ЛЯСОТА ТЕТЯНА ІВАНІВНА ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО виховання : Лясота ТАТЬЯНА ИВАНОВНА ПОВЫШЕНИЯ адаптационные возможности детей 6-7 лет к условиям обучения в начальной школе средствами физического воспитания

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет фізичного виховання і спорту України

На правах рукопису

ЛЯСОТА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК:796.011.3 053.2: 373.31

ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
24.00.02 фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидат наук
з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник
Кривчикова Олена Дмитрівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Київ − 2012 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....5
ВСТУП.........6
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ....11
1.1 Проблеми адаптації молодших школярів до умов навчання в школі...11
1.2 Шляхи підвищення та прискорення процесів адаптації молодших школярів до умов навчання в школі22
1.3 Характеристика фізичного стану молодших школярів...........27
1.4 Психоемоційний стан учнів молодших класів.....34
Висновки до першого розділу......41
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ...43
2.1 Методи дослідження...........43
2.1.1 Теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури......43
2.1.2 Аналіз документальних матеріалів.....44
2.1.3 Антропометричні методи дослідження ........44
2.1.4 Фізіологічні методи дослідження.......47
2.1.5 Педагогічні методи дослідження.......49
2.1.6 Соціологічні методи дослідження.50
2.1.7 Психофізіологічні методи (оцінка нервово-психічного статусу)...51
2.1.7.1 Тест для визначення ризику несприятливого протікання адаптації до школи..51
2.1.7.2 Система оцінки адаптації до навчання........54
2.1.7.3 Методика емоційно-кольорової аналогії за А.Н.Латошкіним..........55
2.1.8 Методи математичної статистики..........56
2.2 Організація дослідження.........57
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ......59
3.1 Аналіз опитування батьків та визначення показників захворюваності..59
3.2 Характеристика рухової активності дітей молодшого шкільного віку..64
3.3 Характеристика фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку..66
3.3.1 Морфологічний статус дітей молодшого шкільного віку....66
3.3.2 Характеристика соматоскопічних показників фізичного розвитку дітей 6-7 років......69
3.4 Характеристика функціонального стану дітей першого класу.......71
3.4.1 Оцінка стану серцево-судинної системи дітей 6-7 років......71
3.4.2 Оцінка стану дихальної системи.....74
3.5 Характеристика показників психоемоційного стану.......77
3.5.1 Оцінка нервово-психічного статусу.......77
3.5.2 Визначення динамічних особливостей емоційних станів школярів...79
3.6 Характеристика фізичної підготовленості школярів 6-7 років.......81
3.7 Визначення ризику несприятливої течії адаптації до школи у дітей 6-7 років....84
3.7.1 Визначення ступеня соціальної адаптації молодших школярів......86
3.7.2 Оцінка адаптації до умов навчання дітей 6-7 років..........87
3.8 Чинники, які обумовлюють адаптацію до умов навчання в школі........88
Висновки до третього розділу......96
РОЗДІЛ 4. ЗАСОБИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ, СПРЯМОВАНІ НА СКОРОЧЕННЯ ТЕРМІНІВ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ 6-7 РОКІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ В ШКОЛІ..............98
4.1 Методичні особливості проведення педагогічного експерименту.....98
4.2 Вплив засобів фізичного виховання на прискорення процесів адаптації дітей молодшого шкільного віку до навчання в школі....102
4.3 Динаміка показників фізичного стану дітей молодшого шкільного віку під впливом формуючого експерименту.........116
4.3.1 Характеристика показників рухової активності школярів під впливом формуючого експерименту школярів....116
4.3.2 Характеристика показників фізичного розвитку під впливом формуючого експерименту.121
4.4 Характеристика функціонального стану дітей першого класу.....122
4.5 Характеристика показників психоемоційного стану.........129
4.5.1 Динаміка показників нервово-психічного стану.....129
4.5.2 Динаміка показників психоемоційних станів школярів.....130
4.6 Характеристика рівня фізичної підготовленості........132
4.7 Оцінка рівня адаптації дітей до умов навчання...........137
4.8 Оцінка адаптаційних можливостей дітей 6-7 років.......139
Висновки до четвертого розділу....141
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...........143
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.....155
ВИСНОВКИ....159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...163
ДОДАТКИ188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТдіст артеріальний діастолічний тиск
АТсист артеріальний систолічний тиск
ГРЗ гостре распіраторне захворювання
ДРА добова рухова активність
ЕГ експериментальна група
ЖЄЛ життєва ємність легень
ЖІ життєвий індекс
ЗСЖ здоровий спосіб життя
ЗРВ загально розвиваючі вправи
ІК індекс Кетлє
КГ контрольна група
КЕК коефіцієнт економізації крові
МРІ масо-ростовий індекс
МСК максимальне споживання кисню
ОРА опорно-руховий апарат
РА рухова активність
РФР рівень фізичного розвитку
СРВ спеціально-розвиваючі вправи
ЧСС частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність. Аналіз наукової літератури свідчить, що період початкового навчання має виключно велике значення для формування повноцінної особистості, тому що в цей період закладається фундамент подальшої шкільної освіти. Одним із завдань початкового навчання є формування у дітей інтересу та бажання вчитися, тобто позитивних мотивів до навчання. По-перше від того, як дитина відноситься до тієї чи іншої діяльності, наскільки вона зацікавлена предметом діяльності, залежить характер протікання і якість результатів навчання. По-друге, наявність у дітей інтересу, бажання та любові до навчальної праці, слугує надійною передумовою подальшої духовної самостійності та самоосвіти учнів. В ході озброєння учнів знаннями, уміннями та навичками, розвитку в них бажання вчитися, виникає формування особистості школяра, його поглядів, відчуттів, поведінки.
Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується активним впровадженням у процес навчання різноманітних педагогічних інновацій, без урахування індивідуальних психофізіологічних особливостей дітей, зокрема їх віку, стану здоров’я, особливостей індивідуальної адаптації до процесу навчання.
Статистика свідчить про те, що захворюваність дитячого населення України має стійку тенденцію до зростання. Зниження рівня здоров’я властиве для всіх вікових періодів життя дитини. Сьогодні під час профілактичних оглядів у школярів у двічі більше, ніж двадцять років тому, в результаті яких все більше фахівців виявляють сколіози та порушення постави, захворювання органів слуху та зору. За період навчання у школі показники патологічного ураження погіршуються [163].
Підвищення ефективності та якості фізичного виховання молодших школярів постійно знаходиться в центрі уваги вчених та фахівців загальноосвітніх навчальних закладів. Цій проблемі присвятили свої дослідження В. Г. Ареф'єв, Е. С. Вільчковський, Л. В. Волков, Л.Г.Гурман, О. Д. Дубогай, М. Д. Зубалій, О. М. Козленко, Т. Ю. Круцевич, Н. В. Москаленко, Ю. Т. Похолінчук, В. В. Столітенко, С. Ф. Цвекта та ін.
Фізичні вправи, значно впливають від формування фізичних якостей та вдосконалення фізичного розвитку до виховання рис характеру та вдосконалення функцій ЦНС. Критерієм оцінки комплексної дії фізичних вправ на фізичну, психічну та соціальну сфери людини є ступінь розвитку її адаптивних можливостей, які характеризуються рівнем пристосування до змін навколишнього середовища. Е.Г. Булич, Г. Сигеристий у своїх працях підкреслюють, що адаптивні можливості людини виступають показником її здоров'я. Наукові доробки Ю. Гільтух, і Є. Кравцова свідчать, що багато дітей, які вступають до першого класу, мають низьку успішність. Відомо, що добра успішність при недостатній функціональній готовності організму досягається значним напруженням різних його систем, що може призвести до порушень нервово-психічної сфери дитини та погіршення здоров’я.
Адаптивність індивіда проявляється через такі його якості, як працездатність, опірність організму до несприятливих умов навколишнього середовища, комунікабельність, сила волі та мужність, здатність до навчання, гармонійність фізіологічних функцій та психологічних процесів. Навколишнє середовище діє на людину безперервно з усією різноманітністю змін. Постійна мінливість середовища вимагає оцінки і таких характеристик адаптивності людини, як динамічність, безперервність та пластичність адаптивних процесів [25, 68, 98, 137, 148].
Вищезазначене і зумовлює актуальність обраної теми дисертаційної роботи, її теоретичне та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно до теми 3.1.2. Зведеного плану НДР в сфері фізичної культури і спорту на 2006−2010 рр. «Науково методичні засади вдосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (номер державної реєстрації 0106U010782) та теми 3.1. Зведеним планом НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2011−2015 рр. «Вдосконалення програмно нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах» (номер державної реєстрації 0111U001733). Роль автора полягає у розробці програми, яка спрямована на скорочення термінів адаптації дітей 6-7 років до умов навчання в школі засобами фізичного виховання, і впровадження її у процес фізичного виховання першокласників.
Мета дослідження − обґрунтувати та розробити програму заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання у школі засобами фізичного виховання.
Завдання дослідження:
1. Дослідити фактори, що впливають на адаптацію молодших школярів до умов навчання в школі за даними літературних джерел.
2. Визначити фізичний, функціональний, психоемоційний стан дітей 6-7 років та рівень їх адаптації до системного навчання у школі.
3. Визначити чинники, які сприяють формуванню адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання у початковій школі.
4. Розробити програму фізичного виховання спрямовану на покращення адаптації дітей до навчання у школі та визначити її ефективність.
Об’єкт дослідження − процес фізичного виховання дітей 6-7 років у початковій школі.
Предмет дослідження − вплив засобів фізичного виховання на адаптаційні можливості до умов навчання у школі дітей 6-7 років.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних наукової літератури; аналіз документальних матеріалів; педагогічні (опитування, спостереження, тестування, експеримент); фізіологічні методи; психофізіологічні методи; антропометричні методи; статистичні методи обробки отриманих даних.
Наукова новизна:
- вперше визначено лімітуючі фактори способу життя, що впливають на адаптацію дітей 6-7 років, якими є: умови проживання, соціальний та культурний рівень батьків, наявність у них шкідливих звичок, взаємостосунки в сім’ї, організація дозвілля;
- вперше виявлено найбільш вагомі чинники, що впливають на адаптацію дітей 6-7 років до умов навчання у школі якими є: фізичний розвиток, функціональний стан дихальної системи, обсяг рухової активності, фізична працездатність, фізична підготовленість, які лягли в основу комплексної програми з фізичного виховання;
- вперше створено шкалу комплексної оцінки адаптаційних можливостей дітей 6-7 років за показниками фізичного розвитку, артеріального тиску, життєвої ємності легень, фізичної підготовленості, захворюваності, індексу Руф’є, психоемоційного стану, розумової працездатності;
- доповненно дані про вплив засобів фізичного виховання, що впливають на протікання соціальної адаптації дітей 6-7 років до умов навчання у школі, які проявляються у бажанні вчитися, спілкуватися в колективі;
-

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Аналіз даних спеціальної літератури з проблем пристосування молодших школярів до умов навчання у школі показав, що адаптація дитини є однією з найактуальніших проблем сьогодення. Важливими умовами, що сприяють адаптації дітей до умов навчання у школі є показники фізичного та нервово-психічного стану, які залежать від генетичних, кліматогеографічних, екологічних чинників, рухової активності. Міцне здоров’я, гармонійний фізичний розвиток, уміння і навички впевнено виконувати основні рухи, висока фізична та розумова працездатність, які досягнуті в результаті ефективної організації системи фізичного виховання в дошкільному закладі та в сім’ї, є головним показником оптимальної фізичної підготовки дитини до системного навчання у школі.
2. Анкетування батьків учнів виявило лімітуючи чинники способу життя родини, що негативно впливають на стан здоров’я дітей. До них відносяться умови проживання, соціальний та культурний рівень батьків, наявність у них шкідливих звичок, взаємостосунки в сім’ї, організація дозвілля;
- дослідження показників фізичного стану дітей 6-7 років дали змогу визначити такі особливості:
- високий та вище середнього рівень фізичного розвитку мають всього по 3,84% дітей;
- життєвий індекс у хлопчиків становив нижче за середній показник (54,07%), а у дівчаток - середній (51,35%);
- порушення постави мали 82,9% хлопчиків і 72,4% дівчаток;
- частота серцевих скорочень була вище норми лише у дівчаток (104 уд.хв.), а у хлопчиків вище норми були показники систолічного і діастолічного артеріального тиску (111,5/86,8 мм.рт.ст.);
- низький рівень фізичної працездатності показали 40% хлопчиків і 46,5% дівчаток;
- 42,8% хлопчиків і 33,3% дівчаток мають низький рівень розумової працездатності, 33,3% хлопчиків і 28,5% дівчаток середній, 23,8% хлопчиків і 38% дівчаток високий;
- низький рівень розвитку швидкісних здібностей спостерігався у 54,8% хлопчиків і 32,1% дівчаток, швидкісно-силових здібностей − у 29% хлопчиків і 28,6% дівчаток, спритності − у 35,7% дівчаток і 6,4% хлопчиків, гнучкості − у 54.8% хлопчиків і у 17,8% дівчаток. Високого рівня розвитку рухових якостей не мав жоден учень.
3. На підставі факторного аналізу було виявлено найбільш значущі фактори, які пояснюють 72,2% дисперсії у хлопчиків і 78,5% у дівчаток і впливають на адаптацію дітей 6-7 років до навчального процесу в школі. Для хлопчиків такими є показники життєвого індексу, фізичного розвитку, рухової активності, фізичної підготовленості (швидкісні здібності), фізичної працездатності, стану серцево-судинної та дихальної систем, для дівчаток це − фізичний розвиток, життєвий індекс, фізична працездатність, стан здоров’я, фізична підготовленість (швидкісно-силові здібності та спритність), стан серцево-судинної системи, рухова активність, соціальна адаптація, функціональний стан дихальної системи.
У хлопчиків показник соціальної адаптації до умов навчання у школі не виділився серед компонентів, які визначають факторну структуру. У факторній структурі дівчаток було виявлено, що між соціальною адаптацією та руховою активністю існує глибинний зв'язок, на який можна впливати у процесі їх фізичного виховання.
Результати констатувального експерименту дозволили дійти висновку, що наявна програма з фізичної культури для учнів молодших класів не сприяє адаптації дітей 6-7 років до умов навчання у школі, що дало можливість розширити комплекс заходів, засобів фізичного виховання та методів, що скорочують терміни адаптації дітей.
4. Експериментальна програма передбачала комплекс заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років як в урочній так і в позаурочній формах організації занять. Вона складалась з п’яти блоків: формування навички правильної постави; опанування школи рухів; розвиток рухових якостей; підвищення психоемоційної стійкості, удосконалення функцій нервової системи; формування поняття «здоров’я».
Урочна форма спрямована на соціальну адаптацію до умов навчання засобами фізичного виховання включала самостійну демонстрацію загально-розвивальних вправ в підготовчій частині уроку, проведення ігор та естафет в основній частині, вправ на відновлення в заключній частині уроку, залучення батьків до організації ігор і естафет. Позаурочна передбачала заходи протягом навчального дня, в позанавчальний час, протягом вихідного дня і за місцем проживання.
5. Обґрунтовано ефективність програми «Фізична культура» для учнів 6-7 років, спрямованої на підвищення адаптаційних можливостей до умов навчання у процесі експериментального дослідження протягом навчального року. Зокрема відбулися такі якісні зміни: показники рухової активності у дітей експериментальної групи значно покращились (8,5%), а в контрольній знизились (1,4%).
За всіма даними показники функціонального стану у дітей ЕГ були кращими, а у дітей КГ ці показники знаходяться в граничному стані.
В експериментальній групі і у хлопчиків (9,04±2,1) і у дівчаток (9,84±1,8) рівень фізичної працездатності за індексом Руф’є був середній. У контрольній групі показник фізичної працездатності був гіршим, (12,98±2,1 та 14,4±2,4) як у хлопчиків, так і у дівчаток і оцінювався як задовільний.
Більш позитивні зміни відбулись в показниках нервово-психічного стану так , кількість учнів з високим рівнем нервово-психічного статусу була (у дівчаток ЕГ 52,3%, у хлопчиків 50,1%), у дівчаток КГ 43,6%, у хлопчиків 41,3%.
Відбулись позитивні зміни до і після уроку фізичної культури в показниках психоемоційного стану. В ЕГ до уроку мали веселий, радісний і приємний настрій 73,4%, а в КГ 37%, після уроку в ЕГ 96,9%, а в КГ 42,7%. Захворюваність протягом навчального року у ЕГ була меншою ніж у дітей КГ. Отримані результати свідчать про взаємозв’язки між суб’єктивною оцінкою здоров’я і системою адаптації до навчання.
З високим рівнем соціальної адаптації було 49,3% дітей ЕГ, 1,4% КГ. Процес адаптації дитини до умов навчання в школі достатньо тривалий і пов’язаний зі значним напруженням всіх систем організму. Зрив адаптації може спровокувати порушення навіть в одній з цих систем.
6. Проведене дослідження дає привід стверджувати про адекватний вибір засобів, методів та заходів у фізкультурно-оздоровчій роботі з першокласниками спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей організму, проте не охоплює всіх аспектів проблеми, зокрема у вивчені процесів адаптації до умов навчання дітей різного віку.
Програма рекомендована для впровадження в навчально-виховний процес гімназій, ліцеїв та загальноосвітніх шкіл для дітей 6-7 років, вчителям фізичної культури, батькам, класним керівникам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андерсен К.Л. Привычная двигательная активность и здоровье /К.Л.Андерсен, Дж. Руттенфранц// Региональная публикация ВОЗ. Европейская серия. 1982 № 6. С. 12-19.
2. Апанасенко Г.Л. Методика оценки уровня физического здоровья по прямым показателям /Г.Л. Апанасенко// Соц. гигиена, организациция здравохранения и история: Респ.межвед. сб. тр. К., 1988. Вып. 19. С. 28-31.
3. Апанасенко Г.Л. Экспресс-скринг уровня соматического здоровья детей и подростков: метод. рекоменд. /Г.Л. Апанасенко// Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. СПБ: МГП «Петрополис», 1992. С.108 121.
4. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека /Г.Л.Апанасенко. СПБ: МГП «Петрополис», 1992. С. 124.
5. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеология /Г.Л.Апанасенко, Л.А.Попова. К.: Здоров’я, 1998. 248 с.
6. Ареф’єв В.Г. Сучасні стандарти фізичного розвитку школярів: посібник /В.Г. Ареф’єв К.: Вежа, 1999. 256 с.
7. Ареф’єв В.Г. Фізичне виховання в школі: навч. посібник /В.Г.Ареф’єв, В.В. Столітенко/; ІЗМН. К., 1997. 152 с.
8. Ареф’єв В.Г. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): навч. посіб. для студ. навч. закладів ІІ ІV рівнів акредитації 2-е видання /В.Г.Ареф’єв, Г.А.Єдинак Кам’янець Подільський: Абетка НОВА, 2001. 384 с.
9. Аршавский И.А. Роль скелетной мускулатуры в осуществлении адаптационных реакций в разные возрастные периоды (к обоснованию критериев оптимума двигательной активности в зависимости от возраста /И.А. Аршавский// Адаптация человека и жывотных в норме и патологии. Ярославль, 1975. Вып. 141. С. 5-6.
10. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: пособ. для студ., аспир. и препод. ин. физ. культуры /Б.А. Ашмарин М.: Физкультура и спорт, 1978. 223 с.
11. Баландин В.А. Возрастные особенности динамики показателей физического развития, физической подготовлености и психических процессов детей 6-10 лет в период подготовки и адаптации к обучению в школе /В.А. Баландин, Ю.К. Чернышенко// Физ. культура: воспитание, образование, тренировка. 2001. №3. С. 39-42.