Соронович Ігор Михайлович. Оцінка спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях : Соронович Игорь Михайлович. Оценка специальной выносливости квалифицированных спортсменов в спортивных танцах

Краткое описание

Соронович Ігор Михайлович. Оцінка спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях.- Дисертація канд. наук з фіз. виховання і наук: 24.00.01, Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - Київ, 2015.- 210 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 796.012.265:793.33+796.012.12-057.86

СОРОНОВИЧ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

ОЦІНКА СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ
КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ У СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ

24.00.01 – олімпійський і професійний спорт

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник
Дяченко Андрій Юрійович
доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Київ 2014
ЗМІСТ

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ І ЇХ ВПЛИВ НА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ВИТРИВАЛОСТІ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У ВИДАХ СПОРТУ, ЯКІ СИНТЕЗУЮТЬ СПОРТ І МИСТЕЦТВО

13
1.1. Характеристика витривалості спортсменів на основі вдосконалення методичного підходу до підвищення ефективності спеціальної фізичної підготовки танцюристів

13
1.2. Узагальнені фактори функціональної підготовленості, що визначають розвиток спеціальної витривалості у видах спорту, які синтезують спорт і мистецтво

19
1.3. Вплив стомлення на розвиток загальної і спеціальної витривалості спортсменів
22
1.4. Проблеми спортивної підготовки на сучасному етапі розвитку спортивних танців як виду спорту
26
1.4.1. Проблеми розвитку витривалості кваліфікованих спортсменів з урахуванням специфіки підготовленості у спортивних танцях
30
1.4.2. Специфічні особливості функціонального забезпечення витривалості у спортивних танцях
32
1.5. Напрями вдосконалення оцінювання витривалості у спортивних танцях
36
Висновки до розділу 1 40
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 42
2.1. Методи дослідження 42
2.1.1. Аналіз і узагальнення відомостей спеціальної літератури, практичного досвіду роботи
42
2.1.2. Педагогічне спостереження 43
2.1.3. Педагогічне тестування 44
2.1.4. Експертне оцінювання 45
2.1.5. Газоаналіз 45
2.1.6. Біохімічний аналіз крові 47
2.1.7. Телерадіопульсометрія 48
2.1.8. Методи математичної статистики 48
2.2. Організація досліджень 49
РОЗДІЛ 3. ПРОЯВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ У ПРОЦЕСІ МОДЕЛЮВАННЯ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СПОРТИВНИХ ТАНЦЯХ

52
3.1. Взаємозв’язок структури змагальної діяльності із рівнем фізичної підготовленості танцюристів
52
3.2. Показники спеціальної підготовленості спортсменів у спортивних танцях з урахуванням прояву витривалості й ефективності змагальної діяльності у півфіналі і фіналі

55
3.2.1. Показники ефективності змагальної діяльності у півфіналі і фіналі
55
3.2.2. Характеристика напруження організму у півфіналі і фіналі в процесі моделювання змагальної діяльності
57
3.2.3. Аеробне й анаеробне енергозабезпечення роботи у півфіналі та фіналі під час моделювання змагальної діяльності
60
3.3. Особливості функціонального забезпечення змагальної діяльності кваліфікованих танцюристів і пов’язані з ними критерії їх функціональної підготовленості

71
Висновки до розділу 3 74
РОЗДІЛ 4. ПРОВІДНІ КОМПОНЕНТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОСНОВІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ТАНЦЮРИСТІВ І ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ СПЕЦИФІКОЮ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

78
4.1. Компоненти спеціальної витривалості танцюристів 78
4.2. Характеристика чинників функціонального забезпечення працездатності танцюристів
82
4.3. Показники компонентів спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів
84
Висновки до розділу 4 88
РОЗДІЛ 5. ОБҐРУНТУВАННЯ Й РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ЯК ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ТРЕНУВАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ КВАЛІФІКОВАНИХ ТАНЦЮРИСТІВ

91
5.1. Теоретичне обґрунтування системи оцінювання функціонального забезпечення спеціальної витривалості як функції управління тренувальним процесом кваліфікованих танцюристів

91
5.2. Напрями практичної реалізації системи оцінювання спеціальної витривалості як функції управління тренувальним процесом кваліфікованих танцюристів

95
5.2.1. Реалізація компонентів системи оцінювання під час розвитку спеціальної витривалості танцюристів
104
5.2.1.1. Аналіз структури спеціальної підготовленості танцюристів під час моделювання змагальних дій у спортивних танцях
104
5.2.1.2. Оцінювання функціонального забезпечення спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів з урахуванням рівня спортивної майстерності

106
5.3. Перспективи вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів на основі розробленої системи оцінювання спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів

113
5.4. Напрямки практичної реалізації системи оцінки спеціальної витривалості в умовах спортивної підготовки танцюристів
117
Висновки до розділу 5 119
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 121
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 134
ВИСНОВКИ 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 147

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АнП – анаеробний (гліколітичний) поріг
АП – аеробний (вентиляторний) поріг
HR – частота серцевих скорочень (heart rate), уд.·хв-1
(∆) HR – різниця показників частоти серцевих скорочень
La – концентрація лактату в крові, ммоль·л-1
% excess VE – відсоток надлишкової вентиляції
VCO2 – виділення вуглекислоти, л·хв-1
VCO2∙VO2-1 – газообмінні співвідношення
E
– легенева вентиляція – хвилинний об'єм дихання, л·хв-1
VO2 – споживання кисню, л·хв-1
VO2 max – максимальне споживання кисню, л·хв-1
W – потужність навантаження, Вт
Wкр. – потужність навантаження, при якій досягнуто VO2 max, Вт
Т50 – час досягнення 50 % реакції, с
Пік VO2 – верхня межа споживання О2, досягнутий в певних умовах роботи

ВСТУП

Актуальність. Одним з напрямків удосконалення системи підготовки спортсменів високого класу є орієнтація на досягнення оптимальної структури змагальної діяльності. Це передбачає не тільки вдосконалення всіх її компонентів, значущих на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, але і створення відповідного функціонального фундаменту на ранніх етапах багаторічної підготовки. При створенні функціонального фундаменту на етапах попередньої й базової підготовки необхідно орієнтуватися на ті складові, які забезпечують успіх на рівні вищих спортивних досягнень [103]. Ці положення мають принципово важливе значення для складно-координаційних видів спорту, зокрема для спортивних танців, де системні принципи теорії спорту вимагають застосування їх у процесі вдосконалення спортивної підготовки танцюристів [172, 191, 192].
Проблема полягає в тому, що у спортивних танцях існують специфічні вимоги стосовно фізичної підготовленості, що визначаються різними вимогами до партнера та партнерки під час виконання танців, а також необхідності взаємодії партнерів танцювальної пари [132, 143, 193]. Автори вказують, що у процесі змагальної діяльності необхідно не тільки раціонально скоординувати дію у просторі, але й виконати її з високою інтенсивністю зусиль в умовах чітко лімітованого часу [158, 197]. При цьому провідні спеціалісти підкреслюють вплив зростаючої втоми на ефективність збереження високої координації рухів спортсменів і структури змагальної діяльності в цілому [165, 171, 196]. Таким чином, роль спеціальної фізичної підготовки у системі тренувань, вирішує завдання інтенсифікації режиму спеціальної м’язової діяльності, виконуючи при цьому як розвиваючу, підтримуючу, а також функцію, що організує тренувальний процес.
У спеціальній літературі вказується, що частота серцевих скорочень під час виконання танців впродовж тренувань та змагань досягає граничних рівнів [148, 194, 223]. З цим можуть бути пов’язані у більшому чи меншому ступені прояви локальної чи центральної втоми, а також інтегральні характеристики координаційної витривалості [214]. Їх взаємозв’язок до сих пір є недостатньо вивченим стосовно спортивних танців. Крім того, швидкість та характер розвитку втоми у партнера і партнерки можуть бути різними, що може суттєво впливати на ефективність змагальної діяльності пари. У зв’язку з цим важливим фактором спеціальної витривалості до тренувальних навантажень є особливості розвитку втоми та відновлюваних процесів під час та після тренувальних навантажень, специфічних для стандартної програми спортивних танців. Ці питання вивчені явно недостатньо.
В дослідженні припускається, що ефективність перенесення змагальних навантажень (5 танців стандартної програми) висококваліфікованими спортсменами залежить не тільки від раціонального координування виконання танцювальної програми кожного з п’яти обов’язкових танців, але й від швидкості та характеру накопичення втоми, а саме від спеціальної витривалості. Тим більш це є важливим, оскільки танці відрізняються за ритмічними та технічними характеристиками, переміщенням у просторі; їх виконання вимагає високої інтенсивності зусиль в умовах чітко лімітованого часу з урахуванням відновних процесів між окремими танцями.
Вказані фактори можуть визначити нові засади розробки критеріїв оцінки та вдосконалення спеціальної витривалості з огляду на специфіку змагальної діяльності висококваліфікованих спортсменів-танцюристів і розробки практичних рекомендацій щодо індивідуалізації корекції на основі ключових її компонентів. Вказане робить дослідження у даному напрямку актуальним.
Мета дослідження – розробити й обґрунтувати систему оцінювання спеціальної витривалості для підвищення ефективності управління тренувальним процесом кваліфікованих спортсменів у спортивних танцях.
Завдання:
1. На основі аналізу наукової і методичної літератури вивчити чинники, що визначають ефективність функціонального забезпечення спеціальної витривалості кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у спортивних танцях.
2. Визначити взаємозв'язок змагальної діяльності та функціонального забезпечення спеціальної витривалості у стандартній програмі спортивних танців.
3. Визначити основні показники і компоненти спеціальної витривалості, а також їх нормативні характеристики. На цій основі розробити критерії оцінювання спеціальної витривалості танцюристів.
4. Розробити структуру оцінювання спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів.
5. Перевірити ефективність реалізації контролювання як функції керування тренувальним процесом на основі оцінювання спеціальної витривалості у звичних умовах спортивної підготовки кваліфікованих танцюристів у стандартній програмі.
Об'єкт дослідження – підготовка кваліфікованих танцюристів у стандартній програмі.
Предмет дослідження – оцінювання спеціальної витривалості спортсменів-танцюристів високої кваліфікації.
Методи дослідження.
У процесі дослідження нами було застосовано такі методи:
1) аналіз та узагальнення відомостей спеціальної літератури, практичного досвіду роботи провідних фахівців у галузі фізичної культури і спорту;
2) педагогічне спостереження;
3) педагогічне тестування;
4) експертне оцінювання;
5) газоаналіз;
6) біохімічний аналіз крові;
7) телерадіопульсометрія;
8) методи математичної статистики.
Наукова новизна полягає у тому, що:
 вперше в процесі вдосконалення підготовки в спортивних танцях система контролю реалізована як функція управління тренувальним процесом кваліфікованих спортсменів. Система включає послідовну оцінку функціонального забезпечення змагальної діяльності танцюристів, оцінку структури функціональної підготовленості, обґрунтування структури та визначення нормативних параметрів спеціальної витривалості. На цій основі сформовано спрямування спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих спортсменів в спортивних танцях. Показано вплив реалізації системи оцінки на рівень спеціальної витривалості та ефективність змагальної діяльності в спортивних танцях;
 вперше виділено компоненти спеціальної витривалості танцюристів: потужність, кінетика та стійкість функціональних реакцій при зростаючій втомі. Встановлено, що у сукупності вони формують структуру спеціальної витривалості спортсменів;
 вперше виявлено зміст контролю та нормативна основа спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів. Дано кількісну та якісну характеристику спеціальної витривалості кваліфікованих танцюристів, проведено порівняльний аналіз спеціальної витривалості танцюристів з урахуванням підготовленості пари – партнерок та партнерів;
 вперше виявлено особливості розвитку втоми та відновлюваних процесів під час специфічних для спортивних танців тренувальних та змагальних навантажень;
 підтверджено дані щодо структури спеціальної витривалості та специфічності оцінки її компонентів у складно-координаційних видах спорту;
 матеріали досліджень доповнюють теоретичні положення, присвячені проблемі вдосконалення спеціальної витривалості у видах спорту, в основі яких лежить інтеграція спорту та мистецтва;
 представлені напрямки вдосконалення засобів реалізації енергетичного потенціалу та підвищення рівня розвитку специфічних сторін спеціальної витривалості спортсменів.
Практична значущість роботи. Розроблено програму контролю та оцінювання спеціальної витривалості, яка дозволить визначити спеціалізовану спрямованість спеціальної функціональної підготовки та нормативну основу підготовленості кваліфікованих танцюристів. Впровадження програми в систему підготовки збільшило ефективність тренувального процесу в спортивних танцях. На підставі отриманих результатів досліджень подано методичні рекомендації для тренерів, розроблено і впроваджено в практику навчального процесу методичні посібники для студентів спеціалізованих вищих навчальних закладів і технікумів.
Особистий внесок здобувача у спільно опубліковані наукові роботи полягає у визначенні тематики проблеми, проведенні досліджень, аналізі отриманих даних та інтерпретації результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Молодь та олімпійський рух» (Київ, 2012), науково-практичних конференціях тренерів зі спортивних танців (Київ, 2010–2012), IX Міжнародній науково-практичній конференції «Рудиковские чтения 2013» (Москва, 2013), V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблемы теории и методики физической культуры и спорта, валеологии и безопасности жизнедеятельности» (Воронеж, 2013), а також на щорічних конференціях кафедри теорії та методики спортивної підготовки і резервних можливостей спортсменів НУФВСУ (Київ, 2011–2013).
Публікації. Основні положення дисертації були представлені у 9 наукових працях, з них 5 – опубліковано у фахових виданнях України, з яких 2 – включено у міжнародні наукометричні бази Index Copernicus, Academic Journals Database, CORE, DOAJ, Google Scholar, Ulrich’s Periodical Directiry, РИНЦ, 4 публікації апробаційного характеру.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що у спортивних танцях відсутня нормативна основа спеціальної витривалості. Відмінності структури змагальної діяльності у спортивних танцях та інших складно-координаційних видах спорту передбачають відмінності структури спеціальної витривалості, що не дозволяє достатньою мірою використовувати існуючі знання про структуру й нормативну базу функціональної підготовленості, наявних у сучасній теорії спорту. Це обмежує можливості вдосконалення засобів та методів управління спеціальною витривалістю танцюристів на основі існуючих даних, пов’язаних з високою напругою аеробної та анаеробної функцій і накопиченням втоми під впливом значних ацидемічних зрушень в організмі.
Актуальним напрямком удосконалення підготовки у спортивних танцях є вдосконалення структури спеціальної витривалості на основі якісної та кількісної оцінки її компонентів, й оптимізації на цій основі структури змагальної діяльності.
2. Тенденція, яка відображає зростання кількості помилок техніки виконання елементів танцювальної програми від першого танцю до п’ятого пов’язана з постійною напругою організму й накопиченням втоми. На це вказують достовірні відмінності (р