АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ ПОДІЛЬСЬКИХ ТОВТР ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ : АНАЛИЗ РЕЛЬЕФА Подольских Товтр ДЛЯ ОПТИМИЗАЦИИ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЯ

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Москалюк Катерина Леонідівна

УДК 551.4.035 (477.8)

Аналіз рельєфу Подільських Товтр
для оптимізації природокористування

11.00.04 геоморфологія і палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Брусак Віталій Пилипович,
кандидат географічних наук, доцент

Львів 2008

Зміст

стор.

Вступ .

4

1. Історія геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр

9

Висновки до розділу 1 .

27

2. Теоретико-методичні основи аналізу структурно-денудаційного рельєфу височин для потреб природокористування

29

2.1. Теоретико-методичні основи досліджень структурно-денудаційного рельєфу височин

29

2.2. Природокористування, його класифікація і взаємозв’язок з рельєфом

33

2.3. Методи дослідження рельєфу для різних видів природокористування

37

Висновки до розділу 2 ..

48

3. Геолого-геоморфологічна будова Подільських Товтр ..

50

3.1. Геологічна будова Подільських Товтр ..

50

3.2. Геоморфологічна будова Подільських Товтр...

81

3.2.1. Морфографічні та морфометричні особливості рельєфу..

81

3.2.2. Морфогенетичні особливості рельєфу ...

109

3.2.3. Геоморфологічна регіоналізація Подільських Товтр

125

Висновки до розділу 3...

135

4. Геопросторові і часові особливості природокористування у межах Подільських Товтр

138

4.1. Зміни природокористування у межах Подільських Товтр у ХІХ ХХІ століттях..

138

4.2. Геопросторовий аналіз впливу рельєфу на природокористування у межах Подільських Товтр..

145

4.2.1. Вплив рельєфу Подільських Товтр на сільськогосподарське природокористування

146

4.2.2. Особливості лісокористування у межах Подільських Товтр

157

4.2.3. Гірничодобувне природокористування у межах
Подільських Товтр .

159

4.2.4. Вплив рельєфу Подільських Товтр на селитебне та дорожнє природокористування

169

4.2.5. Природно-заповідне природокористування у межах Подільських Товтр .

171

4.2.6. Рекреаційне використання території Подільських Товтр.

183

Висновки до розділу 4...

191

5. Оптимізація природокористування у межах Подільських Товтр.

193

5.1. Оптимізація природокористування у Збаразькому підрайоні Подільських Товтр.

194

5.2. Оптимізація природокористування у Медоборському підрайоні Подільських Товтр.

200

5.3. Оптимізація природокористування у Кам’янець-Подільському підрайоні Подільських Товтр

206

Висновки до розділу 5..

211

Висновки

212

Додатки...

217

Список використаних джерел..

239

ВСТУП

Актуальність теми. Подільські Товтри це унікальне геолого-геоморфологічне утворення на території Подільської височини. Унікальність Товтр пов’язана, по-перше, з їх походженням це викопні рифові побудови середнього міоцену, які утворились у прибережних теплих водах Центрального Паратетісу 1318 млн. років тому та, по-друге, з доброю збереженістю та морфологічною вираженістю у сучасному рельєфі Поділля. Структурно-денудаційний рельєф Товтр, утворений внаслідок відпрепарування баденського бар’єрного рифу та сарматських біогермів, є рідкісним типом рельєфу у межах України і представляє значний інтерес для детальних геолого-геоморфологічних досліджень.
Товтрами прийнято називати увесь комплекс викопних органогенних побудов пізнього бадену і раннього сармату, які представлені у сучасному рельєфі Подільської височини слабо змодельованими денудацією головним пасмом та бічними товтрами. Подільські Товтри простягаються з північного заходу на південний схід від смт. Підкамінь (Львівська обл.) через Тернопільську і Хмельницьку області до долини р. Дністер більше ніж на 150 км.
Територія Подільських Товтр відзначається специфічним поєднанням різних видів природокористування (сільськогоспо­дарського, лісогосподарського, гірничодобувного, природоохоронного та рекреаційного). Сільськогосподарське освоєння змінило переважно лісовий в минулому рослинний покрив території, а наскельно-степова рослинність збереглася лише невеликими ділянками, що становлять високу наукову і естетичну цінність. Порівняно легка доступність, значні потужності (до 6080 м) та хімічна чистота рифових вапняків зумовили їх активне видобування (сьогодні тут функціонує понад 20 промислових кар’єрів), що призводить до знищення окремих масивів головного пасма та бічних товтр.
Подільські Товтри виділяються особливим набором морфогенетичних типів рельєфу. При плануванні територіальної структури та розширенні площ заповідних територій важливо враховувати природні межі Товтр, їх геологічну та геоморфологічну будову. Необхідною є оцінка геолого-геоморфологічної спадщини Подільських Товтр як чинника, що зумовлює біорізноманітність заповідних територій та детермінує формування елементів екомережі.
Унікальні природні об’єкти Товтр охороняються у межах 85 територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України. Пасмо виступає важливою ланкою формування екологічної мережі Поділля та України. Досліджувана територія потребує оптимізації видів природокористування, визначальний вплив на які мають особливості структурно-денудаційного рельєфу Подільських Товтр.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація тісно пов’язана з тематикою робіт міжкафедральної лабораторії інженерно-геогра-фічних, природоохоронних і туристичних досліджень ЛНУ імені Івана Франка. Проведені автором дослідження увійшли до звітів госпдоговірної теми Вг 12-01 Інвентаризація геокомплексів природного заповідника Медобори” для розробки проекту організації території, охорони та відтворення природних комплексів та об’єктів природного заповідника Медобори” та держбюджетної теми Вг 118Б Розробка методики і легенд для геоморфологічного картографування території України” (номер державної реєстрації 0103U001911).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи на основі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, провести оцінку та розробити рекомендації з оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1) проаналізувати історію геолого-геоморфологічних досліджень Товтр та виявити нерозв’язані проблеми, пов’язані з їх вивченням; 2) уточнити поширення викопних органогенних побудов Товтр на Поділлі, розглянути особливості геологічної будови головного пасма та бічних товтр; 3) дослідити морфологічні, морфогенетичні характеристики рельєфу Товтр та провести геоморфологічне районування досліджуваної території на рівні підрайонів; 4) встановити тенденції змін природокористування у межах Подільських Товтр протягом ХІХХХІ ст.; 5) проаналізувати вплив рельєфу на особливості природокористування Товтр; 6) розробити рекомендації з оптимізації господарського використання рельєфу, розширення мережі заповідних територій та рекреаційного освоєння Товтр.
Об’єктом дослідження є структурно-денудаційний рельєф, утворений внаслідок відпрепарування рифогенних споруд.
Предметом дослідження є співвідношення морфологічних, морфогенетичних, морфолітологічних і морфодинамічних показників рельєфу з характеристиками природокористування у межах Подільських Товтр.
Методи дослідження. У дисертації використано традиційні методики польових і камеральних геоморфологічних досліджень, викладені у працях Спірідонова О.І., Башеніної Н.В., Сімонова Ю.Г., Кружаліна В.І., Ковальчука І.П., Кравчука Я.С. та методики геологічної зйомки території з викопними рифовими побудовами, наведені у працях Королюк І.К., Кузнєцова В.Г., Лучініної В.А., Задорожної Н.М., Журавльової І.Т. При аналізі геологічної будови і рельєфу Товтр опрацьовано роботи Тейсеєра В., Рудницького С., Ласкарєва В.Д., Геренчука К.І., Кучерука А.Д., Королюк І.К., Знаменської Т.А., Денисика Г.І., Свинка Й.М, Сивого М.Я., Ковалишин Д.І., Ясьоновського М. Визначення цінних геолого-геоморфологічних об’єктів Товтр здійснено на основі методичних розробок Палієнка Е.Т., Брусака В.П., Зінька Ю.В., Стецюка В.В. Об’ємні моделі рельєфу та серію морфометричних карт виконано за допомогою картографічних комп’ютерних програм ArcView 3.2а, ArcInfo та MapInfo 7.8.
Робота ґрунтується на матеріалах власних польових геоморфологічних досліджень, проведених у 20032008 рр., результатах аналізу регіональної літератури, аерофотознімків і космознімків, фондових матеріалів Львівської геологорозвідувальної експедиції, ДГХП Укрзахідгеологія” (тематична партія), ПДРГМ Північгеологія”, Літописів природи природного заповідника (ПЗ) Медобори” (за 19911993 рр.) та інформації з офіційного сайту національного природного парку (НПП) Подільські Товтри”.
Наукова новизна одержаних результатів. Виділено основні етапи досліджень геологічної та геоморфологічної будови Подільських Товтр, які відрізняються напрямками та детальністю вивчення. Уточнено інформацію про поширення викопних органогенних побудов Товтр на Поділлі.
На основі складеної серії великомасштабних геоморфологічних карт детально досліджено геоморфологічну будову Товтр у межах трьох ключових ділянок (Збаразькі Товтри, ПЗ Медобори” та південна частина НПП Подільські Товтри”). Детально вивчено морфологічні, морфогенетичні, морфолітологічні і морфодинамічні характеристики рельєфу Товтр.
Уперше здійснено геоморфологічне районування Подільських Товтр на рівні геоморфологічних підрайонів і мікрорайонів базуючись на комплексному аналізі морфологічних та морфогенетичних особливостей їх рельєфу.
Визначено зміни у структурі природокористування геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр зміни площ лісів, сільськогосподарських угідь, населених пунктів, динаміку кар’єрних розробок і об’єктів ПЗФ у ХІХХХІ ст.
Встановлено, що активізація морфодинамічних процесів та погіршення екологічного стану відбуваються внаслідок невідповідності територіальної структури природокористування формам та елементам форм рельєфу Товтр.
Розроблено рекомендації з оптимізації територіального планування видів природокористування за умовами рельєфу та запропоновано набір заходів з стабілізації антропогенно зумовлених морфодинамічних процесів у межах геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр (Збаразького, Медоборів та Кам’янець-Подільського).
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження, проведені автором у центральній частині Подільських Товтр використані при розробці Проекту організації території ПЗ Медобори”, зокрема для інвентаризації геолого-геоморфологічних пам’яток природи, складання ландшафтної карти та розробки пропозицій з оптимізації території заповідника й обгрунтування його охоронної зони. На території заповідника проведені спільні дослідження з Гнатюком Р. М. у рамках держбюджетної теми Вг 118Б Розробка методики і легенд для геоморфологічного картографування території України”.
Розроблені рекомендації з оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр можуть бути надані для розробки проектів районного планування і територіальних комплексних схем охорони природи, використані для внесення змін у зонування території НПП Подільські Товтри” та служать підґрунтям для створення геопарку Українські (Подільські) Товтри”.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються при викладанні курсів Географічні основи заповідної справи”, Охорона і раціональне використання рельєфу”, Геоморфологія України” та ін., під час проходження навчальних і виробничих практик студентів географічних спеціальностей.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному зборі, обробці та систематизації регіональної літератури, фондових і польових матеріалів, які лягли в основу складання серії великомасштабних геоморфологічних карт Товтр. Автором проаналізовано взаємозв’язок видів природокористування з рельєфом та запропоновано рекомендації з оптимізації природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень представлялись на міжнародній нараді Геология рифов” (Сиктивкар, 2005), міжнародних семінарах Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат” (Ворохта, 2006; 2008), міжнародних конференціях Новые идеи в науках о Земле” (Москва, 2007), Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2007), Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність” (Умань, 2007), Ломоносов” (Москва, 2008), Молодые наукам о Земле” (Москва, 2008), Географія, геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2008), Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях” (Гримайлів, 2008), Отечественная геоморфология: прошлое, настоящее, будущее” (Санкт-Петербург, 2008), на наукових семінарах кафедри геоморфології і палеогеографії ЛНУ імені Івана Франка (2006, 2007). Публікації за темою дисертації розміщені на сайті НПП Подільські Товтри”.

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 17 наукових праць (16 одноосібних), з яких 4 у рекомендованих ВАК України фахових виданнях, 2 у збірниках наукових праць, 11 у матеріалах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Унікальний структурно-денудаційний рельєф Подільських Товтр, сфор­мований внаслідок відпрепарування рифових споруд міоценового віку, завжди привертав увагу дослідників. У історії вивчення геологічної та геоморфологічної будови Товтр за детальністю та тематикою досліджень виділено чотири періоди. У першому періоді (поч. XVI ст. кін. XIX ст.) визначено загальні риси морфології рельєфу Товтр. Другий період (кін. XIX ст. 30 рр. XX ст.) відзна­чається дослідженнями генезису Товтр та детальним вивченням геологічної будови Поділля. Третій період (4090 рр. XX ст.) характеризується розширенням спектру природничих досліджень Товтр вивчено основні риси геологічної і геоморфо-логічної будови, встановлено палеогеографічні умови росту рифу та основні етапи формування його рельєфу. У сучасному періоді (з 90-их рр. ХХ ст.) значна увага приділяється вивченню геоспадщини, природоохоронній оцінці рельєфу та розробці рекомендацій з оптимізації природокористування у межах Товтр.
2. Уточнено межі розташування викопних органогенних побудов Товтр на основі даних крупномасшатбних геологічних карт та матеріалах власних польових досліджень. Встановлено, що головне пасмо простягається у південно-східному напрямку від с.Залізці (Тернопільська обл.) до с.Кульчиївці (Хмельницька обл.). Головне пасмо утворює відпрепарований денудацією бар’єрний риф, складений верхньобаденськими літотамнієвими і органогенно-детритовими вапняками. Східніше головного пасма біля сіл Почаїв, Смотрич, Бакота розташовані останці берегового рифу, складеного верхньобаденськими органогенними вапняками. Бічні товтри, утво­рені нижньосарматськими серпулево-мікробіалітовими вапняками, розташовані у підніжжі південно-західного макросхилу головного пасма від смт. Підкамінь (Львівська обл.) до с. Яруга (Хмельницька обл.), у місці виклинювання головного пасма на відтинку від с. Закупне до с. Смотрич, а також вздовж долин річок Тернави, Студенеці, Боговички та Дністра.
3. Складена серія морфометричних карт (1:50000) Подільських Товтр показала, що для головного пасма Товтр характерно: 1) вирівняна широка (від 200300 м до 500700 м) вершинна поверхня; 2) асиметрична будова схилів (південно-західний схил короткий і крутий (до 35400), північно-східний довгий і пологий (до 10150); 3) значні абсолютні (440430 м на півночі, 400415 м у центральній частині та 350380 м на півдні) та відносні (від 5060 до 120140 м у річкових долинах) висоти; 4) високі показники горизонтального розчленування рельєфу (3,54,0 км/км2) у місцях перетину головного пасма річковими долинами та низькі (0,51,5 км/км2) у межах вершинних поверхонь.
Підтверджено, що за морфологічними особливостями рельєфу серед бічних товтр виділяються: 1) високі (до 2530 м відносної висоти) конусоподібної форми пагорби (товтри”) з крутими (до 30450) схилами та численними виходами вапняків; 2) невисокі (до 5 м відносної висоти) з пологими (до 10-150) схилами пагорби (могилки”) нечітко виражені у рельєфі Поділля.
На основі крупномасштабного (1:25000) геоморфологічного картографу­вання ключових ділянок, визначено основні типи рельєфу Товтр: структурно-денудаційний, сформований унаслідок відпрепарування рифових споруд і біогерм; денудаційний, створений внаслідок відступання крутих схилів Товтр; акумулятивно-денудаційний, поширений у підніжжях головного пасма; ерозійно-денудаційний і денудаційно-ерозійний, представлений у долинах тимчасових і постійних водотоків пологими і крутими схилами; ерозійно-акумулятивний заплава і надзаплав­ні тераси.
4. Проведено геоморфологічну регіоналізацію території Подільських Товтр і виділено у їх межах три підрайони: Збаразький, Медоборський, Кам’янець-Подільський і десять мікрорайонів, які різняться рисами морфографії і морфо­метрії рельєфу головного пасма та бічних товтр. У Збаразькому підрайоні головне пасмо формують масиви (відносні перевищення 6080 м) з широкими (300600 м) вершинами та пологими схилами, витягнуті у північно-західному напрямі. Бічні товтри (могилки”) хаотично розташовані у межах прилеглих ділянок Тернопільського плато. У Медоборському підрайоні головне пасмо представлене високими (100120 м) масивами з широкими (300400 м) та вузькими (до 100 м) вирівняними вершинами. Масивам властива асиметрична будова схилів: до крутого схилу південно-західної експозиції приурочені скельні виходи (до 20 м) порід. Бічні товтри представлені у підніжжі головного пасма поблизу смт.Скалат і с.Вікно. У Кам’янець-Подільському підрайоні головне пасмо формують вузькі субмеридіонально витягнуті масиви (відносні перевищення 80100 м). Бічні товтри представлені скелястими пагорбами, які розташовані західніше головного пасма та у долинах річок Тернави, Студениці, Боговички та Дністра.
5. Встановлено, що у межах Подільських Товтр за територіальним охопленням види природокористування розподіляються у наступному порядку: сільськогосподарське, лісове, природно-заповідне, рекреаційне, селитебне і дорожнє будівництво, гірничодобувне. За глибиною незворотного перетворення рельєфу гірничодобувне, селитебне і дорожнє будівництво, сільськогосподар­ське, рекреаційне, лісове та природно-заповідне природокористування.
На основі аналізу карт (1885, 1961 рр.) і космознімків (2000, 2006 рр.) визначено зміни у структурі землекористування протягом ХІХХХІ ст. Відзна­чено, що лісистість території Товтр порівняно з 1885 р. зменшилась на 8%. На місці вирубаних лісів розташовані поселення, дороги, орні землі та пасовища. З 70-их рр. ХХ ст. вапняк Товтр видобувається для цукрової промисловості і будівництва. Сьогодні тут діє понад 20 промислових кар’єрів. Поруч з активним господарським використанням рельєфу ведеться діяльність, спрямована на захист унікальних геолого-геоморфологічних та ботанічних об’єктів Товтр. Протягом 19811990 рр. створено 50 природно-заповідних територій; станом на 2008 р. налічується 85 об’єктів природно-заповідного фонду.
6. Визначено особливості територіальної структури природокористування зумовлені рельєфом Товтр. Встановлено, що під ріллею зайняті вершинні поверхні (20% ріллі) головного пасма, пологі схили північно-східної експозиції (до 60 %) та підніжжя крутого схилу південно-західної експозиції. Круті південно-західні схили та бічні товтри використовуються як пасовища і сіножаті. У Медоборському підрайоні (центральна частина Товтр), який характеризується максимальними для території дослідження показниками вертикального (120140 м/км2), горизонтального (3,54,0 км/км2) розчлену­вання і асиметричною будовою схилів, розташовано понад 60% усіх лісових масивів Товтр.
З’ясовано, що кар’єрні розробки розташовані у межах масивів головного пасма, де потужність рифогенних вапняків становить 4060 м і приурочені, головно, до його південно-західного макросхилу. Внаслідок видобування вапняків відкритим способом у межах Товтр формуються глибокі котловани (до 60 м) з кількома (до 56) терасоподібними уступами, на території яких часто проводять сортування та подрібнення вапняку.
Визначено, що великі за площею поселення розташовані у межах пологих північно-східних схилів головного пасма; невеликі за розміром села витягнуті вздовж напряму простягання головного пасма і розташовані у підніжжях його південно-західних схилів. У річкових долинах, які перетинають Товтри, розташовані декілька поселень, витягнутих вздовж річок. У межах головного пасма переважаючим є вододільний та косогірний типи трасувальних ходів доріг.
Детальні геоморфологічні дослідження показали, що на території Товтр розташовані цінні геолого-геоморфологічні об’єкти, які охороняються у межах ПЗ Медобори”, НПП Подільські Товтри”, заказників або мають статус геологічних (19) і ботанічних (20) пам’яток природи.
7. Запропоновано заходи з оптимізації природокористування у межах геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр. У Збаразькому підрайоні пропонується вилучити з-під ріллі, засіяти багаторічними травами і використо­вувати під сіножаті схили крутістю понад 100. Перспективним є створення РЛП Збаразькі Товтри” для збереження рельєфу Товтр та організованої рекреаційної діяльності. У Медоборах доцільно провести природоохоронні заходи, спрямовані на ліквідацію наслідків гірничодобувної (закрити діючі промислові кар’єри) і мілітарної діяльності. У Кам’янець-Подільському підрайоні необхідно рекуль­тивувати відпрацьовані кар’єри у долині р.Мукша та використати закинуті кар’єри для ренатуралізації наскельно-степової рослинності. Перспективним для НПП Подільські Товтри” є розвиток науково-пізнавального і агротуризму.
Природний заповідник Медобори” та національний природний парк Подільські Товтри” є основою для формування геопарку Українські (Подільські) Товтри”, у який повинні увійти унікальні для Подільської височини форми структурно-денудаційного рельєфу, сформовані внаслідок відпрепарування бар’єрного рифу і біогермів міоценового віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Альт А. Геологічний атлас Галіції. Текст до зошита першого / А. Альт, Ф. Беніаш ; [пер. з пол.]. Краків, 1887. 80 с.
2. Андреев А. Г. Новые данные о морфологии и неотектонике Подольской рифогенной зоны / А. Г. Андреев, В. И. Гук // Материалы по геологии, гидрогеологии и геохимии Украины, Казахстана, Алтая и Забайкалья. 1970. № 6. С. 2735.
3. Андрієнко Т. Л. Мережа заповідників України та її функціональне значення / Т. Л. Андрієнко // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Природний заповідник ”Медобори”. Гримайлів, 1995. С. 9799.
4. Антошкина А. И. Рифовая биота как инструмент палеогеографии (на примере силура Урала, Юго-восточной Аляски и Западного Салаира) / А. И. Антошкина, С. М. Соджа, Б. Вайт // Геология рифов : материалы междунар. сов. Сыктывкар : Геопринт, 2005. С. 1011.
5. Арапов А. А. Закономерности размещения рифовых сооружений в районе среднего Днестровско-Прутского междуречья / А. А. Арапов, Б. В. Бурденко, Ю. К. Якшин // Сов. геология. 1966. № 11. С. 117119.
6. Байрак Г. Р. Аналіз рельєфу і природокористування рівнин заходу України за аерокосмічними даними : монографія / Галина Ростиславівна Байрак. Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. 296 с.
7. Бачинська У. О. До питання формування Сліпого Яру в природному заповіднику Медобори” / У. О. Бачинська // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях”], (Гримайлів, 2123 трав. 2008 р.). Гримайлів ; Тернопіль : Джура, 2008. С. 4143.
8. Башенина Н. В. Геоморфологическое картирование : учеб. пособие [для студ. географов и геологов] / Башенина Н. В. М. : Высш. шк., 1977. 375 с.
9. Башенина Н. В. Геоморфологическое картирование для народнохозяйственных целей / Башенина Н. В. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1987. 238 с.
10. Белоусов В. В. Основы геотектоники / Белоусов В. В. [2-е изд. перераб. и доп.]. М. : Недра, 1989. 382 с.
11. Бируля О. Геологія і гідрогеологія Поділля. Бібліографічний покажчик / Бируля О. Вінниця, 1930. 82 с.
12. Бирюлев А. В. Известковое сырье Тернопольской области УССР (Геологический отчет партии на агроруды по работам 1956-1957 гг). Львовская геологическая экспедиция, Львов, 1957 г. / А. В. Бирюлев, Л. В. Бирюлева. Ф. ЛГЭ. 39 с.
13. Блоковая тектоника Волыно-Подолии / Знаменская Т. А., Чебаненко И. И. К. : Наук. думка, 1985. 156 с.
14. Богуцький А. Б. Дослідження та використання геоспадщини Західної України / А. Б. Богуцький, Ю. В. Зінько // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях”], (Гримайлів, 2123 трав. 2008 р.). Гримайлів ; Тернопіль : Джура, 2008. С. 2233.
15. Богуцький А. Реконструкція палеогеографічних умов часу формування лесово-грунтової пачки багатошарової палеолітичної стоянки Великий Глибочок 1 (на основі фауни молюсків) / А. Богуцький, Р. Дмитрук // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття : [зб. наук. праць]. Гримайлів ; Тернопіль : Лілея, 2003. С. 133143.
16. Бодылевский В. И. Малый атлас руководящих ископаемых : справочное пособие / Бодылевский В. И. 5-е изд., перераб. и доп. Л. : Недра, 1990. 263 с.
17. Бондаренко В. Д. Концепція регульованої заповідності та питання розвитку заповідника Медобори” / В. Д. Бондаренко, М. Я. Музика, Г. І. Оліяр // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Природний заповідник ”Медобори”. Гримайлів, 1995. С. 711.
18. Бондарчук В. Г. Геологические памятники Украины / Бондарчук В. Г. К., 1961. 80 с.
19. Бондарчук В. Г. Еще о неогеновых и четвертичных террасах Украины / В. Г. Бондарчук // Сов. геология. 1939. № 1011. С. 105107.
20. Бондарчук В. Г. Нарис тектонічної будови території Української РСР / В. Г. Бондарчук // Геологічний журн. 1955. Т. 15, вип. 3. С. 729.
21. Бондарчук В. Г. Рухи земної кори на території УРСР та МРСР після альпійського орогенезу / В. Г. Бондарчук, П. К. Заморій, І. Л. Соколовський // Геологічний журн. 1959. Т. 19, вип. 4. С. 1619.
22. Борейко В. Е. О необходимости создания национальной системы территорий дикой природы в Украине / В. Е. Борейко // Заповідна справа в Україні. 2002. Т. 8, вип. 1. С. 1417.
23. Брусак В. П. Географічні аспекти оптимізації територій заповідників / В. П. Брусак // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Природний заповідник ”Медобори”. Гримайлів, 1995. С. 113115.
24. Брусак В. П. Географічні дослідження природно-заповідних територій: методологія і структура / В. П. Брусак // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географічна. 2006. Вип. 33. С. 3143.
25. Брусак В. П. Географічні дослідження у заповідниках : зб. наук.-техн. праць / В. П. Брусак, Ю. В. Зінько. Вип 4. Львів : УкрДЛТУ, 1995. С. 515.
26. Брусак В. П. Геоморфологічні дослідження в заповідниках / В. П. Брусак // Українська геоморфологія : стан і перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 2526 листоп. 1997 р.). Львів, 1997. С. 242245.
27. Брусак В. П. Історія і сучасний стан вивчення ландшафтного різноманіття Подільських Товтр і природного заповідника Медобори” / В. П. Брусак // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття : [зб. наук. праць]. Гримайлів ; Тернопіль : Лілея, 2003. С. 143154.
28. Брусак В. П. Ландшафтно-екологічні засади планувальної організації території Ужанського національного природного парку / В. П. Брусак, Д. А. Кричевська // Фізична географія та геоморфологія. 2005. Вип. 48. С. 138146.
29. Брусак В. П. Структура фізико-географічних досліджень у заповідниках / В. П. Брусак // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття : матеріали наук. конф., присвяченої 80-річчю Канівського природного заповідника (Канів, 911 верес. 2003 р.). Канів, 2003. С. 334336.
30. Брусак В. П. Товтровий природоохоронний пояс в регіональній природно-заповідній системі Заходу України / В. П. Брусак, Ю. В. Зінько // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Кам’янець-Подільський, 2324 верес. 1993 р.) / Ред. кол. : Л. В. Баженов, С. І. Ковальчук, Л. І. Побережна. Кам’янець-Подільський, 1993. С. 9195.
31. Вакарчук С. Г. Органогенне постройки нижнего карбона Днепровско-Донецкой впадины и северных окраин Донбасса и их нефтегазоносность / С. Г. Вакарчук // Геология рифов : материалы междунар. совещ. Сыктывкар : Геопринт, 2005. С. 220221.
32. Великанов В. А. Влияние разломно-блоковых структур фундамета на осадконакопление и развитие локальних структур в миоцене Подольского Приднестровья / В. А. Великанов, В. А. Присяжнюк // Геологический журн. 1971. Т. 31, вып. 3. С. 9096.
33. Веліканов В. А. До питання про Подільську тектонічну зону / В. А. Веліканов // Доповіді АН УРСР. Серія Б : геологія, геофізика, хімія та біологія. 1969. № 12. С. 10611063.
34. Власов Б. И. Геологическая карта М-35-ХХ (Тернополь). Отчет Тернопольской геологосъемочной партии Львовской экспедиции за 1959-1960 гг. / Власов Б. И., Анисимов В. С., Шестопалов В. М. К., 1962. 120 с.
35. Волков М. Г. Методичні основи вивчення рельєфу території України з метою раціонального природокористування / М. Г. Волков, В. П. Палієнко, Р. П. Купраш // Вісник АН УРСР. 1983. № 9. С. 7580.
36. Воловик В. М. Поділля як етнокультурний регіон / В. М. Воловик // Фізична географія та геоморфологія. К. : ВГЛ Обрії, 2005. Вип. 48. С. 217221.
37. Волошин Р. Конструктивно-географічні аспекти природокористування північно-західної частини Подільських Товтр / Р. Волошин // Наук. зап. Терноп. держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. 2002. № 1. С. 8086.
38. Воропай Л. И. К вопросу об антропогенных изменениях природы Подолья / Л. И. Воропай // Природные ресурсы Карпат и Приднестровья, вопросы их рационального использования и охраны : респуб. науч. конф., 1517 ноября 1978 г. : тезисы докл. Черновци : ЧГУ, 1978. С. 1113.
39. Воропай Л. І. Товтри Дністровського правобережжя, проблеми охорони і природовикористання / Л. І. Воропай, В. П. Коржик, М. О. Куниця // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Кам’янець-Подільський, 2324 верес. 1993 р.) / Ред. кол. : Л. В. Баженов, С. І. Ковальчук, Л. І. Побережна. Кам’янець-Подільський, 1993. С. 97100.
40. Выржиковский Р. Р. Новая гряда сарматских рифовых известняков в Подолии / Р. Р. Выржиковский // Вісник Укр. від. Геол. ком. 1928. Вип. 11. С. 135155.
41. Вялов О. С. К стратиграфии тортонских отложений Волыни и Подолии / О. С. Вялов, В. А. Горецкий // Доклады АН СССР. 1965. Т. 161, № 1. С. 175178.
42. Вялов О. С. Схема деления миоцена Предкарпатья / О. С. Вялов // Доклады АН СССР. 1951. Т. 78, № 5. С. 967970.
43. Гардинер В. Полевая геоморфология / В. Гардинер, Р. Дакомб ; [пер. с англ.]. М. : Недра, 1990. 239 с.
44. Геккер Р. Ф. Рифовые образования и вопросы палеоэкологии / Р. Ф. Геккер // Ископаемые рифы и методика их изучения. Свердловск : Кн. изд-во, 1968. С. 1826.
45. Географічна енциклопедія України : в 3 т. / [редкол. : О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін.]. К. : Українська Радянська Енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1989. Т. 1. 1989. 416 с.
46. Геологическая карта СССР масштаба 1:200 000. Серия Волыно-Подольская (Объяснительная записка) / [ред. Шульга П. Л.]. К., 1972. 89 с.
47. Геологическая съемка в районах развития отложений с органогенными постройками : метод. пособие по геологической съемке масштаба 1:50000. Вып. 2. Л. : Недра, 1982. 328 с.
48. Геологические памятники Украины : справочник-путеводитель / [Н. Е. Коротенко, А. С. Щирица, А. Я. Каневский и др.]. 2-е изд. стереотип. К. : Наук. думка, 1987. 156 с.
49. Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты. К. : Наук. думка, 1980. 105 с.
50. Геология и нефтегазоносность рифов Украины / А. Е. Лукин, Н. Н. Верповский, З. Я. Войцицкий [та ін.] // Геология рифов : материалы междун. совещ. Сыктывкар : Геопринт, 2005. С. 103104.
51. Геоморфология Украинской ССР / под ред. И. М. Рослого. К. : Вища шк., 1990. 287 с.
52. Геренович В. Нарис економічної географії України. Частина географічна : у 2 т. / Геренович В. Кам’янець-Подільський : Ревстудвиконком Кам’янецького Українського Університету, 1920.
Т. 2. 1920. 156 с.
53. Геренчук К. И. Геоморфология Подолии / К. И. Геренчук // Наук. зап. Чернів. ун-ту. Сер. геол-геогр. наук. 1950. Т. 8, вип. 2. С. 89111.
54. Геренчук К. И. Об асимметрии речных долин Подольского плато / К. И. Геренчук // Изв. ВГО. 1950. № 1. С. 7882.
55. Геренчук К. И. Подольские Толтры (геоморфологический очерк) / К. И. Геренчук // Изв. ВГО, 1949. Т. 81, вып. 5. С. 325329.
56. Геренчук К. И. Речные системы и тектонические структуры (на примере Русской равнины) / К. И. Геренчук // Геолог. сб. Львов. геол. общества. 1958. № 56. С. 211218.
57. Геренчук К. И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины / Геренчук К. И. Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1960. 220 с.
58. Геренчук К. І. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів / Геренчук К. І., Койнов М. М., Цись П. М. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1964. 224 с.
59. Геренчук К. І. Сучасні завдання географічного вивчення Поділля / К. І. Геренчук // Матеріали до вивчення природних ресурсів Поділля. Тернопіль, 1963. С. 1922.
60. Герман И. Н. Рифовые образования северо-западной части Молдавской ССР / И. Н. Герман // Сов. Геология. 1966. № 2. С. 155159.
61. Гинтов О. Б. Разломно-блоковая тектоника Волыно-Подолии. Кинематический анализ / О. Б. Гинтов, И. К. Пашкевич // Геофизический журн. 2004. Т. 26, № 1. С. 5670.
62. Гнатюк Р. М. Генетична класифікація елементів рельєфу території України для потреб великомасштабного геоморфологічного картографування / Р. М. Гнатюк // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Геогр. 2006. Вип. 33. С. 7077.
63. Гнатюк Р. М. Опыт морфохронологического подхода к анализу рельефа Северо-Западной Подолии / Р. М. Гнатюк, Ю. В. Зинько // Вестник Львов. ун-та. Сер. геогр. 1986. Вып. 15. С. 6567.
64. Горбенко А. Деякі аспекти формування екологічної мережі (на прикладі Кіровоградської області) / А. Горбенко // Фізична географія та геоморфологія. 2004. Т. 2, вип. 46. С. 7275.
65. Горбунова О. М. Отчет о разведке Велико-Глубочекского месторождения известняков для производства холодного асфальтобетона (Тернопольская область УССР) / О. М. Горбунова. Львов, 1964. 150 с.
66. Горішний П. М. Морфологічний аналіз рельєфу для інженерних потреб (на прикладі Західного Поділля) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук. : спец. 11.00.04 Геоморфологія і палеогеографія” / П. М. Горішний Львів, 1998. 19 с.
67. Горішний П. М. Рекреаційна оцінка рельєфу пропонованого Розтоцького національного парку / П. М. Горішний, Ю. В. Зінько, М. В. Кобелька // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1994. Вип. 19. С. 1218.
68. Горшков С. П. Экзодинамические процессы освоенных территорий / Горшков С. П. М. : Недра, 1982. 286 с.
69. Гофштейн И. Д. Неотектоника Западной Волыно-Подолии / Гофштейн И. Д. К. : Наук. думка, 1979. 265 с.
70. Градостроительство на склонах / [В. Р. Крогиус, Д. Эббот, К. Поллит и др.] ; под. ред. В. Р. Крогиуса. М. : Стройиздат, 1988. 328 с.
71. Гринюк Ю. Г. Вдосконалення форм заповідання та вивчення природних об’єктів в новостворених заповідниках / Ю. Г. Гринюк // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Природний заповідник Медобори”. Гримайлів, 1995. С. 127129.
72. Гриценко В. П. К палеоэкологии силурийских кораллов Волыно-Подолии / В. П. Гриценко // Биостратиграфия, палеонтология осадочного чехла Украины : сб. науч. тр. / ред. кол.: Вялов О. С. (отв. ред.) [и др.]. К. : Наук. думка, 1987. С. 2426.
73. Грузман Г. Г. Отчет о полистной геологической съемке планшетов М-35-88-А, В и геологического доизучения планшетов М-35-87-А, Б, В, Г м-ба 1:50 000 за 1983-1988 гг. : [в 7 кн.]. Л. : ЛГРЭ, 1988. 120 с.
74. Гудзевич А. Регіональні особливості природоохоронного потенціалу антропогенних об’єктів / А. Гудзевич // Фізична географія та геоморфологія. 2004. Т. 2, вип. 46. С. 7683.
75. Гудзевич А. В. Особливості динаміки гірничо-промислових ландшафтів Подільських Товтр / А. В. Гудзевич, В. М. Книш // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Кам’янець-Подільський, 2324 верес. 1993 р.) / ред. кол. : Баженов Л. В., Ковальчук С. І., Побережна Л. І. Кам’янець-Подільський, 1993. С. 115117.
76. Гумовський О. В. Природні та трансформовані рослинні угруповання природоохоронних об’єктів Товтрової гряди Поділля як резервати їздців-ефлофід / О. В. Гумовський, Р. Г. Білик, Л. Г. Любінська // Заповідна справа в Україні. 2000. Т. 6, спецвип. С. 3036.
77. Гурій Д. В. Міоценові вулканічні туфи Чернівецької і Станіславської областей / Д. В. Гурій, М. В. Ріпун // Геол. журн. 1951. Т. 11, вип. 3. С. 7174.
78. Денисик Г. И. Антропогенный карст Подолья / Г. И. Денисик // География и природные ресурсы. 1984. № 4. С. 152154.
79. Денисик Г. И. О воздействии горнодобывающей промышленности на природу Толтр и задачи их охраны / Г. И. Денисик // Природные ресурсы Карпат и Приднестровья, вопросы их рационального использования и охраны : тезисы докл. Респ. науч. конф., 1517 ноября 1978 г. Черновци : ЧГУ, 1978. С. 153155.
80. Денисик Г. И. Речные ландшафты Юго-Запада СССР / Г. И. Денисик // География и природные ресурсы. 1985. № 4. С. 8994.
81. Денисик Г. И. Техногенные ландшафты Подольских Толтр, их структура и классификация / Г. И. Денисик // Физическая география и геоморфология. 1981. Вып. 25. С. 6469.
82. Денисик Г. И. Толтры Юго-Запада СССР / Г. И. Денисик // Известия ВГО. 1987. Т. 119, вып. 5. С. 434438.
83. Денисик Г. И. Формирование и динамика техногенных ландшафтов Подолья / Г. И. Денисик // Физическая география и геоморфология. 1986. Вып. 33. С. 4348.
84. Денисик Г. І. Антропогенні ландшафти правобережної України : монографія / Денисик Г. І. Вінниця : Арбат, 1998. 292 с.
85. Денисик Г. І. Класифікація антропогенного карсту правобережної України для потреб раціонального використання / Г. І. Денисик, Б. Д. Панасенко // Фізична географія і геоморфологія. 1992. Вип. 39. С. 132138.
86. Денисик Г. І. Нариси з антропогенного ландшафтознавства : навч. посіб. / Денисик Г. І., Воловик В. М., Кирилюк Л. М. Вінниця : Арбат, 1999. 193 с.
87. Денисик Г. І. Природнича географія Поділля / Денисик Г. І. Вінниця : ЕкоБізнесЦентр, 1998. 184 с.
88. Денисик Г. І. Простори Вінничини / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. Вінниця : ЕкоБізнесЦентр, 1999. 92 с.
89. Денисик Г. І. Товтри України / Г. І. Денисик, Б. Д. Панасенко // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., (Кам’янець-Подільський, 2324 верес. 1993 р.) / ред. кол. : Баженов Л. В., Ковальчук С. І., Побережна Л. І. Кам’янець-Подільський, 1993. С. 7980.
90. Денисик Г. І. Товтри унікальна природна спадщина України / Г. І. Денисик // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях”], (Гримайлів, 2123 трав. 2008 р.). Гримайлів ; Тернопіль : Джура, 2008. С. 8384.
91. Дзоценидзе Г. С. Проблема влияния вулканизма на осадочный процесс / Г. С. Дзоценидзе // Состояние и задачи советской литологии. 1970. Вип. 1. С. 103117.
92. Дикий І. Г. Еколого-геоморфологічне картографування природно-заповідних об’ктів / І. Г. Дикий, В. П. Брусак // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. Природний заповідник Медобори”. Гримайлів, 1995. С. 136137.
93. Дідух Я. П. Стан та перспективи розвитку мережі біосферних резерватів в Украї