ОСОБЛИВОСТІ ЗОНАЛЬНИХ ЗМІН ВЕРХНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ҐРУНТІВ БАСЕЙНУ ДНІПРА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ : ОСОБЕННОСТИ зональной смены ВЕРХНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВЫХ ГРУНТОВ бассейна Днепра НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ЗОНАЛЬНИХ ЗМІН ВЕРХНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ҐРУНТІВ БАСЕЙНУ ДНІПРА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ зональной смены ВЕРХНЬОПЛЕЙСТОЦЕНОВЫХ ГРУНТОВ бассейна Днепра НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 360
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Національна Академія Наук України
    ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ

    На правах рукопису

    Кармазиненко Сергій Петрович

    УДК 551.791 (282.247.32) (477)

    Особливості зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів БАСЕЙНУ ДНІПРА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ


    Спеціальність 11.00.04
    геоморфологія та палеогеографія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    географічних наук


    Науковий керівник
    доктор географічних наук
    Матвіїшина Жанна Миколаївна



    Київ 2009











    ЗМІСТ






    ВСТУП


    5-9




    Розділ1.Стан вивченості плейстоценових викопних ґрунтів України


    10-29




    1.1.З історії палеопедологічних досліджень


    10-18




    1.2.Мікроморфологічна вивченість викопних ґрунтів


    18-22




    1.3.Схеми палеогеографічної етапності і стратиграфії плейстоцену


    23-27




    Розділ2.Методика палеопедологічних досліджень


    30-54




    2.1.Методи дослідження верхньоплейстоценових утворень


    30-33




    2.2.Методика мікроморфологічного аналізу


    34-38




    2.2.1.Методологічні аспекти мікроморфологічного аналізу


    34-37




    2.2.2.Польові дослідження, відбір і підготовка зразків для мікроморфологічного аналізу


    38




    2.3.Особливості підходів та ієрархія дослідження компонентів мікробудови



    39-53




    Розділ3.Палеопедологічна характеристика ґрунтів верхнього плейстоцену на ключових ділянках сучасних природних зон басейну Дніпра на території України




    55-140




    3.1.Загальна характеристика району дослідження


    55-64




    3.2.Опорні розрізи в зоні мішаних (хвойно-широколистяних) лісів
    3.2.1.Розріз біля с.Музичі



    65-81




    3.3.Опорні розрізи лісостепової зони
    3.3.1.Розріз поблизу с.Стайки
    3.3.2.Розріз в смт.Градизьк


    82-110
    82-97
    98-110




    3.4.Опорні розрізи степової зони
    3.4.1.Розріз в с.Мости
    3.4.2.Розріз біля с.Широка Балка
    3.4.3.Розріз біля с.Станіслав


    111-140
    111-122
    123-128
    129-138




    Розділ4.Особливості зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів на основі макро- та мікроморфологічних даних
    4.1.Кайдацький етап
    4.2.Тясминський етап
    4.3.Прилуцький етап
    4.4.Удайський етап
    4.5.Витачівський етап
    4.6.Бузький етап
    4.7.Дофінівський етап
    4.8.Причорноморський етап



    141-174
    142-147
    147-149
    149-154
    154-156
    156-162
    163-165
    165-169
    169-171




    Розділ5.Закономірності просторово-часової диференціації палеогрунтів
    5.1.Основні закономірності піздньоплейстоценового ґрунтоутворення
    5.2.Динаміка змін верхньоплейстоценових ґрунтів у часі і просторі



    175-185

    175-177
    178-184




    Розділ6.Прикладні аспекти використання палеопедологічних даних
    6.1.Використання макро- і мікроморфологічних особливостей палеогрунтів для стратиграфічних цілей
    6.2.Мікроморфологічні особливості викопних ґрунтів для відтворення фізико-географічних умов верхнього плейстоцену


    186-196

    186-190

    191-195




    ВИСНОВКИ


    197-200




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    201-230



    Додаток А. Макро- і мікроморфологічний опис верхньоплейстоценових відкладів розрізу біля с.Пирогове



    231-249




    Додаток Б. Макроморфологічний опис ґрунтів і лесів розрізу біля с.Кодаки



    250




    Додаток В. Макро- і мікроморфологічний опис ґрунтів і лесів розрізу поблизу с.Велика Бугаївка



    251-255




    Додаток Д. Макроморфологічний опис ґрунтів і лесів пізнього плейстоцену розрізу в с.Гінці



    256-262




    Додаток Ж. Морфологічний опис ґрунтів і лесів пізнього плейстоцену розрізу біля с.Вільшанка



    263-264




    Додаток З. Макро- і мікроморфологічний опис ґрунтів і лесів пізнього плейстоцену розрізу біля с.Кліщинці



    265-277




    Додаток К. Макро- і мікроморфологічний опис розрізу біля с.Садки


    278-283




    Додаток Л. Морфологічний опис відкладів плейстоцену розрізу біля с.Мишурин Ріг



    284-286




    Додаток М. Макроморфологічний опис розрізу в м.Дніпропетровьк (Рибальський гранітний кар’єр)



    287-289




    Додаток Н. Макро- і мікроморфологічний опис четвертинних відкладів розрізу в с.Бабурка



    290-302




    Додаток П. Макроморфологічний опис археологічного розрізу Міра


    303-310




    Додаток Р. Макро- і мікроморфологічного характеристика відкладів верхнього плейстоцену розрізу в м.Василівка



    311-324




    Додаток С. Макро- і мікроморфологічний опис розрізу поблизу смт.Велика Знамۥянка



    325-334




    Додаток Т. Макро- і мікроморфологічний опис відкладів верхнього плейстоцену розрізу біля с.Мала Лепетиха



    335-349




    Додаток У. Макро- і мікроморфологічний опис розрізу в с.Львове


    350-360









    ВСТУП


    Актуальність теми. Необхідною умовою раціонального природокористування є комплексне вивчення ґрунтів, ґрунтових покривів (як важливих складових компонентів природи), в тому числі історії їх розвитку, для пізнання закономірностей розвитку ґрунтоутворення в часі і в просторі.
    Широке розповсюдження на території України верхньоплейстоценових відкладів, в тому числі ґрунтових, які більшою частиною є субстратом для формування сучасних ґрунтів і залучаються у сферу господарської діяльності людини, призводить до необхідності вивчення їх властивостей і з’ясування процесів їх формування. Крім цього, викопні ґрунти є досить тонким індикатором змін фізико-географічних умов минулого. Знання про давні ґрунти є також основою для розробки стратиграфічних схем плейстоцену.
    Опрацювання теоретичних основ палеопедологічного методу були розпочаті Д.К.Біленко, І.П.Герасимовим, Д.К.Глінкою, В.І.Крокосом, О.І.Набоких та ін., а пізніше його широко застосовували О.М.Адаменко, А.Б.Богуцький, М.Ф.Веклич, Н.П.Герасименко, П.К.Заморій, Ж.М.Матвіїшина, Т.Д.Морозова, О.І.Москвітін, В.І.Передерій, Н.О.Сіренко та ін., що дозволило йому зайняти відповідне місце в палеогеографічних дослідженнях.
    Складовою і суттєвою частиною палеопедологічного методу є мікроморфологічний аналіз, який широко використовується в наш час при вивченні сучасних ґрунтів. Його перевагою є користування не усередненими даними (як при хімічному, гранулометричному, мінералогічному та інших видах аналізів), а розгляд під мікроскопом тонкого зрізу зразка ґрунту в непорушеному стані, при природному співвідношенні окремих елементів.
    Вирішення методичних питань застосування мікроморфологічного аналізу в палеогрунтознавстві є корисним для дослідження генезису і особливостей зональних змін верхньоплейстоценових викопних ґрунтів. Особливості будови ґрунтових світ, генезису різновікових ґрунтів в них дають уяву про динаміку змін ґрунтоутворення в часі і просторі. Вивчення закономірностей зональних змін є актуальним для відтворення палеоландшафтів і змін клімату, здійснення прогнозу змін на майбутнє і практичного застосування цих даних при пошукових геологічних роботах, для кореляції палеогрунтів України і прилеглих територій Європи.
    Четвертинні відклади басейну Дніпра території України, в т. ч. й викопні ґрунти, за останні десятиріччя активно вивчались М.Ф.Векличем, Н.О.Сіренко, Т.Д.Морозовою, С.І.Турло, І.В.Мельничуком, М.О.Куницею, Б.Д.Возгріним, Ю.М.Векличем, Ж.М.Матвіїшиною, Н.П.Герасименко, В.І.Передерій та ін.
    Актуальним є питання реконструкції короткоперіодичних змін ґрунтів і клімату, тому досліджувалися найбільш повні розрізи, де переважно були відображені всі стадії формування верхньоплейстоценових ґрунтів. Зараз постає питання довивчення четвертинних відкладів і уточнення стратиграфічної схеми в процесі підготовки Держгеолкарти-200.
    Виникає потреба у: детальнішому вивченні вже відомих і нових опорних розрізів (додатково мікроморфологічним методом); кореляції різних стратиграфічних схем за палеопедологічними даними; узагальненні даних з метою виявлення головних закономірностей зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів із врахуванням короткоперіодичних змін клімату.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема пов’язана з НДР відділу палеогеографії Інституту географії НАНУ «Обґрунтування просторово-часової кореляції палеогеографічних умов четвертинного періоду рівнинної території України», 2003-2005рр. (рег.№0103U000356), Еволюція компонентів природного середовища на території України у пізньому плейстоцені-голоцені”, 2006-2008рр. (рег.№0106U000399), та госпдоговором «Науково-методичне забезпечення геоморфологічного картографування у масштабах 1:200000 і 1:500000 та картування голоценових утворень при регіональному геологічному вивченні території України», 2005-2007рр. (рег.№0104U006336), у виконанні яких дисертант брав безпосередню участь.
    Метою роботи є: виявлення особливостей зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів на основі макро- і мікроморфологічних даних.
    Для досягнення мети поставлено такі завдання:
    - палеопедологічне вивчення відкладів нових розрізів верхнього плейстоцену і додаткове вивчення мікроморфології ґрунтів у раніше досліджених розрізах іншими методами;
    - виявлення мікроморфологічних особливостей викопних ґрунтів з метою визначення їх генезису для реконструкції зональних змін протягом кожного палеогеографічного етапу верхнього плейстоцену;
    - визначення індивідуальних мікроморфологічних ознак ґрунтів, окремих палеогеографічних етапів і стадій формування для цілей стратиграфії і відтворення історії розвитку пізньоплейстоценового ґрунтоутворення;
    - узагальнення і кореляція палеопедологічних даних для встановлення трендів еволюції верхньоплейстоценових ґрунтів басейну Дніпра на території України.
    Обۥєктом дослідження є ґрунтові і лесові утворення стратиграфічних горизонтів верхнього плейстоцену.
    Предметом дослідження є макро- і мікроморфологічні ознаки різновікових верхньоплейстоценових відкладів та зональні особливості їх змін.
    Основними методами досліджень були макро- і мікроморфологічний аналізи. Під мікроскопом проаналізовано ґрунти і леси у 600 тонких зрізах-шліфах із непорушеною структурою, також залучено нові дані термолюмінесцентного датування.
    Наукова новизна отриманих результатів полягає у:
    · поглибленні теоретико-методичних основ мікроморфологічного дослідження (узагальнено загальну ієрархію компонентів мікробудови ґрунтів, адаптовано мікроморфологічний аналіз до визначення первинних ґрунтоутворювальних процесів, з подальшим визначенням генезису верхньоплейстоценових ґрунтів);
    · виявленні особливостей зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів по кожному палеогеографічному етапу;
    · визначенні індивідуальних мікроморфологічних ознак ґрунтів пізнього плейстоцену;
    · проведенні регіональної кореляції викопних ґрунтів пізнього плейстоцену за мікроморфологічними ознаками.
    Практичне значення отриманих результатів. Отримані нові індивідуальні макро- і мікроморфологічні характеристики викопних ґрунтів, їх зміни у світах і динаміка розвитку у часі і просторі, є основою для відтворення природної зональності по кожному етапу верхнього плейстоцену та ідентифікації давніх ґрунтових утворень різних районів території дослідження, для палеогеографічних реконструкцій та кореляції окремих стратиграфічних горизонтів в різних природних зонах з метою розробки місцевих стратиграфічних схем та проведенні геолого-пошукових робіт для геологічної зйомки та ін.
    Матеріали автора дисертації використані при підготовці звіту з госпдоговірної тематики «Науково-методичне забезпечення геоморфологічного картографування у масштабах 1:200000 і 1:500000 та картування голоценових утворень при регіональному геологічному вивченні території України» і передані в УкрДГРІ. Частина матеріалів передана у дочірнє підприємство «Центрукргеологія» (м.Черкаси), до історико-краєзнавчого музею (м.Запоріжжя), кафедри археології Національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ), а також використана у спільних статтях з науковцями Інституту археології НАНУ. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при вирішенні фундаментальних питань з історії розвитку плейстоценових ґрунтів, при довивченні четвертинних відкладів і підготовці Держгеолкарти-200, в археологічних дослідженнях для відтворення умов проживання людини в минулому, при розробці навчальних курсів з палеогеографії.
    Особистий внесок здобувача. Наукові результати отримані здобувачем особисто. В основу дисертації покладено фактичний матеріал, здобутий під час польових досліджень (24 розрізів), в результаті камерального опрацювання літературних, картографічних, фондових та лабораторних матеріалів, при мікроморфологічному аналізі. Особистий внесок автора полягає у: дослідженні нових розрізів, проведенні мікроморфологічного аналізу і виявленні мікроморфологічних ознак ґрунтів окремих стадій розвитку плейстоценового ґрунтоутворення; уточненні генезису ґрунтів окремих стратиграфічних горизонтів на основі макро- і мікроморфологічних даних; встановленні особливостей зональних змін викопних утворень верхнього плейстоцену в межах сучасних зон мішаних (хвойно-широколистяних) лісів, лісостепової і степової; відтворенні загальних рис природних обстановок минулого по кожному палеогеографічному етапу.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на: Міжнародному семінарі «Ландшафти річкових долин» (Чернівці, 2007); X з’їзді українського географічного товариства (Київ 2008); Міжнародній науковій конференції «Проблеми розвитку наук про Землю в баченні молодих науковців» (Київ 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Природно-територіальні та суспільно-географічні комплекси регіонів: історія формування, стан, проблеми, перспективи» (Луганськ 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми класифікації та діагностики ґрунтів» (Чернівці 2008).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць (9 одноосібні), з них 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Особистий внесок в публікаціях 5,8 др. арк.
    Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (300 найменувань). Загальний обсяг роботи 360 стор., в тому числі 200 стор. тексту, 162 рисунки, 20 таблиць та 15 додатків (130 стор.).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації розв’язано важливе наукове завдання виявлено особливості зональних змін верхньоплейстоценових відкладів на основі макро- і мікроморфологічних даних в межах басейну Дніпра на території України.
    1. Встановлено мікроморфологічні ознаки верхньоплейстоценових ґрунтів, з’ясовано їх генезис та особливості зональних змін по кожному палеогеографічному етапу:
    - наявність «відмитих» ділянок в елювіальних горизонтах; натьоків, лусочок і виокремлень коломорфних глин в ілювіальних є підтвердженням формування у першу стадію кайдацького ґрунтоутворення (kdb1) дерново-підзолистих ґрунтів Полісся, сірих лісових в межах сучасного лісостепу, бурих лісових на півночі та бурих лісових остеповілих на півдні сучасного степу. Губчаста мікробудова, складні мікроагрегати до IV порядку розділені сіткою звивистих пор, різні види виокремлень карбонатів крупно- і мікрокристалічний кальцит свідчать про розповсюдження в стадію kdb2 чорноземів: опідзолених, близьких до звичайних і південних (виявлених вперше);
    - розвиток складних мікроагрегатів до III-IV порядків, основою яких є первинні агрегати-грудочки і згустки мулевого гумусу, розділених порами, різні форми виокремлень карбонатів є особливостями прилуцьких ґрунтів чорноземного ряду: типових, опідзолених, звичайних і південних. На півночі мішаних лісів і в межах північного лісостепу встановлено формування темно-сірих лісових ґрунтів та чорноземів лучних і вилугуваних (plb1). Вперше в межах сучасного лісостепу і півдня сучасної лісової зони мікроморфологічно охарактеризовані ґрунти оптимальної стадії plb2 чорноземи типові і міцелярно-карбонатні. В межах сучасної степової зони підтверджено поширення чорноземних ґрунтів: чорноземоподібних, сірувато-коричневих (plb1); буроземовидних, коричнювато-сірих, південних і солонцюватих (plb2);
    - сегрегаційні утворення органо-глинистої речовини концентричної будови (нодулі, ооїди), компактна плазменно-пилувата переважно щільна блокова мікробудова, гумус типу муль в сполученні із залізом, зерна мінерального скелету щільно упаковані в плазмі і кожен мінерал має гумусову оболонку, чисельні мікроортштейни є спільними ознаками для витачівських бурих (vtb2), темно-бурих (vtb1), коричнево-бурих (vtb2), сірувато-коричневих ґрунтів (vtb1) і червонувато-бурих у комплексі з солонцюватими (vtb1+b2);
    - проста невиразна мікроагрегованість, ознаки незначної рухливості органо-глинистої речовини притаманні дофінівським малопотужним бурим лісовим, дерновим (dfb2, dfb1) і бурим оглеєним (dfс) ґрунтам в межах сучасної зони мішаних лісів. Вперше у межах сучасного лісостепу, крім чорноземоподібних (dfb2) і дерново-карбонатних (dfc), встановлено формування ґрунтів з ознаками чорноземів опідзолених (прості мікроагрегати і «відмиті» ділянки у верхній частині профілю, лускувата структура коломорфних глин в середній). Невелика потужність сірого або бурокольорного профілю, його карбонатність свідчить про формування у степовій зоні короткопрофільних чорноземоподібних, чорноземів південних (dfb2) вперше досліджених і світло-бурих напівпустельних ґрунтів (dfc).
    Основними особливостями зональних змін верхньоплейстоценових ґрунтів є: зростання ознак складної мікроагрегованості, пористості, карбонатності (на півдні загіпсованості), зменшення щільності і менший прояв ознак рухливості органо-глинистої речовини у напрямку з півночі на південь.
    2. Основними мікроморфологічними діагностичними ознаками верхньоплейстоценових ґрунтів визначені:
    - для кайдацьких ґрунтів оптимальної стадії kdb1 характерна наявність «відмитих» ділянок плазми без плівок і оболонок у гумусово-елювіальних і елювіальних горизонтах, формування різних виокремлень глинистої речовини у вигляді лусочок, натьоків та ін. в ілювіальних. У оптимальну стадію kdb2 сформовані ґрунти з характерним розвитком складних мікроагрегатів до ІІІ-ІV порядку, розділених різноманітними типами пор за формою і походженням; переважно губчаста мікробудова, різні види виокремлень карбонатів (мікро-, дрібнокристалічний кальцит), що в залежності від типу ґрунту скупчуються на різній глибині;
    - для прилуцьких чорноземоподібних ґрунтів пухка губчаста мікробудова, розвиток складних мікроагрегатів до IV порядків, розділених сіткою розгалужених пор, плазма рівномірно профарбована гумусом без ознак рухливості, на певній глибині скупчуються карбонати (крупно-, дрібно- і мікрокристалічний кальцит);
    - для витачівських ґрунтів блокова мікробудова, що утворена в результаті розвитку ооїдоподібних (нодульних) стяжінь органо-глинистої речовини, наявність залізисто-марганцевих мікроортштейнів, кількість яких збільшується у південних розрізах, що вказує на зростання аридизації умов у порівнянні з попередніми палеогеографічними етапами;
    - для дофінівських ґрунтів (dfb2), в межах сучасного степу, - переважно пухка мікробудова, розвиток нечітких освітлених складних округлих мікроагрегатів ІІ-ІІІ порядку, розділених порами; в нижній частині профілю переважає мікрокристалічний кальцит, що цементує плазму. У світло-бурих напівпустельних (dfс) ґрунтах помітно зменшується мікроагрегованість органо-мінеральної маси, плазма рівномірно профарбована гумусом.
    3. На основі мікроморфологічних досліджень басейну Дніпра на території України проведено реконструкцію зональних ґрунтових покривів, встановлено межі поширення ґрунтів та їх зміни у порівнянні з сучасними для кайдацького, прилуцького, витачівського і дофінівського палеогеографічних етапів:
    - ґрунтовий покрив оптимальної стадії kdb2, найбільш схожий із сучасним, а їх зональність є дуже близькою. Протягом оптимальної стадії kdb1 межі лісової зони змістилися на південь, про що свідчить формування бурих лісових ґрунтів у межах північного степу;
    - ґрунтовий покрив прилуцького часу був подібним до сучасного, але межі ґрунтових зон були помітно зміщені на північ, що підтверджується поширенням чорноземів у північних розрізах;
    - ґрунтовий покрив витачівського часу характеризується простою зональністю, що не має різких меж. Межі лісової і степової зон змістилися на північ у порівнянні з прилуцьким і кайдацьким етапом;
    - ґрунтовий покрив дофінівського часу відрізняється ще меншою зональністю, ніж витачівський. Переважали ґрунти сформовані в лісостепових і степових умовах, а межа лісової зони була зміщена на північ порівняно із сучасною. Дофінівські ґрунти чіткіше виражені на півдні, де виділялася сухостепова підзона.
    4. Виявлена тенденція змін палеогеографічних умов формування верхньоплейстоценових ґрунтів від помірних (кайдацькі, прилуцькі бурі, сірі лісові, чорноземовидні і чорноземні ґрунти дещо рівномірно-вологіших умов формування у порівнянні з сучасними), більш теплих і контрастних (витачівські бурі, темно-бурі, червонувато-бурі) до помірно-континентальних та більш аридних (дофінівські чорноземи звичайні і південні, світло-бурі напівпустельні ґрунти). Кожний новий теплий етап був більш аридним, ніж попередній (найбільш гумідним етапом є кайдацький, аридним дофінівський). Макро- та мікроморфологічні ознаки ґрунтів різних стадій формування (початкової, оптимальної і заключної) відображають зміни умов ґрунтоутворення від холодніших у початкову фазу (kda), вологіших і тепліших в оптимальні (kdb1, kdb2, plb1, plb2, vtb1, vtb2, dfb1, dfb2) до більш континентальних і аридних в кінці етапу (plc, vtc, dfc). Протягом кожного палеогеографічного етапу нижні ґрунти оптимальної стадії, у порівнянні з верхніми, відображають сліди гуміднішого ґрунтоутворення.

    5. Результати макро- і мікроморфологічних досліджень ґрунтів верхнього плейстоцену можуть бути використані при проведенні геолого-пошукових робіт, при довивченні четвертинних відкладів, їх стратифікації та ін.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. АдаменкоО.М. Геологічні свідчення глобальних кліматичних подій / О.М.Адаменко // Матеріали XIV укр.-пол. семінару Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу (Луцьк, 12-16 вересня 2007р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 С.251-254.
    2. АлександровськийО.Л. Антропогенна еволюція ґрунтів України / О.Л.Александровський, Ж.М.Матвіїшина, О.Г.Пархоменко // Теоретичні, регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та ландшафтознавства // Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. Кривий Ріг: Видавничий дім. 2005. С.106-112.
    3. АлексеевА.К. О геологическом строении горы Пивихи Кременчугского уезда Полтавской губернии / А.К.Алексеев, В.И.Крокос Оттиск // Зап. О-ва с.-х. Южной России; Т. 88-89, кн. I. Одесса. ‑ 1919. 229с.
    4. АпаринБ.Ф. Словарь-справочник почвенно-экологических терминов: учебное пособие / Б.Ф.Апарин, А.И.Попов ‑ С-Петербург.: изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. 287с.
    5. АрапР.Я. Доповнення до історії рослинності півдня України у неогені-антропогені (за палеопалінологічними даними) / Р.Я.Арап, Л.Г.Безусько, С.В.Сябряй [та ін.] // Укр. ботан. журнал 1992. Т.49, №6. C.46-49.
    6. АрмашевськийП.Я. К вопросу о гумусовом лессе / П.Я.Армашевський // Записки Киевского о-ва естествоиспытателей. ‑ 1884, ‑ Т. 7. Вып. 2. ‑ С.45-49.
    7. АртюшенкоА.Т. Растительность Лесостепи и Степи Украины в четвертичном периоде / АртюшенкоА.Т. К.: Наук. думка, 1970. 174с.
    8. Атлас Київської області: Палеоландшафти бузького, прилуцького, кайдацького, дніпровського, завадівського, широкинського часів. 6 карт з легендами, м-б 1 : 2000000 / Н.П.Герасименко, Ж.М.Матвіїшина. ‑ К.: НДВП Картографія. 2009. С.36-37. (О.В.Онищак, О.Ю.Король, О.В.Радченко та ін. 80с.)
    9. Атлас палеогеографічних карт Української та Молдавської РСР (з елементами літофацій) / [наук. редкол.: В.Г.Бондарчук та ін.]; К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 78с.
    10. Атлас України (електронна версія пілотного видання). Карта фізико-географічного районування України / [наук. редкол.: МариничО.М. та ін.]; К.: Вид-во АН УРСР, 2001. 176 карт.
    11. Атлас України (електронна версія пілотного видання). Карта четвертинних (антропогенових) відкладів України / [наук. редкол.: ГожикП.Ф.]; К.: Вид-во АН УРСР, 2001. 176 карт.
    12. БарщевскийН.Е. Рельеф Киевского Приднепровья (морфогенетический анализ) / БарщевскийН.Е. ‑ К.: Наук. думка. 1993. 198с.
    13. БахмутовВ. Магнитостратиграфия плейстоцена: современное состояние, проблемы и перспективы исследований / В.Бахмутов // Матеріали XIV укр.-пол. семінару Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу (Луцьк, 12-16 вересня 2007р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 С.96-108.
    14. БезуськоЛ.Г. Сучасний стан та перспективи палінологічних досліджень відкладів пізньольодовиків’я-голоцену Українського Полісся / Л.Г.Безусько, А.Г.Безусько, С.Л.Мосякін, Ю.В.Гречишкіна // Палеонтол. зб. 2007. С.452-456.
    15. БелобровВ.П. География почв с основами почвоведения: учеб. пособие для студ. пед. вузов / БелобровВ.П., ЗамотаевИ.В., ОвечкинС.В. М.: Академия, 2004. 360с.
    16. БеловаН.А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины / Белова Н.А. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1997. 264с.
    17. БеловаН.А. Естественные леса и степные почвы / Н.АБелова, А.П.Травлеев Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1999. 343с.
    18. БерезинП.Н. Применение фотографического метода для определения пористости агрегатов / П.Н.Березин, Н.В.Смирнова // Почвоведение. 2006. - №5. С.546-552.
    19. БіленкоД.К. Копальні грунти гори Пивихи / Д.К.Біленко // Четвертинний період. ‑ 1931. ‑ Вип. 1-2. С.75-94.
    20. БіленкоД.К. Матеріали до геологічної історії долини Верхнього і Середнього Дніпра / Д.К.Біленко // Четвертинний період. ‑ 1937. 143с.
    21. БогуцкийА.Б. Антропогеновые покровные отложения Волыно-Подолии / А.Б.Богуцкий // Антропогеновые отложения Украины. К.: Наук. Думка. 1986. С.121-132.
    22. БогуцькийА. Стратиграфічна позиція коршівського викопного ґрунтового комплексу в лесово-грунтовій серії Волинської височини / А.Богуцький, Ю.Войтанович, П.Волошин [та ін.] // Матеріали XIV укр.-пол. семінару Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу (Луцьк, 12-16 вересня 2007р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 С.11-25.
    23. БолиховскаяН.С. Эволюция лессово почвенной формации Северной Евразии / БолиховскаяН.С. М.: Изд-во МГУ. ‑ 1995. 270с.
    24. БолиховскаяН.С. Основные этапы развития растительности и климата в плейстоцене / Н.С.Болиховская // География, общество, окружающая среда. Ч.3. Природная среда в плейстоцене. Изд. дом «Городец». 2004. С.561-582.
    25. БолтрамовичС.Ф. Геоморфология: учебное пособие / БолтрамовичС.Ф., ЖировА.И., ЛасточкинА.Н. ‑ М.: Академія, 2005 528с.
    26. БондарчукГ.І. Геологія України / БондарчукГ.І. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 832с.
    27. БрагінА.М. Основні фізичні властивості різних типів ґрунтів / А.М.Брагін // Наук. вісн. Чернівецького нац. ун-ту. Біологія. Чернівці: Рута. 2005 Вип. 252. С.37-41.
    28. БрагінА.М. Основні фізико-механічні властивості деяких типів четвертинних викопних ґрунтів / А.М.Брагін // Агрохімія і ґрунтознавство. Харків: 2008. Вип. 69. С.167-170.
    29. БронниковаМ.А. Кутанный комплекс текстурно-дифференцированных почв (на примере дерново-подзолистых суглинистых почв Русской Равнины) / М.А.Бронникова, В.О.Таргульян М.: ИКЦ Академкнига, 2005. 197с.
    30. ВагнерГ.А. Научные методы датирования в геологии, археологии и истории. / ВагнерГ.А. ‑ М.: Техносфера, 2007 576с.
    31. ВекличМ.Ф. Четвертинні відклади правобережжя Середнього Дніпра / ВекличМ.Ф. К.: Вид-во АН УССР, 1958. 200с.
    32. ВекличМ.Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран / ВекличМ.Ф. К.: Наук. думка, 1968. 120с.
    33. ВекличМ.Ф. Опорные геологические разрезы антропогена Украины. Ч. III. / М.Ф.Веклич, Н.А.Сиренко К.: Наук. думка, 1972. 220с.
    34. ВекличМ.Ф. Палеогеографічні етапи утворення терас середнього Дніпра / М.Ф.Веклич, В.О.Дубняк // Проблеми географічної науки в Українській РСР. К.: Наук. думка, 1975. Вип.2. С.74-86.
    35. ВекличМ.Ф. Плиоцен и плейстоцен левобережья Нижнего Днепра и Равнинного Крыма / М.Ф.Веклич, Н.А.Сиренко К.: Наук. думка, 1976. ‑ 187с.
    36. ВекличМ.Ф. Палеоетапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя Украины / ВекличМ.Ф. К.: Наук. думка, 1982. 202с.
    37. ВекличМ.Ф. Проблемы палеоклиматологии / ВекличМ.Ф. К.: Наук. думка, 1987. 190с.
    38. ВекличМ.Ф. Комплексный палеогеографический метод и рекомендации по составлению литолого-фациальных и палеогеографических карт / ВекличМ.Ф. [отв. ред. В.И.Галицкий]. К.: Наук. думка, 1989. 80с.
    39. ВекличМ.Ф. Основы палеоландшафтоведения / ВекличМ.Ф. К.: Наук. думка, 1990. ‑ 190с.
    40. ВекличМ.Ф. Зміни природних умов у минулому та їх прогноз / М.Ф.Веклич, Ж.М.Матвіїшина, І.В.Мельничук // Україна та глобальні процеси. Київ-Луцьк: Вежа. 2000. ‑ Т.2. С.18-23.
    41. ВекличМ.Ф. Історія та прогноз розвитку природи і довкілля: теоретичні засади / М.Ф.Веклич // Український географічний журнал. 2001. ‑ №3. С.45-51.
    42. ВеличкоА.А. Изменение климата и ландшафтов за последние 65 млн. лет / ВеличкоА.А. М.: Геос., 1999. 256с.
    43. ВеличкоА.А. Эволюция почвообразования в плейстоцене / А.А.Величко, Т.Д.Морозова // Многоликая география. Развитие идей И.П.Герасимова (к 100 летию со дня рождения). М.: Товарищество научных изданий КМК. 2005 С.65-75.
    44. ВеличкоА.А. Почвенные полигенетические комплексы как системный феномен плейстоценових макроциклов / А.А.Величко, Т.Д.Морозова, П.Г.Панин // Серия географическая. Известия РАН. 2007. №2. С.44-54.
    45. ВозгрінБ.Д., РековецьЛ.І. Характеристика місцезнаходження матвіївської асоціації мікротеріофауни антропогену / Б.Д.Возгрін, Л.І.Рековець // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України. К., 2006. С.317-319.
    46. ВозгрінБ.Д. Стратиграфічне положення приморського (ногайського) місцезнаходження мікротеріофауни / Б.Д.Возгрін // Палеонтолог. зб. 2008. С.308-312.
    47. ВолковИ.А., ЗыкинаВ.С. Ритмика толщи лессовых отложений в районе г. Искитима Новосибирской области / И.А.Волков, В.С.Зыкина // Палеогеографические основы рационального использование естественных ресурсов. Ч.2. Киев: Наук. думка, 1977. С.125-127.
    48. ГагаринаЭ.И. Микроморфологический метод исследования почв / ГагаринаЭ.И. ‑ С-Петербург: Изд-во Санкт-Петерб. ун-та. 2004 156с.
    49. ГалицкийВ.И. Основы палеогеоморфологии / ГалицкийВ.И. ‑ К.: Наук. думка, 1980 221с.
    50. ГалкинаА.Б. Международная научная конференция «Пространственно-временная организация почвенного покрова: теоретические и прикладные аспекты» / А.Б.Галкина, Н.И.Матинян, Н.П.Сорокина // Почвоведение. 2008. №1. С.117-121.
    51. ГеннадиевА.Н. География почв с основами почвоведения: учебник, издание2. / А.Н.Геннадиев, М.А.Глазовская. М.: Высшая школа, 2008. 462с.
    52. Геоморфология Украинской ССР: учебное пособие / [И.М.Рослый, Ю.А.Кошик, Э.Т.Палиенко и др.] К.: Вища школа, 1990. 287с.
    53. ГерасименкоН.П. Зміни положення ландшафтних зон на території України у плейстоцені і голоцені / Н.П.Герасименко // Український географічний журнал К.: 2004 ‑ № 3. С.20-28.
    54. ГерасименкоН.П. Розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду на території України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора геогр. наук: спец. 11.00.04 «Геоморфологія та палеогеографія» / Н.П. Герасименко. К.: 2004. 40с.
    55. ГерасименкоН.П. Розвиток зональних ландшафтів четвертинного періоду на території України: дис. доктора геогр. наук: 11.00.04 / Герасименко Наталія Петрівна. К., 2004. 461с.
    56. ГерасименкоН. Проблеми завадівського «великого інтергляціалу» / Н.Герасименко, Ж.Матвіїшина // Матеріали XIV укр.-пол. семінару Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу (Луцьк, 12-16 вересня 2007р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007 С.194-206.
    57. ГерасименкоН.П. Реконструкция плейстоценовых ландшафтов Украины по палинологическим и палеопедологическим данным / Н.П.Герасименко, Ж.М.Матвіїшина // Палинология: Стратиграфия и геоэкология. Сб. науч. трудов ХІІ Всероссийской палинологической конф. С.-Петербург: ВНИГРИ. 2008. Т.2. С.102-107.
    58. ГерасимовИ.П. Основы почвоведения и географии почв / И.П.Герасимов, М.А.Глазовская М.: Гесгеографгиз, 1960. 490с.
    59. ГерасимовИ.П. Микроморфологический метод в изучении лессовых образований и первые результаты его применения / И.П.Герасимов А.А.Величко, Т.Д.Морозова, М.А.Фаустова. // Современный и четвертичный континентальный литогенез. ‑ М.: Наука. 1966 ‑ С.5-16.
    60. ГерасимоваМ.И. Микроморфология почв природных зон СССР / ГерасимоваМ.И., ГубинС.В., ШобаС.А. Пущино. 1992. 200с.
    61. ГлазовскаяМ.А. Погребенные почвы, методы их изучения и их палеогеографическое значение / М.А.Глазовская // Вопросы географии. М.: Изд-во АН СССР. 1956. ‑ С.58-68.
    62. ГлинкаК.Д. Почвоведение / ГлинкаК.Д. М.: Сельхозиздат 1935. 631с.
    63. ГлушанковаН.И. Среднеплейстоценовый педогенез и природная среда в центре и на востоке Русской равнины / Н.И.Глушанкова // Почвоведение. 2005. №4. С.398-406.
    64. ГлушанковаН.И. Палеопедогенез и природная среда Восточной Европы в плейстоцене / ГлушанковаН.И. ‑ Смоленск-Москва: Магента, 2008 348с.
    65. ГожикП.Ф. Гляциодислокации горы Пивихи / ГожикП.Ф., ЛаврушинЮ.А., ЧугунныйЮ.Г. ‑ К.: Наук. думка, 1976. 40с.
    66. ГожикП.Ф. Возраст ледниковых образований Среднего Придніпров’я / ГожикП.Ф., МатошкоА.В., ЧугунныйЮ.Г. К.: И-нт геол. наук, 1985. 34с.
    67. ГожикП.Ф. Міжнародний форум дослідників стратиграфії четвертинного періоду в Україні / П.Ф.Гожик, Н.П.Герасименко // Геологічний журнал. 2001. №4. С.63-64.
    68. ГожикП.Ф. Пресноводные моллюски позднего кайнозоя юга Восточной Европы: Ч.1.: Надсемейство UNIONOIDEA / ГожикП.Ф. К.: НАН Украины., ИГН. ‑ 2006. 248с, 32табл.
    69. ГожикП. Опорний розріз неоплейстоценових субаеральних відкладів біля с.Роксолани (Одеська область) / П.Гожик, М.Комар, О.Крохмаль [та ін.] // Матеріали XIV укр.-пол. семінару Проблеми середньоплейстоценового інтергляціалу (Луцьк, 12-16 вересня 2007р.). Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2007 С.109-128.
    70. ГорбуновН.И. Методы минералогического и микроморфологического изучения почв / ГорбуновН.И. ‑ .М.: Наука, 1971. 175с.
    71. ГорецькийГ.И. Аллювиальная летопись великого Пра-Днепра / ГорецькийГ.И. ‑ М.: Наука, 1970 491с.
    72. ГрадусовБ.П. Глинистые минералы в бурых лесных почвах Грузии / Б.П.Градусов, Т.Ф.Урушадзе // Почвоведение. 1968. ‑ №2. ‑ С.124-132.
    73. ГричукВ.П. История флоры и растительности Русской равнины в плейстоцене / ГричукВ.П. М.: Наука, 1989. 183с.
    74. ГричукМ.П. О применении нового метода выделения пыльцы из плейстоценовых лессовых и глинистых отложений / М.П.Гричук, Г.М.Шумова, И.А.Шипорина // Вест. МГУ, сер. Геогр. 1967. №3. С.87-89.
    75. Ґрунтознавство: підручник / [Д.Г.Тихоненко, М.О.Горін, М.І.Лактіонов та ін.]; за ред. Д.Г.Тихоненка. К.: Вища освіта, 2005. 740с.
    76. Ґрунтознавство з основами геології: [навчальний посібник] / [О.Ф.Гнатенко, М.В.Капштик, Л.Р.Петренко, С.В.Вітвицький]. ‑ К.: Оранта, 2005. 648с.
    77. Ґрунтознавство з основами геології: підручник / [І.І.Назаренко, С.М.Польчина, Ю.М.Дмитрук та ін.] Чернівці: Книги-XXI, 2006. 504с.
    78. ГугалинскаяЛ.А. Почвообразование и криогенез центра Русской равнины в позднем плейстоцене / ГугалинскаяЛ.А. Пущино, 1982 204с.
    79. ГугалинскаяЛ.А. Позднеплейстоценовая история современных почв / Л.А.Гугалинская, В.М.Алифанов // Квартер-2005. Материалы IV Всероссийского совещания по изучению четвертичного периода: Сыктывкар: Геопринт, 2005. ‑ С.101-103.
    80. ГуровА.В. Геологическое описание Полтавской губернии / ГуровА.В. Харьков, 1888. 881с.
    81. ДергачеваМ.И. Органическое вещество ископаемых почв / М.И.Дергачева, В.С.Зыкина. ‑ Новосибирск: Наука. Сибирское отд., 1988. 128с.
    82. ДиканьН.І. Систематика четвертинних остракод України / ДиканьН.І. К.: ІГН НАНУ, 2006. 430с.
    83. ДлусскийК.Г. Микроморфологическая диагностика процессов почвообразования в среднеплейстоценовых почвах центра Восточно-Европейской равнины / К.Г.Длусский // ІІІ Съезд Докучаевского общества почвоведов. М., 2000. С.237.
    84. ДмитриевН.И. О стратиграфии лессовых пород Среднеприднепровья и соотношение лессовых и моренных горизонтов / Н.И.Дмитриев // Труды ин-та геологии АН УССР, сер. геоморфол. и четвертич, геологии. К., 1957 ‑ Вып.1 ‑ С.168-179.
    85. ДмитрукР.Я. Палеогеографічні умови верхньоплейстоценового лесонагромадження Волино-Поділля (на основі малакофауни): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 «Геоморфологія та палеогеографія» / Р.Я.Дмитрук. Ль
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины