Іващенко Олена Олександрівна. Лідерство як чинник ефективності спортивно-ігрової діяльності чоловічих команд вищих навчальних закладів з ігрових видів спорту : Іващенко Олена Олександрівна. Лидерство Як Чинник ЭФФЕКТИВНОСТЬ СПОРТИВНО-ИГРОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕЧЕСКИХ команд Ivashchenko Olena Oleksandrіvna. Leadership as an official of the effectiveness of sports and igrovoy dyalnosti of private teams of the main primary mortgages in igrovih kinds of sports

Краткое описание

Іващенко Олена Олександрівна. Лідерство як чинник ефективності спортивно-ігрової діяльності чоловічих команд вищих навчальних закладів з ігрових видів спорту.- Дис. канд. наук з фіз. виховання наук: : 24.00.01, Дніпропетр. держ. ін-т фіз. культури і спорту. - Д., 2014.- 242 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

На правах рукопису

ІВАЩЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 796.077.2:37.035.91

ЛІДЕРСТВО ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ СПОРТИВНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧОЛОВІЧИХ КОМАНД ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ
24.00.01 - олімпійський та професійний спорт

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник
Андрюшина Любов Леонидівна
кандидат біологічних наук,
професор

Дніпропетровськ–2014
З М І С Т

ВСТУП…………………………………..………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ
ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЛІДЕРСТВА В КОМАНДАХ З ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ…………………………………………..

11
1.1. Аналіз спортивно-ігрової діяльності в командах з ігрових видів спотру…………………………………………
11
1.2. Характеристика лідерства як компонента спортивно-ігрової діяльності……………………………………………..
17
1.3. Соціально-психологічні риси особистості лідерів та ведених гравців чоловічих команд з ігрових видів спору…..................................................................................

28
1.4. Фактори, що визначають результативність спортивно-ігрової діяльності……………………………………………....
35
Висновки до розділу 1………………………………………………….. 40
РОЗДІЛ 2.МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.…... 41
2.1. Методи дослідження…………………………………..……… 41
2.1.1. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури та документальних матеріалів……………………
41
2.1.2. Педагогічні методи дослідження…………………………….. 42
2.1.2.1. Педагогічне спостереження …………………………………. 42
2.1.2.2. Педагогічний експеримент …………………………………... 45
2.1.3. Методи психодіагностики………………..…………………... 45
2.1.3.1. Соціометричний метод досліджень ………………………… 45
2.1.3.2. Диференційно-діагностичні методи дослідження…………. 48
2.1.3.3. Методи дослідження соціально-психологічного клімату та орієнтації в малих групах………………………..………..
49
2.1.3.4. Методи дослідження соціально-психологічної орієнтації особистості в групі…………………………………
51
2.1.3.5.
2.1.4.
2.1.5.
2.2. Ранжирування………………………………………………….
Психофізіологічний метод досліджень..……….……………
Методи математичної статистки……………………………..
Організація досліджень……………………………………….. 51
51
53
54
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У ГРАВЦІВ ЗБІРНИХ ЧОЛОВІЧИХ КОМАНД З БАСКЕТБОЛУ, ВОЛЕЙБОЛУ, МІНІ-ФУТБОЛУ ТАГАНДБОЛУ……………..

56
3.1. Аналіз динаміки міжособистісних відносин в спортивних командах……………………………………………………….
56
3.2. Аналіз та характеристика взаємозв’язку індивідуально-типологічних характеристик, особистісних психологічних властивостей та поведінки гравців чоловічих команд з баскетболу, волейболу, міні-футболу та гандболу……….

83
3.3. Аналіз показників експрес-методики оцінки соціально-психологічного клімату в спортивних командах……………………………………………………..

91
3.4. Аналіз показників схильності до лідерства та керівництва 93
3.5. Аналіз психофізіологічних характеристик гравців чоловічих команд з баскетболу, волейболу, міні-футболу та гандболу……………………………………………………….

102
Висновки до розділу 3………………………………………………… 106
РОЗДІЛ 4.НАУКОВЕ ОБГУНТУВАННЯ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ З ІГРОВИХ ВИДІВ СПОРТУ……………………………………………………………..…

109
4.1. Обґрунтування та розробка авторської програми формування лідерських проявів спортсменів з ігрових видів спорту чоловічих команд вищих навчальних закладів (нефізкультурного профілю)………………………………..

109
4.2. Вплив авторської програми на соціально-психологічні якості спортсменів з ігрових видів спорту…………………
119
4.3.

4.4. Порівняльний аналіз психофізіологічних показників у гравців з високим та низьким статусом в командах з ігрових видів спорту………………………………………….
Вплив авторської програми на спілкування спортсменів з ігрових видів спорту в процесі змагання…………..………

125

129
4.5. Характеристика рівня ефективності змагальної діяльності в ігрових видах спорту………………..……………………….
142
Висновки до розділу 4…………………………………………………. 165
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………............
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………..
167
173
ВИСНОВКИ…..………………………………………..……………… 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ…….. 188

ВСТУП

Актуальність.На сучасному етапі розвитку олімпійського і професійного спорту в Україні важливим є постійне вдосконалення спортивної підготовки спортсменів та підвищення ефективності управління навчально-тренувальним процесом. Успіх спортивної діяльності в ігрових видах спорту забезпечується не лише зусиллями окремих спортсменів, а й спільними зусиллями та діями всієї команди, що накладає відбиток на процес підготовки спортсменів, на його структуру, зміст змагальних, тренувальних засобів, методів контролю.
Виходячи з огляду теоретичних та практичних робіт науковців у галузі психології спорту (Т.Т. Джамагаров, В.І. Румянцева, 1983; В.Г. Савченко, 1997; А.В. Родіонов, 2003; М.М. Безмилов, 2010; О.О. Мітова, 2013), слід визначити, що особливу увагу необхідно приділити психологічному забезпеченню підготовки спортсменів, зокрема вихованню умінь, спрямованих на мобілізацію резервів психіки спортсменів, що забезпечує високу ефективність навчально-тренувального процесу, високу надійність та результативність змагальної діяльності.
Розвиток спортивно-ігрової діяльності в сучасному спорті та пов’язаних з цим перетворень, їх динамізм впливають на підвищення вимог до особистості спортсмена, який має бути здатен до саморозвитку та самовдосконалення. Професійному спорту потрібні гравці, які здатні брати на себе відповідальність в рішенні оперативних ігрових задач та вести за собою (А.Я. Долгов, 1990; В.І.Воронова, 2006; Ж.Л. Козіна, 2010; Р.О.Сушко, 2011; В.М. Костюкевич, 2012). Саме тому особливої важливості набуває розвиток лідерства в спортивних командах з ігрових видів спорту, де існують всі умови для його вдосконалення.
В ігрових видах спорту підвищення ефективності спортивно-ігрової діяльності потребує ретельного вивчення специфічних здібностей психології малої групи, в тому числі розгляду різних групових феноменів, одним з яких є лідерство (Р.Л. Кричевський, Є.М. Дубовська, 1991; С.С. Кудяков, 2000;
І.І. Смоляр, 2011; С.Шериф, 2012).
Теоретичні та методологічні аспекти проблеми лідерства визначено в працях вітчизняних вчених (І.П. Волкова,1983; А.В. Петровського,1986; Р.Л.Кричевського, 1991). В окремих працях розглядаються питання виявлення лідерів та реалізації ними організаторських і лідерських функцій (В.Н. Платонов,1990; С.С. Кудяков, 2000; Є.П. Ільїн, 2011), стилів лідерства (Г.М. Андрєєва, 1996; Г.А. Пальм, 2009; О.І. Власова,2010), співвідношення лідерства та керівництва в командах(В. Параносич, Л. Лазаревич 1977;
В.І. Румянцева, 1989; В.Я. Яблонко, 2008), лідерські якості особистості (Б.Дж. Кретті, 1982; В.І. Воронова, 2006; І.І.Смоляр, 2011).
Спортивна наука дає змогу вивчати лідерство в командах з ігрових видів спорту, що є необхідним для ефективної організації та координації взаємодії спортсменів як в навчально-тренувальній, так і в змагальній діяльності, а також дослідити закономірності процесів формування та розвитку лідерства. Такі завдання визначають і окремі проблеми: аналіз особливостей особистісних якостей лідерів, визначення методів тренування, які враховують особливості лідерської поведінки. Таким чином, дослідження окремих сторін особистості лідера можуть і мають бути використані для вдосконалення управління лідерськими процесами, а взаємозв’язок лідерства та ефективності спортивно-ігрової діяльності є на сьогодні актуальною проблемою.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична і практична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження«Лідерство як чинник ефективності спортивно-ігрової діяльності чоловічих команд вищих навчальних закладів з ігрових видів спорту».
Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дослідження проводилося відповідно до теми «Науково-методичні підходи вдосконалення навчально-тренувального процесу спортсменів високої кваліфікація у різних видах спорту» (номер державної реєстрації 0106U011727) «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, а також згідно з темою «Теоретико-медичні основи удосконалення тренувального процесу та змагальної діяльності в структурі багаторічної підготовки спортсменів» (номер державної реєстрації 0111U001168) «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр.» Міністерства освіти і науки України.
Роль автора, як співвиконавця теми, полягала в розробці та обґрунтуванні авторської програми формування лідерських якостей кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту в умовах навчання у вищих навчальних закладах (не фізкультурного профілю).
Мета дослідження – дослідити вплив лідерських якостей спортсменів на ефективність спортивно-ігрової діяльності тарозробити і науково обґрунтувати авторську програму формування лідерських якостей у кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту у вищих навчальних закладах.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати досвід передової практики й дані науково-методичної літератури, присвяченої проблемі лідерства та впливу лідерства на ефективність спортивно-ігрової діяльності чоловічих команд з ігрових видів спорту.
2. Дослідити і проаналізувати у чоловічих командах з ігрових видів спорту динаміку міжособистісних відносин, які сприяють проявленню і висуванню лідерів.
3. Визначити ефективність розробленої авторської програми формування лідерських якостей у кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту.
4. Розробити практичні рекомендації для тренерів щодо формування лідерських якостей спортсменів з ігрових видів спорту.
Об'єкт дослідження ─ спортивно-ігрова діяльністьстудентських чоловічих команд з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол, гандбол).
Предмет дослідження ─ вплив лідерства на спортивно-ігрову діяльність в командних видах спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол, гандбол).
Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та документальних матеріалів й досвіду передової практики; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; психодіагностичні і психофізіологічні методи дослідження; метод експертних оцінок; відеозйомка; методи математичної статистики.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше:
- здійснено комплексний науковий підхід до виявлення та розвитку лідерських якостей у гравців чоловічих команд з ігрових видів спорту (баскетбол, волейбол, міні-футбол та гандбол) у річному циклі підготовки на етапі формування команди, на основі визначення механізмів спільної діяльності, співвідношення індивідуально-типологічних особливостей та особливостей психофізіологічного стану;
- на підставі теоретико-методичного аналізу й експериментального дослідження науково обґрунтована і практично реалізована програма формування лідерських якостей кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту у вищих навчальних закладах, яка передбачає оцінку лідерського потенціалу гравців на початку створення збірних команд з ігрових видів спорту; розвиток особистісної та ділової компетенції гравців з потенціалом лідера; створення умов та середовища для реалізації лідерського потенціалу;
- отримані нові дані про здійснення процесу лідерства в природних умовах діяльності збірних студентських чоловічих команд з ігрових видів спорту, які встановлюють внесок лідерів у досягнення поставлених цілей, що визначається як синтез його різнорідних зусиль і як сукупний продукт, що віддзеркалюється в розумінні партнерів, керівників та ведених гравців у досягненні спільно виконаної роботи;
доповнено:
- наукові уявлення про управління лідерськими процесами в командах з ігрових видів спорту;
- дані про ефективність спортивно-ігрової діяльності чоловічих команд з ігрових видів спорту в умовах навчання у вищих навчальних закладах.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці та апробації комплексу практичних рекомендацій і авторської програми формування лідерських якостей кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту чоловічих команд вищих навчальних закладів, що дасть змогу оптимізувати керівництво лідерством у командах та вдосконалити організацію процесу їх підготовки.
Результати досліджень впроваджено в навчально-тренувальний процес у вищих навчальних закладах: Дніпропетровський державний університет економіки і права, Національний гірничий університет, Дніпропетровський державний аграрний університет, Український державний хіміко-технологічний університет, Національна металургійна академія України, Білоцерківський національний аграрний університет.
Основні положення дисертації знайшли практичне застосування в навчальному процесі Дніпропетровського державного інституту фізичного виховання і спорту, кафедри педагогіки і психології при викладанні курсу «Теорія, методика обраного виду спорту», «Спортивні ігри» та «Психологія спорту». Впровадження підтверджено відповідними актами.
Особистий внесок здобувача у спільно опублікованих наукових роботах полягає в організації та проведенні експериментальної роботи, кількісного та якісного аналізу отриманих результатів.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені і обговорені на науково-практичній конференції «Молоді науковці – спорту Придніпров’я» (Дніпропетровськ, 2005, 2007, 2008); Х, XVII Міжнародній науковій конференції «Молода спортивна наука України» (Львів, 2006, 2013); III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юнацького спорту» (Херсон, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання освіти та мовознавства у вищий школі» (Біла Церква, 2009); VII, VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Основні напрями розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (Дніпропетровськ, 2012, 2013); ІХ Міжнародній практично-науковій конференції «Научная дискуссия: вопросы педагогики и психологии» (Москва, 2013); Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров'я і рухова активність: соціально-економічні та медичні аспекти» (Київ, 2013).
Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 10 наукових публікаціях, з яких 5 – у фахових виданнях України та 1– у міжнародному збірнику.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках основного тексту: складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, 22 додатків. Список використаних джерел містить 223 найменувань, 55 з яких – іноземні. Робота ілюстрована 49 таблицями та 43 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що лідерство є одним з скритих резервів команди та однією з складових психолого-педагогічної підготовки в ігрових видах спорту і відіграє важливу роль при досягненні високих спортивних результатів в змагальній діяльності. Теоретичний аналіз дозволив з’ясувати необхідність вивчення особливостей лідерства та формування лідерських якостей, визначення його складових, які надають безпосередній вплив на спортивно-ігрову діяльність в командах. Водночас проблема психолого-педагогічного керівництва та управління лідерськими процесами дотепер не одержала належного вирішення, що й обумовило тему дослідження.
2. У ході аналізу лідерських якостей у гравців чоловічих команд з баскетболу, волейболу, міні-футболу та гандболу виявлено особливості спільної діяльності кожної команди та індивідуально-психологічні особливості вищої нервової діяльності гравців; 45 % лідерів мають сангвінічний тип темпераменту та 37 % – холеричний тип темпераменту, також у командах існують лідери з флегматичним та меланхолічним типами темпераменту (11 % і 7 %, відповідно). У ведених, відторгнених та ізольованих гравців переважно холеричний темперамент (46 %, 55%, 45 %, відповідно). Встановлено, що високих спортивних результатів можуть досягти спортсмени з різним типом темпераменту.
