СОВЕРДА ІРИНА ЮРІЇВНА Програмування занять спортом для всіх у вищих навчальних закладах : СОВЕРДА ИРИНА ЮРЬЕВНА Программирование занятий спортом для всех в высших учебных заведениях

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
На правах рукопису
СОВЕРДА ІРИНА ЮРІЇВНА
УДК 796/799: 378.147
ПРОГРАМУВАННЯ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ДЛЯ ВСІХ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення
Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту
Науковий керівник:
Випасняк Ігор Петрович
кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент
Івано-Франківськ 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.....
5
ВСТУП.
6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ДЛЯ ВСІХ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ...
13
1.1 Дослідження засадничих понять процесу залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
13
1.1.1 Теоретичний аналіз понять спорт для всіх” та залучення до занять спортом для всіх”.
13
1.1.2 Застосування ідей гуманізму та спорту для всіх зі студентською молоддю...
17
1.2 Складові готовності студентської молоді до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
22
1.3 Використання сучасних оздоровчих технологій в процесі фізичного виховання студентської молоді .....
31
1.3.1 Значення та основні особливості занять з елементами йоги.
31
1.3.2 Детермінанти залучення студентської молоді до занять з елементами йоги як варіант занять спортом для всіх в умовах навчального процесу...
39
Висновки до 1 розділу.....
43
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.
45
2.1 Методи дослідження..
45
2.1.1 Теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури, документів та інших джерел...
45
2.1.2 Соціологічні методи.
46
2.1.3 Педагогічні методи.
2.1.4 Математико-статистичні методи...
48
51
2.2 Організація дослідження...
54
РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ГОТОВНОСТІ
3
СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ДЛЯ ВСІХ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.......
58
3.1 Авторська методика оцінювання рівня готовності студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.....
59
3.2 Оцінка готовності студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання згідно авторської методики
3.2.1 Прояв зацікавленості студентів до занять фізичними вправами та стан їх реалізації на практиці.
68
68
3.2.2 Оцінка рівня залишкових знань студентів з основ фізичної культури і спорту.
84
3.2.3 Оцінка і прояви загальної та особистісної рефлексії студентів до занять фізичними вправами..
88
3.2.4 Вияв показників рівня фізичної підготовленості студентів....
97
Висновки до третього розділу....
102
РОЗДІЛ 4 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ СПОРТОМ ДЛЯ ВСІХ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ...
104
4.1 Зміст структурно-логічної моделі залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
104
4.2 Перевірка ефективності структурно-логічної моделі залучення студентів до занять спортом у процесі фізичного виховання.....
127
4.2.1 Зміна показників готовності студентської молоді впродовж експерименту...
127
Висновки до четвертого розділу
148
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...
151
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.....
165
ВИСНОВКИ
168
4
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..
173
ДОДАТКИ...
203
5
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ вищий навчальний заклад
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я
ЗСЖ здоровий спосіб життя
ЗМІ засоби масової інформації
ЕГ експериментальна група
ЄС Європейський Союз
КГ контрольна група
МОК Міжнародний олімпійський комітет
ООН Організація Об'єднаних Націй
ПНУ ім. В. Стефаника Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
РА рухова активність
ФВ фізичне виховання
ФП фізична підготовленість
ЧД частота дихання
ЧСС частота серцевих скорочень
ЧНУ ім. Ю. Федьковича Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ЮНЕСКО Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури
6
ВСТУП
Актуальність теми. Заняття спортом для всіх у поєднанні з правильним режимом дня (праці, навчання, відпочинку) та іншими заходами здорового способу життя являється найефективнішими засобами у зміцненні і збереженні здоров’я, профілактиці неінфекційних захворювань та покращення, загалом, якості життя людини [56; 118; 227; 233; 239]. Проте, тільки систематична рухова активність і дотримання здорового способу життя здійснює позитивний ефект на організм людини [149].
Великої уваги питанню зміцнення і збереження здоров’я підростаючого покоління приділено у Законах України про Про освіту”, а саме у розділі Про загальну середню освіту”, Про вищу освіту”, Концепції Здоров’я через освіту”. Постанова Кабінету Міністрів України про Державну цільову соціальну програму Молодь України” на 2009 2015 роки дає підстави стверджувати, що фізичне виховання традиційно визначається основним чинником дієздатності студентської молоді та підготовки до активної життєдіяльності й майбутньої професійної діяльності [6]. Проте, згідно чинних нормативних актів, у вищих навчальних закладах (ВНЗ) систематичність рухової активності студентів обумовлюється проведенням занять з дисципліни фізичне виховання” тільки двічі на тиждень, а така кількість, як відомо, ніякого оздоровчого, і тим більше розвивального ефекту не забезпечує [13]. Крім того, останні вимоги до навчальних планів ВНЗ (зменшення з чотирьох до двох навчальних років) вивчення курсу Фізичне виховання” не передбачає позитивної динаміки у стані здоров’я студентської молоді [58; 80].
В розвитку вищої освіти України великого значення набувають ідеї гуманізму [78; 213; 104]; зокрема, вони є також важливим елементом у системі фізичного виховання [47; 56; 83; 109], оскільки передбачають формування гуманістичних цінностей у студентів. Дотримання ідей гуманізму у процесі фізичного виховання, надасть можливість молоді зосереджувати увагу на особистісних цінностях та можливостях їх реалізувати.
7
Так, М. В. Дутчак [56] наголошує на тому, що спостерігається ігнорування особистісного підходу у процесі залучення населення до рухової активності. Поза увагою залишаються пріоритети мотивів, потреб та інтересів студентської молоді ВНЗ [21; 58;150; 218]. Для студентів важливим є те, щоб під час відвідування занять з фізичного виховання” задовольнялись, в першу чергу, їхні особистісні потреби, в плані психофізичного стану. Розвиток функціональних резервів і посилення резистентності організму до негативного впливу факторів довкілля і психоемоційних навантажень є головною метою кожного.
Сучасна система вищої освіти передбачає інтенсивну освітню діяльність, внаслідок цього для студентів характерним є високий рівень психоемоційного навантаження [131; 205]. Спостерігається невідповідність між вимогами і завданнями навчального процесу та рівнем їх фізичного стану.
Багато фахівців відзначають, що фізичне виховання є невід’ємною частиною навчального процесу та загалом повсякденного життя студентів [87; 103;122].
Однак, ряд вчених [98; 139; 177; 197; 201] у своїх роботах зосереджують увагу на тому, що необхідно кардинально перебудовувати процес фізичного виховання у ВНЗ та впроваджувати інноваційні технології.
Сьогодні надзвичайно актуальним серед дослідників є питанням розробки та апробації інноваційних технологій у процес фізичного виховання [7; 97; 175; 206]. Автори переконують в тому, що такі нововведення значною мірою впливають на процес залучення студентів до різних форм рухової активності.
Останнім часом велика кількість наукових досліджень присвячена вивченню сучасних інформаційних технологій у процесі фізичного виховання. Так, дослідженнями [45; 86; 88; 99; 197; 220] показано ефективність використання комп’ютерних програм для визначення фізичного стану студентів, планування індивідуальних програм оздоровчого тренування.
Також, фахівцями фізичного виховання пропонується застосовувати оздоровчі технології у процесі фізичного виховання студентів ВНЗ [10; 37; 178;
8
200]. Так, Ж. Л. Козіною в ході досліджень [98] виявлено, що під час організації спортивної роботи зі студентами надзвичайно ефективним є застосовування методик бодіфлекса та пілатеса з метою покращення ефективності процесу фізичного виховання студентів, оскільки, заняття фізичними вправами сприяють емоційному та інтелектуальному розвитку особистості.
На думку авторитетних фахівців [91; 136], одним із основних завдань процесу фізичного виховання є формування у студентства здорового способу життя, осмисленого ставлення до зміцнення та збереження власного здоров’я.
В дослідження С. М. Футорного [206] підкреслено, що за умов сьогодення, здоровий спосіб життя пов'язаний з поняттям спорт для всіх”, оскільки останній із зазначених виконую функцію певного виду діяльності, яка направлена на забезпечення оптимального рівня рухової активності на основі добровільної участі в системі активного проведення дозвілля.
Аналіз наукових досліджень зазначеної важливої проблеми показав, що інноваційні технології займають вагоме місце у процесі фізичного виховання студентів, однак даних щодо того, щоб змінити даний процес шляхом програмування занять спортом для всіх у ВНЗ нами не виявлено. Ситуація з станом здоров’я сучасного студента та його пасивністю до занять фізичними вправами вимагає, на нашу думку, впровадження у процес фізичне виховання занять спортом для всіх (на матеріалі йоги) дотримуючись, обов’язково, ідей гуманізму, орієнтуючись на його інтереси, мотиви, потреби та можливості. Важливість розв’язання зазначеного завдання для сучасної практики вищої освіти та галузі науки з фізичного виховання і спорту обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано в ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” згідно Зведеного плану науково-дослідних робіт ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” на 20112015 рр. в рамках теми кафедри теорії і методики фізичного виховання і спорту факультету фізичного виховання і спорт
9
Фізичне виховання різних груп населення в системі засобів підвищення якості життя та рівня рекреаційної активності” (номер державної реєстрації 0113U002430). Роль автора полягає у розробці та перевірці ефективності структурно-логічної моделі, спрямованої на покращення готовності студентської молоді до занять спортом для всіх, використовуючи елементи йоги.
Мета дослідження науково обґрунтувати структурно-логічну модель залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
Завдання дослідження:
1. Провести науково-теоретичний аналіз понять спорт для всіх”, залучення до занять спортом для всіх” та виявити особливості занять ними зі студентською молоддю.
2. Охарактеризувати значення і особливості занять йогою та детермінанти залучення студентів до занять з елементами йоги у процесі фізичного виховання.
3. Розробити авторську методику оцінювання рівня готовності студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
4. Розробити та експериментально перевірити ефективність структурно-логічної моделі залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання (із застосуванням елементів йоги).
Об’єкт дослідження фізичне виховання студентської молоді вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження структурно-логічна модель залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
Методи дослідження: загальнонаукові (теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури і програмово-нормативних документів, моделювання, програмування); педагогічні (спостереження, тестування фізичних якостей, педагогічний експеримент, що передбачав констатувальний та формувальний етапи); соціологічні (анкетне опитування, бесіда); методи математичної статистики.
10
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що
вперше
обґрунтовано структуру готовності студентської молоді до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання та розроблено авторську методику оцінювання рівня готовності студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання, що включає складові компоненти, які дозволяють визначити: мотиваційний рівень наявної зацікавленості та мотивації до занять фізичними вправами; когнітивний рівень залишкових знань студентів з основ фізичної культури і спорту; рефлексивний рівень рефлексивних здібностей до занять фізичними вправами (загальної та особистісної рефлексії); фізичний рівень успішності студентів з навчальної дисципліни фізичне виховання”. Методика покладена в основу мети, завдань, а також структурно-логічної моделі і критеріїв ефективності;
розроблено та експериментально обґрунтовано структурно-логічну модель залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання (із застосуванням елементів йоги), яка включала в себе програму вдосконалення фізичного виховання в контексті залучення студентів до занять спортом для всіх. Зміст програми спрямовувався на вивчення сучасних засад формування здоров’я, ознайомлення з основними принципами побудови занять оздоровчого характеру, а також на формування у студентів рефлексивних здібностей щодо занять фізичними вправами та здобуття ними власних навиків, умінь для впровадження ідей занять спортом для всіх у повсякденне життя. Реалізація цього включала три етапи: мотиваційно-інформаційний, рефлексивний, практичний;
удосконалено уявлення про
підходи до формування у студентів усвідомленого ставлення до збереження і зміцнення власного здоров’я у процесі фізичного виховання, що включали застосування інтерактивних методів навчання (міні-лекція, інформаційні буклети, мозковий штурм”, обговорення, тренінги).
набули подальшого розвитку:
11
наукові дані щодо доцільності, можливості та напрямків використання елементів йоги як варіанту занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання студентів.
Практичне значення роботи полягає в можливості застосування її теоретичних положень і практичних напрацювань у напрямі корекції порушень постави студентів у процесі фізичного виховання у ВНЗ з використанням елементів йоги як варіанту занять спортом для всіх.
Результати досліджень впроваджено в навчальний процес з навчальної дисципліни фізичне виховання” Педагогічного інституту ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” (акт впровадження від 17.09.2015) та кафедри педагогіки і психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (акт впровадження від 06.10.2015).
Практичне значення полягає також у розробці практичних рекомендацій для науково-педагогічних працівників та керівників ВНЗ з метою підвищення готовності студентської молоді до занять спортом для всіх у процесі навчальних занять та забезпечення необхідних умов для фізичного удосконалення з обов’язковою орієнтацією на сьогоднішню вітчизняну систему освіти.
Особистий внесок здобувача полягає в теоретичній розробці та обґрунтуванні основних ідей і положень дисертаційного дослідження: визначення актуальності обраної теми, мети, завдань; аналізі та систематизації даних наукових джерел; організації та проведенні етапів констатувального та формувального експериментів; статистичній обробці одержаних даних; науковому обґрунтуванні змісту складових структурно-логічної моделі залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання; експериментальній перевірці ефективності розробленої моделі; аналізі й узагальненні одержаних даних; формулюванні висновків та практичних рекомендацій; оформленні дисертаційної роботи.
12
Особистий внесок автора у спільній публікації полягає у формуванні наукової проблеми, визначенні мети, завдань і методів дослідження, у здійсненні аналізу теоретичних й емпіричних матеріалів та інтерпретації результатів дослідження. Внесок співавтора визначається участю в організації дослідження та підготовці висновків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження оприлюднено: на міжнародному рівні на науковому конгресі Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Молдова, 2011); V Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених Молодь в науці. Актуальні проблеми теорії і методики фізичної культури, спорту і туризму” (Мінськ, 2012); на всеукраїнському рівні у науково-практичних конференціях: Реалізація здорового способу життя сучасні підходи” (Дрогобич, 2011, 2013); Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції” (Тернопіль, 2012); Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 2012); на кафедральних та університетських наукових конференціях ДВНЗ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” 2010 2015 рр.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені в дев’яти наукових працях, з яких: п’ять статті у спеціалізованих фахових виданнях України, з них дві у виданнях України, що зареєстровані International Centre і містяться в міжнародній науково-метричній базі даних Index Copernicus; чотири публікації в журналах, збірниках матеріалів конференцій, інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків і списку використаних джерел (240 найменувань, з яких 14 англійською мовою). Основний зміст дисертації викладений на 172 сторінках основного тексту, робота містить 24 таблиці та ілюстрована 28 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, результатів дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів дає підстави стверджувати, що здоров’я дітей та молоді є найактуальнішою проблемою XXI століття. Багатьма вченими обговорюється питання здоров’я студентської молоді та шляхи його збереження, досліджується рівень знань з основ фізичної культури і спорту. Фахівці розробляють та апробують різноманітні інноваційні технології, які могли б мати ефективний вплив на процес фізичного виховання студентів, оскільки в умовах сучасної вищої освіти це один із найбільш дієвих факторів, що зумовлює формування здорового способу життя молоді, усвідомленого ставлення до збереження і зміцнення здоров’я та передачі його наступним поколінням.
Спорт для всіх є необхідною складовою частиною здорового способу життя, оскільки він виконує функцію певного виду активної діяльності, спрямованої на забезпечення відповідного фізичного розвитку, добровільну участь у системі раціонального проведення дозвілля. Крім того, заняття спортом дають можливість індивіду реалізувати не тільки свій творчий потенціал, але й сприяють збільшенню комунікативних зв’язків.
Залучення студентів до занять спортом для всіх пояснюється заохоченням, спонуканням до цього виду діяльності у навчальний та позанавчальний час. Цей вид занять розглядається як процес використання студентами фізичних вправ у різних формах занять з метою формування в них соціальної активності в поєднанні з фізичним розвитком, на пріоритетних засадах збереження та зміцнення здоров’я.
2. Головними завданнями модернізації вищої освіти має бути збереження та зміцнення здоров’я студентів, формування ціннісних орієнтацій, потреб та мотивів до занять фізичними вправами, усвідомлення значення таких занять. Проте форми, методи, засоби та загалом організація процесу фізичного виховання сьогодні не є ефективними для виконання цих завдань. Звідси
169
констатуємо, що для традиційної системи фізичного виховання у ВНЗ явище залучення студентів до занять спортом для всіх не є характерним.
3. Застосування нетрадиційних видів рухової активності, а саме елементів хатха-йоги як варіанту занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання студентів посідає провідне місце серед пропозицій, виявлених на етапі констатувального експерименту. Результати проведеного експерименту підкреслюють, що урізноманітнення навчальної програми з дисципліни Фізичне виховання” шляхом впровадження нових сучасних оздоровчих технологій та систем (йоги, фітнесу, катання на роликових ковзанах тощо) дасть можливість зробити процес фізичного виховання більш цікавим та ефективним. Аналіз наукової літератури дозволяє констатувати, що в умовах навчального процесу у ВНЗ залучення студентської молоді до нетрадиційних видів рухової активності не здійснюється через такі детермінанти:
 типовість навчальних програм внаслідок збереження старих програмних та нормативних засад фізичного виховання;
 обмеженість ресурсного забезпечення: кадрового, науково-методичного та інформаційно-пропагандистського;
 ігнорування нової міжнародної стратегії розвитку фізичного виховання спорту для всіх.
4. Науково обґрунтована авторська методика оцінювання рівня готовності студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання базується на основі чотирьох компонентів: мотиваційного, когнітивного, рефлексивного та фізичного. Для кожного з них розроблено критерії й визначено систему показників (задоволеності та мотивації від занять фізичними вправами; засвоєння базових знань про здоровий спосіб життя, олімпійську освіту та види спорту; рефлексивних здібностей до занять фізичними вправами) за допомогою яких було визначено і оцінено рівень готовності (оптимальний, достатній, критичний чи недостатній) студентської молоді до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання.
170
5. Під час дослідження виявлено, що тільки 2,7 % респондентів володіють достатнім рівнем готовності до занять спортом для всіх, а 97,3 % готові на недостатньому та критичному рівнях. Майже всі студенти (95,2 %) погоджуються з тим, що заняття фізичними вправами потрібні для повноцінної життєвої діяльності, а 49,9 % зазначають, що займались би ними навіть якщо б дисципліна Фізичне виховання” була необов’язковою. Низький рівень готовності студентів до занять спортом для всіх зумовлений такими чинниками: 1) відсутністю зацікавленості заняттями фізичними вправами (88,7 % недостатній і критичний рівні); 2) недостатніми рефлексивними здібностями до занять фізичними вправами (відповідно у 78,5 %); 3) відсутністю належного рівня залишкових знань у галузі фізичної культури (відповідно у 93,4 %); 4) низьким рівнем фізичної підготовленості (відповідно у 83,4 %). Отримані результати свідчать про недостатню ефективність наявної системи організації процесу фізичного виховання що не сприяє залученню студентів до занять спортом для всіх.
6. Науково обґрунтована та сформована структурно-логічна модель залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання з авторською програмою вдосконалення процесу фізичного виховання в контексті залучення студентів до занять спортом для всіх підтвердила свою ефективність щодо вивчення сучасних засад формування здоров’я, ознайомлення з основними принципами побудови занять оздоровчого характеру, формування у студентів рефлексивних здібностей щодо занять фізичними вправами та здобуття ними власних навиків і вмінь для впровадження ідей занять спортом для всіх у повсякденному житті.
7. Теоретико-методична підготовка як складова змісту програми вдосконалення процесу фізичного виховання в контексті залучення студентів до занять спортом для всіх передбачала: посилення в студентської молоді мотивації до самовдосконалення, саморозвитку; ознайомлення з особливостями занять йогою як варіанту занять спортом для всіх; курс міні-лекцій для
171
формування компетентності студентів щодо використання занять фізичними вправами у повсякденному житті.
Використання комплексу йоги для початківців Сурья намаскар” та дихальної гімнастики Бхастрика” як у підготовчій, так і в заключній частинах заняття, а також під час щоденних самостійних занять дали можливість імплементувати заняття спортом для всіх у повсякденне життя студентів.
8. Ефективність структурно-логічної моделі залучення студентів до занять спортом для всіх у процесі фізичного виховання підтвердилося такими результатами:
а) мотиваційний компонент: у ЕГ після експерименту кількість студентів, які мають недостатній рівень, зменшилась на 9,1 %, збільшилась частка студентів, які мають достатній рівень на 13,7 % та оптимальний рівень 5,5 %. Між КГ і ЕГ спостерігались вірогідні відмінності в рівні готовності цього компоненту (χ2 =8,24; р<0,05);
б) когнітивний компонент: розподіл за рівнями показав, що після експерименту у ЕГ на 53,3 % зменшилась кількість студентів, які мають недостатній та критичний рівні. На 40,3 % збільшилась частка респондентів, які мають достатній рівень готовності та вже 9,5 % студентів мають оптимальний рівень знань (χ2 =7,81; р<0,05);
в) рефлексивний компонент: достовірні відмінності в рівнях готовності цього компоненту констатують, що у ЕГ частка студентів, які мали недостатній і критичний рівні зменшилась на 41,4 %. Відповідно 41,3 % у ЕГ після експерименту складає кількість студентів, які перемістились на достатній та оптимальний рівні (χ2=17,70; p<0,05);
г) фізичний компонент: у ЕГ після експерименту на 27,8 % зменшилась кількість студентів, які мали недостатній рівень готовності зазначеного компоненту, та на 10,5 % збільшилась кількість з оптимальним рівнем готовності у порівнянні з контрольною групою (χ2=55,61; p<0,05).
Проведене нами дослідження не вирішує всіх аспектів зазначеної проблеми. Напрям подальших досліджень вбачаємо у вивченні впливу засобів
172
йоги як варіанту занять спортом для всіх для корекції порушень постави у студентів у процес фізичного виховання.
173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айвазян С. А. Прикладная статистика: основы моделирования и первичная обработка данных / С. А. Айвазян, И. С. Енюков, Л. Д. Мешалкин. М. : Финансы и статистика, 1983. 472 с.
2. Айенгар Б. К. С. Свет жизни: йога / Б. К. С. Айенгар. М. : Фэшн Букс, 2007. 224 с.
3. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. М.: Изд. Дом Ш. Амонашвили, 1995. 496 с.
4. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике / [под ред. А. Н. Барановаи, Д. О. Добровольского]. М. : Азбуковник, 2001. 625 с.
5. Андрушко В. Т. Сучасні проблеми гуманізації та виховання / В. Т. Андрушко, В. М. Зінько, О. В. Огірко // 6-а міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (49 листопада 2005 р.): матеріали конференції Української асоціації Жінки в науці та освіті”, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Х., 2005. С. 128-129.
6. Анікєєв Д. М. Аналіз способу життя сучасної студентської молоді / Д. М. Анікєєв // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. Львів, 2010. Вип. 14, т. 2. С. 10.
7. Анікєєв Д. М. Рухова активність у способі життя студентської молоді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / Д. М. Анікєєв. К., 2012. 19 с.
8. Атамась О. А. Теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до впровадження технологій оздоровчого фітнесу / О. А. Атамась // Вісник Запорізького нац. ун-ту : зб. наук. пр. Серія : Фізичне виховання та спорт. 2012. № 2(8). С. 5-13.
9. Афтинчук О. Уровень сформированности педагогического майстерства фитнесс-тренера в системе оздоровительных занятий / О. Афтинчук // Спортивний вісник Придніпров’я. 2012. № 2. С. 46-49.
174
10. Базилюк Т. А. Інноваційна технологія аквафітнесу з елементами баскетболу і фізичному вихованні студенток : автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання та спорту : спец. 24.00.02 Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення” / Т. А. Базилюк. К., 2013. 20 с.
11. Базылюк Т. А. Применение аквафитнеса игровой направленности в физическом воспитании студенток / Т. А. Базылюк, Ж. Л. Козина, Е. Е. Безнес, В. Н. Коверя // Физическое воспитание студентов. 2010. № 6. С. 8-12.