Михно Людмила Сергіївна Фізичне ви­ховання молодших школярів на основі застосування засобів йога-аеробіки : Михно Людмила Сергеевна Физическое воспитание младших школьников на основе применения средств йога-аэробики Mikhno Lyudmila Sergeyevna Fizicheskoye vospitaniye mladshikh shkol'nikov na osnove primeneniya sredstv yoga-aerobiki

Краткое описание

Михно Людмила Сергіївна, вчитель фізичної куль­тури КО «Шосткинська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів № 7 Шосткинської міськради»: «Фізичне ви­ховання молодших школярів на основі застосування засобів йога-аеробіки» (24.00.02 - фізична культура, фізичне виховання різних груп населення). Спецрада Д
у Національному університеті фізичного ви­ховання і спорту України

Міністерство освіти і науки України
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

На правах рукопису

МИХНО ЛЮДМИЛА СЕРГІЇВНА

УДК 796.011.3:373.3:[615.851.8:796.412](043.5)

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЙОГА-АЕРОБІКИ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Науковий керівник
Лоза Тетяна Олександрівна, кандидат педагогічних наук, професор

Суми – 2017

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
12
1.1. Стан здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості
учнів початкової школи за результатами сучасних досліджень
12
1.2. Основні напрямки підвищення компонентів фізичного стану
дітей молодшого шкільного віку в системі фізичного виховання
20
1.3. Використання елементів хатха-йоги в процесі фізичного
виховання різних груп населення
33
Висновки до розділу 1 38
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 41
2.1. Методи дослідження 41
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-
методичної літератури
41
2.1.2. Соціологічні методи 42
2.1.3. Метод експертної оцінки 43
2.1.4. Педагогічні методи дослідження 44
2.1.4.1. Педагогічний експеримент 44
2.1.4.2. Педагогічне тестування 46
2.1.5. Антропометричні методи 51
2.1.6. Фізіологічні методи дослідження 51
2.1.7. Метод викопіювання із медичних карт 52
2.1.8. Метод експрес-скринінгу рівня соматичного здоров’я 52
2.1.9. Метод визначення адаптаційно-резервних можливостей
організму учнів
54

2.1.10. Психологічні методи 55
2.1.11. Методи математичної статистики 56
2.2. Організація дослідження 57
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ, РІВНЯ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ, МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ ТА СТИЛЮ ЖИТТЯ ДІТЕЙ
МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

60
3.1. Стиль життя учнів початкової школи та його вплив на рівень
фізичного здоров’я
60
3.2. Мотиваційні пріоритети молодших школярів у процесі
фізичного виховання
63
3.3. Аналіз показників фізичного розвитку учнів молодшого
шкільного віку
70
3.4. Рівень фізичної підготовленості молодших школярів 77
3.5. Рівень захворюваності дітей молодшого шкільного віку 83
3.6. Функціональний стан молодших школярів, рівень фізичного
здоров’я та рівень адаптаційно-резервних можливостей першокласників

86
3.7. Рівень шкільної тривожності першокласників 90
Висновки до розділу 3 92
РОЗДІЛ 4. ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЙОГА- АЕРОБІКИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО
ШКІЛЬНОГО ВІКУ

95
4.1. Експертна оцінка доцільності розробки експериментальної моделі організації фізичного виховання на основі застосування
засобів йога-аеробіки

95

4.2. Обґрунтування та розробка моделі організації фізичного виховання молодших школярів на основі використання засобів
йога-аеробіки

96
4.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої
моделі організації фізичного виховання
120
4.3.1. Вплив засобів йога-аеробіки на показники фізичного
стану учнів
120
4.3.2. Вплив занять з елементами йога-аеробіки на рівень
шкільної тривожності першокласників
138
Висновки до розділу 4 141
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ
144
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 154
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 167
ДОДАТКИ 198

ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 8
ВСТУП 9
РОЗДІЛ 1 15
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 15
1.1. Стан здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості учнів початкової школи за результатами сучасних досліджень 15
1.2. Основні напрямки підвищення компонентів фізичного стану дітей молодшого шкільного віку в системи фізичного виховання 23
1.3. Використання елементів хатха-йоги в процесі фізичного виховання різних груп населення 36
Висновки до розділу 1 41
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 44
2.1. Методи дослідження 44
2.1.1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури 44
2.1.2. Соціологічні методи 45
2.1.3. Метод експертної оцінки 46
2.1.4. Педагогічні методи дослідження 47
2.1.4.1. Педагогічний експеримент 47
2.1.4.2. Педагогічне тестування 49
2.1.5. Антропометричні методи 54
2.1.6. Фізіологічні методи дослідження 54
2.1.7. Метод викопіювання із медичних карт 55
2.1.8. Метод експрес-скринінгу рівня соматичного здоров’я 55
2.1.9. Метод визначення адаптаційно-резервних можливостей організму учнів 57
2.1.10. Психологічні методи 58
2.1.11. Методи математичної статистики 59
2.2. Організація дослідження 60
РОЗДІЛ 3 63
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО СТАНУ, РІВНЯ ШКІЛЬНОЇ ТРИВОЖНОСТІ, МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ ТА СТИЛЮ ЖИТТЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 63
3.1. Стиль життя учнів початкової школи та його вплив на рівень фізичного здоров’я 63
3.2. Мотиваційні пріоритети молодших школярів у процесі фізичного виховання 66
3.3. Аналіз показників фізичного розвитку учнів молодшого шкільного віку 73
3.4. Рівень фізичної підготовленості молодших школярів 80
3.5. Рівень захворюваності дітей молодшого шкільного віку 86
3.6. Функціональний стан молодших школярів, рівень фізичного здоров’я та рівень
адаптаційно-резервних можливостей першокласників 89
3.7. Рівень шкільної тривожності першокласників 93
Висновки до розділу 3 95
РОЗДІЛ 4 98
ОБҐРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЙОГА-АЕРОБІКИ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ
ПОКАЗНИКІВ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНІВ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 98
4.2. Обґрунтування та розробка моделі організації фізичного виховання молодших школярів на основі використання засобів йога-аеробіки 99
4.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої моделі організації фізичного виховання 123
4.3.1. Вплив засобів йога-аеробіки на показники фізичного стану учнів 123

За час проведення педагогічного експерименту зазнали змін соматометричні величини (довжина та маса тіла, обхват грудної клітки),
........................................................................................................................... 124
4.3.2. Вплив занять з елементами йога-аеробіки на рівень шкільної тривожності першокласників
....................................................................................................................................................... 141
Після проведення педагогічного експерименту кількість негативних відповідей знизилась як в ЕГ так і в КГ, однак в ЕГ зміни виявилися більш істотними 142
Про ефективність використаної нами моделі ФВ також свідчать зміни, які відбулись у відсотковому співвідношенні учнів з різними рівнями шкільної тривожності. 142
Так, на початку дослідження у 58,3 % (n = 7) дівчаток ЕГ був виявлений високий рівень шкільної тривожності, у дівчаток КГ цей показник був дещо вищим і становив 62,5 % 143
Після 143
Висновки до розділу 4 144
РОЗДІЛ 5 147
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 147
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 157
ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 170
ДОДАТКИ 201

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ — артеріальний тиск
АРМ — адаптаційно-резервні можливості ДАТ — артеріальний тиск діастолічний ДТ — довжина тіла
ЕГ — експериментальна група ЖЄЛ — життєва ємність легень КГ — контрольна група
МТ — маса тіла
ОГК — обхват грудної клітки ОРА — опорно-руховий апарат
САТ — артеріальний тиск систолічний ССС — серцево-судинна система
ФВ — фізичне виховання
ФС — фізичний стан
ЧСС — частота серцевих скорочень у спокої

ВСТУП

Актуальність. Науковці вже досить тривалий час звертають увагу на необхідність кардинальної перебудови навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, впровадження інноваційних підходів у систему навчання з урахуванням психофізіологічних закономірностей розвитку дитини та сучасного соціально-економічного стану [110–113, 142–
145 та ін.]. В умовах сьогодення термінових і докорінних змін системи шкільної освіти вимагають не лише фахівці в галузі освіти і медицини, а й українське суспільство в цілому.
Особливої гостроти набуває необхідність подолання кризового стану, у якому знаходиться існуюча система фізичного виховання школярів в Україні, зокрема дітей молодшого шкільного віку. Пошуком шляхів удосконалення системи фізичного виховання молодших школярів присвячені численні наукові дослідження [8, 18, 93–94, 101–102, 142–145 та ін.].
Аналіз наукової літератури свідчить про існування різних підходів до вирішення цієї проблеми. Так концепція проектування інноваційних технологій у фізичному вихованні молодших школярів обґрунтована в роботах Н. В. Москаленко [142–145]; використання засобів туризму в процесі ФВ дітей молодшого шкільного віку висвітлено в працях М. В. Чернявського [206, 207], І. І. Головач [54], Г. О. Бутенко [32]; упровадження в процес ФВ учнів початкових класів занять в умовах водного середовища обґрунтовано в роботах В. П. Семененка [177, 178], Г. А. Жук [76, 77] теоретико- методичному обґрунтуванню тестування фізичної підготовленості присвячені праці В. В. Білецької [8].
Однак на сьогоднішній день все більш широкого розповсюдження отримує точка зору, відповідно якої потенціал фізичного виховання повинен

бути використаний не тільки з метою впливу на рухову сферу людини, а і на духовну, особистісну і соціальну сфери [12, 142–145, 169].
Оновлений Закон України «Про освіту» (2017) ставить перед освітянами завдання, пов’язані з пошуком та впровадженням нової системи навчання та виховання, розпочинаючи з початкової школи. Одним із ключових компонентів Закону є новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної реалізації людини у суспільстві. Мета нової української школи – сформувати всебічно розвинену особистість, ініціативну та творчу, здатну дбати про своє здоров’я та благополуччя протягом усього життя.
Відповідно до Концепції «Нова українська школа» одним із основних завдань першого циклу початкової освіти (1–2 класи) є успішна адаптація учня до шкільного життя. Надзвичайно важливого значення відповідно до завдань Концепції набуває процес фізичного виховання молодших школярів. Адже ФВ (фізичне виховання) повинне сприяти формуванню не тільки фізичного здоров’я учня, а й допомогти адаптуватися до нових умов життя, покращити психічну та соціальну складові здоров’я, сприяти розвитку розумових та творчих здібностей.
У науковій літературі існує значна кількість досліджень, які вказують на ефективність використання фітнес-програм, розроблених на основі застосування елементів хатха-йоги з метою підвищення показників фізичного стану людини. Ряд публікацій доводить ефективність використання засобів хатха-йоги у фізичній реабілітації [58, 87, 108, 223, 229 та ін.], тренуванні
спортсменів [25, 103, 226], у фізичному вихованні студентів [15, 148–151, 192, 237] тощо. Численні дослідження підтверджують позитивний вплив засобів хатха-йоги на психічну сферу людини [226, 224, 234, 236, 242 та ін.].
Не зважаючи на існування численних досліджень, які доводять позитивний вплив використання елементів хатха-йоги на показники ФС (фізичного стану) людей різних вікових груп, дані щодо використання елементів йога-аеробіки у фізичному вихованні молодших школярів з метою

комплексного впливу на фізичний, психічний та соціальний компоненти здоров’я залишаються не розкритими. Отже, все вищезазначене вказує на актуальність проблеми нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження проведене у відповідності до плану науково-дослідної роботи СумДПУ імені А. С. Макаренка, Міністерства освіти і науки України «Підвищення рівня здоров’я і фізичної підготовленості різних груп населення засобами фізичної культури» (державний реєстраційний номер 0111U005736) на 2011–2015 роки та «Теоретичні і методичні основи фізкультурної освіти різних груп населення» (державний реєстраційний номер 0116U000900) на 2016–2020 роки.
Роль автора полягає в обґрунтуванні та розробці моделі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку на основі використання елементів йога-аеробіки.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити модель організації фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку на основі використання елементів йога-аеробіки, спрямовану на покращення показників їх фізичного та психологічного станів.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу спеціальної науково-методичної літератури вивчити питання оптимізації системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
2. Дослідити особливості фізичного та психологічного стану, стилю життя молодших школярів та визначити їх мотиваційні пріоритети до фізкультурно-оздоровчих занять.
3. Визначити структуру та зміст різних форм занять з фізичного виховання молодших школярів на основі використання елементів йога- аеробіки.
4. Розробити та експериментально перевірити модель організації фізичного виховання, спрямовану на покращення показників фізичного та

психологічного станів молодших школярів, основу якої складає використання елементів йога-аеробіки в різних формах фізкультурно- оздоровчих занять.
Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – модель фізичного виховання молодших школярів з використанням елементів йога аеробіки.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; анкетування; антропометричні, соматоскопічні, фізіологічні методи дослідження; експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я; діагностика адаптаційно-резервних можливостей організму учнів; метод викопіювання із медичних карт; метод експертної оцінки; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; психодіагностичні методи; методи математичної статистики.
Наукова новизна роботи:
– вперше розроблено модель організації фізичного виховання молодших школярів на основі використання елементів йога-аеробіки в різних формах фізкультурно-оздоровчих занять, які впливають на покращення психічного, фізичного й соціального компонентів здоров’я;
– вперше розроблено структуру та зміст різних форм занять з фізичного виховання молодших школярів, характерною особливістю якого є виконання вправ йога-аеробіки під тексти віршів з метою підвищення емоційної насиченості занять, урізноманітнення навчального матеріалу, створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу учнів;
– вперше запропоновано вправи йога-аеробіки за класифікаційними ознаками їх впливу на фізіологічні показники людини;
– вперше виявлений вплив раціонального співвідношення різних елементів йога-аеробіки – статичних та динамічних асан, стретчингу, релаксації та дихальних вправ – на рівень шкільної тривожності учнів початкової школи;

– набули подальшого розвитку відомості про вікові та статеві особливості фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, про мотиваційні пріоритети, про рівень та динаміку розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку;
– підтверджені дані про низький рівень фізичного здоров’я, високий рівень шкільної тривожності та недостатній рівень рухової активності дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення дослідження полягає у можливості широкого впровадження розробленої моделі організації фізичного виховання молодших школярів, спрямованої на покращення показників їх фізичного та емоційного станів у практичну діяльність вчителів фізичної культури.
Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчальний процес комунальної організації (установи) «Шосткинська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 7 Шосткинської міської ради Сумської області», Іванківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1 Іванківського району Київської області, Херсонської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 41 Херсонської міської ради, у практику навчального процесу кафедри дошкільної та початкової освіти навчально-наукового інституту педагогіки та практичної психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, що підтверджується відповідними актами впровадження.
Особистий внесок здобувача у спільно опубліковані наукові праці полягає в організації та проведенні експериментальних досліджень, аналізі й інтерпретації отриманих даних, формулюванні висновків.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення доповідалися на Міжнародних наукових конференціях «Молода спортивна наука України» (м. Львів, 2014; 2015); Всеукраїнських науково- практичних конференціях молодих учених з міжнародною участю «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України» (м. Суми, 2014; 2015; 2016); Міжнародній науково-практичній конференції

«Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації» (м. Дніпропетровськ, 2014); Всеукраїнській школі педагогічного досвіду (м. Херсон, 2016), науково-методичних конференціях кафедри теорії і методики фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (2014–2016).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 13 наукових працях, із яких 6 статей представлено у фахових виданнях України (4 із них включено до міжнародної наукометричної бази), 2 статті – у виданнях України, які включено до міжнародної наукометричної бази, 3 праці апробаційного характеру, 2 праці додатково відображають наукові результати дисертації.
Структура та обсяг дисертації. Текст дисертаційної роботи викладений на 259 сторінках, із яких – 166 сторінок основного тексту. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний текст дисертації містить 15 рисунків і 39 таблиць. У роботі використано 244 джерела наукової і спеціальної літератури.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури свідчать про те, що існуюча система фізичного виховання молодших школярів в Україні потребує реформування. Необхідне оновлення змісту і структури фізичного виховання учнів початкової школи. Українські дослідники ведуть активний пошук шляхів подолання кризових явищ у ФВ дітей молодшого шкільного віку. Поряд з тим залишаються недостатньо розробленими підходи щодо використання засобів ФВ з метою комплексного впливу на фізичний, психічний та соціальний компоненти здоров’я молодших школярів. Результати аналізу друкованих та електронних джерел інформації дозволяють припустити, що у вирішенні проблеми покращення фізичного та психічного станів дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання значний потенціал та можливості має використання з цією метою моделі організації фізичного виховання, розробленої на основі застосування елементів йога-аеробіки.
2. Результати констатувального експерименту дозволили виявити деякі особливості фізичного стану дітей молодшого шкільного віку: результати вимірювань антропометричних показників свідчать, що в сучасних умовах у дітей молодшого шкільного віку досить часто (41,4 %) зустрічається дисгармонійний фізичний розвиток, простежується тенденція збільшення кількості дітей з невідповідністю розвитку окружності грудної клітки довжині тіла як у бік перебільшення через надлишок маси тіла (8,7 %), так і в бік зменшення через недостатній розвиток окружності грудної клітки (30,5
%); у 62 % обстежених дітей виявлені різноманітні порушення постави, причому з кожним роком навчання у школі кількість порушень зростає; у 50,9 % учнів початкової школи наявне одне або декілька хронічних захворювань, причому найбільш розповсюдженою патологією є хвороби ОРА (21,3 %) – плоскостопість та сколіоз; тестування рівня фізичної

підготовленості показало, що достатній рівень розвитку швидкісно-силових якостей мають 81,8 % молодших школярів, спритності – 65,1 % учнів, швидкості – 92,3 % четверокласників (в учнів 1–3 класів оцінювання рівня швидкості не передбачене програмою), найгірші результати діти молодшого шкільного віку показали в розвитку гнучкості – достатній рівень встановлений у 37,1 % учнів; у ході психологічного тестування в більшості першокласників (у 66,7 % хлопчиків і 57,1 % дівчаток) виявлений високий рівень шкільної тривожності.
Результати вивчення мотивації учнів 1–4 класів до занять фізичними вправами свідчать про значний потенціал шкільних уроків фізичної культури, адже більшості опитаних дітей уроки фізичної культури подобаються. Водночас, діти висловлювали бажання збільшити кількість ігрових та змагальних моментів, використання музичного супроводу.
Аналіз стилю життя молодших школярів вказує на зростання популярності способів проведення дозвілля не пов’язаних з руховою активністю та перевантаження учнів початкової школи навчальними предметами, що негативно позначається на їх самопочутті та здоров’ї.
3. Відповідно до запропонованих нами класифікаційних ознак засобів йога-аеробіки (статичних та динамічних асан, вправ стретчингу, дихальних вправ та релаксації) за ознаками їх впливу на показники фізичного стану людини, були визначені вправи: які сприяють корекції низького рівня розвитку обхвату грудної клітки молодших школярів; вправи для профілактики порушень постави; вправи, які сприяють зменшенню психологічного напруження; вправи на концентрацію уваги; вправи, які сприяють розвитку фізичних якостей (гнучкості, сили, витривалості, координації рухів).
4. Результати аналізу даних літературних джерел, даних власного констатувального експерименту та багаторічного досвіду роботи стали основою для розробки моделі організації фізичного виховання молодших школярів, яка передбачає використання раціонального співвідношення

традиційних засобів ФВ та різних елементів йога-аеробіки у різних формах занять з ФВ з метою покращення психічного, фізичного й соціального компонентів здоров’я. Модель ФВ містить мету, завдання, форми занять, засоби фізичного виховання, особливості організації процесу ФВ, прогнозований результат. Модель охоплює урочну та позаурочну форми занять та форми занять у режимі навчального дня. Характерною особливістю розробленого нами змісту основних форм занять з фізичного виховання молодших школярів є виконання вправ йога-аеробіки під тексти спеціально написаних для цього віршів, що враховує мотиваційні інтереси дітей цього віку і спрямовано на покращення емоційного клімату на уроці, стимулювання розвитку творчих здібностей учнів, урізноманітнення навчального матеріалу.
5. Результати формувального експерименту показали ефективність використання моделі фізичного виховання молодших школярів, розробленої на основі використання елементів йога-аеробіки з огляду позитивного впливу на показники фізичного стану учнів, оскільки:
– в учнів ЕГ статистично значуще покращились показники проби Штанге (р ˂ 0,01), проби Генча (р ˂ 0,01), показники динамометрії (р ˂ 0,05), статистично значуще знизились показники ЧСС (р ˂ 0,05) як у хлопчиків, так і у дівчаток; в КГ статистично значущих змін зазнали показники проби Штанге (р ˂ 0,01) та проби Генча (р ˂ 0,01), зміни ЧСС та динамометрії виявились статистично незначущими (p ˃ 0,05);
– позитивні зрушення у рівні фізичного здоров’я були у більшій мірі характерні для учнів ЕГ, аніж учнів КГ: рівень фізичного здоров’я підвищився у 75 % дівчаток та 64,3 % хлопчиків ЕГ, у той час як у КГ кількість учнів, у яких спостерігалось підвищення рівня фізичного здоров’я, склала 18,75 % у дівчаток та 16,7 % у хлопчиків;
– рівень АРМ в учнів ЕГ статистично значуще підвищився (p < 0,05) на 23,6 % у дівчаток і на 24,6 % у хлопчиків, натомість в учнів КГ не відбулося статистично значущих змін рівня АРМ (p ˃ 0,05);

– статистично значуще зросли показники фізичної підготовленості учнів ЕГ у рухових тестах: біг 30 м (p < 0,001), «човниковий біг» 4 по 9 м (p < 0,01), стрибок у довжину з місця (p < 0,01), нахил тулуба із положення сидячи (p < 0,01), показниках статичної рівноваги (p < 0,001), показниках силової витривалості м’язів спини (p < 0,01) та черевного пресу (p < 0,01); в учнів КГ позитивні статистично значущі зміни спостерігалися в показниках бігу на дистанції 30 м (p < 0,001) та «човниковому бігу» 4 по 9 м (p < 0,001), у показниках силової витривалості м’язів черевного пресу у хлопчиків (p < 0,05).
6. Про позитивний вплив розробленої нами моделі ФВ молодших школярів на показники психоемоційного стану учнів свідчить порівняльний аналіз рівня шкільної тривожності учнів експериментальної та контрольної груп до та після проведення експерименту, тому що спостерігається позитивна динаміка показників більшою мірою в ЕГ, ніж у КГ. Так після проведення експерименту рівень шкільної тривожності знизився у 58,3 % дівчаток і 57,1 % хлопчиків ЕГ, у той час як в КГ частка вказаних учнів склала 25 % дівчаток і 33,3 % хлопчиків.
7. Отримані результати досліджень підтвердили ефективність розробленої моделі організації ФВ молодших школярів з метою підвищення функціональних показників, рівня фізичного здоров’я, фізичної підготовленості, адаптаційно-резервних можливостей та зниження рівня шкільної тривожності, що свідчить про доцільність широкого використання цієї моделі в процесі ФВ молодших школярів.
Перспективи подальших досліджень передбачають розробку науково обґрунтованої системи занять з використанням засобів йога-аеробіки для школярів різних вікових груп.