ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ БАСЕЙНОВИХ СИСТЕМ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА : ЭКОЛОГО-геоморфологическиЙ МОНИТОРИНГ бассейновЫХ СИСТЕМ верхнего Днестра



  • Название:
  • ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ БАСЕЙНОВИХ СИСТЕМ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА
  • Альтернативное название:
  • ЭКОЛОГО-геоморфологическиЙ МОНИТОРИНГ бассейновЫХ СИСТЕМ верхнего Днестра
  • Кол-во страниц:
  • 239
  • ВУЗ:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка


    На правах рукопису


    ПИЛИПОВИЧ ОЛЬГА ВАСИЛІВНА



    УДК 551.435.1:504.064.3(477.83)




    ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ
    МОНІТОРИНГ БАСЕЙНОВИХ СИСТЕМ
    ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА

    11.00.04 геоморфологія і палеогеографія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник
    Ковальчук Іван Платонович
    доктор географічних наук, професор



    Львів 2007







    ВСТУП
    Актуальність теми. В умовах урізноманітнення, зміни акцентів, форм і методів господарювання значно зростає залежність поширення і темпів розвитку геоморфологічних процесів від антропогенного чинника, змінюється взаємодія між компонентами та підсистемами, речовинними та енергетичними потоками між ними. Природні флювіальні геоморфологічні системи (ФГС) поступово трансформуються у природно-антропогенні. Процеси трансформації викликають порушення структури системи і її функціонування, активізують розвиток екзогенних геоморфологічних процесів. Механізми перетворення ФГС у природно-антропогенні системи ще не достатньо вивчені, так само як вплив наслідків трансформації на хід природно-зумовлених геоморфологічних процесів. Тому визначити основні причини зміни еколого-геоморфологічного стану басейнової системи і кількісно оцінити масштаби цих змін, викликаних впливом господарської діяльності і природних чинників, можливо лише при наявності необхідних даних, отриманих на основі моніторингових геоморфологічних, кліматичних, геоботанічних, педологічних, гідрохімічних та ландшафтних спостережень за басейновими системами.
    Вибір в якості об’єкту моніторингу водозбірних басейнів і дренуючих їх річок має ряд переваг. Басейнові системи характеризуються чіткістю меж, подібністю будови басейнів різних рангів, однонаправленністю потоків речовини й енергії. Це значно полегшує розрахунки речовинно-енергетичних балансів, побудову типових моделей для аналізу і прогнозу змін природного середовища і розвитку морфодинамічних процесів, а також реалізацію заходів зі збереження рівноваги між природним потенціалом і господарською діяльністю людини.
    Верхня частина сточища Дністра характеризується складним поєднанням природних умов і господарських чинників. Це пов’язано з її розташуванням у смузі низькогірного рельєфу Карпат, надмірно зволоженої Верхньодністерської
    низовини і давно освоєного Поділля. Інтенсивне антропогенне навантаження на довкілля і геоморфологічні умови призвели до порушення природної рівноваги в басейнових системах. Геоморфологічним ефектом активізації екзогенних геоморфологічних процесів в їхніх межах стала деградація ґрунтів та руйнування комунікацій ерозійними, селевими і зсувними процесами, підтоплення угідь та приватних будівель, погіршення якості вод. Саме тому є необхідність обґрунтування і реалізації еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем, спрямованого на виявлення причин змін еколого-геоморфологічного стану ФГС, оцінювання масштабів трансформації її компонентів, прогнозування поведінки ФГС та обґрунтування комплексу процесорегулювальних і природоохоронних заходів.
    Об’єктом дослідження є різнорангові басейнові системи верхньої частини сточища Дністра та елементарні складові цих басейнів (схили різної крутизни та експозиції, руслові форми тимчасових та постійних водотоків, конуси виносу селевих потоків тощо). Об’єктами детальних польових досліджень обрано басейнову систему потоку Красний (басейн р. Бутивля), басейнову систему річки Яблунька (м. Старий Самбір) ліва притока річки Дністер, модельна ділянка ерозійних досліджень на схилі північної експозиції вздовж русла річки Орява (басейн річки Опір), модельна ділянка моніторингу стану сільськогосподарських угідь і землекористування в межах Верхньодністерської низовини (осушувальна система Козюшин).
    Предметом дослідження є процеси і чинники рельєфоутворення у басейнових системах верхньої частини сточища Дністра, особливості їхнього функціонування та еколого-геоморфологічні наслідки.
    Мета роботи обґрунтувати теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу басейнових систем та схем його реалізації для верхньої частини сточища Дністра, визначити інтенсивність і тенденції розвитку сучасних геоморфологічних процесів у цьому регіоні, оцінити роль природних та антропогенних чинників в активізації геоморфогенезу та виявити його геоекологічні наслідки.
