РОКОШЕВСЬКА ВІРА ВІКТОРІВНА ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО МОЗКОВОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

РОКОШЕВСЬКА ВІРА ВІКТОРІВНА

УДК: 615.825: 616.831-005.1[615.859]

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО МОЗКОВОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ

24.00.03 - Фізична реабілітація

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Науковий керівник:

кандидат біологічних наук, доцент

ВОВКАНИЧ АНДРІЙ СТЕПАНОВИЧ

ЛЬВІВ-2010

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................... 4

ВСТУП ....................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ ОСІБ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ГЕМОРАГІЧНИЙ ІНСУЛЬТ........................................

11

1.1.

Клінічна характеристика хворих після перенесеного мозкового геморагічного інсульту...................................

11

1.2

Фізична реабілітація хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу .........................................................

31

1.3.

Сучасні підходи та програми фізичної реабілітації неврологічних хворих...........................................................

36

Висновки ............................................................................

41

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ......

43

2.1.

Методи дослідження .........................................................

43

2.2.

Організація дослідження ...................................................

55

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ РУХОВОГО ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ХВОРИХ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ В УМОВАХ СТАЦІОНАРУ ...........................................

58

3.1.

Результати комплексного дослідження рухової сфери хворих після перенесеного мозкового геморагічного інсульту в гострому періоді ................................................

58

3.2

Результати дослідження психоемоційного стану хворих

після перенесеного мозкового геморагічного інсульту в умовах стаціонару..

84

Висновки ............................................................................

89

РОЗДІЛ 4

Методика фізичної реабілітації осіб після перенесеного мозкового геморагічного інсульту ...................................

92

4.1.

Організація основного педагогічного експерименту .....

92

4.2.

Профілактика виникнення ускладнень ............................

98

4.3.

Відновлення порушених рухових функцій .....................

106

4.4.

Навчання основним руховим навичкам ..........................

113

4.5.

Корекція психоемоційного стану .....................................

119

Висновки ............................................................................

121

РОЗДІЛ 5

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО МОЗКОВОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ ..................................

122

5.1.

Результати підсумкового дослідження рухової сфери хворих з мозковим геморагічним інсультом в гострому періоді .................................................................................

122

5.2.

Результати підсумкового дослідження психоемоційного стану хворих з геморагічним інсультом в умовах стаціонару ........................................

140

Висновки ............................................................................

142

РОЗДІЛ 6

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

145

ВИСНОВКИ

162

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

165

ДОДАТКИ

170

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

217

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що фізична реабілітація хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу є невід’ємною складовою відновлювального процесу. Багато літературних джерел присвячено етіології, патогенезу та клінічній характеристиці хворих з даною нозологією. В літературі добре окреслені загальні принципи, засоби фізичної реабілітації неврологічних хворих з урахуванням періодів захворювання і рухових режимів. Однак недостатньо висвітлені проблеми фізичної реабілітації хворих з різними видами мозкового інсульту, зокрема після перенесеного мозкового крововиливу. Відомі програми фізичної реабілітації, більш скеровані на профілактику виникнення ускладнень та відновлення порушених рухових функцій, які дуже важливі в гострому періоді захворювання. Однак вони не передбачають визначення вихідного рівня рухової, функціональної та психоемоційної сфери з урахуванням індивідуальних можливостей і потреб пацієнтів. Також відсутня методика навчання основним переміщенням та базовому догляду за хворими після геморагічного інсульту в гострому періоді для рідних та опікунів.
2. Під час першого обстеження, яке проводилося згідно розробленої карти обстеження і дозволило визначити вихідний рівень неврологічного статусу (рухові, сенсорні та когнітивні порушення), було виявлено, що у пацієнтів з мозковим геморагічним інсультом спостерігалися значні рухові порушення, спричинені низьким м’язовим тонусом та порушенням м’язово - суглобової чутливості в уражених кінцівках. Методика обстеження Chedoke-McMaster Stroke Assessment дозволила визначити значні рухові дисфункції ураженої верхньої кінцівки, кисті, нижньої кінцівки, стопи, постурального контролю пацієнтів в перші дні перебування в стаціонрі. Через ці порушення пацієнти після перенесеного мозкового геморагічного інсульту мали низький рівень володіння основними руховими навичками і повністю залежали від сторонньої допомоги. Математично-статистична обробка даних основної і групи порівняння виявила, що за всема обстежуваними показниками групи є однорідними (Р>0,05).
3. Методика фізичної реабілітації базувалася на обстеженні, яке дозволило визначити рівень неврологічних порушень, прогнозуванні та складанні програми реабілітаційного втручання для кожного пацієнта, виходячи з його індивідуальних потреб і можливостей. Головними завданнями нашої методики були: профілактика виникнення ускладнень, які утруднюють процес ранньої реабілітації, та можуть стати причиною смерті, відновлення порушених рухових функцій кінцівок та основний акцент в методиці полягав у навчанні основним руховим навичкам, які б дозволили пацієнтам бути оптимально незалежними в повсякденному житті. Також, одним з важливих завдань методики було навчання рідних/опікунів базовому догляду та техніки переміщень пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту, що дозволило скоріше адаптувати пацієнтів основної групи до вертикального положення та допомогло їм оволодіти основними руховими навичками, тим самим скоротивши термін перебування в стаціонарі.
4. Результати повторного обстеження пацієнтів з мозковим крововиливом наприкінці курсу лікування в гострому періоді показали, що після впровадження авторської методики, пріоритетним завданням якої було навчання та вдосконалення техніки переміщень у різних положеннях, в основній групі середні показники рівня володіння основними руховими навичками є достовірно кращим ніж в групі порівняння (Р < 0,01). Після впровадження авторської методики середні показники в основній групі покращилися на 4,2 бала і становили 5,85±0,1бала, а у групі порівняння показники покращилися лише на 2,8 бала 4,35±0,2. (Р <0,05).
5. Після застосування авторської методики показники м’язово суглобової чутливості в основній групі покращилися відносно показників групи порівняння (Р<0,05). Сумарні показники м’язово-суглобової чутливості в основній групі є статистично більшими на 29,5% від показників групи порівняння. Аналіз результатів обстеження рухових функцій уражених верхньої кінцівки, кисті, нижньої кінцівки, ступні показав, що під впливом авторської методики в основній групі відбулися позитивні зміни. Проте в групі порівняння рівень рухових функцій був значно нижчим (Р <0,05).
6. Під впливом авторської методики в основній групі спостерігали покращення психоемоційного стану. Середній рівень тривоги в основній групі становив 9,55±0,38 бала, а в групі порівняння 10,85±0,44 бала (Р<0,05). Середній рівень депресії в основній групі становив 8,25±0,32 бала, а в групі порівняння 9,20±0,31 бала при рівні значущості (Р < 0,05).
7. Авторська методика фізичної реабілітації пацієнтів після перенесеного мозкового геморагічного інсульту дозволяє прицільно впливати на вирішення рухових проблем, враховуючи індивідуальні особливості кожного пацієнта, що сприяє швидшому відновленню рухової активності. Свідченням ефективності впливу розробленої методики фізичної реабілітації для пацієнтів з даною нозологією є те, що термін перебування в стаціонарі скоротився на 3,3 дні та становив в основній групі в середньому 22,65±0,46, а в групі порівняння 25,95±0,84 при (Р<0,05).
8. Розроблені практичні рекомендації для фахівців фізичної реабілітації будуть сприяти індивідуалізації процесу фізичної реабілітації та підвищенню ефективності проведення занять пацієнтів після перенесеного геморагічного інсульту в гострому періоді та дозволяють скоротити термін перебування в стаціонарі.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні можливості використання окремих положень даної методики фізичної реабілітації для відновлення, рухових порушень у осіб з пухлинами головного мозку, а також при оперативному методі лікування хворих після перенесеного мозкового геморагічного інсульту.