної підготовки у річному циклі на етапі спеціалізованої базової підготовки;
- вперше визначено якісні та кількісні показники побудови змагальних композицій в естетичній груповій гімнастиці, що дозволило встановити оптимальне співвідношення елементів та розбіжності у складності виконання змагальної композиції команд світового рівня, в тому числі збірних команд України;
- вперше визначено найбільш інформативні показники підготовленості та функціонального стану спортсменок, за результатами факторного аналізу до яких увійшли показники технічної підготовленості, вестибулярної стійкості та стрибучості;
- вперше здійснено розподіл засобів та методів прикладного та практичного характеру, що використовувалися в процесі вдосконалення обов’язкових базових елементів, додаткових зв’язок та акробатичних вправ в естетичній груповій гімнастиці;
- вперше науково обґрунтовано застосування хореографічного та художнього компонентів технічної підготовки в період централізованих навчально-тренувальних зборів контрольно-підготовчого та передзмагального мезоциклів, із залученням провідних фахівців з хореографії та театрального мистецтва;
- вперше запропонована оперативна оцінка рівня технічної підготовленості гімнасток у процесі змагальної діяльності з визначенням кількісних і якісних показників виконання базових елементів і додаткових зв’язок, з використанням робочих технічних протоколів (з умовними позначеннями);
- доповнено дані про рівень технічної, фізичної підготовленості та функціонального стану спортсменок в естетичній груповій гімнастиці;
теоретичні та практичні положення щодо вдосконалення складових технічної підготовки в гімнастичних видах спорту;
- підтверджено взаємозв’язок між показниками технічної підготовленості та функціонального стану спортсменів, які займаються складно-координаційними видами спорту;
- набули подальшого розвитку методичні підходи щодо особливостей реалізації принципів спортивної підготовки у річному циклі.
Практична значущість отриманих результатів полягає у впровадженні експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки у річний макроцикл третього року тренувань етапу спеціалізованої базової підготовки, яка дозволила підвищити рівень технічної підготовленості та результат змагальної діяльності. Застосування робочого технічного протоколу (з використанням умовних позначень) в процесі змагальної діяльності сприяло підвищенню якості системи оцінки змагальної композиції та технічної підготовленості гімнасток, сформувати єдиний запис стенограми, зменшити час на підрахунок балів за технічну цінність та знизити розбіжності у балах за змагальну композицію.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально- тренувальний процес відділення естетичної гімнастики КЗ ДЮСШ № 4 м. Кам’янське Дніпропетровської області та збірної команди «Vivend» Запорізького державного медичного університету, Федерації естетичної гімнастики України, навчальний процес Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту з дисциплін «Теорія та методика спорту» (спеціалізація «Гімнастика») і «Система підготовки спортсменів в олімпійському, професійному та неолімпійському спорті», про що свідчать відповідні акти впровадження.
Особистий внесок здобувача у працях опублікованих у співавторстві полягає в аналізі й узагальненні літературних джерел, організації та проведенні дослідження, систематизації матеріалу, визначенні якісних та кількісних показників змагальної композиції, формуванні висновків, впровадженні отриманих результатів у систему підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою.
Апробація результатів дисертаційних досліджень. Основні результати дисертаційної роботи представлені на VIII Міжнародній науково- практичній конференції «Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2013), XVII Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2013), XI Міжнародній конференції молодих вчених «Молодь та олімпійський рух» (Київ, 2018), регіональній конференції «Молоді науковці-спорту Придніпров’я» (Дніпро, 2012-2017).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 8 публікаціях, з яких 6 статей у наукових фахових виданнях України, 1 стаття у виданні, що віднесено до міжнародної наукометричної бази Index Соретїсш, 1 - апробаційного характеру та 2 - додатково відображають результати дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з анотації на державній та англійській мовах, змісту, переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, актів впровадження. Обсяг дисертаційної роботи викладено на 248 сторінках, з них 185 сторінки основного тексту. Робота ілюстрована 32 рисунками та 35 таблицями. Список використаних джерел містить 207 найменування, з них 13 - праці іноземних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури показав необхідність пошуку напрямків вдосконалення технічної підготовки в гімнастичних видах спорту на усіх етапах підготовки, що пов’язано зі збільшенням вимог до технічної складності, техніки виконання елементів та конкуретності на міжнародному рівні. Встановлено, шо забезпечення достатньо високого рівня спортивної майстерності, як передумови для досягнення найвищих результатів, здійснюється за рахунок фундаментальної, комплексної та цілеспрямованої технічної підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки. У зв’язку з цим набуває необхідності наукове обґрунтування шляхів вдосконалення технічної підготовки спортсменок 14-16 років, які займаються груповою естетичною гімнастикою на цьому етапі.
2. Результати констатувального експерименту свідчать про:
- недостатній рівень технічної підготовленості за результатами змагальної діяльності, які є нижчими від максимальної оцінки в середньому на 1,4 та 2,15 бали. Змагальний результат команди «Viva Victoria - junior» на Національному рівні за оцінками з технічної цінності становить у середньому 4,83 бали при максимальній оцінці за технічну цінність 6,0 балів, техніки виконання - 8,05 балів при максимальній оцінці - 10 балів;
- кількісні показники змагальної композиції, що складаються з індивідуального виконання (56,5%), видів шикувань і перешикувань, пов’язаних з особливостями переміщення гімнасток на гімнастичному килимі (19,3%), рухових взаємодій (16,1%), різноманітних підтримок (8,1%), обов’язкових рухів тіла (52,6%) та їх складових - рівноваг (21,1%), стрибків (26,3%), підскакувань та перескоків (33,3%), акробатичних елементів і підтримок (33,3%), рухів тіла (1,3%), рук (13,3%) та ніг (6,8%);
- низькі якісні показники виконання обов’язкових базових рухів та додаткових зв’язок змагальної композиції, а саме значна кількість помилок спостерігалась при виконанні рівноваг (46,9%), стрибків (37,5%), рухів тіла (37,5%) та єдності рухів (злитість рухів) (25,0%);
- недостатній рівень технічної підготовленості на загальногруповому рівні за контрольними тестами «зв’язка з двох рухів тіла», «зв’язка з трьох рухів тіла», «зв’язка з двох стрибків», «зв’язка з двох рівноваг» та «додаткова зв’язка», які мають розбіжності між показниками за коефіцієнтом варіації від 18,55% до 26,65% та достовірні відмінності при р<0,05-0,001, практично між усіма показниками;
- середній рівень фізичної підготовленості спортсменок та неоднорідність їх результатів у тестах на гнучкість (V = 24,30%) та витривалість (V = 31,28%);
- вище за середній рівень у показниках розвитку вестибулярної стійкості гімнасток за результатами виконання проби Яроцького (69,46±5,87 с) та середній рівень - тесту «Фламінго» та проби Ромберга (98,21±8,86 с та 29,13±5,12 с відповідно);
3. Дані кореляційного аналізу дозволили встановити середні та слабкі кореляційні зв’язки на загальногруповому рівні між показниками фізичної та технічної підготовленості (г=0,225-0,489), які були достовірними при р<0,05. Результати факторного аналізу дозволили визначити найбільш інформативні показники підготовленості та функціонального стану, до яких увійшли результати тестів технічної підготовленості, стрибучості та вестибулярної стійкості.
Отримані дані кореляційного та факторного аналізів були підґрунтям для наукового обґрунтування засобів спортивного тренування спрямованих на вдосконалення технічної підготовки гімнасток.
4. Для підвищення рівня технічної підготовленості спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою, була розроблена експериментальна методика вдосконалення технічної підготовки гімнасток 14-16 років на етапі спеціалізованої базової підготовки третього року тpенyвaнь відповідно до дидактичних, методологічних та специфічних ^инципів спopтивнoЇ підготовки.
Експеpиментaльнa методика впpoвaджyвaлaсь у навчально- тpенyвaльний пpoцес здвоєного мaкpoциклy pічнoЇ підготовки, відмінностями якої було: застосування методів та засобів ^а^ичного та ^и^адного хapaктеpy; планування блоків впpaв на вдосконалення базових елементів (на вдосконалення техніки виконання pівнoвaг, pyхів тіла, пoвopoтів, стpибків) та aкpoбaтичних впpaв; впpoвaдження хopеoгpaфічнoгo та художнього компонентів технічної підготовки (обсягом 10-30% та 5-10% від загального часу тpенyвaнь відповідно) в нaвчaльнo-тpенyвaльний ^оцес центpaлізoвaних збopів; планування 6 навчальних та 2 модельних змагань, у базових та кoнтpoльнo-підгoтoвчих мезоциклах; poзpoбкa та в^овадження poбoчoгo технічного пpoтoкoлy з викopистaнням умовних позначень, що дозволило здійснювати oпеpaтивнy оцінку pівня технічної підготовленості гімнасток у ^оцесі змагальної діяльності.
5. Аналіз pезyльтaтів фopмyвaльнoгo експеpиментy свідчить пpo те,
що:
- pівень технічної підготовленості в експеpиментaльній гpyпі спopтсменoк пoкpaшився до оцінки «дoбpе» з «задовільного», в консольній лишився на pівні «задовільно». Дoстoвіpний пpиpіст спoстеpігaвся у спopтсменoк експеpиментaльнoЇ гpyпи у показниках консольних тестів «зв’язка з тpьoх pyхів» і «додаткова зв’язка» (p<0,001). В інших показниках спoстеpігaлaсь тенденція до по^ащен^ в експеpиментaльній гpyпі спopтсменoк у сеpедньoмy на 11,74%, у консольній - на 7,90 %;
- показники фізичної підготовленості спopтсменoк кoнтpoльнoЇ та експеpиментaльнoЇ гpyп не мали дoстoвіpних змін (p > 0,05);
- показники функціонального стану мали дoстoвіpний пpиpіст у спopтсменoк експеpиментaльнoЇ гpyпи у тесті «Фламінго», ^обах Яpoцькoгo, Рoмбеpгa і Руф’є, а у кoнтpoльній - у пpoбaх Яpoцькoгo і Рoмбеpгa (p < 0,05-0,001);
- збільшилися кількісні та якісні кореляційні зв’язки між показниками технічної підготовленості (до 10 взаємозв’язків з 10 можливих) та між функціональним станом і технічною підготовленістю (до 19 взаємозв’язків з 25 можливих) при достовірності р < 0,05-0,01, у гімнасток експериментальної групи;
- результати змагальної діяльності команди «Viva Victoria», що склали експериментальну групу, як на національному, так і світовому рівнях, мали тенденцію до їх приросту з технічної цінності в середньому на 0,45 балів (9,47%) та техніки виконання - на 0,40 бали (5,13%):
- експериментальна методика вдосконалення технічної підготовки є ефективною, що підтверджено експертною оцінкою фахівців з естетичної групової гімнастики з коефіцієнтом конкордації Кендалла 92,8%.
6. Використання запропонованої експериментальної методики вдосконалення технічної підготовки спортсменок, які займаються естетичною груповою гімнастикою, сприяло покращенню показників технічної, фізичної підготовленості, функціонального стану та результату змагальної діяльності, що дає підставу для її практичного впровадження в систему спортивної підготовки гімнасток на етапі спеціалізованої базової підготовки третього року тренувань.
Перспективою подальшого дослідження є пошук шляхів вдосконалення технічної підготовки гімнасток на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксенова Т. А., Бойченко Н. Е., Грязнова Т. В. Особенности хореографической подготовки в процессе занятий эстетической гимнастикой. Физическое воспитание и спортивная тренировка. 2016. № 4 (18). C 7-12
2. Алькашек А. М. Оптимизация тренировочного процесса гимнасток в подготовительном периоде. Теория и практика физической культуры. Москва, 1999. № 7. 155 с.
3. Баршай В. М., Курись В. Н., Павлов И. Б. Гимнастика: учебник. Ростов на Дону : Феникс, 2009. С. 47-51. (314 с.)
4. Бекус Р. Ф., Банистер Е. У. Физиологическое тестирование спортсмена высокого класса. Киев: Олимпийская литература, 2003. 430 с.
5. Бердичевская Е. М., Борисенко Т. В. Проблемы асимметрии статического равновесия в эстетической гимнастике. Адаптация в спорте : состояние, перспективы, проблемы: материалы международной научной конференции. 2009. С. 52-53.
6. Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии. Москва :
Физкультура и спорт, 1991. 288 с.
7. Бобровник В. Аспекти формування технічної майстерності
легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації. UR1:
http://librar.org.ua/sections_load.php?s=culture_science_education&id=249&start =3
8. Бобровник В. Практичні аспекти формування технічної
майстерності легкоалетів-стрибунів. Спортивний вісник Придніпров ’я. 2008. №3-4. С. 117-121.
9. Боген М. М. Обучение двигательным действиям. Москва :
Физкультура и спорт, 1985. 192 с.
10. Болобан В. Современные технологии формирования
двигательных умений и навыков в процессе обучения
сложнокоординационным спортивным упражнениям. Наука в олимпийском спорте, 2017. № 4. С. 45-55.
11. Бондарчук А. П. Периодизация спортивной тренировки. Киев : Олимпийская литература, 2000. 567 с.
12. Борисова Ю. Аналіз технічної підготовленості спортсменок, які займаються естетичною гімнастикою. Фізичне виховання, спорт і культура здоров ’я у сучасному суспільстві: зб. наукових праць Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, 2012. № 2 (18). С. 266-270.
13. Ботяев В. Л. Анализ соответствия перспективно-прогностическим моделям координационной подготовленности юных гимнасток, занимающихся на этапе начальной специализированной подготовки (на примере спортивной и художественной гимнастики). Теория и практика физической культуры. 2014. № 10. С. 94-97.