    Мета досягалася через вирішення наступних завдань:
    1) обґрунтування теоретичних засад і концепції ЕГМ басейнових систем;
    2) збір та узагальнення інформації про стан і зміни флювіального рельєфу, поширення і динаміку рельєфоутворювальних процесів (схилових і руслових), антропогенних і природних чинників рельєфоутворення (атмосферних опадів, гідрологічного режиму, лісо- та сільськогосподарської діяльності тощо);
    3) вивчення умов формування стоку води і наносів у річках верхньої частини басейну Дністра та закономірностей їх трансформації у просторі і часі під впливом господарської діяльності людини;
    4) проведення напівстаціонарних моніторингових досліджень розвитку екзогенних геоморфологічних процесів на модельних ділянках;
    5) обґрунтування програми, схеми, оптимальної мережі ЕГМ басейну верхнього Дністра в цілому та модельних басейнів (р. Яблунька і потоку Красний);
    6) обґрунтування можливостей використання моніторингових досліджень для вирішення еколого-геоморфологічних проблем басейну, прогнозування стану та управління басейновими системами, забезпечення сталого розвитку у системі «природокористування ↔ стан і функціонування басейнових систем».
    Вихідні дані. Основою для виконання дисертаційної роботи слугували матеріали власних польових експедиційних та напівстаціонарних досліджень, дані стаціонарних гідрометеорологічних спостережень Львівського обласного центру з гідрометеорології МНС України, фондові дані Львівського обласного виробничого управління водного господарства, Самбірського, Жидачівського та Дрогобицького районних управлінь водного господарства, Львівського обласного управління лісового господарства; дані ВАТ «Геотехнічний інститут»; Головного управління статистики у місті Львові; фондові дані селищної ради сіл Колодруби та Повергів та результати анкетування населення в цих населених пунктах, а також картографічні, статистичні та літературні джерела.
    Методика досліджень. В основу досліджень покладені методи багаторічних польових, напівстаціонарних та камеральних досліджень басейнових систем, обґрунтовані у працях І. Ковальчука (1990, 1997), І.Черваньова (2000), О. Ободовського (2006), В. Стецюка (1997), О. Адаменка (2001), Г. Рудька (2001, 2002), Я. Кравчука (2002, 2005), С. Сніжка (2001), Р.Чалова (2002), В.Кружаліна (1997), Л. Коритного (2001), К. Берковича (2003) та ін. Ці дослідження вимагали вивчення процесів трансформації структури річкових систем, стоку завислих і розчинених наносів, води, визначенні ролі природних та антропогенних чинників у рельєфотворенні. Були задіяні методи геоморфологічних, гідрологічних, гідрохімічних, історико-географічних, картографічних та соціологічних досліджень. Статистична обробка вихідних масивів даних проведена за допомогою комплексної програми обробки статистичної інформації Microsoft Office Excel, програм Statistica та E-Views. Картографічні роботи виконані з використанням геоінформаційних програм River Tools, ArcView, Geographic View, графічних редакторів Corel Draw та Microsoft Office Visio.
    Наукова новизна дослідження:
    1) обґрунтовано теоретико-методичні засади ЕГМ басейнових систем. Запропонована структура, алгоритм та методика реалізації моніторингу;
    2) проведений аналіз стану системи діючого моніторингу процесів і чинників функціонування басейнових систем;
    3) розрахована інтенсивність денудації басейнових систем за період 19472006 рр., виявлені тенденції їх змін під впливом природних та антропогенних чинників рельєфоутворення;
    4) оцінено вплив лісогосподарської діяльності та експлуатації руслових кар’єрів на розвиток екзогенних геоморфологічних процесів в межах модельних басейнових систем. Запропоновано програму проведення ЕГМ для цих басейнів;
    5) для басейнових систем третього та четвертого порядків в межах верхньої частини сточища Дністра визначено їх еколого-геоморфологічний тип, розроблена схема ЕГМ кожного з них, обґрунтовано використання результатів моніторингових досліджень для вирішення еколого-геоморфологічних проблем басейну.
    Практичне значення роботи:
    1. Напрацьовані у дисертації теоретичні і методичні положення можуть бути використані для подібних за змістом моніторингових досліджень інших басейнових систем.
    2. Отримані результати можуть слугувати інформаційною базою для оцінки ступеня порушення природної рівноваги в басейнових системах, а також перегляду існуючих видів господарського використання ландшафтів верхнього Дністра.
    3. Дані напівстаціонарних спостережень та емпіричних розрахунків про інтенсивність денудації басейнових систем, мають практичне значення для Львівського обласного управління лісового господарства для оптимізації лісокористування в межах басейну верхнього Дністра. Результати ЕГМ модельних басейнових систем можуть використовуватися в якості екооптимізаційних для НПП «Сколівські Бескиди» та місцевих органів влади.
    4. Запропонована методика виділення еколого-геоморфологічних типів басейнових систем, а також схема ЕГМ для кожного з них можуть бути підґрунтям для реалізації детальних еколого-геоморфологічних спостережень та оптимізації природокористування, а також планування природоохоронних заходів в межах верхнього Дністра. Пропонована в роботі типологія басейнів може слугувати допоміжною теоретико-методичною базою при впровадженні Водної рамкової директиви на території України.
    Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на міжнародній конференції Integrated Land and water Resources management: Towards Sustainable Rural development. Proceedings 21st European regional conference of the International Commission on Irrigation and drainage (15-19 May 2005 Frankfurt (Oder), Germany and Slubice, Poland); Третьому українсько-польсько-російському семінарі з вивчення флювіальних форм рельєфу і процесів у гірських, височинних і низовинних регіонах (Львів, 2006 р); на міжнародній конференції Tenth International Symposium on River Sedimentation (10-th ISRS) (August 1-4, 2007 Moscow, Russia), Effects of River Sediment and Channel Processes on Social, Economical and Environmental Safety; наукових семінарах і звітних наукових конференціях географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та кафедри конструктивної географії і картографії (2004 - 2007 рр.)
    Публікації. Результати дослідження опубліковано у 18 наукових працях (у т.ч. 5 у співавторстві), з них 5 у рекомендованих ВАК України виданнях.

    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (215 найменувань) та 7 Додатків. Роботу викладено на 154 сторінках машинописного тексту, проілюстровано 99 рисунками та 18 таблицями. Загальний обсяг дисертації 262 сторінки.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Аналіз праць з проблем моніторингу довкілля дає підстави окреслити зміст еколого-геоморфологічний моніторингу басейнових систем як системи спостережень, збору, опрацювання, збереження та аналізу і передачі інформації про форми рельєфу, поширення та розвиток рельєфоутворюючих процесів, природні та антропогенно-зумовлені чинники, що впливають на функціонування басейнових систем і розповсюдження рельєфоутворюючих процесів. Його метою є кількісна оцінка напруження морфодинамічної ситуації, оцінка ступеня стійкості форм рельєфу, виявлення тенденцій їх розвитку, прогнозування поведінки та управління станом флювіальних систем, забезпечення оптимальних екологічних умов для проживання людини, ефективного природокористування та покращання еколого-геоморфологічної й геоекологічної ситуації. В даній дисертаційній роботі ми вперше виділяємо чотири основні види еколого-геоморфологічного моніторингу: 1) моніторинг факторів рельєфоутворення; 2) моніторинг процесів рельєфоутворення; 3) моніторинг форм рельєфу; 4) моніторинг екологічних наслідків рельєфоутворення. Запропоновані принципові схеми, структура та алгоритми реалізації еколого-геоморфологічного моніторингу басейнових систем.
    2. Ефективним методичним прийомом провадження ЕГМ в межах басейнових систем верхньої частини сточища Дністра є проведення моніторингу природних та антропогенних чинників розвитку басейнових систем і процесів рельєфоутворення в них. Результати моніторингу атмосферних опадів в межах досліджуваної території свідчать про значну просторову диференціацією у розподілі річних сум опадів карпатських, передкарпатських і подільських басейнових систем. При сумах опадів 357,4 мм за рік на метеопості смт. Розділ, спостерігаються добові суми опадів 160 мм за добу на метеопості Святослав. Крім цього просторовий розподіл опадів характеризується значною дискретністю появу в межах одного окремого басейну. Розраховані показники лінійної кореляції для парних рядів даних гідрометеорологічних спостережень, річні суми опадів модулі стоку завислих наносів, свідчать про прямий зв’язок між показниками для 6 пунктів моніторингу з 13 розрахованих. Для рядів даних річні суми опадів середньорічні витрати води коефіцієнт кореляції r > 0,7 для 18 пунктів моніторингових спостережень з 20 розрахованих, що вказує на прямий зв’язок між чинником та його впливом на функціонування річок.
    3. Аналіз впливу лісогосподарської діяльності підтвердив, що зміна заліснення водозбору спричинює зміни в характері напрямку розвитку та інтенсивності геоморфологічних процесів на його схилах. При цьому цей зв'язок має нелінійний характер. Встановлено, що при збільшенні площі вирубок на 1 га в рік модуль стоку завислих наносів зросте на 0,54 т з км2 за рік. Такі результати отримані шляхом математичного аналізу довготривалих рядів даних моніторингових спостережень за стоком завислих наносів в модельному басейні (басейн Головчанки), річними сумами опадів та вирубками лісу за період 1970 2005 років. Максимальні показники стоку наносів при теперішніх обсягах вирубок прогнозуються через три п’ять років після проведення вирубки. Мінімальний вплив вирубки лісу на стік наносів буде спостерігатися через сім десять років після проведення вирубки. Результати власних напівстаціонарних спостережень вказують на значне посилення ерозії та виникнення нових ерозійних форм в перший рік після вирубки (середні показники площинного змиву становили 0,6 2,1 см, а лінійного — 5 6 см за 4 місяці). На початку нового вегетаційного періоду, завдяки інтенсивному росту рослинності на поверхні схилу і в днищах тимчасових водотоків, спостерігалося уповільнення темпів схилової ерозії (площинний змив становив 0,6 0,9 см, а лінійний — 2,5 1,7 см). На третій рік після вирубки мало місце посилення лінійної ерозії (2,5 3,5 см за 5 місяців) і зменшення середньої інтенсивності площинного змиву.
    4. Просторові відміни в інтенсивності сучасних екзогенних процесів тісно пов’язані з гідрологічними характеристиками річки. Проведені нами розрахунки свідчать про високі показники модулів стоку води (21,5 27,2 дм3/с з км2), річних показників шару стоку (678 857 мм) та коефіцієнтів стоку (0,71 0,86) для басейнових систем верхів’я річки Стрий, річок Рибник та Яблунька (притока р. Стрий), і низькі показники для басейнових систем Верещиці та Щирки (відповідно 5,0 5,1 дм3/с з км2; 156 162 мм; 0,24 0,26). При збільшенні висоти водозбору на 100 м збільшується кількість опадів на 68 мм і коефіцієнт поверхневого стоку в середньому на 0,11; при збільшенні нахилу водозбору на 50‰ шар поверхневого стоку за рік збільшується на 185 мм. Ці чинники підсилюють дію один одного і часто спричинюють екстремальний прояв гідрогеоморфологічних процесів в межах басейнових систем. Результати проведених досліджень свідчать про недостатню густоту існуючої мережі гідрологічного моніторингу (з 73 водотоків довжиною понад 10 км гідрологічним моніторингом охоплено лише 15), тому пропонуємо її розширити, доповнити 18-ма пунктами спостережень.
    5. Одним з інтегральних параметрів складної взаємодії природних та антропогенних рельєфоутворювальних процесів у басейні річки є показник інтенсивності денудації її басейну, який доцільно відобразити у вигляді модуля стоку завислих наносів. Амплітуда коливань стоку завислих наносів в басейні верхнього Дністра коливається в середньому від 10 до 800 т/км2 за рік. За результатами хронологічного аналізу змін інтенсивності денудації басейнових систем можна виділити два найхарактерніші періоди: перший — від 1963 до 1980 року. Він характеризується екстремально високими показниками стоку завислих наносів для басейнових систем Карпат (233 632 т/км2 за рік) і пов’язаний, передусім з інтенсивним вирубуванням лісів в кінці 60-х середині 70-х років минулого століття. Другий період (1981 2005 роки) характеризується зменшенням інтенсивності денудації водозборів карпатських допливів Дністра (153 202 т/км2 за рік) і деяким збільшенням інтенсивності денудації у басейнових системах Передкарпаття (110 153 т/км2 за рік) у порівнянні з минулим періодом (85 116 т/км2 за рік). За результатами досліджень нами запропоновано розширити мережу пункти моніторингу за стоком завислих наносів з 15 до 20-ти для повнішого відображення закономірностей цього показника.
    6. За результатами оцінювання впливу різних видів господарської діяльності у басейнових системах верхнього Дністра за 5-ти бальною шкалою нами виділено 86 басейнових систем другого, третього та четвертого порядків, з довжиною дренуючих водотоків понад 10 км і визначено їх еколого-геоморфологічний тип. Крім цього, вперше в межах басейну верхнього Дністра визначено домінантний тип рельєфоутворювальних процесів для кожної з виділених басейнових систем. Отримані результати свідчать про те, що більшість басейнових систем другого порядку можна охарактеризувати як агротехнічні-сільсько-поселенські басейнові системи, частково, агротехнічні-осушувально-меліоративні. Серед систем третього порядку переважають лісогосподарький, рекреаційно-туристський, агротехнічно-осушувально-меліоративний, агротехнічно-сільсько-поселенський та агротехнічно водогосподарський типи. Четвертий порядок — це переважно басейнові системи агротехнічного та лісогосподарського еколого-геоморфологічного типів. Згідно з цією схемою, для кожного басейну, в залежності до якого еколого-геоморфологічного типу він належить, запропоновано схему моніторингових спостережень за відповідними об’єктами, параметрами та геоморфологічними процесами. На основі запропонованої методики і розробленої програми, нами представлені результати реалізації еколого-геоморфологічного моніторингу модельних басейнових систем річки Яблуньки та потоку Красний.
    7. Для модельної басейнової системи річки Яблунька (Верхньодністерські Бескиди) запропоновано програму реалізації еколого-геоморфологічного моніторингу, яка базується на результатах еколого-геоморфологічного аналізу всієї басейнової системи. Він полягає у вивченні геоморфологічної будови, динаміки природних та антропогенних чинників і процесів рельєфоутворення за багаторічний період та аналізі їхнього впливу на рельєф та структуру басейнової системи. Отримані результати засвідчили, що основним антропогенним чинником, що спричиняв порушення рівноважного стану річкової системи є кар’єрні розробки, які зумовили переформування структури річкової мережі, зникнення водотоків першого та другого порядків, інтенсивну донну ерозію, різкі зміни показника стійкості русла (від 0,65 до 2,2), збільшення стрімкості та висоти берегових відкосів, зміни гідрогеологічного режиму прируслових територій та ін. Для модельної басейнової системи потоку Красний отримано параметри розвитку площинної та лінійної ерозії, селевих процесів, вертикальних деформацій русел, які є важливими для планування рекреаційно-туристичного використання даного басейну. Встановлено, що домінантним чинником, який впливає на активізацію небезпечних екзогенних процесів в межах басейну Красний, є вирубування лісів на стрімких схилах. За результатами моніторингу нами запропоновані основні заходи щодо зменшення ризику прояву небезпечних морфодинамічних процесів в межах модельного басейну.
    8. Отримані в ході дисертаційного дослідження результати дали змогу розробити ряд рекомендацій для конкретних об’єктів щодо використання моніторингової інформації для потреб регулювання розвитку геоморфологічних процесів та оптимізації природокористування в басейнових системах верхнього Дністра.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии (на примере экзогеодинамических процессов Карпатского региона Украины). Киев: Манускрипт, 1995. 198 с.
    2. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии (на примере экзогеодинамических процесов Карпатского региона Украины). Киев: Манускрипт, 1995. - 198с.
    3. Айзенберг М.М. Исследование селей на Украине. — «Труды УкрНИГМИ», Вып. 166, 1978. с. 93-101.
    4. Алексеевский Н.И. Формирование и движение речных наносов/ Москва: Московский университет, 1998. 202 с.
    5. Алексеевский Н.И. Формирование и движение речных наносов: Автореферат дис. доктора геогр. наук // Издательство Московского Университета. М., 1993. 48 с.
    6. Алексеевский Н.И., Мельник О.В. Структура и особенности развития рельефа гравийно-галечных и валунных русел // Геоморфология. 1991. -№3. С. 59-65.
    7. Андрущенко Г.О. Ґрунти західних областей УРСР. Львів-Дубляни: Львівський сільськогосподарський інститут, 1970. 184 с.
    8. Апполов Б.А. Учение о реках. М.: Издательство Московского университета, 1952. 509 с.
    9. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство: Підручник Київ: Либідь, 2000. 464 с.
    10. Балабух В.О. Оцінка опадонебезпечності на території України // Наук. праці Укр. НДГМІ /Під ред. В.І Вишневського і О.В. Войцеховича. Вип. 248. К.: Укр. НДГМІ, 2000. С. 77-84.
    11. Бассейн горной реки и экзогенные процессы в его пределах (результаты стационарных исследований) // Хмелева Н.В., Виноградова Н.Н, Самойлова А.А., Шевченко Б.В., под ред. Р.С. Чалова. Москва: Географический факультет МГУ, 2000 186 с.
    12. Бень Я.А., Кендзера А.В., Пронишин Р.С. и др. Схема районирования террритории Карпатского региона Украины по максимальной прогнозированной бальности // Геодинамические исследования в Украине: Сб. науч. тр. Киев, 1995. С. 116-122.
    13. Беркович К.М. Русловые процессы и русловые карьеры. Москва: Изд-во Моск. госуд. у-та, 2005. 109 с.
    14. Беркович К.М., Злотина Л.З.. Расчет стабильности русел в условиях антропогенной нагрузки // География и природные ресурсы. 2003. №2. С. 63-69.
    15. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічний знань: Підручник. Київ: Либідь, 1995. 288 с.
    16. Блюме Х., Дедков А.П., Тимофеев Д.А. Климато-геоморфологическая зональность Земли: основные принципы и подходы // Геоморфология. 1995. - №3. С 53-75.
    17. Богданова М.І., Генералова Л.В. Літологічний та структурний аспекти ямненської світи (про екзотичні утворення Карпат) // Вісник Львів. ун-ту. Серія геологічна. Вип.16. Львів: Вивничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2002. С. 109-115.
    18. Богуцький А., Богуцький О., Волошин П. Геоморфологічні процеси у районах розповсюдження лесів // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 25-26 листопада 1997 р. Львів: 1997. С. 235-236.
    19. Богуцький А., Волошин П., Волошин Р. Проблеми геоморфології урбанізованих територій // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 листопада. 1997р. Львів: 1997. С. 14-15.
    20. Бойченко С.Г. Вплив кліматичних коливань температури приземного повітря на повторюваність катастрофічних явищ природи на території України //Наук. праці Укр. НДГМІ /Під ред. В.І Вишневського і О.В. Войцеховича. Вип. 247. К.: Укр. НДГМІ, 1999. С. 76-90.
    21. Бойчук І.І. Лісівничо-екологічні основи використання, відновлення і охорони гірських лісів (на прикладі верхів’я річки Лімниця) //Наук. праці. Лісівнича академія наук. Вип.1. Видавн. Нац. У-ту «Львівська політехніка», 2002. 55-59 с.
    22. Болюх О.И., Канаш А.А., Кит М.Г., Кравчук Я.С. Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье. Львов: Львов. ун-т, 1976. 113 с.
    23. Борсук О.А., Спаская И.И., Тимофеев Д.А. Вопросы динамической геоморфологи // Итоги науки и техники. Геоморфология. Том 5, Москва: 1977. 112 с.
    24. Вишневський В.І. Максимальні витрати води на річках Українських Карпат //Наук. праці Укр. НДГМІ / Під ред. В.І Вишневського і О.В.Войцеховича. Вип. 247. К.: Укр. НДГМІ, 1999. С. 102-113.
    25. Вишневський В.І. Про раціоналізацію спостережень за стоком річкових наносів //Наук. праці Укр. НДГМІ /Під ред. В.І Вишневського і О.В. Войцеховича. Вип. 248. К.: Укр. НДГМІ, 2000. С. 123-137.
    26. Вишневський В.І.Зміни клімату та річкового стоку на території України та Білорусі //Наук. праці Укр. НДГМІ /Під ред. В.І Вишневського і О.В. Войцеховича. Вип. 249. К.: Укр. НДГМІ, 2001. 121 с.
    27. Гвинн М.Д. Глобальная система мониторинга окружающей среды: некоторые достижения за последний период. // Труды III международного симпозиума. Комплексный глобальный мониторинг состояния биосферы. 13-20.10 1985. Ташкент - Москва: 1986. С. 115-124.
    28. Генсірук С.А. Ліси Українських Карпат та їх використання. К.: Урожай, -1964. 290 с.
    29. Географія українських і суміжних земель. [Факс. Перевид.]. К.: Г35 Обереги, 2005. (Сер. «Б-ка укр. раритету»). Т.1: Загальна географія // Оправ. і за ред. В.Кубійович. 528 с.: іл.. 422.
    30. Дослідження сучасної геодинаміки українських Карпат // Максимчук В.Ю., Кузнєцова В.Г.. Вербицький Т.З. // Проект «Наукова книга»; за ред. Старостенка В.І., К.: Наукова думка, 2005. 250 с.
    31. Герасимов И.П. Екологические проблемы в прошлой и будущей географии мира. Москва: Наука, 1985. 239 с.
    32. Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підручник. К.: Вища шк., 1995. 307 с.: іл..
    33. Гоголев И.Н. Бурые горно-лесные почвы Сов. Карпат: Автореф. дис. доктора с-х. наук. Львов, 1965. 48 с.
    34. Гоголєв І.М., Проскура З.В. Ґрунти // Природа українських Карпат. Львів: Вид-во Львів. Ун-ту, 1968. С. 160-189.
    35. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. Львів: Поллі, 1997. 236 с.
    36. Голубець М.А. Стратегічні завдання карпатознавців у контексті наукових ідей В.І. Вернадського // Екологічні проблеми Карпатського регіону. Екологічний збірник. Праці НТШ. Том XII, Львів: 2003. С. 9-18.
    37. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. - Киев: Наукова думка, 1995.- 81с., іл.
    38. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании Киев: Либидь, 1993. 225 с.
    39. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 233 с.
    40. Дедков А.П., Мозжерин В.И. Эрозия и сток наносов на Земле. Казань: Издательство Казанского университета, 1984. 263 с.
    41. Демедюк М. До питання стратиграфії відкладів печерних комплексів Заходу України. Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України. // Збірник тез, повідомлень та доповідей, Львів: 1995. С. 26-29.
    42. Державний лісовий кадастр станом на 01.01.1996 року по державному об’єднанню «Львівліс» - Ірпінь: 2002. 173 с.
    43. Динамическая геоморфология: Учебное пособие // Под ред. Г.С.Ананьева, Ю.Г.Симонова, А.И.Спиридонова. М.: Изд-во МГУ, 1992. 448 с.
    44. Дослідження Дністра: 10 років громадської екологічної експедиції «ДНІСТЕР» / Редактор М.І. Жарких. Львів - Київ: 1998. 216 с.
    45. Дроздов О.А., Васильєв., В.А. и др. Климатология. Учебник. Гидрометеоиздат, 1989. — 568 с.
    46. Дружинин И.П. Динамика многолетних колебаний речного стока. М.: Наука, 1991. 167 с.
    47. Дубіс Л.Ф. Системний аналіз флювіального рельєфу: стан, перспективи // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 листопада. 1997р. Львів: 1997. с. 28-31.
    48. Екологічна безпека техноприродних систем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів / Гошовський С.В., Рудько Г.І., ПреснерБ.М. К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002. 624 с.
    49. Екологічні проблеми сільського господарства Карпат / Праці НТШ. Том XII Екологічний збірник: Екологічні проблеми Карпатського регіону; Топольний Ф., Гелевера О., Моспан С., Моспан Г., Чепур С., Львів, 2003. - С. 351-360.
    50. Екологія Львівщини. Бюлетень, Львів 1995 р., 42 с.
    51. Екологія Львівщини. Бюлетень, Львів 2002 р., 42 с.
    52. Енциклопедія українознавства / Під ред. В. Кубійовича. Перевидання в Україні Львів: 1994. Т.4. - 1328 с.
    53. Енциклопедія українознавства / Під ред.. В.Кубійовича, Т.4. Перевидання в Україні Львів: 1994.-1328 с.
    54. Енциклопедія українознавства Під ред.. В. Кубійовича, Перевидання в Україні Львів: 1994.- Т.2. - 1328 с.
    55. Звіт з регіонального і стаціонарного вивчення сучасних екзогенних процесів (ЕГП) на території Львівської області за 1998-2001 роки // Карта сучасного стану геологічного середовища Львівської області. За матеріалами: Денисович Р.М., Зубрицького Ю.С.
    56. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. 2-изд., перераб. и доп. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1984.- 560 с.
    57. Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів. - Київ, І965.- Фонд №19. Опис №XIV.
    58. Как организовать экологический мониторинг / Руководство для общественных организаций под ред. М.В. Хотулевой. Москва: Социально-Экологический Союз, 1997. 246 с.
    59. Калинович Н., Ситник О. Історія заселення Українських Карпат // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Карпатського регіону, Львів 2003. С. 44-53.
    60. Кіндюк Б., Мельник С., Плотникова О., Бірюков О. Сценарій утворення ріки Дністер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. Тернопіль: 2005. №2. С. 291-296.
    61. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М., Моніторинг довкілля: Підручник. К.: Вид-й центр «Академія», 2006. 359 с.
    62. Ковальчук І. Комплексний моніторинг ерозійно-акумулятивних процесів і форм флювіального рельєфу. // Вісник Львівського університету. Серія географічна, Вип. 27. Львів: 2000. 249 с.
    63. Ковальчук И.П. Эколого-географический мониторинг малых рек как геоморфологических объектов (на примере Днестра) // География и природные ресурсы. 1990. №3. С. 42-43.
    64. Ковальчук І.П. Гідролого-геоморфологічні процеси в Карпатському регіоні України // Праці НТШ. Том XI. Екологічний збірник: Екологічні проблеми Караптського регіону, Львів 2003. С. 101-126.
    65. Ковальчук І.П. Еколого-геоморфологічний аналіз урбосистем. Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали наук.-практ. конф. 25-26 листопада 1997 р. Львів, 1997 С. 202-205.
    66. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз Львів: Інститут українознавства, 1997. 440 с. Іл.
    67. Ковальчук І.П. Стаціонарні, напівстаціонарні та експерементальні дослідження ерозійних процесів: Конспект лекцій. Львів: ДДУ, 1992. 72 с.
    68. Козловський Б.І. Меліоративний стан осушуваних земель західних областей України: Монографія. Львів. Євросвіт, 2005. 420 с.: рис.
    69. Конева И.В. Объект и информационная модель антропоэкологического мониторинга // География и природные ресурсы. 1996. №4. с. 38-43.
    70. Копій Л.І. Основні причини зменшення лісистості ландшафтів Львівщини // Наук. праці. Лісівнича академія наук. Вип.1. Видавн. Нац. У-ту «Львівська політехніка», 2002. С. 51-55.
    71. Королев В.А. Мониторинг геологической среды: Учебник // Под ред. В.Т. Трофимова.- М.: Изд. МГУ, 1995. . 272 с.
    72. Корытный Л.М. Бассейновая концепция в природопользовании. Иркутск: Изд-во Института географии СО РАН, 2001. 163 с.
    73. Костриков С.В., Воробйов В.Н. Моделювання гідролого-геоморфологічних характеристик водозбору // Український географічний журнал. - 2002. №2. С. 43-49.
    74. Костріков С.В., Воробйов Б.В. Моделювання гідролого-геоморфологічних характеристик водозбору // Український гідрологічний журнал. 2002. №2. С. 43-48.
    75. Кравчук Я.С. Геоморфологія Передкарпаття. Львів: Меркатор, 1999. 188 с., іл., карт. (рельєф України).
    76. Кравчук Я.С. Геоморфологія Скибових Карпат. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 232 с.
    77. Кравчук Я.С. Інженерно-геоморфологічне картографування. Львів: Світ, 1991. 143 с.
    78. Кравчук Я.С. Принципи розробки уніфікованих легенд для геоморфологічних карт середніх і великих масштабів // Українська геоморфологія: стан і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 25-26 листопада. 1997р. Львів: 1997. С. 47-49.
    79. Кравчук Я.С. Рельєфоутворюючі процеси і їх динаміка в Українських Карпатах і прилеглих територіях // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Геогр. Вип. 14. Львів: 1984. С. 20-25.
    80. Крамарець В.О., Дубина Я.І., Коханець М.І., Приндак В.П., Об’єкти неживої природи Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Сколе: 2005. 35 с.
    81. Криницький Г., Третяк П. Стан лісів Українських Карпат, екологічні проблеми та перспективи // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Караптського регіону, Львів: 2003. - С. 54-65
    82. Крічфалушій В. Приполонинні ліси Карпат і сталий розвиток // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Караптського регіону, Львів 2003. С. 309-315.
    83. Круглов С. Проблемы тектоники и палеогеодинамики запада Украины (Критический обзор новых публикаций)
    84. Кружалин В.И. Эколого-геоморфологический анализ территории. // Вест. Московского университета. Сер. 5. География. 1997, №4. С. 11-15.
    85. Кулмага А. Создание сети комплексного мониторинга, план действий Финляндии. // Труды III международного симпозиума. Комплексный глобальный мониторинг состояния биосферы. 13 - 20.10 1985. Ташкент. М.: 1986. с. 153-162.
    86. Кучерявий В., Данилик І., Скробала В., Данилик Р. Урбанізаційне трансформування рослинного покриву верхів’я басейну ріки Дністер // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Карпатського регіону, Львів 2003. - С. 81-92.
    87. Левчук О.І. Особливості рекреаційного лісокористування за водозбірним принципом на південному макросхилі Кримських гір: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.03.03 / / Укр. НДІ ліс. гос-ва та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. — Х., 2003. — 19 с.
    88. Лущик А.В., Романюк О.С., Швирло М.І. Моніторинг екзогенних геологічних процесів, як складова моніторингу довкілля в Україні. http: eko.org. ua/ua/magazine/1-2002.
    89. Малиновський А. До походження лісів Українських Карпат // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Карпатського регіону, Львів 2003. С. 29-43.
    90. Малиновський К. Карпатські полонини і полонинське господарство // Праці НТШ. Том XI Екологічний збірник: Екологічні проблеми Карпатського регіону, Львів 2003. - С. 293-308.
    91. Малі річки України. Довідник. /Під. ред. А.В.Яцика Київ: Урожай, 1991. 296 с.
    92. Малышев Ю.С., Полюшкин Ю.В. Оценка состояния екосистем ключевое звено экологического мониторинга // География и природние ресурсы. 1998. - №1. С. 35-43.
    93. Манукало В.О., Дезірон О.В., Бойко В.М. Стан та напрямки удосконалення системи гідрологічних спостережень і прогнозування в басейні р.Тиси // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. Тези доповідей Другої Всеукраїнської наукової конференції, 24-26 листопада 2003, С. 30-32.
    94. Мацкевой Л. Роботи Львівської обласної експедиції у 1994 році // Археологічні дослідження на Львівщині у 1994 р. Львів, 1994. с. 8-10.
    95. Мацкевой Л.Г. Мезолит запада Украины. К., 1991. 148 с.
    96. Медведев В.В., Лактионова Т.Н.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины