Олешко Валентин Григорович. Моделювання, відбір і орієнтація в системі підготовки спортсменів (на матеріалі силових видів спорту) : Олешко Валентин Григорьевич. Моделирование, отбор и ориентация в системе подготовки спортсменов (на материале силовых видов спорта)



  • Название:
  • Олешко Валентин Григорович. Моделювання, відбір і орієнтація в системі підготовки спортсменів (на матеріалі силових видів спорту)
  • Альтернативное название:
  • Олешко Валентин Григорьевич. Моделирование, отбор и ориентация в системе подготовки спортсменов (на материале силовых видов спорта)
  • Кол-во страниц:
  • 463
  • ВУЗ:
  • Національний університет фізичного виховання і спорту України
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Олешко Валентин Григорович. Моделювання, відбір і орієнтація в системі підготовки спортсменів (на матеріалі силових видів спорту).- Дис. д-ра наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01, Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - Київ, 2014.- 463 с.



    Міністерство освіти і науки України
    Національний університет фізичного виховання і спорту України



    На правах рукопису


    Олешко Валентин Григорович


    УДК: 796.85.071.5


    МОДЕЛЮВАННЯ, ВІДБІР ТА ОРІЄНТАЦІЯ
    В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ
    (НА МАТЕРІАЛІ СИЛОВИХ ВИДІВ СПОРТУ)

    24.00.01 – олімпійський і професійний спорт
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук
    з фізичного виховання і спорту



    Науковий консультант
    Платонов Володимир Миколайович
    доктор педагогічних наук, професор



    Київ — 2013





    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 6
    ВСТУП 8
    РОЗДІЛ 1. МОДЕЛЮВАННЯ, ВІДБІР ТА ОРІЄНТАЦІЯ ПІДГОТОВ-КИ СПОРТСМЕНІВ У ПРОЦЕСІ БАГАТОРІЧНОГО ВДОСКОНА-ЛЕННЯ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА 17
    1.1. Загальна структура відбору та орієнтації підготовки, як складова управління тренувальним процесом спортсменів на етапах багато- річного вдосконалення 17
    1.2. Тенденції становлення спортивної майстерності в системі спортивної орієнтації кваліфікованих спортсменів на сучасному етапі 28
    1.3. Структура змагальної діяльності, як компонент удосконалення техніки рухових дій спортсменів у системі відбору та орієнтації 41
    1.4. Моделювання структури підготовленості спортсменів
    швидкісно-силових і силових видів спорту в процесі відбору та
    орієнтації їх підготовки 49
    1.5. Використання морфологічних характеристик, як компонентів
    відбору та орієнтації підготовки спортсменів силових видів спор-ту 75
    Висновки до розділу 1 84
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 87
    2.1. Методи досліджень 87
    2.1.1. Теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури з проблеми дослідження 88
    2.1.2. Узагальнення досвіду практичної роботи, аналіз докумен-
    тальних матеріалів, педагогічні спостереження, опитування та
    анкетування 89

    2.1.3. Морфологічні методи (антропометрія та електронна
    каліперометрія) 91

    2.1.4. Оптико-електронний метод реєстрації рухів 95
    2.1.5. Методи біомеханічного відеокомп’ютерного аналізу 98
    2.1.6. Педагогічні методи дослідження 101
    2.1.7. Методи математичної статистики 104
    2.2. Організація досліджень 107
    РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ ВІДБОРУ ТА ОРІЄНТАЦІЇ У СИСТЕМІ БАГАТОРІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕН-НЯ КВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНІВ 112
    3.1. Основні компоненти відбору та орієнтації, що впливають на
    формування багаторічного вдосконалення спортсменів у силових
    видах спорту 112
    3.1.1. Формування компонентів відбору та орієнтації, що характеризують становлення спортивної майстерності кваліфікованих важкоатлетів 113
    3.1.2. Формування компонентів відбору та орієнтації, що характеризують становлення спортивної майстерності кваліфікованих спортсменів у пауерліфтингу 133
    3.2. Формування компонентів відбору та орієнтації, що характери-зують змагальну діяльність спортсменів силових видів спорту 147
    3.2.1. Формування компонентів відбору та орієнтації, що характеризують змагальну діяльність кваліфікованих важкоатлетів 148
    3.2.2. Формування компонентів відбору та орієнтації, що характеризують змагальну діяльність кваліфікованих пауерліфтерів 163
    3.3. Морфологічні компоненти відбору та орієнтації кваліфікованих спортсменів силових видів спорту 177
    3.3.1. Морфологічні компоненти відбору та орієнтації
    кваліфікованих важкоатлетів 177
    3.3.2. Морфологічні компоненти відбору та орієнтації кваліфікованих пауерліфтерів 190
    Висновки до розділу 3 200
    РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЯК СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ВІДБОРУ КВАЛІФІКОВАНИХ ВАЖКОАТЛЕТІВ У СТРУКТУРІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 203
    4.1. Закономірності формування компонентів технічної підготов-леності важкоатлетів у структурі техніки ривка 203
    4.1.1. Динамічна структура ривка 204
    4.1.2. Швидкісна структура ривка 207
    4.1.3. Просторова структура ривка 213
    4.2. Закономірності формування компонентів технічної підготов-леності важкоатлетів у структурі техніки поштовху 219
    4.2.1. Динамічна структура поштовху 219
    4.2.2. Швидкісна структура поштовху 227
    4.2.3. Просторова структура поштовху 235
    4.3. Вплив морфологічних та статевих відмінностей важкоатлетів
    на характеристики техніки змагальних вправ 243
    4.4. Взаємозв’язок між біомеханічними компонентами технічної
    підготовленості важкоатлетів різної статі 261
    Висновки до розділу 4 269
    РОЗДІЛ 5. МОДЕЛЮВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ВІДБОРУ ТА ОРІЄ-НТАЦІЇ СПОРТСМЕНІВ СИЛОВИХ ВИДІВ СПОРТУ У СТРУКТУ-РІ БАГАТОРІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ 272
    5.1. Взаємозв’язок та взаємозалежність компонентів відбору та
    орієнтації спортсменів силових видів спорту та їх факторний
    внесок до структури багаторічного вдосконалення 272
    5.1.1. Взаємозв’язок компонентів відбору й орієнтації підгото-вки та їх факторний внесок до структури багаторічного вдосконалення важкоатлетів 273
    5.1.2. Взаємозв’язок компонентів відбору й орієнтації підготов-ки у пауерліфтингу та їх факторний внесок до структури багаторічного вдосконалення 290
    5.2. Модельні компоненти відбору та орієнтації підготовки
    кваліфікованих спортсменів у важкій атлетиці 295
    5.3. Модельні компоненти відбору та орієнтації підготовки
    кваліфікованих спортсменів у пауерліфтингу 310

    Висновки до розділу 5 312
    РОЗДІЛ 6. ВИКОРИСТАННЯ КОМПОНЕНТІВ ВІДБОРУ ТА
    ОРІЄНТАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ
    ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КВАЛІФІКОВАНИХ ВАЖКОАТЛЕТІВ НА
    ПІДСТАВІ ЕЛЕКТРОННО-КОМП’ЮТЕРНОЇ ПРОГРАМИ 317
    6.1. Використання алгоритму організаційно-управлінських дій у
    процесі вдосконалення технічної підготовленості кваліфікованих спортсменів 317
    6.2. Спеціалізований аналіз напрямів технічної підготовки
    кваліфікованих спортсменів 321
    6.3. Обґрунтування та розробка програми вдосконалення технічної підготовленості кваліфікованих важкоатлетів 324
    6.4. Автоматизована база даних, як ключовий елемент електронно-комп’ютерної програми вдосконалення технічної підготовленості спортсменів 332
    Висновки до розділу 6 336
    РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
    ДОСЛІДЖЕНЬ 342
    7.1. Теоретична та практична значущість проблеми відбору і
    орієнтації в системі управління підготовкою спортсменів 342
    7.2. Використання результатів дослідження у споріднених
    видах спорту 362
    7.3. Перспективи удосконалення характеристик відбору та
    орієнтації в системі управління підготовкою кваліфікованих
    спортсменів 363
    ВИСНОВКИ 364
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 371
    ДОДАТКИ 422





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    АМТ –– активна маса тіла, ум. од.
    БД –– база даних
    ІАМТ –– індекс активної маси тіла
    ІМТ –– індекс маси тіла
    Ктм –– критерій технічної майстерності, ум. од.
    L –– довжина тіла спортсмена, см
    МСМК –– майстер спорту міжнародного класу
    НУФВСУ –– Національний університет фізичного виховання і спорту України
    ПО –– поточні обстеження
    ПК –– програмний комплекс
    РДЗ –– рівень динамічних зусиль, Н
    СД –– сума двоборства
    ФПР –– фаза попереднього розгону
    ФФР –– фаза фінального розгону
    ФА –– фаза амортизації
    F1 ФПР –– сила, що прикладена до штанги у фазі попереднього розго-ну, Н
    FК –– сила, що прикладена у момент першого максимуму розгинання ніг у колінних суглобах (у граничний момент між фазами попереднього розгону та фазою амортизації), Н
    F2 ФА –– сила, що прикладена до штанги у фазі амортизації, Н
    F3 ФФР –– сила, що прикладена до штанги у фазі фінального розгону, Н
    F4 ФОП –– сила, що прикладена до штанги у фазі опорного присіду, Н
    F ФАГ –– сила взаємодії спортсмена зі снарядом у фазі активного
    гальмування, Н
    FФП –– сила взаємодії спортсмена зі снарядом у фазі посилання, Н
    v F1 –– швидкість руху штанги у момент першого максимуму прикладання сили до штанги, мс-1
    vкс –– максимальна швидкість руху штанги у момент першого мак-симуму розгинання ніг у колінних суглобах, мс-1
    v max кс –– максимальна швидкість руху штанги у момент другого максимуму розгинання ніг у колінних суглобах, мс-1
    v F2 –– максимальна швидкість руху штанги у фазі амортизації, мс-1
    v F3 –– швидкість руху штанги у момент максимуму прикладання сили у фазі фінального розгону, мс-1
    v max –– максимальная швидкість руху штанги у фазі фінального розгону (у ривку та першому прийомі поштовху) та фазі посилання (у другому прийомі поштовху), мс-1
    v min –– швидкість руху штанги у фазі вільного падіння у другому прийомі поштовху, мс-1
    h F1 –– переміщення штанги у момент першого максимуму прикла-дання сили спортсменами до штанги, %;
    h v1 –– переміщення штанги під час досягнення максимальної швид-кості у фазі попереднього розгону, %;
    h кс –– переміщення штанги в момент першого максимуму розги-нання ніг у колінних суглобах, %;
    h F2 –– переміщення штанги у момент максимуму прикладання сили спортсменами до штанги у фазі амортизації, %;
    h v2 –– переміщення штанги під час досягнення максимальної швид-кості у фазі амортизації, %;
    h F3 –– переміщення штанги у момент максимуму прикладання сили до штанги у фазі фінального розгону, %;
    h vmax –– переміщення штанги під час досягнення нею максимальної швидкості, %;
    h max –– максимальне переміщення штанги, %;
    h фоп. –– сила,переміщення штанги у фазу опорного присіду, %;
    h max-h фоп –– величина опускання штанги в фазу опорного присіду, %;
    h гп –– сила,переміщення штанги у фазі попереднього присіду (у підніманні штанги від грудей), %;








    ВСТУП


    Актуальність теми. Практика сучасного спорту, посилення його ко-мерціалізації та професіоналізації, постійно зростаюча соціально-політична значущість успіхів атлетів на міжнародній арені виступають го-ловними чинниками інтенсифікації тренувального процесу і змагальної ді-яльності, стимулюють пошук шляхів подальшого зростання досягнень та формування у багатьох країнах світу високоефективної системи підготовки спортсменів. У наукових дослідженнях провідних країн світу, які спрямо-вані на вдосконалення системи багаторічного тренувального процесу спортсменів із залученням сучасних інноваційних засобів відбору та орієн-тації їх підготовки, функціонує положення, що показати результати світо-вого рівня спроможні лише обдаровані спортсмени, які мають природну схильність до максимальної реалізації індивідуальних можливостей в об-раних дисциплінах змагань [121, 153, 179, 249, 372].
    У цьому напрямку розвивається та формується специфічна система знань щодо силових видів спорту. У важкій атлетиці та пауерліфтингу ефективне вдосконалення спортивної майстерності залежить, з одного бо-ку, від максимально допустимої мобілізації функціональних резервів та опорно-рухового апарату спортсменів без шкоди для їх здоров’я. З іншого боку, на сучасному етапі підготовки спортсменів у цих видах спорту певними чинниками ризику виступають значні обсяги тренувальних навантажень, що іноді призводять до отримання атлетами травм й захворювань. Ця проблема на сьогодні суттєво загострилася у зв’язку з організацією та проведенням Олімпійських ігор серед юнаків і дівчат віком 15–17 років, організм яких ще не готовий до максимальної мобілізації нервово-м’язової системи під час подолання граничних навантажень в екстремальних умовах змагальної діяльності.
    Комплексне вивчення цієї проблеми має велике практичне значення для широкого кола інших видів спорту: швидкісно-силових дисциплін лег-кої атлетики (стрибки, метання), єдиноборств, тощо.
    Теоретичні знання та практичні напрацювання з проблеми багаторіч-ного вдосконалення підготовки спортсменів, що сформовані у спорті ви-щих досягнень, потребують подальшого розвитку і впровадження у сило-вих видах спорту. Наявна система наукових знань повинна враховувати як особисті узагальнення, так і останні теоретичні надбання практики, а саме: сучасні підходи до моделювання, відбору та орієнтації підготовки спортсменів залежно від виду спорту, їхньої спеціалізації, статевих, вікових та морфологічних особливостей.
    Проблема оптимізації системи підготовки ґрунтовно вивчалася відо-мими фахівцями у різних видах спорту, зокрема у плаванні: В.М. Плато-нов, [245–254], Н.Ж. Булгакова, [36], К.П. Сахновський, [289], Ю.М. Шкребтій, [362]; легкій атлетиці: А.П. Бондарчук, [29], Р.Ф. Ахмєтов, [20], В.І. Бобровнік, [31]; спортивних іграх: Ж.Л. Козіна, [114], В.М. Костюке-вич, [121], Г.М. Максименко, [145]; видах гімнастики: В.М. Болобан, [30], О.М. Худолій, [349]. Разом із цим, проблема підвищення ефективності змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів за рахунок удоскона-лення технічної майстерності за допомогою автоматизованих програм та використання їх для відбору та орієнтації атлетів вивчена недостатньо, хо-ча давно привернула увагу фахівців. Більшість робіт виконано на основі теорії побудови й керування рухами спортсменів за допомогою технічних засобів їх контролю: В.М. Дячков, [86], М.А. Берштейн, [28], Д.Д. Донсь-кой, [78, 79], А.М. Лапутін, [132], а також праць, що адаптовані до системи багаторічного відбору та орієнтації підготовки спортсменів силових видів спорту з використанням модельних компонентів їх технічної підготовлено-сті: О.С. Медведєв, [154], A. Drechsler, [392], І.В. Бєльський, [26], Л.С. Дворкін, [72], П.С. Горульов, [66], А. Urso, [437].
    Розгляд зазначених вище напрямків досліджень свідчить, що накопи-чений у теорії та практиці спортивної підготовки великий масив наукових знань не завжди був об’єднаний у цілісну систему із реалізацією у силових видах спорту, в якому процес відбору та орієнтації був органічно пов’яза-ний із етапами багаторічного вдосконалення, деякі положення формування цієї системи суперечили одне одному або містили розрізнений практичний матеріал чи стосувалися певної вікової групи, статі, кваліфікації спортсме-нів, а це не дозволяло певною мірою створити єдину систему знань.
    У зв’язку з цим стає зрозумілою необхідність систематизації наявно-го масиву знань щодо оптимізації системи відбору та орієнтації підготовки кваліфікованих спортсменів у силових видах спорту на етапах багаторічного вдосконалення з урахуванням сучасних інноваційних засобів моделювання, контролю та корекції основних їх компонентів залежно від виду спорту, спеціалізації атлетів, статевих, вікових та морфологічних особливостей.
    Зв’язок роботи з науковими, планами, темами.
    Дисертаційна робота виконувалась відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2001–2005 рр.» Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, тема 1.2.5 «Вдосконалення системи багаторічного відбору та орієнтації спортсменів у різних видах спорту», № державної реєстрації 0199U000951 (співвиконавець теми); «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту», тема 2.1.5 «Теоретико-методичні основи раціональної побудови тренувального процесу у важкій атлетиці на етапах багаторічної підготовки», № державної реєстрації 0106U010770 (співвиконавець теми), «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр.» Державної служби молоді та спорту України, тема 2.9 «Управління тренувальним процесом кваліфікованих спортсменів у силових видах спорту та єдиноборствах на основі сучасних технологій оцінки, моделювання та корекції основних характеристик підготовки», № державної реєстрації 0111U001859 (співвиконавець теми ).
    Мета дослідження полягає у формуванні системи знань щодо зако-номірностей моделювання, відбору та орієнтації підготовки кваліфікова-них спортсменів силових видів спорту на етапах багаторічного вдоскона-лення та визначення перспективних напрямків їх використання у спортив-ній практиці.
    Завдання дослідження.
    1. Проаналізувати й узагальнити сучасний стан проблеми моделю-вання, відбору та орієнтації підготовки спортсменів на етапах багаторічно-го вдосконалення.
    2. На підставі теоретичного аналізу, узагальнення передового прак-тичного досвіду та власних досліджень сформулювати основні положення наукових знань щодо принципів і закономірностей розробки компонентів відбору та орієнтації підготовки кваліфікованих спортсменів залежно від спеціалізації, статевих, вікових та морфологічних особливостей.
    3. Систематизувати комплекс компонентів відбору та орієнтації під-готовки спортсменів силових видів спорту, що характеризує такі її підсис-теми: становлення спортивної майстерності, структуру змагальної діяльності, технічну підготовленість, фізичний розвиток та морфологічний стан атлетів.
    4. Розробити багатофункціональні групові моделі критеріїв відбору та орієнтації спортсменів силових видів спорту, що мають пріоритетне зна-чення для спортивної практики у плані оцінки й корекції основних їх хара-ктеристик та здійснити розрахунок прогнозного стану підготовленості атлетів до запланованих результатів.
    5. Розробити алгоритм організаційно-управлінських заходів щодо корегування біомеханічної структури змагальних вправ під час удосконалення технічної підготовленості кваліфікованих спортсменів на підставі прогнозно-розрахункових моделей відбору та визначити ефективність їх використання у практиці за допомогою автоматизованої комп’ютерної програми.
    Об’єкт досліджень – система відбору та орієнтації спортсменів си-лових видів спорту.
    Предмет дослідження – використання багатофункціональних моде-лей критеріїв відбору та орієнтації, що характеризують закономірності фо-рмування спортивної майстерності, структури змагальної діяльності, технічної підготовленості та морфологічного стану кваліфікованих спортсменів.
    Підґрунтя методології дослідження становив системно-структурний підхід, що розглядає різні явища й процеси спортивної підготовки у функ-ціональній єдності та базується на засадах інтеграції загальнотеоретичних знань та експериментального матеріалу провідних теоретиків спорту, які сформували загальну теорію підготовки спортсменів, теорію відбору й орієнтації їх підготовки на етапах багаторічного удосконалення. Дослідження базувалися на знаннях щодо формулювання загальних закономірностей та принципів спортивної підготовки [150, 153, 179, 249]; проблем управління, моделювання, прогнозування, відбору та контролю підготовки у спорті вищих досягнень [20, 38, 96, 121, 136, 240], теорії спортивної підготовки жінок [71, 66, 304, 358], а також розроблення теорії підготовки спортсменів у швидкісно-силових і силових видах спорту [73, 129, 360, 392, 437]
    Методи досліджень.
    У процесі виконання дисертаційної роботи були використані такі методи: теоретичного рівня пізнання: теоретичний аналіз та узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, узагальнення досвіду практичної роботи та аналіз документальних матеріалів, синтез, абстрагування й аналогія;
    експериментально-емпіричного рівня пізнання: педагогічні спостереження; опитування та анкетування; морфологічні методи (антропометрія та елект-ронна каліперометрія); оптико-електронний метод реєстрації рухів; методи біомеханічного відеокомп’ютерного аналізу; педагогічного контролю, ме-тод математичного моделювання; педагогічний експеримент; методи мате-матичної статистики.
    Наукова новизна отриманих результатів:
    У результаті наукових досліджень в дисертації вперше:
    –– упорядковано у цілісну систему теоретико-експериментальні поло-ження, що становлять підґрунтя знань в оптимізації управління тренувальним процесом у структурі багаторічного вдосконалення в органічному взаємозв’язку з процесом моделювання характеристик підготовленості, відбором та орієнтацією кваліфікованих спортсменів, що сформульовані на базі основних принципів спортивної підготовки: сучасної теорії періодизації та перспективних напрямків досягнення вищої спортивної майстерності; пріоритетного напрямку розвитку жіночого спорту в багатьох спортивних дисциплінах силових видів спорту із врахуванням статевих особливостей; функціонування взаємозв’язків та взаємозалежностей у системі відбору та орієнтації кваліфікованих спортсменів з урахуванням тенденцій розширення вікових меж у до-сягненні високих результатів; оптимізації системи відбору та орієнтації спортсменів із такими конституційними здібностями, що мають перспективу розвинутися до високого рівня підготовленості під час змагальної діяльності; комплексності та диференціації характеристик відбору та орієнтації у процесі оцінки та корекції індивідуальних здібностей спортсменів різної спеціалізації та статі; моделювання, прогнозування та педагогічного контролю характеристик підготовки для отримання нових знань про них;
    –– розв’язана актуальна наукова проблема вдосконалення системи управління тренувальним процесом спортсменів, що розкриває загальну методологію цілісної системи відбору для орієнтації підготовки спортсменів із найближчого резерву (резервний спорт) до національних збірних команд (спорт вищих досягнень), а також із комплексним підходом до формування компонентів підготовленості кваліфікованих спортсменів силових видів спорту, що визначають її цілісність та особливість функціонування залежно від статевих та морфологічних особливостей;
    –– вперше сформована на підставі теоретичного аналізу, узагальнення даних передової спортивної практики, власних експериментальних досліджень система знань, що розглядає сучасну технологію відбору та орієнтації підготовки спортсменів у таких підсистемах: у процесі становлення спортивної майстерності; у структурі змагальної діяльності, технічної підготовленості та фізичного розвитку й морфологічного стану атлетів. Вона структурно упорядкувала сукупність компонентів відбору й орієнтації спортсменів силовіих видів спорту та причинно-наслідкових зв’язків між ними;
    –– обґрунтована методика розрахунку прогнозного стану підготовленості спортсменів до показу запланованих результатів на підставі розробленого комплексу інформативних моделей відбору та орієнтації, що характеризують: терміни становлення спортивної майстерності, структуру змагальної діяльності, фізичний розвиток та морфологічний стан важкоатлетів різної статі та груп вагових категорій. Вона дозволяє використовувати прогнозно-розрахункові моделі підготовленості спортсменів для визначення своїх індивідуальних здібностей напередодні головних стартів річного макроциклу;
    –– визначена ефективність використання моделей у процесі вдоскона-лення технічної підготовленості, підґрунтям якої є розроблена система корегувальних дій із пріоритетних для виду спорту тестових вправ за допомогою електронно-комп’ютерної програми, що дозволяє виправити технічні помилки спортсменів і підвищити ефективність техніко-тактичних дій у процесі змагальної діяльності;
    –– доповнені та уточнені знання щодо змісту теорії управління систе-мою підготовки кваліфікованих спортсменів із використанням основних принципів сучасного відбору та спортивної орієнтації: моделювання та прогнозування термінів зростання спортивних досягнень, відбору провідних чинників підготовленості до структури багаторічного вдосконалення, що стали підґрунтям загальної теорії і методики підготовки спортсменів до головних міжнародних змагань.
    Практична значущість досліджень полягає у можливості викорис-тання результатів досліджень у практичній діяльності спортивних структур, державного чи суспільного рівнів, навчальних закладів, наукових установ, причетних до науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів, з урахуванням комплексів спортивно-педагогічних і морфологічних критеріїв відбору та орієнтації у системі багаторічного вдосконалення. Основні теоретичні положення комплексної системи відбору та орієнтації доведені до рівня конкретних пропозицій під час формування цільових програм підготовки спортсменів із важкої атлетики та пауерліфтингу до міжнародних змагань за вимогами наукових груп, серед яких основною є використання автоматизованої програми для вдосконалення технічної підготовленості кваліфікованих спортсменів.
    Результати досліджень були апробовані та впроваджені у практику підготовки спортсменів –– членів збірних команд України з важкої атлетики та пауерліфтингу при підготовці до Ігор Олімпіад 2004, 2008 та 2012 рр., чемпіонатів світу, Європи та України, про що свідчать акти впровадження.
    Отримані результати дозволили впровадити наявні знання та практичні напрацювання у практику відбору та орієнтації у процесі багаторічного вдосконалення спортсменів різної статі та груп видів спорту і можуть бути використані як у програмах науково-методичного забезпечення спортсменів, так і у загальній системі підготовки спортсменів.
    Основні положення дисертаційної роботи стали підґрунтям удоско-налення навчальної дисципліни вищих навчальних закладів «Теорія і ме-тодика викладання обраного виду спорту (силові види спорту)», «Підви-щення спортивно-педагогічної майстерності студентів» у вигляді підруч-ника, монографії, навчальних посібників, програм науково-практичних конференцій та семінарів для тренерів, спортсменів і слухачів факультетів підвищення кваліфікації, курсів лекцій і практичних занять зі студентами Національного університету фізичного виховання та спорту України; на-вчальних програм з важкої атлетики та пауерліфтингу для спортивних шкіл олімпійського резерву та спортивних шкіл вищої спортивної майстер-ності, що затверджені Міністерством молоді та спорту України; у практику підготовки спортсменів збірних команд України із силових видів спорту, про що свідчать акти впровадження.
    Особистий внесок здобувача. В наукових працях, які опубліковані у співавторстві здобувачеві належать пріоритети в організації досліджень, формуванні напрямків, аналізі данних, обговоренні фактичного матеріалу та теоретичному узагальненні проблеми моделювання, відбору та орієнта-ції підготовки спортсменів силових видів спорту.
    Апробація результатів дисертаційної роботи.
    Основні теоретичні положення роботи, методологія, новизна та прак-тична значущість були оприлюднені на таких міжнародних наукових кон-гресах і конференціях: «Проблеми важкої атлетики та силової підготовки» (Лахті, 1998), «Актуальні проблеми підготовки спортсменів України до Олімпійських ігор» (Київ, 2001), «Підготовка спортсменів на межі століть» (Спала, 2000, 2001), «Сучасний олімпійський спорт» (Гданськ, 2002), на ІХ Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх», (Київ, 2005); на ХІ Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх» (Мінськ, 2007); на ХІІ Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх»» (Москва, 2008); на ХІV Міжнародному науковому конгресі «Сучасний олімпійський спорт та спорт для всіх»» (Київ, 2010); на V Міжнародній науковій конференції пам’яті А.М. Лапутіна «Актуальні проблеми сучасної біомеханіки фізичного виховання та спорту» (Чернігів, 2012); на науково-практичній конференції тренерів Польщі (Бяла-Подляска, 2004); на Всеукраїнській конференції «Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах» (Черкаси, 2004), на засіданнях тренерів збірних команд України з видів спорту, науково-практичних конференціях тренерів України з важкої атлетики та пауерліфтингу (1996–2013), на науково-методичних конференціях НУФВСУ, кафедри спортивних єдиноборств і силових видів спорту (1996–2013).
    Публікації. Результати досліджень опубліковано у 74 роботах, із них 44 праці видано у фахових виданнях України, 13 із них, включено до міжнародних наукометричних баз. Підготовлено одну монографію, один підручник для вузів, 2 навчальних посібника, 6 навчальних програм, 10 тез у збірниках наукових конгресів і конференцій. Видано 10 брошур й методичних рекомендацій, що додатково відображають результати наукових досліджень.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Теоретичний аналіз літературних джерел та узагальнення практичного досвіду підготовки спортсменів у спорті вищих досягнень визначив наявні резерви у формування системи наукових знань щодо закономірностей відбору та орієнтації кваліфікованих спортсменів на етапах багаторічного вдосконалення у силових видах спорту. Разом із цим накопичений в теорії і методиці спортивної підготовки масив наукових знань все ще не поєднано у цілісну систему формування кількісно-якісних моделей компонентів відбору та орієнтації спортсменів на основі об’єктивних даних їх потенційних можливостей та характеристик підготовки у силових видах спорту, в органічному зв’язку із індивідуальними морфологічними особливостями, а деякі положення цієї системи не враховують сучасні інноваційні засоби підготовки на етапах багаторічного вдосконалення, що не дозволяє повною мірою створити єдину систему знань для розв’язання цієї проблеми.
    2. Формування системи знань щодо закономірностей багаторічної підготовки кваліфікованих спортсменів силових видів спорту шляхом підвищення ефективності процесу відбору та орієнтації на підставі сучасних методів оцінки, моделювання та корекції основних характеристик підготовки повинно здійснюватись із врахуванням:
    –– сучасної теорії періодизації та перспективних напрямків досягнення вищої спортивної майстерності спортсменів у відповідно збільшених вікових межах;
    –– пріоритетного напрямку розвитку жіночого спорту залежно від генетичних здатностей та статевих особливостей, що передбачено значно нижчим рівнем міжнародної конкуренції серед жінок у багатьох спортивних дисциплінах силових видів спорту, ніж у чоловіків;
    –– ефективного відбору та орієнтації підготовки кваліфікованих спортсменів силових видів спорту за комплексом спортивно-педагогічних і морфологічних критеріїв підготовленості з урахуванням спеціалізації, дисциплін змагань, статевих, конституційних та вікових особливостей атлетів;
    –– вдосконалення технічної підготовленості кваліфікованих спортсменів із використанням таких інноваційних технологій, що зводить до мінімуму помилки технічної майстерності та підвищує реалізацію техніко-тактичних дій під час змагальної діяльності.
    3. Подане теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми щодо закономірностей формування критеріїв відбору та орієнтації підготовки кваліфікованих спортсменів силових видів спорту представлене з урахуванням системного підходу і характеристикою таких підсистем: закономірності становлення спортивної майстерності, структура змагальної діяльності, технічна підготовленість, фізичний розвиток та морфологічний стан спортсменів різної статі та груп вагових категорій.
    4. Закономірності становлення спортивної майстерності спортсменів силових видів спорту різної статі зумовлені різними темпами довготривалої адаптації, особливостями спеціалізації та випереджальним біологічним розвитком жіночого організму. У спортсменів-чоловіків силових видів спорту терміни досягнення етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей практично однакові, а у жінок менші (у важкій атлетиці у середньому на два-чотири роки, у пауерліфтингу – на рік). На терміни досягнення цього етапу також впливають морфологічні особливості статури тіла атлетів та рівень їх обдарованості: у важкій атлетиці чоловіки досягають цього етапу швидше, ніж представники інших груп, а жінки навпаки – повільніше, що пояснюється різним рівнем спортивної майстерності обстеженої групи атлетів.
    Спортсмени силових видів спорту демонструють відмінні терміни тривалості збереження максимальних досягнень на четвертому-шостому етапах багаторічного вдосконалення. У жінок-важкоатлеток вони менші, ніж у чоловіків у середньому на 2–3 роки, а у спортсменів із пауерліфтингу відповідно на 3–3,5 роки (р<0,05). Жінки у важкій атлетиці швидше за спортсменок із пауерліфтингу проходять перші етапи багаторічного вдосконалення, але й довше за них зберігають рівень досягнутих результатів.
    5. Відбір та орієнтацію підготовки спортсменів силових видів спорту за компонентами змагальної діяльності необхідно здійснювати шляхом дотримання таких модельних критеріїв: оптимальних вікових меж високої результативності та її реалізації на головних стартах року, стартових результатів, співвідношення рекордних досягнень, високої реалізації спроб, співвідношення результатів у вправах між собою.
    Оптимальними віковими межами високої результативності кваліфікованих спортсменів різної статі у призерів Ігор Олімпіад та чемпіонатів світу є: у важкоатлеток-жінок 21–24 роки, у чоловіків 24–27 років, у пауерліфтингу – відповідно 27–30 і 28–32 роки. Встановлені відмінності пояснюються різною спрямованістю підготовки атлетів на перших етапах багаторічного вдосконалення, дещо раннім розвитком швидкісно-силових якостей важкоатлетів та пізнішим розвитком максимальних силових здатностей спортсменів у пауерліфтингу.
    Модельні величини стартових результатів, співвідношення результатів між змагальними вправами та рівень реалізації спроб у дисциплінах змагань спортсменів силових видів спорту мають тенденцію до зміни залежно від виду вправи, статевих особливостей та груп вагових категорій атлетів.
    6. Використання електронно-оптичних засобів формування технічної підготовленості спортсменів, що призначені для мобільного науково-методичного забезпечення ефективної змагальної діяльності дозволило зареєструвати техніко-тактичних взаємодій кваліфікованих спортсменів у ключових фазах структури руху змагальних вправ: попереднього й фінального розгону, амортизації, активного гальмування, посилання та опорного присіду, які мають відмінні тенденції залежно від спеціалізації, статевих і морфологічних особливостей атлетів.
    Ефективна реалізація техніко-тактичних взаємодій спортсменів у важкій атлетиці у процесі змагальної діяльності залежить від певного дотримання динамічної та кінематичної структури руху штанги у змагальних вправах. Новим положенням для теорії і практики важкої атлетики є те, що реалізація техніко-тактичних дій спортсменів може здійснюватися двома варіантами у структурі руху штанги: перший за рахунок прояву максимального рівня динамічної сили у першій половині руху (у фазі попереднього розгону); другий –– відповідно, у другій половині руху (у фазі фінального розгону). Перший варіант опорних взаємодій частіше використовують чоловіки важких вагових категорій у поштовху, ніж у ривку; а другий –– жінки подібних вагових категорій, але як у ривку, так і поштовху. Знайдена тенденція потребує перегляду деяких основ технічної підготовки важкоатлетів, викладених у підручниках за радянських часів.
    7. Процес відбору та орієнтації підготовки спортсменів силових видів спорту необхідно здійснювати із врахуванням морфологічних критеріїв залежно від конституційних особливостей статури тіла. Модельні величини тотальних розмірів, пропорцій тіла та компонентного складу маси тіла змінюються із підвищенням груп вагових категорій спортсменів. Масо-зростові показники жінок усіх груп вагових категорій менші, ніж у чоловіків (у важкій атлетиці – на 5,5 %, у пауерліфтингу – на 2,5 %, р< 0,05). Співвідношення м’язового й жирового компонентів маси тіла спортсменів мають свої величини у групах вагових категорій: у важкоатлетів-чоловіків величина жирового прошарку на всіх ділянках тіла менша, ніж у жінок (на 3–4 %, р<0,05), а чоловіки, які спеціалізуються у пауерліфтингу, мають менший прошарок (на 2–3 %), ніж важкоатлети. Найбільші величини жирового прошарку мають атлети силових видів спорту важких вагових категорій (у чоловіків – до 19–21 %; у жінок – до 24–26 %), що потребує корекції тренувального процесу з метою його зменшення.
    8. Високий та середній рівень взаємозв’язку комплексу спортивно-педагогічних й морфологічних компонентів відбору та орієнтації характеризує їх вплив на спортивні досягнення кваліфікованих спортсменів. Найвищий взаємозв’язок із високою результативністю спортсменів на четвертому–шостому етапах багаторічного вдосконалення мають у групі компонентів морфологічного стану: обвідні розміри сегментів тіла та індекс активної маси тіла спортсменів, а у структурі змагальної діяльності відповідно – оптимальні поздовжні розміри сегментів тіла спортсменів обох спеціалізацій.
    Внесок найбільш значущих компонентів відбору та орієнтації підготовки спортсменів силових видів спорту в процес удосконалення спортивної майстерності характеризується певними чинниками на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. За підсумками факторного аналізу у чоловіків обох спеціалізацій найбільший внесок мають компоненти: 1) фізичного розвитку та спортивної обдарованості; 2) морфологічного стану, вікових меж високої результативності та термінів виконання кваліфікаційних нормативів; 3) технічної підготовленості. У жінок відповідно – 1) морфологічного стану, вікових меж високої результативності та термінів виконання кваліфікаційних нормативів; 2) фізичного розвитку та спортивної обдарованості; 3) структури змагальної діяльності.
    Серед показників технічної підготовленості кваліфікованих важкоатлетів різної статі та груп вагових категорій найбільш інформативними компонентами техніки є: у ривку у чоловіків – просторові характеристики; у жінок – швидкісно-силові характеристики; у першому прийомі поштовху для чоловіків – просторові та силові характеристики; у жінок – просторові та швидкісні характеристики; у другому прийомі поштовху для чоловіків – просторові та швидкісні характеристики; у жінок – швидкісно-силові характеристики. Отже у чоловіків технічна підготовленість більшою мірою залежить від реалізації ними швидкісно-просторових характеристик, а у жінок – швидкісно-силових характеристик. Оцінка значення факторної ваги дозволила визначити частку впливу кожного чинника технічної підготовленості із групи біодинамічних та біокінематичних компонентів відбору та орієнтації на ефективність реалізації техніко-тактичних дій спортсменів у процесі змагальної діяльності.
    9. Модельні характеристики багатофункціональних біомеханічних моделей техніко-тактичних дій важкоатлетів різної статі різних груп вагових категорій включали такі групи компонентів відбору та орієнтації: критерії фізичного розвитку та морфологічного стану, біодинамічні та кінематичні компоненти техніки атлетів, що забезпечують досягнення максимальних результатів у змагальних вправах. Використання модельних характеристик відбору та орієнтації підготовки кваліфікованих спортсменів дозволило здійснити розрахунок прогнозного рівня перспективності та підготовленості до ефективного спортивного вдосконалення. Ця методика використовувалась під час підготовки важкоатлетів збірних команд України до головних всеукраїнських та міжнародних змагань.
    10. Розроблений алгоритм організаційно-управлінських заходів щодо корегування біомеханічної структури змагальних вправ у процесі вдосконалення технічної підготовленості кваліфікованих спортсменів на підставі прогнозно-розрахункових моделей визначив ефективність їх використання у спортивній практиці. Використання автоматизованої комп’ютерної програми із підбору індивідуальних параметрів техніки виконання змагальних вправ спортсменів дозволило через мережу Internet та у режимі «online» враховувати власні морфологічні показники атлетів, отримувати педагогічні рекомендації щодо корекції та вдосконалення техніки виконання змагальних вправ, що сприяло підвищенню ефективності виконання ними техніко-тактичних дій у процесі тренувальної та змагальної діяльності.
    11. Практична реалізація системи знань щодо управління підготовкою кваліфікованих спортсменів силових видів спорту на підставі сучасних технологій оцінки, моделювання та корекції основних характеристик підготовки підвищила ефективність системи відбору та орієнтації на етапах багаторічного вдосконалення, про що свідчать результати виступів спортсменів на міжнародній спортивній арені, методичні рекомендації та модельні характеристики підготовленості, що впроваджено у плани підготовки національних збірних команд на наступний олімпійський цикл. Якщо на Іграх ХХVІІ Олімпіади (2000) важкоатлети збірної команди України не вибороли призових місць, то на наступних трьох Іграх Олімпіадах (2004, 2008 і 2012) їх кількість зросла до шести (по дві медалі на кожній Олімпіаді) та 67,0 % із яких виграли жінки.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абрамовский И.Н. Динамика результатов тяжелоатлета при переходе в другую весовую категорию / И.Н. Абрамовский // Тяжелая атлетика: Ежегодник. – 1985. – С. 43–46.
    2. Абрамовский И.Н. Соотношение между результатами в рывке и толчке / И.Н. Абрамовский // Олимп. – 2003. – № 3. – С. 23–24.
    3. Аванесов В.С. Биодинамическое обоснование рациональности подбора упражнений в тренировке тяжелоатлетов: автореф. дис..канд. пед. наук. / В.C. Аванесов; ГЦОЛИФК. –– М., 1970. –– 17 с.
    4. Агудин В.П. Влияние величины отягощений на биомеханические пока-затели траектории движения грифа штанги: автореф. дис. на соискание. учен. степ. канд. пед. наук / В.П. Агудин. – Тарту, 1972. – 33с.
    5. Адашевский В.М. Некоторые методы моделирования биомеханических характеристик тела спортсмена / В.М. Адашевский, С.С. Ермаков, О.К. Морачковский // Педагогіка, психологія та мед–біол. пробл. фіз. вихо-вання і спору: зб. наук. пр. — Х: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. – № 25. – С. 82–89.
    6. Алаев П.Т. Актуальные проблемы подготовки сборной команды Укра-ины по тяжелой атлетике к Олимпийским играм 2000 года: Методи-ческие рекомендации /П.Т. Алаев, В.Г. Олешко, В.И. Цимиданов. – К.: Федерация тяжелой атлетики Украины, 2000. – 33 с.
    7. Андросов П.И. Диагностика ошибок техники юных тяжелоатлетов в
    условиях тренировки и соревнований: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / П.И. Андросов; МОГИФК. – Малаховка, 1987. – 24 с.
    8. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К. Ано-хин. – М.: Медицина, 1975. – 402 с.
    9. Антонюк О.В. Використання програми "Telemetr" для визначення мор-фологічних показників важкоатлетів високої кваліфікації / О.В. Анто-нюк, К.М. Сергієнко // Матеріали ХІV Міжнар. наук. конгресу «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх». – К., 2010. – С. 311.
    10. Антонюк О.В. Особливості кінематичної структури руху при виконані ривка і поштовху важкоатлетами різних вагових груп і статі / О.В. Ан-тонюк // Молода спорт. наука України: Зб. наук. пр. з галузі фіз. куль-тури та спорту. – Л., 2010. – Вип. 14. – Т. 1. – С. 6–11.
    11. Антонюк О.В. Техніка виконання поштовху важкоатлетами високої ква-ліфікації різних вагових категорій / О.В. Антонюк // Спорт. вісн. Прид-ніпров’я. – Дніпропетровськ, 2010. – С. 100–102.
    12. Антонюк А.В. Биомеханические особенности выполнения толчка тяже-лоатлетами высокой квалификации разных весовых категорій / А.В. Ан-тонюк // Материалы XV Междунар. науч. конгр. «Олимпийский спорт и спорт для всех». – Кишинэу, 2011. – С. 43–47.
    13. Антонюк О.В. Динамічні характеристики техніки рухових дій важко-атлеток з різними антропометричними розмірами тіла при виконанні ривка / О.В. Антонюк // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – К., 2011. – № 3. – С. 3–6.
    14. Антонюк О.В. Кінематичні характеристики техніки рухових дій ривка у важкоатлеток з урахуванням антропометричних розмірів тіла / О.В. Ан-тонюк // Вісн. Чернігів. нац. пед. ун. ім. Т.Г. Шевченка (Серія: Педа-гогічні науки. Фізичне виховання та спорт) – Чернігів: ЧДПУ, 2011. – Вип. 86. Т. 1 – С. 9–14.
    15. Антонюк О. В. Просторово-часові характеристики структури руху ривка у важкоатлеток з урахуванням антропометричних показників /О.В. Антонюк, С.О. Пуцов, Б.В. Кононець // Педагогіка, психологія та меди-ко-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова. – Х., 2011. – № 4.– С. 7–11.
    16. Антонюк О.В. Удосконалення технічної підготовленості важкоатлетів
    високої кваліфікації різних типів будови тіла: автореф. дис. на здоб.
    вчен. ступ. к. н. фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.01 / О.В. Антонюк – К.,
    2012. – 23 с.
    17. Артем’єв О.К. Єдина спортивна класифікація України з видів спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор / О.К. Артем’єв, А.В. Білов, М.В. Дутчак., В.Г. Олешко. – К.: Держкомспорт України, 2003. – 166 с.
    18. Артем’єв О.К. Єдина спортивна класифікація України на 2002–2006 рр. Частина ІІІ. Види спорту інвалідів / В.М. Бодня, С.А. Васін, В.Г. Олешко та ін. – К.: Держкомспорт України, 2003. – 92 с.
    19. Арутюнян С.М. Определение оптимальной тренировочной нагрузки тяжелоатлета на основе характеристики динамических параметров тем-повых упражнений: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / C.М. Арутюнян; Гос. Центр. Ордена Ленина ин–т физ. культуры: – М., 1965.–14 с.
    20. Ахметов Р.Ф. Теоретико-методичні основи управління системою бага-торічної підготовки спортсменів швидкісно-силових видів спорту (на матеріалі дослідження стрибків у висоту): дис.. д-ра наук з фіз.. вихов. і спорту (24.00.01) / Р.Ф. Ахметов; Житомирський держ. у-т ім. І. Франка, –– Житомир. – 2006. – 467 с.
    21. Ахметов Р.Ф. Сучасні біомеханічні технології в практиці спортсменів / Р.Ф. Ахметов // Педагогіка, психологія та мед–біол. пробл. фіз. вихо-вання і спору: Зб. наук. праць. – Х., 2011. – С. 7–9.
    22. Балахничев В.В. Отбор и подготовка спортсменок в легкой атлетике с позиции полового диморфизма / В.В. Балахничев, Е.П. Врублевский, О.М. Мирзоев // Теория и практика физ. культуры. – 2007. – № 4. – С. 11–15.
    23. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека / В.К. Бальсевич. – Теория и практика физ. культуры. – М., 2000. – 275 с.
    24. Бальсевич В.К. Новые теоретические подходы к изучению возможнос-тей человека в спорте высших достижений / В.К. Бальсевич, М.П. Шес-таков // Теория и практика физ. культуры. — 2008. – № 5. – С. 57.
    25. Башкиров П.Н. Строение тела и спорт / П.Н. Башкиров. – М.: Физкуль-тура и спорт, 1968. – С. 862.
    26. Бельский И.В. Основы специальной силовой подготовки высококвали-фицированных спортсменов в тяжелоатлетических видах спорта / И.В. Бельский. – Минск: Технопринт. –– 2000. – 206 с.
    27. Берштейн Н.А. О построении движений / Н.А. Берштейн. – М.: Медгиз, 1947. – 255 с.
    28. Берштейн Н.А. Физиология движений и активность /Н.А. Берштейн. – М.: Наука, 1990. –– 495 с.
    29. Бондарчук А.П. Педагогические основы системы подготовки высококвалифицированных легкоатлетов-метателей (теория, методика, практика): автореф. дис.… док-ра пед. наук: 13.00.04 / А.П. Бондарчук; ГЦОЛИФК. – М., 1987. – 52 с.
    30. Болобан В.Н. Элементы теории и практики спортивной ориентации, отбора и комплектования групп в спортивной акробатике / В.Н. Болобан // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова, 2009. – № 2. – С. 21–31.
    31. Бобровник В.И. Формирование технического мастерства легкоатлетов–прыгунов высокой квалификации в системе спортивной подготовки: дис. доктора наук по физ. восп.: 24.00.01 / В.И. Бобровник; НУВФСУ. – К., 2005. – 287 с.
    32. Боровиков В.П. Statistica R. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows R / В.П. Боровиков, И.П. Боровиков. – М.– 1997.– 608 с.
    33. Бриль М.С. Принципы и методические основы активного отбора школь-ников для спортивного совершенствования: автореф. дис. … доктора пед. наук / М.С. Бриль. — М., 1983. — 46 с.
    34. Брожек Я. Определение компонентов веса человеческого тела / Я. Бро-жек // Вопр. антропологи – М.: Узд-во МГУ. – 1960. – № 5. – С. 27 – 32.
    35. Булатова М.М. Теоретико-методические основы рационализации функ-циональных резервов спортсменов в тренировочной и соревнователь-ной деятельности: автореф. дис. ... доктора пед. наук / М.М. Булатова, НУФВСУ. – К., 1997.– 50 с.
    36. Булгакова Н.Ж. Отбор и подготовка юных пловцов / Н.Ж. Булгакова. — М.: Физкультура и спорт, 1986. — 192 с.
    37. Булкин В.А. Отбор квалифицированных спортсменов и диагностика сос-тояния их готовности для участия в ответственных соревнованиях / В.А. Булкин // Отбор и подготовка квалифицированных спортсменов к ответ-ственным соревнованиям. — Л.: ЛНИИФК, 1975. — С. 3— 20.
    38. Вайцеховский С.М. Система спортивной подготовки пловцов к Олим-пийским играм: автореф. дис. ... доктора пед. наук / С.М. Вайцеховский. –– ГЦОЛИФК. – М., 1985. – 52 с.
    39. Ван Сіньна. Удосконалення техніки виконання змагальних вправ квалі-фікованими спортсменами у пауерліфтингу: автореф. дис. на здоб. вчен. ступ. к. н. фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.01 / Ван Сіньна. ХАФКС. – Х., 2012. – 20 с.
    40. Верховский Ф.Я. Экспериментальное исследование условий повышения эффективности тяжелоатлетических соревновательных и тренировочных упражнений: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Ф.Я. Верховский. ВНИИФК – М., 1972. – 18 с.
    41. Верхошанский Ю.В. Исследования закономерностей становления спор-тивного мастерства в связи с проблемами оптимального управления многолетней тренировкой: автореф. дис. ... доктора пед. наук / Ю.В. Верхошанский. ГЦОЛИФК. – М., 1973. – 19 с.
    42. Верхошанский Ю.В. Программирование и организация тренировочного процесса / Ю.В. Верхошанский. – М.: Физкультура и спорт, 1985. – 176 с.
    43. Верхошанский Ю.В. Горизонты научной теории и методологии спор-тивной тренировки / Ю.В. Верхошанский // Теория и практика физ. культуры. — 1998. — № 7. — С. 41—54.
    44. Верхошанский Ю.В. Теория и методология спортивной подготовки: блоковая система спортивной тренировки / Ю.В. Верхошанский // Теория и практика физ. культуры. — 2005. — № 4. — С. 2—14.
    45. Волков Н.П. Обучающие приемы с искусственно задаваемыми прос-транственными параметрами движений в тяжелой атлетике: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Н.П. Волков; МОГИФК. – Малаховка, 1992.– 25 с.
    46. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одаренность, талант / Л.В. Волков. — К.: Вежа, 1997. — 128 с.
    47. Волков В.М. Спортивный отбор / В.М. Волков, В.П. Филин. — М.: Физ-культура и спорт, 1983. — 176 с.
    48. Воробьев А.Н. Тяжелая атлетика : учеб. для ин-тов физ. культуры / А.Н. Воробьев. – Изд. 4–е. – М. : Физкультура и спорт, 1988. – 238 с.
    49. Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт. Очерки по физиологии и спор-тивной тренировке / А.Н. Воробьев. – Изд. 2–е. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 255 с.
    50. Вилмор Д., Костил Д. Фізиологія спорту / Д. Вилмор, Д. Костил. – К.: Олімпийська література, 2003. – 656 с.
    51. Врублевский Е.П. Особенности подготовки спортсменок в скоростно-силовых видах легкой атлетики / Е.П. Врублевский // Теория и практика физ. культуры. – 2005. – № 7. – С. 60–63.
    52. Гавердовський Ю.К. Обучение спортивным упражнениям. Биомехани-ка. Методология. Дидактика / Ю.К. Гавердовський. – М.: Физкультура и спорт, 2007. – 912 с.
    53. Гамалій В.В. Про спортивну техніку / В.В. Гамалій // Молода спорт. наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту.: у 4–х т. – Л.: НВФ Укр. технології, 2004. – Вип.8, Т.1. – С. 89–92.
    54. Гамалий В. Спортивная техника как объект изучения в теории спорта / В.В. Гамалій //Наука в олимп. спорте. – К.: Олимп. лит., 2004. – № 1. – С. 23–28.
    55. Гамалий В.В. Кинематическая структура движений как методологичес-кая основа теории спортивной техники легкоатлетических метаний / В.В. Гамалій // Теория и практика физ. культуры. – 2004. – № 1. – С. 92–99.
    56. Гамалий В.В. Усовершенствование техники физических упражнений методом сравнительного анализа кинематических характеристик / В.В. Гамалій //Спорт. вісн. Придніпров’я. – 2004. – №7. – С. 42–44.
    57. Гамалий В.В. Біомеханічні аспекти техніки рухових дій у спорті / В.В. Гамалій. – К.: Наук. світ. – 2007. – 225 с.
    58. Ге Н.Д. Методика обучения технике тяжелоатлетических упражнений: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / Н.Д. Ге; ГЦОЛИФК. – М., 1991. – 24 с.
    59. Ге Н.Д. Техническая подготовка тяжелоатлетов: Техника, обучение, со-вершенствование. Новая концепция подготовки тяжелоатлетов /Н.Д. Ге. – Алма-Аты, 1999. – 120 с.
    60. Гисин М.С. Некоторые факторы, влияющие на соревновательную на-дежность высоквалифицированных тяжелоатлетов / М.С. Гисин, С.И. Ле-ликов, С.В. Степанова, М.Б. Васильев // Тяжелая атлетика: Ежегодник. – М.: Физкультура и спорт, 1983. – С. 40–43.
    61. Гисин М. Индивидуализация подготовки высококвалифицированных тя-желоатлеток / М. Гисин, А. Лукьяненко // Олимп. – 1994.–№ 2.–С.34–35.
    62. Глядковский В.С. Совершенствование тяги и «подрыва» / В.С. Глядков-ский // Трибуна мастеров тяжелой атлетики. – М.: Физкультура и спорт, 1963. – С. 47–51.
    63. Годик М.А. Спортивная метрология: учеб. для ин-тов физ. культуры : Доп. Гос. ком. СССР по физ. культуре и спорту / М.А. Годик. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 192 с.
    64. Горулев П.С. Женская тяжелая атлетика: Проблемы и перспективы: Учебное пособие / П.С. Горулев, Э.Р. Румянцева. – Уфа., 2004. – 199 с.
    65. Горулев П.С. Некоторые медико-биологические аспекты подготовки тя-желоатлеток / П.С. Горулев, Э.Р. Румянцева, Р.Р. Ахмадеев // Физкуль-тура и спорт на рубеже тысячелетий: Матер. междунар. науч. – практич. конференции. – Уфа: «Слово», 2002. – С. 257–260.
    66. Горулев П.С. Управление спортивной подготовкой женщин в тяжелой атлетике с учетом димографических различий работоспособности: ав-тореф. дис ... доктора пед. наук / П.С. Горулев; БИФК филиал УГУФК. – Челябинск, 2006. – 45 с.
    67. Горулев П.С. Женская тяжелая атлетика: проблемы и перспективы: Учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед., обуч. по спец. 032101 (022300) – «Физическая культура и спорт» / П.С. Горулев, Э.Р. Румянцева. – М.: Сов. спорт, 2006. – 164 с.
    68. Губа В.П. Морфобиомеханические исследования в спорте / В.П. Губа. – М.: Спорт Академ Пресс, 2000. – 120 с.
    69. Губа В.П. Теория и практика спортивного отбора и ранней ориентации в виды спорта: монография /В.П. Губа. – М.:Советский спорт, 2008.–304 с.
    70. Гужаловский А.А. Система отбора юных спортсменов: метод. Рекомен-дации / А.А. Гужаловский. — Минск, 1975. – 28 с.
    71. Давыдов В.Ю. Теоретические основы спортивного отбора и специали-зации в олимпийских водных видах спорта дистанционного характера: автореф. дис. … доктора биол. наук / В.Ю. Давыдов – М., 2002. – 40 с.
    72. Дворкин Л.С. Научно–педагогические основы системы многолетней подготовки тяжелоатлетов: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика физ. воспитания, спорт. тренировки и оздоровительной физ. культуры» / Л.С. Дворкин; ГЦОЛИФК. – М., 1992. – 28 с.
    73. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика: [учебник для вузов] / Л.С. Дворкин, А.П. Слободян. –– М.: Сов. спорт, 2005.– 600 с.
    74. Денискин В.Н. Уровень спортивных достижений в зависимости от весо-вой категории у сильнейших тяжелоатлетов КНР / В.Н. Денискин, А.С. Медведев // Юбил. сбор. тр. учен. РГАФК, посвященный 80–летию ака-демии. – М., 1998. – Т. 5. – С. 16–19.
    75. Денисова Л.В. Измерения и методы математической статистики в физи-ческом воспитании и спорте: учебн. пособ. для вузов / Л.В. Денисова, И.В. Хмельницкая, Л.А. Харченко. – К.: Олимп.лит, 2008. – 127 с.
    76. Довгич А.А. Формирование структуры подготовленности тяжелоатле-тов высокой квалификации в процессе долговременной адаптации к фи-зическим нагрузкам : дис. ... канд. наук по физ. восп. и спорту : 24.00.01 / А.А. Довгич – К., 2006. – 237 с.
    77. Довгич О.В. та ін. Важка атлетика. Правила змагань / В.В. Драга, В.Г. Олешко, О.І. Пуцов. – Київ: НОК України, 2008.– 56 с.
    78. Донской Д.Д. Биомеханика с основами спортивной техники: ученик для ин-тов физ. культ. / Д.Д. Донской. – М.: Физкультура и спорт, 1971. – 287 с.
    79. Донской Д.Д. Биомеханика / Д.Д. Донской, В.М. Зациорский. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 264 с.
    80. Донской Д.Д. Теория строения действий / Д.Д. Донской // Теория и прак-тика физ. культуры. – 1991. – № 3. – С. 9–13.
    81. Дорохов Р.Н. Опыт использования оригинальной метрической схемы соматипирования в спортивно–морфологических исследованиях / Р.Н. Дорохов // Теор. и практ. физ. культуры. – М., 1991. – № 1. – С. 14–20.
    82. Дорохов Р.Н. Спортивная морфология. Учебное пособие / Р.Н. Дорохов, В.П. Губа. –– Спорт Академ Пресс, 2002. – 236 с.
    83. Дружинин В.А. Оптимальные параметры техники рывка и последо-вательность первоначального обучения: автореф. дис..канд. пед. наук. / В.А. Дружинин; ГЦОЛИФК. – М., 1972. –– 16 с.
    84. Дружинин В.А. Сравнительный анализ выполнения рывка штанги дву-мя руками у атлетов высокого класса и новичков / В.А. Дружинин // Теория и практика физической культуры. – 1959. – № 2. – С 112–117.
    85. Дрюков В.А. Система построения четырехлетних циклов подготовки спортсменов высокого класса к Олимпийским играм (на материале современного пятиборья): автореф. дис. ... док. наук по физ. воспит. и спорту / В.А. Дрюков, НУФВСУ. – К., 2002. – 39 с.
    86. Дьяченко Н.А. Критерии оценки техники тяжелоатлетических упраж-нений Термины и понятия в сфере физической культуры / Н.А. Дья-ченко // Мат. I междунар. конгр., 20–22 дек. 2006 г., Санкт-Петербург /Федер. агентство по физ. культуре и спорту РФ, С.-Петерб. гос. ун–т физ. культуры им. П.Ф. Лесгафта. – СПб., 2006. – С. 71.
    87. Дьячков В.М. Совершенствование технического майстерства спортсме-нов / В.М. Дьячков. –– М.: Физкультура и спорт, 1972.–– 230 с.
    88. Енилина Т.А. Морфологические особенности тяжелоатлетов различных весовых категорий высших спортивных разрядов: автореф. дис. на соис-кание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04. / Т.А. Енилина; ГЦОЛИФК. – М., – 1967. – 24 с.
    89. Енилина Т.А. Использование научных данных о составе тела при подго-товке тяжелоатлетов / Т.А. Енилина, Н.Н. Саксонов // Теория и практика физ. культуры. – 1971. – № 10. – С. 29–32.
    90. Ермаков С.С. Обучение технике ударных движений в спортивных играх на основе их компьютерных моделей и новых тренажерных устройств / С.С. Ермаков. (24.00.04): дис.. докт. пед. наук. ХХПИ. – Х.,1997. – 401 с.
    91. Жеков И.П. О критериях технического мастерства штангистов / И.П. Жеков // Трибуна мастеров тяжелой атлетики. –– М.: Физкультура и спорт, 1969. – С. 35–42.
    92. Жеков И.П. Биомеханика тяжелоатлетических упражнений / И.П. Жеков. – М.: Физкультура и спорт, 1976. – 192 с.
    93. Женщина в современном спорте высших достижений / Л.И. Лубышева, Л.Г. Шахлина, А.Р. Радзиевский и др. // Теор. и практика физ. культуры. – 2004. – № 10. – С. 58–63.
    94. Жирнов А.В. Совершенствование техники гребли квалифицированных байдарочников на основе моделирования кинематической структуры движений: автореф. дис. на соиск. учён. степ. канд. наук физ. восп. и спорту : спец. 24.00.01 / А.В. Жирнов. НУФВСУ. – К., 2009. – 24 с.
    95. Запорожанов В.А. Основы педагогического контроля в легкой атлетике: автореф. дис. … доктора пед. наук / В.А. Запорожанов. –– ГЦОЛИФК. – М,. 1978. – 32 с.
    96. 3апорожанов В.А. Контроль в спортивной тренировке /В.А. Запорожанов – К.: Здоров’я, 1988. – 149 с.
    97. Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии / В.М. Зациорский. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 152 с.
    98. Зациорский В.М. Биомеханика двигательного аппарата человека / В.М. Зациорский. А.С. Аруин, В.Н Селуянов. – М.: Физкультура и спорт, 1981. – 140 с.
    99. Зулаев И.И. Факторы, определяющие соревновательную надежность тяжелоатлетов и методы оценки их влияния: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / И.И. Зулаев. – Малаховка, 1995. – 28 с.
    100. Иванов А.Т. Исследование статики, кинематики и динамики толчка штанги от груди.: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / А.Т. Иванов; ГЦОЛИФК. – М., 1974. – 29 с.
    101. Иванов А.Т. Особенности техники толчка штанги от груди у атлетов различных весовых категорий / А.Т. Иванов // Тяжелая атлетика. Ежегодник, 1981. –– М.: Физкультура и спорт. – С, 23–29.
    102. Изаак С.И. Мониторинг физического развития и физической подго-товленности: теория и практика: [монография] / С.И. Изаак. — М.: Сов. спорт, 2005. — 196 с.
    103. Измайлов И.С. Методика совершенствования подъёма штанги на грудь с учётом упругой деформации грифа: автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и метод. физ. восп. спорт. тре-нировки и оздоровительной физической культуры» / И.С. Измайлов. – М., 1991. – 23 с.
    104. Иорданская Ф.А. Морфофункциональные возможности женщин в про-цессе долговременной адаптации к нагрузкам современного спорта / Ф.А. Иорданская // Теория и практика физ. культуры. –– 1999. –– № 6. –– С. 43–50
    105. Иорданская Ф.А. Мониторинг функциональной подготовленности юных спортсменов — резерва спорта высших дострижений (этапы углублен-ной подготовки и спортивного совершенствования) / Ф.А. Иорданская. — М.: Сов. спорт, 2011. — 142 с.
    106. Кампос Х. Биомеханический анализ индивидуальной техники рывка тяжелоатлетов в условиях ответственных соревнований / Х. Кампос, П. Полетаев // Bестник спортивной науки. – 2004. – № 3 (5). – С. 33–36.
    107. Каневский В.Б. Стартовое положение в рывке и толчке у тяжелоатлетов разных типов телосложения.: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспи-тания и спортивной тренировки (включая методику лечебной физкуль-туры)» / В.Б. Каневский; ГЦОЛИФК. – М., 1983. – 24 с.
    108. Капко І.О. Критерії відбору висококваліфікованих спортсменів, які спе-ціалізуються у пауерліфтингу, на етапах максимальної реалізації інди-відуальних можливостей та збереження досягнень : автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.01 / І.О. Капко; НУФВСУ. – К., 2004. – 18 с.
    109. Капко І.О. Критерії відбору спортсменів високої кваліфікації у пауер-ліфтингу / І.О. Капко, В.Г. Олешко, О.І. Пуцов // Теорія і метод. фіз. вих. і спорту, 2004.– № 2.– С.34–40.
    110. Капко І.О. Пауерліфтинг. Навчальна програма для дитячо-юнацьких
    спортивних шкіл / І.О. Капко, С.Г. Базаєв., В.Г. Олешко // Навчально-
    методичне видання. – Республіканський НМК, Державна служба молоді
    та спорту України ––К.:«Аванпорстприм», 2013. – 96 с.
    111. Кашуба В.А. Современные оптико-электронные методы измерения и анализа двигательных действий спортсменов высокой квалификации / В.А. Кашуба, И.В. Хмельницкая // Наука в олимпийском спорте, 2005. –– № 2. – С. 137–146.
    112. Келлер В.С. Теоретико-методичні основи підготовки спортсменів / В.С. Келлер, В.М. Платонов – Л.: Укр. спорт. асоціація, 1995. – 268 с.
    113. Ким В.Ф. Модельная характеристика специальной физической подго-товленности и тренировочной нагрузки тяжелоатлетов различных квали-фикаций и весовых категорий : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физического воспи-тания и спортивной тренировки (включая методику лечебной физкуль-туры)» / В.Ф. Ким; МОГИФК. – Малаховка, 1980. – 22 с.
    114. Козина Ж.Л. Индивидуализация подготовки спортсменов в игровых
    видах спорта [монография] / Ж.Л. Козина. ― Харьков: «Точка», 2009. ― 396 с.
    115. Козіна Ж.Л. Оцінка та корекція психофізіологічних станів у спорті: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ж.Л. Козіна; Харків, 2012. – 342 с.
    116. Кожекин И.П. Совершенствование двигательных действий тяжелоатле-та методом управления их биомеханической структурой: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и ме-тодика физического воспитания, спортивной тренировки и оздорови-тельной физической культуры» / И.П. Кожекин; МГАФК. – Малаховка, 1998. – 23 с.
    117. Коренберг В.Б. Спортивная биомеханика. Словарь-справочник: Учебное пособие. Часть ІІ. Биомеханическая система. Моторика и ее развитие. Технические средства и измерения / В.Б. Коренберг. – МГАФК. – Малаховка, 1999. – 192 с.
    118. Корнилов А.Н. Биомеханическая структура соревновательного упраж-нения рывок и специально-вспомогательных упражнений в тяжелой атлетике: автореферат дис. на соис. уч. степ. кандидата педагогических наук 13.00.04 / А.Н. Корнилов; РГАФК – Малаховка, 2010 – 24 с.
    119. Копысов В.С. Особенности динамики спортивных результатов у тяже-лоатлетов различных весовых категорий / В.С. Копысов, П.А. Полетаев // Тяжелая атлетика: Ежегодник 1979. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – С. 42–43.
    120. Косилов С.А. Значение открытий Н.А. Берштейна в подготовке моло-дежи к труду и спортивным достижениям /С.А. Косилов //Теория и практика физической культуры. –– 1991. –– № 3. –– С. 28–31.
    121. Костюкевич В.М. Теоретические и методические основы моделирования тренировочного процесса спортсменов в игровых видах спорта: дис… докт. н. по ф.в.с. 24.00.01 / В.М. Костюкевич; Винницкий ГПУ им. М. Коцюбинского. – Винница, 2012. – 364 с.
    122. Коханович Казимеж. Теоретико-методические основы комплексного контроля в системе підготовки юных гимнастов (24.00.01): дис.. докт. наук по ф.в.с. / Казимеж Коханович; НУФВСУ. –– К., 1999. –– 418 с.
    123. Князев Н.В. Динамика изменения силовых показателей и соотношения
    мышечного и жирового компонентов в составе тела атлета в процессе занятий атлетической гимнастикой / Н.В. Князев // Теория и практика физ. культуры. – 2000. – № 4. – С. 34.
    124. Красников А.А. Соревнования, соревновательная деятельность и ее структура /А.А. Красников // Теория и методика спорта. – М.: ГЦОЛИФК, 1992. –– Ч. ІІ (Избранные проблемы теории спорта и построения спорртивной тренировки).
    125. Кузнецов В.В. Модельные характеристики легкоатлетов / В.В. Кузнецов, В.В. Петровский, Б.Н. Шустин. –– К.: Здоров'я, 1979. – 88 с.
    126. Кузнецов В.В. Содержание и структура модельных характеристик СФП в целевых комплексных программах / В.В. Кузнецов., Е.А. Разумовский // Научно-спортивный вестник. – 1983.– № 5. – С. 19 – 22.
    127. Ла
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины