ІНЖЕНЕРНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ РИЗИК РОЗВИТКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА : ИНЖЕНЕРНО-геоморфологический РИСК РАЗВИТИЯ ОПАСНЫХ экзогенных процессов НА ТЕРРИТОРИИ ГОРОДА ДНЕПРОПЕТРОВСКА

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ІНЖЕНЕРНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ РИЗИК РОЗВИТКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
  • Альтернативное название:
  • ИНЖЕНЕРНО-геоморфологический РИСК РАЗВИТИЯ ОПАСНЫХ экзогенных процессов НА ТЕРРИТОРИИ ГОРОДА ДНЕПРОПЕТРОВСКА
  • Кол-во страниц:
  • 230
  • ВУЗ:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    Суматохіна Ірина Миколаївна

    УДК 551.4.042:551.438.5

    ІНЖЕНЕРНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ РИЗИК РОЗВИТКУ
    НЕБЕЗПЕЧНИХ ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ
    МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА



    11.00.04 геоморфологія та палеогеографія



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук

    Науковий керівник
    Зеленська Любов Іванівна,
    доктор педагогічних наук

    Дніпропетровськ 2004







    ВСТУП


    Актуальність теми. В останні десятиріччя дослідження закономірностей розвитку рельєфоутворюючих процесів набуває виключного значення при оцінці екологічної безпеки. Особливо це стосується великих міст, де техногенний тиск суттєво підсилює природний розвиток небезпечних екзогенних процесів і утворює загрозу їх активізації або катастрофічних проявів. Унаслідок техногенної активізації небезпечних процесів з небажаними наслідками певного масштабу постійно погіршується здатність геоморфосистем виконувати інженерні та екологічні функції. Це призводить до загострення протиріч у взаємодії природи і суспільства та утворює загрозу безпеці проживання та господарювання людини, що потребує наукового обґрунтування комплексу оптимізаційних напрямків господарського використання територіального ресурсу. У зв’язку з цим актуальним є подальший розвиток теоретико-методологічних засад дослідження ризику розвитку небезпечних процесів на території міст як наукового напряму, що розвивається на перетині екологічної та інженерної геоморфології й орієнтований на ефективне розв’язання еколого-геоморфологічних проблем.
    Модельним регіоном для розробки і реалізації методичного підходу до оцінки інженерно-геоморфологічного ризику обрано місто Дніпропетровськ, з огляду на те, що воно тяжіє до тектонічно складної для платформної частини України зони зчленування Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини і є одним з найбільших, багатогалузевих промислових міст України. Рельєф міста зазнає різноманітних за глибиною та специфікою техногенних впливів, пов’язаних зі специфічними особливостями промислової інфраструктури, а саме, функціонуванням великої кількості підприємств з „мокрими” технологіями та значними обсягами накопичення промислових відходів. Нерівномірність сукупної дії усіх видів техногенних впливів на рельєф міста обумовлює різний ступінь ризику розвитку небезпечних процесів, вивчення закономірностей якого сприятиме поглибленню теоретико-методичних основ еколого-геоморфологічних досліджень і вирішенню прикладних питань, пов’язаних з різними видами будівництва, з розробкою рекомендацій для стабілізації небезпечних процесів.
    Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень тісно пов`язаний з відомчою тематикою науково-дослідних робіт кафедри фізичної та економічної географії Дніпропетровського національного університету, зокрема з темою „Регіональні краєзнавчі дослідження”, а також з проектом визначення переліку актуальних проблем розвитку м.Дніпропетровська, зокрема, розділом „Екологія та охорона навколишнього середовища”. Автор була співвиконавцем госпдоговірних робіт по складанню „Екологічного паспорта міста Дніпропетровська”, під час яких було досліджено й схарактеризовано стан найбільш процесонебезпечних ділянок міста.
    Мета й завдання дослідження. Мета роботи виявити природні й техногенні чинники ризику і оцінити інженерно-геоморфологічний ризик розвитку небезпечних екзогенних процесів та явищ на території великого промислового міста.
    Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
    1) поглибити концептуальні засади й методику дослідження ризику розвитку небезпечних екзогенних процесів на території міста з метою його зменшення й запобігання;
    2) проаналізувати природні й техногенні чинники розвитку й активізації рельєфоутворюючих процесів та здійснити їх картографічне моделювання на основі відмінностей і характеристик, що визначають специфіку регіону і певний ступінь ризику;
    3) визначити критерії та алгоритм інтегративної оцінки інтенсивності техногенних впливів на рельєф великого промислового міста;
    4) оцінити ураженість небезпечними процесами досліджуваної території міста в межах виділів певних таксонів інженерно-геоморфологічного районування;
    5) здійснити оцінку території міста за ступенем сумарного ризику розвитку небезпечних екзогенних процесів; обґрунтувати практичні рекомендації, спрямовані на оптимізацію стану техногенних морфолітосистем, розміщених у зонах підвищеного ризику.
    Об`єкт дослідження - геоморфологічне середовище великого промислового міста та його складові техногенні морфолітосистеми, рельєф та екзогенні процеси. Предметом дослідження є взаємозв’язки у системі „геоморфологічне середовище людина”.
    Методи дослідження й інформаційне забезпечення. Дисертаційна робота базується на методології загальної, екологічної та інженерної геоморфології з використанням загальних та спеціальних наукових підходів і методів: геотехноморфологічного, інженерно-геоморфологічного аналізів; математичного (теорія інформації) та картографічного моделювання (масштаб 1:200000), зокрема відображення аналітичної й синтетичної інформації про природні й техногенні чинники ризику за допомогою програм EXCEL”, CorelDraw”; порівняльно-географічного; бального методу оцінки інтенсивності техногенного впливу та сумарного ризику розвитку небезпечних процесів. Стрижневими методологічними засадами є системний і комплексний підходи.
    Інформаційну базу дослідження становлять: а) опубліковані та фондові матеріали, що містять інформацію про режим ґрунтових вод за 100-річний період; закономірності розвитку процесів підтоплення, просадки, зсувів та ерозії за 25-ти річний період; природні та техногенні чинники активізації цих процесів; б) результати натурних візуальних досліджень автора, що були спрямовані на встановлення характерних рис рельєфу вибіркових найбільш процесонебезпечних ділянок, розташованих на схилах балок Зустрічна, Тунельна, Красноповстанська, Войцеховича, а також дослідження форм техногенного рельєфу кар’єрів, звалищ промислових відходів тощо.
    Наукова новизна одержаних результатів. 1) поглиблено методичний підхід до оцінки ризику розвитку небезпечних процесів на території міста на основі застосування інженерно-геоморфологічного і геотехноморфологічного аналізів; 2) удосконалено методику інтегративної оцінки інтенсивності техногенних впливів на рельєф міста з урахуванням вкладу кожного різновиду техногенних впливів, тривалості розвитку техноморфолітосистем та середнього часу їх функціонування після останньої структурної зміни; 3) здійснено математико-картографічне моделювання природних і техногенних чинників ризику розвитку небезпечних процесів на території м.Дніпропетровська (масштаб 1:200000); 4) створено карту інженерно-геоморфологічного районування, на основі якої здійснено оцінку ступеня сумарного ризику розвитку небезпечних процесів м.Дніпропетровська (масштаб 1:200000); 5) одержано нові дані про співвідношення ступеня ризику розвитку небезпечних екзогенних процесів та інтенсивності техногенного навантаження на рельєф м.Дніпропетровська.
    Практичне значення отриманих результатів. Результати виконаного дослідження використані при здійсненні науково-дослідної роботи за темою „Регіональні краєзнавчі дослідження”. Складена автором картографічна модель ризику впроваджена в практику робіт управління з екології Дніпропетровської міської ради для створення системи контролю за процесонебезпечними ділянками міста і здійснення комплексу заходів щодо захисту від небезпечних процесів. Отримані наукові дані враховано для розробки і видання другого випуску „Екологічного паспорта м.Дніпропетровська”, а також у роботі Головного архітектурно-планувального управління м.Дніпропетровська як допоміжний матеріал для обґрунтування інженерно-геологічних умов орендних земельних ділянок.
    Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на основі аналізу вихідних опублікованих і фондових матеріалів та результатів власних натурних досліджень небезпечних екзогенних процесів та їх чинників на території м.Дніпропетровська. Автором особисто здійснені всі етапи наукового дослідження обґрунтовано та реалізовано теоретико-методичний підхід до оцінки ризику розвитку небезпечних процесів, розроблена геоморфологічна модель ризику, яка складається із серії базових та оціночних карт природних і техногенних чинників. Сукупність наукових і практичних результатів є особистим науковим доробком дисертантки.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науковій конференції Проблеми географії України” (Львів, 1994), міжнародній конференції Экологические аспекты теоретической и прикладной геоморфологии. III Щукинские чтения” (Москва, 1995), VII з`їзді Українського географічного товариства (Київ, 1995), I-ІІІ міжнародних конференціях Картографія і вища школа” (Київ, 1996, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції Українська геоморфологія: стан і перспективи” (Львів,1997), IV і V Міжнародних конференціях „Франція і Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1997, 1998), ХІ Міжнародному науково-методичному семінарі „Навчально-методичне забезпечення безперервної географічної і картографічної освіти” (Харків, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 2003), щорічних наукових конференціях Дніпропетровського національного університету (1995-2004).
    Публікації: Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 13 наукових працях (у т.ч. 5 - у співавторстві), із них 5 у рекомендованих ВАК України виданнях. Загальний обсяг публікацій 2.75 д.а.
    У публікаціях, виконаних із співавторами і наведених в авторефераті (№ 1, 3, 5, 11), дисертантці належить авторське удосконалення методики геоекологічної оцінки ерозійного потенціалу рельєфу, обґрунтування виділення історичних етапів техногенної трансформації рельєфу, геоморфологічна інтерпретація диференціації властивостей рельєфоутворюючих відкладень, морфометричні дослідження території міста.
    Обсяг і структура роботи: Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків та списку використаних джерел (225 найменувань). Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 214 сторінках, з яких текст складає 131 сторінки. Робота містить 46 рисунків, 8 таблиць.
    Готуючи дисертацію, автор користувався консультаціями, опублікованими й фондовими (літературними, картографічними) матеріалами, люб’язно наданими співробітниками Головного архітектурно-планувального управління міста Дніпропетровська, Державного підприємства інженерно-технічних досліджень „ДніпроГІІНТІЗ”, Казенного підприємства „Південукргеологія”, Дніпропетровського міського комунального підприємства інженерного захисту території міста (зокрема, Н.Ф. Покушаловою, І.М. Лук’яненко, Т.А. Ярмоленко, М.П. Порубаєм, І.М. Ольшанською, В.М. Січкарь). Автор щиро вдячний науковому керівнику роботи доктору педагогічних наук, професору Л.І. Зеленській за цінні поради й постійну підтримку, а також усім колегам географам і геологам (В.В. Богдановичу, І.М. Баргу, Н.М. Дук, В.В. Манюку, А.О. Кримцову, В.В. Безуглому), які своїм небайдужим ставленням, зауваженнями та рекомендаціями сприяли її вдосконаленню.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Вході виконаного дослідження ризику розвитку небезпечних екзогенних процесів на території м.Дніпропетровська одержані такі найбільш важливі наукові і практичні результати:
    1. Ефективним методичним прийомом дослідження інженерно-геоморфологічного ризику з метою оптимізації використання територіального ресурсу великого промислового міста є комплексна оцінка природних і техногенних чинників активізації небезпечних екзогенних процесів. Він орієнтований на інженерну й екологічну оцінку властивостей рельєфу та поглиблений аналіз техногенних впливів на рельєф.
    2. Апробація запропонованого підходу на прикладі м.Дніпропетровськ дозволила визнати, що на території великого промислового міста природні чинники створюють передумови виникнення, а техногенні - активізацію небезпечних процесів.
    Встановлено, що розташування м. Дніпропетровська у складній в тектонічному відношенні зоні зоні зчленування Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини обумовлює складність і контрастність природного рельєфу, характер протікання і спектр екзогенних процесів.
    Виявлена специфіка географічного розподілу впливу природних чинників на розвиток екзогенних процесів, а саме на лівобережжі міста процесів підтоплення, а на правобережжі підтоплення, просадкових, ерозійних, обвально-зсувних.
    3. Виділені основні етапи в історії взаємодії людини з геоморфологічним середовищем міста: помірних техногенних впливів та переважання природних чинників розвитку рельєфоутворюючих процесів; суттєвих техногенних впливів та початку техногенної активізації екзогенних процесів; інтенсивних та різноманітних техногенних впливів та катастрофічних й аварійних проявів техногенно зумовлених екзогенних процесів.
    Введено поняття „техногенні надповерхневі і підповерхневі рівні”. В результаті виконання функціонально-генетичного аналізу виділено типи морфолітосистем міста (промислові, сельбищні, промислово-сельбищні, транспортно-комунікаційні, рекреаційні) і визначено особливості їх вертикальної, горизонтальної і вікової структури.
    На основі інвентаризації сучасних техногенних впливів виконана їх класифікація і виділено таксони: клас (за оборотністю змін), тип (за напрямком змін гіпсометричного рівня), підтип (за характером дії), вид (за типом господарської діяльності), різновид (за видом технологічного процесу).
    4. Здійснено інтегративну оцінку техногенних впливів на рельєф міста з урахуванням вкладу кожного різновиду техногенних впливів, часу існування й середнього часу функціонування морфолітосистеми після останньої структурної зміни. За обчисленим інтегративним показником виділено зони різного ступеня інтенсивності техногенних впливів.
