МОРОЗ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА КОРЕКЦІЯ МАСИ ТА СКЛАДУ ТІЛА ЖІНОК 21-35 РОКІВ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ : Мороз ЕЛЕНА АЛЕКСАНДРОВНА коррекции массы И СОСТАВА ТЕЛА ЖЕНЩИН 21-35 ЛЕТ СРЕДСТВАМИ оздоровительному фитнесу

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МОРОЗ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 796.035-055.2

КОРЕКЦІЯ МАСИ ТА СКЛАДУ ТІЛА ЖІНОК 21-35 РОКІВ
ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник:
Беляк Юлія Ігорівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ПОРУШЕННЯ МАСИ ТІЛА ЖІНОК ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ ДЛЯ ЇЇ КОРЕКЦІЇ 11
1.1. Глобалізація проблеми порушення маси тіла та її зв’язок із станом здоров’я населення 12
1.2.Причини порушення маси тіла 19
1.2.1. Вплив спадковості на масу тіла 20
1.2.2. Вплив харчової поведінки та режиму харчування на масу тіла 22
1.2.3. Вплив рухової активності на підтримання нормальної маси тіла 25
1.3. Стратегії нормалізації маси тіла 29
1.3.1. Психосоціальні аспекти програм нормалізації жирової маси тіла 32
1.3.2. Дієтотерапія в програмах корекції маси тіла 35
1.3.3. Фізичні навантаження в програмах нормалізації маси тіла 39
Висновки до розділу 1. 44
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ 46
2.1. Методи досліджень 46
2.1.1. Аналіз наукової і методичної літератури 46
2.1.2. Метод опитування та анкетування 46
2.1.3. Методи для визначення складу тіла 48
2.1.4. Фізіологічні методи 52
2.1.5. Педагогічні методи 56
2.1.6. Методи математичної статистики 61
2.2. Організація досліджень 62
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД КОРЕКЦІЇ МАСИ ТА СКЛАДУ ТІЛА ЖІНОК 21-35 РОКІВ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ РІЗНОЇ
СПРЯМОВАНОСТІ 64
3.1. Аналіз маси та складу тіла жінок 21-35 років 64
3.1.1. Аналіз способу життя 69
3.1.2. Аналіз репродуктивного здоров’я 73
3.1.3. Аналіз рухової активності 74
3.1.4. Аналіз режиму та складу харчового раціону 77
3.2. Взаємозв’язок показників маси тіла зі станом фізичного здоров’я жінок
21-35 років 81
3.2.1. Маса тіла і функціональний стан жінок 81
3.2.2. Маса тіла і толерантність серцево-судинної системи жінок до фізичних навантажень 83
3.2.3. Маса тіла і фізична підготовленість 87
3.2.4. Маса тіла і рівень соматичного здоров’я жінок 21-35 років 91
3.3. Вплив занять різної спрямованості на показники маси тіла жінок 21-35 років 94
3.3.1. Вплив тренувань з використанням засобів аеробної спрямованості 94
3.3.2. Вплив тренувань з використанням засобів силової спрямованості 97
3.4. Вплив тренувань з використанням засобів аеробно-силової
спрямованості .100
3.4.1. Порівняльний аналіз впливу тренувань аеробної, силової та аеробно-силової спрямованості 104
3.4.2. Ефективність застосування в тренуваннях дихальних вправ 109
Висновки до розділу 3. 120
РОЗДІЛ 4. ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ МАСИ ТА СКЛАДУ ТІЛА ЖІНОК 21-35 РОКІВ 122
4.1. Обґрунтування таблиці-класифікатора порушень маси тіла 123
4.2. Характеристика фітнес-програм для корекції маси тіла жінок 128
4.2.1. Характеристика фітнес-програми для жінок з підвищеною та надмірною масою тіла з ознаками ожиріння 131
4.2.2.Характеристика фітнес-програми для жінок з нормальною масою тіла з ознаками ожиріння, або збільшеним вмістом жиру внаслідок зменшення м’язового компоненту 135
4.2.3. Характеристика програми для жінок з дефіцитом маси тіла та порушеним співвідношенням жирового та м’язового компонентів ..139
4.2.4. Програма підтримання нормальних параметрів маси тіла 143
4.3. Експериментальна перевірка ефективності фітнес-технології корекції маси тіла та складу тіла жінок 21-35 років 147
Висновки до розділу 4. 150
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ 152
Висновки 170
Додатки 175
Список використаних джерел 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ діаст Артеріальний тиск діастолічний
АТ сист Артеріальний тиск систолічний
Група АСТ Група жінок, що займалися аеробно-силовими тренуваннями
Група АТ Група жінок, що займалися аеробними тренуваннями
Група АТ + РД Група жінок, що займалися аеробними тренуваннями з використанням методики регламентованого дихання
Група СТ Група жінок, що займалися силовими тренуваннями
Група СТ + РД Група жінок, що займалися силовими тренуваннями з використанням методики регламентованого дихання
Ж.с. Жирова складка
ЖЄЛ Життєва ємність легень
ІП Індекс плеча
ІТ Індекс талії
ІЖ Індекс живота
ІС Індекс стегна
VO2max Максимальне поглинання кисню
ЧСС Частота серцевих скорочень
ІРЗ Індекс репродуктивного здоров’я
ВСТУП
Актуальність. Проблема надмірної маси тіла є однією з найбільш хвилюючих у галузях, які пов’язані з охороною здоров’я. У 2006 р. цій проблемі була присвячена конференція, яка пройшла під егідою ВООЗ в Стамбулі, де була прийнята Европейська хартія з боротьби з ожирінням [31]. Нажаль, актуальною ця проблема вважається і для населення України, де надмірна маса прогнозується у 40 % дорослих людей та у 10 % дітей [40]. Дані багато чисельних досліджень [16, 39, 62, 93, 144, 131, 205, 227] свідчать про те, що наявність надмірної маси тіла ускладнюється супутніми захворюваннями: гіпертонічна та ішемічна хвороби серця, атеросклероз, цукровий діабет.
Поряд із збільшенням маси тіла занепокоєння викликає порушення його компонентного складу, яке виражається у значному збільшенні частки жирової компоненти і призводить до не меншої загрози для здоров’я, ніж надмірна маса [56, 125, 201]. У зв’язку з цим, під порушенням маси тіла сьогодні мається на увазі невідповідність оптимальним параметрам не тільки величини загальної маси тіла, а й співвідношення її компонентів.
Серед багатьох засобів, які нормалізують масу та склад тіла, найбільш поширеною вважається стратегія, яка спрямована на створення енергодефіциту за рахунок обмеження калорійності добового раціону харчування та збільшення енерговитрат внаслідок використання фізичних навантажень [38, 61, 80]. Разом з тим, дослідження останніх років свідчать, що в умовах енергодефіциту вступають у силу захисні функції організму, які максимально обмежують процеси витрат енергії і зводять нанівець усі зусилля [136, 149, 167, 176, 233]. У жінок проблема боротьби з надмірним накопиченням жирів ускладнюється додатковою активізацією процесів депонування жиру для забезпечення репродуктивної функції [101]. Принципово новим шляхом у вирішенні цієї проблеми вважається створення умов для збільшення загальних енерговитрат організму. Він розкриває додаткові перспективи для використання фізичних навантажень, що мають великий потенціал у прискоренні метаболізму не тільки під час безпосереднього виконання навантаження, але й у посттренувальний період [55, 112, 252]. Водночас, у доступній літературі, розробляючи рекомендації і програми корекції маси тіла, більшість фахівців хоча і підкреслюють важливість комплексного поєднання в них дієтотерапії і фізичних навантажень, разом з цим основну увагу зосереджують на регуляції режиму харчування [153, 198, 216, 220, 221]. Рекомендації щодо характеру фізичних навантажень при цьому недостатньо вивчені, без визначення чітких параметрів дозування, співвідношення вправ різної спрямованості, кратності тренувань на тиждень, необхідних для забезпечення позитивного результату. Слід також підкреслити, що переважна кількість досліджень, присвячених питанням нормалізації маси тіла, вирішує проблеми ожиріння [154, 210, 212], не торкаючись при цьому пов’язаних із ожирінням станів, корекція яких, на нашу думку, може стати превентивним чинником ожиріння та порушення здоров’я в цілому.
Мета – обґрунтувати фітнес-технологію корекції порушень маси та складу тіла жінок 21–35 років.
Завдання:
1. На основі аналізу науково-літературних джерел виявити сучасні тенденції щодо використання фітнес-програм з метою корекції маси та складу тіла.
2. Визначити вплив фізичних навантажень різної спрямованості на склад та масу тіла жінок 21–35 років.
3. Обґрунтувати методичні засади корекції маси тіла жінок 21–35 років на основі вивчення її залежності від способу життя та взаємозв’язок з показниками рівня соматичного здоров’я.
4. Розробити фітнес-технологію корекції маси та складу тіла жінок 21–35 років та експериментально перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – засоби оздоровчого фітнесу в заняттях з жінками 21–35 років.
Предмет дослідження – зміст фітнес-програм, спрямованих на корекцію маси та складу тіла жінок 21–35 років.
Методи дослідження:
Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури - для вивчення стану питання відносно визначення оптимальних параметрів маси тіла, причин та наслідків їхнього порушення та основних тенденцій щодо використання засобів фізичної культури для корекції складу тіла.
Опитування та анкетування – для вивчення енерговитрат жінок 21-35 років, дослідження особливостей способу їхнього життя, оцінки репродук¬тивного здоров’я та аналізу харчових звичок.
Методи для визначення складу тіла – використовувалися антропо-метрія та метод біоелектричного мпедансу.
Фізіологічні методи – для оцінки інтегрального рівня здоров’я, функ-ціонального статусу організму жінок і, толерантності серцево-судинної системи до фізичних навантажень.
Педагогічні методи (педагогічне спостереження, педагогічне тесту-вання, педагогічний експеримент) – для дослідження методики проведення занять різної спрямованості фітнес-тренувань, та їхнього впливу на організм жінок 21-35 років, а також визначення рівня фізичної підготовленості.
Методи математичної статистики – для аналізу та встановлення кількісних показників морфолого-функціональних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів.
– вперше визначено ступінь і характер детермінованості рівня соматичного здоров’я жінок морфологічними показниками, що дає підстави вважати, нормалізацію маси та складу тіла не єдиною, проте необхідною умовою для досягнення належного рівня його здоров’я;
– сформульовані методичні засади корекції маси та складу тіла жінок 21–35 років, які декларують: виключно оздоровчу спрямованість коригуючих програм; необхідність їх диференціації у відповідності з характером і ступенем виявлених порушень; необхідність комплексного використання засобів, спрямованих на формування здорового способу життя, для усунення причин порушення маси тіла; доцільність використання різноспрямованих засобів оздоровчого фітнесу, співвідношення яких визначається у відповідності з метою і обраною стратегією коригуючих заходів;
– доповнені дані щодо особливості оздоровчого та коригуючих ефектів різних за спрямованістю засобів оздоровчого фітнесу;
– розширено уявлення про вплив дихальних вправ у поєднанні з фітнес-програмами на рівень соматичного здоров’я, який проявляється у нормалізації діяльності вегетативної нервової системи, що створює необхідні передумови для корекції маси тіла;
– дістали подальшого розвитку зібрані дані про вплив фізичних навантажень на показники маси та складу тіла жінок.
Практична значущість отриманих результатів полягає у розробці шкали-класифікатора для оцінки показників маси та складу тіла, виявлення характеру і ступеня їх порушення, визначенні завдань і стратегій та безпосередній розробці програм корекції виявлених варіантів порушень маси тіла для жінок 21–35 років. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися при плануванні навчально-тренувального процесу з жінками віком 21–35 років, в практичній діяльності фахівців галузі фітнесу та оздоровчої фізичної культури. Розроблена фітнес-технологія корекції маси та складу тіла жінок 21–35 років впроваджена в роботу фітнес-клубів “ФіТліга” м м. Івано-Франківська та Чернівців, фітнес-клубу “Титан” м. Чернівці, у лікувально-профілактичний процес бальнеологічної лікарні м. Моршина. Результати дослідження використовуються під час викладання дисципліни “Фітнес-технології” та підготовки фахівців на факультеті фізичного виховання і спорту в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника і на факультеті фізичного виховання та здоров’я людини у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, що підтверджено відповідними актами.
Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні напрямку досліджень, аналізі спеціальної літератури за темою досліджень, організації і проведенні комплексних експериментальних досліджень, аналізі та інтерпретації отриманих даних, розробці програм оздоровчого фітнесу для жінок з різними варіантами порушення маси та складу тіла. У працях, які виконанні у співавторстві, експериментальні дані та їх аналіз належать автору дисертаційного дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені у доповідях на Всеукраїнських наукових конференціях аспірантів “Молода спортивна наука України” (Львів, 2008, 2010), Всеукраїнській науковій конференції “Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві” (Луцьк, 2008), Міжнародній конференції “Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві” (Івано-Франківськ, 2008), наукових конференціях кафедри спортивно-педагогічних дисциплін Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ, 2008–2010).
Наукові публікації. З теми дослідження опубліковано 6 праць, з них ¬¬¬¬ 4 статті у спеціалізованих фахових виданнях, що затверджені ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В результаті аналізу науково-методичних джерел встановлено, що порушення маси тіла, яке виражається у надмірному збільшенні її загальної величини, а також у порушенні співвідношення її структурних компонентів, є розповсюдженою проблемою у всьому світі. Невід’ємним компонентом програм корекції маси тіла є фізичне навантаження, основна мета яких полягає у стимуляції загальних енерговитрат організму для створення негативного енергетичного балансу. Сучасні тенденції використання фітнес-програм, спрямованих на нормалізацію маси тіла, полягають у пошуку таких засобів, які б мобілізували енерговитрати як під час безпосереднього виконання фізичних навантажень, так і в посттренувальний період, за рахунок створення умов, що збільшують величину базального метаболізму. Це обумовлює використання в заняттях аеробних навантажень, які значною мірою забезпечуються ліполітичними енергоджерелами, що нормалізує жировий компонент маси тіла, а також змішаних аеробно-анаеробних навантажень силового та швидкісно-силового характеру, які значно впливають на збільшення її м’язової компоненти, підвищуючи інтенсивність основного обміну. Разом з тим існують суперечки про доцільність використання високо інтенсивних навантажень на заняттях з особами з надмірною масою тіла, недостатньо розроблені питання співвідношення навантажень різної спрямованості та їх диференціації залежно від характеру та ступеня порушень, бракує інформації стосовно корекції передпатологічних з ожирінням станів.
2. Дослідження показників маси тіла жінок 21–35 років виявили певні її порушення, які виражались у 18,77 % жінок у надмірній її величині, у 9,42 % – у дефіциті маси тіла. Переважна кількість порушень у 71,81 % жінок пов’язана з перевищенням частки жирової компоненти у складі тіла. Жирова компонента наявна не тільки в осіб з надмірною масою тіла, але й у тих, у кого маса оцінювалася як нормальна, і у тих, у кого був її дефіцит.
3. Аналіз способу життя жінок, які взяли участь у експерименті, виявив певні ознаки його нераціональності, які полягали у порушенні режиму харчування, якісного складу харчового раціону, недостатній руховій активності. У структурі добової діяльності переважали малорухливість та пасивні види відпочинку. Відзначено недостатнє усвідомлення жінками важливості занять фізичною культурою для нормалізації маси та складу тіла.
4. Порушення показників маси та складу тіла супроводжується напруженням діяльності серцево-судинної і дихальної систем у стані спокою, про що свідчать кореляційні взаємозв’язки між показниками маси тіла, з показниками АТ (r=0,24, p