Керестей Вадим Володимирович Комплексна програма фізичної реабілітації осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу у пізньому відновному періоді : Кересть Вадим Владимирович Комплексная программа физической реабилитации лиц с острым нарушением мозгового кровообращения в позднем восстановительном периоде Kerest' Vadim Vladimirovich Kompleksnaya programma fizicheskoy reabilitatsii lits s ostrym narusheniyem mozgovogo krovoobrashcheniya v pozdnem vosstanovitel'nom periode

Краткое описание

Керестей Вадим Володимирович, фахівець з фізичної реабілітації, Київська міська клінічна лікарня № 8. Назва дисертації: «Комплексна програма фізичної реабілітації осіб з гострим порушенням мозкового кровообігу у пізньому відновному періоді». Шифр та назва спеціальності 24.00.03 фізична реабілітація. Спецрада Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту

Національний університет фізичного виховання і спорту України Міністерство освіти і науки України
Національний університет фізичного виховання і спорту України Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
КЕРЕСТЕЙ ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 796:616.831-005.1+615.825
ДИСЕРТАЦІЯ
КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ГОСТРИМ ПОРУШЕННЯМ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ У ПІЗНЬОМУ
ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ
24.00.03 - фізична реабілітація
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело В. В. Керестей
Науковий керівник Баннікова Римма Олексіївна, кандидат медичних наук, доцент
Київ - 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 17
ВСТУП 18
РАЗДІЛ. 1 СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ФІЗИЧНОЇ 25
РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З НАСЛІДКАМИ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
1.1. Клініко-епідеміологічні аспекти інвалідності та загальні 25 принципи відновного лікування осіб після перенесення
гострих порушень мозкового кровообігу
1.2. Світовий досвід фізичної реабілітації хворих з наслідками 34 гострих порушень мозкового кровообігу на різних етапах
відновлення
1.3. Механізми постурального контролю і нейропластичність 43 та їх роль у розвитку компенсаторних можливостей
1.4. Сучасні підходи до фізичної реабілітації хворих з гострими 45 порушеннями мозкового кровообігу у пізньому відновному
періоді
Висновки до розділу 1 56
РАЗДІЛ. 2 МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 58
2.1Методи дослідження 58
2.1.1 Узагальнення та теоретичний аналіз даних спеціальної 58 науково-методичної літератури
2.1.2 Педагогічні методи (педагогічне спостереження) 59
2.1.3 Клініко-неврологічні методи дослідження 59
2.1.4 Методи математичної обробки даних 71
2.2 Організація дослідження 72
РОЗДІЛ 3 ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ХВОРОГО НА 75
ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Результати контент-аналізу медичних карток пацієнтів 75
3.2 Аналіз результатів спастичності за шкалою Ашворда 75
3.3 Аналіз результатів тесту Моторного контролю 76 вертикалізації
3.4 Аналіз результатів за шкалою Берга 78
3.5 Аналіз показників за шкалою Ренкіна 84
3.6 Аналіз показників індексу Рівермід 86
3.7 Аналіз показників шкали Фугля-Маєра 87
3.8 Аналіз показників індексу Бартела 91
3.9 Аналіз показників за шкалою Тенетті 96
3.10 Аналіз результатів 10-метрового тесту ходьби 98
3.11 Аналіз результатів тесту чотириквадратного кроку 98
3.12 Аналіз результатів 6-ХТХ та Борга 98
3.13 Аналіз результатів за тестом SAGE 100
3.14 Результати кореляційного аналізу досліджувальних 100 показників
Висновки до розділу 3 101
РОЗДІЛ 4 КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА ФІЗИЧНОЇ 104
РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ОСІБ З ГПМК У ПІЗНЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ТРЕНУВАННЯ
4.1 Методологічні основи побудови комплексної програми 104 фізичної реабілітації для пацієнтів з наслідками ГПМК у
пізньому відновному періоді
4.2 Основні положення та структура комплексної програми 110 фізичної реабілітації осіб з ГПМК у пізньому відновному
періоді
4.2.1 Перший період реабілітаційної програми 112
4.2.2 Другий період реабілітаційної програми 130
4.2.3 Третій період реабілітаційної програми 140
Висновки до розділу 4 146
РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ 150
ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З НАСЛІДКАМИ ГПМК У ПІЗНЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ
5.1 Динаміка показників спастичності за шкалою Ашворда 151
5.2 Динаміка результатів Модифікованого моторного тесту 151 вертикалізації
5.3 Динаміка показників шкали Берга 153
5.4 Динаміка показників за шкалою Ренкіна 163
5.5 Динаміка показників індекса Рівермід 165
5.6 Динаміка показників шкали Фугля-Маєра 166
5.7 Динаміка показників індексу Бартеля 172
5.8 Динаміка показників за шкалою Т енетті 178
5.9 Динаміка результатів 10-метрового тесту ходьби 180
5.10 Динаміка результатів тесту чотириквадратного кроку 181
5.11 Динаміка результатів 6-ХТХ та шкали Борга 182
5.12 Динаміка результатів за тестом SAGE 185
Висновки до розділу 5 186
РОЗДІЛ 6 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 188
ДОСЛІДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ 198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
ДОДАТКИ 228

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Результати аналізу та узагальнення даних спеціальної та науково- методичної літератури засвідчили велике значення фізичної реабілітації у досягненні завдань щодо відновлення функціонування нижньої та верхньої кінцівки, підвищення функціональних можливостей і якості життя пацієнтів після перенесення гострого порушення мозкового кровообігу на пізньому етапі відновлення. Виявлено наявність значної кількості робіт у напрямі комплексної фізичної реабілітації після інсульту. Визначено, що основними залишковими явищами з постінсультними інвалідизуючими дефектами у хворих, які перенесли ГПМК, є спастичні паралічі, порушення мови та інших вищих кіркових функцій, екстрапірамідні та мозочкові розлади, порушення статики, контрактури та інші дефекти опорно-рухового апарату, що значною мірою впливають на зниження якості життя пацієнта. Окрім того, згідно з думкою багатьох авторів, на другому етапі реабілітації основними завданнями є закріплення позитивних зрушень, досягнутих на стаціонарному етапі реабілітації при лікуванні основного судинного захворювання головного мозку, а також супутніх захворювань, та ліквідація наслідків захворювання (парезів, паралічів, контрактур, розладів мови і т.д.) і попередження повторних порушень мозкового кровообігу, подальше підвищення психологічної і фізичної активності хворого до рівня, необхідного при виконанні професійних обов'язків або інших видів трудової та громадської діяльності, а також побутового обслуговування.
2. Всі пацієнти, які проходили курс реабілітації, мали серйозні рухові розлади, що значною мірою зменшували функціонування пацієнта та погіршували якість життя. У першу чергу на якість життя впливали фактори високого ризику падіння при самостійній ходьбі. Проведений тест баланса Берга виявив високий рівень падінь серед усіх пацієнтів. Загальний бал склав 28,84±7,23 бала, при значеннях Me (25%; 75%) на рівні 30,0 (23,0; 35,0) балів. Середнє значення у вибірці склало 51,5 % від максимуму. Серед отриманих результатів мінімальне значення було встановлене на рівні 12 балів, а максимальний результат у групі пацієнтів становив 42 бали. Окрім того зазначимо, що жоден з пацієнтів не мав бала вищого за 45, і, відповідно, усі пацієнти мали високий рівень падінь.
3. Розробка програми фізичної реабілітації пацієнтів після перенесення гострих порушень мозкового кровообігу у пізньому відновному періоді, визначення загальної мети та встановлення напрямку реабілітаційного процесу відбувалося з урахуванням методологічних підходів Міжнародної класифікації функціонування та індивідуальних потреб пацієнтів, ступеня рухових порушень та івалідизуючих залишкових явищ, формування індивідуальних смарт-цілей (смарт-завдань) для пацієнтів. Піґрунтям програми були індивідуальні заняття з пацієнтом для забезпечення нормалізації постурального контролю, самостійного ефективного та тривалого пересування у просторі, відновлення функціонування верхньої кінцівки та кисті. Відновлення рухової активності було тісно пов’язане з відновленням необхідних компонентів психічної діяльності, що є обов’язковим для реалізації повноцінного життя