3. Дослідження соціально-психологічного клімату в командах з ігрових видів спорту показало, що емоційна компонента становила 49 %, поведінкова – 43 %, а когнітивна компонента дорівнювала 8 %. В цілому соціально-психологічний клімат оцінюється як суперечливий, що свідчить про невизначені та суперечливі відносини між гравцями, інтереси, цілі та цінності яких реально або припустимо несумісні, що призводить до конфліктних ситуацій.
4. Суттєве значення для визначення лідерства має вивчення орієнтації особистостей в команді, яке виявило, що в командах з баскетболу, волейболу, міні-футболу і гандболу 97,5% лідерів прагнуть до лідерства, з них 95,7% – зі здібностями керівника-організатора, що відповідає вимогам лідерства в спортивній діяльності. У ведених гравців ці показники значно нижче – 67,2 % та 57,2 %, відповідно.
5. Визначення показників психофізіологічних функцій у гравців показало, що між лідерами та веденими гравцями існує статистична різниця (р<0,05) в показниках простої та складної зорово-моторної реакції і в часі моторної реакції.
6. Розроблена експериментальна програма формування лідерських якостей кваліфікованих спортсменів з ігрових видів спорту у вищих навчальних закладах. В програмі визначені мета, завдання і принципи виховного навчання і формування особистості спортсмена, свідомості та активності, систематичності та послідовності, всебічності та міцності. Програма включає чотири етапи: концептуальний; організаційний; діагностичний; корекційний, що включав групові та індивідуальні форми; а також містить оцінку ефективності програми за визначеними критеріями: індивідуальна ефективність, групова ефективність, організаційна ефективність.
7. Ефективність розробленої програми визначалась за показниками:
- оцінки соціально-психологічного клімату в основній групі, яка визначалась за трьома компонентами: когнітивна компонента становила 0,99 бала, емоційна – 1,0 бал, поведінкова також дорівнювала 1,0 бал, що свідчить про високий рівень соціально-психологічного клімату, який виражається у високому рівні сприйняття гравцями інновацій, взаєморозумінні та узгодженості зусиль у спортивній діяльності, що є основою успіху в ігрових видах спорту. В контрольній групі соціально-психологічний клімат також оцінюється позитивно за рахунок показників емоційної та поведінкової компоненти (0,94 та 0,85 бала відповідно), але порівняно з основною групою когнітивна компонента, яка характеризує взаємодію, має низький рівень (0,26 бала);
- експертного опитування тренерів з чотирьох ігрових видів спорту основних груп визначено позитивний вплив програми на соціально-психологічний клімат у командах. Коефіцієнт конкордації становить W=0,774;
- сенсомоторного реагування у лідерів основних груп порівняно з показниками лідерів контрольних груп встановлено вірогідне покращення (p<0,05-0,01): у баскетболістів і футболістів – показників простої зорово-моторної реакції та часу моторної реакції; у волейболістів – показників складної зорово-моторної реакції та часу моторної реакції; у гандболістів – показників складної та простої зорово-моторної реакції. У ведених гравців основних груп порівняно з показниками ведених контрольних груп встановлено вірогідне покращення (p<0,05-0,01) показників якості виконання психофізіологічного тесту: в баскетболі – в показниках простої зорово-моторної реакції та складної зорово-моторної реакції; у волейболі – в показниках простої зорово-моторної реакції та часу моторної реакції; в міні-футболі – в показниках простої зорово-моторної реакції, простої аудіо-моторної реакції та часу моторної реакції; в гандболі – в показниках простої зорово-моторної реакції та часу моторної реакції;
- ігрового спілкування в процесі змагання в основних групах порівняно з контрольними групами, виявлено: в волейболі – зменшення звернень на 28,5 %; в баскетболі – на 38,6 %; в міні-футболі – на 33,2 %; в гандболі – на 21,0 % за рахунок зменшення непродуктивного спілкування гравців;
- сенсомоторних реакцій гравців та ігрового спілкування в п’яти іграх (згідно з календарем змагань) встановлено в основній групі вірогідно значущі зворотні кореляційні зв’язки між окремими показниками від r=-0,53 до r=-0,73 (α<0,05; α<0,01;) протягом п’яти змагальних ігор. У контрольній групі вірогідно значущі зворотні кореляційні зв’язки між окремими показниками від r=-0,58 до r=-0,79 (α<0,05; α<0,01;) визначені лише в двох змагальних іграх. Результати змагань свідчать, що основні групи з чотирьох ігрових видів спорту посіли перші місця.
Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому вивченні психологічних факторів, що визначають вплив на результативність спортивно-ігрової діяльності кваліфікованих гравців з ігрових видів спорту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Г.М. Социальная психология.: Учебник для высших школ по напр. и спец. «Психология». – [5-е изд., доп. и перераб.] / Г.М Андреева. – М.: Аспект – пресс, 2002.– С. 82-87.
2. Андреева Г.М. Социальная психология.: Учебник для высших школ / Г.М Андреева. – М.: Аспект – пресс, 1996.- 376 с.
3. Андрюшина Л.Л., Іващенко О.О. Лідерство як чинник ефективності спортивно-ігрової діяльності збірних чоловічих студентських команд з баскетболу / Л.Л. Андрюшина, О.О. Іващенко. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного вихованння і спорту:зб.наук.пр. –Харків,2012.– № 10. – С. 5–10.
4. Ануфриева Н.М. Социальная психология. Курс лекцій / Н.М. Ануфриева. – [4-е изд. стереот.]. - Киев: МАУП. 2003. – С. 53–56.
5. Артамоновська Є.Г., Нікітіна Л.С., Турчак А.Д. Проблеми психічної підготовки спортсменів в ігрових видах спорту // Тези Всеукр. Наук.-метод. конф. «Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних і рухливих ігор». / Артамоновська Є.Г., Нікітіна Л.С., Турчак А.Д. – Львів: ЛДІФК, 1996. – С. 37.
6. Артеменко Т.Г. Відбір баскетболістів на етапі початковоїпідготовки з урахуванням їх особистісних особливостей: Автореф. дисс. … канд.наук з ФВіС: спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт» / Т.Г. Артеменко. – К.:2010. – 22 с.
7. Ахмед Раммадан Ахмед. Формирование у юных футболистов быстроты и точности переработки информации в условиях игровой деятельности: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / ГЦОЛИФК. / Ахмед Раммадан Ахмед. – М.,1985. – 22 с.
8. Бабушкин В.З. Специализация в спортивных играх /В.З. Бабушкин/ – Киев, Здоровье, 1991. – 164 с.
9. Бабушкин В.З. Факторный анализ игровой деятельности баскетболистов / В.З. Бабушкин // Научно-методические основы подготовки резервов в спортивных играх. – М.: ВНИИФК, 1981. – С. 5-8.
10. Байрачний О.В. Психологічні показники у визначенні спортивного амплуа футболістів: Автореф. дисс. … канд.наук з ФВіС: спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт» / О.В. Байрачний. – К.:2009. – 19 с.
11. Байрачний О.В. Особистісна характнристика висококваліфікованих футболістів в залежності від ігрового амплуа / О.В. Байрачний, В.І. Воронова // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. «Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецк, 2008 – С. 48–51.
12. Баштинский А.И. Динамика общения в спортивном коллективе / А.И. Баштинский // Вопросы психологии межличностного познания и общения. – Краснодар.: КГУ, 1983. – С. 109-117.
13. Безмылов Н.Н. Критерий отбора квалифицированных баскетболистов в команду: Автореф. дисс. … канд.наук по ФВиС: спец. 24.00.01 «Олимпийский и профессиональный спорт». / Н.Н. Безмылов – К.: 2010. – 24 с.
14. Бендас Т.В. Психология лідерства: уч. пособие: теорія и практика / Т.В. Бендас. – М.; СПб.; Нижний Новгород: Питер, 2009. – 447 с.
15. Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А.Личность в спорте / Ю.М.Блудов, В.А.Плахтиенко. – М.: «Советская Россия», 1987. – С. 76–77, 110с.
16. Блеер А.Н. Психологические факторы обеспечения устойчивости психомоторных действий в единоборствах / А.Н. Блеер. // Теория и практика физ. культуры. – 2006. - № 6. – С. 28-31.
17. Богданова Д.Я. Некоторые вопросы психологии общения в спортивной деятельности / Д.Я. Богданова // Вопросы психологии спорта. – Л.: ЛГИФК им. П.Ф. Лесгафта, 1975. – С. 63-72.
18. Богданова Д.Я., Серова Л.К. Направленность личности, продуктивность деятельности и особенности общения спортсменов /Д.Я. Богданова, Л.К. Серова // Тезисы 8-й Всесоюзной конференции по психологии спорта. – М.: ГЦОЛИФК, 1976. – С. 66-68.
19. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев – М.: Международная педагогическая академия, 1995. – 325 с.
20. Бодалев А.А. О взаимосвязи общения и отношения / А.А. Бодалев // Психологический журнал, 1994. № 1 – С. 27–5.