АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ І СУЧАСНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ З ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЮ МЕТОЮ : АНАЛИЗ РЕЛЬЕФА И СОВРЕМЕННОГО МОРФОГЕНЕЗА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЧАСТИ Приднепровской возвышенности С ЭКОЛОГО-геоморфологических ЦЕЛЕЙ



  • Название:
  • АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ І СУЧАСНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ З ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЮ МЕТОЮ
  • Альтернативное название:
  • АНАЛИЗ РЕЛЬЕФА И СОВРЕМЕННОГО МОРФОГЕНЕЗА ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЧАСТИ Приднепровской возвышенности С ЭКОЛОГО-геоморфологических ЦЕЛЕЙ
  • Кол-во страниц:
  • 154
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Географічний факультет


    На правах рукопису

    ТКАЧЕНКО Тетяна Іванівна
    УДК. 551.4


    АНАЛІЗ РЕЛЬЄФУ І СУЧАСНОГО МОРФОГЕНЕЗУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПРИДНІПРОВСЬКОЇ ВИСОЧИНИ
    З ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЮ МЕТОЮ




    Спеціальність 11. 00. 04 геоморфологія та палеогеографія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник:
    доктор географічних наук, професор
    Стецюк Володимир Васильович




    Київ 2005








    Зміст




    Вступ



    4




    Розділ 1. Рельєф і сучасні геоморфологічні процеси у дослідженнях екологічного характеру



    11




    1.1. Роль сучасного рельєфу та геоморфологічних процесів у формуванні несприятливих екологічних ситуацій



    11




    1.2. Актуальність геоморфологічних досліджень з екологічною метою


    19




    1.3. Концептуальні засади еколого-геоморфологічних досліджень
    методика і методичні прийоми дослідження




    24




    Розділ 2. Еколого-геоморфологічний зміст сучасного стану природних умов дослідженої території



    31




    2.1. Чинники формування рельєфу, компоненти природних умов та основні види господарської діяльності



    31




    2.2. Антропогенне навантаження на рельєф та інші компоненти навколишнього середовища




    47




    Розділ 3. Дослідження рельєфу індикаційними методами


    74




    3.1. Малюнок флювіальної мережі та його морфоструктурна







    інтерпретація


    74




    3.2. Щільність горизонтального розчленування як показник







    сучасної динаміки рельєфу


    83




    3.3. Морфологічний вияв динаміки рельєфу (на прикладі ключової ділянки)




    91




    Розділ 4. Аналіз розвитку рельєфу та його еколого-геоморфологічна оцінка



    98




    4.1. Загальні положення і головні дефініції


    98




    4.2. Положення про динаміку рельєфу дослідженої території


    101




    4.3. Методика побудови карт полів висот вершинної та базисної







    поверхонь регіону


    110




    4.4. Поєднаний аналіз вершинної і базисної поверхонь та інтерпретація його результатів



    115





    Розділ 5. Еколого-геоморфологічна оцінка антропогенного переформування рельєфу
    5.1. Загальні положення
    5.2. Масштаби антропогенного перетворення рельєфу





    138
    138
    143




    Розділ 6. Районування дослідженої території з еколого-геоморфологічною метою
    6.1. Критерії районування
    6.2. Схема районування та її еколого-геоморфологічна інтерпретація




    148
    148
    154




    Висновки



    161




    Список використаних джерел


    166






    ВСТУП

    Актуальність теми. Завдання сучасної прикладної геоморфології, зокрема, постулати екологічної геоморфології (Ю. Сімонов, Д. Тімофєєв, 1989; Д. Тімофєєв, 1991; І. Черваньов, 1991; Ю. Сімонов, 1995; І. Ковальчук, 1993, 1997; В. Палієнко, М. Барщевський, Ю. Швидкий, 1995; В. Кружалін, 1997; В. Стецюк, 1997, 1998; В. Стецюк та Ю. Сілецький, 2000; О. Адаменко, І. Ковальчук, Г. Рудько, 2000, та інші), вимагають свого наповнення детальними результатами геоморфологічних досліджень, а також розроблення нових способів еколого-геоморфологічного аналізу інтенсивно освоєних територій, до яких належить центральна частина Придніпровської височини. Рельєф її сформувався і перебуває не тільки під впливом природних чинників, але й під впливом господарської діяльності, відомої ще із часів неоліту, і не раз упродовж історії та у даний час зазнає впливу геоморфологічних процесів, чимало із яких справляють несприятливий вплив на навколишнє середовище. У регіоні також поширені чимало геоморфологічних процесів, обумовлених прямою господарською діяльністю, яка, незважаючи на слабке морфологічне відображення, обумовлює погіршення стану цінного ґрунтового покриву, призводить до переміщення речовин, чужих природному середовищу, утворює ряд техногенних форм рельєфу, порушує естетичні цінності природнього рельєфу дослідженої території. Через це, подальше поглиблення та розширення геоморфологічних досліджень з метою вирішення екологічних проблем є актуальними, враховуючи те, що центральна частина Придніпровської височини, з погляду особливостей рельєфу земної поверхні, не вважається особливо цікавою, тут відсутні великі ріки і повні серії надзаплавних терас, потужні розрізи осадових відкладів, відклади льодовикової формації є знівельованими і вкриті лесовими породами, редуковані наступними екзогенними процесами. Сучасний екзогенний морфогенез також не створив визначних форм рельєфу виразних індикаторів геоморфологічних подій.
    Тому, дослідження сучасного рельєфу і морфогенезу вимагало застосування методів, які нечасто використовуються в Україні, зокрема, серед інших, це метод аналізу вершинної та базисної поверхонь, індикаційний метод дослідження сучасного екзогенного морфогенезу і формулювання закономірностей вияву і розвитку екзогенних процесів, геоморфологічне районування з еколого-геоморфологічною метою. Їхнє застосування дозволило встановити, що територія центральної частини Придніпровської височини, характеризується рядом актуальних - еколого-геоморфологічних проблем, висвітленню, окресленню й вирішенню яких присвячена дисертаційна праця.
    Зв΄язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена за час навчання в аспірантурі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є ініціативною науковою розробкою, затвердженою кафедрою геоморфології та палеогеографії, Вченою Радою географічного факультету і відповідає тематиці наукової теми "Регіональні геоекологічні проблеми України" № 01БФ050-01 державної реєстрації 0101U002770, яка затверджена наказом ректора університету від 29.12.2000 р. № 557-32 і виконується на географічному факультеті у рамках Науково-дослідної лабораторії "Ландшафтної екології та дистанційних методів моніторингу довкілля".
    Мета і завдання дослідження. Мета - встановити особливості будови сучасного рельєфу та прояву геоморфологічних процесів на території центральної частини Придніпровської височини для окреслення сукупності геоекологічних властивостей рельєфу як середовища життя людини. До числа завдань дослідження входять наступні: а) опрацювання теоретичних положень геоморфології, які складають основу дослідження сучасного рельєфу і геоморфологічних процесів з еколого-геоморфологічною метою; б) аналіз чинників формування рельєфу та антропогенного навантаження на компоненти навколишнього середовища, оцінка сучасного стану рельєфу на тлі інтенсивної господарської діяльності; в) еколого-геоморфологічна оцінкa антропогенного переформування рельєфу та його геоекологічних наслідків, г) виявлення потоків речовинних мас (морфогенезу) земної поверхні та їхнього відображення в рельєфі; д) обгрунтування схеми геоморфологічного районування як наукової бази вирішення проблем оцінювання змін рельєфу центральної частини Придніпровської височини і їхнього впливу на середовище існування людини.
    Об’єктом дослідження є природно-антропогенні геоморфосистеми центральної частини Придніпровської височини, які формуються протягом історичного часу від початку прояву інтенсивної господарської діяльності.
    Предмет дослідження стосунки існуючого й давнього рельєфу та процесів сучасного морфогенезу із чинниками формування рельєфу, особливо з антропогенним, з іншими компонентами навколишнього середовища регіону, що викликає: а) погіршення стану грунтового покриву і виведення значних площ із використання (еколого-геоморфологічна проблема, пов¢язана з розвитком площинного змиву та лінійної ерозії); б) прогресуюче підтоплення території і, як наслідок, поява нових водоносних горизонтів, що зумовило розвиток зсувів та просідання поверхні з наступним заболочуванням; в) насичення природного середовища інженерними об¢єктами (автошляхами, залізницями, поселеннями, гірничими виробками, дамбами, меліоративними спорудами тощо, які часто перебувають у дисгармонії з природними властивостями рельєфу); г) перетворення вертикального силуету рельєфу земної поверхні (кургани, силуети міст, водогінні вежі, насипи, кар¢єри, ями і виїмки тощо), що призводить до зміни естетичних властивостей рельєфу; д) зміну рекреаційних властивостей рельєфу у цілому та окремих його форм зокрема.
    МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Вирішення поставлених завдань здійснено із залученням загальнонаукових методів (системний підхід, аналіз, синтез, моделювання), згідно з якими рельєф і геоморфологічні процеси дослідженої території розглядалися як природно-антропогенна геоморфологічна система; традиційні геоморфологічні (морфологічний, морфометричний, морфодинамічний, морфоструктурний), які дали можливість охарактеризувати властивості рельєфу, які є частиною екосистеми людини; спеціальні (аналіз чинників формування рельєфу як компонента екосистеми людини, моделювання стану розвитку рельєфу, характеристика антропогенного навантаження на компоненти екосистеми людини, індикаційне геоморфологічне картографування, районування з еколого-геоморфологічною метою). Значна кількість результатів отримана за допомогою застосування картографічного методу.
    В ОСНОВУ ДИСЕРТАЦІЇ покладено матеріали самостійних геоморфологічних досліджень. Проаналізовано й узагальнено результати власних досліджень морфометричного, морфоструктурного, морфогенетичного, історико-географічного (у т.ч. архівного), картографічного характеру, а також фондові геолого-геоморфологічні матеріали; матеріали Державного комітету статистики України; матеріали управлінь районного та обласного землевпорядкування дослідженої території в межах Черкаської, Вінницької, Кіровоградської та Київської областей та опубліковані наукові джерела.
    Наукова новизна оДЕРЖАНих результатів дисертаційної роботи полягає у наступних положеннях:
    а) обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу і сучасного морфогенезу з еколого-геоморфологічних позицій як наукової основи вирішення регіональних проблем природоохоронної діяльності;
    б) здійснена оцінка чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини і встановлено, що головним в їхньому спектрі є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу; кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф, розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності; виявлено взаємозв¢язок чинників формування рельєфу і складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території;
    в) здійснено морфоструктурну інтерпретацію флювіальної мережі (виявле-
    но головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу); на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу; створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу;
    г) на підставі аналізу співвідношень вершинної та базисної поверхонь встановлено тенденції розвитку рельєфу дослідженої території і сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" дослідженої території, функціонування, якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини;
    д) визначено критерії, виділені таксони та здійснено геоморфологічне районування дослідженої території з метою вирішення прикладних геоекологічних проблем.
    Практичне значення одержАних результатів. Результати дослідження упроваджені при виконанні держбюджетної теми Регіональні геоекологічні проблеми України” № 01БФ050-01 державної реєстрації 0101U002770 і виконується на географічному факультеті у рамках діяльності Науково-дослідної лабораторії "Ландшафтної екології та дистанційних методів моніторингу довкілля".
    Отримані результати можуть застосовуватися у проектах подальшого ресурсного природокористування дослідженої території, а також сприяти розробленню способів еколого-геоморфологічного оцінювання інших інтенсивно освоєних регіонів України за необхідності оцінок природного середовища.
    Матеріали дисертаційного дослідження використані при розробці спецкурсів "Динамічна геоморфологія", "Екологічна геоморфологія та охорона надр", "Еколого-геоморфологічні проблеми України", які читались здобувачем наукового ступеня на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на основі аналізу вихідних опублікованих і фондових матеріалів та результатів власних досліджень. Автором особисто здійснено всі етапи наукового дослідження - розроблено алгоритм аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу території центральної частини Придніпровської височини, створено і проаналізовано необхідні картографічні матеріали: картосхема відображення основних тектонічних порушень у малюнку флювіальної мережі, картограма та картосхема щільності флювіальної мережі, геоморфологічна карта ключової ділянки, поля висот вершинної та базисної поверхонь та їх модифікації, а також картографічні моделі (SURFER) морфометричних особливостей дослідженої території; кількісно охарактеризовано та систематизовано дані про антропогенне навантаження на компоненти екосистеми людини; здійснено аналіз антропогенного переформування рельєфу дослідженої території, як одного з інтенсивно освоєних регіонів України, встановлено їхню еколого-геоморфологічну оцінку; визначено принципи геоморфологічного районування з еколого-геоморфологічною метою і наведено характеристику його таксонів. Сукупність наукових і практичних результатів є особистим науковим доробком дисертантки.
    Апробація результатів дослідження. Результати досліджень публікувалися, доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській конференції молодих вчених "Актуальні питання сучасного природознавства" (м. Сімферополь 2001 р.), щорічній науковій конференції студентів та аспірантів географічного факультету (2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні екологічні проблеми" (м. Київ, 2002 р.), Міждержавній конференції "Географічна освіта і наука в Україні" (м. Київ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "Понт Эвксинский III" (м. Севастополь, 2003), Всеукраїнській конференції "Антропогенна географія" (м. Вінниця, 2003 р.), V Міжнародній науковій конференції "Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища" (м.Київ, 2004 р.), Дев'ятнадцятій пленарній міжвузівскій координаційній раді з проблем ерозійних, руслових та гирлових процесів (м. Бєлгород, 2004р.), Міжнародній конференції "Перенос наносів у ерозійно-руслових системах" (м.Москва, 2004р).
    Публікації. Головні положення дисертаційної роботи викладено у 14 опублікованих працях (з них 8 одноособових), у тому числі у монографії, у фахових виданнях - 6, у матеріалах конференцій - 7. Загальний об’єм - 11,6 друкованих аркушів.
    ОБСЯГ І СТРУКТУРА РОБОТИ. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел (209 позицій). Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 184 сторінках, з яких текст складає 157 сторінок. Робота містить 27 ілюстрацій, 8 таблиць.
    Дисертант вважає своїм приємним обов¢язком висловити вдячність усьому колективу географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за можливість працювати у діловій і творчій атмосфері, особливо вдячний автор професорсько-викладацькому, науковому і навчально-допоміжному персоналу кафедри землезнавства та геоморфології.
  • Список литературы:
  • Висновки

    1. Зміст аналізу регіональних особливостей рельєфу і сучасного морфогенезу освоєних територій з еколого-геоморфологічною метою полягає у встановленні екологічних властивостей рельєфу, а саме таких його ознак: а) переміщення речовинних мас у процесі морфогенезу із вищих рівнів на нижчі зі створенням несприятливих геоморфологічних умов; б) розрізнення природно-антропогенної геоморфологічної системи із потоками речовини згідно глобальних і місцевих закономірностей динаміки; в) участь у формуванні зазначеної системи конкретних природно-географічних умов, серед яких домінує господарська діяльність, яка спричинює формування несприятливих геоморфологічних ситуацій. Ці ознаки є складовою частиною екологічної системи людини, бо визначають комфортність довкілля (стан рельєфу, поширення геоморфологічних процесів, зручність господарського використання території, вплив рельєфу на інші складники довкілля, рекреаційні та естетичні властивості рельєфу тощо).
    2. Встановлено, що на дослідженій території мають відображення у сучасному рельєфі ознаки структури кристалічного фундаменту, як от: численні лінеаменти різного порядку, зони розломів та окремі розломи, шовна зона мегаблоків щита, межі контактів різних структурно-петрографічних комплексів, ділянки різного вияву неотектонічних рухів, межі морфоструктур центрального типу. Ці особливості будови кристалічного фундаменту та осадового покриву дозволяють розцінювати їх як ареали та межі міграції речовинних мас у процесі сучасного формування рельєфу. Індикаційні ознаки структури є підставою для встановлення принципів, критеріїв районування з еколого-геоморфологічною метою та визначення меж таксонів.
    3. Наявність численних індикаційних ознак вияву у рельєфі дослідженої території структурних особливостей будови кристалічного фундаменту та осадового чохла незначної потужності, а також лесовий покрив пояснює встановлену щільність горизонтального розчленування (від 0.1 до 1.02 км/км2), яка є частковою оцінкою міграції речовинних мас дослідженої території. Її розподіл, відміни у конфігурації флювіальної мережі та тяжіння до різних басейнів і базисів денудації є підставою (разом з іншими ознаками) для проведення геоморфологічного районування з еколого-геоморфологічною метою.
    4. Амплітуда вертикального розчленування, обрахована за співвідношенням вершинної та базисної поверхонь, сягає значень: максимальних 140-100 м (приблизно 25% дослідженої території), середніх 125-100 м (приблизно 25%) і мінімальних 65-25 м (більша частина території), що дозволяє оцінити центральну частину Придніпровської височини як сприятливу для подальшого інтенсивного розвитку екзогенних процесів.
    5. Створені спеціальні картографічні моделі відображають рівні початкового і кінцевого формування рельєфу дослідженої території вершинна та базисна поверхні. Морфологічні риси вершинної, базисної та серединної поверхонь, амплітуди їхніх полів висот, відхилень серединної поверхні від середнього значення є наслідками впливу чинників формування рельєфу, серед яких головними є структурно-тектонічні та палеогеографічні, тобто, такі, що характеризують тривалий розвиток рельєфу дослідженої території. Напруженість поля висот, викликана сучасним положенням вершинної та базисної поверхонь, можна вважати частковою еколого-геоморфологічною характеристикою, оскільки вона зумовлює значну активність функціонування сучасних геоморфологічних процесів.
    6. Способом відображення сучасної динаміки рельєфу земної поверхні за умов інтенсивної господарської діяльності є природно-антропогенна геоморфологічна система із речовинними потоками вертикального і горизонтального спрямування. Її регіональні властивості, сформульовані на підставі проведеного дослідження, є основою для визначення принципів і критеріїв геоморфологічного районування з еколого-геоморфологічною метою. Критеріями виступають (у міру зниження ієрархії таксонів) геоструктурна зумовленість, особливості історії розвитку рельєфу, комплекси форм рельєфу та їхні складники, групи форм рельєфу (парагенетичні ланки форм рельєфу), окремі форми рельєфу, кожен із яких є підставою для виділення таксонів районування.
    7. Екологічна суть рельєфу і сучасних геоморфологічних процесів дослідженої території визначена такими положеннями:
    а) впливом рельєфу на господарську діяльність: переважання агротехнічного природокористування, (призводить до збіднення родючого шару грунту, щорічний змив сягає 6 тон/га, а сумарна річна денудація 3 600 000 т.) Проте, джерела вказують на можливість змивання грунту під час ерозійно небезпечних злив з інтенсивністю і ³ 2мм/хв у обсязі 10 15 тон за одну зливу. Це суттєво коригує середньорічні показники змиву у бік значного збільшення (приблизно на 50 %). Слабко- і сильно еродованими грунтами у даний час зайнято близько 25 30% орних угідь дослідженої території); зручність для розміщення численних поселень [6,9% загальної площі. Якщо ж врахувати розміщення тут давніх, нині не існуючих міських та сільських поселень (наприклад, трипільської доби), то площа поверхні дослідженої території, рельєф якої суттєво змінений давніми і сучасними селітебними процесами, може сягати 50 60%. Загальна площа поселень дослідженої території складає 1382 км2. Зміни "культурного шару" стосуються глибини у середньому 2 3 м, що дозволяє приблизно визначити об¢єм переміщених або змінених мінеральних мас у 2,76 млрд. м3]. Площею міських і сільських поселень (879 населених пунктів, що складає 6,9 % від площі дослідженої території) можна охарактеризувати масштаби спорудження промислових і цивільних об¢єктів, проте, суттєві зміни рельєфу і гірських порід верхнього шару зазначеним видом господарської діяльності стосуються лише 2-3% дослідженої території; б) впливом рельєфу і сучасних геоморфологічних процесів на функціонування інших компонентів довкілля. Це повністю зарегульований поверхневий стік, гідрографія регіону налічує сотні ставків, практично по 5 10 у кожному населеному пункті, що зумовлює значну трансформацію поверхневого стоку. Об¢єм нагромаджених мас води 3 012 000 м3. На дослідженій території налічується близько 3012 ставків різного розміру. Загальна площа акваторій ставків та водосховищ складає, за нашими підрахунками, 117 км2, що становить 0,58 % дослідженої території. Відбувається зміна умов інфільтрації опадів і підйому рівня підземних вод завдяки щосезонному розорюванню угідь, зміна природних біоценозів природно-антропогенними; в) зміною гідрогеологічних умов, оскільки на висоту 2-3 м зазнав підйому рівень грунтових вод, завдяки підпору рівнями штучних водойм; г) зміною мікрокліматичних показників на земній поверхні, перетвореній сучасними геоморфологічними й антропогенними процесами (мікрокліматичні відміни поселень, лісосмуг, околиць ставків, угідь тощо); д) насиченням природного середовища інженерними об¢єктами -автошляхами, залізницями. Так, змін рельєфу антропогенними формами у вигляді автошляхів і залізниць, тобто, насипи та виїмки, штучні матеріали, кювети, водопропуски тощо, зазнали близько 10% площі дослідженої території. Поширені також численні гірничі виробки, дамби, меліоративні споруди тощо. Інженерна підготовка поверхні, видобування будівельних матеріалів вказує на значний об¢єм переміщених порід, зокрема, для курганів 1 497 200 м3, а максимум близько 3 млн. м3, для гребель ставків із місцевих матеріалів за середньої довжини греблі у 70 м 632 252 000 м3; е) перетворенням вертикального силуету рельєфу земної поверхні. Так, кургани розташовані виразними групами на командних висотах межиріч, за нашими підрахунками (за співвідношення сучасної висоти і діаметру кургану 1:10) об¢єм порід, переміщених при спорудженні одного кургану, типового для дослідженої території (середня висота 2 м), сягає 400 м3. На дослідженій території кількість курганів сягає 3743, що дозволяє говорити про переміщення гірських порід об¢ємом 1 497 200 м3. Якщо ж врахувати темпи денудації за історичний час, прискорену денудацію унаслідок оранки угідь, то доцільно увести поправочний коефіцієнт 2, і тоді об¢єм порід, переміщених при спорудженні курганів, складе близько 3 млн. м3. Змінили вертикальний силует сучасного рельєфу також силуети міст, водогінні вежі, насипи, кар¢єри, ями і виїмки тощо; є) зміною естетичних властивостей рельєфу. Позитивні зміни стосуються елементів контурного землеробства на схилах, особливо поблизу природних і штучних водойм, створення лісосмуг і насаджень уздовж комунікацій, тобто, при поєднанні морфологічних рис рельєфу з іншими складниками довкілля. Негативні це переважно наслідки гірничовидобувної діяльності, відкриті гірничі виробки тощо; ж) поліпшенням або погіршенням рекреаційних властивостей рельєфу земної поверхні у цілому, і окремих її форм, зокрема; з) зміною інженерних властивостей рельєфу, що важливо для адаптації антропогенних форм рельєфу до навколишнього середовища і пристосування інженерних споруд до певних характеристик рельєфу.
    8. Напрямками подальшого еколого-геоморфологічного дослідження цього регіону зокрема та освоєних регіонів узагалі є: а) розроблення системи кількісних показників, якими мають оцінюватися стосунки сучасного морфогенезу і компонентів навколишнього середовища певного регіону у процесі моделювання їхнього екологічного стану; б) прогнозування змін рельєфу, режиму сучасних геоморфологічних процесів на підставі встановлених тенденцій розвитку рельєфу за історичний час; в) встановлення порогових значень еколого-геоморфологічних ситуацій, за якими настають кризові; г) розроблення методики створення антропогенних аналогів природних геоморфологічних явищ для моделювання впливу антропогенного чинника на рельєф та інші компоненти навколишнього середовища; д) розроблення критеріїв естетичних і рекреаційних властивостей рельєфу і відповідних класифікацій; є) розроблення способів оцінки рельєфу як економічного та екологічного ресурсу.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии. К.: Манускрипт, 1995. 212 с.
    2. Адаменко О.М., Рудько Г.І. Ковальчук І.П. Екологічна геоморфологія. Підручник для студентів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Івано-Франківськ: Факел, 2000. 412 с.
    3. Антощук М.Л. Принципи побудови карти крутизни схилів для обгрунтування ерозійної небезпеки сільськогосподарських земель// Укр. геогр. журн. 2001.- №1. - С. 5155 .
    4. Арманд Д.Л. Историческое прошлое современной природы лесостепных и степных районов// Значение научных идей В.В. Докучаева для борьбы с засухой. М., 1955. С. 7 38.
    5. Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. М.: Наука, 1967. 200 с.
    6. Археологія Української РСР: У 3 т. / АН УРСР. Ін-т археології. К., 19711975.
    7. Археологічні пам¢ятки УРСР: У 2 т. / АН УРСР. Ін-т археології. - К., 1949. Т.2. 345 с.
    8. Асеев А.А., Веденская И.Э., Коржуев С.С., Тимофеев Д.А. Современные проблемы зональности екзогенного рельефообразования. В кн. : Климат, рельеф и деятельность человека. Тезисы докладов Всесоюзного совещания. Ч. I, Казань, 1978. С. 23 35.
    9. Атлас Геологія і корисні копалини України. Масштаб 1:5 000 000/ НАН України, Мін. екол. та прир. рес. України; Гол. ред. Л.С. Галецький. К.:, 2001. 169 с.
    10. Баран В.Д. Черняхівська культура. К.: Наукова думка, 1981. 182 с.
    11. Башенина Н.В. Геоморфологическое картирование. М.: Высшая школа, 1977. 375с.
    12. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. К., ВПЦ Київський університет”, 2001. 395 с.
    13. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М.: Мысль, 1986. - 240.с
    14. Блюме Х., Дедков О.П., Тимофеев Д.А. Климатогеоморфологическая зональность Земли. Основные принципы и подходы// Геоморфология. 1995. № 3. С. 3-9.
    15. Большая Советская Энциклопедия. М., 1978.
    16. Бондарев В.П. К вопросу о зональности антропогенных процессов на территории СССР// Геоморфология. 1992. № 1. С. 2224.
    17. Бондарчук В.Г. Геологія України. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 832 с.
    18. Бортник С.Ю. Ландшафтне різноманіття та морфоструктури центрального типу // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Зб. наук.праць. К., 2000. С.112115.
    19. Бортник С.Ю., Тимофеєв В.М., Ковтонюк О.В. Аналіз палеогеоморфологічних карт при морфоструктурних дослідженнях// Вісник Київ. ун-ту. Сер. Географія. 2000. №. 46. С. 1921.
    20. Бортник С.Ю. Морфоструктури центрального типу території України: просторо-часовий аналіз: Автореф. дисд-ра геогр. наук: 11.00.04 / Інститут географії НАН України.- Київ, ВПЦ Київський університет”, 2002.-32 с.
    21. Бронгулеев В.В., Тимофеев Д.А., Чичагов В.П. Геоморфологические режимы// Геоморфология. 2000. № 4. С.311.
    22. Бронгулеев В.В. Современные экзогеодинамические режимы Русской равнины// Геоморфология. 2000. № 4. С. 1124.
    23. Валькована О.В. Трансформаційні процеси та основні напрями розвитку сільського господарства Вінницької області (суспільно-географічний підхід)// Укр. геогр. журн. 2001. № 4. С. 2329.
    24. Веклич М. Ф. Палеогеоморфологія області Українського щита. К.: Наукова думка, 1966. 120 с.
    25. Веклич М. Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и сопредельных стран. К.: Наукова думка, 1968. 238 с.
    26. Видейко М. Ю. Структура крупных трипольских поселений// Социально-экономическое развитие древних обществ и археология.- М. 1987. С. 47-52.
    27. Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1994. 318 с.
    28. Вишневський В.І. Річки і водойми України. Стан і використання. К.: Віпол, 2000. 376 с.
    29. Волков М. Г. Геоморфологічні основи раціонального природокористування// Докл. АН УССР. Сер.Б. Геологические, химические и биологические науки, 1982, №7. С.3-5.
    30. Волошин І.М. Методика дослідження проблем природокористування. Львів: ЛДУ, 1994. 157 с.
    31. Волощук В.М., Бойченко С.Г., Степаненко С.М., Бортник С.Ю., Шищенко П.Г. Глобальне потепління і клімат України: регіональні екологічні та соціально-економічні аспекти. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. 117 с.
    32. Гойжевский О.О. Рельєф поверхні фундаменту Українського щита// Геологічний журнал т.32., №.2. 1977. - С. 95-102
    33. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий.-М.: Недра, 1982.- 286 с.
    34. Грубрин Ю.Л. К вопросу о морфоструктуре и истории развития рельефа Украинского кристаллического щита// Мат. Харьковского отделения 1961, №6 .- С.87-89.
    35. Галицкий В.И., Барщевский Н.Е., Кравчук Я.С. Теоретические и прикладные результаты изучения современных процессов в природной среде. В кн: Развитие географической науки в Украинской ССР. К.: Наукова думка, 1990. С. 1017.
    36. Галицкий Р.Г., Каратаев И.И. Основные проблемы экологической геологии// Геоэкология. 1995. № 1. С. 2836.
    37. Герасимов И.П. Современные рельефообразующие екзогенные процесы: уровень научного познания, новые задачи и методы исследования. - В кн.: Новые пути в геоморфологии и палеогеографии. М.: Наука, 1976.- С. 155-162.
    38. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины - Львов: Изд-во Львов ун-та, 1960. 220 с.
    39. Географічна енциклопедія України: В 3-т. / Ред. кол.: О. М. Маринич (відпов. ред). та ін. К.: УРЕ, 198993.Т.1: АЖ. 416 с.; Т.2: ЗО. 480 с.; Т.3: ПЯ. 480 с.
    40. Геологический словарь: В 2 т./ Отв. ред. К.Н. Паффенгольц. М.: Недра, 1973. Т.1: А М. 486 с.; Т.2: НЯ. 456 с.
    41. Геологические памятники Украины: Справочникпутеводитель / Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я., Арбузова Л.С. и др. К.: Наукова думка, 1985. 156 с.
    42. Гожик П.Ф. Геоморфологічна будова долини р. Південного Бугу// Геоморфологічні дослідження на Україні. - К.: Наукова думка, 1971. №. 3. С. 6774.
    43. Голиков А.П., Черванев И.Г. Математический аппарат в географии и его использование в пространственных исследованиях. Харьков: Изд-во ХГУ, 1977. 130 с.
    44. Горленко И.А., Маринич А.М., Руденко Л.Г., Шищенко П.Г., Щербань М.И. Эколого-географические проблемы природопользования в Украинской ССР (состояние и перспективы исследований)// Физико-географические процессы и охрана окружающей среды. К.: Наукова думка, 1991. С. 3-14.
    45. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий. М.: Недра, 1982. 187 с.
    46. Гофштейн И.Д. Карта градиентов скоростей современных вертикальных движений Европейской части СССР// Геоморфология. 1975. № 2. С. 33 36.
    47. Гродзинский М.Д. Устойчивость геосистем: теоретический подход к анализу и методы количественной оценки// Изв. АН СССР. Сер.география. 1987. № 6. С. 515.
    48. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 296 с.
    49. Грубрин Ю.Л., Палиенко Э.Т. Современные геоморфологические процессы на территории Среднего Приднепровья// Тез. докл. предконгрессного симп. ”Современные геоморфологические процессы”. К., 1976. С.21 28.
    50. Гумилев Л.Н. Гетерохронность увлажнения Евразии в древности// Весник ЛГУ, 1966. №6. С. 62 71.
    51. Гурова Д. Д.Історико-ландшафтознавче дослідження сільськогосподарського природокористування на Запоріжжі// Укр. геогр. журн. 2001. № 4. С. 4651.
    52. Давня історія України: в 3 т. / НАН України. Ін-т археології. К.: 2000.Т.3: Слов¢яно-Руська доба. 356 с.
    53. Даниленко В.Н. Неолит Украины. - К.: Наукова думка, 1969. 258 с.
    54. Даниленко В.Н. Энеолит Украины. - К.: Наукова думка, 1974. 145с.
    55. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. Вінниця: ЕкоБізнесЦентр, 1998. 184 с.
    56. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
    57. Денисик Г.І. Лісополе України.- Вінниця; ПП Видавництво Тезис”, 2001.-284с.
    58. Дедков А. П. Теоретические аспекты современных климатогеоморфологических представлений// Геоморфология. 1976. № 4. С. 1318.
    59. Дедков А.П. Климатические типы экзогенного морфогенеза и их антропогенные модификации// Тез. док. Всес. совещ. Климат, рельеф и деятельность человека”.- Казань, 1978. Ч. 1. С. 22-35.
    60. Дедков А.П., Мозжерин В.И. Современная геоморфология: основные направления развития// Геоморфология. 1988. № 4. С. 3-8.
    61. Довженюк В.Й. Землеробство древньої Русі . К., АН УРСР, 1961. 266 с.
    62. Дранник А.С., Костенко М.М., Єсипчук К.Ю., Гейченко М.В., Глєваський Є.Б. Геолого-структурне районування Українського щита для уточнення стратиграфічної кореляції докембрійських утворень// Мінеральні ресурси України. 2003. № 1. С.27-29.
    63. Етнічна історія давньої України. К.: Ін-т археології НАН України, 2000.249 с.
    64. Закорчевна Н.Б. Гідроекологічні проблеми в басейні Південного Бугу// Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія. 2000. Т. І. С. 184 189.
    65. Історія сіл і міст Української РСР: В 26 т. /АН УРСР. Голова гол. редколегії П.Т. Тронько. К.: УРЕ. 1971.
    66. Історія української культури - К.: Наукова думка, 2001. Т.1: Історія культури давнього населення України. 136 с.
    67. История развития растительного покрова в Европе за последние 150 000 лет. // http: // www.1september.ru/ru/bio/2000/no36_1.htm
    68. Каляев Г.И. Тектоника докембрия Украинской железорудной провинции. К.: Наукова думка, 1965. 55 с.
    69. Каляєв Г.І. Тектоніка Українського щита. - К.: Наукова думка, 1972.-300с.
    70. Карта геоморфологическая Украинской ССР и Молдавской ССР. Масштаб
    1: 1 000 000. Объяснительная записка. Ред. И.Л. Соколовский - К., 1980 103 с.
    71. Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки). Масштаб
    1: 1000 000. Ред. Н.А. Крылов.- К., 1988.
    72. Карта неотектоники юго-запада СССР. Масштаб 1: 1 000 000. Ред. А.М. Маринич.- К.,1987
    73. Карта четвертинних відкладів України. Масштаб 1: 1 000 000. Ред. П.Ф.Гожик - К., 2000.
    74. Карандеева М.В. К вопросу о зональности рельефа на примере Русской равнины// Уч. зап. МГУ. 1956. Вып. 82. С. 1317.
    75. Карпенко Н. Геоморфологічне районування територій для потреб оптимізації природокористування// Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнародної конференції до 120-річчя географії у Львівському університеті (24-26 вересня 2003 р.).-Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С. 120-122.
    76. Каптаренко О.К. Тераси р. Південний Буг в межах Української кристалічної смуги (від верховин до Гайворона). Четвертинний період”, №. 3 Вид. АН УРСР. 1932. С.23-26.
    77. Кашменская О.В. Рельеф и системный подход// Системный анализ рельефа Сибири. Новосибирск: Наука, 1985. С. 3866.
    78. Кашменская О.В., Николаев В.А., Хворостова З.Н. и др. Современный рельеф. Понятия, цели и методы изучения. Новосибирск: Наука, 1989. 157 с.
    79. Київ як екологічна система: природа людина виробництво екологія. /Ред, П.Г. Шищенко, Я.Б. Олійник, В.В. Стецюк. К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001. 316 с.
    80. Круц В.А. Позднетрипольськие памятники Среднего Поднепровья. К.: Наукова думка, 1977. 200 с
    81. Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. - Львів.: Ін-т українознавства, 1997. 440 с.
    82. Ковальчук І.П. Українська екогеоморфологія: статус, завдання, перспективи, проблеми// Українська геоморфологія: стан і перспективи. - Львів,: Меркатор, 1997. С. 37 - 41.
    83. Ковальчук І.П., Рудько Г.І. Геоморфологічний аналіз потенціалу рельєфоутворення// Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. К.: Знання, 1999. С. 65 66.
    84. Ковальчук І., Петровська М. Геоекологія Розточчя. Монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003.-192с.
    85. Ковпаненко Г.Т. Сарматское погребение на Южном Буге. К.: Наукова думка, 1983. 95 с.
    86. Ковтонюк О.В. Прояв кільцевих структур у рельєфі центральної частини лісостепової зони Правобережної України// Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. К., 1999. С.112-116.
    87. Комлев А.А. Мезокайнозойский долинный морфолитогенез (теоретические и методические вопросы)// Географические аспекты рационального природопользования. К.: Наукова думка, 1987, С. 61 66.
    88. Коржуев С.С. Морфотектоника и рельеф земной поверхности. М.: Наука. 1974. 224 с.
    89. Котлов В.Ф. Изменения геологической среды под влиянием деятельности человека. М.: Недра, 1978. 350 с.
    90. Кочуров Б.І., Розанов Л.Л. Картографирование эколого-геоморфологических ситуаций. Проблемы специализированного геоморфологического картографирования// Матер. межгосуд. совещ. ХХІІІ пленума геоморфологической комиссии РАН. Волгоград, 1996. С.13-15.
    91. Кочуров Б.И. Экологический риск и возникновение острых екологических ситуаций// Известия РАН. Серия географ. - 1992. -№2.-С.112-122.
    92. Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. К.: Наукова думка. 1987. 206 с.
    93. Кухаренко Ю.В. Зарубинецкая культура. М.: Наука, 1964. 60 с.
    94. Ласточкин А.Н. Рельеф земной поверхности (принципы и методы статической геоморфологии). Л.: 1991. - 234 с.
    95. Ласточкин А.Н. О новом предназначении геоморфологии в системе наук о Земле// Геоморфология. 1995. № 2. С.3241.
    96. Лихачёва Э.А., Тимофеев Д.А. Экологическая геоморфология: Словарь-справочник. - М.: Медиа - ПРЕСС, 2004.- 240с.
    97. Лукашев А.А., Рычагов Г.И., Симонов Ю.Г., Болысов С.И., Кружалин В.И., Мысливец В.И. Экологическая геоморфология. Содержание и основные проблемы// Экологические аспекты теоретической и прикладной геоморфологии. М.: МГУ, 1995. С.39.
    98. Маринич А.М. Конструктивно-географические исследования региональных проблем природопользования в Украинской ССР// Изв. АН СССР. Сер География. 1983. - № 6. С. 49-52.
    99. Маринич А.М., Паламарчук М.М., Гриневецкий В.Т. Конструктивно- географические основы рационального природопользования в Украинской ССР// Киевское Приднепровье /Отв. ред. А. М. Маринич, М. М. Паламарчук. К.: Наукова думка, 1988. 176 с.
    100. Маринич О.М., Ланько А.І., Щербань М.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР /За ред. О.М. Маринича К: Вища школа, 1969. 208 с.
    101. Маринич А.М., Рослый И.М., Щербань М.И., Грубрин Ю.Л.. Зональные особенности современных геоморфологических процессов на территории Украинской ССР// Тез. док. предконгрессного симпозиума Современные геоморфологические процессы.-К.:, 1976. С.1-5.
    102. Маринич А.М. Грубрин Ю.Л., Ланько А.И., Щербань М.И. Зональные особенности современных экзогенных рельефообразующих процессов и их проявление в различных морфоструктурах Украины// Современные экзогенные процессы рельефообразования. М.: Наука, 1970. С . 4854.
    103. Матошко А.В., Чугунный Ю.Г. Днепровское оледенение территории Украины. К.: Наукова думка, 1993. 192 с.
    104. Методическое руководство по геоморфологическим исследованиям /Чемеков Ю.Ф., Ганешин Г.С., Соловьев В.В. и др. Л.: Недра, 1972. 384 с.
    105. Мещеряков Ю.А. О теории экзогенных процессов// Рельеф и современная геодинамика. М.: Наука, 1981. С. 9099.
    106. Мещеряков Ю.А. Структурная геоморфология равнинных стран. М.: Наука, 1965. 235 с.
    107. Мещеряков Ю.А., Сетунская Л.Е. Приемы количественной характеристики взаимосвязи природных явлений по картам с помощью коэффициентов корреляции// Изв. АН СССР. Сер. География. 1960. № 1. С. 8190.
    108. Мозжерин В.И., Трофимов О.М., Тукаев Р.Н. Геоморфология и экология: анализ нового методического подхода в геоморфологических исследованиях за рубежом// Геоморфология. 1989. № 4. С.3439.
    109. Мозолевський Б.М. Скіфський степ К.: Наукова думка, 1983. 198 с.
    110. Молодкин П.Ф. Антропоге
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины