ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ : ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

На правах рукопису

Бурля Олена Анатоліївна

УДК 37.013:792.8

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ КЕРІВНИКА ДИТЯЧОГО ХОРЕОГРАФІЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ

13.00.06 теорія, методика і організація
культурно-просвітньої діяльності

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Бойко Людмила Павлівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Київ 2004

ЗМІСТ

Вступ..........................................................................................3

2

Розділ 1. Педагогічна майстерність керівника мистецького ансамблю як об’єкт наукового дослідження .......................10

1.1. Хореографічне об’єднання як педагогічна система ..........................................................................10

1.2. Педагогічна майстерність” керівника дитячого хореографічного об’єднання .......................................36

1.3. Керівник дитячого хореографічного об’єднання як суб’єкт навчально-виховного процесу ..................59

Розділ 2. Механізм формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання ...............78

2.1. Соціально-педагогічні чинники педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання ....................................................................78

2.2. Модель формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання......92

2.3. Експериментальна перевірка ефективності концептуальної моделі формування педагогічної майстерності ...............................................................132

Висновки ...............................................................................164

Список використаних джерел .............................................169

Додатки .................................................................................192

ВСТУП

Майбутнє української нації залежить від змісту цінностей, світоглядної орієнтації дітей та молоді, від того якою мірою духовність стане основою їхнього життя. Тому важливим завданням позашкільної освіти, складового компоненту освіти в Україні, є пошук і використання дієвих засобів для здобуття дітьми і молоддю додаткових знань, умінь і навичок за інтересами, здатних забезпечити їм інтелектуальний і духовний розвиток, підготувати їх до активної професійної та громадської діяльності.
Особливе місце у виховній роботі з дітьми займає хореографічне мистецтво. Виявляючись у різних видах і формах зображально-виражальних засобів, обумовлених світоглядними, національними, регіональними, жанровими чи стилістичними чинниками, воно пройшло складний історичний шлях розвитку від рухомих ритуальних дій оргіастичного і екстатичного характеру давніх цивілізацій, пластики древнє грецького театру, театру пантоміми і вистав пірріха часів пізньої античності, до сучасного багатонаціонального танцю і класичного балету. Сьогодні хореографічне мистецтво набуло значного розповсюдження в позашкільній художній творчості дітей як дійовий засіб естетичного і фізичного розвитку, і привертає увагу науковців. У зв’язку з цим особливого значення набуває вирішення проблеми формування педагогічної майстерності працівника позашкільного навчально-виховного закладу, організатора позанавчальної роботи з дітьми і молоддю.
Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблеми цільової підготовки фахівців до роботи з аматорськими і дитячими художньо-виконавськими колективами та особливості формування особистості митця і керівника творчого колективу знайшли висвітлення в роботах Н.М. Гусакової, Г.О. Єскіної, О.О. Ільченко, Ю.М. Лагусєва, В.Ф. Чабанного та ін. Проте, поза увагою педагогічної науки поки що залишаються питання роботи хореографів з дитячими об’єднаннями і проблеми формування та підвищення їх педагогічної майстерності.
Водночас функціонуюча система підготовки хореографів-викладачів не враховує особливостей роботи з дитячими колективами в сучасних умовах, коли відбулися концептуальні зміни як у підході до формування хореографічних навичок (пріоритет духовно-творчих завдань), так і суспільних вимог до керівника дитячого колективу (який має поєднувати в собі високий професіоналізм фахівця-хореографа та педагога-вихователя, що добре орієнтується у психології вихованців, та менеджера, що володіє належними економічними знаннями та мистецтвом керівництва колективом). Означені проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукової роботи кафедри хореографії Київського національного університету культури і мистецтв. Тема дисертації затверджена на засіданні бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 27.06. 2003 р.).
Мета і завдання дослідження полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні і експериментальній перевірці концептуальної моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання.
Об’єкт дослідження діяльність керівника дитячого хореографічного об’єднання.
Предмет дослідження формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання.
На основі визначеної мети, теоретичного аналізу науково-методичної літератури, вивчення сучасного досвіду функціонування дитячих хореографічних об’єднань була сформульована гіпотеза дослідження: ефективність формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання обумовлюється теоретично обґрунтованим змістом професійно необхідних педагогічних якостей, що відбивають мету, завдання і зміст позашкільної художньо-естетичної роботи з дітьми. Такий підхід повинен не тільки забезпечити підвищення педагогічного професіоналізму хореографів, які керують дитячими творчими об’єднаннями, а й опосередковано сприяти розвитку хореографічного мистецтва.
Для реалізації даної мети необхідно було вирішити такі завдання:
· здійснити аналіз наукової літератури з метою визначення головних теоретико-методологічних засад формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
· з’ясувати основні компоненти професійної підготовки керівника хореографічного об’єднання відповідно до складників педагогічної майстерності;
· визначити компонентну структуру дискретної моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
· розробити концептуальну теоретичну модель формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
· апробувати експериментальну методику формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання на основі розробленої теоретичної моделі;
· розробити практичні рекомендації щодо педагогічно-хореографічної підготовки майбутніх керівників дитячих хореографічних об’єднань з урахуванням засобів ефективного управління цим процесом.
Методологічну основу дослідження становлять: загальні положення кадрової політики, викладені в Державній програмі Освіта” (Україна ХХІ століття”); філософські та психологічні положення теорії пізнання (науковість, історизм, цілепокладання); загальнонаукові принципи і підходи до вивчення явищ освіти, культури і мистецтва; наукові положення про системний підхід до процесів керування педагогічними об’єктами, положення про взаємозв'язки і взаємозумовленість педагогічних процесів і явищ; моделювання як важливіший шлях пізнання; сучасні дослідження з проблем формування педагогічної майстерності педагога (І.А. Зязюн, В.А. Крутецький, Н.В. Кузьміна, А.В. Мудрик, О.М.Пєхота, Л.П. Пуховська, О.П.Рудницька, В.А. Сластьонін та ін.), професійної підготовки хореографа в системі вищої гуманітарної освіти (С.Г. Забредовський, С.А. Легка, О.О.Таранцева та ін.); психолого-педагогічних основах теорії формування особистості та її художньо-творчого розвитку (Б.Г.Ананьєв, Б.В. Асаф’єв, Л.С. Виготський, Л.Н.Коган, О.Р. Мазуркевич, С.Х. Раппопорт, Л.Н. Столович, В.О.Сухомлинський, Б.М. Теплов та ін.); особливостях аматорського художньо-естетичного процесу (Л.В. Дорогих, А.С. Каргін, В.І. Мазепа, Ю.В. Петров, Л.М. Попов, Б.Н. Путілов, Е.А.Смирнова, та ін.) та специфіки хореографічної діяльності (К.Ю. Василенко, В.М. Верховинець, А.І.Гуменюк, Т.В. Пуртова, Ю.О. Станішевський та ін.); теорії та методики хореографічної роботи з дітьми (Г.О. Березова, Л.А. Бондаренко, А.П.Тараканова, Т.С. Ткаченко, Л.Ю. Цвєткова та ін.).
Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: теоретичний (вивчення й аналіз наукової літератури з проблеми дослідження); аналітичний (аналіз досвіду роботи дитячих хореографічних колективів, системи підготовки фахівців з хореографії); емпіричний (опитування, бесіди, спостереження); педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); метод експертної оцінки; метод моделювання; математично-статистичні методи обробки кількісних показників.
Організація дослідження. Дослідженням було охоплено 27 дитячих хореографічних об’єднань, 56 керівників і 12 експертів хореографічного жанру, студенти Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського, які навчаються за спеціальністю хореографія”. Всього до експерименту було залучено 287 осіб.
Експериментальна робота була проведена на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та дитячих хореографічних об’єднань міста Миколаєва і Миколаївської області.
Дослідницько-експериментальна робота здійснювалася в декілька етапів. На першому пошуковому етапі (1997-1998 рр.) вивчалися фундаментальні дослідження, науково-методичні джерела з даної проблеми; вихідні теоретичні позиції, а також об’єкт, предмет, мета, завдання, програма та методика дослідження.
На другому етапі (1998-2000 рр.) у відповідності з програмою та методикою дослідження розроблялася та експериментально перевірялася модель формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання. Продовжувалося вивчення теоретичних засад дослідження з різних аспектів: загальних проблем художньо-хореографічного виховання дітей; характеру функціонування творчого об’єднання позашкільного навчально-виховного закладу; особливостей керування аматорським об’єднанням; теорії, методики та практики хореографічної роботи з дітьми. Розроблялася методика формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання.
На третьому завершальному етапі (2000-2002 рр.) аналізувалися та узагальнювалися результати експериментальної перевірки ефективності запропонованої моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання, вивчалися запропоновані програми з точки зору їхньої ефективності, розроблялися методичні рекомендації та матеріали щодо впровадження їх у вузівську систему підготовки фахівців з хореографії та перепідготовки їх у закладах післядипломної освіти.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
Ø теоретично обґрунтовано методологічні засади формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
Ø здійснено змістовну характеристику основних компонентів професійно-педагогічної діяльності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
Ø визначено компонентну структуру теоретичної моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
Ø науково обґрунтована, експериментально перевірена ефективність концептуальної моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання;
Ø розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення педагогічно-хореографічної підготовки майбутніх керівників дитячих хореографічних об’єднань.
Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці програмного забезпечення курсів для керівників хореографічних об’єднань у закладах післядипломної освіти, фахової підготовки педагогів з хореографії в навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації та подальшого удосконалення художньо-естетичного виховання дітей засобами хореографії в творчих об’єднаннях.
Особистий внесок здобувача. Матеріали дослідження використовувалися при складанні учбового плану і програми курсів підвищення кваліфікації керівників аматорських хореографічних об’єднань обласного інституту післядипломної педагогічної освіти міста Миколаєва (2000); робочих програм спеціальностей: 7.010103 музика і хореографія (2000-2003); 7.010102 початкове навчання, спеціалізація 7.010103 педагогіка і методика середньої освіти, хореографія (2001-2003), за якими в Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського ведеться фахова підготовка.
Апробація результатів. Результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися: на школах-семінарах, в межах тижня Слов’янської культури, освіти та писемності ІІІ та IV історико-культурологічних слов’янознавчих читань Південнослов’янського інституту філії Київського Слов'яністичного університету в Миколаєві (1998-1999); на Всеукраїнському навчально-методичному семінарі керівників дитячих колективів «Проблеми спортивної та сучасної хореографії у дитячому танцювальному колективі» (Київ, 1998); на Всеукраїнському семінарі-практикумі «Використання сучасних технологій хореографічного виховання в умовах нової моделі мистецького навчального закладу» (Київ, 1999), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Київського Національного університету культури і мистецтв (2000), Миколаївського філіалу Київського Національного університету культури і мистецтв (2001-2003).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації викладено в чотирьох одноосібних наукових працях, три з яких опубліковані у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 219 стор., в т.ч. основного тексту 164 стор., список використаних джерел (286 позицій) 23 стор., 8 додатків 32 стор. Робота містить 2 рисунка, 5 діаграм, 24 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Процес розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави органічно пов'язаний із формуванням гармонійно розвиненої, соціально активної і національно свідомої особистості, оскільки, як відомо, визначальним фактором розвитку суспільства є інтелект‚ знання і творчий потенціал людини. Ефективність цієї роботи зумовлюється, передусім, станом навчально-виховної роботи з дітьми, продуктивність якої, у свою чергу, залежить від фахової майстерності педагогічних кадрів. Це стосується і фахівців художньо-естетичної галузі керівників дитячих хореографічних об’єднань.
Проблема відповідності підготовки фахівців хореографічних спеціалізацій вимогам сучасної масової художньо-творчої практики, зокрема, щодо керівництва дитячим хореографічним об’єднанням ще не досліджувалася на належному науковому рівні. Лише в окремих публікаціях, переважно в контексті розгляду іншої проблематики, висвітлюються питання удосконалення фахового рівня керівників дитячих колективів. Тому актуальність вибору теми дослідження не викликало сумніву. Вивчення даних питань показало необхідність і практичну доцільність цілеспрямованого підвищення кваліфікації керівників дитячих хореографічних об’єднань, зокрема формування у них такої професійної якості, як педагогічна майстерність.
Проведена науково-дослідницька робота дозволила: розкрити специфіку діяльності дитячого хореографічного об’єднання; висвітлити роль керівника як суб’єкта навчально-виховного процесу та особливості його фахової підготовки; виявити соціально-педагогічні чинники професійної майстерності керівника; визначити компонентну структуру теоретичної моделі формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання та експериментальної перевірки її ефективності на прикладі роботи дитячих колективів. Спираючись на результати дослідження можна стверджувати, що:
1. Позашкільна навчально-виховна робота з дітьми є важливим чинником формування гармонійної розвинутої особистості. Одним з найефективніших засобів розвиваючого і виховного впливу на особистість є художньо-творча діяльність у різних видах мистецтва, зокрема хореографічного.
2. Філософсько-естетичної, культурологічні, психологічні і педагогічні наукові погляди стосовно розвиваючого і формуючого впливу мистецтва безпосередньо на дітей актуальні і для хореографії. Реальні можливості хореографічного мистецтва впливати на фізичний розвиток дитини, формувати її психофізіологічні і творчі якості дають підстави розглядати навчання цьому мистецтву через призму системного комплексного підходу, і організувати його як логічно побудований навчально-виховний процес.
3. Діяльність керівника дитячого хореографічного об’єднання має яскраво виражений виховний характер, оскільки вона є фактором зміни предмета і суб’єкта діяльності. Структурно-виховні компоненти педагогічної системи, що її являє собою дитяче хореографічне об’єднання, зумовлюються аматорською сутністю і колективним характером хореографічної творчості дітей.
4. Аналіз стану вітчизняної аматорської хореографічної діяльності дозволяє стверджувати, що вона має специфічні особливості у порівнянні зі світовим досвідом художнього виховання дітей. Ці особливості зумовлюються специфікою соціального розвитку нашого суспільства.
5. Аналіз сформованої за радянських часів системи фахової підготовки керівників дитячих хореографічних об’єднань, дозволив визначити ті чинники, що втратили своє значення в наш час. Це ідеологізація, регламентація та формалізація художньо-хореографічних процесів та їхнє повне бюджетне фінансування.
6. Дослідження сучасних особливостей діяльності керівників дитячих хореографічних об’єднань виявило значну трансформацію методичних, виховних та керівних функцій хореографа керівника дитячого творчого об’єднання.
7. Важливим засобом визначення умов і рушійних чинників формування педагогічної майстерності керівника в процесі хореографічної роботи з дітьми в творчому об’єднанні є використання актуальних методів дослідження, зокрема, статистичних згрупувань, соціологічного, графічного, порівняльного аналізу, кореляції тощо, а також горизонтального і вертикального аналізу напрямів професійної діяльності керівника і диференціюванні її за основними видами.
8. Проведене соціологічне дослідження довело, що респонденти (двісті опитаних осіб у Миколаївській області, які мають безпосереднє відношення до аматорського хореографічного процесу) вбачають у керівникові дитячого хореографічного об’єднання фахівця, який вільно володіє педагогічними прийомами та методами викладання хореографічного мистецтва; знає специфіку балетмейстерської роботи; застосовує ефективні методи організації і управління аматорським об’єднанням.
9. Основними чинниками визначення змісту педагогічної діяльності керівника дитячого хореографічного об’єднання є: зовнішні (соціальний досвід, педагогіка, хореографічне мистецтво, закономірності розвитку різноманітних елементів змісту професійної діяльності; методи, засоби, організаційні умови реалізації професійних якостей керівника дитячого хореографічного об’єднання у педагогічній практиці) і внутрішні (соціальні функції дитячої хореографічної творчості; черговість завдань і цілей хореографічного навчання і виховання в системі позашкільної освіти; ступінь доступності навчального матеріалу на рівні теорії і практики).
10. Зміст педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання передбачає засвоєння знань, умінь і навичок, що базуються на особливостях процесу дитячої хореографічної творчості, формах керування цим процесом і практичній реалізації їх в управлінсько-педагогічній діяльності в творчому об’єднанні.
11. Компонентна структура моделі формування педагогічної майстерності фахівця, який здійснює керівництво дитячим хореографічним об’єднанням, базується на рівнозначному співвідношенні основних видів професійної діяльності керівника: управлінні, навчанні, вихованні та творчій діяльності. Характерною ознакою цієї моделі є її адаптованість до умов сучасної художньої-виховної практики.
12. В наслідок проведення дослідницькоекспериментальної роботи було підтверджено гіпотезу і доведено, що ефективність педагогічної діяльності керівників дитячих хореографічних об’єднань обумовлена науково визначеним, теоретично обґрунтованим змістом професійно необхідних психологопедагогічних якостей, що адекватно віддзеркалюють мету, задачі, закономірності, принципи, зміст, форми і технологію формування педагогічної майстерності.
13. Дослідження ефективності педагогічної діяльності керівника після опанування запропонованого змісту навчальних предметів, передбачених у запропонованій моделі, здійснювалося за допомогою порівняльного аналізу результатів діяльності дитячих хореографічних об’єднань. В ході чого було доведено переважну залежність якості функціонування дитячого хореографічного об’єднання від рівня педагогічної майстерності його керівника.
14. Науково обґрунтований підхід до процесу формування педагогічної майстерності керівника дитячого хореографічного об’єднання дає змогу використовувати його в системі професійної освіти, інтенсифікуючи процес підготовки та перепідготовки фахівців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: Для спец. пед. высш. учебн. заведений 2-е изд. М.: Просвещение, 1990. 141 с.
2. Азархин А.В. Эстетические факторы развития мировоззренческой культуры личности: Автореф. дис. канд. философ. наук. К., 1986. 23 с.
3. Азы актерского мастерства / Сост. канд. иск. Ганелин Е.Р. СПб.: Речь, 2002. 240 с.
4. Айседора Дункан: Дункан А. Моя жизнь; Шнейдер И. Встречи с Есениным: Воспоминания. К.: Мистецтво, 1989. 349 с.
5. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: (Альманах): Зб. наук. пр./ Відп. ред. М.М. Бровко, О.Г. Шутов. К.: ТОВ Міжнар. фін. агенція”, 1998. 172с.
6. Алехина Е. Проблемы формирования танцевальной культуры Украины. Период Киевской Руси. Дисс... канд. иск. наук. 17.00.02. /НАН Украины. К., 1996. 185 с.
7. Альтшуллер Г.С. Верткин И.М. Как стать гением. Минск: Беларусь, 1994. 479 с.
8. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Рабочая книга по теории развития творческой личности. Ч. 1. Кишинев: МНТЦ "Прогресс", Картя Молдавеняскэ, 1990. 237 с.
9. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Рабочая книга по теории развития творческой личности. Ч. 2. Кишинев: МНТЦ "Прогресс", Картя Молдавеняскэ, 1990. 71 с.
10. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т./ Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова; М.: Педагогика, 1980. т. 1 230 с.; т. 2 287 с.
11. Андриади И.П. Основы педагогического мастерства: учебн. пособ. для студ. пед. учебн. завед.- М.: Академия, 1999.- 160 с.
12. Арнольдов А.И. Человек и мир культуры. М.: МГИК, 1991. 240 с.
13. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. М.: Музыка, 1973. 143 с.
14. Асеев В.Г. Мотивизация и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.
15. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды/ Сост. М.Ю. Бабанский.- М.: Педагогика, 1998.- 558 с.
16. Бабанский Ю.К., Победоносцев Г.А. Комплексный подход к воспитанию учащихся. К.: Рад. школа, 1985. 256 с.
17. Барбіна Е.С. Педагогіча майстерність як чинник інтеграції професійної підготовки майбутнього вчителя//Педагогіка і психологія.- 1996. № 1, с. 133-141.
18. Батурина Г.И., Кузина Г.Ф. Введение в педагогическую профессию: Учебн. пособ. для студ. М.: Академия, 1998. 176 с.
19. Безклубенко С.Д. Социальная природа искусства / С.Д. Безклубенко.- М.: Знание, 1976.-64 с.
20. Безклубенко С.Д. Теорія культури: Учбовий посібник/ С.Д. Безклубенко.- К.: КНУКіМ, 2002. 323 с.
21. Беличева С.А. Основы превентивной психологии. М.: Ин-т общегум. исследований, 1993. 268 с.
22. Березова Г.О. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах. 2-ге вид. К.: Муз. Україна, 1990. 256 с.
23. Березова Г.О. Хореографічна робота з дошкільнятами. К.: Муз. Україна, 1982. Ч. 2, 1983. 88 с.
24. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посіб. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
25. Бирженюк Г.М., Марков А.И. Основы региональной культурной политики и формирование культурно-досуговых программ. СПб: Изд-во СПбГИК, 1992. 25 с.
26. Букач М.М. Вплив мистецтва на формування педагогічної культури вчителя // Шкільний світ.-2000, № 2 січень.- с. 3-6.
27. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность. М.: Искусство, 1987. 345 с.
28. Боброва Г.А. Искусство грации: Научно-популярная книга / Оформл. cерии О. Кондаковой. Л.: Дет. лит., 1986. 110 с.
29. Богаткова Л.Н. Танцы разных народов. М.: Молодая гвардия, 1958. 279 с.
30. Богоявленская Д.В. Пути к творчеству. М.: Знание, 1981. 80 с.
31. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
32. Бодалев А.А. О коммуникативном ядре личности//Советская педагогика, 1990. № 5.- с. 21-26.
33. Бондар В.І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти // Освіта і управління. 1999. Т. 3. № 1. с. 19-40.
34. Бондаренко Л.А. Ритміка і танець у 1-4 класах загальноосвітньої школи. К.: Муз. Україна, 1989. 232 с.
35. Бондаренко Л.А. Методика хореографічної роботи в школі і позашкільних закладах. 2-ге вид. К.: Муз. Україна, 1968. 196 с.
36. Бондаренко Л. Ой, минула вже зима та Маринонька: Літ.-графіч. запис фольклор. танців з піснями для дітей. К., 1992. 20 с.
37. Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: Дидактический аспект. К.: Рад. школа, 1987. 157 с.
38. Брылева Л.Г. Динамика клубных объединений в оценках его участников// Клуб и гармоническое развитие личности: Сб. аспирант. работ. Л., 1976. Вып. XI. С. 106-122.
39. Брилін Б.А. Педагогічні основи музично-творчого розвитку учнів старших класів у сучасних формах дозвілля: Афтореф.: дис. д-ра пед. наук: К., 1998. 40 с.
40. Буева Л.П. Человек, деятельность и общение. М.: Мысль, 1978. 216 с.
41. Бурля О.А. До періодизації умов формування професійних якостей педагогів хореографів// Наук.-метод. журнал. Вип. 1. Пед. науки. 2001. С. 132-136.
42. Бурля О.А. Формування професійних якостей хореографа як соціальний попит суспільства// Наук. праці: Зб. Т. 13: Педагогіка. Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА. 2001. С. 98-101.
43. Бурля О.А. Хореографічне мистецтво як специфічна складова навчального процесу// Вересень: Наук.-метод. інформ.-освітн. журн. 2001. № 3. С. 60-63.
44. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. 3-тє вид. К.: Мистецтво, 1996. 496 с.
45. Василенко К.Ю. Українські народні танці для дітей. К.: Муз. Україна, 1985. 80 с.
46. Верховинець В.І. Теорія українського народного танцю. 5-е вид. доп. К.: Муз. Україна, 1990. 149 с.
47. Виховна робота в закладах освіти України. Вип. ІІ.: Зб. нормат. док. та метод. реком. К.: ІЗМН, 1998. 355 с.
48. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. ин-тов / В.В. Давыдов, Т.В. Драгунова, Л.Б. Ительсон и др.; Под ред. А.В. Петровского. 2-е изд. испр. и доп. М.: Просвещение, 1979. 288 с.
49. Возрастная и педагогическая психология: Учеб. пособ./ М.В. Матюхина, Г.С. Михальчик, Н.Ф. Прокина, К.Т. Кузнечикова, Л.К. Максимов и др.; Под ред. М.В. Ганцо, М.В. Матюхиной, Г.С. Михальчик. М.: Просвещение, 1984. 255 с.
50. Волкова Е.В. Проблема содержания и форм в искусстве. М.: Знание, 1976. 64 с.
51. Воспитание музыкой: Из опыта работы: Сб. ст. / Сост. Т.Е. Вендрова, И.В. Пигарева. М.: Просвещение, 1991. 203 с.
52. Все о балете: словарь-справочник / Е.Я. Суриц; Под ред. Ю.И. Слонимского. М.: Музыка, 1966. 456 с.
53. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психол. очерк: Кн. для учителя. 3-е изд. М.: Просвещение, 1991. 93 с.
54. Выготский Л.С. Психология искусства. Ростов н/Д: Феникс, 1998. 480 с.
55. Виховання естетичної культури школярів: Навч. посіб / І.А. Зязюн, Н.Є. Миропольська, Л.О. Хлєбникова та ін. К.: ІЗМН, 1998. 156 с.
56. Вульфов Б.З. Словарь педагогических ситуаций: Учимся воспитывать. М.: Педагогическое общество России, 2001. 192 с.
57. Головаха Е.И. Структура групповой деятельности: социально-психологический анализ. К.: Наук. думка, 1979. 138 с.
58. Головкина С.Н. Уроки классического танца в старших классах. М.: Искусство, 1989. 149 с.
59. Горкавий В.К. Статистика: Навч. посіб. К.: Вища школа, 1994. 304 с.
60. Гоноболин Ф.Н. Книга об учителе. М.: Просвещение, 1965. - 260 с.
61. Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. К.: Муз. Україна, 1963. 207 с.
62. Гусакова Н.М Педагогічні умви формування творчої особистості режисера аматорського театрального об’єднання: Авт. дис. на здобуття канд. пед. наук/13.00.05/ КНУКіМ, - К., 1999. - 19 с.
63. Деменко Б.В. Категорія часу в музичній науці: Теорії специфікації / Міністерство культури і мистецтв України, КДІК.- К., 1996. 294 с.
64. Державна національна програма Освіта: Україна ХХІ століття”. К.: Райдуга, 1994. 64 с.
65. Дерзкие формулы творчества. / Сост. Селюцкий А.Б. — Петрозаводск: Карелия, 1987. 22 с.
66. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навч.-метод. посіб. К.: ІЗМН, 1998. 392 с.
67. Диденко В.Ф. Искусство. Духовная культура. Философия. Алма-Ата: Наука, 1990. 200 с.
68. Донцов А.И. К проблеме целостности коллективной деятельности// Вопросы психологии. 1979. № 3. С. 25-34.
69. Дорогих Л.В. Аматорське мистецтво як історико-культурне явище / на матеріалах України другої половини ХІХ ст./Дис канд. іст. наук. 17.00.01./ КНУКіМ: К., 1998. 170 с
70. Дубник И.О. Специфика художественной образности в хореографическом искусстве. Дисс. канд. филос. наук: М, 1984. 189 с.
71. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. Мн.: Харвест;М.: АСТ, 2001. 576 с.
72. Забредовський С.Г. Педагогічні умови розвитку мотиваційної сфери студентів хореографічних спеціалізацій в процесі фахової підготовки у вузі культури. Дис канд. пед. наук.. К., 1997. 176 с.
73. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. М.: Педагогика, 1987. 159 с.
74. Закон України ”Про позашкільну освіту”, 21 червня 2000 року. http://www.iatp.org.ua/cen/libr/osvpoz.html
75. Захаров Р.В. Сочинение танца: Страницы пед. опыта. М.: Искусство, 1989. 235 с.
76. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічних дій: Навч. посібн. К., 1997. 302 с.
77. Зязюн І.А. Естетичний досвід особистості / Формування і сфери впливу. К.: Вища школа, 1973. 164 с.
78. Иванов И.П. Воспитывать коллективистов. М.: Педагогика, 1982. 80 с.
79. Иконникова С.Н. Очерки по истории культурологии. СПб: Изд-во СПбГУП, 1998. 407 с.
80. Ильин Г.Л. Образование и культура: поиски взаимного соответствия. — М.: Исслед. центр, 1992.- 214 с.
81. Ільченко О.О.Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності. Монографія. - К.: КДІК, 1994. 116 с.
82. Искусство в жизни детей: Опыт художественных занятий с младшими школьниками/ Сост. А.П. Ершова и др. М.: Просвещение, 1991. 127с.
83. Искусство и дети: Эстетическое воспитание за рубежом. / Сост. В. Шестаков. М.: Искусство, 1968. 272 с.
84. Ительсон Л.Б. Математические и кибернетические методы в педагогике. М.: Просвещение, 1964. 248 с.
85. Кабалевский Д.Б. Прекрасное пробуждает доброе // Эстетическое воспитание: Прекрасное пробуждает доброе: Ст., докл., выступления. М.: Педагогика, 1979. 234 с.
86. Каган М. Морфология искусства. Л.: Искусство, 1972. 440 с.
87. Каган М.С. Человеческая деятельность. М.: Политиздат, 1974. 328 с.
88. Каган М.С. Эстетическое и художественное воспитание и развитом социалистическом обществе. Л.: Знание, 1984. 32 с.
89. Как провести социологическое исследование/ М.К. Горшков, Ф.Э. Шерега. М.Политиздат, 1990. 287 с.
90. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. для учителя.- М.: Просвещение, 1987.- 190 с.
91. Калошина И.П. Структура и механизмы творческой деятельности. М.: Просвещение, 1990. 116 с.
92. Кальницька К.О. Структура мотивації педагога до підвищення професійної кваліфікації//Практична психологія та соціальна робота. 1999. - № 1, с.10-13.
93. Каптерев П.Ф. Избр. Пед. соч. М.: Педагогика, 1982. 386 с.
94. Каргин А.С. Самодеятельное художественное творчество. М.: Высш. школа, 1988. 272 с.
95. Карпухин О.И. Социокультурная ситуация как отражение кризиса культуры в российском обществе // Социально-политический журнал. 1995. № 4. С. 128-137.
96. Карпухин О.И. Культурная политика. М.: Изд. дом «Российская провинция», 1997. 239 с.
97. Катанова Н.В. До проблеми створення цілісної теорії освітнього стандарту. http://www.zstu.zaporizhzhe.ua/base/konferenc/index1.htm
98. Кичатинов Л.П. Деятельность как педагогическое явление// Сов. педагогика. 1984. № 2. С. 52-56.
99. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: [У 3 кн., 6 т.]. Факс. вид. К.: АТ Обереги”, 1994. Кн. І, т. І: Зимовий цикл; Т. 2: Весняний цикл. 400 с.; Кн. ІІ. Т.3: Весняний цикл; Т.4: Літній цикл. 528 с.
100. Клитин С.С. Эстрада: Проблемы теории, истории и методики. Л.: Искусство, 1987. 191 с.
101. Клубоведение: Уч. пособие / А.Г. Соломоник, Д.М. Генкин, М.А. Ариарский и др; Под ред. С.Н. Плотниковой, В.И. Чекелева. М.: Просвещение, 1980. 397 с.
102. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. М.: Политиздат, 1975. 270 с.
103. Коган Л.Н. Художественная культура и художественное воспитание. М.: Знание, 1979. 64 с.;
104. Коган Л.Н. Цель и смысл человека. М.: Мысль, 1984. 249 с.
105. Коловарский П.Б. Ориентация и отбор одаренных детей для профессионального обучения хореографии. Автореф канд. иск. 17.00.01.. М., 1974. 19 с.
106. Колошина Т. Профессионализм учителя зависит от умения наблюдать. // Дайжест школа-парк, 2001, № 1-2, с. 113-116.
107. Коменский Я.А. Избр. пед. соч.: в 2-х т. М.: Педагогика, 1982. Т. 1. 656 с.
108. Коммерческая и некоммерческая деятельность в социальной сфере / И.М. Штейман, Л.И. Якобсон, Л.С. Демидова и др. М.: Наука, 1995.156 с.
109. Конверский А.Е. Проблема обоснования в логике и методологии науки. К.: Вища школа; изд-во КГУ, 1985. 127 с.
110. Кононенко Л.М. Клубні установи в нових умовах //Українська культура. 1997. № 11-12. С. 2-3.
111. Конорова Е.А., Светинская В.Н. Танцевальные кружки старших школьников. М.: Акад. пед. наук РСФСР, 1958. 184 с.
112. Концепція громадського виховання дітей та молоді: Постанова президії Академії педагогічних наук, від 19 квітня 2000 р.
113. Королева Э.А. Танец, его происхождение и методы исследования: по работам зарубежных ученых ХХ века// Сов. этнография. 1975. № 5. С. 147-155.
114. Королева Э.А. Ранние формы танца. Кишинев: Штиднев, 1977. 215 с.
115. Король Л. Педагогічна майстерність вчителя: традиції та іновації // Педагогіка і психологія професійної освіти. Львів.—2001, № 4.-с.56-65.
116. Корчак Я. Избранное: Пер. с польск. К.: Рад. шк., 1983. 254 с.
117. Костровицкая В., Писарев А. Школа классического танца. 3-е изд., испр./ Науч. ред. И.А. Трофимова. Л.: Искусство, 1986. 261 с.
118. Костюк А.Г. Восприятие мелодии. К.: Наук. думка, 1986. 179 с.
119. Краевский В.В. Проблемы научного обоснования обучения: Метолог. анализ. М.: Педагогика, 1977. 264 с.
120. Краевский В.В., Лернер И.Я. Теоретические основы содержания общего среднего образования. М.: Педагогика, 1983. 286 с.
121. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников.- М.: Просвещение, 1976. 303 с.
122. Крупник Е.П. Психологическое воздействие искусства на детей школьного возраста: Автореф. дис. ...д-ра психол. наук. М., 1990. 46 с.
123. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1961. 97 с.
124. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. 114 с.
125. Культурная деятельность: Опыт социологического исследования / В.А. Барсуков, В.И. Волков, А.И. Иваньков и др.; Отв. ред. Л.Н. Коган. М.: Наука, 1981. 238 с.
126. Кудрина Е.Л. Формирование художественно-эстетической культуры личности в условиях досуговой сферы. Автореферат дисс. канд. пед. наук. М, 1991, - 21 с.
127. Кулюткин Ю. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя//Вопросы психологии, 1986, № 3, с. 63 71.
128. Кун Л. Общая история физической культуры и спорта. / Пер. с венгерского // Под ред. В.В. Столбова.- М.: Просвещение, 1982.- 399 с.
129. Кучеpявый А.Г. Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целостной подготовки. К.: Вища шк., 1999. 224 с.
130. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллин: Валгус, 1980. 337 с.
131. Лагусев Ю.М. Формирование нравственной культуры личности подростка в любительском объединении спортивного типа. Автореферат дисс. канд. пед. наук.- М., 1994. 20 с.
132. Левченко М. Наймолодший факультет художньо-педагогічний // Мистецтво та освіта. 1999. № 1. 39-40 с.
133. Левчук Л.Т. Мистецтво та соціальна дійсність. К.: Знання УРСР, 48 с.
134. Леднев В.С. Содержание образования: Учеб. пос. М.: Высш. школа, 1989. 359 с.
135. Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. М.: Просвещение, 1991. 261 с.
136. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: МГУ, 1972. 584 с.
137. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
138. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. М.: Просвещение, 1981. 165 c.
139. Лесгафт П.Ф. Семейное воспитание ребенка и его значение// Избр. пед. соч.: В 2 т. Т.1. М.: Просвещение, 1951. 390 с.
140. Лещенко М. Введення у дивосвіт музики та хореографії // Мистецтво та освіта. 1998. № 3. С. 58-63.
141. Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников. М.: Просвещение, 1985. 176 с.
142. Лозова В. І. Цiлiсний пiдхiд до формування пiзнавальної активностi школярiв / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди.— 2-е вид., доп. Х.: ОВС, 2000. 164 с.
143. Локк Д. Педагогические сочинения. М.: Просвещение, 1939. 395 с.
144. Луначарский А.В. О массовых празднествах, эстраде и цирке. М.: Искусство, 1981. 462 с.
145. Мазепа В.І. Художня творчість як пізнання. К.: Наук. думка, 1974. 213 с.
146. Мазуркевич О.Р. Моральне в естетичному. К.: Знання УРСР, 1968. 44 с.
147. Макаренко А.С. Коллектив и воспитание личности. М.: Педагогика, 1972. 334 с.
148. Макаренко А.С. Собр. сочинений в 7 т.-: М.: Просвещение