Кун Сянлінь Підвищення роботоздатності кваліфікованих спортсменів-веслярів засо­бами спеціальної фізичної підготовки в умовах наростаю­чого стомлення : Кун Сянлин Повышение работоспособности квалифицированных спортсменов-гребцов средствами специальной физической подготовки в условиях нарастающего утомления

Краткое описание

Кун Сянлінь, тимчасово не працює: «Підвищення роботоздатності кваліфікованих спортсменів-веслярів засо­бами спеціальної фізичної підготовки в умовах наростаю­чого стомлення» (24.00.01 - олімпійський і професійний спорт). Спецрада Д 26.829.01 у Національному універси­теті фізичного виховання і спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України
Міністерство освіти і науки
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Міністерство освіти і науки
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КУН СЯНЛІНЬ
УДК:796.071.2:797.12+159.938.363.7
ДИСЕРТАЦІЯ
ПІДВИЩЕННЯ РОБОТОЗДАТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ
СПОРТСМЕНІВ-ВЕСЛЯРІВ ЗАСОБАМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ НАРОСТАЮЧОГО СТОМЛЕННЯ
24.00.01. - олімпійський і професійний спорт
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного
виховання і спорту
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Кун Сянлінь
Науковий керівник
Дяченко Андрій Юрійович, доктор наук з фізичного виховання і спорту
України, професор
Київ - 2018

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1. СПЕЦІАЛЬНА РОБОТОЗДАТНІСТЬ ВЕСЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ПОДОЛАННЯ ЗМАГАЛЬНОЇ ДИСТАНЦІЇ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ 26
1.1. Спеціальна фізична підготовка спортсменів в веслуванні
академічному та напрями її вдосконалення 27
1.2. Роботоздатність спортсменів в умовах прихованого
(компенсованого) стомлення 34
1.3. Спеціальна роботоздатність, реакція кардіореспіраторної
системи та енергозабезпечення роботи веслярів при подоланні другої половини дистанції 2000 м 38
1.4. Прояви прихованого (компенсованого) стомлення у процесі
тренувальної та змагальної діяльності спортсменів у веслуванні академічному 43
1.5. Шляхи підвищення ефективності спеціальної фізичної підготовки веслярів, спрямованої на підвищення спеціальної роботоздатності в
умовах прихованого (компенсованого) стомлення 51
Висновки до розділу 1 56
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 58
2.1. Методи дослідження 58
2.1.1. Аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури та мережі
Internet 58
2.1.2. Анкетування й бесіда 59
2.1.3. Оцінка змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у
веслуванні академічному 63
2.1.4. Педагогічні спостереження і педагогічний експеримент,
проведений в природних умовах підготовки веслярів 64
2.1.5. Ергометричні та фізіологічні методи оцінки роботоздатності,
реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи... 65
2.1.6. Методи математичної статистики 70
2.2. Організація та проведення дослідження 71
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СПЕЦІАЛЬНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ КИТАЮ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ 75
3.1. Науково-методичні підходи до оцінки функціонального
забезпечення спеціальної роботоздатності кваліфікованих 75 спортсменів у веслуванні академічному
3.2. Оцінка спеціальної роботоздатності веслярів Китаю й України .. 77
3.3. Оцінка спеціальної роботоздатності й функціональних
можливостей веслярів у процесі моделювання змагальної дистанції 2000 м 84
3.4. Шляхи реалізації контролю і оцінки спеціальної роботоздатності як функції управління спеціальною фізичною підготовкою веслярів в
умовах компенсованого стомлення 97
Висновки до розділу 3 108
РОЗДІЛ 4. ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАСОБИ, СПРЯМОВАНІ НА ПІДВИЩЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ ВЕСЛЯРІВ НА ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ДИСТАНЦІЇ 111
4.1. Шляхи підвищення спеціальної роботоздатності веслярів в
умовах наростаючого стомлення засобами спеціальної фізичної підготовки 111
4.2. Стандартні тренувальні навантаження, спрямовані на підвищення
функціональних можливостей кваліфікованих веслярів 114 
4.3. Тренувальні навантаження, спрямовані на підвищення,
спеціальної роботоздатності та функціональних можливостей веслярів у процесі моделювання початкових відрізків змагальної дистанції 2000 м
4.4. Тренувальні навантаження, спрямовані на підвищення спеціальної роботоздатності та функціональних можливостей веслярів при проходженні другої половини змагальної дистанції 2000
м
Висновки до розділу 4
РОЗДІЛ 5. ТРЕНУВАЛЬНІ ЗАСОБИ, СПРЯМОВАНІ НА ПІДВИЩЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ РОБОТОЗДАТНОСТІ У СИСТЕМІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
ВЕСЛЯРІВ 131
Висновки до розділу 5 1 3 9
РОЗДІЛ 6
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ... 141
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 152
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 166
ДОДАТКИ 187
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АнП - анаеробний (гліколітичний) поріг
АП - аеробний (вентиляторний) поріг
ПАНО (AT) - поріг анаеробного обміну
КРС - кардіореспіраторна система
ЕПР - ергометрична потужність роботи
ЦНС - центральна нервова система
ЕПР - ергометрична потужність роботи
МЗД 2000 - моделювання змагальної дистанції 2000 м
МТ - максимальний тест
HR - частота серцевих скорочень (heart rate), удхв-1
La - концентрація лактату в крові, ммоль л-1
% excess V'E - відсоток надлишкової вентиляції
RER - відношення виділення СО2 до споживання О2
V'E (ЛВ) - легенева вентиляція - хвилинний об'єм дихання, лхв-1
VO2 - споживання кисню, лхв-1
VO2 max - максимальне споживання кисню, лхв-1
W - потужність навантаження, Вт
MAOD - максимальний акумульований кисневий дефіцит, млкг-1
W кр - «критична» потужність навантаження - ергометрична потужність роботи, при якій досягнуто VO2 max, Вт
Т50 - час досягнення 50% реакції, с
Пік VO2 - верхня межа споживання О2, досягнута в певних умовах роботи

ВСТУП
Актуальність. Відповідно до положень теорії спорту, найбільш важливі сторони керування спортивною підготовкою засновані на урахуванні тісного взаємозв'язку структури змагальної діяльності та структури підготовленості. Це пов'язане також з методикою діагностики функціональних можливостей спортсменів, характеристиками моделей певних рівнів, а також системою засобів і методів, спрямованих на вдосконалення компонентів підготовленості та змагальної діяльності [67].
Реалізація даного положення теорії спорту має високу актуальність для академічного веслування, де зміст спеціальної фізичної підготовки повинен враховувати складну структуру функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності у процесі подолання змагальної дистанції 2000 м [6, 24].
Структура змагальної діяльності в академічному веслуванні широко представлена у спеціальній літературі [4, 37, 168]. Представлені дані свідчать, що швидкість човна-одиночки веслярів відкритої вагової категорії на другій половині дистанції знижується й становить 98,1-99,7% від середньої швидкості змагальної дистанції [12, 171]. Ця тенденція зберігається й для структури змагальної діяльності екіпажів [61, 169]. Результати аналізу структури
змагальної діяльності в академічному веслуванні вказують не тільки на зниження спеціальної роботоздатності веслярів і швидкості човна на другій половині дистанції 128, 133], але й на зміну темпо-ритмової і координаційної структури гребних локомоцій і зниження синхронності роботи екіпажу [60, 136]. Наведені характеристики роботи веслярів у період подолання другої половини дистанції характерні для більшості даних, представлених у спеціальній літературі [27, 34]. Аналіз структури змагальної діяльності у фінальних заїздах на головних міжнародних регатах показав, що підтримка високої роботоздатності на цьому відрізку дистанції багато в чому визначає успішність змагальної діяльності в цілому [70, 143]. Такі дані свідчать про ключову роль зниження спеціальної роботоздатності веслярів на другій половині дистанції для ефективного подолання дистанції в більшості екіпажів. Багато в чому це пов'язане з тим, що під час подолання другої половини дистанції для веслярів характерна наявність прихованого або компенсованого стомлення, яке протікає без відчутного зниження швидкості човна й супроводжується відчуттям утоми, що зростає. У цей період активізуються компенсаторні механізми підтримки спеціальної роботоздатності веслярів [94]. Від ступеня їх включення в роботу багато в чому залежить спеціальна роботоздатність веслярів на другій половині дистанції, а також і ефективність виконання фінішного прискорення.
Представлені в спеціальній літературі фізіологічні характеристики рівня споживання О2, частоти серцевих скорочень і реакції легеневої вентиляції, а також співвідношення питомих показників роботоздатності зі споживанням О2 недостатньо відбивають можливості компенсації стомлення, яке розвивається в процесі подолання змагальної дистанції [139, 173, 176]. Існує дефіцит даних, які характеризують ступінь їх зміни в умовах прихованого (компенсованого) стомлення, а також взаємозв'язок з параметрами тренувальної і змагальної діяльності веслярів. Внаслідок цього знижуються можливості розробки тренувальних засобів, які повинні бути співвіднесені зі специфікою функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності веслярів на другій половині дистанції.
В академічному веслуванні широко використовуються результати комплексного контролю роботоздатності, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи. Найбільше повно представлені методичні підходи, пов'язані з підвищенням потужності і ємності системи
енергозабезпечення роботи на рівні порога анаеробного обміну, максимального споживання О2, анаеробного лактатного й алактатного енергозабезпечення [39, 97, 106, 122, 123]. При всьому різноманітті підходів залишаються дискусійними питання діагностики й інтерпретації результатів контролю спеціальної роботоздатності та специфічних сторін функціональних можливостей у процесі виконання (моделювання) стартового розгону, у період стійкості функціонального забезпечення та спеціальної роботоздатності, в умовах прихованого (компенсованого) стомлення, при виконанні фінішного прискорення [115, 118, 160]. Недостатньо розробленими є питання, пов'язані з підвищенням спеціальної роботоздатності веслярів на другій половині дистанції 2000 м, які у спеціальній літературі розглядаються епізодично. Як правило, мова йде про розвиток спеціальної витривалості шляхом багаторазового проходження змагальної дистанції. При цьому даних, які б дозволили провести тренувальне заняття в умовах компенсованого стомлення в сучасній літературі представлено явно недостатньо.
Більшість робіт, пов'язаних з вивченням роботоздатності в умовах ступеня стомлення, що зростає, ґрунтуються на концепції «критичної» потужності навантаження [54, 129. 163, 175]. Ця концепція базується на інтегральній характеристиці здатності виконувати навантаження різної потужності, які спортсмени можуть виконати до настання некомпенсованого стомлення й відмови від роботи.
Разом з тим недостатньо ясним залишається питання застосування критеріїв «критичної» потужності навантаження до урахування процесів розвитку стомлення на змагальній дистанції, до оцінки її взаємозв'язку з параметрами змагальної діяльності. Питання діагностики «критичної» потужності роботи, визначення часу роботи до настання «відмови від роботи», а, найголовніше, розробка практичних аспектів реалізації цього підходу в практиці дотепер залишаються відкритими. Подальше вивчення цих питань відкриває нові можливості розробки режимів спеціальних тренувальних засобів, спрямованих на реалізацію функціонального потенціалу веслярів стосовно до компонентів (частин) змагальної дистанції.
Це диктує необхідність проведення спеціального аналізу, спрямованого на оцінку спеціальної роботоздатності, а також специфічних проявів функціональних можливостей веслярів у процесі моделювання змагальної діяльності веслярів в умовах настання компенсованого (прихованого) стомлення й виразності факторів його компенсації. На цій підставі можуть бути розроблені кількісні та якісні характеристики спеціальної роботоздатності веслярів на другій половині дистанції, визначені способи інтерпретації ергометричних і фізіологічних показників для вдосконалення засобів спеціальної фізичної підготовки веслярів.
Зв’язок дослідження із темами НДР. Дослідження є частиною науково- дослідної роботи, проведеної Національним університетом фізичного виховання і спорту України відповідно до плану НДР НУФВСУ на 2016-2020 рр. з теми «Побудова тренувального процесу висококваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у водних видах спорту, з урахуванням вимог змагальної діяльності», № держреєстрації 0116U001614. Автор співвиконавець теми. Внесок дисертанта, як співвиконавця теми, полягав у розробці алгоритму та організації дослідження, впровадження результатів дослідження в практику підготовки кваліфікованих веслярів.
Мета. Охарактеризувати шляхи й розробити засоби підвищення рівня спеціальної роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному з урахуванням розвитку стомлення й факторів його компенсації у процесі подолання змагальної дистанції.
Завдання дослідження
1. Провести аналіз спеціально літератури і джерел Інтернет для визначення факторів, які впливають на спеціальну роботоздатності спортсменів у веслуванні академічному у процесі подолання змагальної дистанції.
2. Розробити систему оцінки спеціальної роботоздатності, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи веслярів в умовах прихованого (компенсованого) стомлення.
3. Визначити на основі кількісних і якісних характеристик спеціальної роботоздатності, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи веслярів режими тренувальної роботи в умовах прихованого (компенсованого) стомлення.
4. Розробити тренувальні засоби, націлені на підвищення спеціальної роботоздатності веслярів в умовах компенсованого (прихованого) стомлення.
5. Удосконалити програму спеціальної фізичної підготовки за рахунок цільового використання спеціальних тренувальних засобів, спрямованих на підвищення спеціальної роботоздатності веслярів в умовах компенсованого (прихованого) стомлення.
Об’ єкт досліджень - спеціальна фізична підготовка кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному.
Предмет досліджень - тренувальні засоби, націлені на підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів-веслярів в умовах наростаючого стомлення.
Методи досліджень:
У процесі вирішення завдань дисертаційної роботи було використано такі основні методи:
- аналіз і узагальнення наукової і науково-методичної літератури;
- аналіз змагальної діяльності і офіційних протоколів змагань з веслування академічного;
- тестування спеціальної працездатності веслярів;
- педагогічне тестування з використанням ергометричних і фізіологічних методів оцінки функціональної підготовленості веслярів: ергометрія, хронометрія, спірометрія, газоаналіз, біохімічні методи;
- математико-статистичні методи обробки результатів дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому що:
- уперше розроблена система оцінки спеціальної роботоздатності, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи в умовах прихованого (компенсованого) стомлення;
- уперше встановлені кількісні і якісні характеристики спеціальної роботоздатності, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи веслярів в умовах прихованого (компенсованого) стомлення. На цій підставі визначені критерії індивідуалізації режимів вправ в умовах прихованого (компенсованого) стомлення;
- розроблені тренувальні засоби спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному для підвищення спеціальної роботоздатності веслярів в умовах прихованого (компенсованого) стомлення;
- підтверджені дані про реалізацію контролю як функції керування тренувальним процесом спортсменів у циклічних видах спорту на підставі аналізу зміни функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності у процесі моделювання змагальної діяльності;
- доповнені дані про зміст контролю та способи оцінки функціонального забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів у циклічних видах спорту з урахуванням факторів компенсації стомлення, яке розвивається у процесі подолання змагальної дистанції;
- доповнені дані про можливість підвищення спеціальної роботоздатності спортсменів у циклічних видах спорту в умовах прихованого (компенсованого) стомлення за рахунок застосування спеціальних тренувальних засобів.
Практична значущість. Розроблені моделі тренувальних засобів стануть підґрунтям спортивної підготовки кваліфікованих спортсменів Китаю протягом спеціально-підготовчого періоду підготовки.
Результати досліджень впроваджені в практику діяльності збірної команди з веслування академічного провінції Шандун в період з жовтня 2016 по січень 2018 року, а теоретичні положення в 2016-2018 році в навчальний процес кафедри водних видів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України, про що свідчать відповідні акти.
Особистий внесок здобувача у спільних наукових працях. У спільних публікаціях здобувачеві належать пріоритети в організації, формуванні
напрямків досліджень, аналізі, описі, обговоренні фактичного матеріалу й теоретичному узагальненні. Внесок співавторів полягав у проведенні спільних досліджень, в статистичному аналізі і інтерпретації результатів дослідження.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення в наукових доповідях на VII і VIII Міжнародних наукових конференціях «Молодь і олімпійський рух» (м. Київ, 2016, 2017, 2018); матеріалах XVIII міжнародного конгресу «Історія, проблеми і перспективи розвитку сучасної цивілізації» (м. Токіо, Японія, 2017), щорічній всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми підготовки майбутніх фахівців фізкультури і спорту» (м. Полтава, 2018); науково-методичних конференціях кафедри водних видів спорту та факультету спорту і менеджменту Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 8 наукових працях, з них 7 опубліковані у фахових виданнях України, одне з яких входить до міжнародної наукометричної бази. Одна публікація входить до міжнародної наукової бази даних Scopus. Одна робота апробаційного характеру.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 191 сторінці. Вона складається зі вступу, шести розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Всього використано 181 джерело наукової і спеціалізованої літератури, з них 87 іноземні. Робота ілюстрована 18 таблицями і 14 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз спеціальної літератури, джерел Інтернет й узагальнення досвіду провідних спеціалістів дозволили зробити висновок, що існує дефіцит науково обґрунтованих підходів до підвищення спеціальної роботоздатності кваліфікованих спортсменів у веслуванні академічному в умовах прихованого (компенсованого) стомлення. Відсутні критерії оцінки специфічних сторін функціональних можливостей при розвитку стомлення у процесі подолання змагальної дистанції 2000 м. Це обмежує можливості вдосконалення засобів і методів спеціальної фізичної підготовки, спрямованої на підвищення спеціальної роботоздатності веслярів в умовах прихованого (компенсованого) стомлення.
2. Значний діапазон відмінностей швидкості подолання відрізків дистанції 2000 м показаний у результаті аналізу змагальної діяльності веслярів однорідної групи (учасники фіналу чемпіонату Китаю). Коефіцієнт варіації (V) показників часу подолання відрізків 500 м, 500 - 1000 м, 1000 - 1500 м, 1500 - 2000 м у різних класах човнів склав відповідно 3,5-4,7%, 3,3-3,5%, 5,7-6,2%, 3,5-4,0%. Найбільш високий діапазон відмінностей відзначений на третьому відрізку дистанції. В окремих класах човнів двійка без рульового, двійка парна відкритої й легкої вагової категорії відмінності проходження відрізка 1000-1500 м становили 2,7-3,14 с.
3. Комплекс тестових завдань, спрямований на оцінку спеціальної роботоздатності та функціональних можливостей веслярів в умовах прихованого (компенсованого) стомлення, включає: моделювання змагальної діяльності у веслуванні академічному на дистанції 2000 м; східчасто-зростаючу роботу, виконану згідно із протоколом виміру VO2 max і двохвилинний тест, виконаний на тлі стомлення, що розвивається. Визначені зміни спеціальної роботоздатності, кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення роботи веслярів у початковій точці досягнення VO2 max і при розвитку стомлення дозволили визначити ступінь активізації механізмів компенсації стомлення, а також параметри роботи в умовах прихованого (компенсованого) стомлення.
4. Веслярі (чоловіки), які мали високий рівень спеціальної роботоздатності (W 2000 м: відкрита вагова категорія 500,1-525,4 Вт і Т 2000 м
- 6:01,0-5:58,8 хв; легка вагова категорія w 2000 м - 428,0-553,1 Вт і Т 2000 м
- 6:12,0-6:08,8 хв) відрізнялися високим рівнем аеробної потужності (VO2 max: відкрита вагова категорія 67,9-73,8 млхв-1кг-1, легка вагова категорія - 68,0¬71,1 млхв-1кг-1), концентрацією лактату в крові (La max: відкрита вагова категорія - 14,9-16,8 ммольл-1; легка вагова категорія - 16,6-17,2 ммольл-1), ергометричною потужністю роботи при досягненні ПАНО (W AT: відкрита вагова категорія - 370,0-390,0 Вт, легка вагова категорія - 340,0-370,0 Вт). Зміни показників, зареєстрованих у початковій точці досягнення VO2 max і при моделюванні другої половини дистанції, склали відповідно: V02 знизилося не більше, ніж на 3%; VO2HR-1 знизилось не більше, ніж на 5-7 %; VEVCO2-1 и VEVO2-1 збільшилося на 7-9% і на 5-6%, разом з цим співвідношення VEVO2-1 зростало у відповідності до змін дихального коефіцієнта RER-VC02/VO2.
У веслярів зі зниженим рівнем спеціальної роботоздатності при моделюванні подолання змагальної дистанції зміни показника реакції дихальної компенсації метаболічного ацидозу (VEVCO2-1) знаходились у межах ±1,0%. споживання О2 - 90-92% VO2 max, кількість кисню, що припадала на одне серцеве скорочення (VO2HR-1) знизилась на 10-12%.
5. Підвищення спеціальної роботоздатності веслярів вимагає застосування тренувальних вправ, виконаних в умовах прихованого (компенсованого) стомлення. Параметри тренувальної роботи визначені на основі показників ергометричної потужності роботи, при якій веслярі досягли VO2 max і тривалості її підтримки до настання стомлення, а також середньої ергометричної потужності роботи, зареєстрованої у двохвилинному тесті, виконаному на тлі стомлення, що розвивається. Індивідуальні параметри режимів тренувальних вправ для веслярів-чоловіків на рівні VO2 max зареєстровані на рівні ергометричної потужності роботи 460,4±15,0 Вт у веслярів відкритої вагової категорії - 445,7±11,0 Вт; легкої вагової категорії. Індивідуальні параметри двохвилинної роботи, виконаної на тлі стомлення, що розвивається, склали 440,0±10,0 Вт у веслярів відкритої вагової категорії, 415,7±11,0 Вт - легкої вагової категорії.
6. Розроблені тренувальні засоби, умовно позначені як А1, А2, Б1, Б2, Б3, С1 і С2 спрямовані на збільшення реакції кардіореспіраторної системи, потужності і ємності системи енергозабезпечення роботи. Режими тренувальних вправ систематизовані з урахуванням їх впливу на підвищення ефективності компенсації стомлення у процесі подолання дистанції 2000 м.
7. Засоби А1, А2, Б1, Б2, Б3, С1 і С2 інтегровані в програму спеціальної фізичної підготовки веслярів. Тренувальні засоби були реалізовані впродовж 90 днів в 42 тренувальних заняттях в загально-підготовчому і спеціально- підготовчому етапах підготовчого періоду.
8. Спеціальна роботоздатність веслярів підвищена в результаті застосування в системі спеціальної фізичної підготовки тренувальних засобів, що використовувалися в умовах прихованого (компенсованого) стомлення. У веслярів основної групи вірогідно збільшилися середні показники ергометричної потужності роботи при досягненні VO2 max і у двохвилинному максимальному тесті відповідно на 2,3% і 4,8%, у процесі моделювання змагальної дистанції на веслувальному ергометрі Concept II на відрізках дистанції 1000-1500 м, 1500-2000 м і всієї дистанції - відповідно на 4,4%, 3,6%, 4,4%. Час подолання відрізків 1000-1500 м, 1500-2000 м і всієї дистанції зменшився відповідно на 2,9 с, 4,2 с, 7,1 с у процесі моделювання подолання змагальної дистанції 2000 м у веслуванні академічному. Показники контрольної групи вірогідно не змінилися.
Продовження досліджень у цьому напрямку пов'язано з розробкою комплексної системи контролю, вибором кількісних і якісних характеристик спеціальної роботоздатності з урахуванням оцінки більш широкого спектра сторін функціональних можливостей, серед яких спеціальні силові можливості спортсменів, нейродинамічні властивості, координаційні здатності веслярів