Індика Світлана Ярославівна. Фізична реабілітація осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда у післялікарняний період : Индика Светлана Ярославовна. Физическая реабилитация лиц второго зрелого возраста после инфаркта миокарда в писляликарняний период

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Індика Світлана Ярославівна. Фізична реабілітація осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда у післялікарняний період
  • Альтернативное название:
  • Индика Светлана Ярославовна. Физическая реабилитация лиц второго зрелого возраста после инфаркта миокарда в писляликарняний период
  • Кол-во страниц:
  • 222
  • ВУЗ:
  • ЛУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Індика Світлана Ярославівна. Фізична реабілітація осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда у післялікарняний період.- Дисертація канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.03, Львів. держ. ун-т фіз. культури. - Львів, 2014.- 222 с.


    ЛУЦЬКИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УНІВЕРСИТЕТУ «УКРАЇНА»

    На правах рукопису



    ІНДИКА СВІТЛАНА ЯРОСЛАВІВНА

    УДК 615.825:616.127-005.8″465.36/.60″

    ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ ДРУГОГО ЗРІЛОГО ВІКУ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ПІСЛЯЛІКАРНЯНИЙ ПЕРІОД


    24.00.03 - фізична реабілітація

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата наук
    з фізичного виховання та спорту




    Науковий керівник:
    Вовканич Андрій Степанович,
    кандидат біологічних наук, професор







    Луцьк – 2014







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………….. 5
    ВСТУП……………………………………………………………………... 7
    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ПІСЛЯЛІКАРНЯНИЙ ПЕРІОД……………………………………………………………………..

    15
    1.1. Сучасні підходи до відновного лікування хворих після інфаркту міокарда………………………………………………………….
    15
    1.2. Стан проблеми фізичної реабілітації хворих після інфаркту міокарда у післялікарняний період……………………………………….
    26
    Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 37
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…………… 39
    2.1. Методи дослідження…………………………………………….. 39
    2.2. Організація дослідження………………………………………… 50
    РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ХВОРИХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ПІСЛЯЛІКАРНЯНИЙ ПЕРІОД РЕАБІЛІТАЦІЇ………
    62
    3.1. Особливості поширення факторів ризику серцево-судинних захворювань у хворих після інфаркту міокарда…………………………
    62
    3.2. Поширеність депресії та зв’язок з іншими факторами ризику серцево-судинних захворювань у хворих після інфаркту міокарда
    74
    3.3. Особливості варіабельності серцевого ритму у хворих після інфаркту міокарда у післялікарняний період …………………………… 76
    3.4. Стан судинного артеріального русла у хворих після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації…………………………... 79
    Висновки до розділу 3…………………………………………………….. 84
    РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ДОМАШНІХ УМОВАХ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА…………………………………………

    86
    4.1. Теоретичне підґрунтя розробки авторської програми фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда у післялікарняний період……………………………………………………

    86
    4.2. Динаміка клініко-анамнестичних даних пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах…………………………………………………………...

    101
    4.3. Динаміка показників ліпідограми у пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах…………………………………………………………..

    112
    4.4. Особливості показників функціонального стану серцево-судинної системи і фізичної працездатності у пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах…………………………………………………………...

    115
    4.5. Особливості динаміки спектральних показників варіабельності серцевого ритму у пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах………………………………………………………………………


    121
    4.6. Динаміка показників стану судинного артеріального русла у пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах………………………………...

    128
    4.7. Динаміка показників рівня депресії та якості життя у пацієнтів після ІМ під впливом застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах………………………………...

    131
    Висновки до розділу4 139
    РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………………………...
    143
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 157

    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ…………………………………………. 161
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 162
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 189








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АГ – артеріальна гіпертензія;
    ВЕМ – велоергометрія;
    ВНС – вегетативна нервова система;
    ВСР – варіабельність серцевого ритму;
    ДАТ – діастолічний артеріальний тиск;
    Ее – модуль пружності судин еластичного типу;
    Ем – модуль пружності судин м’язового типу;
    Ео – еластична протидія артеріальної системи (коефіцієнт еластичності по Франку);
    ЕКГ – електрокардіографія;
    Ехо-КГ – ехокардіографія;
    ЗХС – загальний холестерин;
    ІМ – інфаркт міокарда;
    ІМТ – індекс маси тіла;
    ІХС – ішемічна хвороба серця;
    ЛГ – лікувальна гімнастика;
    ЛФК – лікувальна фізична культура;
    МС – метаболічний синдром;
    ОС – обвід стегон;
    ОТ – обвід талії;
    РГГ – ранкова гігієнічна гімнастика;
    САТ – систолічний артеріальний тиск;
    СН – серцева недостатність;
    СО – систолічний об’єм крові;
    СРА – ступінь рухової активності;
    ССЗ – серцево-судинні захворювання;
    СФГ – сфігмографія;
    ТГ – тригліцериди;
    ТДС – тривожно-депресивний стан;
    ТР – загальна потужність спектру;
    ТШХ – тест шестихвилинної ходьби;
    ФК – функціональний клас;
    ХЛ ЛПВЩ – холестерин ліпопротеїдів високої щільності;
    ХОК – хвилинний об’єм крові;
    ХС ЛПНЩ – холестерин ліпопротеїдів низької щільності;
    ЧСС – частота серцевих скорочень;
    ШППХе – швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного типу;
    ШППХм – швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях м’язового типу;
    ШППХм/ШППХе – співвідношення ШППХ по артеріях м’язового типу і ШППХ по артеріях еластичного типу;
    ЯЖ – якості життя;
    HF (High Friqency) – потужність спектру в діапазоні високих частот;
    LF (Low Friqency) – потужність спектру в діапазоні низьких частот;
    LF/HF – відношення спектру низьких частот до високих;
    VLF (Very Low Friqency) – потужність спектру в діапазоні дуже низьких частот.









    ВСТУП


    Актуальність теми. Нині серцево-судинні захворювання займають провідне місце у структурі захворюваності населення, зумовлюють третину причин інвалідності, суттєво впливають на тривалість життя і його якість, на показники втрат життєвого потенціалу українців. У структурі загальної смертності населення нашої держави смертність від серцево-судинних хвороб займає одне з перших місць серед країн Європи (63,6 %) як серед усього населення, так і серед населення працездатного віку [81]. Приблизно половина летальних випадків від хвороб системи кровообігу обумовлюється інфарктом міокарда (ІМ) [5, 34, 42, 76, 81, 83, 84, 100].
    Незважаючи на досягнення в лікуванні та удосконаленні технологій діагностики, поширеність інфаркту міокарда в Україні зростає. За даними офіційної статистики, упродовж року в нашій державі реєструється близько 50 тисяч ІМ [34].
    Беручи до уваги викладене, реабілітація хворих після інфаркту міокарда набуває важливого соціально-економічного значення. Вирішення проблеми запобігання або мінімізації виникнення ускладнень у результаті перенесеного гострого ІМ, поліпшення якості життя цієї категорії хворих вимагають пошуку нових науково обґрунтованих, безпечних і доступних реабілітаційних програм та методів оцінювання їхньої ефективності [8, 30, 109, 138, 155, 156].
    Загальновизнано, що перші тижні після виписування післяінфарктного хворого є досить важливими для виконання реабілітаційних заходів, а також модифікації факторів ризику розвитку ускладнень серцево-судинної патології. На жаль, фізичний аспект реабілітації пацієнтів після ІМ у післялікарняний період значно відстає від медикаментозної корекції. Саме така ситуація, імовірно, пов’язана з тим, що лише незначний відсоток хворих після ІМ має фінансову можливість пройти санаторний етап реабілітації.
    Установлено, що ведення післяінфарктних хворих в умовах поліклініки, крім підтримувальної медикаментозної терапії, повинно обов’язково містити фізичну реабілітацію, однак лікарі не акцентують на рекомендаціях щодо фізичної активності пацієнтів та її значенні в післялікарняному періоді [138].
    Крім того, низька обізнаність хворих, незнання елементарних правил самоконтролю функціонального стану, невротичні порушення, відсутність мотивації до виконання фізичних вправ посилюють проблеми віддаленого прогнозу хворих, які перенесли ІМ [10, 17, 22, 26, 49, 101, 158].
    Згідно з даними світової медичної практики, установлено, що одним із прогресивних підходів до вирішення проблем, пов’язаних із лікуванням серцево-судинних захворювань, є організація системи терапевтичного навчання хворих [139, 157, 159].
    Участь хворих у таких навчальних програмах формує в них позитивну життєву позицію, дає можливість більше дізнатися про умови виникнення захворювання та фактори ризику серцево-судинної патології, що дозволяє їм чітко виконувати комплекс рекомендацій щодо приймання медикаментів та немедикаментозного лікування, адже виконання останніх потребує від хворого суттєвих щоденних зусиль та затрати часу. Сьогодні не існує єдиних методологічних підходів щодо організації таких програм, однак переконливо доведено потребу їх удосконалення й реалізації [120, 127, 157].
    Одним із перспективних напрямів фізичної реабілітації є її застосування в домашніх умовах, що обумовлено її ефективністю та доступністю. Через те що значна частина хворих, котрим рекомендовані контрольовані тренування, не в змозі брати в них участь через різні причини (далека відстань, обмеженість часу занять у реабілітаційних центрах, небажання хворого), актуальною є розробка програми індивідуальних занять у домашніх умовах та формування у хворих прихильності до її виконання. Такі програми розроблено недостатньо або ж рекомендовано, переважно, для віддалених строків реабілітації [46, 74, 90, 103, 120].
    Таким чином, для хворих, що не мають змоги продовжувати реабілітацію після виписування зі стаціонару на наступних її етапах, актуальною є розробка індивідуальної програми фізичної реабілітації після ІМ в домашніх умовах.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фізичної реабілітації Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» на 2010–2014 рр. та Зведеного плану науково-дослідної роботи Міністерства освіти і науки України на 2010–2012 рр. за темою 76.01.10.1252 «Комплексна фізична реабілітація після інфаркту міокарда та інсульту» (номер держреєстрації 0109U008697).
    Роль автора у виконанні цього проекту полягає в розробці та обґрунтуванні, апробації програми диференційованого застосування засобів фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку після ІМ в післялікарняному періоді, організації та проведенні досліджень.
    Мета дослідження – розробити та перевірити ефективність програми диференційованого застосування засобів фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді.
    Завдання дослідження:
    1. Узагальнити сучасний досвід застосування наявних методик фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді.
    2. Виявити поширеність факторів ризику серцево-судинної патології у хворих після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді реабілітації та визначити особливості їхнього функціонального стану.
    3. Обґрунтувати та розробити авторську програму фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді в домашніх умовах.
    4. Перевірити ефективність застосування авторської програми фізичної реабілітації для осіб після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді в домашніх умовах.
    Об’єкт дослідження – фізична реабілітація осіб після інфаркту міокарда.
    Предмет дослідження – засоби та методи фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда.
    Методи дослідження:
    - аналіз, узагальнення та систематизація відомостей наукової, методичної та фахової літератури з проблем фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді;
    - соціологічні методи (анкетування);
    ­ педагогічні методи (педагогічний експеримент, педагогічне спостереження);
    ­ медико-біологічні методи (аналіз історії хвороби, визначення ЧСС, тонометрія, антропометричне обстеження);
    ­ психологічні методи (визначення рівня депресії за шкалою DEPS, визначення якості життя хворих);
    ­ лабораторні та інструментальні методи дослідження (біохімічний аналіз крові, електрокардіографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, сфігмографія);
    ­ функціональні методи дослідження (тест шестихвилинної ходьби, шкала відчуття зусилля Борга);
    ­ методи математичної статистики.
    Наукова новизна одержаних результатів:
    ­ уперше теоретично обґрунтовано й експериментально доведено, що авторська програма фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда, що містить використання модифікованих методик занять із лікувальної гімнастики, дозованої ходьби, схему піднімання східцями, елементів загартування, побутових навантажень, освітню програму, дає достовірно вищий реабілітаційний ефект, ніж загальноприйнята методика фізичної реабілітації в післялікарняному періоді;
    - набула подальшого розвитку можливість визначення ефективності фізичної реабілітації хворих після інфаркту міокарда за даними варіабельності серцевого ритму, швидкості поширення пульсової хвилі, тесту шестихвилинної ходьби, шкали відчуття зусилля Борга, визначення якості життя хворих, які достатньо об’єктивно характеризують адаптаційні можливості серцево-судинної системи та мають високу інформаційну цінність для подальшого прогнозу перебігу захворювання;
    ­ удосконалено інформаційну базу даних щодо поширеності факторів ризику серцево-судинної патології в осіб після інфаркту міокарда, про стан їхньої фізичної активності та визначено незалежні предиктори низької рухової активності в зазначеного контингенту хворих;
    ­ удосконалено уявлення про взаємозв’язок фізичної активності хворих після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді реабілітації з модифікаційними факторами ризику серцево-судинної патології;
    - подальше теоретичне обґрунтування отримали принципи розробленої програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда, які базуються на комплексному застосуванні засобів фізичної реабілітації з урахуванням супутньої патології.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб другого зрілого віку після ІМ в післялікарняний період, застосування якої сприяє поліпшенню функціональних показників серцево-судинної системи, зростанню показників фізичної працездатності та соціально-побутової активності хворих.
    Результати досліджень можуть бути використані у практичній діяльності профільних лікувально-профілактичних закладів для вторинної профілактики ускладнень та відновлення працездатності осіб після ІМ. Авторську програму фізичної реабілітації доцільно також рекомендувати для застосування в навчальному процесі студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та спеціальностей «фізична реабілітація» освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст» і «магістр», а також для підготовки навчальних посібників, проведення семінарів та курсів із проблеми фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда.
    Результати проведених досліджень використано в навчальному процесі студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» (ОКР «бакалавр») та спеціальності «фізична реабілітація» (ОКР «спеціаліст», «магістр») Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», кафедри фізичної реабілітації Львівського державного університету фізичної культури, кафедри фізичної реабілітації Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кафедри фізіології, фізичної та психологічної реабілітації Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту, що підтверджують відповідні акти впровадження. Розроблену програму фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку після інфаркту міокарда в післялікарняному періоді упроваджено у практику роботи відділення реабілітації Луцької міської клінічної лікарні, що підтверджено відповідним актом впровадження (Додаток А).
    Особистий внесок дисертанта полягає в розробці стратегії досліджень за темою дисертації (у самостійному визначенні напряму, мети, завдань дослідження), доборі методів дослідження, нагромадженні теоретичного та експериментального матеріалів, у статистичній обробці, аналізі й описі отриманих результатів, а також у науковому обґрунтуванні, розробці авторської програми фізичної реабілітації для осіб другого зрілого віку після ІМ та впровадженні її у практику.
    У роботах, виконаних у співавторстві, дисертантові належать результати досліджень, що стосуються змісту, організації, методики впровадження авторської програми фізичної реабілітації осіб другого зрілого віку після ІМ в післялікарняному періоді.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовано на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку фізичного виховання, спорту і туризму в сучасному суспільстві» (Івано-Франківськ, 2008), симпозіумі «Sympozjum naukowo-szkoleniowym sekcji rehablitacji kardiologicznej I fizjologii wysiłku» (Наленчув, 2009), міжнародних наукових конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2010–2012), Міжнародній науковій конференції «Fizjoterapia w chorobach narządu ruchu» (Лодзь, 2010), національній тренінг-програмі з превентивної медицини «Профілактика серцево-судинних захворювань: від теорії до практики» (Луцьк, 2011), Міжнародній науковій конференції «Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи» (Дрогобич, 2011), науково-практичному семінарі «Сучасні технології зміцнення та відновлення здоров’я» (Луцьк, 2011), європейсько-українській школі «Серцево-судинна профілактика та реабілітація» (Луцьк, 2012), Міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту» (Київ, 2013). Матеріали дослідження обговорено на засіданнях кафедри фізичної реабілітації та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (2008–2014).
    Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено у 19 публікаціях, серед яких 9 статей – у наукових фахових виданнях України (5 виконано одноосібно, 1 – в електронному фаховому виданні, 5 – у фахових виданнях України, внесених до міжнародних наукометричних баз).
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 220 сторінках, ілюстровано 23 рисунками, 21 таблицею, 10 додатками. Бібліографія містить 232 джерела, 70 з яких – іноземні.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в розробці, науковому обґрунтуванні та впровадженні програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб другого зрілого віку після ІМ. Ця програма дозволяє поліпшити функціональні показники серцево-судинної системи, фізичної працездатності та соціально-побутової активності хворих цієї категорії.
    1. Аналіз сучасної наукової та методичної літератури, узагальнення досвіду провідних фахівців свідчать про те, що вирішення проблеми запобігання або мінімізації виникнення ускладнень у хворих після ІМ вимагає пошуку нових альтернативних науково обґрунтованих, безпечних (особливо в домашніх умовах), доступних програм фізичної реабілітації та методів оцінювання їхньої ефективності, які частково або повністю компенсують ефект контрольованих реабілітаційних програм у максимально короткі терміни. Це зумовлено, передусім, тим, що не всі хворі мають можливість пройти необхідний курс реабілітації на післялікарняному етапі у спеціалізованих установах. Основною метою цих програм повинно бути збереження досягнутих результатів на попередніх етапах реабілітації, подальше поліпшення фізичного стану хворих, а також акцентування уваги на модифікації факторів ризику.
    2. Під час оцінювання основних факторів ризику серцево-судинної патології у хворих після ІМ в післялікарняному періоді реабілітації було виявлено, що найбільший відсоток становлять надмірна маса тіла та ожиріння, недостатня фізична активність, підвищений АТ (140/90 мм рт. ст. і більше), гіперхолестеринемія, тютюнокуріння, особливо в осіб із депресією, які обтяжують загальний стан хворого. Також установлено, що функціональний стан хворих після ІМ суттєво відрізнявся від нормативних значень та характеризувався значним зниженням показників загальної та індивідуальної потужностей спектральних компонентів ВСР; погіршенням пружно-еластичних властивостей магістральних артерій особливо у хворих із підвищеним АТ та осіб із діагностованим цукровим діабетом.
    3. Розроблено авторську програму фізичної реабілітації в домашніх умовах для хворих другого зрілого віку після ІМ, методологія якої базується на засадах комплексності та індивідуалізації реабілітаційного процесу. Програма передбачає диференційоване застосування лікувальної гімнастики з акцентом на спеціальних вправах для шийного та шийно-грудного відділів хребта з поєднанням їх із дозованою ходьбою, підніманням східцями, а також елементами загартування та навантаженнями побутового характеру. Разом з тим було організовано систему навчання хворих у школі для пацієнтів «Крок до здорового серця» та впроваджено дистанційне навчання за допомогою інтернет-сайту підтримки таких хворих.
    4. Упродовж занять за авторською програмою фізичної реабілітації в домашніх умовах установлено зниження в основної групи хворих показників, які належать до головних факторів ризику. Зокрема, зменшилася на 18,2% кількість випадків надмірної маси тіла за даними показника індексу маси тіла, на 33,3% – кількість пацієнтів із показником загального холестерину більше ніж 4,5 ммоль/л, на 16,7% – частота випадків підвищеного АТ≥140/90 мм рт. ст. (р<0,050,01). У групі порівняння теж відбулися позитивні зміни, але тільки на початку дослідження.
    5. Застосування авторської програми фізичної реабілітації після ІМ в домашніх умовах в осіб основної групи сприяло поліпшенню показників фізичної працездатності, про що свідчить збільшення від вихідного рівня (на 21,8%) наприкінці дослідження пройденої дистанції та відповідне збільшення процентної складової від належної дистанції на 20% (р<0,05). До того ж за показником індивідуального сприйняття навантаження за шкалою Борга більш як удвічі збільшилася кількість осіб, для яких навантаження у вигляді тесту шестихвилинної ходьби (ТШХ) є навантаженням низької потужності (р<0,01). Водночас наприкінці дослідження не було зареєстровано випадків досягнення хворими анаеробного порогу (р<0,01).
    6. У процесі впровадження авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб після ІМ, за даними результатів ВСР, було відзначено підвищення парасимпатичної активності й барорефлекторної чутливості ВНС у хворих основної групи (р<0,050,01). Одночасно за даними сфігмографії було доведено факт поліпшення показників пружно-еластичних властивостей магістральних артерій у пацієнтів із цією нозологією (р<0,05).
    7. Свідченням ефективності впливу розробленої авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб після ІМ є позитивна динаміка зменшення кількості осіб із депресією за даними шкали DEPS в обох групах хворих, причому вона була більш вираженою в основній групі хворих, де відзначалося зменшення на 61% кількості хворих із депресією до кінця дослідження (р<0,05).
    8. Ефективність використання розробленої авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах підтверджено даними вираженої позитивної динаміки підвищення сумарного показника ЯЖ в основній групі хворих, який у 36,7% хворих перевищував нульову межу наприкінці дослідження (р<0,05). Зазначимо, що до кінця дослідження 76,7 % хворих основної групи не вважали своє життя неповноцінним (р<0,01).
    Результати дослідження об’єктивно показують, що застосування авторської програми фізичної реабілітації в домашніх умовах для осіб другого зрілого віку після ІМ зумовлює поліпшення показників функціонального стану серцево-судинної системи, фізичної працездатності та зменшення факторів ризику прогресування серцево-судинної патології. Це дає підстави рекомендувати її до впровадження у практичну діяльність профільних лікувально-профілактичних закладів для вторинної профілактики ускладнень та відновлення працездатності осіб після ІМ, а також у навчальний процес для студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» і спеціальності «фізична реабілітація», для підготовки навчальних посібників, проведення семінарів, викладання курсів із проблем фізичної реабілітації осіб після інфаркту міокарда.


    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

     Під час складання програм фізичної реабілітації для хворих після ІМ для поступової адаптації хворих до фізичних навантажень слід враховувати клінічні особливості перебігу основного захворювання та супутньої патології.
     Для визначення ефективності програми фізичної реабілітації після інфаркту міокарда рекомендовано використовувати показники варіабельності серцевого ритму, швидкості поширення пульсової хвилі, тесту шестихвилинної ходьби, шкали відчуття зусилля Борга, визначення якості життя хворих, які достатньо об’єктивно характеризують адаптаційні можливості серцево-судинної системи та мають високу інформаційну цінність для подальшого прогнозу перебігу захворювання.
     Фахівцям-реабілітологам необхідно приділяти особливу увагу корекції модифікуючих факторів ризику серцево-судинної патології в процесі проведення ними фізичної реабілітації хворих після ІМ у післялікарняний період.
     З метою зменшення ризику розвитку ускладнень ІМ, стабілізації стану хворих і зниженню показників госпіталізації рекомендовано навчати хворих правилам самоконтролю основних фізіологічних параметрів організму.
     Для підвищення прихильності хворих до активної участі у програмах фізичної реабілітації та вторинної профілактики ІМ доцільно включати освітній компонент посередництвом створення «Шкіл для пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями» та впроваджувати дистанційну форму навчання за допомогою інформаційних інтернет-сайтів підтримки кардіологічних хворих.










    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абдуллаева Т. И. Качество жизни инвалидов, больных ишемической болезнью сердца / Т. И. Абдуллаева // Вестник врача общей практики. – 2001. – № 2. – С. 13–16.
    2. Аль-Кудах Мохаммад Кх. А. Фізичні вправи та психологічна корекція на ранньому етапі реабілітації хворих на інфаркт міокарда : автореф. дис. ... канд. наук. з фіз. виховання і спорту : [спец.] 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Аль-Кудах Мохаммад Кх. А. − К., 1999. – 19 с.
    3. Амосов Н. М. Физическая активность и сердце / Н. М. Амосов, Я. А. Бендет. – 3-е изд., перераб. и доп. – К. : Здоров’я, 1989. – 212 c.
    4. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике : материалы I Междунар. науч. конф. (24–25 октября 2002 г.). – К., 2002. – 215 с.
    5. Аналіз смертності чоловіків працездатного віку за причинами смерті / Ю. Б. Ященко, М. В. Шевченко, Л. А. Карамзіна [та ін.] // Історія утворення і становлення товариства київських лікарів : матеріали конф. – К., 2010. – С. 173–174.
    6. Андреев Е. В. Пробы с дозированной физической нагрузкой : рек. Американского кардиологического колледжа и Американской ассоциации кардиологов / Е. В.Андреев, Ю. В. Руденко, И. С. Ковалева // Серце і судини. – 2006. − № 3б. – С. 3–40.
    7. Анзимирова Н. В. Физическая работоспособность больных ИБС с недостаточностью кровообращения ІІ–ІІІ ФК по (NYHA) и ее динамика под влиянием лечения и физических тренировок : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Н. В. Анзимирова. – М., 2001. − 28 с.
    8. Аронов Д. М. Кардиологическая реабилитация в России проблемы и перспективы / Д. М. Аронов, Р. Г. Оганов // Рос. кардиологический журнал. − 2001. − № 3. − С. 4–9.
    9. Аронов Д. М. Постстационарный этап реабилитации больных ишемической болезнью сердца / Д. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погонова // Сердце. − 2005. − Т. 4, № 2. − С. 103–108.
    10. Аронов Д. М. Реабилитация больных ишемической болезнью сердца на диспансерно-поликлиническом этапе / Д. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погосова // Кардиология. – 2006. – Т. 46, № 2. – С. 86–99.
    11. Аронов Д. М. Российское кооперативное исследование: физические тренеровки в комплексной реабилитации и вторичной профилактике на амбулаторно-поликлиническом этапе у больных ИХС, после ОКО / Д. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погосова // Терапевтический архив. – 2006. – Т. 78. – С. 33–37.
    12. Аронов Д. М. Современное состояние и перспективы реабилитации больных сердечно-сосудистыми заболеваниями в России / Д. М. Аронов // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. – 1995. − № 5. − С. 48–50.
    13. Аронов Д. М. Физические тренировки в комплексной реабилитации и вторичной профилактике на амбулаторно-поликлиническом этапе у больных ИБС, после ОКО : российское кооперативное исследование / Д. М. Аронов, М. Г. Бубнова, Г. В. Погосова // Терапевтический архив. − 2007. – Т. 78. − С. 34–38.
    14. Аронов Д. М. Физический аспект реабилитации в диспансерно-поликлинических условиях / Д. М. Аронов, Л. X. Николаева // Кардиология. − 1985. − № 3. − С. 117–121.
    15. Аронов Д. М. Функциональные пробы в кардиологии / Д. М. Аронов, B. П. Лупанов. – М., 2002. − С. 108–109.
    16. Арутюнов Г. П. Научные исследования и реальная практика: как определить цели терапии для пациента с атеросклерозом / Г. П. Арутюнов // Сердце. – 2007. − № 2 (приложение). – С. 2–9.
    17. Арутюнов Г. П. Физическая реабилитация больных с недостаточностью кровообращения: проблемы и перспективы / Г. П. Арутюнов, А. К. Рылова, Т. К. Чернявская // Кардиология. − 2001. − № 4. − С. 78–82.
    18. Ахматова С. Н. Физическая реабилитация больных ишемической болезнью сердца с применением тренажеров : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Ахматова Светлана Николаевна. − М., 1996. – 22 с.
    19. Бабченко Р. А. Варiабельнiсть ритму серця у хворих, якi перенесли Q-iнфаркт мiокарда, з артерiальною гіпертензією : автореф. дис. ... канд. мед. наук : [спец.] 14.01.11 «Кардіологія» / Бабченко Роман Анатолiйович ; Запорiз. держ. мед. ун-т. – Запорiжжя, 2003. – 17 с.
    20. Барна О. М. Гіпертригліцеридемія у стратифікації серцево-судинного ризику / О. М. Барна // Ліки України. – 2011. – № 4(8). – С. 12–14.
    21. Барна О. М. Деякі особливості факторів ризику та клінічного перебігу інфаркту міокарда у жінок / О. М. Барна, М. В. Гребеник // Вісник Ужгородського нац. ун-ту. – 2002. – С. 125–129.
    22. Белялов Ф. И. Психосоматические аспекты ишемической болезни сердца (обзор) / Ф. И. Белялов // Кардиология. – 2002. – № 8. – С. 63–80.
    23. Бородина Л. М. Влияние физических тренировок на функциональное состояние миокарда у больных, перенесших инфаркт миокарда / Л. М. Бородина, С. В. Шалаев, Д. В. Теффенберг // Кардиология. – 1999. − № 6. − С. 15–17.
    24. Бритвина В. В. Аэробные нагрузки в реабилитации больных инфарктом миокарда на поликлиническом этапе : автореф. дис. … канд. пед. наук : [спец.] 13.00.04 «Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры», [спец.] 14.00.51 «Восстановительная медицина, лечебная физкультура и спортивная медицина, курортология и физиотерапия» / Бритвина Валентина Валентиновна. – М., 2006. – 26 с.
    25. Бубнова М. Г. Вторичная профилактика ишемической болезни сердца в клинической практике врача: выбор терапии / М. Г. Бубнова // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2009. – № 8 (8). – С. 97–107.
    26. Валуєва С. В. Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "STIMUL": характеристика хворих, організація медичної допомоги на госпітальному етапі лікування / С. В. Валуєва, В. І. Денисюк // Укр. кардіологічний журнал. − 2012. − № 3. − С. 72–78.
    27. Вардугина Н. Г. Вклад различных факторов риска в развитие ишемической болезни сердца у женщин в возрасте до 55 лет (клинико-ангиографическое и популяционное исследование) / Н. Г. Вардугина, Э. Г. Волкова // Рос. кардиологический журнал. – 2004. – № 2. – С. 34–37.
    28. Влияние физических тренировок на физическую работоспособность, гемодинамику, липиды крови, клиническое течение и прогноз у больных ишемической болезнью сердца после острых коронарных событий при комплексной реабилитации и вторичной профилактике на амбулаторном этапе реабилитации / Ю. М. Аронов, В. Б. Красницкий, М. Г. Бубнова [и др.] // Кардиология. – 2009. – № 3. – С. 49–56.
    29. Выбор оптимальной интенсивности тренировок у больных с инфарктом миокарда и АГ / Г. А. Чумакова, Е. В. Киселева, В. В. Алешкевич [и др.] // Сердечная недостаточность. − 2002. – Т. 3. − С. 215–217.
    30. Гайдаєв Ю. О. Розробка і впровадження Державної програми профілактики та лікування серцево-судинної і судинно-мозкової патології / Ю. О. Гайдаєв // Укр. кардіологічний журнал. – 2007. – № 4. – С. 8–12.
    31. Гендерные особенности факторов риска и реакции периферической крови при инфаркте миокарда / Э. Ф. Баринов, А. М. Гнилорыбов, О. Н. Сулаева, М. А. Киреева // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 3, ч. 2(59). – С. 34–36.
    32. Глобальная стратегия по питанию, физической активности и здоровью [Электронный ресурс] / ВООЗ. – 2004. – Режим доступа : http://www.who.int/dietphysicalactivity/M&E-Russian-2009.pdf (дата звернення: 18.03.2009).
    33. Горбась І. М. Дисліпідемії: епідеміологічний погляд [Електронний ресурс] / І. М. Горбась // Практическая ангиология. − 2011. − № 1 (40). – Режим доступу : http://angiology.com.ua/article/372.html (дата звернення: 24.01.2011).
    34. Горбась І. М. Епідеміологічна ситуація щодо серцево-судинних захворювань в Україні: 30-річне моніторування [Електронний ресурс] / І. М. Горбась // Практическая ангиология − 2010. − № 10 (38). – Режим доступу : http://angiology.com.ua/article/357.html (дата звернення: 28.10.2010).
    35. Горбась І. М. Епідеміологія основних факторів ризику серцево-судинних захворювань / І. М. Горбась // Артер. гиперт. − 2008. − № 2. − С. 15–18.
    36. Горбась І. М. Ішемічна хвороба серця: епідеміологія і статистика / І. М. Горбась // Здоров’я України. – 2009. − № 3/1. – С. 34–35.
    37. Горбась І. М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: малорухомий спосіб життя / І. М. Горбась // Здоров’я України. – 2009. – № 10/1. – С. 60–61.
    38. Горбась І. М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширеність і контроль / І. М. Горбась // Здоров’я України. – 2007. – № 21/1. – С. 62–63.
    39. Дембо А. Г. Спортивная кардиология / А. Г. Дембо, Э. В. Земцовский. – Л. : Медицина, 1989 – 463 с.
    40. Депрессии и расстройства депрессивного спектра в общемедицинской практике: результаты программы КОМПАС / Р. Г. Оганов, Л. И. Ольбинская, А. Б. Смулевич [и др.] // Кардиология. – 2004. – № 1. – С. 48–54.
    41. Динамика толерантности к изометрической нагрузке у больных инфарктом миокарда в процессе реабилитации / Ю. М. Поздняков, А. К. Замораев, Н. В. Еричев [и др.] // Кардиология. – 1984. – № 3/1. – C. 95–97
    42. Динаміка показників стану здоров'я населення України за 1995–2005 роки : аналіт.-стат. посіб. / ред. В. М. Коваленка. – К., 2006. – 72 с.
    43. Діагностика і лікування метаболічного синдрому, цукрового діабету і серцево-судинних захворювань : рек. Укр. асоціації кардіологів та Укр. асоціації ендокринологів. – К., 2008. – 29 с.
    44. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе: 2002 год. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2003. – 156 с.
    45. Доклад о состоянии здравоохранения в мире: 2003 год. Формирование будущего. – Женева : ВОЗ, 2004. – 16 с.
    46. Епифанов В. А. Восстановительная медицина : справочник / В. А. Епифанов. – М. : ГЭОТАР–Медиа, 2007. – С. 160–161.
    47. Ефимов А. С. Влияние сахарного диабета на течение ишемической болезни сердца / А. С. Ефимов, Л. К. Соколова, М. Ю. Соколов // Журнал АМН Украины. – 2002. – Т. 8, № 2. – С. 355–365.
    48. Ефремушкин Г. Г. Использование велоэргометрических тренировок в режиме свободного выбора параметров физической нагрузки у больных инфарктом миокарда с аритмиями / Г. Г. Ефремушкин, Е. А. Трухина // Рос. кардиологический журнал. – 2003. – № 4. – С. 12–17.
    49. Ефремушкина А. А. Амбулаторный этап реабилитации больных, перенесших острый коронарный синдром / А. А. Ефремушкина, А. Г. Акимочкина, Г. Г. Ефремушкин // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2004. – № 3 (1). – С. 46–50.
    50. Жарінов О. Й. Навантажувальні проби в кардіології / О. Й. Жарінов, В. О. Куць, Н. В. Тхор. – К. : Медицина світу, 2006. – С. 20–21.
    51. Жарська Н. В. Фізична реабілітація осіб другого зрілого віку з ішемічною хворобою серця (стабільна стенокардія II функціональний клас) у післялікарняний період : автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту : [спец.] 24.00.03 «Фізична реабілітація» / Жарська Наталія Валеріївна ; ЛДУФК. – Л., 2009. – 20 с.
    52. Заболевания периферических артерий / под ред. Э. Р. Молера, М. Р. Джаффа ; под. ред. М. В. Писарева [пер. с англ.]. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 224 с.
    53. Заболевания сердца и реабилитация / под общ. ред. М. Л. Поллока, Д. Х. Шмидта ; [пер. с англ. Г. Гончаренко]. – К. : Олимпийская л-ра, 2000. – 407 с.
    54. Зайцев В. П. Психологические методы исследования в кардиологии : руководство по кардиологии / В. П. Зайцев. – М. : Медицина, 1982. – С. 609–620.
    55. Земцовский Э. В. Спортивная кардиология / Э. В. Земцовский – СПб. : [б. и.], 1995. – С. 30–78.
    56. Зозуля І. С. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні [Електронний ресурс] / І. С. Зозуля, А. І. Зозуля // Укр. мед. часопис. – 2011. – № 5 (85), т. 9. – Режим доступу : http://www.umj.com.ua/ (дата звернення: 18.05.2011).
    57. Зубкова С. Т. Серце при ендокринних захворюваннях / С. Т. Зубкова, Н. Д. Тронько // Б-ка практикуючого лікаря. – 2006. – С. 12–98.
    58. Изменения скорости распространения пульсовой волны при артериальной гипертензии / С. В. Недогода, Ю. М. Лопатин, Т. А. Чаляби [и др.] // Южно-Российский мед. журнал. – 2002. – № 3. – С. 39–43.
    59. Илюхин О. В. Скорость распространения пульсовой волны и эластические свойства магистральных артерий: факторы, влияющие на их механические свойства, возможности диагностической оценки / О. В. Илюхин, Ю. М. Лопатин // Вестник ВолГМУ. – 2006. – № 1. – С. 3–8.
    60. Индыка С. Я. Образовательная програма для больных после инфаркта миокарда / С. Я. Индыка // Fizyczna kultura i sport. Muzyka i życie. – Vol. 22. – S. 53–56.
    61. Індика С. Варіабельність серцевого ритму у хворих після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації / С. Індика, А. Ягенський, Л. Духневич // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров’я людини. – Л., 2011. – Вип. 15. – Т. 3. – С. 136–142.
    62. Індика С. Поінформованість хворих про роль фізичної активності у вторинній профілактиці інфаркту міокарда / С. Індика // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2010. – Вип. 14. – Т. 3. – С. 78–83.
    63. Індика С. Стан судинного артеріального русла у хворих після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації / С. Індика, А. Ягенський // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров’я людини. – Л., 2012. – Вип. 16. – Т. 3. – С. 100–104.
    64. Індика С. Я. Гендерні особливості поширення факторів ризику серцево-судинних захворювань після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації / С. Я. Індика // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. – Луцьк, 2010. – № 2. – С. 270–276.
    65. Індика С. Я. Динаміка поширеності захворювань серцево-судинної системи населення Волинської області / С. Я. Індика, І. В. Савчук // Зб. наук. пр. викладачів Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна». Луцьк, 2009. – Т. 3. – С. 322–337.
    66. Індика С. Я. Обізнаність хворих після інфаркту міокарда про роль фізичної активності у вторинній профілактиці та чинники, що її визначають / С. Я. Індика, А. В. Ягенський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 4. – С. 52–55.
    67. Індика С. Я. Окремі аспекти реабілітації хворих після інфаркту міокарда у післялікарняний період / С. Я. Індика // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія №15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : [зб. наук. пр.]. – К., 2013. – Вип. 13. – С. 420–424.
    68. Індика С. Я. Особливості показників фізичної працездатності у хворих після інфаркту міокарда під впливом програми фізичної реабілітації в домашніх умовах / С. Я. Індика // Спортивна наука України. – 2014. – № 3. – Режим доступу:http://www.sportscience.org.ua/index.php/Arhiv.html?file=tl_files/Archiv2014/3/ Іndyka_3.pdf.
    69. Індика С. Я. Особливості поширення надмірної маси тіла та ожиріння у післяінфарктних хворих на амбулаторному етапі реабілітації / С. Я. Індика, А. В. Ягенський // Молодіжний науковий вісник : зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки. Серія: Фізичне виховання і спорт. – Луцьк, 2008. – С. 34–38.
    70. Індика С. Я. Особливості спектральних показників варіабельності серцевого ритму у хворих після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації / С. Я. Індика // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Серія № 15, Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : [зб. наук. пр.]. – К., 2011. – Вип. 13. – С. 212–216.
    71. Індика С. Я. Поширеність депресії та зв’язок з іншими факторами ризику серцево-судинних захворювань у пацієнтів після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі реабілітації / С. Я. Індика // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту імені Лесі Українки, 2012. – Вип. 4(20). – С. 369–372.
    72. Індика С. Я. Серцево-судинна патологія в розрізі захворюваності населення Волинської області / С. Я. Індика // Сучасні оздоровчо-реабілітаційні технології : зб. наук. пр. – Луцьк, 2006. – № 2. – С. 75–79.
    73. Індика С. Я. Фактори ризику виникнення інфаркту міокарда – новий погляд на проблему / С. Я. Індика // Зб. наук. пр. наук.-пед. працівників Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна». – Луцьк, 2007. – С. 227–229.
    74. Кабельський В. В. Спаси, сохрани свое здоровье сам : монография / В. В. Кабельський. – Л. : Книжковий світ, 2008 – 200 с.
    75. Каземов В. В. Методика ранней физической реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.12 «Лечебная физкультура и спортивная медицина», [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Каземов Виктор Владимирович. – М., 1999. – 22 с.
    76. Кваша О. О. Популяційна оцінка внеску факторів ризику серцево-судинних захворювань в смертність за даними 20-річного проспективного дослідження : автореф. дис. … д-ра мед. наук : [спец.] 14.01.11 «Кардіологія» / Кваша Олена Олександрівна. – К., 2008. – 40 с.
    77. Киселева Е. В. Эффективность программы длительной физической реабилитации больных инфарктом миокарда по методике тредмилтренировок в сочетании с естественной ходьбой : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Киселева Елена Викторовна. – Барнаул, 2004. – 29 с.
    78. Класифікація хронічної серцевої недостатності / Л. Г. Воронов, К. М. Амосова, Г. В. Дзяк [та ін.]. – К. : Четверта хвиля, 2002. – 20 с.
    79. Коваленко В. М. Виконання Державної програми боротьби з гіпертензіями в Україні / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький // Укр. кардіологічний журнал. – 2010. – № 6. – С. 72.
    80. Коваленко В. М. Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні (в рамках виконання Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні) / В. М. Коваленко, Ю. М. Сіренко, А. П. / // Укр. кардіологічний журнал. – 2010. – С. 6–12. – (Додаток 1).
    81. Коваленко В. М. Профілактика та лікування інфаркту міокарда в Україні [Електронний ресурс] / В. М. Коваленко // Укр. кардіологічний журнал. – 2009. – № 4. – Режим доступу : http://www.ukrcardio.org/journal.php/article/373 (дата звернення: 20.04.2009).
    82. Коваленко В. М. Серцево-судинні захворювання у жінок: підводна частина айсбергу / В. М. Коваленко // Нова Медицина. – 2005. – № 4. – С. 12–13.
    83. Коваленко В. М. Хвороби системи кровообігу в Україні: проблеми і резерви збереження здоров`я населення / В. М. Коваленко, А. П. Дорогой // Серце і судини. – 2003. – С. 55–58.
    84. Коваленко В. М. Хвороби системи кровообігу у структурі смертності населення України: міфи і реальність / В. М. Коваленко, А. П. Дорогой, Ю. М. Сіренко // Укр. кардіологічний журнал. – 2013. – № 9. – С. 22–29.
    85. Коваленко В. Н. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы больных сердечно-сосудистыми заболеваниями / В. Н. Коваленко, Е. Г. Насукай, Е. В. Дмитричено // Укр. кардиологический журнал. – 2006. – № 3. – С. 68–72.
    86. Копина О. С. Популяционное исследование психо-социального стресса как фактора риска сердечно-сосудистых заболеваний / О. С. Копина, Е. А. Суслова, Е. В. Заикин // Кардиология. – 1996. – № 3. – С. 53–56.
    87. Кочкина М. С. Измерение жесткости артерий и ее клиническое значение / М. С. Кочкина, Д. А. Затейщиков, Б. А. Сидоренко // Кардиология. – 2005. № 1. – С. 64–72.
    88. Круцевич Т. Ю. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення / Т. Ю. Круцевич, Г. В. Безверхня. – К. : Олімпійська л-ра, 2010. – 248 с.
    89. Кундиев Ю. И. Социально-гигиенические аспекты сердечно-сосудистых заболеваний / Ю. И. Кундиев, А. Г. Каминский, Л. И. Томашевская. – К. : Здоров’я, 1981. – 280 с.
    90. Магомедов М. А. Влияние физических тренировок в домашних условиях на клинико-функциональные показатели, психологический статус и качество жизни у больных ишемической болезнью сердца : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Магомедов Мусамагомед Абдурахманович. – Н/Новгород, 2009. – 172 с.
    91. Медична реабілітація в санаторно-курортних закладах ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» : метод. посіб. / за ред. Е. О. Колесника. – К. : ПП Купріянова, 2004. – 312 с.
    92. Медична реабілітація хворих після гострого порушення коронарного кровообігу : метод. рек. / І. К. Следзевська, В. О. Шумаков, Л. М. Бабій [та ін.]. – К., 2004. – 16 с.
    93. Мельников С. А. Физические тренировки в режиме «свободного выбора» нагрузки у больных инфарктом миокарда на санаторном этапе реабилитации : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Мельников Сергей Александрович. − Томск, 1995. − 29 с.
    94. Мельниченко Г. А. Ожиріння і інсулінорезистентність – фактори ризику і складова частина метаболічного синдрому / Г. А. Мельниченко, Е. А. Пишкіна // Терапевтичний архів. – 2001. – № 12. – С. 5–8.
    95. Михайлов В. М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения / В. М. Михайлов. – Изд. 2-е перераб. и доп. – Иваново, 2002. – С. 153–154.
    96. Мітченко О. І. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування : метод. рек. Асоціації кардіологів України 2011 року / О. І. Мітченко, М. І. Лутай // Новости медицины и фармации в Украине. – 2011. – № 19 (391). – С. 3–8.
    97. Мітченко О. І. Дисліпідемії: діагностика, профілактика та лікування / О. І. Мітченко, М. І. Лутай. – К. : Четверта хвиля, 2007. – 56 с.
    98. Мітченко О. І. Ожиріння як фактор ризику розвитку серцево-судинних захворювань / О. І. Мітченко // Нова медицина. – 2006. – № 3 (26). – С. 24–29.
    99. Мішиєв В. Д. Сучасні депресивні розлади : керівництво для лікарів / В. Д. Мішаєв. – Л. : Вид-во Мс, 2004. − 208 с.
    100. Москаленко В. Ф. Медико-соціальні аспекти поширеності хронічних неінфекційних хвороб серед населення Європи та України / В. Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. – 2004. – № 4. – С. 5–14.
    101. Мохаммед А. Х. Клинико-физиологическое обоснование для создания программы физической реабилитации больных стенокардией / А. Х. Мохаммед // Физическое воспитание студентов. − 2012. − № 4. – С. 97–100.
    102. Мохаммед А. Х. Фізична реабілітація хворих ішемічною хворобою серця зі стабільною стенокардією напруги : автореф. дис. ... канд. наук. з фіз. виховання і спорту : [спец.] 24.00.03 «Фізична реабілітація» / Мохаммед Алі Халіл. − К., 2013. – 23 с.
    103. Мухін В. М. Фізична реабілітація : підруч. для студ. ВНЗ фіз. виховання і спорту / В. М. Мухін. – Вид. 2-ге, переробл. та допов. – K. : Олімпійська л-ра, 2005. – 470 с.
    104. Набиулин М. С. Оптимизация тренировочных нагрузок для больных инфарктом миокарда при велотренировках и дозированной ходьбе на санаторном этапе реабилитации : автореф. дис. … д-ра мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Набиулин Михаил Сабирович. − Новосибирск, 1996. – 42 с.
    105. Некоркина О. А. Способ прогнозирования эффективности статико-динамических физических нагрузок в реабилитации больных острым инфарктом миокарда / О. А. Некоркина, А. Н. Шкребко // ЛФК и массаж. – 2003. – № 5. – С. 31–33.
    106. Некоркина О. А. Статико-динамические физические нагрузки на этапах комплексной реабилитации больных ишемической болезнью сердца : дис. … д-ра мед. наук : 14.00.51 / Некоркина Оксана Алексеевна. – М., 2008. – 283 с.
    107. Нераціональне харчування – ризик для здоров’я / Н. В. Давиденко, І. П. Смирнова, І. М. Горбась, О. О. Кваша // Укр. терапевтичний журнал. – 2002. – № 3 – С. 26–29.
    108. Нетяженко В. З. Дисліпідемія як фактор кардіоваскулярного ризику / В. З. Нетяженко, О. Г. Пузанова // Внутренняя медицина. – 2009. – № 3. – С. 85–95.
    109. Нетяженко В. З. Пацієнт високого кардіоваскулярного ризику: як покращити прогноз / В. З. Нетяженко// Внутренняя медицина. – 2008. – С. 5–6; 11–12.
    110. Николаева Л. Ф. Реабилитация больных ишемической болезнью сердца / Л. Ф. Николаева, Д. М. Аронов. – М. : Медицина, 1988. – 287 с.
    111. Оценка вегетативной регуляции ритма сердца у больных, перенесших острый инфаркт миокарда / С. А. Болдуева, В. С. Жук, И. А. Леонова [и др.] // Рос. кардиологический журнал. – 2002. − № 5 (37). – С. 13–18.
    112. Оцінка вторинної профілактики після перенесеного інфаркту міокарда та ішемічного інсульту / А. В. Ягенський, Н. О. Бєлікова, С. Я. Індика [та ін.] // Український кардіологічний журнал. – 2007. – № 5. – С. 165.
    113. Оцінка поширеності та контролю факторів ризику серцево-судинних захворювань серед населення та лікарів [Електронний ресурс] / І. М. Горбась, О. М. Барна, В. Ю. Сакалош, М. А. Бакуменко // Ліки України плюс. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/liku/2010_1/2_Zmist_indeksniy%20fail_%20HTML/index.html (дата звернення: 30.01.2010).
    114. Пархоменко А. Н. Оценка вариабельности ритма сердца и электрофизиологических свойств миокарда у больных с острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST: значение для определения ближайшего и отдаленного прогноза / А. Н. Пархоменко // Укр. кардиологический журнал. – 2003. – № 1. – С. 25–27.
    115. Перепеч Н. Б. Применение пробы с 6-минутной ходьбой для оценки состояния больных с хронической сердечной недостаточностью / Н. Б. Перепеч, А. Э. Кутузова, А. О. Недошивин // Клиническая медицина. 2000. – № 12. – С. 31–33.
    116. Петренко Т. А. Применение длительных велотренировок по методике свободного выбора нагрузки на поликлиническом этапе реабилитации больных инфарктом миокарда : дис. … канд. мед. наук : 14.00.06 / Петренко Татьяна Анатольевна. – Томск, 2005. – 154 с.
    117. Пичугина Е. В. Влияние статической нагрузки на состояние центральной и периферической гемодинамики : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Е. В. Пичугина. – М., 2000. – 19 с.
    118. Поливода С. Н. Поражение органов-мишеней при гипертонической болезни / С. Н. Поливода, Ю. М. Колесник, А. А. Черепок. – К., 2005. – С. 32–48.
    119. Порівняння ефективності контролю артеріальної гіпертензії після інфаркту міокарда та ішемічного інсульту / А. В. Ягенський, І. М. Січкарук, С. Я. Індика [та ін.] // Український кардіологічний журнал. – 2008. – Дод. 1. – С. 73–74.
    120. Потылицина Н. М. Комплексная программа реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда и операции по реваскуляризации миокарда : дис. … канд. мед. наук : 14.00.06 / Потылицина Наталья Михайловна. – Красноярск, 2008. – 176 с.
    121. Применение короткой программы физических тренировок у больных ишемической болезнью сердца после эндоваскулярных (коронарных) вмешательств в комплексной программе реабилитации и вторичной профилактике на диспансерно-поликлиническом этапе / авт. кол. : В. Б. Красницкий, Е. В. Сеченова, М. Г. Бубнова [и др.] // Кардиология. – 2010. – № 10. – С. 27–34.
    122. Про затвердження Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006–2010 роки [Електронний ресурс] : постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 761 . – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/761-2006-%D0%BF (дата звернення: 10.11.2008).
    123. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Кардіологія» [Електронний ресурс] : наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.07.2006 № 436. – Режим доступу : http://ukraine.uapravo.net/data/base07/ukr07583.htm (дата звернення: 15.09.2009).
    124. Про програму профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 04.02.99 р. № 117/99. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/117/99 (дата звернення: 29.06.2008).
    125. Проблемы и перспективы медико-социальной и социально-психологической реабилитологии / Т. С. Алферова, С. А. Шиган, В. Б. Гаптов, Е. Ю. Шаталова // Российский медицинский журнал. – 1998. – № 6. − С. 14–18.
    126. Пробы с физической нагрузкой в диагностике ишемической болезни сердца / И. В. Ковтюх, А. В. Мелехов, Г. Е. Гендлин [и др.] // Сердце. – 2006. – № 6 (2). – С. 106.
    127. Реабилитация больных, перенесших острый инфаркт миокарда и операции по реваскуляризации миокарда, на постстационарном этапе реабилитации / Н. М. Потылицина, М. М. Петрова, Р. А. Яскевич, Я. Я. Мейнгот. – Красноярск, 2010. – 35 с.
    128. Реабилитация кардиологических больных / под ред. К. В. Лядова, В. Н. Преображенского. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2005. – 288 с.
    129. Регулярное лечение и профилактика ключ к улучшению ситуации с ССЗ в России : результаты российского многоцентрового исследования / Р. Г. Оганов, Г. В. Погосова, И. Е. Колтунов [и др.] // Кардиология. – 2007. – № 5, ч. I. – С. 58–66.
    130. Свитлык Г. В. Факторы риска развития коронарной болезни / Г. В. Свитлык, В. М. Сало, М. Р. Бубняк [и др.] // Клиническая медицина. – 2013. – №12. – С. 26–30.
    131. Світлик Г.В. Вегетативний дисбаланс при гострому інфаркті міокарда / Г.В. Світлик, А.Я. Базилевич, М.О. Гарбар // Медицина транспорту України. – 2012. – №4 (44). – С. 47–50.
    132. Селиверстова Л. Г. Физические тренировки больных в подострой стадии инфаркта миокарда на санаторном этапе реабилитации : дис. … канд. мед. наук : 14.00.05 / Селиверстова Лариса Георгиевна. – Пятигорск, 2009. – 133 с.
    133. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих / за ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая, Ю. М. Сіренка. – К. : Асоціація кардіологів України, 2007. – 128 с.
    134. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, схеми діагностики та лікування / за ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая. – К. : Четверта хвиля, 2004. –96 с.
    135. Сиренко Ю. М. Артеріальна гіпертензія / Ю. М. Сиренко. – К., 2001. – С. 17–18.
    136. Сичов Р. О. Зміна пружно еластичних властивостей артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту та антагоністами рецепторів ангіотензину II : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.01.11 «Кардіологія» / Сичов Роман Олександрович. – Запоріжжя, 2005. – 21 с.
    137. Сіренко Ю. М. Гіпертонічна хвороба і артеріальні гіпертензії / Ю. М. Сіренко. – Д. : ПП Заславський О. Ю. – 2011. – 288 с.
    138. Следзевська І. К. Практичні рекомендації з фізичної реабілітації хворих з гострим порушенням коронарного кровообігу / І. К. Следзевська, Л. М. Бабій, Я. Ю. Щербак // Укр. кардіологічний журнал. – 2011. – № 1. – С. 62–65.
    139. Спивак Е. Ю. Эффективность Школы для больных ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией в первичном звене : дис. … канд. мед. наук : 14.00.06 / Спивак Екатерина Юрьевна. – М., 2008. – 134 с.
    140. Стаднік С. М. Сучасний погляд на проблему тромболітичної терапії при інфаркті міокарда / С. М. Стаднік, М. К. Рудницький // Здоров’я України. – 2010. – № 4. – С. 36–38.
    141. Статико-динамические тренировки в стационарной реабилитации больных с острой коронарной патологией / А. Н. Сумин, Е. В. Варюшкина, Д. В. Доронин [и др.] // Кардиология. – 2000. – № 3. – С. 16–21.
    142. Сумароков А. В. Риск-стратификация больных ишемической болезнью сердца / А. В. Сумароков // Российский медицинский журнал. – 1998. – Т. 6, № 14. – С. 3–12.
    143. Сумин А. Н. Статико-динамические тренировки на санаторном этапе реабилитации больных инфарктом миокарда : автореф. дис. … канд. мед. наук : [спец.] 14.00.06 «Кардиология» / Сумин Алексей Николаевич. − Томск, 1994. − 24 с.
    144. Сухарев А. Г. Дв
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины