Вареник Олег Миколайович. Організаційна взаємодія між суб'єктами спорту для всіх на місцевому рівні : Вареник Олег Николаевич. Организационная взаимодействие между субъектами спорта для всех на местном уровне Varenik Oleg Nikolayevich. Organizatsionnaya vzaimodeystviye mezhdu sub"yektami sporta dlya vsekh na mestnom urovne

Краткое описание

Вареник Олег Миколайович. Організаційна взаємодія між суб'єктами спорту для всіх на місцевому рівні.- Дисертація канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02, Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - Київ, 2014.- 242 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВАРЕНИК ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 796.072.2

ОРГАНІЗАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник
Дутчак Мирослав Васильович,
доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Київ – 2014

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………...
4
ВСТУП………………………………………………………………
5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ЙОГО СУБ’ЄКТАМИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ………………………………………………………………...

10
1.1. Теоретичний аналіз основних дефініцій дослідження…………… 10
1.2. Особливості розвитку та сучасна структура системи залучення населення до спорту для всіх на місцевому рівні…………………
18
1.3. Сучасні потреби суспільства щодо розвитку організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні…...
28
Висновки до 1 розділу………………………………………………
37
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…
39
2.1. Методи дослідження……………………………………………….. 39
2.1.1. Аналіз та узагальнення літературних джерел і документів……... 40
2.1.2. Системний аналіз…………………………………………………... 42
2.1.3. Організаційний аналіз та організаційний діагноз………………... 42
2.1.4. Опитування (анкетування)………………………………………… 43
2.1.5.
2.1.6. Експертна оцінка……………………………………………………
Метод моделювання……………………………………………….. 45
51
2.1.7.
Методи математичної статистики………………………………… 52
2.2. Організація дослідження…………………………………………...
56
РОЗДІЛ 3. ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЯЛЬНІСТЬ СИСТЕМИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ, ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ……………………………………………..

58
3.1. Ставлення споживачів до регулярної рухової активності, їх особисті інтереси та можливості………………………………….

62
3.1.1. Чинники, що формують позитивне ставлення населення до регулярної рухової активності…………………………………….
65

3.1.2.
Чинники, що стримують бажання населення займатись регулярною руховою активністю………………………………….

70
3.1.3. Групування чинників, що впливають на особисте ставлення населення до спорту для всіх за результатами експертного опитування…………………………………………………………...

76
3.2. Характеристика соціального-економічного середовища на місцевому рівні………………………………………………………
83
3.3. Стан сучасної інфраструктури системи спорту для всіх на місцевому рівні………………………………………………………
99
3.4. Визначення пріоритетних напрямів застосування організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні……
122
Висновки до 3 розділу……………………………………………….
129
РОЗДІЛ 4. ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ СУБ’ЄКТАМИ СПОРТУ ДЛЯ ВСІХ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ……………………………………………….

131
4.1. Суб’єкти, які сприяють залученню населення до спорту для всіх на місцевому рівні та модель зв’язків між ними……………….…
131
4.2. Функції окремих суб’єктів місцевого рівня в рамках організаційної взаємодії між ними…………………………………
143
4.3. Організаційні заходи щодо налагодження взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні……………………
157
Висновки до 4розділу……………………………………………….
165

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………

166
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………….
174
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...
182
ДОДАТКИ…………………………………………………………...
205

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

НУФВСУ - Національний університет фізичного виховання і спорту України
ЗСЖ - Здоровий спосіб життя
НАН України - Національна академія наук України
ЗМІ - Засоби масової інформації
ЖКГ - Житлово-комунальне господарство
ЦФЗН - Центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх»
ОВС - Органи внутрішніх справ

ВСТУП
Актуальність теми. Значних зусиль докладено представниками сучасної науки щодо вивчення умов та теоретичного обґрунтування процесів становлення та розвитку системи спорту для всіх в Україні. Серед українських науковців є такі, що присвятили чимало своїх робіт вивченню різних аспектів діяльності системи спорту для всіх як важливої складової національної фізичної культури (Л.В. Волков [43]; М.В. Дутчак [66]; О.М. Жданова [68]).
Питання налагодження організаційної взаємодії між різними суб’єктами системи залучення населення до рухової активності протягом тривалого часу вивчаються зарубіжними авторами (G. Dahlgren [202], В.В. Новокрещенов [131]). Теоретико-методологічною основою для їх розробки стали праці відомих вчених: соціологів П.А. Сорокіна, Н. Смелзера; одного із засновників синергетичної теорії Г. Хакена; розробника теорії стейкхолдерів Р. Фрімана тощо.
Певними здобутками в цьому напрямку збагатилась за останні роки і українська наука як на загальнотеоретичному рівні (М.В. Тулєнков [178], 2009), так і на рівні застосування організаційної взаємодії в окремих сферах діяльності суспільства: економіці (Н.В. Бичкова [12]); освіті (Т.Г. Харченко [190], С.О. Омельченко [133], О.І. Шиян [194]); охороні здоров’я (О.І. Мартинюк [114]). На особливу увагу в контексті нашого дослідження заслуговують дослідження фахівців з питань територіального управління (О.Ю. Бобровська [18]).
У роботах сучасних науковців у сфері фізичної культури і спорту в достатній мірі розкрито питання взаємодії суб’єктів, що причетні до організації рухової активності різних груп населення (А. Нестерова [130], Н. Городній [50], Н. Тхір [179]). Досліджень, в ході яких вивчалися б особливості взаємодії таких суб’єктів на місцевому рівні, включаючи організації, що безпосередньо не відносяться до сфери фізичної культури і спорту, нажаль, не виявлено.
Водночас, не дивлячись на дієві заходи стратегічного характеру, що були запроваджені в Україні з метою покращення умов залучення населення до регулярної рухової активності, говорити про значні позитивні зрушення в цьому напрямку, на наш погляд, поки що рано. Про це свідчать дані статистичної звітності, соціологічних досліджень, висновки фахівців, а також положення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки.
Отже, соціальна значущість та недостатня наукова розробленість зазначеної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження виконувалось:відповідно до теми 1.3.1. «Управлінські та педагогічні засади гуманізації масового спорту в Україні» (номер державної реєстрації 0107U000493) Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 роки Міністерства України в справах сім’ї, молоді та спорту; згідно теми 3.9. «Удосконалення наукових засад спорту для всіх, фітнесу та рекреації» (номер державної реєстрації 0111U001735) Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури та спорту на 2011-2015 рр. на кафедрі здоров’я людини, фітнесу та рекреації Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ). Роль автора полягає у здійсненні комплексного аналізу умов залучення населення до спорту для всіх та розробці моделі управління організаційною взаємодією між його суб’єктами на місцевому рівні.
Мета дослідження - науково обґрунтувати процес удосконалення організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні.
Завдання дослідження:
1. Узагальнити теоретичні підходи до характеристики суб’єктів спорту для всіх на місцевому рівні та організаційної взаємодії між ними.
2. Здійснити аналіз чинників, які впливають на процес залучення населення до спорту для всіх на місцевому рівні.
3. Виявити на місцевому рівні пріоритетні напрями спільної діяльності суб’єктів спорту для всіх, які спроможні найбільше сприяти залученню населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності.
4. Розробити модель організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні та визначити особливості її практичного застосування.
Об’єкт дослідження – система спорту для всіх.
Предмет дослідження – організаційна взаємодія між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було застосовано ряд наукових методів дослідження: аналіз літературних джерел та документів; системний аналіз;організаційний аналіз та організаційний діагноз; опитування (анкетування); експертна оцінка; моделювання; методи математичної статистики (методи теорії інформації; методи прийняття управлінських рішень).
Наукова новизна отриманих результатів:
- вперше розроблено модель організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні, відмінними ознаками якої є запропонована організаційна структура, наведені структурні елементи системи, можливі інформаційні канали та характер організаційної комунікації між ними, структура колективної та індивідуальної діяльності, сукупність актуальних завдань спорту для всіх на місцевому рівні;
- вперше визначено суб’єкти, які найбільше сприяють підвищенню рівня залучення населення до спорту для всіх на місцевому рівні, а також виявлено їх потенційні можливості та основні функції з організаційної взаємодії;
- вперше обґрунтовано пріоритетні напрями спільної діяльності суб’єктів спорту для всіх на місцевому рівні, реалізація яких в сучасних умовах дозволить підвищити ефективність процесу залучення населення до рухової активності;
- набули подальшого розвитку теоретичні та емпіричні знання щодо класифікації чинників, які на місцевому рівні найбільше впливають на процес залучення населення до спорту для всіх;
- доповнено і розширено дані про функціонування і розвиток спорту для всіх на місцевому рівні, а також про особливості налагодження організаційної взаємодії між окремими суб’єктами як сфери фізичної культури і спорту, так й інших гуманітарних сфер.
Практична значущість отриманих результатів полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні ряду організаційно-управлінських рішень, щодо удосконалення організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні. Це сприяє реалізації положень базових документів стратегічного характеру: Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту, Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки та ін.
Матеріали дослідження було застосовано в процесі підвищення кваліфікації керівних кадрів сфери фізичної культури і спорту, організацій системи спорту для всіх, місцевого самоврядування. Отримані результати можуть бути використані в навчальному процесі підготовки бакалаврів та магістрів у галузі знань «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини».
Результати роботи впроваджено в організаційно-управлінську діяльність Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», Володимир-Волинського міського центу фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Волинської області; Артемівського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» у Донецькій області, а також у навчальний процес кафедри менеджменту і економіки НУФВСУ (акти впроваджень представлено у додатках).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, методичні розробки та висновки дисертаційного дослідження є результатом самостійної роботи автора. У публікаціях висвітлено основні положення та новизна дисертаційної роботи. Результати теоретичного обґрунтування доцільності реалізації розроблених напрямів організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні сформульовані автором особисто. В наукових працях, що опубліковані у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які були отримані автором особисто і відображають бачення щодо вирішення проблем, які стримують процес залучення населення до регулярної рухової активності з метою збереження та покращення здоров’я на місцевому рівні. Особистий внесок здобувача є визначальним в організації та проведенні досліджень, обробці та аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були представлені на Міжнародному науковому конгресі «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» (м. Алмати, 7-10 жовтня 2009 р.; м. Київ, 5-8 жовтня 2010 р.;м. Кишинів, 12-15 вересня 2011р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Молодь та олімпізм» (м. Київ, 7-8 квітня 2011 р.); VI Міжнародній конференції молодих вчених «Молодь та олімпійський рух» і Всеукраїнському студентському форумі «Студент і спортивна наука» (м. Київ, 11-12 квітня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Здоров’я і рухова активність: соціально-економічні та медичні аспекти» (м. Київ, 21-22 листопада 2013 р.); в процесі виступів перед слухачами Центру підвищення кваліфікації та післядипломної освіти НУФВСУ; на засіданнях кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації, кафедри менеджменту і економіки НУФВСУ, звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені в 12 публікаціях, серед яких: статті у наукових фахових виданнях України – 5, в тому числі, у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз – 3,у міжнародних – 2 , у збірниках матеріалів і тез - 5.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.Аналіз спеціальних літературних джерел та практичного досвіду роботи у сфері фізичної культури і спорту свідчить, що впродовж останнього десятиріччя авторитетні міжнародні міжурядові організації (ООН, ЮНЕСКО, ВООЗ, Рада Європи та Європейський Союз) все більше уваги приділяють розвитку спорту для всіх на глобальному, континентальному, національному та місцевому рівнях. Визначено, що основна відповідальність за це питання покладається на органи місцевого самоврядування. Структура сучасної системи залучення населення до спорту для всіх в Україні характеризується такими основними ознаками: поліфункціональність, відкритість, самоорганізованість та динамічність розвитку. Спорт для всіх розглядається як генерувальний чинник здорового способу життя, який є провідною детермінантою здоров’я людини. Для забезпечення досягнення цілей системи спорту для всіх та реалізації її функцій доцільним вбачається здійснення наукових досліджень актуальних проблем залучення різних груп населення до оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Серед таких проблем слід відзначити відсутність належної організаційної взаємодії між суб'єктами спорту для всіх на місцевому рівні.
2. Найбільш суттєвими чинниками, що впливають на формування особистого позитивного ставлення громадян до регулярної рухової активності, в основному є такі, що пов’язані з суб’єктивним відчуттям або очікуванням користі, отриманої в результаті рухової активності:бажання бути здоровим (52% опитаних експертів); бажання мати привабливий вигляд (41%);стимулювання кращого самопочуття (35%); зменшення ваги тіла (22%).
Серед чинників, що стримують формування бажання у людей займатись руховою активністю є такі, які пов’язані з особистим соціально-економічним статусом особи: особиста невдоволеність наявними умовами у загальнодоступних місцях оздоровчо-рекреаційного призначення та на відповідних об’єктах (28%); відчуття дефіциту вільного часу (28%); особиста фінансова неспроможність відвідувати наявні організовані структури (клуби, секції, колективи) фізкультурно-оздоровчого спрямування (19%).
3. Вагомими сприятливими чинниками мікросередовища, що впливають на процес залучення населення до спорту для всіх, експерти визнали:наявність лісопаркових зон, водоймищ та інших умов, пов’язаних з екологічною безпекою, естетичним наповненням тощо (58%);наявність поруч з помешканням потенційних можливостей для занять руховою активністю: відкритих майданчиків навчальних закладів; приміщень (підвалів, горищ), придатних для облаштування місць занять спортом для всіх (57%); унормування питань про недопущення випадків асоціальної поведінки у місцях для занять оздоровчо-рекреаційною руховою активністю на прибудинкових територіях, у парках та інших місцях масового відпочинку (43%).
Чинники мікросередовища, дію яких, на думку експертів, доцільно зменшити: відсутність прийнятних санітарних та умов безпеки у місцях масового відпочинку (56 %); невідповідність наявних об’єктів фізкультурно-спортивного призначення у місцях занять руховою активністю необхідним вимогам технічного та санітарного стану (52%);відсутність в достатньому обсязі інформації про організацію роботи доступних закладів оздоровчо-рекреаційного спрямування (47%);відсутність у достатньому обсязі консультативної допомоги щодо організації самостійних занять, контролю за станом здоров’я тощо (43%);відсутність умов для занять окремими видами спорту, що набувають популярності останнім часом, або могли б стати більш популярними за наявності умов (велосипедних та бігових доріжок, велостоянок, пунктів прокату інвентарю, велосипедних, лижних та пішохідних маршрутів тощо) (41%).
4. Переважна кількість респондентів серед населення (96%) виявляють особисту зацікавленість, в т.ч. активну (11%), у розвитку спорту для всіх та бажають бути залученими до регулярної рухової активності (86%). Особи, які регулярно займаються руховою активністю, віддають перевагу заняттям у самостійному режимі (37%), або у складі малих груп (44%). Отже,особливої актуальності набувають: 1) просвітницька діяльність серед населення щодо методики організації та проведення самостійних занять руховою активністю; 2) підтримка з боку органів місцевого самоврядування ініціативи населення щодо організації занять руховою активністю у неформальних групах; 3) необхідність пошуку шляхів раціонального використання наявної матеріально-технічної бази, що перебуває в муніципальній власності,незалежно від її відомчого підпорядкування, для забезпечення потреб спорту для всіх в інтересах різних груп населення; 4) пріоритетність проектів, реалізація яких не потребує значних капіталовкладень, зокрема впорядкування наявних фізкультурно-спортивних об’єктів оздоровчо-рекреаційних зон, прибудинкових територій тощо.
5. Пріоритетними напрямами спільної діяльності суб’єктів спорту для всіх з найменшими витратами ресурсів виділено такі:приведення до привабливого стану загальнодоступних місць оздоровчо-рекреаційного призначення та відповідних споруд, на що вказали 50% експертів;подальше облаштування та використання для організації регулярної рухової активності населення паркових та інших зон рекреаційного призначення в населених пунктах та поблизу них (35%);проведення роз’яснювальної роботи серед населення про необхідність застосування регулярної рухової активності з метою формування здоров’я із залученням лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я (60%).
6. Для реалізації пріоритетних напрямів спільної діяльності з метою залучення населення до спорту для всіх визначено такі суб’єкти місцевого рівня (з максимальною кількістю структурних зв’язків між ними):
• добровільні об’єднання громадян (6);
• виробничий сектор (6);
• заклади освіти (5);
• місцеві центри фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» (4);
• житлово-комунальні господарства (4);
• заклади охорони здоров’я (3);
• паркові господарства (3);
• правоохоронні структури (3);
• засоби масової інформації (2).
7. Серед вказаних суб’єктів найбільш активними у процесі залучення населення до спорту для всіх виділено лише заклади освіти, на що вказали 45% експертів та спортивні клуби (40%). Окремі суб’єкти не достатньо задіяні у вказаному процесі, а саме: суб’єкти житлово-комунального господарства (73%); заклади охорони здоров’я (66%); паркові господарства (60%); федерації з видів спорту (53%). Інші суб’єкти беруть лише епізодичну участь у процесі залучення населення до регулярної рухової активності (45%). Причиною пасивної участі суб’єктів у процесі функціонування системи спорту для всіх є неузгодженість їх дій в цьому напрямі через відсутність належного рівня організаційної взаємодії між ними.
8. Розроблено модель організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх на місцевому рівні, яка відображає організаційну структуру, кількісний опис залучення певних структурних елементів системи, можливі потоки інформації між ними, структуру колективної та індивідуальної діяльності. Визначено повноваження кожного суб’єкта для забезпечення організаційної взаємодії у процесі залучення населення до спорту для всіх.
Практичне застосування розробленої моделі доцільно здійснювати з урахуванням умов кожного окремого адміністративно-територіального утворення, зокрема:місцевих традицій, соціальної активності та згуртованості громади, ставлення представників органів влади, керівників місцевих підприємств, громадських організацій до ідеї формування здоров’я населення шляхом використання рухової активності, можливостей наявної інфраструктури спорту для всіх та природного довкілля, індивідуальних уподобань членів громади тощо.
У подальшому науковий інтерес викликають дослідження щодо вдосконалення організаційної взаємодії між суб’єктами спорту для всіх у таких аспектах: управлінському (розробка механізмів реалізації основних функцій управління системою спорту для всіх на місцевому рівні); економічному (пошук шляхів підвищення ефективності спорту для всіх як дієвого засобу вдосконалення та відновлення робочої сили); правовому (унормування відносин між суб’єктами організаційної взаємодії); соціальному (підвищення рівня соціальної активності місцевих громад); педагогічному (формування належного рівня знань та умінь щодо застосування рухової активності представниками різних груп населення); організаційному (пошук можливості залучення до процесу організаційної взаємодії нових учасників та подальше удосконалення цього процесу в умовах, що змінюються) та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амосов М. М. Роздуми про здоров’я / М. М. Амосов; пер. з рос. –К.: Здоров’я, 1990. – 168 с.
2. Амосов Н. М. Физическая активность и сердце / Н. М. Амосов, Я. А. Бендет. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Здоров’я, 1989. – 214 с.
3. Апанасенко Г. Л. Здоровый образ жизни: перспективы на Украине / Г. Л. Апанасенко // Физкультура в профилактике, лечении и реабилитации. 2007. - №04. - С. 62-65.
4. Аристова Л. В. Физическая культура: отрасль в новых условиях хозяйствования / Л. В. Аристова, С. П. Шпилько. – М.: Экономика, 1991. – 216 с.
5. Баєва О. В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я: навч. посіб. / О. В. Баєва. — К.: Центр учбової л-ри, 2008. — 640 с.
6. Бака М. М. Организационно-методологические основы развития физической культуры и спорта в республике (на материале Украинской ССР): автореф. дис. доктора пед. наук. спец.13.00.04. / М. М. Бака; ГЦОЛИФК. – М., 1990. - 32 с.
7. Бальсевич В. К. Физическая культура для всех и для каждого / В. К. Бальсевич. – М.: Физкультура и спорт, 1988. - 208 с.
8. Бальсевич В. К. Физическая подготовка в системе воспитания культуры здорового образа жизни человека / В. К. Бальсевич // Физ. культура и здоровый образ жизни: материалы Всесоюз. науч.-практ. конф. (Севастополь,16– 20 февраля 1990 г.; Чикаго, 13–18 мая 1990 г.) / Госкомспорт СССР; ВНИИФК; под. ред. П.А.Виноградова. – М., 1990. - С. 11–16.
9. Берж К. Теория графов и ее применение / К. Берж. - М., 1962. - 320 с.
10. Бестужев-Лада И. В. Технологии прогнозных разработок социальных проектов / И. В. Бестужев-Лада, Г. А. Наместникова. – М., 1992. – 212 с.
11. Бех І. Д. Виховання особистості: підручник для студ. вищ. навч. закл. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2008. – 848 с.
12. Бичкова Н. В. Стійкість розвитку сучасної корпорації у контексті системно-синергетичного підходу / Н. В. Бичкова // Вісн. Хмельниц. нац. ун-ту. – 2010. – № 3, Т. 2. – С. 90-93.
13. Благій О. Організаційно-педагогічні умови формування мотивації студентів дорухової активності у процесі фізичного виховання / О. Благій, Є. Захаріна // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2009. – №04. – С. 92– 95.
14. Блейк Р. Научные методы управления / Р. Блейк, Д. Моутон. – К.: Наук. думка, 1990. – 238 с.
15. Бобровська О. Ю. Методичні засади корпоративного управління соціальною сферою : навч. посіб. / О. Ю. Бобровська. – Донецьк: ДДТУ, 2010. – 262 с.
16. Бобровська О. Ю. Теоретико-методологічні засади запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень: дис. доктора наук з держ. управління: спец. 25.00.04 «Місцеве самоврядування» / О. Ю. Бобровська; Донец. держ. ун-т управління. – Донецьк, 2009.
17. Бобровська О. Ю. Корпоративне управління в місцевому самоврядуванні: монографія / О. Ю. Бобровська. – Донецьк : ДРІДУ НАДУ, 2008. – 284 с.
18. Бобровська О. Ю. Розвиток форм корпоративного самоврядування в муніципальних утвореннях / О. Ю. Бобровська // Держава та регіони. Сер.: Держ. управління. - 2008. - № 2. - С. 14–20.
19. Бондар Т. С. Особливості виникнення та розвитку громадських фізкультурно-спортивних організацій в Україні у XX ст. / Т. С. Бондар // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту: зб. наук. пр. / за ред. С. С. Єрмакова; ХДАДМ (ХХПІ). – Х., 2006. - №11. - С. 9–12.
20. Бондар Т. С. Фізкультурно-спортивний клуб загальноосвітнього закладу та організаційні фактори його створення / Т. С. Бондар, І. І. Приходько // Слобожан. наук.-спорт. вісн.: зб. наук. ст. / ХДАФК. – Х.: [б. в.], 2008. – Вип. 4. - С. 201–204.
21. Бондар Т. Фізкультурно-оздоровчі клуби як форма організації позакласної роботи зі школярами / Т. Бондар // Олімп. спорт і спорт для всіх: ХІV Міжнар. наук. конгр., присвяч. 80-річчю НУФВСУ (Київ, 5-8 жовтня 2010 р.): тези доповід. / відповід. за вип. В. О. Кашуба. – К.: Олімп. л-ра, 2010. – С.423.