    Встановлено, що найінтенсивніші впливи відбуваються в межах промислових морфолітосистем гірничовидобувної, машинобудівельно-металургійної, металургійної спеціалізації та багатогалузевих, а також різновікової різноповерхової забудови історичного центу та сучасної багатоповерхової забудови, загальною площею 30.8% площі міста.
    Аналіз техногенних чинників доводить, що визначальними для активізації небезпечних процесів є: підйом рівнів поверхневих вод у результаті спорудження водосховищ на Дніпрі; значні обсяги втрат води з водонесучих комунікацій (15-35%); значні площі (13,5% ) та термін функціонування (60 100 і більше років) підприємств з „мокрими” технологіями; ліквідація природних дрен в результаті засипки техногенними відходами; масштабна забудова схилів; висока щільність (3-4 і більше км/км2) та значний термін (30-50 років) експлуатації підземних комунікацій; значні площі ділянок з водонепроникним покриттям (35%).
    5. Розраховано коефіцієнти загальної ураженості небезпечними процесами і встановлено, що територія міста уражена техногенно зумовленими процесами підтоплення (18.2%), підвищення рівня ґрунтових вод (6.1%), просадковими (25%), ерозійними (20%), обвально-зсувними (3.6%), розвиток яких може погіршити інженерні й екологічні властивості рельєфу.
    6. На підставі здійсненого інженерно-геоморфологічного аналізу та районування територію міста поділено на райони (3), підрайони (10) та ділянки (15) за морфогенетичними, морфологічними, морфометричними відмінностями та інженерно-геоморфологічними характеристиками. Встановлено, що ділянки рельєфу з різними інженерно-геоморфологічними характеристиками уражені певними видами екзогенних процесів, а саме: заплава та низькі тераси підтопленням, круті ділянки середніх терас просадковими явищами, ділянки крутих схилів вододільного плато та високих надзаплавних терас обвально-зсувними процесами. Визначено ступінь ураженості рельєфу виділів інженерно-геоморфологічного районування цими процесами.
    7. На підставі оцінки сумарного ризику на території міста виділено зони слабкого (3.8.%), помірного (80.1%) і підвищеного (високого і надзвичайного загалом 16.2%) ризику розвитку небезпечних процесів.
    Створено нову картографічну модель співвідношення ступенів сумарного ризику та інтенсивності техногенних впливів на рельєф. Визначено, що найбільша неоднорідність і складність інженерно-геоморфологічних характеристик притаманна ділянкам рельєфу Правобережної підвищеної рівнини, де й техногенне навантаження відрізняється найбільшим ступенем і різноманіттям.
    На основі математико-картографічного моделювання доведено, що однаковий ступінь інтенсивності техногенного навантаження на рельєф має різні наслідки залежно від природних властивостей морфолітосистем. Визначено, що тривалі (80-110 років) інтенсивні техногенні впливи на рельєф пологих, слаборозчленованих ділянок, складених супіщаними відкладами, не здатні викликати активізацію небезпечних процесів, водночас інтенсивні впливи середньої тривалості (20-25 років) на сильнорозчленовані схили ярів і плато утворюють підвищений ризик розвитку небезпечних процесів, особливо у випадку, коли захисні заходи впровадяться недостатньо.
    Встановлено, що під загрозою значних деформацій або руйнування у місті знаходяться 5337 житлових (у т.ч. 240 багатоповерхових) і 356 промислових споруд (у т.ч. металургійних, хімічних, машинобудівельних підприємств) та 38 історико-архітектурних пам’яток.
    Визначено основні напрямки зменшення й запобігання ризику: інженерний (виключення інженерних помилок, впровадження заходів інженерного захисту) й управлінський (застосування правових і економічних механізмів запобігання компенсаційних витрат ). Отримані результати дозволяють виконувати оцінку стану техноморфолітосистем, визначати матеріальні витрати для запобігання ризику, відновлення та збереження рельєфу.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аверкина Т.И., Герасимова А.С., Ершова С.Б. и др. Устойчивость геологической среды: теория, проблемы картографирования //Инженерная геология: теория, практика, проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1993. С.12-26.
    2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    3. Ананьєв Г.С. Методология изучения катастрофических процессов рельефообразования и вопросы эколого-геоморфологического риска //Вестн. МГУ. Сер. 5, География. 1992. №4. С. 14-20.
    4. Антощук М.Л. Сучасний антропогенний геоморфогенез території Київської області //Український географічний журнал. 2002. №4. С. 26-31.
    5. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. М.: Наука, 1988. 261 с.
    6. Артеменко Т.К., Вакорин В.Е., Олейник Л.С. Материалы обследования оползне-обвалоопасных и подтопленных участков, выполненных за период 1978-1981 гг. на территории г. Днепропетровска. Фонды Днепропетровского областного противооползневого управления. Днепропетровск, 1981. ­ 168 с.
    7. Арчакова Е.Г., Подафа В.А., Осташ Е.С. Отчет о результатах работ по изучению экзогенных геологических процессов на территории г. Днепропетровска за 1981-1983 гг. Фонды Новомосковскойй ГРЭ. Новомосковск, 1983. ­ ­ 173 с.
    8. Асеев А.А. Геоморфологические корреляции: настоящее и будущее //Геоморфология. 1987. №1. С. 17-21.
    9. Баландин Ю.Г. О некоторых закономерностях развития оползней на одесском побережье в пространстве и во времени /Гидрогеология и инженерная геология аридной зоны СССР. Душанбе: Дониш, 1969, вып.. 12. С. 112-118.
    10. Барановський В.А. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території України на основі картографічного моделювання (теорія, методика, практика): Дис.. док. географ. наук. К., 2001. 354 с.
    11. Барановський В.А., Шищенко П.Г. Агроекологічна оцінка грунтів, масштаб 1:3000000. К., 2002. 35 с.
    12. Барщевский Н.Е., Купраш Р.П., Швыдкий Ю.Н. Геоморфология и рельефообразующие отложения района г. Киева. К: Наук. думка, 1989.- 195 с.
    13. Бахирева Л.В., Заиканов В.Г., Минакова Т.Б. Опыт формирования экспертной системы для оценки геоэкологического риска урбанизированных территорий //Геоэкология. 1996. №3. С. 135-138.
    14. Берлянт А.М. Картографический метод исследования. М.: Изд-во МГУ, 1978. 257 с.
    15. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М.: Мысль, 1986. 240 с.
    16. Беручашвили Н.Л. Четыре измерения ландшафта. М., 1986. 182 с.
    17. Блануца В.И. Геоэкологические исследования крупного города: подходы, понятийный аппарат, принципы /География и природные ресурсы. 1990. №1. С. 27-36.
    18. Богуцький А., Волошин П., Волошин Р. Проблеми геоморфології урбанізованих терторій //Українська геоморфологія: стан і перспективи (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції). Львів: Меркатор, 1997. С. 14-15.
    19. Бондарев Л.Г. Техногенез и техносфера //Вестн. Моск.ун-та. Сер. 5. География. 1997. №2. С. 26-30.
    20. Бондарук Л.Г., Денисов А.И., Курочкин П.Е. и др. О характере современных горизонтальных движений земной коры на Криворожском полигоне /Современные движения земной коры на геодинамических полигонах. Ташкент, 1972. С. 6771.
    21. Брайчевская А.Т. Черняховские памятники Надпорожья /Материалы и исследования по археологии СССР. №82. С. 182.
    22. Волков М.Г., Палієнко В.П., Купраш Р.П. Методичні основи вивчення рельєфу території УРСР з метою раціонального природокористування //Вісн. АН УРСР. 1983. №9. С. 7580.
    23. Веклич М.Ф. Палеоэтапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя. - К.: Наук. Думка, 1982. 201 с.
    24. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. К.: Наук. Думка, 1990. 191 с.
    25. Веклич М.Ф. Етапи утворення річкових терас України /Українська геоморфологія: стан і перспективи (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції). Львів: Меркатор, 1997. С. 16-19.
    26. Вторжение в природную среду. Оценка воздействия (Основные положения и методы): Пер. с англ. М.: Прогресс, 1983. 192 с.
    27. Гарагуля Л.С., Гордеева Г.И., Хрусталева Л.Н. Оценка геоэкологического состояния природно-технических систем в криолитозоне /Геоэкология. 1997. №4. С. 40-53.
    28. Генеральный план развития г. Днепропетровска 1964 г.
    29. Генеральный план развития г. Днепропетровска 1991 г.
    30. Географічна енциклопедія України: В 3-х т.- К.: «Українська Радянська енциклопедія», 1989. Т. 1: А-Ж. С. 256-257.
    31. Герасимов И.П. Новые пути в геоморфологии и палеогеографии. М.: Наука, 1976. 390 с.
    32. Гидрогеологическое обоснование прогноза подтопления городских территорий. М.: Наука, 1985. 95 с.
    33. Глазовский Н.Ф., Коронкевич Н.И., Кочеров Б.И. и др. Критические экологические районы: географические подходы и принципы изучения //Изв. ВГО, 1991. - Т. 123. - Вып. 1. С. 9-17.
    34. Гласко М.П., Ранцман Е.Я. О морфоструктурних узлах местах активизации современных рельефообразующих процессов //Геоморфология. 1992. №4. С. 53-61.
    35. Голодковская Г.А., Зеегофер Ю.О., Лебедева Н.И., Лихачева Э.А. и др. Вопросы и методика комплексного картографирования городских территорий для прогнозной оценки изменения геологической среды /Под ред. К.А. Салищева. М.: изд-во МГУ, 1983. С. 48-73.
    36. Голодковская Г.А., Куринов М.Б. Опыт функционального анализа эколого-геологических систем промышленных регионов /Геоэкология. 1999. №5. С. 399-407.
    37. Горішний П. Аналіз морфології рельєфу для потреб містобудування //Українська геоморфологія: стан і перспективи (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції) Львів: Меркатор, 1997. С. 181-183.
    38. Город экосистема /Лихачева Э.А., Тимофеев Д.А., Жидков М.П. и др. М.: ИГ РАН, Медиа-Пресс, 1996. 336 с.
    39. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 286 с.
    40. Григорьев А.А. Закономерности строения и развития географической среды //Избр. теорет. работы. М.: Мысль, 1966. 383 с.
    41. Грин А.М., Клюев Н.Н., Мухина Л.И. Геоэкологический анализ //Изв. РАН. Сер. геогр. 1995. №1. С. 21-31.
    42. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    43. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Ликей, 1995. 233 с.
    44. Даниленко В.И. Славянские памятники І тысячелетия в бассейне Днепра /Краткие сообщения Института археологии АН УССР, вып. 4. К., 1975. С. 85.
    45. Демчишин М.Г. Учет ослабленных зон в делювиальных накоплениях на склонах при оценке устойчивости территорий /Методы расчета устойчивости склонов в условиях Украины. К.: институт геологических наук, 1972. С. 33-34.
    46. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН- 360-92. К.: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2002. 107 с.
    47. Державні будівельні норми України. Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів ДБН В. 2.3-5-2001 К.: Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, 2001. 51 с.
    48. Добровольский А.В. Чаплинский могильник /Краткие сообщения института археологии АН УССР, вып. 2. К.: институт археологии АН УССР, 1953. С. 74-75.
    49. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбоекології (Ландшафтознавчий аспект): Навч. посібник. К.: ВПЦ Київський університет”, 2000. 140 с.
    50. Дніпропетровськ. Віхи історії. Дніпропетровськ: Грані, 2001. 256 с.
    51. Дніпропетровськ: довідник-путівник. - Дніпропетровське книжкове видавництво, 1959. 301 с.
    52. Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть. Д.: Проспект, 2001. 264 с.
    53. Днепропетровск. План города масштаба 1:25000. К.: Киевская военно-картографическая фабрика, ГНПП Аерогеодезия, 2000.
    54. Дніпропетровськ сьогодні /Під ред. А.Ф. Стеценка. Дніпропетровськ: Дніпропетровське книжкове видавництво, 1962. 148 с.
    55. Дук Н.М., Козинець С.В. Типологія міських поселень Дніпропетровської області за їх місцем у промисловому комплексі /Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. К.: ВГЛ «Обрії», 2002. С.277-280.
    56. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв`язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів /Гошовський С.В., Рудько Г.І., Преснер Б.М. К., ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2002. 624 с.
    57. Екологічний атлас Дніпропетровської області. Київ-Дніпропетровськ: Мапа ЛТД, 1995. 24 с.
    58. Жидков М.П., Лихачева Э.А., Трифонов В.Г. Оценка положения городов относительно активных разломов на Русской равнине //Изв. РАН. Сер. геогр. 1999. №2. С. 51-57.
    59. Заиканов В.Г., Минакова Т.Б., Просунцова Н.С. И ДР. Геоэкологические исследования и оценка урбанизированных территорий /Геоэкология. 2000. №5. С. 410-421.
    60. Закон України „Про планування і забудову територій”, 20 квітня 2000 року //Орієнтир, 7 червня 2000 року.
    61. Закономерности развития региональной тектоники Украины /Под ред. Чебаненко И.И. К.:Наук. Думка, 1983. 288 с.
    62. Звіт про результати вивчення екзогенних процесів на території міст Дніпропетровська і Дніпродзержинська за 2002 р. Фонди КП „Південукргеологія”. Новомосковськ, 2002. 18 с.
    63. Звонкова Т.В. Прикладная геоморфология. М.: Высш. шк., 1970. 271 с.
    64. Зеленская Л.И. Палеогеографические особенности формирования свойств субаэральных антропогеновых образований Среднего Приднепровья. - Дис. канд. геогр. наук. - М., 1983. - 255 с.
    65. Зеленская Л.И., Суматохина И.Н. Геоморфологическая интерпретация физико-механических свойств антропогеновых отложений в бассейне р.Самара /Актуальні проблеми геології, географії та екології. - Том 1.-Дніпропетровськ: вид-во «Навчальна школа», 1997. - С.34-40.
    66. Зеленская Л.И. Теоретические и методологические основы создания средств обучения географии (региональный компонент). Днепропетровск: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. 244 с.
    67. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України у 1996 р., вип. 15. К., 1998. 130 с.
    68. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України у 1996 р., вип. 16. К., 2000. 193 с.
    69. Исаченко А.Г. Проблемы взаимоотношения природных и общественных территориальных систем //Изв. РГО2004. Т.136. Вып. 1. С. 3-15.
    70. Історія міст та сіл Української РСР: В 26 т. Дніпропетровська область. К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії., 1969. С. 63-113.
    71. Казакова И.Г., Слинко О.В. Опасность и характер негативных последствий при подтоплении городов /Инженерная геология. Гидрогеология. Геокринология. 1997. N5. С.49-59.
    72. Калинина П.Ф. Физико-географическая характеристика территории Днепропетровской области. Дис.к.г.н.- Ростов-на-Дону, 1954. 178 с.
    73. Калинина П.Ф., Кучерчанинова Н.Б. К вопросу типологической классификации морфологических компонентов ландшафтов Северной подзоны степной зоны УССР (на примере Днепропетровской области) //Изв. Днепр. отдела геогр. об-ва Украины. Вып. 3. Дн-ск: Днепропетровский ун-т, 1972. С. 27-29.
    74. Калинина П.Ф., О роли неотектоники в формировании ландшафтов на территории Днепропетровской области //Изв. Днепр. отдела геогр. об-ва Украины. Вып. 3. Днепропетровск: Днепропетровский ун-т, 1973. С. 30-40.
    75. Карта современных вертикальных движений земной коры Восточной Европы /Под ред. Мещерякова Ю.А. М., 1973.
    76. Карта типизации инженерно-геологических условий, строительных грунтов и оптимальных фундаментов территории г. Днепропетровска масштаба 1:10000. Днепропетровск, 1980.
    77. Картографічне моделювання: Навчальний посібник /Т.І. Козаченко, Г.О.Пархоменко, А.М. Молочко; Під ред. А.П. Золовського. Вінниця: Антекс-У лТД, 1999. 328 с.
    78. Каталог объектов для построения карты просадочности. Фонды института Укр ГИИНТИЗ. - Днепропетровск, 2001. 32 c.
    79. Кашменская О.В. Теория систем и геоморфология. Новосибирск: Наука, 1980. 119 с.
    80. Кашменская О.В. Рельеф и системный подход /Системный анализ рельефа Сибири. Тр. Ин-та геологии и геофизики Сиб. отд. АН СССР. Новосибирск: Наука, 1985. Вып. 636. С. 38-66.
    81. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. Львів, Заповіт, 1997. 438 с.
    82. Ковальчук І. Українська екогеоморфологія: статус, завдання, перспективи, проблеми /Українська геоморфологія: стан і перспективи (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції). Львів: Меркатор, 1997. С. 37-41.
    83. Ковальчук І. Ризик розвитку небезпечних природних і техногенних геоморфологічних процесів //Там же. С. 205-208.
    84. Ковальчук І.П. Регіональний історико-геоморфологічний аналіз і синтез: суть і роль у вирішенні екологічних проблем /Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. К.: ВГЛ «Обрії», 2002. С. 36-38.
    85. Колтун О.В. Антропогенна трансформація рельєфу міста Хмельницького. Автореф. к.г.н.. Львів, 2002. 18 с.
    86. Комлєв О.О. Планетарний морфолітогенез та геоморфолітосфера //Українська геоморфологія: стан і перспективи (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції) Львів: Меркатор, 1997. С. 41-45.
    87. Комлєв О., Погорільчук Н, Філоненко Ю. До проблеми структуризації та картографування геоморфосфери на палеогеографічній основі //Там же. С. 45-47.
    88. Кораблева А.И., Чесанов Л.Г., Савин Л.С. Введение в экологическую экспертизу. Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2000. 144 с.
    89. Королев В.А. Мониторинг геологической среды: Учебн. /Под ред. В.Т. Трофимова. М.: Мысль, 1995. 368 с.
    90. Котлов Ф.В., Брашнина И.А., Сипягина И.К. Город и геологические процессы. М.: Недра, 1967. 226 с.
    91. Котлов Ф.В. Изменение геологической среды под влиянием деятельности человека. М.: Недра, 1978. 264 с.
    92. Котляков В.М., Глазовский Н.Ф., Руденко Л.Г. Географические подходы к проблеме устойчивого развития //Изв. РАН. Сер. геогр. 1997. №6. С. 8-15.
    93. Котляков В.М., Трофимов А.М., Селиверстов Ю.П. и др. Моделиро-вание экологических ситуаций //Изв. РАН. Сер. геогр. 1995. №1. С. 5-21.
    94. Кофф Г.Л., Кожевина Л.С., Жигалин А.Д. Общие принципы устойчивости городской экосистемы //Геоэкология. 1997. №4. С.54-63.
    95. Кофф Г.Л., Петренко С.И., Лихачева Э.А., Котлов В.Ф. Очерки по геоэкологии и инженерной геологии московского столичного региона. М.: РЭФИА, 1997. 185 с.
    96. Кочуров Б.И. Экологический риск и возникновение острых экологических ситуаций //Известия РАН. Серия географическая. 1992. №2. C. 112-122.
    97. Кочуров Б.И., Миронюк С.Г. Подходы к определению и классификации экологического риска //География и природные ресурсы. 1993. №4. С. 22-27.
    98. Кравченко А.И. и др. Карта рельефа кристаллических пород и мощности коры выветривания. Днепропетровск, ДИСИ. Тема №145. 1976.
    99. Краткие сообщения Института археологии АН УССР. К.: Институт археологии, 1953, вып.2. С. 74-75.
    100. Круглов И.С., Миллер Г.П. Некоторые аспекты геосистемного изучения урбанизированных территорий //Изв. геогр. об-ва, 1993. Том 125. Вып. 4. С. 29-35.
    101. Круглов І.С. Міська ландшафтно-екологічна інформаційна система //Український географічний журнал. 1997. №3. С.41-47.
    102. Кружалин В.И., Лукашов А.А., Симонов Ю.Г., Симонова Т.Ю. Геоморфологические исследования в решении экологических проблем //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1992. №4. С. 8-14.
    103. Кружалин В.И. Эколого-геоморфологический анализ территории //Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1997. №4. С.11-15.
    104. Крымцов А.А. О влиянии неотектоники на рельеф и инженерно-геологические условия города Днепропетровска //Весн. Киев. ун-та. Геология. 1984. - №3.- С. 76-82.
    105. Кримцов А.О. Комплексні дослідження зсувів у містах Дніпропетровську та Дніпродзержинську /Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур.V Міжнародна конференція. Том 2. Тези доповідей. В трьох томах. Ч. ІІІ. Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. С.102-103.
    106. Кримцов А.О. Ландшафтна структура міста Дніпропетровська //Ландшафт як інтигруюча концепція ХХІ ст. Зб. наук. праць. К.: Київ. ун-т, 1999. С. 62-65.
    107. Крымцов А.А. Морфоструктурный анализ урбанизированных территорий //Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Геологія та географія. Вип. 1. 1998. С. 88-94.
    108. Кримцов А, Афанасьев О., Свічкарь К. Ярусність рельєфу міста Дніпропетровська //Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. К.: Київ. нац. ун-т, 1999. С. 134-136.
    109. Крымцов А.А., Зеленская Л.И. Реконструкция природности рельефа г.Днепропетровска. экологический аспект //Физическая география и геоморфология. 1991. №38. С. 154-160.
    110. Крымцов А.А., Шевченко Б.Е., Афанасьев О.Е. Историко-географическое районирование как один из аспектов урбоэкологических исследований городской среды г. Днепропетровска /Грані 3(17), 2001. С. 22-29.
    111. Кучерявий В.П. Основи урбоекології та фітомеліорації //Раціональне природокористування та охорона навколишнього середовища: курс лекцій. Київ: НМК УМО, 1991. С. 111-129.
    112. Кучерявий В.П. Урбоекологія: Підручник. Львів: Світ, 2001. 440 с.
    113. Кюнтцель В.В. Энергостоковые зоны и их воздействие на биосферу //Геоэкология. 1996. №3. С. 3-15.
    114. Лаппо Г.М., Полян П.М. Новые тенденции в изменении геоурбанистической ситуации в России /Изв. РАН. Сер. геогр. 1996. №6. С. 54-66.
    115. Леваднюк А.М. Инженерно-геоморфологический анализ равнинных территорий. М.: Стройиздат, 1983. 343 c.
    116. Лейзерович Е.Е. Уровни организации пространства: экономико-географический анализ //Изв. РАН. Сер. геогр. 1995. №2. С. 67-74.
    117. Лихачева Э.А., Чеснокова И.В., Курбатова Л.С., Локшин Г.П. Исторический анализ геоморфо
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины