Маринич Вікторія Леонідівна. Інноваційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах : Маринич Виктория Леонидовна. Инновационные подходы в организационном обеспечении физкультурно-оздоровительной работы во внешкольных учебных заведениях



  • Название:
  • Маринич Вікторія Леонідівна. Інноваційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах
  • Альтернативное название:
  • Маринич Виктория Леонидовна. Инновационные подходы в организационном обеспечении физкультурно-оздоровительной работы во внешкольных учебных заведениях
  • Кол-во страниц:
  • 286
  • ВУЗ:
  • Національний університет фізичного виховання і спорту України
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Маринич Вікторія Леонідівна. Інноваційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах.- Дисертація канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.02, Нац. ун-т фіз. виховання і спорту України. - Київ, 2014.- 286 с.





    Міністерство освіти і науки України

    Національний університет фізичного виховання і спорту України

    На правах рукопису

    МАРИНИЧ ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА


    УДК 796.034.2:374


    ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
    ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ
    У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

    24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
    з фізичного виховання та спорту


    Науковий керівник:
    Когут Ірина Олександрівна,
    кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент



    Київ – 2014
    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………….
    ВСТУП.............................................................................. 5
    6
    РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ В ДІЯЛЬНОСТІ РІЗНИХ ТИПІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА МІСЦЕ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В УДОСКОНАЛЕННІ ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ……………………………………………



    13
    1.1. Підходи до реалізації освітньої політики з питань формування культури здоров’я учнівської молоді..............
    13
    1.2. Сутність основних положень фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти……….…………………………….
    19
    1.3. Характеристика інноваційних підходів, що мають місце в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у навчальних закладах України та світу………………………………..………………………….

    33
    1.4. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в різних типах освітніх установ...……………………………………...
    42
    1.5.
    Позашкільні навчальні заклади як місце реалізації фізкультурно-оздоровчої роботи……………………………
    Висновки до 1 розділу
    47
    54
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ…………... 56
    2.1. Методи дослідження………………………………………..… 56
    2.1.1. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет .........................................................................
    56
    2.1.2. Аналіз документальних джерел…………..…………………. 56
    2.1.3. Контент-аналіз ……………………………………………….. 57
    2.1.4. Соціологічні методи ………………...………………………... 57
    2.1.5. Метод порівняння та зіставлення ………………………….. 58
    2.1.6. Методи математичної статистики…………….…………….. 58
    2.2. Організація досліджень……………………………………... 60
    РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ……………………………………………………


    63
    3.1. Аналіз традиційних підходів до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти різних країн світу……
    63
    3.2. Аналіз інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у вітчизняних закладах освіти………………………..................

    77
    3.3. Фізкультурно-оздоровча робота в закладах освіти міста Києва: стан та перспективи розвитку………………………...
    81
    3.4. Специфіка організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи в позашкільних навчальних закладах……………………………………………………….

    90
    3.5. Зміст фізкультурно-оздоровчої роботи в позашкільних навчальних закладах………………………………………….
    101
    3.6. Характеристика форм організації фізкультурно-оздоровчої роботи в позашкільних навчальних закладах………………..
    108
    Висновки до 3 розділу………………………………………... 115
    РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ………


    117
    4.1. Шляхи вдосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах….....…………………….
    117
    4.2. Характеристика організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи в дослідному позашкільному навчальному закладі комплексного типу.....

    139
    4.3. Впровадження інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у дослідному позашкільному навчальному закладі…………………….......

    148
    4.3.1. Організація, зміст і основні положення комплексного інноваційного проекту «Здорове покоління» для дітей молодшого шкільного віку……………………………………

    148
    4.3.2. Обґрунтування комплексного інноваційного проекту «Літня школа радості і здоров’я» ………………………….
    180
    4.3.3. Характеристика комплексного інноваційного проекту «Школа радості й здоров’я»…………………………………..
    200
    Висновки до 4 розділу………………………………………. 209
    РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ………………………...…………………..
    211
    ВИСНОВКИ.............................................................................. 222
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………
    227
    ДОДАТКИ……………………………………………………. 260

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ВНЗ – вищий навчальний заклад
    ГПД – група продовженого дня
    ДНЗ – дошкільний навчальний заклад
    ДОЕЦ – Дитячий оздоровчо-екологічний центр
    ДЮСШ – дитячо-юнацька спортивна школа
    ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
    ІІТЗО – Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
    МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України
    МОН України – Міністерство освіти і науки України
    НАМН України – Національна академія медичних наук України
    НАПН України – Національна академія педагогічних наук України
    ОРА – опорно-руховий апарат
    ПНЗ – позашкільний навчальний заклад
    ПТНЗ – професійно-технічний навчальний заклад
    СДЮШОР – спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву


    ВСТУП

    Актуальність теми. Погіршення стану здоров’я і фізичної підготовленості сучасних школярів та орієнтація педагогічної освіти України на досягнення відповідності європейським стандартам вимагає пошуку ефективних шляхів оновлення змісту, форм, методів та підходів до організаційного забезпечення навчально-виховного процесу, зокрема фізкультурно-оздоровчої роботи (ФОР) (О. Д. Дубогай, 2007 [47, 48]; Т. Є. Бойченко, 2008 [16]; Т. Ю. Круцевич, 2003–2014 [79, 195, 196]; Н. В. Москаленко, 2010–2014 [138] та ін.).
    Вирішення проблем збереження та зміцнення здоров’я молоді у площині традиційного навчально-виховного процесу з орієнтацією дітей лише на кількісні показники набуття знань, а не формування позитивного ставлення до свого здоров’я, та за умов наявного навчально-методичного забезпечення є достатньо проблематичним (О. В. Андрєєва, 2010–2014 [2]; В. Г. Арефьєв, 2008–2014 [5]; І. Д. Бех, 2003–2014 [11, 12, 13]; Т. Є. Бойченко, 2006, 2008 [17]; М. В. Дутчак, 2009–2012 [49, 50]; О. А. Томенко, 2008 [199, 200]; О. І. Шиян, 2010 [214, 215] та ін.).
    Існують окремі педагогічні колективи навчальних закладів, що активно впроваджують здоров’язберігальні технології, підвищують ефективність навчально-виховного процесу та сприяють формуванню здорового освітнього простору (Національна мережа Шкіл сприяння здоров’ю – 2004–2012 рр.). У цих установах учні, вчителі, батьки займають чітку громадянську позицію щодо підтримки виконання Державних та національних програм з формування культури здоров’я, Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України, наказів МОН України, спрямованих на активізацію зусиль щодо виховання здорового способу життя, профілактику тютюнокуріння, алкоголізму, наркозалежності, захворювань на СНІД серед дітей та учнівської молоді. Проте подібних навчальних закладів ще недостатньо, а їхні можливості є обмеженими для розв’язання питань щодо збереження здоров’я молодого покоління на національному рівні.
    У вирішенні зазначених проблем корисним має стати досвід і можливості позашкільних навчальних закладів (ПНЗ), які завдяки відкритості виховної системи, варіативності, розмаїттю гуртків, студій, секцій, клубів за інтересами, спроможні реалізовувати актуальні завдання з формування здорового способу життя, впроваджувати інноваційні підходи в організацію фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми (О. В. Биковська, 2013 [15]; В. В. Вербицький, 2000–2014 [24]; Г. П. Пустовіт, 2002–2014 [170–173]).
    Погіршення стану здоров’я і фізичного розвитку сучасних дітей (Г. Л. Апанасенко, 2005 [4]; О. Бар-Ор, 2009 [9]; В. О. Кашуба, 2003–2014 [69]; C. Hopper, 2008 [224]; P. Kelly, 2013 [225]; J. Kosiewicz, 2004 [234]), соціальне замовлення на збереження їх здоров’я зусиллями освітніх закладів (Є. А. Захаріна, 2009–2013 [57]; Н. В. Ковальова, 2013 [71]; Є. В. Хромін, 2013 [211]; М. В. Чернявський, 2011 [212]), відсутність інноваційних підходів, спрямованих на позитивний результат (М. М. Булатова, 2002–2014 [18]; В. М. Єрмолова, 2013 [51]) вимагають пошуку найбільш ефективних і прогресивних шляхів вирішення проблем організаційного забезпечення ФОР серед школярів. Брак уваги до можливостей ПНЗ у вирішенні проблем збереження та зміцнення здоров’я школярів, удосконалення їх фізичної підготовленості, а також недостатня кількість наукових досліджень із зазначених питань обумовлюють актуальність роботи.
    Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Робота виконана як складова частина досліджень «Зведеного плану науково-дослідної роботи в сфері фізичної культури і спорту 2011–2015 рр.» Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту 3.1. «Вдосконалення програмно-нормативних засад фізичного виховання в навчальних закладах» (№ державної реєстрації 0111U001733) та 1.10. «Соціально-гуманістичні засади розвитку адаптивного спорту в Україні» (№ державної реєстрації 0113U004011). Роль автора полягає у вивченні інноваційних підходів в організаційному забезпеченні ФОР у ПНЗ України та розробці і впровадженні комплексних інноваційних проектів.
    Мета дослідження – обґрунтування шляхів удосконалення організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах на підставі розробки та впровадження комплексних інноваційних проектів.
    Задачі дослідження:
    1. Дослідити роль фізкультурно-оздоровчої роботи в діяльності різних типів навчальних закладів та місце інноваційних підходів в удосконаленні її організаційного забезпечення за даними літературних джерел.
    2. Проаналізувати традиційні та інноваційні підходи щодо організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти.
    3. Визначити специфіку інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах позашкільного навчального закладу.
    4. Обгрунтувати доцільність реалізації комплексних інноваційних проектів у позашкільних навчальних закладах задля вдосконалення організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи.
    Об’єкт дослідження – організаційне забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних закладах освіти.
    Предмет дослідження – механізм реалізації інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах.
    Методи досліджень. У процесі виконання дисертаційної роботи використано наступні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет; аналіз документальних джерел; контент-аналіз; соціологічні методи; метод порівняння та зіставлення; методи математичної статистики.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    - вперше визначені інноваційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах, що мають соціально-педагогічне значення і полягають у реалізації різнорівневих організаційних змін: зовнішньої співпраці позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, внутрішньої взаємодії на рівні позашкільного навчального закладу, варіативності в його діяльності, – та передбачають впровадження інновацій у змісті, формах, організації управління освітньою системою шляхом інтеграції оздоровчих знань у навчальні програми різних напрямів позашкільної освіти; залученні вихованців творчих об’єднань до активної оздоровчої діяльності для змінного контингенту гуртківців;
    - вперше обґрунтовано і доведено необхідність застосування комплексних інноваційних проектів «Здорове покоління», «Літня школа радості і здоров’я», «Школа радості і здоров’я», розроблених на підставі інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах з урахуванням віку дітей за обраними критеріями ефективності, що полягають у зміні зацікавленості вихованців, батьків, педагогів шкіл та керівників гуртків до здорового способу життя; організаційних і нормативних змін; наявності програмного і кадрового забезпечення навчально-виховного процесу;
    - вперше теоретично обґрунтовано доцільність впровадження і розробки навчальних програм з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного і оздоровчого напрямів «Спорт на відпочинку», «Здоровим будь» (рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 01.06.2013 № 1/11–9332), «Оздоровчий волейбол», «Оздоровча гімнастика», «Школа радості і здоров’я» (схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 18.12.2013), що є структурними і системоутворювальними елементами комплексних інноваційних проектів і забезпечують належні умови для виховної та оздоровчої роботи з дітьми протягом навчального року та під час літніх канікул;
    - доповнено дані щодо особливостей організації фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти різних країн світу й України та систематизації і класифікації інноваційних підходів в її організаційному забезпеченні, що дозволило виявити навчально-методичний, просвітницький, оздоровчо-виховний потенціал позашкільних навчальних закладів;
    - розширено дані щодо змісту, форм, специфіки організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах, що обумовлені організаційними, кадровими, ціннісними, матеріально-технічними можливостями та проявляються у варіативності програмного забезпечення та вільному виборі напрямів діяльності.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні обґрунтованих інноваційних підходів в організаційному забезпеченні ФОР та розроблених комплексних інноваційних проектів у навчальному процесі ПНЗ України, під час проведення курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПНЗ; для підготовки нормативних і методичних документів, що регламентують ФОР у позашкільній освіті (методичних рекомендацій з розроблення єдиних вимог до навчальних програм з позашкільної освіти; навчальних програм з позашкільної освіти «Оздоровча гімнастика», «Оздоровчий волейбол», «Школа радості і здоров’я», «Спорт на відпочинку», «Здоровим будь» для гуртків фізкультурно-спортивного і оздоровчого напрямів); розробці інструментарію моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та критеріїв оцінювання конкурсних робіт серед педагогів позашкільної освіти (Всеукраїнський конкурс майстерності педагогічних працівників ПНЗ «Джерело творчості» у номінації «Директор позашкільного навчального закладу» та «Керівник гуртка–2013» (гуртки фізкультурно-спортивного і оздоровчого напрямів). Результати досліджень були впроваджені у практику навчально-виховного процесу Національного університету фізичного виховання і спорту України, Дитячого оздоровчо-екологічного центру Оболонського району м. Києва, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, що підтверджено відповідними актами впровадження.
    Особистий внесок здобувача в опублікуванні спільних наукових праць полягає у формулюванні наукової задачі, визначенні напрямів дослідження, його організації та проведення, обговоренні та інтерпретації отриманих даних, формулюванні висновків. Внесок співавторів полягає у формуванні напрямів дослідження, допомозі в обробці матеріалів.
    Апробація результатів дисертації. Результати досліджень апробовані на наукових конференціях різних рівнів, а саме: на Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного закладу» (Київ, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції «Професійно-мистецька школа у системі національної освіти» (Київ, 2008); XIV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені – науці про фізичну культуру і спорт» (Череповець, 2012); І Міжнародному симпозіумі практичних психологів позашкільних навчальних закладів (Київ, 2012); Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми теорії і практики фізичної культури» (Кишинів, 2012); VI і VII Міжнародних конференціях молодих вчених «Молодь та олімпійський рух» (Київ, 2013, 2014); Міжнародній науково-практичній конференції «Формування базових компетентностей у вихованців позашкільних навчальних закладів» (Київ, 2013); Міжнародній науково-практичній конференції «Додаткова освіта дітей у світі, що змінюється: перспективи розвитку затребуваності, привабливості, результативності» (Челябінськ, 2013); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Здоров’я нації і вдосконалення фізкультурно-спортивної освіти в Україні» (Харків, 2012); Всеросійській з міжнародною участю електронній науковій конференції «Фізична культура, спорт як соціальні феномени суспільства: ретроспектива, реальність і майбутнє» (Іркутськ, 2013); Всеросійській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту» (Чебоксари, 2013); Звітній науково-практичній конференції ІПВ НАПН України «Сучасний виховний процес: сутність та інноваційний потенціал» (Київ, 2013); щорічних конференціях кафедри професійного, неолімпійського та адаптивного спорту (Київ, 2010–2014).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 23 публікаціях, з яких 7 основних, 5 додаткових, 11 апробаційного характеру; з них 6 – у фахових виданнях України, 3 з яких у міжнародних наукометричних базах та 1 – у періодичному фаховому виданні зарубіжної країни.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Комплексний аналіз науково-методичної літератури та інформації мережі Інтернет дозволив з’ясувати, що процес збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді безпосередньо залежить від освітньої політики держави. Погіршення здоров’я населення, низький рівень рухової активності вимагають прийняття невідкладних заходів щодо підвищення ефективності організації фізкультурно-оздоровчої роботи в різних типах навчальних закладів, серед яких позашкільні навчальні заклади. Завдяки можливості мобільно реагувати на соціальне замовлення суспільства, варіативності в організаційному забезпеченні, добровільності, різноманітності гуртків, студій, секцій, клубів за інтересами позашкільні навчальні заклади мають потенціал ефективно реалізувати завдання з формування здорового способу життя, проте лишаються поза увагою дослідників.
    2. Дослідження нормативно-правових документів України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Польща щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в закладах освіти дозволили вивчити традиційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи та визначити організаційні, навчально-методичні, гуманістичні напрями підвищення її ефективності на національному рівні, а саме: організація роботи сезонних фізкультурно-спортивних споруд; розробка та тиражування електронних засобів навчання; розробка авторських освітніх програм; впровадження сучасних програм контролю фізичного стану; введення системи спортивних і розважальних заходів позашкільної освіти; розвиток адаптивного спорту та рухової активності людей з інвалідністю.
    Аналіз традиційних та інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи дозволив визначити потенціал позашкільних навчальних закладів, що полягає у пошуку нових форм взаємодії закладів загальної середньої і позашкільної освіти на підставі введення інновацій в навчально-виховний процес шляхом оптимізації наявних ресурсів за такими критеріями: рівнем здійснення організаційних змін (регіональний), місцем впровадження інновацій (заклад освіти), місцем реалізації нововведень (зміст, форми, методи тощо).
    3. Вивчення особливостей фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах свідчить, що навчально-виховний процес у комплексних позашкільних навчальних закладах має оздоровчий характер, який формує цінності фізичної культури і потребу в регулярних заняттях руховою активністю. В гуртках фізкультурно-спортивного (від 3,2 % до 12,1 % від загальної кількості гуртків різних напрямів у позашкільних навчальних закладах України) і оздоровчого (від 0,5 % до 2,8 %) напрямів комплексних позашкільних навчальних закладів можливостей для застосування різноманітних форм фізкультурно-оздоровчої роботи більше, ніж в секціях за видами спорту дитячо-юнацьких спортивних шкіл (профільні позашкільні навчальні заклади) завдяки навчально-методичним, кадровим, організаційним, ціннісним, змістовним перевагам, що обумовлено специфікою їх роботи. Проте кількість вихованців, які займаються в гуртках зазначених напрямів в м. Києві (27 %), більше ніж в 4 рази перевищує відповідну кількість вихованців позашкільних навчальних закладів по Україні (6 %), що свідчить про резерви розвитку гуртків, які формують здоровий спосіб життя.
    4. Інноваційні підходи в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах є підґрунтям розвитку процесів взаємодії із загальною середньою освітою завдяки практичній і соціальній сутності позашкільної освіти. Складовими організаційного забезпечення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах є зовнішня співпраця позашкільних навчальних закладів із загальноосвітніми навчальними закладами, що забезпечена узгодженням інноваційних можливостей за місцем, часом і метою; система взаємодії закріплена угодами про співпрацю; моніторинг процесів взаємодії відбувається за обраними критеріями. Внутрішня взаємодія на рівні позашкільного навчального закладу полягає у перетворенні традиційних форм організаційної структури в інноваційні проекти за рахунок оптимізації кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Варіативність в діяльності позашкільного навчального закладу забезпечується можливістю автономного створення та вдосконалення навчальних програм і реалізацією інноваційних підходів в організаційному забезпеченні.
    5. Позашкільна освіта, метою якої є соціалізація дитини, її інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, передбачає необхідність розробки механізму реалізації інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи, що полягає у визначенні умов, що забезпечують оздоровчу спрямованість навчальних програм з позашкільної освіти різних напрямів; показників, що визначають рівень організації фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах; форм організації фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах; складових організаційного забезпечення. Впровадження зазначеного механізму сприятиме формуванню цінностей здоров’я молоді, створенню умов для регулярної рухової активності задля зміцнення здоров’я; урахуванню інтересів та індивідуальних особливостей дітей; створенню нового й удосконаленню чинного навчально-методичного забезпечення.
    6. Аналіз змісту, форм і специфіки інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах дозволив обґрунтувати та довести необхідність застосування комплексних інноваційних проектів «Здорове покоління», «Літня школа радості і здоров’я», «Школа радості і здоров’я» для гуртків різних напрямів позашкільної освіти, що реалізуються шляхом залучення змінного контингенту вихованців з метою приєднання більшої кількості дітей протягом навчального року і включення їх до оздоровчої діяльності. У співпраці з групами продовженого дня та дитячими таборами оздоровлення і відпочинку на підставі угоди між позашкільним і загальноосвітнім навчальним закладом оздоровчі знання і практика інтегруються в зміст навчальних програм гуртків різних напрямів. Впровадження інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи в умовах позашкільних навчальних закладів здійснюється на підставі застосування нових організаційних форм спортивно-масової роботи; врахування заходів з формування цінностей фізичної культури; забезпечення розвитку індивідуальних особливостей вихованців; співпраці керівників гуртків, вчителів шкіл, вихованців та їх батьків із залученням соціального педагога, психолога, фахівця з фізичної реабілітації.
    7. Розроблені авторські навчальні програми фізкультурно-спортивного та оздоровчого напрямів позашкільної освіти «Оздоровчий волейбол», «Оздоровча гімнастика», «Здоровим будь», «Спорт на відпочинку», «Школа радості і здоров’я» є структурними та системоутворювальними елементами комплексних інноваційних проектів. За результатами експертного опитування визначена оздоровча спрямованість навчальних програм, що забезпечується впровадженням комплексного характеру впливу на особистість (25,4 %); забезпеченням належного рівня рухової активності (23,7 %); одухотворенням навчального змісту з метою виховання цінностей здоров’я (18,7 %); розробкою короткотривалих навчальних програм для змінного контингенту вихованців з метою залучення більшої кількості дітей (16,3 %); осучасненням змісту навчальних програм зі включенням нових видів спорту (10,7 %); включенням оздоровчого компоненту в програми всіх напрямів позашкільної освіти (5,2 %).
    8. Ефективність впровадження комплексних інноваційних проектів доведена позитивною зміною показників критеріїв ефективності та багаторічним досвідом їх застосування в дослідному позашкільному навчальному закладі (2005–2012 рр.). Так, змінилась зацікавленість вихованців, батьків, педагогів шкіл та керівників гуртків до здорового способу життя: збільшилась кількість вихованців, які частіше бувають на свіжому повітрі (з 40,3 % до 69,2 %); збільшилась кількість гуртківців, які дотримуються режиму дня (з 41,6 % до 83,8 %); для 80,8 % дітей оздоровчі вправи, вивчені на заняттях, стали щоденним обов’язком; 96 % керівників гуртків позашкільного навчального закладу відчувають відповідальність за збереження здоров’я гуртківців і власних сімей; 71 % педагогів шкіл, учні яких відвідують комплексні інноваційні проекти, переконані, що в Центрі задовольняються потреби в руховій активності, а здоровий спосіб життя став внутрішнім переконанням дітей. Зменшилась кількість дітей із сутулістю (на 3 %) та крилоподібними лопатками (на 2 %). Кардинально змінилась кількість гуртків дослідного позашкільного навчального закладу (з 3 до 12), спрямованих на формування здорового способу життя. Збільшилась кількість дітей, які залучені до ФОР, з 250–300 до 1000–1500 осіб, зросла рухова активність дітей з 2–4 до 5–7 годин на тиждень.
    Результати досліджень дозволили обґрунтувати застосування інноваційних підходів в організаційному забезпеченні фізкультурно-оздоровчої роботи та розроблених комплексних інноваційних проектів у навчальному процесі позашкільних навчальних закладів України; у ході курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів; використання результатів дослідження для підготовки нормативних і методичних документів, що регламентують фізкультурно-оздоровчу роботу у позашкільній освіті; розробці інструментарію моніторингового дослідження стану позашкільної освіти та критеріїв оцінювання конкурсних робіт серед педагогів позашкільної освіти.
    Подальші дослідження будуть спрямовані на вдосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи у позашкільних навчальних закладах шляхом розробки теоретико-методичних засад розвитку неолімпійських і адаптивних видів спорту.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абраухова В. В. Инновационные подходы в деятельности учреждения дополнительного образования как средство его развития : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / В. В. Абраухова. – Ростов. пед. ун-т. – Ростов-на-Дону, 1997. – 21 с.
    2. Андрєєва О. Теоретичні основи дослідження фізичної рекреації як наукова проблема / О. Андрєєва, Т. Круцевич // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2013. – №1. – С.5–13.
    3. Амосов Н. М. Моя система здоровья / H. М. Амосов. – К.: Здоров'я, 1997. – 56 с.
    4. Апанасенко Г. Л. Еволюція біоенергетики і здоров'я людини / Г. Л. Апанасенко. – Санкт–Петербург.: Петропа, 1992. – 123 с.
    5. Арефьєв В. Г. Oснoви теoрії та метoдики фізичнoгo вихoвання : підруч. / В. Г. Арефьєв. – Камянець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2014. – 368 с.
    6. Бальсевич В. К. Oснoвные параметры прoгнoза качественных характеристик специалиста oтрасли «Физическая культура и спoрт» / В. К. Бальсевич, Л. И. Лубышева // Дoвузoвская пoдгoтoвка как этап развития кадрoвoй инфраструктуры в oтрасли “Физическая культура и спoрт” : сб науч. тр. / [пoд ред. В. В. Кузина, Н. Н. Чеснoкoва, И. М. Быхoвскoй]. – М. : СпoртАкадемПресс, 2001. – С. 43–50.
    7. Бальсевич В. К. Очерки по возрастной кинезиологии человека / В. К. Бальсевич. – М. : Сов. спорт, 2009. – 218 с.
    8. Баринов С. Ю. Концептуальные положения теории формирования спортивной культуры личности / С. Ю. Баринов // Теория и практика физической культуры. – 2011. – №1. – С.48–51.
    9. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд ; пер. с англ. И. Андреев. – Киев : Олимпийская лит., 2009. – 528 с.
    10. Безруких М. М. Здоровьесберегающая школа / М. М. Безруких. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2004.– 240 с.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины